|
Скачати 0.58 Mb.
|
І. Аудіювання (слухання — розуміння) Перевірка аудіювання учнів здійснюється фронтально за допомогою тестових завдань. Перевіряється здатність учня сприймати на слух незнайоме за змістом висловлювання з одного прослуховування: а) розуміти мету висловлювання; фактичний зміст; причинно-наслідкові зв’язки; тему й основну думку висловлювання; виражально-зображувальні засоби прослуханого твору; б) давати оцінку прослуханому. Для здобуття достовірних результатів тестування кількість варіантів відповідей на тестове завдання не повинна бути меншою від чотирьох. Запитання мають торкатися всіх зазначених вище характеристик висловлювання і розташовуватися в порядку наростання їх складності. У п’ятому класі учням пропонуються 6 запитань з чотирма варіантами відповідей, 6-9 класах -12 запитань з чотирма варіантами відповідей. Матеріал для контрольного завдання є зв’язне висловлювання (текст), добирається відповідно до вимог програми для кожного класу. Обсяг тексту для аудіювання орієнтовно визначається так:
Правильна відповідь на кожне із 6 запитань оцінюється двома балами, кожне із 12 запитань оцінюється одним балом. Оцінювання здійснюється з огляду на те, що за цей вид діяльності учень може одержати від 1 балу (за сумлінну роботу, яка ще не дала належного результату) до 12 балів (за бездоганно виконану роботу). II. Говоріння й письмо (діалогічне й монологічне мовлення) Діалогічне мовлення Під час оцінювання діалогу перевіряється здатність учнів: а) виявляти певний рівень обізнаності з теми, що обговорюється; б) демонструвати вміння: — складати діалог відповідно до запропонованої ситуації й мети спілкування; — самостійно досягати комунікативної мети; — використовувати репліки для стимулювання, підтримання діалогу, формули мовленнєвого етикету; — дотримуватися теми спілкування; — додержуватися правил спілкування; — дотримуватися норм літературної мови; — демонструвати певний,рівень вправності у процесі діалогу (стислість, логічність, виразність, доречність, винахідливість тощо); в) висловлювати особисту позицію щодо теми, яка обговорюється; г) аргументувати висловлені тези, ввічливо спростовувати помилкові висловлювання співрозмовника. Зазначені характеристики діалогу є основними критеріями під час його оцінювання. Матеріал для контрольних завдань добирається з урахуванням тематики соціокультурної змістової лінії чинної програми, рівня підготовки, вікових особливостей і пізнавальних інтересів учнів. Орієнтовна кількість реплік зазначена в мовленнєвій змістовій лінії чинної програми з української мови в державних вимогах до рівня мовленнєвої компетентності учнів кожного класу. Під час оцінювання діалогу необхідно диференціювати репліки на розгорнуті (складаються з двох і більше речень) і нерозгорнуті (виражені одним реченням). Якщо репліки розгорнуті, то їх кількість зменшується. До вказаної кількості не зараховуються слова, що відносяться до мовленнєвого етикету (звертання, привітання, прощання тощо).
Монологічне мовлення Говоріння (усні переказ і твір); письмо (письмові переказ і твір) Під час оцінювання монологічного мовлення учнів основної школи перевіряється їхня здатність: а) виявляти певний рівень обізнаності з теми, що розкривається (усно чи письмово); б) демонструвати вміння: — будувати висловлювання певного обсягу, добираючи і впорядковуючи необхідний для реалізації задуму матеріал (епізод із власного життєвого досвіду, прочитаний або прослуханий текст, епізод із кінофільму, сприйнятий (побачений чи почутий) твір мистецтва, розповідь іншої людини тощо); — ураховувати мету спілкування, адресата мовлення; — розкривати тему висловлювання; — виразно відображати основну думку висловлювання, диференціюючи матеріал на головний і другорядний; — викладати матеріал логічно, послідовно; — використовувати мовні засоби відповідно до комунікативного завдання, дотримуючись норм літературної мови; — додержуватися єдності стилю; в) виявляти своє ставлення до предмета висловлювання, розуміти можливість різних тлумачень тієї самої проблеми; г) виявляти певний рівень творчої діяльності, зокрема: — трансформувати одержану інформацію, від творюючи її докладно, стисла вибіркою, своїми словами, змінюючи форму викладу стиль тощо відповідно до задуму висловлювання; — створювати оригінальний текст певного стилю; — аргументувати висловлені думки, переконливо спростовувати помилкові докази; — викладати матеріал виразно, доречно, економно, виявляти багатство лексичних і граматичних засобів. Переказ. Переказ із творчим завданням Матеріалом для переказу (усного/письмового) можуть бути: текст, що читається вчителем, або попередньо опрацьований текст; самостійно прочитаний матеріал з газети, журналу, епізод кінофільму чи телепередачі, розповідь іншої людини про певні події, народні звичаї тощо. Якщо пишеться переказ із творчим завданням, учням пропонується, окрім того, також завдання, що передбачає написання творчої роботи, обов’язково пов’язаної зі змістом переказу.
Обсяг тексту для стислого чи вибіркового переказу має бути у 1,5-2 рази більшим за обсяг тексту для докладного переказу. Якщо для контрольної роботи використовуються інші джерела, то матеріал добирається так, щоб обсяг переказу міг бути у межах пропонованих для певного класу норм. Тривалість звучання усного переказу — 3-5 хвилин.
Твір Матеріалом для твору (усного/письмового) можуть бути: тема, сформульована на основі попередньо обговореної проблеми, життєвої ситуації, прочитаного та проаналізованого художнього твору; а також пропоновані для окремих учнів допоміжні матеріали (якщо обирається варіант диференційованого підходу до оцінювання).
У монологічному висловлюванні оцінюють його зміст і форму (мовне оформлення). За усне висловлювання (переказ, твір) ставлять одну оцінку — за зміст, а також якість мовного оформлення (орієнтовно, спираючись на досвід учителя і не підраховуючи помилок, — зважаючи на технічні труднощі фіксації помилок різних типів в усному мовленні). Оцінюючи усне висловлювання, ураховують наявність відхилень від орфоепічних норм, правильність інтонування речень; у письмових висловлюваннях — наявність: 1) орфографічних і пунктуаційних помилок, які підраховуються сумарно, без диференціації; 2) лексичних, граматичних і стилістичних. За письмове мовлення виставляють також одну оцінку: на основі підрахунку допущених недоліків за зміст і помилок за мовне оформлення, ураховуючи їх співвідношення. Під час виведення єдиної оцінки за письмову роботу до кількості балів, набраних за зміст переказу чи твору, додається кількість балів за мовне оформлення, і їхня сума ділиться на два. При цьому якщо частка не є цілим числом, то вона закруглюється у бік більшого числа. Вимоги до оцінювання монологічного мовлення III. Читання Читання вголос Перевірка читання вголос здійснюється індивідуально в 5-9 класах: учитель дає учневі текст, опрацьований на попередніх уроках, деякий час на підготовку і пропонує прочитати цей текст перед класом. Матеріалом для контрольного завдання є знайомий учневі текст, дібраний відповідно до вимог програми для кожного класу; текст добирається з таким розрахунком, щоб час його озвучення (за нормативною швидкістю) окремим учнем дорівнював 1-2 хвилинам (для читання слід пропонувати невеликі тексти зазначених у програмі стилів, типів і жанрів мовлення, відносно завершені уривки творів або порівняно великий текст, розділений на частини, які читаються кількома учнями послідовно). Одиниця контролю: озвучений учнем текст (швидкість читання у звичайному для усного мовлення темпі — 80-120 слів за хвилину).
Контрольна перевірка читання вголос у 10-11 класах не здійснюється. |
Методичні рекомендації щодо вивчення української літератури в загальноосвітніх... Методичні рекомендації щодо вивчення української літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2010–2011 навчальному році |
Інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення шкільних дисциплін... У 2011/12 навчальному році навчання біології у загальноосвітніх навчальних закладах здійснюватиметься за такими програмами |
Інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення шкільних дисциплін... У 2011/12 навчальному році навчання хімії у загальноосвітніх навчальних закладах здійснюватиметься за такими програмами |
Методичні рекомендації щодо вивчення світової літератури в загальноосвітніх... Методичні рекомендації щодо вивчення світової літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2011/2012 навчальному році |
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИВЧЕННЯ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ В 2014/2015 НАВЧАЛЬНОМУ РОЦІ У ... |
Методичні рекомендації щодо вивчення інформатики в 10 класах надруковано... Навчальний предмет «Інформатика» у 2011/12 навчальному році згідно Типових навчальних планів вивчатиметься учнями 9-11 класів |
Методичні рекомендації щодо викладання фізичної культури в 2015/2016... ... |
Навчально-методичне забезпечення вивчення математики у 8-х класах Навчання математики у 8-х класах загальноосвітніх навчальних закладах здійснюватиметься за новими підручниками |
Програмно-нормативні засади навчання фізики в загальноосвітніх навчальних закладів Их навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів, які визначено в листах Міністерства освіти і науки від 05. 03. 10 №1/9-143... |
У 2011/12 навчальному році завершується перехід загальноосвітніх... У 2011/12 навчальному році завершується перехід загальноосвітніх навчальних закладів на вивчення предметів за новими різнорівневими... |