|
Скачати 36.82 Kb.
|
Федір Михайлович Достоєвський Народився Федір Михайлович 30 жовтня (11 листопада) 1821 рoку в багатодітній сім'ї лікаря московської Маріїнської лікарні для бідних. Батько письменника походив зі старовинного литовського роду і був сином священика, матір — із заможної купецької сім'ї. З дитинства найближчим другом був на рік старший брат Михайло. Батько (Михайло Андрійович ) – людина “нервова, дратівливо-самолюбива”. Достоєвський тяжко пережив звістку про його смерть (червень 1839р.), перший напад епілепсії. Мати (Марія Федорівна) – кумир і підтримка, найближча рідна людина (померла 27 лютого 1837р.). Добру освіту отримав у приватному пансіоні Л. Чермака, одному з найкращих у Москві. Навесні 1837 р. батько віддав Федора у підготовчий пансіон К. Костомарова. 1838-1843 роки – навчається в Петербурзькому Головному інженерному училищі , де ні з ким не спілкується, а повністю заглиблюється в літературу. У 1843 році - зарахований на службу в Інженерний департамент, але через рік вийшов у відставку, вирішивши розпочати нове життя — життя професійного письменника. Роман “Бідні люди” (1845) – перший успіх. Повісті “Двійник” (1846), “Господиня” (1847) отримали гостру критику В.Г.Бєлінського. Низка оповідань та повістей (найвідоміші: “Білі ночі” (1848) та “Нєточка Незванова (1849). 1846 рік - Достоєвський познайомився з колишнім службовцем міністерства закордонних справ М. Петрашевським і незабаром став завсідником його п'ятниць». 1849 рік - Достоєвський як член гуртка Петрашевського був заарештований і ув'язнений у Петропавлівській фортеці, згодом засуджений до страти. 22 грудня 1849 року на Семенівському плацу в Петербурзі над Петрашевцями здійснили обряд підготовки до страти, і лише в останню хвилину їм повідомили остаточний присуд. Достоєвського засудили до чотирьох років каторжних робіт і вічну солдатчину. Один із засуджених до страти, Григор'єв, зійшов з розуму. Відчуття, які він міг відчувати перед стратою, Достоєвський передав словами князя Мишкіна в одному з монологів у романі «Ідіот». “Життя – дар, життя – щастя, кожна хвилина могла бути епохою щастя...” “Адже був я сьогодні у смерті три чверті години, прожив з цією думкою, дійшов останньої миті й тепер ще раз живу!” На каторзі письменник провів десять років, із них чотири — у в'язничних кайданах і ще шість — рядовим солдатом гарнізону поблизу монгольського кордону. Пережиті роздуми та муки він змалював у «Записках з мертвого дому» (1862), порівнявши їх зі стражданнями людини, похованої живцем і позбавленої особистості. За час перебування в Сибіру Достоєвський одружився із вдовою відставного чиновника Марією Ісаєвою, але цей шлюб виявився нещасливим: вона померла від туберкульозу в 1864 році. У 1859 році Достоєвському дозволили піти у відставку та повернутися в Петербург, де він спробував продовжити літературну кар'єру. Із 1861 року Федір Михайлович та його брат видають журнал «Врємя», після його заборони — «Епоха». “Дядечків сон” і “Село Степанчиково та його жителі” (1859) – “провінційні повісті” в комічному жанрі в традиціях Діккенса “Принижені й скривджені” (1861) та “Нотатки з Мертвого дому” (1860-1861) - підсумували каторжний досвід У романах "Злочин і кара", "Ідіот", "Біси", "Підліток", "Брати Карамазови" - осмислення соціального і духовної кризи Росії з християнської точки зору, діалогічне зіткнення самобутніх особистостей, носіїв своєї "ідеї", пристрасні пошуки суспільного і людської гармонії, глибокий психологізм і трагізм. У 1867 році Достоєвський одружився зі своєю стенографісткою Анною Сніткіною, яка стала для нього по-справжньому близьким і відданим другом. У тому ж році, щоб позбавитися кредиторів, сім'я Достоєвських надовго виїхала до Західної Європи. Лише наприкінці 1871 року, після того, як письменникові вдалося частково сплатити борги, він зміг повернутися до Петербурга. У Достоєвських було четверо дітей, проте двоє з них померли у ранньому дитинстві. Первісток, нарождений за кордоном, помер в грудному віці. Четвертий син Олексій помер у 3-х річному віці. Друга донька - Любов, народилася в Дрездені у вересні 1869 року, стала письменницею. Багато років письменник страждав від трьох важких хвороб: епілепсії, емфіземи легень і, ймовірно, туберкульозу. Далися взнаки і творчі перевантаження, і нелегка доля. Зранку 28 січня 1881 року Достоєвський сказав дружині: "...Я знаю, я повинен сьогодні померти!". В 20 годин 38 хвилин того дня Федір Михайлович Достоєвський помер. За його труною йшов багатотисячний натовп, біля могили на Тихвинському кладовищі Олександро-Невської лаври проголошувалися полум'яні промови. Твори Достоєвського перекладені десятками мов і їх читають із неослабним інтересом, який перш за все спричинений запропонованою тут новою концепцією людської особистості. Проаналізуйте зовнішність Ф.М.Достоєвського на портретах різних періодів його життя (використовуючи біографічні факти). |
Федір Достоєвський. Біографія В одній з чорнових нотаток до роману «Підліток» Достоєвський писав: «Є діти, які з дитинства вже замислюються над своєю сім'єю, з... |
Урок світової літератури. 10 клас. Тема: Ф. М. Достоєвський. Життєвий... Ф. М. Достоєвський. Життєвий і творчий шлях митця. Філософсько – етичні та естетичні погляди письменника та їх утілення в художніх... |
Урок №8 УСНИЙ ТВІР-ОПИС МІСЦЕВОСТІ Ужгород! Федір любив це місто над Ужем з його вузенькими вулицями, крамницями, готелями, ресторанами |
М. Ф. Достоєвський та його роман «Злочин і кара» Грає команда з 5 учнів від кожного класу: 6-1, 6-2, 6-3 по черзі, шляхом випадкового закреслення цифр у таблиці. За кожною цифрою... |
Петрик Валентин Михайлович Коло наукових інтересів: модернізація державного та регіонального управління, гуманітарна складова національної безпеки України |
Т ютюнник Григір Михайлович «апробація» їх в усних розповідях. Період його літературного учнівства лишився прихованим від сторонніх очей |
Федір Решетніков «Знову двійка» Анотація. У статті розглядається роль педагогічної оцінки, процесу оцінювання та пов’язаних з цим процесом рефлексій усіх учасників... |
Шановна Пан Сердюк Валентин Михайлович! Запрошуємо Вас на відкриту робочу зустріч керівників зелених партій та рухів Білорусії, Казахстану, Російської Федерації та України... |
АНАЛІЗ ВІРОВЧЕННЯ РЕЛІГІЙНОГО РУХУ Петрик Валентин Михайлович, кандидат наук з державного управління, доцент, провідний науковий співробітник Науково-дослідного відділу... |
Глушков Віктор Михайлович Видатний радянський вчений, віце-президент Академії наук УРСР (з 1962 року), академік АН СРСР (1964), один з піонерів вітчизняної... |