Роман Гром’як

Роман Гром’як 4

ВСТУП 5

Розділ 1 9

СПЕЦИФІКА ЛІТЕРАТУРНОЇ КРИТИКИ. 9

ЇЇ СУЧАСНИЙ СТАТУС 9

1. 1. Визначення понять. Термінологія 10

1. 2. Психофізіологічні передумови 10

1. 3. Зв’язок з комунікативно-рецептивними процесами 11

1. 4. Естетичні виміри 11

1. 5. Структура 13

1. 6. Система жанрів 14

1. 7. Проблема критичного методу і критерії оцінки твору 16

1. 8. Герменевтика і критика 20

1. 9. Висновки для історії критики 22

Розділ 2 25

ПРЕДМЕТ І ЗАВДАННЯ ІСТОРІЇ
ЛІТЕРАТУРНОЇ КРИТИКИ,
ВИВЧЕННЯ У ВУЗІ ТА ЇЇ ЗНАЧЕННЯ 25

2. 1. Об’єкт і предмет літературної критики
та історії літературної критики 25

2. 2. Джерела-об’єкти історії літературної критики 27

2. 3. Історія критики та історія літератури, їх взаємозв’язок
і проблема вивчення у вищій школі 28

2. 4. Завдання курсу 30

2. 5. Значення вивчення історії літературної критики 30

2. 6. Періодизація української літературної критики 31

Розділ 3 36

ПЕРЕДУМОВИ Й ОСОБЛИВОСТІ ЗАРОДЖЕННЯ
ЛІТЕРАТУРНОЇ КРИТИКИ В УКРАЇНІ
ПРОТЯГОМ Х – ХVIII СТОЛІТЬ 36

3. 1. Характер джерел, за якими вивчається проблема 36

3. 2. Витоки духовного критицизму. Міфологічні первні
і християнські нашарування. Автохтонна культура
і перекладна література. Літописання і форми критицизму 38

3. 3. Стимули розвитку усвідомленого естетичного критицизму: освіта, книгодрукування, полемічна література, поетика
і риторика. Міжнаціональні і міждержавні взаємини.
Російщення і полонізація України 40

3. 4. Остаточне самовизначення літературної критики.
Закономірність і несинхронність цього процесу в національних культурах, його специфіка в Україні 42

Розділ 4 47

СТАНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ
КРИТИКИ В ПЕРШІЙ ТРЕТИНІ ХIХ СТОЛІТТЯ 47

(Дошевченківський період) 47

4. 1. Суспільні умови 47

4. 2. Періодика, її значення для становлення
літературної критики 49

4. 3. Взаємодія і зміна літературних напрямів, їх вплив на критику. Значення творчості І. П. Котляревського.
Роль фольклористики в активізації суспільного критицизму 52

4. 4. Перші спроби осмислення суті критики.
Європейський контекст 56

Розділ 5 63

СТАН І ФУНКЦІОНУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ
ЛІТЕРАТУРНОЇ КРИТИКИ
в 40-х – 50-х РОКАХ ХIХ СТОЛІТТЯ 63

(Шевченківський період) 63

5. 1. Конкретно-історичне підґрунтя і вияви
естетичної свідомості 63

5. 2. Українські альманахи і періодика 40-х років 64

5. 3. Літературно-критична діяльність М. Максимовича
київського періоду 68

5. 4. Внесок харківської школи романтиків у розвиток української літературної критики. М. І. Костомаров як критик 71

5. 5. Творчість Т. Шевченка як ферментуючий фактор критичної думки і переосмислення критеріїв оцінки художніх явищ 78

5. 6. Елементи літературно-критичних суджень у творчості членів «Руської трійці» після навчання в семінарії 81

5. 7. Початок літературно-критичної діяльності П. Куліша 84

Розділ 6 89

УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРНА КРИТИКА
60-х РОКІВ ХIХ СТОЛІТТЯ 89

6. 1. Суспільно-політичні умови на східно- і західно-
українських землях, культурний контекст 89

6. 2. Роль журналу «Основа» в утвердженні і розробці теоретичних засад української літературної критики 90

6. 3. Валуєвський циркуляр і зміна форм літературно-критичної діяльності українців. Західноукраїнська періодика
і тяглість літературно-критичних традицій 93

6. 4. Форми та особливості літературно-критичної
діяльності П. Куліша в 60-х роках 96

6. 5. Значення спадщини Т. Шевченка для утвердження
і розвитку української літературної критики 102

Розділ 7 111

ЛІТЕРАТУРНО-КРИТИЧНИЙ РУХ В УКРАЇНІ
70-Х РОКІВ ХIХ СТОЛІТТЯ 111

7. 1. Роль освітніх закладів і громадських об’єднань
в активізації літературної критики 111

7. 2. Галицька періодика і літературно-естетичні дискусії
1873–78 років, їх значення для критики 114

7. 3. Роль М. Драгоманова в розвитку літературної критики 123

7. 4. Особливості літературно-критичних виступів
Івана Білика (І. Я. Рудченка) 131

7. 5. Початок літературно-критичної діяльності І. Франка 138

Розділ 8 147

СТАН ЛІТЕРАТУРНОЇ КРИТИКИ ТА ЇЇ РОЛЬ
У СУСПІЛЬНОМУ ЖИТТІ УКРАЇНИ
80–90-их РОКІВ ХIХ СТОЛІТТЯ 147

8. 1. Періодика 80–90-их рр. ХIХ ст. як стимул до
розвитку літературної критики 147

8. 2. Особливості літературно-критичних виступів В. Горленка
з проблем української культури 156

8. 3. Внесок у літературну критику Г. Цеглинського 161

8.4.1. Основні тенденції літературно-критичної діяльності
І. Франка 80–90-х років 164

8.4.2. Розробка теорії критики 170

8.4.3. Роль Івана Франка-критика в українсько-польських
літературних взаєминах 179

8. 5. Значення творчості письменників нового покоління (П. Грабовський, Б. Грінченко, М. Коцюбинський,
Ольга Кобилянська, Леся Українка, В. Стефаник, О. Маковей, В. Щурат) для оновлення літературної критики
кінця ХIХ – початку ХХ століття 184

8.5.1. Внесок Павла Грабовського в українську літературну критику 185

8.5.2. Борис Грінченко — критик 188

8.5.3. Значення творчості Михайла Коцюбинського для розвитку
літературної критики в Україні 190

8.5.4. Характер літературного критицизму Лесі Українки 192

8.5.5. Місце Осипа Маковея в літературному житті України 194

8.5.6. Вплив творчості Василя Стефаника на оновлення
літературної критики 200

8.5.7. Особливості літературно-критичної діяльності
Василя Щурата 206

8. 6. Роль літературної критики в утвердженні
престижу українства 208

Покажчик прізвищ 222

 Далі назву цього видання подаємо в тексті посібника скорочено: ХІЛК-1, ХІЛК-2. (Р. Г)

 Використовуємо в цьому розділі матеріяли кандидатської дисертації Віри Боднар. На цьому місці висловлюємо за це їй вдячність. — Р. Г.