|
Скачати 187.73 Kb.
|
Харківська область Богодухівський колегіум №2 Система позакласної роботи із світової літератури (драмгурток «Мельпомена») Шелкова Ніна Іргашівна вчитель-методист Богодухівського колегіуму №2 Богодухівської районної ради Харківської області Богодухів 2013 ЗМІСТ
ВСТУП Театр завжди був і залишається могутнім засобом ідейного, морального, естетичного та етичного виховання людини. Театральне мистецтво пропонується дітям як невичерпне джерело гуманізму, пізнання, творчого спілкування. Учнів потрібно вчити розуміти театр і закладати бажання ділитися цим розумінням з друзями, уміти радіти разом з товаришами новим надбанням, які відкриває мистецтво театру. ОСНОВНА ЧАСТИНА 1.1. Позакласною роботою з літератури формується система уявлень про світову культуру Неоціненний педагогічний потенціал театрального мистецтва, сила впливу на духовний світ особистості пов'язані з унікальною природою театру, а саме збігом у часовому розгортанні процесів творення і сприймання, споглядання і «проживання» художнього образу. Театр — найбільш «достовірний» серед усіх мистецтв, найбільш наближений до реального життя. Глядач неусвідомлено ідентифікує себе з героями сценічних подій, емоційно «зливається» з їхніми почуттями, думками, вчинками. Крім того, театр сам по собі є вираженням інтегрованого, синкретичного, цілісного художнього і погляду на світ: за своїми мовними засобами — це синтез драматургії, музики, образотворчого мистецтва (сценографії), які завдяки актору сценічною дією. Про що завжди треба пам'ятати? 1. В організації театральної творчості школярів слід запобігати саме порушенню цілісного естетичного ставлення до вистави як синтезу мистецтв. Така небезпека має об'єктивні підстави: різна природа мистецтв зумовлює різну природу сприймання і як наслідок — різну міру естетичного осягнення їх особистістю. До того ж, усі діти різні! У них неоднаковий тип художніх здібностей — музичних, літературних, драматичних, пластичних, образотворчих, індивідуальний досвід, набутий під час занять конкретним видом художньої творчості. 2. Зацікавлюючи школярів театром, залучаючи їх до конкретного різновиду сценічної творчості, необхідно також враховувати специфіку вікового аспекту естетичного ставлення до театрального мистецтва. А воно, як правило, не збігається в жанрових уподобаннях дітей-глядачів та дітей-творців, що має об'єктивні витоки — у природі сприймання, природі виконавської творчості, фізичних та психологічних виконавських можливостях. 3. Театральна творчість неможлива без загостреного відчуття у її учасників зв'язків «сцена — публіка», «актори — партнери», «персонаж — персонаж», «актор — режисер». Тобто театральна діяльність як ніяка інша передбачає і потребує виховання у школярів емпатійної культури, дару пізнання іншої людини, що ґрунтується на таких загальнолюдських рисах, як здатність до співчуття та співпереживання, терпимість, доброзичливість. Приходячи у театральну самодіяльність, школярі мають усвідомити необхідність самовдосконалення. Поступово вони розуміють, що таке самовдосконалення стосується не тільки сцени, а й їхньої загальної культури. Отже, керівник театральної учнівської творчості повинен із самого початку запобігати перебільшенню в уявленні школярів значення «технічної» частини сценічної творчості, що є розповсюдженою помилкою роботи шкільних театрів. 1.2. Один із видів позакласної роботи з літератури є театральна майстерність Основою театральної творчості завжди є притаманна дитячій природі (у будь-якому віці) і психологічна, і фізична здатність до перевтілення, гри: саме через гру відбувається емоційне пізнання навколишнього світу. Дітям цікавий сам процес театральної творчості. Але дуже важливим є також результат — вистава як завершена цілісність, як художній «продукт», що може бути продемонстрований широкій аудиторії глядачів та оцінений ними. Підготовка вистави шкільним театром перетворює його учасників на «справжніх» акторів, тобто досягається найближча ціль театральної творчості, якою вона є в уявленні вихованців. Тому стрижнем театральної діяльності у позаурочний час слід визначити безпосередньо підготовку вистави, у процесі якої вирішується комплекс усіх названих вище виховних завдань. Пригадаємо, що К.С.Станіславський вважав найкращим для виховання актора (юного — також) такий шлях входження в мистецтво театру, коли в основі його стоїть п'єса, а метою акторського вправляння є бажання навчитися фати роль, пізнання якої збігається з пізнанням життя. Перше, до чого звертаються школярі та керівники, — вибір репертуару. Це можуть бути літературні твори за М.Гоголем, Мольєром, Гофманом тощо. Зрозуміло, що художній матеріал, відповідаючи вимогам високої художньої якості, віковим потребам та виконавським можливостям, має бути різноманітним: більш близькими для молодших школярів будуть казки (народні та авторські, відомі байки). Велике виховне значення має постановка сценок, міні-вистав із життя однолітків, сюжети про шкільні події. Для підлітків, старшокласників зростає вагомість творів на сучасну тему, в яких виявляються моральні почуття, громадянська позиція. Значне місце у творчості школярів усіх вікових категорій повинна посісти класика — вітчизняна та зарубіжна, а також фольклор — казки, ігри, театралізація народних свят. На початковому етапі роботи вибір художнього матеріалу здійснюється переважно керівником колективу, який у процесі попередніх ігрових занять ознайомлюється з вихованцями, з'ясовує рівень їхньої художньо-естетичної підготовки, загальної ерудиції, емоційну реактивність тощо та окреслює найближчі цілі. Без сумніву, керівник від самого початку повинен намагатися перетворювати дітей на своїх однодумців, надавати їм можливість самостійного вибору художнього матеріалу. Слід пропонувати кілька варіантів творів, аналізуючи те, що виявилося для школярів найцікавішим є сюжетах, проблематиці, характерах дійових осіб. Поступово прагнення самостійності щодо вибору репертуару у школярів зростатиме. Керівник має ставитися до цього з повагою, при необхідності непомітно коригувати відбір, спрямовуючи пізнавальну активність підлітків та старшокласників на читання художньої літератури запобігаючи зверненню до шаблонів, тривіальних, банальних сюжетів, тактовно виховуючи естетичні смаки. При відборі художнього матеріалу доцільно влаштовувати його спільне читання (хоча б у фрагментах) та обговорення. При цьому мають бути розглянуті всі пропозиції школярів і прийнято колективне рішення. Самостійність школярів має підтримуватися керівником не тільки щодо вибору, а й щодо створення репертуару. У процесі сценарно-драматургічної творчості виявляється літературний талант, відбувається практичне («зсередини») осягнення законів драматургії, театру, виховується перспективне бачення майбутньої вистави як художньої цілісності. Відомий психолог Л.С.Виготський відзначав, що п'єси, написані дітьми, «будуть обов'язково більш недосконалі, ніж готові п'єси, написані дорослими письменниками, але вони матимуть величезні переваги через те, що виникатимуть у процесі дитячої творчості. Не слід забувати, що основний закон дитячої творчості — в тому, що її цінність треба вбачати не в результаті, не в продукті творчості, а в самому процесі. Важливим є не те, що саме створять діти, важливо те, що вони створюють, тренують творчу уяву та її втілення». Сценарно-драматургічна творчість може розпочинатися з ігрових ситуацій, наприклад, індивідуальних або колективних імпровізацій казок, фантастичних, гумористичних, «жахливих» історій, що сталися або могли б статися із самими юними акторами або вигаданими героями, — з наступним записом та розігруванням таких «історій». Цікавим і корисним є «перенесення» на сцену літературних творів — написання сценаріїв за відомими казками тощо. Підлітків та старшокласників доцільно залучати до написання сценаріїв шкільних свят, урочистих заходів, літературно-музичних композицій. Вершиною дитячої творчості в цьому напрямі є написання п'єс, які надалі будуть «розігруватись» а найцікавіші за колективним рішенням поставлені на шкільній сцені. Можливим є оголошення загальношкільного конкурсу на створення репертуару. Варто зробити так, щоб з усіма представленими роботами могли ознайомитися не тільки члени театрального гуртка, а й усі бажаючі! Для організаторів такого заходу надзвичайно важливо створити атмосферу об'єктивності, намагання зрозуміти задуми конкурсантів, атмосферу довіри до тих, хто оцінює. Проаналізовані й відзначені, причому з емоційно-позитивним окресленням перспектив, мають бути усі представлені роботи. Перед учасниками шкільного театру завжди постає питання вибору репертуару відповідно до навчальних програм. Воно має вирішуватися самими вихованцями й керівником колективу, виходячи із завдань творчого процесу на кожному конкретному етапі. Звернення до постановки творів, що вивчаються на уроках літератури або згадуються в курсі історії, оптимізує навчально-виховний процес, поглиблює знання та інтерес до цих предметів, сприяючи цілісному осягненню культурної спадщини. До постановки можуть залучатися твори повністю або окремі фрагменти, сцени. Але при цьому від самого початку (особливо при скороченні авторського тексту) необхідно виховувати в дітях уважне, обережне ставлення до творів. 1.3. Мета та цілі гуртка «Мельпомена» У роботі зі школярами над художнім (або сценічним) мовленням насамперед постає завдання навчити їх відчувати виразність інтонування при читанні вголос, виразну вимову тексту як своєрідну словесну дію, що допомагає впливати словом на інших людей, причому впливати завдяки естетичній сутності тексту. Таке проникнення в сутність сценічного слова має допомогти школярам більш яскраво і повно відчувати різноманітні людські взаємини, збагатити їхнє спілкування з адресатом — через стосунки героїв п'єси та у житті. Освоєння сценічного мовлення має сприяти розвитку слухової уяви, асоціативно-образного мислення. Виховання ставлення до мовлення тісно пов'язане з вихованням уважності до оточуючих людей – через розуміння емоцій та почуттів, які втілює мовна інтонація. Таким чином, головним тут є завдання сформувати творче ставлення до слова. Паралельно опановуються навички володіння голосом, диханням, дикцією. Для створення ролі у процесі підготовки вистави юному артисту важливо вміти «побачити» ці особливості — у своєму оточенні, під час перегляду кінофільмів, читання художньої літератури, споглядання — «оживлення» уявою творів живопису, скульптури. Саме тому оволодіння сценічним рухом тренує увагу, пам'ять, формує здатність «включатися» в конкретні обставини, вміння оцінювати себе «ззовні», готовність до дії, тобто має виховне значення, що також виходить далеко за межі театральної творчості. Гурток «Мельпомена» працює 7 років. На шкільній сцені було поставлено: «Майська ніч, або Утоплена» (по М.Гоголю), «Міщанин-шляхтич» (по Мольєру), «Лускунчик» (по Гофману), інсценізація казки «Маша та Ведмідь», мюзикл «За двома зайцями» (за М.Старицьким), «Вечори на хуторі біля Диканьки» (за М.Гоголем), казка «Про рибака та рибку» (О.С.Пушкін), інсценізація байок І.Крилова, Лафонтена, Езопа та інше. Життя гуртка продовжується! ВИСНОВКИ Практично-творча художня діяльність, маючи свою специфіку в кожному з описаних напрямів (музичному, театральному, хореографічному), у конкретних формах, висуває і спільні вимоги щодо змістового наповнення учнівської творчості, які в організаційному плані потребують уваги педагогів: • до забезпечення єдності практичної діяльності, пізнання та сприймання усіх видів мистецтва: усі надбання пізнання та сприймання «проживаються» емоційно на практиці, зміст компонентів пізнання та сприймання зумовлюється змістом практичної творчості, а здобуте знаходить утілення в ній; • до піднесення ролі комунікативного аспекту практичної діяльності, забезпечення умов активного спілкування школярів та інших учасників художньо-виховного процесу «навколо» та «з приводу» мистецтва, що має вивести їх на рівень міжособистісних стосунків. Таке спілкування найяскравіше та найорганічніше здатне реалізуватися насамперед у практично-творчій діяльності. Саме таке спілкування може «перемістити» вихованця у центрі культуротворчого процесу — на різних рівнях, залежно від вікових можливостей — і перетворити його на ініціатора продуктивної взаємодії усіх чинників художньо-естетичного простору. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 1. Ісаєва О.О. Організація та розвиток читацької діяльності школярів при вивченні зарубіжної літератури: Посібник для вчителя. – К.: Ленвіт, 2000. – С. 140-180. 2. Клименко Ж.В., Ісаєва О.О. Зарубіжна література. Позакласні заходи. 5-6 класи: Посібник для вчителя. – Харків: Веста: Видавництво «Ранок», 2004. – 128 с. 3. Клименко Ж.В., Ісаєва О.О. Зарубіжна література. Позакласні заходи. 7-8 класи: Посібник для вчителя. – Харків: Веста: Видавництво «Ранок», 2004. – 128 с. 4. Мірошниченко Л.Ф., Дишлюк Ю.М. Зарубіжна література. Позакласні заходи. 9-11 класи: Посібник для вчителя. – Харків: Веста: Видавництво «Ранок», 2004. – 208 с. ДОДАТКИ Богодухівський колегіум №2 Засідання драматичного гуртка «Мельпомена» Керівник Шелкова Н.І. 2013 рік Тема: Опанування, азів акторської майстерності. Ази пластичної культури. Мета: Виховання естетично розвиненої особистості, розвиток акторських здібностей, сценічної культури мовлення, розвивати комплекс особистісних якостей кожного члена драмгуртка. Хід роботи Частина І 1. Назва клубу - «Мельпомена». Спробувати пояснити назву пов'язати з міфом про богиню Мельпомену - покровительку мистецтва. Прочитати вірш «Мельпомена» (додається) 2 . Разом з членами клубу скласти девіз-клятву. - Клятва розкриває мету клубу, характер, напрямок роботи клубу. 3. Бесіда щодо емблеми клубу (драмгуртка). Вся жизнь – театр, И люди в нём актёры В.Шекспир Члени гуртка підготували свої ескізи емблем. Пояснюють свій вибір. Сміх і сльози Музика, краса Сила театру - у педагогічному національному потенціалі. Треба підкреслити силу впливу на духовний світ особистості. Театр - найбільш «достовірний» серед усіх мистецтв, найбільш наближений до реального життя. Глядач не усвідомлюючи ідентифікує себе з героями сценічних подій, емоційно «зливається» з їхніми почуттями, думками, вчинками. Ставлення до вистави — естетично цілісне. 4. Уява і фантазія, розвиток музично вокальних здібностей. Вправа - порівняння. А). Завдання першого рівня складності. Учитель пояснює, що музика, колір можуть виражати почуття. Роздає дітям квадратики кольорового паперу. Завдання. «Просигналізувати» свій настрій (на фоні музики)(веселий, сумний, похмурий тощо) кольоровими квадратиками. Б). Завдання третього рівня (ускладнене) Придумати, які казкові герої могли б затанцювати або заспівати під ці музичні твори (Червона шапочка, Снігова королева, Попелюшка, Баба Яга...) В). Розвиток акторської уваги «Будь уважний!» Мета. Стимулювати увагу навчити швидко й точно реагувати на звукові сигнали. - Діти крокують під мелодію маршу. На слово «зайчики», вимовлене ведучім, діти повинні почати стрибати, на слово «коники» - бити «копитами» об підлогу, а «раки» - задкувати, «пташки» бігати розкинувши руки, «лелека» стояти на одній нозі. Г). Вправи на розвиток уяви. Мета. Тренування дивергентної уяви. Ведучій прикріпляє до класної дошки плакат із великою чорнильною плямою. Учні протягом 1-2 хвилин відмічають у себе в зошитах ті предмети, явища, сцени які їм нагадує чорнильна пляма, або окремі її частини. Потім відбувається обговорення. Д). Образно-асоціативна тренінгова вправа. Вправа акторської майстерності. Відтворити характер предмету, (наприклад «чайник», або «лампочка») Частина ІІ Робота над опануванням акторської майстерності. Вихованці в процесі підготовки вистави осягають ази художнього мовлення, пластичної культури, сценічного руху, здобувають навики гримування, беруть участь у створенні костюмів, та декорацій. І. Робота над виразністю пластики. - Через практичну творчість школярі мають дійти висновку. Вміння виражати зміст тексту й підтексту водночас мовним інтонуванням та пластикою розвиває здатність глибше «бачити» внутрішнє «я» іншої людини. Від правильності користування пластикою також залежить сила впливу сказаного на співрозмовника. Оволодіння виразними можливостями свого тіла допоможе пластична культура - правильна постава, красиві економічні рухи, мімічні вираження емоцій... Формування пластичної культури - це один з аспектів формування в школярів уявлень про прекрасне в людині. Для створення ролі у процесі підготовки вистави юному артисту важливо вміти «побачити» ці особливості — у своєму оточенні, під час перегляду кінофільмів, читання художньої літератури, споглядання - «оживлення» уявою творів .живопису, скульптури. Саме тому оволодіння сценічним рухом тренує увагу, пам'ять, формує здатність «включитися» в конкретні обставини, вміння оцінювати себе «ззовні», готовність до дії. ПРАКТИКА Робота над пантомімою «Народження Перліпат» за повістю – казкою в Т.А.Гофмана «Лускунчик і Мишачий король». Учні знають свою роль. Повинні зіграти сцену без слів, тільки на рухах і емоціях (краще у супроводі музики). Частина ІІІ Інсценування однієї картини дії вистави за казкою Т.А.Гофмана «Лускунчик і «Мишачий король» (додається). Після виступу члени гуртка оцінюють свою роботу. Знаходять недоліки та шляхи їх усунення. Частина IV Староста гуртка («директор театру»), який володіє інформацією про роботу, отримує план домашньої роботи для членів гуртка: підготувати малюнки з деталями костюмів героїв вистави або повністю малюнок костюму. Також декорації (можна замінити описом), музичного оформлення, освітлення; художні оформлення вистави (оформити афішу та запрошення на виставу). Визначаються строки проведення зустріч з глядачами початкових класів (1-3). Свято в колегіумі Мені дуже подобаються драматичні вистави. Тому я, як учасниця гуртка «Мельпомена», люблю грати та критикувати учасників молодшої групи (учні 7-В класу). Нещодавно я спостерігала, як виступають учні 7-В класу з ремейком «Маша та Ведмідь». Я захопилася їхньою грою, вони дуже талановиті та позитивні діти. Вони добре вивчили свої ролі та зіграли блискуче; добре підібрані костюми відповідали їм. Хоча їхні ролі були простими, але вони навіть з них зробили надзвичайно цікаві образи та блискуче зіграли. Особливо мені сподобалася головна героїня – Маша (Штих В.), та Ведмідь (Гармаш В.). Отже, я думаю їм потрібно продовжувати виступати далі та удосконалювати свої вміння грати на сцені. Гузенко Анна, 9-А клас Фотоальбом драматичного гуртка «Мельпомена» «Сказка о рыбаке и рыбке» (по А.С.Пушкину). 2007 год Басни Крылова, Эзопа, Лафонтена. «Лускунчик» Л.Гофман (2008 рік) Н.В.Гоголь «Майская ночь, или Утопленница» (7-А) 2009 Н.В.Гоголь «Майская ночь, или Утопленница» (7-А) 2009 Ремейк за казкою «Маша та Ведмідь» 7-В клас. 2010 рік Музикальна комедія за п’єсою М.Старицького «За двома зайцями» 8-В клас. 22.02.2012 |
Проблеми аналізу художнього твору на уроках світової літератури в школі Як зазначається у пояснювальній записці до програми із світової літератури, основна мета предмета – «залучити школярів до скарбниці... |
Урок світової літератури у 5 класі Девда Марія Іванівна учитель світової... Мета: ознайомити учнів із самобутньою культурою Японії, розвивати навички самостійного пошуку потрібної інформації, вміння донести... |
Юрчак В. А., методист світової літератури Черкаського ОІПОПП Інформаційно-комунікаційні... «українським інтелектуальним дивом». Зміст предмета логічно продовжує матеріал уроків із рідної мови та літератури, розширює межі... |
Конспект уроку зі світової літератури у 6 класі Мета уроку: познайомити учнів з життям та творчістю Ч. Діккенса, з історією створення повісті та особливостями «різдвяних оповідань»;... |
Використання інтерактивних та мультимедійних технологій на уроках... Хочу звернути увагу на використання інноваційних технологій на уроках світової літератури |
Використання інтерактивних та мультимедійних технологій на уроках... Хочу звернути увагу на використання інноваційних технологій на уроках світової літератури |
ПІЗНАВАЛЬНЕ ЗНАЧЕННЯ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ Читаючи твори світової літератури,... Як ви вважаєте, чи відображено духовні й моральні цінності в літературі, яку ви вивчали? Свою думку обґрунтуйте прикладами |
Бикова К.І., Кошкіна Ж. О Державна підсумкова атестація зі світової літератури, російської мови і літератури у 2012/2013 н р |
Урок із світової літератури Ми повинні навчитися використовувати знання,отримані на уроках літератури,в житті,щоб наші переходили в реальну поведінку |
Ущільнення навчального матеріалу зі світової літератури в 5-11-х... Керуючись наказом Департаменту освіти і науки від 27. 08. 14р. №31 «Про зміни в структурі 2014/2015 навчального року у навчальних... |