"Директор школи – керівник навчально-виховної роботи". З 1957 р. – член-кореспондент Академії педагогічних наук РРФСР, з 1958 р. — заслужений учитель УРСР. У 1968 р йому присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці. Того ж року був обраний членом-кореспондентом Академії педагогічних наук СРСР

Сухомлинський Василь Олександрович 28.09.1918, с. Василівка Олександрійського повіту Херсонської губернії (тепер Онуфріївський район Кіровоградської області) — 02.09.1970 Видатний український педагог. Навчався у Кременчуцькому учительському інституті (1934-1935 рр.). В 1935-38 рр. викладав українську мову та літературу у Василівській та Зибківській семирічних школах Онуфріївського району Кіровоградської області. та заочно навчався у Полтавському педагогічному інституті, де здобув кваліфікацію вчителя української мови та літератури середньої школи. З 1938 р. і до початку Великої Вітчизняної війни Василь Олександрович працював учителем. В 1941-1942 рр. перебував на фронті, під Ржевом був тяжко поранений. З червня 1942 р. по березень 1944 р. працював директором середньої школи і вчителем російської мови та літератури в селищі Ува Удмуртської АРСР. Навесні 1944 р. В. О. Сухомлинський переїжджає в Онуфріївський район Кіровоградської області, де протягом 4-х років працював зав. райвно. З 1948 р. і до останніх днів життя був директором Павлиської середньої школи. В 1955 р. В. О. Сухомлинський захищає кандидатську дисертацію на тему "Директор школи – керівник навчально-виховної роботи". З 1957 р. – член-кореспондент Академії педагогічних наук РРФСР, з 1958 р. — заслужений учитель УРСР. У 1968 р. йому присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці. Того ж року був обраний членом-кореспондентом Академії педагогічних наук СРСР. Різноплановий і багатоаспектний творчий доробок В.О. Сухомлинського складає 36 монографічних праць і брошур, понад 600 статей, близько 2-х тисяч художніх творів для дітей. Його книги виходили і виходять масовими тиражами в багатьох країнах світу (Росії, Німеччині, Японії, США, Канаді, Китаї та ін.). Він став визнаним класиком педагогіки 20 ст. Найважливішими працями Сухомлинського є: "Воспитание коллективизма у школьников" (1956); "Трудовое воспитание в сельской школе" (1957); "Педагогический коллектив средней школы" (1958); "Виховання в учнів любові і готовності до праці” (1959); "Воспитание коммунистического отношения к труду" (1959); "Воспитание советского патриотизма у школьников" (1959); "Система роботи директора школи" (1959); "Верьте в человека" (1960); "Як ми виховали мужнє покоління" (1960); "Виховання моральних стимулів до праці у молодого покоління" (1961); "Духовный мир школьника" (1961); "Формирование коммунистических убеждений молодого поколения" (1961); "Людина неповторна" (1962); "Праця і моральне виховання" (1962); "Дума о человеке" (1963); "Нравственньй идеал молодого поколения" (1963); "Шлях до серця дитини" (1963); "Воспитание личности в советской школе" (1965); "Щоб у серці жила Батьківщина" (1965); "Моральні заповіді дитинства і юності" (1966); "Трудные судьбы" (1967); '"Павлышская средняя школа" (1969); "Сердце отдаю детям" (1969); "Народження громадянина" (1970); "Методика виховання колективу" (1971); "Разговор с молодым директором школы" (1973); "Как воспитать несовершеннолетнего человека" (1975); "Мудрая власть коллектива» (1975) та багато інших. У 1976 р. видані вибрані твори Сухомлинського у 5-ти т. У 1974 р. за книгу "Серце віддаю дітям" Сухомлинський удостоєний Державної премії УРСР. Нагороджений орденом Леніна та багатьма медалями. В 1989 р. була утворена Міжнародна асоціація прихильників Сухомлинського (Марбург), а в 1990 р. — Українська асоціація Василя Сухомлинського, яка систематично проводить Всеукраїнські педагогічні читання, присвячені вивченню і впровадженню у широку педагогічну практику творчої спадщини видатного педагога. З плином часу інтерес учених і вчителів до життя і творчості В.О. Сухомлинського зростає, поширюється в Україні й світі. Без його творчості не можна уявити сучасної гуманної педагогіки.

Схожі: