|
|
Скачати 62.52 Kb.
|
| Літературний процес 1960-1990 рр. Поглиблення й урізноманітнення художнього відтворення світу, розкриття соціального змісту загальнолюдських цінностей. Вплив оновленої української літератури на духовне відродження українства І. Суспільно-історичні події 5 березня 1953 – смерть Сталіна 19 лютого 1954 (у 300 річницю Переяславської Ради) – М. Хрущов дарує Крим Україні Лютий 1956 – ХХ з’їзд КПСС, на якому розвінчано культ Сталіна і з якого починається т.зв. «хрущовська відлига» Початок 1960 року – відкриття 1го атомного реактора 1964 – усунення М. Хрущова, початок «брежнєвської епохи застою», що тривала до 1982 року 4 вересня 1965 – маніфестація у київському кінотеатрі «Україна» після демонстрації фільму «Тіні забутих предків» С. Параджанова, яку очолив В.Стус Серпень – вересень 1965 – хвиля арештів дисидентів Квітень 1967 – вихід у друк збірки В. Чорновола «Горе від розуму» Квітень 1968 – протест діячів культури проти арештів інтелігенції, що перетворився у демонстрацію біля пам’ятника Т. Шевченко 1967-1968 – закриті судові процеси над представниками української інтелігенції у Києві, Львові, Івано-Франківську 1970-1972 – виходив підпільний журнал самвидаву «Український вісник» 9 листопада 1976 – у Києві створено «Українську Гельсінську групу» ІІ. Література. Основні твори 1960-ті: А. Малишко зб. «Синій літопис» (1968), В. Барка «Жовтий князь» (1963), О. Довженко «Повість полум’яних літ» (1960), О. Гончар «Людина і зброя» (1961), М. Стельмах «Правда і кривда» (1961), Р. Іваничук «Мальви» (1968), Л. Костенко «Зоряний інтеграл» (1963), В. Симоненко «Земне тяжіння» (1964) 1970-ті: М. Вінграновський зб. «Поезії» (1971), Б. Олійник «Рух» (1973), І. Жиленко зб. «Вікно у сад» (1978), І. Світличний ст. «Духовна драма Шевченка» (1976), В. Земляк «Лебедина зграя» (1971), П. Загребельний «Первоміст» (1972), В. Стус «Зимові дерева» (1970), «Свіча в свічаді» (1976), Л. Костенко «Княжа гора» (1972) Шістдесятництво як культурно-історичне та літературно-художнє явище 60-ті роки були часом великих змін у цілому світі. На арену виходила творча молодь, яка не хотіла того світу, який створили для неї батьки. Одним з найцікавіших явищ української літератури ХХ століття небезпідставно вважається шістдесятництво. Свобода, яку приніс зі своїм приходом до влади М. Хрущов, була досить умовною. В Україні хрущовська відлига викликала в демократичної інтелігенції бажання знайти своє національне коріння. Відомий митець Лесь Танюк створив у 1959 р Київський клуб творчої молоді. Спочатку до нього входило багато російськомовних митців, які вирішили творити українською і пропагувати українську ідею. Рух 60-ків отримував все більше нових прихильників. Причому це якраз у той час, коли російська мова насильно поширювалася на всій території України як єдина державна мова в СРСР. Серед ознак шістдесятників можна виділити, по-перше, ідеалізм. Такий був час: кругом – шакали, У колі – жменька нас жива, А ми феноменів шукали І спотикались об слова. Друга ознака – шукання правди і чесної позиції. В самому шуканні вже є неприйняття й опір. Поетів тоді називали формалістами за пошук своєї індивідуальності. А насправді – за те, що шукали істину, а не оспівували нав’язану ідею. Третя ознака – опір, протистояння офіційній літературі. Протистояння було передусім морального характеру. Не можна сказати, що всі твори були однаково бездоганні. Проте вони були затаєним голосом громадської думки. І саме такі чесні твори були виразом моральної позиції 60-ків. Важко узагальнювати різні творчі індивідуальності. Іван Дзюба першим знайшов цитати з Маркса, а потім з Леніна, які звучали викривально. Іван Світличний демонтував теорію партійної літератури. Микола Вінграновський тривожно заговорив про свій народ, і метафори зазвучали апокаліптично. Василь Симоненко заговорив з Україною в тоні недозволеної щирості. Ліна Костенко зрідка виступала з віршами, але то були вірші такої сили, наче всієї радянської поезії до неї не існувало. Валерій Шевчук писав блискучі психологічні новели «ні про що». Володимир Дрозд відкривав соціальну дійсність з недозволеного боку. Зовсім не те і не так, як того вчили в інституті, малювали Віктор Зарецький, Алла Горська, Галина Севрук. Уривок з книги М. Ільницького «Драма без катарсису» (про долю С. Параджанова та його фільму «Тіні забутих предків») 4 вересня 1965 року в Києві під час прем’єри фільму С. Параджанова «Тіні забутих предків» у щойно відкритому кінотеатрі «Україна» Іван Дзюба звернувся до глядачів з повідомленням, що в Україні почалися арешти творчої інтелігенції. Він назвав прізвища 20 заарештованих. Його підтримали В. Чорновіл та В. Стус. За кінофільм «Тіні забутих предків» С. Параджанов в 1965р. був нагороджений премією Британської академії, отримав призи в Римі та Мар-дель-Плата (Аргентина). Окрім того, картина здобула 39 міжнародних нагород, з яких – 24 Ґран-прі. Фільм дивилися в 21-й країні й щоразу з незмінним успіхом. Параджанову надсилали свої вітання італійські режисери Федеріко Фелліні, Мікеланджело Антоніоні, японець Акіро Куросава, поляк Анджей Вайда. Зрозуміло, що в СРСР від режисера вимагали російськомовної версію картини: влада не могла погодитись, що фільм озвучений українською мовою. Отож, саме цей варіант фільму був заборонений, а Параджанов засуджений за сфабрикованою справою на 5 років таборів суворого режиму. Його звільнили за рік до закінчення терміну. Однак у 1982 р. у Тбілісі режисера світової слави чекав новий арешт і майже рік позбавлення волі. У 1984 році С. Параджанов зняв фільм «Легенда про Сурамську фортецю», який переміг на Італійському кінофестивалі. Проте, для радянської влади Параджанов назавжди залишився «ворогом № 1», а його творчість – забороненою. Шістдесятники стали першою ластівкою свободи в післясталінський період. Ідеться не лише про українських митців, а й про російських, які теж стали жертвами репресій. Наприклад, візьмемо О. Солженіцина. Після виходу свого роману «Один день Ивана Денисовича», він узявся за новий твір «Архіпелаг ГУЛАГ». Та як тільки д влади прийшов Л. Брежнєв, тема репресій у художніх творах була суворо заборонена. У 1969 р. майбутнього лауреата Нобелівської премії О. Солженіцина виключили зі спілки письменників СРСР. На захист Солженіцина стали передові люди світу. Кілька держав запропонували йому політичний притулок і громадянство. Світова громадськість заступалася й С. Параджанова та В. Стуса. На захист Параджанова став відомий французький письменник Луї Араґон. Щоб примиритися з ним, радянські політики звільнили режисера на рік раніше. Василя Стуса за кордоном висунули на здобуття Нобелівської премії. Але в разі присудження винагороди найвищої у світі премії радянській владі довелося б, з ганьбою для себе, випустити його з тюрми. Тому було вирішено за краще вбити поета, адже нагороду Нобеля присуджують лише живим. Хрущовська відлига не могла тривати далі, бо керівні компартійні органи збагнули: активна громадянська позиція передових радянських митців неодмінно призведе до кардинальних політичних змін. У хід пішли всі засоби духовного нищення. Та коли російських митців у крайньому разі позбавляли громадянства і дозволяли покинути СРСР, то українських 60-ків чекали набагато суворіші покарання: В. Симоненка жорстоко побили, В. Стуса на довгі роки заточили в тюрму, Григора Тютюнника довели до самогубства, Володимира Івасюка повісили, Аллу Горську вбили, інших оголосили запроданцями Америки і ворогами народу. Тодішня система рятувала комуністичну партію і її право на вседозволеність та владу. Уже в 60-х роках СРСР перетворювався на суцільний військовий полігон. Незабаром розпочалося випробування атомної зброї в небезпечній близькості до населених пунктів, розстріли мирної демонстрації, придушення угорського повстання в Будапешті (1956). Можливо, поява 60-ків була зумовлена потоком утрат: на очах цілого покоління все втрачало значення; людина втрачала обличчя і будь-яку вагу; слово вивітрювалось, мова засмічувалась і зневажалась; ріки висихали; культура й література знищувались. Отже, 60-ки активно виявляли себе не лише під час хрущовської відлиги, а й значно пізніше, що було ще не безпечнішим, ніж декларування своїх поглядів у 60-х роках. За самвидав переслідували й жорстоко карали. Недарма серед письменників побутував афоризм російського політв’язня В. Буковського: «Сам пишу, сам рецензую, сам розповсюджую, і сам відсиджую за це». Звинувачення в самвидаві вже вважалося вагомою підставою заарештувати автора, інкримінувати йому «зраду батьківщині», «антирадянську пропаґанду», судити й ґарантувати максимальний термін ув’язнення на Воркуті чи в ще привабливішому місці. Українську літературу не можна уявити без творчості 60-ків. Саме ці митці дали людям надію, вони твердили українцям, що жити у своїй незалежній державі – це вже не така й примарна ідея, а цілком реальна річ, котрої повинні прагнути всі, хто має хоч краплину власної гідності. Євген Сверстюк про тих провісників майбутньої незалежності пише так: Загадка живучості 60-ків на арені раптових змін на зламі 80-90-х років, очевидно, в тому, що світ прийняв мову, вистраждану тим драматичним поколінням. *Матеріал до цього уроку є в статті Дивослова № 1 від 2008 року: «Український правозахисний рух у постатях: Петро Григоренко та Василь Стус». С. 59-64 |
| Проблеми аналізу художнього твору на уроках світової літератури в школі Як зазначається у пояснювальній записці до програми із світової літератури, основна мета предмета – «залучити школярів до скарбниці... |
«Інтеграція змісту уроків етики та української літератури як дієвий... Практика показує, що оптимальне поєднання змісту предмета етики та української літератури сприяє встановленню ієрархії людських цінностей,... |
| Осмислення загальнолюдських цінностей Тема: Осмислення загальнолюдських цінностей у творі Є. Гуцала "Сім'я дикої качки" |
Тема покаяння у романі ”Злочин і кара” Ф. Достоєвського Мета Ніцше на прикладі головного героя; розвивати навички аналізу художнього твору, формувати гуманістичні ідеали, виховувати сильну особистість... |
| Художня культура (анотація дисципліни ) Програма ґрунтується на принципах цілісності, наступності, системності та варіативності змісту, органічної єдності національних і... |
Орієнтовні вимоги оцінювання навчальних досягнень учнів з української... Ри, національних і загальнолюдських духовних цінностей, розвиток творчих здібностей учнів, виховання в них естетичного смаку, високої... |
| Календарно-тематичне планування Світова література (нова програма... Цінності дитинства та їхній вплив на доросле життя. Вплив світу дорослих на дитячі взаємини |
Вивчення теорії літератури у школі Сковорода Наталія Теорія досліджує літературний процес, зміну напрямів і течій, особливості стилю окремого письменника й літературної доби, наприклад,... |
| Урок 1-2 Тема: Пізнавальне значення світової літератури: зображення... Тема: Пізнавальне значення світової літератури: зображення в ній життя, побуту, звичаїв, світогляду, духовних і моральних цінностей... |
«Розстріляного відродження» Головань Н. М Літературні ігри на уроках української літератури під час вивчення творчості письменників |