Підсумки використання креативних технік навчання учнів в старшій школі філологічного профілю
|
|
Скачати 158.22 Kb.
|
|
КЗО «Гімназія Ленінського району» Дніпропетровської міської ради Обласна філологічна майстерня «Особистісний розвиток учня засобами навчального предмету в школі життєтворчості» Підсумки використання креативних технік навчання учнів в старшій школі філологічного профілю Автор роботи : керівник обласної філологічної майстерні Гусєва Олена Володимирівна, вчитель вищої категорії, вчитель-методист, переможець міжнародної премії імені А.Б.Буяновер Дніпропетровськ 2012 Філологічна група 6-го (10-го) класу, яка вивчає спецкурс «Сучасна постмодерна українська література»             Так ми починали взнавати про постмодернізм        Юрій Іванович Ковбасенко Література постмодернізму: По той бік різних боків (2004) Скриптор іде на зміну Авторові… Народження читача доводиться оплачувати смертю Автора Ролан Барт. “Смерть Автора” С тех пор она, чтоб избежать ошибки, всем стала раздавать свои улыбки Мопассан. “Сельская Венера” Ситуація з постмодернізмом… Космос виникає з хаосу. Бо йому просто нí з чого більше виникнути. Літературний же процес багатьом його сучасникам тією або іншою мірою видається хаосом. Це стосується будь-якої літературної доби: скажімо, романтизм видавався хаосом на межі XVIII-XIX століть, так само як модернізм - на межі століть ХІХ-ХХ. Тож невипадково зараз, на початку ХХІ століття, до певної міри хаотичною видається література постмодерну. Публікацій про неї вистачає, кількісно вони вже перевершили саму цю літературу, але... Звичайно, кожен із літературознавців пропонує свою “модель” або “карту-схему” “постмодерністського космосу”. Але, на жаль, часто це робиться не лише обережно (щодо нового матеріалу обережність якраз доречна), а й якось розгублено (відчайдушний наскок - одна з форм вияву тієї-таки розгубленості). В одних випадках - за туманом філософічного ракурсу осмислення цього явища і майже без розгляду поетики конкретних художніх творів. В інших - з акцентом саме на їхній поетиці, але часто шляхом простої каталогізації певних ознак постмодернізму, без виявлення домінант і тенденцій, магістральних силових ліній, без будь-яких прогнозів, а переважно за принципом “а ось іще про оце”. Мабуть, небажанням брати на себе відповідальність за запропоновані “моделі космосу” (неспромогою їх створити?) обумовлене те, що постмодернізм часто називають не художнім і/або ідейним явищем, і навіть не добою культури, а … “ситуацією”. Так і пишуть - “ситуація постмодернізму”1. Але те, що дозволено теоретикам і письменникам, не можуть собі дозволити викладачі, чий обов’язок - пояснювати (букв. ‘робити ясним, зрозумілим’). Уявімо ситуацію, коли учні чи студенти вивчали б, скажімо, “ситуацію реалізму” або “ситуацію Просвітництва”. Єдине виправдання такого стану - той-таки хаос, невідстояність мистецьких явищ і їхніх оцінок. Звичайно, стан цей тимчасовий, але ж і всі ми тимчасові, іншого часу на життя в нас не буде, тож треба розбиратися в цій ситуації з постмодернізмом (творити з хаосу космос) уже зараз. Звичайно, помилки неминучі, та іншого шляху немає, особливо - враховуючи цьогорічне блискавичне введення літератури постмодернізму до шкільного вивчення2. Будь-яке явище можна досліджувати двома шляхами: екстенсивним (шляхом вичерпування матеріалу) та інтенсивним (шляхом визначення і характеристики найважливіших і найрепрезентативніших фактів, ознак, віх, - тобто домінант). Щодо літератури постмодернізму вважаю доречнішим другий шлях, адже матеріал ще не “відстоявся”, і в деталях його дослідити зараз неможливо, та й, мабуть, недоцільно. Тож піду сáме цим шляхом. Скриптор замість Автора Головною специфічною ознакою літератури постмодернізму є її гіперрецептúвність3 - яскраво виражена схильність до рецепції будь-яких фактів із культурно-історичного дискурсу всього людства; передовсім і найактивніше - із творів світової літератури різних елементів їхньої форми і/або змісту: сюжетів, мотивів, образів, концепцій, жанрів, сцен, цитат тощо (т. зв. “інтертекстуальність”). Зазвичай постмодерністи запозичують усе згадане незалежно від того, до якого літературного напряму, течії, стилю, методу, доби тощо належить текст-донор. Недаремно дослідники підкреслюють нон-селекцію (відсутність відсіву, добору) і нон-ієрархію (зняття традиційного розмежування центру/периферії, головного/маргінального, центрального/периферійного) в естетиці постмодернізму. Тому феномен гіперрецептивності, яку, безумовно, помічають дослідники, у їхніх роботах часто позначається гастрономічним, але правильним по суті словом - “усеїдність”4. У постмодерністських творах зазвичай немає характерної для літератури попередніх діб оригінальної, несхожої на інші, естетичної і/або ідейної програми. А відтак - немає поділу попередників і сучасників на “своїх”/“чужих”. Скажімо, для Ренесансу і класицизму “естетичним донором” була передовсім Античність, для романтизму - Середньовіччя, а для постмодернізму - увесь світовий культурний (передовсім, літературний) процес. Постмодерністи вже не закликають скидати будь-кого “з пароплаву сучасності”, як це робили російські футуристи в 1910-х рр., а, навпаки, готові підібрати на його палубу всіх і все, що трапляється на шляху. Щоправда, їхня принципова відмова від оригінальності поширюється і на саму цю думку: скажімо, на межі ХІХ-ХХ ст. відома російська малярка-футуристка Наталя Гончарова вже проголошувала принцип “всЯчества” [(“все, что было до меня, то мое”) - тобто всеприйняття щонайрізноманітніших явищ світової культури], дуже схожий на гіперрецептивність мистецтва постмодернізму межі ХХ-ХХІ ст. Зазвичай постмодерністи абсолютно спокійно ставляться як до традиції, так і до новаторства, як до реалізму, так і до модернізму (авангарду)5, як до міметúчності, так і до нестримної фантазії, як до елітарної, так і до масової культури, як до утопії, так і до антиутопії тощо. Взяти хоча б останню опозицію, один з компонентів якої іноді тлумачиться як атрибутивна ознака культури постмодернізму (“…Повсюди поширилася культура принципово антиутопічна. Це і є постмодернізм” [там само]6). Але ж опозиція “утопія-антиутопія” для літератури постмодернізму неактуальна точно такою ж мірою, як і будь-яка інша опозиція, протиставлення у принципі. Адже “митці і філософи останніх десятиріч /ХХ/ ст. часто мріють про вільного інтелектуала без коріння і прив’язок, про веселого спостерігача, про екстаз всезагальної причетності без жодної відповідальності, про чисту насолоду чистого сприйняття без морального суду або раціональної оцінки. Неважко побачити, що всі ці проекти нового мистецтва (і, ширше, нової людини і нової, постгуманної цивілізації) побудовані за моделлю наркотизованої свідомості, уперше відкрито проголошеного О.Гакслі в середині ХХ ст. (і провіщеного Ніцше у його гарячкових нарисах “веселої науки”)”7. А “веселий спостерігач”, “коментатор життя” абсолютно й апріорі індиферентний як до утопії, так і до антиутопії. Це наче кохання-ненависть поміж людей, але ж, разом узяті, кохання і ненависть можуть бути просто розчавлені скелею байдужості й іронії (див. нижче про іронізм літератури постмодернізму). Таким чином, характерне для допостмодерністського часу протиставлення “або-або” замінюється на формулу “всеїдності”, всеприйняття, гіперрецептивності - “і-і”. Сáме тому глобальною і глибинно-сутнісною вербальною емблемою постмодернізму як такого можна вважати формулу щойно згаданого Ніцше - “по той бік…”. По той бік абсолютно усього: того, що було; того, що є; того, що буде. Якщо буде, звичайно. Так ми починали знайомитися з постмодернізмом і взнали : «Література – це живий процес, а не кладовище великих!» Ми читали з дивуванням вірші Юрія Андруховича АСТРОЛОГ У нього палка потреба, у нього жадання слізне: окраєць нічного неба піймати у фокус лінзи… Бо він живе на горищі, а там сутерени вищі: у сутінках — мерехтіння і сонце межує з тінню. Він дивиться тільки вгору, і небо лоскочуть вії, коли в полудневу пору від кухні смаженим віє. Над містом літають птахи, а поруч із ними «ахи», коли роззявлять на площі голодні роти бідолахи. Земля собі пілігримить, кружляє собі й кружляє, а хтось нові пелерини на осінь собі замовляє — а він живе на горищі (там зимно, там вітер свище), але насправді з горища небесна ковбаня ближча. У нього маєтків немає — згори в декольте заглядає, а в місті вічність минає не так, як він загадає. (Балконне крило ажурне й сентиментальне, мов танґо, обжив бароковий янгол — створіння пухке й безжурне). І взявши голову в руки, він крикне собі з розпуки: «Чого я марную роки?! Візьму попід руку Юзьку, піду в пивничку на Руську, забуду святі мороки! Забуду святі мороки…» ПІСНЯ МАНДРІВНОГО СПУДЕЯ Агов, мої маленькі чортенята! З-під свити я вас випущу на світ — туди, де кров з любов'ю черленяться, де пристрастей i пропастей сувій… Я — ваш отець, тож будьте мені вірні! (які невірні рими в голові!), але коли до серця входять вірші — прекрасні, наче крила голубів, які тоді надії!.. З риторик і поетик академій — гайда на площу, як на дно ріки! Підслухані у вирі цілоденнім, ті рими — вчителям наперекір (у вчителів, здається, перекір) ! Або в поля, як на зелену прощу — читати вірші травам і вітрам!.. І постарайтесь, я вас дуже прошу, щоб явір тихі сльози витирав, щоб небо, нахилившись, наслухало, щоб завше був натхненний соловій… Хвалу воздавши часові зухвалу, звірят і пастухів благословіть!.. Отож, — на світ, за діло — чарувати! Агов, мої маленькі чортенята! Наступним етапом стали наші колажі. Ми вперше ставили питання самому поетові, хоч він посміхався нам із світлини. Визначали особливості його віршів, спочатку з них сміялися, потім стали читати всією родиною! І не побоялися сказати про це на відкритому занятті за поезією Юрія Андруховича. І тепер моя родина читає ці вірші. А наші колажі – моделі ідей поезій – стали нашими надбаннями. Аліса Шевченко Спроби версифікації після читання поезії Юрія Ігоровича Андруховича  Версифікація – це складання віршів. Може, найскладніше з технік і видів креативних методів і прийомів. Тут застосовані :
Уся робота учнів побудована як робота над навчальним проектом :
вони дають відповідь на актуальність; ціле покладання; постановку задач; планування; очікуваний результат. *** И всё в этом мире меняется быстро. Меняются люди,наука и суть, Айпи-технологии,песни без смысла. Потеряннный век нам уже не вернуть. Уже не вернуть нам всего то,что было: душа человека теперь в стороне. Компьютер меняет все правила мира, Отныне в уздах мы, прижаты к стене. Нет правды в словах, но есть правда в поступках, Мы щем её,но не можем найти. Мы прячемся в NET , забывая о сутках, душа наша ищет другого пути. Рабы мы без рабства,мы узники Сети, И жизнь непонятно впустую идёт. Мы верим без веры,не видим рассветы… А что же тогда же детей наших ждёт? А было ведь всё по-другому когда-то: любили и чисто,и искренне так. Сейчас мы работаем лишь для зарплаты, сейчас же вершина всему-банкомат. Мы продали честь. мы шагнули в бесстыдство. Теряем мы время.теряем мы век. Сквозь слёзы ступая.мы падали низко… Чтождёт тебя дальше,простой человек? Ольга Якимащенко Ніч Зорі.Місяць.Ночі. Виплакані очі. Позіхання.Квіт не рясно, але буде все прекрасно. Думки, спогади бажання в голові не про страждання, Хай і холодно ,і мрячно, я Тобі за думки вдячна. Я кручусь - верчусь-вже рання, Якби знав,моє кохання…. Аліна Пивовар Куда пропали ваши письма….. Куда пропали Ваши письма? заказные рукописные Куда делись почти что оды нечистые? Вы же писали их ночью в тёмной квартире где пусто стало где зорька пропала эта зоря забрала с собою ваше сердце душу и волю. (Автор пожелал остаться неизвестным) Последняя записка Хотела бы я попросить прощенье у всех несчастных обездоленных, богатых, у всех людей, кто жаждет отомщенья, у тех., кто вслед кричит мне: «Виновата» Помню : где, когда я согрешила, считала, через сколько жизней переступила. Поверьте, жизнь была не так проста, Что даже по ночам кричала я, Когда от боли корчусь много лет, Когда окно от солнца подтекало, я поняла, что мы должны жить так, чтоб серце в пустоте не умирало. Алиса Шевченко Свет ночных фонарей извечно мешают влюблённым парам спрятаться от лишних глаз. Ночь она любила больше всего. Ночь полна откровений и раскрытий чувств, эмоций. Девушка с тёмно каштановыми волосами бродит тихими тёмными улицами, в наушниках слушает свои любимые песни, и ладошкой вытирает капельки её сердечной боли. Тишина поглотила город, лишь слышны, развлекаются сверчки в траве и шарканье её босоножек. Она идёт не спеша, думая о чём-то своём. Тёмные глаза смотрели, куда-то, вдаль. Её мечты никто не знал, она очень редко рассказывала всё подругам. Вдох. Выдох. Новый поток слёз. Странная девушка. Шаг. Ещё шаг. Подошла к качели, которая неподвижно стояла на месте. Присела. Начала немного раскачиваться. Она не совсем доставала до земли, Поэтому сильно раскататься не сумела, да и сил уже не было. Скрип этой железной, бесчувственной постройки, больше напоминал стук её сердца, которое стачало очень быстро. -Опять не спишь? - нежный баритон послышался, где то сзади неё. -Иначе никак! – всхлипывая, ответила она. -А зря, спать надо! – заботливо произнёс голос за её спиной Обернувшись, она никого не увидела. Паника нахлынула. -Не ищи меня, это бессмысленно. Просто иди спать. – баритон начал исчезать…но повторял одну и туже фразу, всё тише и тише – Иди спать….иди спать….иди спать. Девушка послушно встала и направилась в сторону дома, но её интерес разгорался всё больше и больше «кто, же это был?», в её голове крутились разные варианты. Голос был похож на того кого она любит. На голос того единственного чьи руки могли её согреть холодными вечерами. Голос, того чьи губы ласкали её шею. Голос, который дарил ей радость, а сейчас несёт только боль и слёзы. Зайдя домой, девушка устремилась к компьютеру, но его не было в сети. Поток разочарования нахлынул на неё. Завялившись на диван, слёзы не произвольно покатились из её глаз. -Не плачь! – нежный баритон опять появился ниоткуда. -У него другая, я ему не нужна! – захлёбываясь от слез, еле произнесла она. -Успокойся! Ты ведь не знаешь на все 100% что творится у него внутри! – с возмущением произнёс он. - Да я знаю….но… -Никаких но! – перебив девушку ,голос стал очень настойчивый, - ложись спать! -Стой! кто ты? – с непониманием произнесла девушка. -Не важно, просто спи! Глаза автоматически закрылись, и девушка очутилась в мире снов. В мире, где все мечты и желания сбываются. В мире, где главную роль играет не человек, а его эмоции и чувства. Утром девушка ничего не помнила, только имела постоянное чувство того, что её кто-то оберегает, не даёт оступиться, не даёт сделать ошибки. Но она не могла понять, кто это или что это. Сайкина Мария Ангел крылья расправив, начал безудержный полёт, долго взглядом ища её. Она же сидела на крыше серой многоэтажке, которая шпилем возвышалась средь такой же серости. Ноги её свисали, коричневые ,словно темный шоколад волосы трепетал ветер, ногти легонько выстукивали по кровле этого памятника подчинившегося человека... Карие глазки смотрели куда-то в ту серость. В голове же не было ни одной путевой мысли. Даже мечты. Ах, как она хотела помечтать, откинувшись на кровати и воткнув наушники! Тем временем ангел нашей её. Ступни легонько коснулись кровли, черные крылья сложились. Шаг за шагом, секунда за секундой он приближался к ней - Ну и? - немного охрипшим от простуды голосом спросила она. - Хотел бы спросить тебя, что ж в тебе такого особенного? - небесное творение мягко опустилось на край здания и уселось рядом с ней. - В смысле? - маленькие карие глазки с неподдельным интересом смотрели на ангела - Ох.... Что в тебе такого особенного, что в тебя влюбляется мужчины и прощают все твои поступки друзья и просто знакомые? По моим подсчетам тебя должны были убить... -ангел поднял пустые глаза к небе, подсчитывая свои расчет- не менее дюжины раз! - Ах ты про это... - глаза снова принялись глядеть в серость, голос словно стал бесцветным, мертвым- я могу себя подать. Я умею быть красивой и эффектной девушкой. Умею быть и развратной скромняжкой - она переворачивала все стереотипы вверх дном- и у меня есть та пресловутая женская таинственность - красные аккуратные ноготки подправили чёлку. - Тогда ты, наверное, особенная? - ангел перевел свой взгляд на небо. Свинцовые тучи опять надумали утопить людей, грозились устроить второй великий потоп. - О нет... - она немного помахала головой- девушки все такие. Но не каждая может подать себя как я... А внизу проходили люди, утопающие в своей серости и проблемах, забывая о эмоциях и не хотящие поднять свой взор с асфальта на небо. Пусть оно и серое, но каждый смог бы найти там свои краски. Но они проходили, проплывали мимо, не замечая что на шпиле их самодурства и гордости сидит ОНА в ярком, разноцветном платье и о чем-то мечтает. Она умеет это делать. Она этим и была уникальна средь этой массы... Игорь Дзюба Спроби версифікації після читання поезії Олександра Ірванця  І що сало? Ласощі… (Паліндром Ірванця) Слова прошли через года, Запыленные бытом. И истина святая та В столетьях нам открыта. Рождественский нам завещал К любви душой всей рваться, И Байрон истины слагал О силе , вере, счастье. Душою праведною он Кидался в омут страсти. А Лермонтов в свои года Не осуждал несчастье С глубокой мудростью в очах Толстой пророчил миру. И Пушкин строки сочинял, Заставив плакать лиру. Сейчас же время ценит то, Что с глупых уст срываясь, Вгоняет в шок людей простых, Их гордости касаясь Ах-ах, какая новизна! Есть темы для суждения: Про НЛО, бокал вина Все пишут без презренья. Святая истина лишь в том, Что мы хотим другого: Не глупый этот палиндром, А книги Льва Толстого. Якимащенко Ольга Мне нравится, что вы больны не мной, Мне нравится, что я больна не вами. И, выставляя чувства на показ, Увы, друг друга вмиг мы потеряли. Но никогда тяжёлый шар земной не уплывет под нашими ногами, И можно быть перед собой смешной, И не играть своими же словами. Закрыв глаза, представить поцелуй, Который проплывает небесами. И не краснеть удушливой волной, И не тянуться даже рукавами. Стеснения миг, и светлый луч земной, Он, может, повторится между нами… Но знаю Я, что вы больны не мной, И я уже, увы, больна не вами. (Автор пожелал остаться неизвестным) Почти христиане Под золотыми куполами, Где стоят злачёные кресты, Стоит простой народный И ждет Милости Господней! Но а пока сия милость на них не падет, Этот народ дружно в храм идёт. Вот ты входишь и сразу покупаешь билетик (Ой, извините, разные свечки : за здравие, за упокой, За счатье, за что-то там ещё) Но главное – чтобы набралось примерно на червонец. И крестится народ правой рукой, А для владельцев Visa Gold Вообще неважно, креститься какою рукою… А далие по кругу расставляешь свечи, Подходишь к иконе, целуешь с нею. Что? Не исцелился? Не плачь в жилетик, Покупай снова входной билетик. И так ходи по кругу, пока не будешь исцелен, Или кошель опустошён. Из стихотворения Дзюбы Игоря |
Схожі:
| Тема «Відомості про учня» Орієнтовні критерії оцінювання рівня готовності учня до вибору профілю навчання у старшій школі |
Тема «Відомості про учня» Орієнтовні критерії оцінювання рівня готовності учня до вибору профілю навчання у старшій школі |
| «Впровадження проектної технології на уроках інформатики в старшій школі.» Мета: познайомити учасників «круглого столу» з особливостями впровадження проектних технологій в старшій школі, перспективами їх... |
Навчальна програма для 10 11 класів Зважаючи на це, у старшій загальноосвітній школі запроваджується профільне навчання, яке створить системно-спеціалізовану підготовку... |
| ПРОГРАМА для загальноосвітніх навчальних закладів Географія Зважаючи на це, у старшій загальноосвітній школі запроваджується профільне навчання, яке створить системно-спеціалізовану підготовку... |
ПЕРЕЛІК навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників,... Міністерством освіти і науки України для використання в основній і старшій школі у загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням... |
| Навчально-методичне забезпечення вивчення фізики в 10-х класах загальноосвітніх... За результатами Всеукраїнського конкурсу підручників для 10 класу Міністерством рекомендовано до використання у навчально-виховному... |
Математика Міністерством освіти і науки для використання в основній і старшій школі у загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням українською... |
| Варіативна складова з хімії на 2013/2014 н р. Профільність навчання в старшій школі може реалізовуватися за суспільно-гуманітарним, філологічним, художньо-естетичним, природничо-математичним,... |
ПРІОРИТЕТНІ ПРОБЛЕМИ, СИЛЬНІ ТА СЛАБІ СТОРОНИ, ТРУДНОЩІ І РИЗИКИ... |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua