Тема голодомору 1932-1933 рр в українській літературі
|
|
Скачати 489.59 Kb.
|
|
Тема: «Розіп’ято мільйони без вини». Тема голодомору 1932-1933 рр. в усній народній творчості. Мета: ознайомити учнів з причинами та наслідками голодомору 1932-33 рр., проаналізувати фольклорні твори цього періоду, формувати вміння висловлювати думку, представляти творчі дослідження, виховувати в учнів почуття національної гідності, власної громадянської відповідальності за долю держави. Тип уроку: урок-дослідження Обладнання: книжкова виставка «Голодомор. Україна пам’ятає.», фотографії, розламана хлібина, свіча Пам’яті, записи класичної музики. Епіграф: Не дай, Боже, помору. Народне прислів’я  Хто знав, хто вів смертям і стратам лік? Де фільм, який нам показав би голод? Отой проклятий 33-ій рік. Ю.Клен «Прокляті роки» Хід уроку
Ой за князів Кочубеїв Хліба вистачало, А як прийшли безштаники, То його не стало.
Без могил, без хрестів – прямо в ями, Не десятки – мільйони лягли. Вбиті голодом тяжким краяни, Під барвінком прилисток знайшли. Пригадаймо, брати, убієнних, Хоч на Проводи ставмо свічу. Хай нам світить у душі огненно Ця трагедія болі й плачу. І дарма диктатура кривава Так ховала архіви й сліди, Над народом жахлива розправа Затаврована вже назавжди!
Майже 80 років тому український народ став жертвою невимовно жахливого злочину, відомого під назвою Голодомор . Голодомор на землях чорнозему, на яких виростали найкращі врожаї у світі? У це мало хто може повірити. Це важко усвідомити. Однак, це було. У ті роки у селян забирали все – останню зернинку, незважаючи на плач дітей та мольбу стариків. Ця, організована режимом, страшна програма масового голодування, забрала 7 – 10 млн. українців, у тому числі біля третини дітей, а ті, хто вижив, стали кріпаками – їм не видавали ні паспортів, ні права на виїзд із села. Голод лишив по собі в Україні не тільки мільйони безіменних поховань, не тільки заплановану і по-звірячому здійснену Сталіним стовідсоткову колективізацію, а й страшну духовну пустоту і руїну. Це найстрашніший злочин серед злочинів сталінщини. Це чорна сторінка української історії. Це був справжній терор голодом, кара за «куркульський саботаж», а фактично – засіб винищення селянських родин.
Основною причиною голоду на Україні деякі сучасні історики, які не визнають існування Голодомору в 1932-1933 роках, вважають сильну посуху, яка охопила майже всю територію України, але архівні документи не тільки спростовують це хибне твердження, а й беззаперечно називають істинні причини цього лиха. Самі творці Голодомору - Сталін і Молотов - у листі до генерального секретаря ЦК КП(б)У С.Косіора і голови Раднаркому В.Чубаря від 27 червня 1933р. вбачали основну причину зриву хлібозаготівель у республіці у проведенні хаотичної, безладної, рвацької видачі авансів, у хижацькій траті хліба на так зване громадське харчування. Але це була запланована брехня, що могла виправдати злочинні дії комуністів. Сам же С.Косіор також зазначав, що «хліб розбазарили, розікрали всі, кому задумалось, частину хліба втратили при збиранні, дуже багато проїли і розтратили шляхом так званого громадського харчування». А справжніми винуватцями продовольчих труднощів він вважав «куркульські, петлюрівські, махновські та інші антирадянські елементи та їх підспівувачів». Внаслідок масштабних досліджень архівів та документів, вчені історики прийшли єдиного висновку про причини голодомору. Вони: проведення насильницької суцільної колективізації, варварського масового «розкуркулення» та непосильної хлібозаготівлі. Зрозуміло, що всі ці процеси не обійшлись без жорстиких репресивних методів. В постанові 26 січня 1990 р. ЦК Компартії України «Про голод 1932-1933 років на Україні та публікацію пов’язаних з ним архівних матеріалів» також серед інших причин вказуються низька культура землеробства, слабка технічна база колгоспів, що призвели до зниження збору зерна. Крім цих трьох основних факторів, які призвели до Голодомору, не треба відкидати і таких факторів, як відчутна посуха у багатьох регіонах України, значний недосів площ зерновими через недостатність робочої сили. тягла і посівного зерна, продаж зерна за кордон за демпінговими цінами навіть у 1932-1933 роках, відмова від продовольчої допомоги, яку пропонували СРСР деякі міжнародні організації і окремі держави. Всі ці фактори зумовили той страшний Голодомор. Офіційно вважається, що Голодомор лютував у 1932-1933рр., але фактично він розпочався з весни 1931р. З грудня 1931 р. розпочалося масове голодування селян. Влітку 1932 р., коли літні хлібозаготівлі були завершені і запасів продовольства у селян не залишилося, масове голодування розповсюдилося по всій території України. Зимові хлібозаготівлі під керівництвом молотовської надзвичайної комісії конфіскували у колгоспів і одноосібних господарств останні продовольчі запаси зерна в соломі (після повторних обмолотів і перевіювань), і в результаті - страшний Голодомор, який поширювався на Україні впродовж 1932р. А набув найстрашнішої сили в кінці 1932 - на початку 1933р. Таким чином, масове голодування селян на Україні тривало з грудня 1931р. до вересня 1933р., тобто страшний Голодомор лютував на Україні впродовж двадцяти двох місяців.
Під час другої хвилі (весна-літо 1931р.) депортовано ще 150 тис. чоловік.
Йшли з життя найкращі. Вони не були «ворогами народу», як їх охрестили тодішні партійці: вони з глибини віків були простими гречкосіями. Трудились на землі, яку дала їм влада, за яку проливали кров минулі покоління. Вмирали ті, хто своєю самовідданою працею з ранку до ночі працював на землі, недоїдавши та недосипавши, лише б зіпнутись на ноги. Разом з ними обривався живий ланцюг поколінь. Але не зумівши збройно піднятися проти залізної руки режиму, народ не змирився зовсім, не схилив голови. Єдиною зброєю стало слово.
Спочатку масовий розбій більшовизму був зустрінутий великим супротивом селянства. Однак такі повстання влада жорстоко придушувала. Зрештою, опір селян було зломлено. Лишень народні співці – кобзарі та бандуристи-відчайдухи – несли слова правди, гніву та нескорености духу. Створювали їх люди, що були виснажені від голоду, але не втратили здатності іронічно сміятись над злочинцями. Хоча розуміли, що навіть говорити пошепки про це було заборонено. Куркульня, куркульня, а ми комуністи. Ви насіяли, зібрали, а ми будем їсти! Приїдь, Сталін, подивися: Каганович твій сказився. Вже й у нужниках шукає – для комуни забирає. Ой Постишев, вражий сину, всохли б тобі руки! Що віддав нашу Вкраїну на голодні муки. От бандюга, рябий Коба – Україну звів до гроба. Леніни і сталіни – більшовицька свита. Загнуздали Україну, що не видно й світу. Леніни і сталіни землю обіцяли – Як повірила голота, то в колгосп загнали. Леніни і сталіни і все кагебе Комунізмом людей дурить – під Москву гребе.
Зразки фольклору, над якими ми працюватимемо сьогодні, свідчать про велику силу волі та духу голодного, але нескореного люду. Тому, ознайомившись із усною народною творчістю періоду голодомору, ви маєте охарактеризувати їх жанр, художні засоби і прийоми.
КОЛОМИЙКИ Колосочки я зібрала На колгоспнім полі, І за це мені дали Десять літ неволі! Україно моя Хліборобна, Москві хліб віддала, А сама голодна! * * * Ой Постишев, вражий сину, Всохли б тобі руки, Як віддав ти Україну На голодні муки. Встав би батько наш Махно — Не дав комуністам Хліб мужицький відбирати І в комуні їсти. * * * Сидить Сталін на престолі Та на скрипці грає. На Вкраїну хлібородну Скоса поглядає. Ой грав Сталін, Ой грав Сталін, Став перебирати: Так обдерли Україну, Що аж ребра знати. ПРИСЛІВ’Я І ПРИКАЗКИ Голодна людина — звір. При голоді й у Бога украдеш. Голодний вовк завжди сердитий. Голодна собака й у хазяїна вкраде. Голод і холод — рідні брати. Голодному не спиться. У неголодного на думці гульня, а в голодного — обід. Голодному хліб, а п'яному — хміль. Голодний і кия не боїться. Голод не тітка: пиріжка не дасть. Голодний — що скажений: на що накинеться, те й куса.
«Коли розпочався голод, мені було 7 років. Їсти не було що. Ми, дітвора, їли калачики, цвіт акації, бруньки дерев. З різних бур’янів мама готувала їжу, бігали в школу, щоб щось поїсти, бо тоді було там організовано харчування. В містах були магазини… Але ніхто з простих людей там нічого не купував, бо продавалось все за золото. Дуже часто доводилось по тонких гілках дерев вилазити, щоб дістатись до гнізд ворон. Там забирали маленьких воронят, варили, і їли їх…»
«Мені було тільки 9 років у 1932 році. Все пам’ятати не можу. Як у ранню весну 1933 року зійшов із Сниводи лід, річка мов ожила. Десятки чоловіків, жінок лізли в воду, шукаючи черепашок… Були худющі і аж сині від голоду, холоду. Вода забирає і силу, і здоров’я, але коли принесеш додому, потеребиш, і вкришиш туди лободи чи гички, звариш, то це вже добра їжа, хоча запахом відгонила. Не всі могли цю страву їсти. Їли все, що могли знайти. Хто дужчий, видирав сорочачі та воронячі яєчка, пташенят, шукав слимаків, трави, які теж йшли у їжу. Нестерпний голод приводив до того, що люди крали все, чим можна було поживитися…»
Із 1929 року я працював головою сільради. Тих, хто не вступав у колгосп, обкладали подвійним податком грішми та зерном. Дехто, щоб виправдатись, пояснює голод засухою, але це не так. У 1932 році врожай був, але представники вищих органів примушували колгоспників здати весь. Навіть на насіння не залишили… Не забути мені 1933 рік. Люди падали з голоду. Я вважаю, що ця голодівка була штучною, бо особливо багато померло тих, хто не йшов у колгосп. Там давали невеличку допомогу продуктами, варили кулеші. Особливо страшно лютував голод весною. Найбільше вмирало чоловіків. Наприклад, Кузьма Устименко з Порубинець застав жінку в себе на городі і тут же вбив її вилами.»
Страхітливий час мору, як не дивно, не вбив у людей їхньої творчості. Навіть у чорні, смертельні, дні народ складав зразки фольклору, утверджуючи тим своє право на життя. І це – також незвичайне явище в історії людства! Автори цих словесних шедеврів – це вже не фанати Сталіна, а люди, котрі прозріли і чітко розуміли причини виникнення голоду, а тому у своїх усних словесних витворах аналізують дії влади, називаючи винуватців голодомору прямо і конкретно. Не маючи змоги боротися фізично (напередодні голодомору влада забрала в людей зброю, жорстоко придушувала будь-які протести й заворушення), народ почав боротися словесною зброєю, виявивши тим диво – творити серед мору. І слово боролось! Якраз роки голодомору – а це з 31-го по 34-ий, подекуди ще й 35-ий рік – спровокували цілий сплеск народної творчости. Ті коротенькі зразки усної народної творчости – то свідки людиновинищувальної епохи ленінсько-сталінської тиранії. Зібрані зразки фольклору про голодомори, як і людські свідчення, доносять до нащадків правду про масштаби голоду в Україні. Вони виникали на кожному кроці, розвінчуючи риси комуно-сталінської доби. Нині такі зразки фольклору про голодомор влучно ілюструють людські свідчення, позаяк і самі є незаперечним свідченням злочинів комуністичного режиму. Вчитаймося у цю сміливу і відверту правду! Вона народжена людьми, які вже не мали що втрачати. І за це сміливе і правдиве слово нерідко платили своїм життям.
СПІВАНКИ Не шукайте домовину — Батько з’їв свою дитину. З бичем ходить бригадир — Заганяє на Сибір. * * * Батько в созі, мати в созі, Діти ходять по дорозі. З черепочка воду п’ють, Молоточком воші б’ють. * * * Ой яблучко наливається, А комунська власть наживається. Ой яблучко українськеє, А з’їсть тебе рило свинськеє. * * * Мати в созі, батько в созі, Діти плачуть по дорозі, Нема хліба, нема сала, Тільки кіно та вистава, А на хаті один куль, Та й то кажуть, що куркуль. * * * ПРИСЛІВ’Я ТА ПРИКАЗКИ «Бери дулю – будеш їсти», – наказали комуністи. Більшовики обіцяли булку, а дали дульку. Більшовицьке каведе у тюрягу заведе. Бодай добрі люди недочекались того комунізму! В більшовицькій неволі нема хліба, нема солі. Від червоного хліба діти мруть. До комунізму путь – як усі помруть. З червоним богом – на Соловки дорога. Комуністів під ребро, то буде людям добро. Ленін обіцяв комунію, а завів у страшну унію. На воротях – серп і молот, а у хаті смерть і голод. Радянська Україна – то голод і руїна. Сталін з усіх чортів – найчортіший. Як прийшли комуністи, то не стало що їсти.
Смертність від голоду почалася вже в перші місяці роботи молотовської комісії. З березня 1933р. вона стала масовою. Дуже часто вимирали цілими сім’ями чи навіть селами. Серйозне наукове дослідження наслідків Голодомору на Україні і ретельні розрахунки С.В.Кульчицького показують, що під час Голодомору на Україні повні втрати населення, становлять для 1933р. до 4,5 млн. чол.. Урахування голоду 1932 року підвищує загальну кількість втрат до 5 млн.чол. В кінці листопада 2006 р. в засобах масової інформації були оприлюднені останні дані українських дослідників Голодомору, які стверджують, що під час Голодомору 1932-1933рр. повні втрати населення України склали 7-11млн.чол. Але насправді наслідки Голодомору не обмежуються лише фізичними втратами населення. Голодомор викликав значні негативні економічні, політичні, морально-етичні і соціально-психологічні наслідки. Цей Голодомор викликав найбільшу катастрофу в історії України. Наслідки цієї катастрофи колосальні як на демографічному, так і на економічному, соціально-політичному і культурному рівні. Після цієї катастрофи традиційне українське село зі своїм укладом і звичаями перестало існувати. Якщо суцільна колективізація і голод фізично зруйнували соціально-економічні підвалини національної самобутності українських селян, то припинення українізації у грудні 1932р.означало духовну руйнацію народу.
Крім віршів та пісень (частівок, приспівок, примовок, коломийок), сувора дійсність народжує ще й короткі, але такі влучні вислови – прислів’я і приказки, які не лише констатують факти тодішнього буття. Ніколи не публіковані у радянські роки, ці твори пережили 7 десятиріч і більше, а збереглися лише завдяки народній пам’яті. Народжені під час голодоморів, прислів’я ставали сумною констатацією фактів людиновинищувальної політики ленінізму-сталінізму та совєтського комунізму. Вони розвінчували і засуджували колгоспне життя. Проте ці вислови не лише констатували, а й часто застерігали, повчали, розвінчували і засуджували від імені тих, хто спізнав їхній гіркий зміст. Найбільше прислів’їв народилося у перші роки колгоспного життя, на початку голодомору. У багатьох із них – протиставлення, гостра сатира і сарказм, але не гумор. Прислів’я і приказки періоду голодоморів переконливо засвідчують, як сприймали селяни «нове життя» і сталінські порядки. У ПЕРІОД АГІТАЦІЇ ЗА КОЛГОСПИ народилися ось такі прямі і промовисті прислів’я: Більшовицька сила лізе без мила. Більшовицькій владі хазяї не раді. Болить душа: партія ріже без ножа. В комуністів піднебіння чорне. Вліз у компартію, як голий у кропиву. В партії собачій – тільки дурні та ледачі. З комуністами зв’язався – ганьби набрався. Колгоспники піт ллють, а комуністи кров п’ють. Комуністам щастя, а людям – трясця. Комуністи багато обіцяють, а мало дають. СПІВОМОВКИ Хотіли стать хазяями При совітській владі, Як залишимось живими, То будемо раді. * * * Нема хліба, нема моні, А ми плескаєм в долоні. Устань, Ленін, подивися, Як колгоспи розжилися: Гарба раком, трактор боком, І кобила з одним оком.
Від голоду загинули цілі покоління, а значить загублена історична пам’ять нації. 8 млн. жертв голодомору і зараз стукають у наші серця, їх ніхто не судив. Отже, ніхто й не реабілітує. Та все ж потрібна справжня людська реабілітація. Ми – люди, і все, що з нами траплялося, повинно піддаватись гласності. Правда про голод потрібна не лише тим, хто пережив його, а це – пам’ять народу. Забувати не можна, щоб не повторити повторення страшної трагедії. Без пам’яті про минулі покоління, без відчуття свого роду, без старих як світ, Божих заповідей – немає самої людини. Є лише людська подоба і не більше.
Учитель: Усна народна творчість періоду голодомору створювалася в жахливих умовах, і була виявом протесту проти терору. Вона відзначалася публіцистичністю, лаконізмом, образністю, гостротою фраз, багатством тропів та майстерно дібраних художніх прийомів. - Що таке співомовки? Яка їх будова? Характер римування? (співомовки складалися із 6-8 складів, римування суміжне, зрідка перехресне. У строфі від 2 до 12 рядків) - Які види усної народної творчості домінували в період становлення колгоспів та Голодомору? (анектоди, дитячі примовки) - Який вид фольклору визначався лаконізмом та публіцистичністю? (прислів’я та приказки) Учні визначають тропи у співомовці, спроектованій на проекторну дошку.
«Село моїх батьків в роки Голодомору» «Колоски пам’яті» «Ті дні у пам’яті народній» |
Схожі:
| Про заходи у зв'язку з 80-ми роковинами Голодомору 1932 1933 років в Україні З метою гідного вшанування пам'яті жертв голодоморів в Україні, забезпечення належної організації та проведення у 2013 році заходів... |
Районний план заходів на 2009-2010 роки із вшанування пам`яті жертв... Продовжити роботу по виявленню осіб та складанню списків громадян, які постраждали внаслідок Голодомору 1932-1933 років |
| Список жертв Голодомору 1932-1933 років в Петрівському районі в розрізі... Список жертв Голодомору 1932-1933 років в Петрівському районі в розрізі сільських та селищних рад |
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ до вшанування у загальноосвітніх навчальних... Додаток “Люди Правди. Щоб світ знав!” – гасло цьогорічної просвітницької кампанії |
| Кульчицький С. Голод 1932-1933 рр в Україні як геноцид: мовою документів, очима свідків. Стан висвітлення геноциду 1932-1933 років у вітчизняній та зарубіжній історіографії |
Урок вивчення нового матеріалу. Методи і прийоми: «робота в групах» ... |
| Категорія добра і зла в українській літературі Тема: Категорія добра і зла в українській літературі. (За творчістю О. Турянського «Поза межами болю», І. Багряного «Тигролови»,... |
Список померлих під час Голодомору 1932-1933 років в Україні на території Ульяновського району Гранковська Настя Трохимівна уродженка с. Йосипівки Яковенко Явдоха уродженка с. Йосипівки |
| УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ Луганської області були проведені І – ІІІ етапи Всеукраїнського конкурсу науково-пошукових робіт, присвячених голодомору на Україні... |
УКРАЇНА БОГОРОДЧАНСЬКА РАЙОННА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ На виконання Указу Президента України від 19. 08. 2013 року №430 «Про заходи у зв’язку з 80-ми роковинами Голодомору 1932-1933 років... |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua