9 листопада – День української писемності та мови
|
|
Скачати 169.91 Kb.
|
9 листопада – День української писемності та мови8 вересня – Міжнародний день писемності. 21 лютого – Міжнародний день рідної мови. Українська мова Мова наша дивовижна – Мила, рідна і розкішна, Що мені до серця близько Прихиляє мами пісню. Ти як матінка, для мене, Ніжна, лагідна, ласкава. Ти, мов зіронька у небі, Сяєш в темряві яскраво. Тебе люди поважають, Рідна мово українська , Хто підійде, хто спитає – Відповідь завжди єдина. Мову треба поважати , Бо вона, як рідна мати, Вчить нас правильно читати, Гарно слово вимовляти. Завдяки вкраїнській мові, Ми здолаєм перешкоду Збережем її –чудову- То залишимось народом. Слово Слово – це перше, що в світі було. Сонце з ним сяє, і все зацвіло. Слово – прекрасне, неначе зоря , Що в небі купається, ніби дитя. Слово – дзвінке, слово – струнке, Як лань швидконога, слово стрімке. Першим – дитина матусю гука, Останнім – до Бога молитву зверта Символ єдності Коли в народу мови рідної немає, То він з лиця землі навік зникає. Бо мова – це душа народу, Вона дає нам віру і свободу. Митцю дарує творчість і наснагу, А воїну – сміливість і відвагу, Поету служить слово-зброя, Що кличе світ до миру чи до бою. Вона дітей єднає в школі І трударів в пшеничнім полі. Вона – дзвінка, співуча і єдина, Звучить, як символ єдності країни! На варті миру, щастя і єднання, Повік хай мова наша не зів’яне! Мова Як парость виноградної лози, Плекайте мову. Пильно й ненастанно Політь бур’ян. Чистіша від сльози Вона хай буде. Вірно і слухняно Нехай вона щоразу служить вам, Хоч і живе своїм живим життям. М.Рильський «Українська мова не бідна, не вульгарна, не кривоуста. Вона має свою особливу музикальність. Ця незбагненна душа нашої мови, як золотоносна ріка, виблискує на хвилях народної пісні, переливається в душу нації, творить чуттєву нерозривність українського серця й української землі. Українська мова не вчора придумана. Вона - не сирота, вона має слов’янську родину і світову славу. Вона має все.» Д.Павличко. О слово рідне! України слава! Богдана мудрість і Тараса заповіт, І гул століть, і сьогодення гомін В тобі злились, як духу моноліт. О слово рідне! Подарунок мами! І пісня ніжна, і розрада нам! Я всім на світі поділюся з вами, Та слова рідного нікому не віддам. Наша мова Мова, наша мова – мова кольорова, В ній гроза травнева й тиша вечорова. Мова, наша мова – літ минулих повість, Вічно юна мудрість, сива наша совість. Мова, наша мова! Мрійнику жар-птиця, Грішнику – спокута, спраглому – криниця , А для мене, мово, ти мов синє море. У якому тоне і печаль і горе . Мова, наша мова! Пісня стоголоса, Нею мріють весни, нею плаче осінь. Нею марять зими, нею кличе літо. В ній криваві рими й сльози Заповіту. Я без тебе, мово, - без зерна полова, Соняшник без сонця, без птахів діброва. Як вогонь у серці, я несу в майбутнє Невгасиму мову, слово незабутнє. Українська мова неозора, Ти безмежна, як небо і зорі! Ти прекрасна як сонце і квіти! Наша нене а ми твої діти! * * * Мово рідна, слово рідне, Хто вас забуває, Той у грудях не серденько – Тільки камінь має. С.Воробкевич * * * Як прислів’я чудове, Йде від роду до роду, що народ – зодчий мови, мова – зодчий народу . Д.Білоус * * * Мова кожного народу неповторна і своя; в ній гримлять громи в негоду , в тиші – трелі солов’я. На своїй природній мові і потоки гомонять; Зелені – клени у діброві По-кленовому шумлять. О.Забужко * * * Якщо з українською мовою В тебе, друже, не все гаразд, Не вважай її примусовою, Полюби, як весною ряст . Примусова тим, хто цурається, А хто любить, той легко вчить: Все, як пишеться, в ній вимовляється,- Все, як пісня, у ній звучить. Д.Білоус * * * …возвеличу Малих отих рабів німих, А на сторожі коло їх - Поставлю слово… Т.Шевченко * * * „Словом… можна полки за собою повести” * * * Ти постаєш в рясній обнові, як пісня, линеш, рідне слово. Ти наше диво калинове, кохана материнська мово! Несеш барінь гарячу, яру в небесну синь пташиним граєм і, спивши там від сонця жару, зеленим дихаєш розмаєм. Плекаймо в серці кожне гроно, прозоре диво калинове. Хай квітне, пламенить червоно, в сім’ї великій, вольній, новій. Д.Білоус * * * Слово буває різним: Трепетним, гострим, рахманним, Але ніколи порожнім не стане. Слово буває різним: Гідним, сталевим, грізним, П’янким, масним, останнім, Але ніколи байдужим не стане. Я слово дегустую, як вино: Надкушую, дихаю, нахиляю. Тече рікою вільною воно, У неї невичерпне дно, І слів для всіх у річці вистачає. С.Біда * * * Рідна мово, єдина любове! Чую пісню твою молоду. Надивлюся на диво бузкове У провіснім ранковім саду. Грає майво росою на стеблах, Серед поля дзвенять голоси. Рідна мово, росту я крізь тебе У розповні земної краси. Я промитий Дніпром до кісток. Рідна мово, без тебе ніхто я, Мов на вітрі осінній листок. Але знову ласкава розмова Обіймає, чарує мене. Виринає із пам’яті слово Соковите, живе, запашне. Чую голос калини у тиші І на прощу до казки іду, Рідна мово, цвіти і святися! Я - листочок у райськім саду. П.Перебийніс * * * Листку подібний над землею, Що вітер з дерева зрива, Хто мову матері своєї Як син невдячний забува. В.Сосюра * * * Не забувайте, звідки й хто ви, Чиїх очей на вас печать. У світі слів немає випадкових, Хоча вони й століттями мовчать.  О.ДовгийДесять найголовніших мовних заповідей свідомого громадянина 1. Мова – то серце народу : гине мова – гине народ. 2. Хто цурається рідної мови, той у саме серце ранить свій народ. 3. Літературна мова – то головний двигун розвитку духовної культури народу, то найміцніша основа її. 4.Уживання в літературі тільки говіркових мов сильно шкодить культурному об’єднанню нації. 5. Народ, що не створив собі соборної літературної мови, не може зватися свідомою нацією. 6. Для одного народу мусить бути тільки одна літературна мова й вимова, тільки один правопис. 7. Головний рідномовний обов’язок кожного свідомого громадянина – працювати для збільшення культури своєї літературної мови. 8. Стан літературної мови – то ступінь культурного розвитку народу. 9. Про духовну зрілість цілого народу судять найперше з культури його літературної мови! 10. Кожний свідомий громадянин мусить практично знати свою соборну літературну мову й вимову та свій соборний правопис, а також знати й виконувати рідномовні обов’язки свого народу. (І.Огієнко «Наука про рідномовні обов’язки») * * * О мово рідна, вічна ти як світ! Ти, мов ковток джерельної водиці. Гримлять громи, злітають вгору птиці. Роса з тремтливих опадає віт, І зір ясних окреслений політ… О мово рідна – вічна таємнице! * * * На якій не розмовляв ти мові, Але рідною найбільше дорожи. Бо у домі, де чекають всі тебе з любов’ю, Ти привітне слово кожному скажи. А найбільше буде рада мати, Що привчила змалечку до мовної краси. Мелодійне слово на порозі в рідну хату З серцем і душею у гармонії неси. Поважаю всі на світі мови, Але українську понад всі люблю! Бо такої задушевної і ніжної вимови В жодній з них не відчуваю, не вловлю. У мові цій відтінків є багато. То гірським струмком задзюркотить, Розіллється піснею, яку люблю співати, Травою шелесне, то лісом зашумить… Легким крилом у небеса злітає, Багряною зорею в надвечір’ї спалахне, Веселкою у небі синім радісно заграє, Сумною хвилею у розпачі дихне. А то голубкою так ніжно затуркоче, Зрадливою сльозою в серці защемить, А то, як грім, весною загуркоче, Як ясний місяць сріблом заблищить. Любіть цю мову – мову українців справжніх, Мелодію душі у серці не згасіть! Велику силу має мова ця відважна – Це світло мудрості у світ життя несіть! *** Моя прекрасна українська мово, Найкраща пісня в стоголосі трав. Кохане слово, наше рідне слово, Яке колись Шевченко покохав.  ***Вікторина «З історії рідної мови» 1.Із чим пов’язується сучасна українська мова? (Із виданням »Енеїди» Котляревського,1798 р.) 2.Хто є основоположником нової української мови? (Т.Шевченко.) 3.У якому році українська мова стала державною мовою України. (1991.) 4.Назвіть останню дату видання українського правопису (1993.) 5.Хто кого назвав «батьком української мови»? (Шевченко Котляревського.) 6.Кому належать слова : «Як парость виноградної лози Плекайте мову»… (М.Рильському.) 7.Назвіть власне українські літери. (і,ї,є.)  ***Висловлювання українських діячів про мову Мово рідна, слово рідне, хто вас забуває, Той у грудях не серденько, тільки камінь має. С.Воробкевич *** Рідне слово. Ні вітер огуди Не затулить нам злякано рот. Ми без нього такі собі – люди, А із ним – український народ. В.Кащенко *** Мово українська! Ти ж – як море – безконечна, могутня, глибинна. С.Плачинда *** Молюсь за Тебе і на Тебе, скроплю живою водою воскресіння, виціловую лик Твій скорботний, Матір Божа, Мово мого народу! К.Мотрич *** О мова рідна! Її гаряче серце Віддав я недарма. Без мови рідної, всі знають, Й народу рідного нема. В.Сосюра Якщо з українською мовою В тебе, друже, не все гаразд, Не вважай її примусовою, Полюби, як весною ряст Д. Білоус *** Рідна мово, зелена діброво! Чую пісню твою запашну. Ти квітуєш пелюстками слова У морозних димах полину. Чую пісню твою колискову І на свято до тебе іду. Воскресай моя матінко-мово! Я – листок у твоєму саду. П. Перебийніс *** Батьківщина – це твоє рідне слово. Знай, бережи та збагачуй велике духовне надбання народу – рідну українську мову. В. Сухомлинський *** Не можна ходити по українській землі, не чаруючись виплеканою у віках рідною мовою. У народу немає скарбу більшого як його мова. Ю. Мушкетик *** Мова – народу берегиня, перлина, скарб його життя. І рідне слово – це святиня, незламна сила майбуття. К.Линдяк Мово рідна! Ти – перлина із перлин, ти спраглому жадана прохолода, ти гордо постаєш із руїн, об’єднуючи племена в народи. Л.Мазур *** Любіть красу своєї мови, звучання слів і запах слів: це квітка ніжна і чудова широких батьківських степів . Т.Масенко *** Мова – це всі глибинні пласти духовного життя народу, його історична пам’ять. Олесь Гончар *** Мова – генетичний код духовного і фізичного буття народу, оберіг його історичної пам’яті, матриця його свідомості та світогляду С.Ніколаєнко *** Українська мова за своїми виражальними можливостями, лексичними арсеналами, музичними прикметностями, історичними надбаннями в пісенній і літературній галузі належить до найрозвиненіших мов світу. Д.Павличко *** Нашій мові потрібен вогонь любові , потрібна духовна міць! І той, хто дихає суржиком, не може мати духовного здоров’я. Д.Павличко *** Яке прекрасне рідне слово! Воно – не світ, а всі світи… Шевченка мову і Франкову Невже під ноги кинеш ти? В.Сосюра Як путівець між нивами – проста, Барвиста – нече далеч веселкова. Такою увійшла в мої уста І в долі заясніла рідна мова. М.Федунець *** Мово рідна! Колискова, Материнська ніжна мово! Мово сили й простоти,- Гей, яка ж прекрасна Ти! Перше слово – крик любові, Сміх і радість немовляти – Неповторне слово «Мати» - Про життя найперше слово… Друге слово – гімн величний, Гімн звитяг і клекіт орлій,- Звук «Вітчизни» неповторний І простий, і предковічний… Перейшов усі світи я – Є прекрасних мов багато, Але першою, як Мати, Серед мов одна лиш ти є. Ти велична і проста. Ти стара і вічно нова. Ти могутня , рідна мово! Мова – пісня колискова, Мова – матері уста. І.Багряний *** Мово моя українська, Батьківська,материнська, Я знаю тебе не вивчену – Просту, домашню, звичну, Не з-за морів покликану, Не з словників насмикану. Ти у мені із кореня, Полем мені наговорена, Дзвоном коси прокована, В чистій воді смакована, Болем очей продимлена, З хлібом у душу всмоктана, В поті людськім намокнута, З кров’ю моєю змішана І аж до скону залишена В серці моїм. Ти звеш сюди Добрих людей до бесіди. *** Рідна мово! Світом ти визнана за одну з наймилозвучніших. Тисячі українських пісень чарують серця людей своєю красою і неповторністю. *** Із калини я сопілку зроблю, Щоб розбудити ранкову зорю. Мову свою усім серцем люблю, Нею співаю і говорю, Мовою рідною славлю я день, Працю і хліб, що лежать на столі. Скільки звучить українських пісень В рідних куточках святої землі. *** Мово прекрасна моя, не мовчи! Не загубись поміж іншими ти. А соловейком весняно звучи, Сміло й крилато у світі лети! Сил набирайся і гордо злітай, Благословляю тебе на політ! Мова чарівна, звучи і співай, Щоб прислухався до тебе весь світ! *** Пісня душу кожному зігріє, Поєднає й кожного в цей час. Друзів голоси нехай лунають Мова й пісня хай єднають нас. *** Я від колиски чую рідну мову , Вона мені веселкою бринить, В ній гомін буйнолистої діброви, Закутаної в сивину століть. Нехай до серця горнеться калина І рідна хата в білих рушниках, Я українську мову й пісню Нестиму в світ, мов долю, на руках. Я знаю: мова мамина – свята. В ній вічний , незнищенний дух свободи, Її плекали розум і вуста Мільйонів. Це – жива вода народу, Її зневажить – зрадити народ, Котрий до сонця зводився крізь муки, Це – забруднити плеса чистих вод, Це – потоптати материнські руки, Які нас від напастей берегли, Останню дрібку хліба віддавали, Щоб ми нівроку дужими були Й матусиних пісень не забували. ****  Діалог про мову (інсценізація) Дощик невеличкий розмовляв з травою, Розмовляв з травою – донькою весни:
Ти мені, муравочко, мудро поясни.
Мова – синя річка, Мова – це зірничка золота. Як її плекатимеш, Про неї співатимеш – Лиха не питатимеш, Бо без мови рідної пташка не літа. А як забуватимеш І не шануватимеш, Будете із мовою вороги. Хату забуваючи, матінки цураючись, Усихають річеньки береги. *** Обминаймо чужинні слова кострубаті, Що до нашої мови зухвало повзуть. Говорімо, почуваймося, наче на святі, І натхненні слова радість всім принесуть. Говорімо про любов і про віру у щастя, Уникаймо мовчання, нудьги і ниття, Говорімо, хай в розмові слова веселяться, Говорімо і продовжуймо мові життя. *** Є в нашій мові те, що не вмирає – Тепло любові, пам’яті, надій. Із гумором співдружна Україна, Так сміємось на здоров’ячко у ній. *** Рідна мово українська, Ти душа мого народу, Будь від роду і до роду, Рідна мово материнська. Ми з нею відомі усюди, Усе в ній, що треба нам, є, А хто свою мову забуде, Той серце забуде своє. *** Мужай , прекрасна наша мово, Серед прекрасних братніх мов! Живи, народу вільне слово, Цвіти над нами веселково, Як мир, як щастя, як любов! *** Мово моя материнська, Квітни в душі й на устах. Ти – мій рушник український, Ти – моя доля, мій шлях. Де б не ходив я по світу, Стежку до хати знайду В хвилях високого жита І в яблуневім квіту. Мово моя солов’їна, В шелесті нив і дібров… Рідна моя Україно, Ти – моє щастя й любов. *** У народі кажуть: „Скільки ти знаєш мов – стільки разів ти людина”. Але найдосконаліше прагніть знати свою, рідну, материнську мову. *** Ну щоб, здавалося , слова… Слова та голос – більш нічого. А серце б’ється – ожива, Як їх почує!.. Т. Шевченко *** «Той, хто зневажливо ставиться до рідної мови, не може й сам викликати повагу до себе». «Той, хто не знає рідної мови, або цурається її, засуджує себе на злиденність душі». В. Сухомлинський *** «Любов до Батьківщини неможлива без любові до рідного слова». Ю. Яновський *** І чужому научайтесь й свого не цурайтесь. Т. Шевченко *** «Найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, у яку народ складає і своє життя, і свої сподівання, розум, досвід, почування». Панас Мирний *** О, не згуби ти свого родоводу, Безсмертна мово, рідна і терпка, Ти є душа співочого народу, Що був, і є, і буде у віках. *** Це – матері мова. Я звуки твої Люблю, наче очі дитини… О мово вкраїнська!... Хто любить її, Той любить мою Україну. Володимир Сосюра 
|
Схожі:
|
9 листопада – день української писемності і мови День української писемності та мови. Кожен народ ще своїм шляхом до її створення |
Виховний захід на тему: «До мови доторкнемось серцем» Підготувала:... ... |
|
9 ЛИСТОПАДА ДЕНЬ УКРАЇНСЬКОЇ ПИСЕМНОСТІ ТА МОВИ Мета: сприяти усвідомленню значення рідної мови; виховувати прагнення передати нащадкам наш скарб — українську мову |
Учитель початкових класів Ведуча. 9 листопада – День української мови та писемності. День важливий для кожного з нас. Тож, із святом вас, шановні добродії,... |
|
Інтелектуальна гра «Кращий знавець рідної мови» Мета Україна як держава. Розширювати знання про виникнення української писемності, красу і багатство української мови. Пробудити почуття... |
Сценарій до дня української писемності та мови "свято української мови" Мета: Виховання любові до рідної землі, до рідної мови, до її носія – українського народу, до держави Україна, до народних традицій;... |
|
На уроках української мови У процесі вивчення української мови в початковій школі здійснюється початкова мовна освіта молодших школярів, їх розумовий і мовленнєвий... |
Сценарій свята до Дня української писемності та мови Розвивати почуття національної гідності. Виховувати потребу зберігати, як святиню, все те, що пов’язує нас із рідною землею; любов... |
|
ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика у 2015/2016 навчальному році, з метою підвищення якості знань з української... |
Конкурсу учнівської та студентської Навчальному році ІV Міжнародний мовно-літературний конкурс учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка І етап (шкільний)... |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua