Урок-огляд творчості
|
|
Скачати 166.28 Kb.
|
 КОЗАК ЛАРИСА ВОЛОДИМИРІВНА ВЧИТЕЛЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ І ЛІТЕРАТУРИ БРОВАРКІВСЬКОГО НВК ЗОЛОТОНІСЬКОГО РАЙОНУ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ 2010 Мета: поглибити знання учнів про життєвий і творчий шлях Ігоря Калинця, ознайомити із збірками поезій; донести до учнів особливості ліричного таланту митця, самобутню манеру віршів; розвивати пам'ять, культуру зв'язного мовлення; вміння виразно і вдумливо читати вірші, коментувати основні ідеї, втілені в них; формувати світогляд школярів; виховувати почуття поваги до творчості І. Калинця; шанувати мистецькі здобутки українців. Тип уроку: урок-огляд творчості. Обладнання: портрет І. Калинця, тексти його творів. ХІД УРОКУ
III. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу. 1 . Вступне слово вчителя. Ігор Калинець - унікальне явище української поезії другої половини XX століття. Його самобутня творчість відзначається високою мистецькою неповторністю, вишуканістю поетичного слова, новаторством та оригінальністю стилю. Він вважається одним з кращих українських поетів-ліриків XX ст., зачинателем українського необароко. До 1980-х років Ігоря Калинця як поета мало хто знав в Україні. Суворі пермські концтабори та забайкальське заслання надовго відірвали його од рідної землі. Радянський режим запроторив Ігоря Калинця на довгі роки за грати. Але поет не став деревцем, яке засохло, бо його вирвали із рідного саду. В ув'язненні, на засланні, він продовжував активно писати. Під його пером народжувалися поезії духовно вільної людини, яка ні на йоту не втратила зв'язку з рідною мовою, культурою, землею. Він ніби усвідомлював, що справжніми невільниками був не він з дружиною, іншими українськими політв'язнями, а ті, хто допомагав КДБ заштовхати їх за грати. Він зберіг свою свободу, свою поетичну неповторність, щоб згодом поділитися ними з нами. 2 . Ознайомлення з життєвим і творчим шляхом Ігоря Калинця. Повідомлення учнів. 1 учень. Ігор Миронович Калинець народився 9 липня 1939 р. в м. Ходорові на Львівщині в сім'ї службовця. У 1956 р. закінчив середню школу й вступив до Львівського університету ім. І. Франка. 1962 р., закінчивши українське відділення філологічного факультету Львівського університету, почав працювати в обласному архіві: спочатку архіваріусом, а згодом — старшим науковим співробітником. Працював у Львівському обласному архіві аж до арешту в серпні 1972 року. У поле зору партійних органів, а отже, і КҐБ, Ігор Калинець потрапив десь у 1963 чи 1964 році, коли мав перший прилюдний виступ у музеї українського мистецтва. Там він прочитав вірші "Ікона", "Церква", "Вітражі" та схожі до них твори. Наступного дня його викликали до обкому партії: "Чому читаєте такі поезії?" - "Бо пишу про обряди, народне мистецтво, які пов'язані з церквою, релігійною лексикою, атрибутикою, символікою", - відповів Ігор. Відтоді, вважає, й опинився у чорному списку. А потім разом з дружиною Іриною у 1964-1965 ро-ках узяв участь у розмноженні та поширенні правдивого слова про приховувані події та явища суспільного й літературного життя України, зокрема статей "З приводу процесу над Погружальським", "Українська освіта в шовіністичному зашморзі", "Відповідь матері Василя Си-моненка Г.Щербань", щоденника В. Симоненка "Окрайці думок" та ін. 2 учень. У серпні 1965 р. Україною прокотилася хвиля арештів. Подружжя Калинців тимчасово залишилося на волі. Хоч переслідувань і допитів вони не уникли. 23 грудня 1965 р. за постановою слідства матеріали щодо Ігоря Калинця, як і 13 інших підозрюваних в антирадянській пропаганді, були виділені для додаткової перевірки оперативним відділом УКҐБ. До цього списку, окрім Ігоря, потрапили Ольга Горинь, Василь Кобилюх, Любов Максимів, Роман Лещак, Ярослав Кендзьор, Степан Мороз, Ірина Калинець, Іван Остафійчук, Марія Влязло, Євген Наконечний, Іван Гречко, Богдан Шевчук та Теодозій Старак. "Опіку" спецслужб Калинці відчували постійно. Особливо уважно "супроводжували" і підслуховували гостей з-за кордону, які бували у Львові у помешканні Ігоря та Ірини. За громадянську непокору в тематиці віршів був репресований радянською владою: отримав 6 років суворих таборів і 3 роки заслання, які відбув на Північному Уралі та в Забайкаллі. Тоді попереднім слідством було встановлено, що він "...внаслідок націоналістичних переконань, починаючи із 1965 року, з метою підриву та ослаблення Радянської влади проводив антирадянську пропаганду і агітацію шляхом створення, розповсюдження та збереження наклепницьких документів, які порочать радянський державний лад". В ув'язненні поет працював токарем і кочегаром. На волю вийшов лише 1981 року. А реабілітували Ігоря Калинця, як і багатьох, лише 1990-го... 3 учень. Після повернення із заслання був редактором журналу львівського обласного відділу Фонду культури. Творчий доробок І. Калинця становить 17 поетичних збірок, що згруповані у двох циклах: "Пробуджена муза" (9 збірок) і "Невольнича муза" (8 збірок). Перша збірка віршів поета "Вогонь Купала" побачила світ у видавництві "Молодь" 1966 року і була прихильно зустрінута критикою. У 1991 р. у Варшаві вийшов перший том циклу "Пробуджена муза", а в США - другий том "Невольнича муза". Окремими виданнями за кордоном також вийшли поетичні збірки "Вогонь Купала" (1966), "Поезії з України" (1970), "Підсумовуючи мовчання" (1971), "Коронування опудала" (1972), "Невольнича муза" (1991, США), "Пробуджена муза" (1991, Варшава) та інші. В Україні — "Тринадцять алогій" (1991), "Шлюб з полином" (1995), "Слово триваюче" (1997), "Терновий колір любові" (1998), "Шлюб з полином" (1998), "Ці квіти нестерпні" (2000). 4 учень. У доробку поета чимало творів і для дітей, наприклад, "Книжечка для Дзвінки", видана в Києві в 1991 році. Дзвінка - це ім'я коханої видатного карпатського ватажка опришків Олекси Довбуша, пам'ять якого й досі вшановують на Західній Україні. Також ім'ям Дзвінка Ігор Ка-линець назвав свою доньку. Дружина Ігоря Калинця - відома українська поетеса Ірина Калинець. Займається поет і перекладами художньої літератури, зокрема з польської мови. Ігор Калинець є почесним членом Міжнародного ПЕН-клубу, лауреатом літературної премії імені І. Франка (Чикаго, США, 1979). У 1992 році отримав премію імені В. Стуса, а за книжку вибраних поезій "Тринадцять аналогій" був удостоєний Національної премії України імені Т. Шевченка. Має Міжнародну премію родини Антоничів (1997 р); Міжнародну поетичну премію "Кальвір-и-Квір" (Франція, 2003 р). За визначні заслуги в утвердженні національної ідеї, широку пропаганду українського слова 2005 року відомому поетові та громадському діячеві Ігореві Калинцю було присвоєно звання почесного громадянина Львова. З . Ознайомлення з поетичними збірками І. Калинця. Слово вчителя. Поезія Ігоря Калинця надзвичайно яскрава і самобутня. У ній пульсує і промениться національний дух, вона випоєна живлющими соками рідної землі. Душа просто не може залишатися байдужою, коли до неї торкаються вірші цього поета. У них — пам'ять нашої історії та роду, українська духовна спадщина. У них живуть воєдино злиті язичництво і християнство. Висока культура поетичного мислення й мовлення, любов до текстових стилізацій, надзвичайна формальна винахідливість притаманні Калинцю упродовж усього його творчого розвитку, а такі риси як ерудиція, іронічність, шляхетність у поводженні зі словообразом роблять цю поезію без перебільшення видатним явищем. І. Калинець у поезії не створює солодких ілюзій, а сміливо називає речі своїми іменами. Його несприйняття жорстокої дійсності виражене не у формі безпосереднього протесту, а в специфічній побудові поетичного світу. Поет не тікає у світ ілюзій, а заперечує існуючу дійсність створенням власної. Така специфічність поетичного світу перегукується з творчими настановами київської школи поезії. Повідомлення учнів. 1 учень. Перша частина поезій, об'єднана в збірку "Пробуджена муза", являє собою послідовне відчуження від світу. У перших збірках автор створює мікросвіт, повністю замкнений у минулому, утворений за допомогою алюзій на фольклор, слов'янську міфологію, народні вірування, ремінісценцій до життєвого шляху українських культурних діячів. У наступних збірках ліричний герой відчуває несправжність і штучну обмеженість свого ідеального світу й більше не може тримати його в ізоляції від реальності. Він залишає межі цього замкненого світу для того, щоб зустрітися зі світом реальним. Специфічна конструкція збірки утворює зв'язок між віршами та вертепним дійством, наслідком є створення світу-вистави. Вихід ліричного героя в реальний світ супроводжується відчуттям його чужості й абсурдності. Ліричний герой заглиблюється в самопізнання. У цей період відчутне поступове зникнення язичницьких мотивів з творчості І.Калинця та домінування християнської моралі. Глибока криза екзистенціального жаху перед реальністю долається усвідомленням необхідності заявити про свою громадську позицію й захистити дисидентський рух від наклепів та забуття. Цілком у межах екзистенціальної філософії автор визначає власні життєві цінності та обирає свідоме дотримання цих цінностей. Його незгода з існуючим порядком виражається у творчому, текстуальному руйнуванні навколишньої дійсності. Остаточне відмежування ліричного героя від реальності відбувається в останніх збірках першого періоду. Основним передтекстом виступає Новий Завіт. Ключовим поняттям для розшифрування образів є "гріх байдужості до вогню". Образ В. Мороза та дисидентів змальовується автором як образ нового Христа та християнських мучеників, що своєю самопожертвою мають спокутувати цей гріх. "Вогонь" - з уточненням в інших збірках "терновий вогонь" - цей дух і одухотворення, відчуття приналежності до нації. Уражені гріхом байдужості люди та реальність перетворюються на фікцію. Єдиною справжньою реальністю стає простір Нового Завіту з новими персонажами. Виразне читання поезій. Із книжки «ВОГОНЬ КУПАЛА» (1966) ПИСАНКИ Виводить мама дивним писачком, по білому яйці воскові взори. Мандрує писанка по мисочках, із цибулиним золотим узваром, з настоями на травах і корі, на веснянім і на осіннім зіллі - і писанка оранжево горить у філіграннім сплеті ліній. То вже вона, як дивовижний світ, то вже дзвенить, як згусток сонця, буяють буйно квіти у росі, олені бродять в березневім соці. І стилізовані сплітаються сади у маєві густих обрамлень, мереживом найтоншим мерехтить геометричний космацький орнамент. І я поплив у світ дитячих мрій на білі колискові оболоні... Котились писанками ізгори ясні сонця у мамині долоні. Із книжки «СПОГАД ПРО СВІТ» (1970) СТАРОСВІЦЬКІ ВІРШІ * Сидиш одна у білій вежі до наших покликів німа. Вирують пристрастей пожежі, а ти сидиш у білій вежі, немає на лиці збентежень та й радості також нема. Сидиш одна у білій вежі до наших покликів німа. * В пивницях цідим давній мед, пісні складаєм для розваги: п'янить любовний тріолет, як у пивницях давній мед. А в чадну ніч лише стилет утаємничений у зраді. В пивницях цідим давній мед, пісні складаєм для розваги. * Гарцюють нетерпляче коні -розпочинається турнір! Цвітуть китайчані попони – гарцюють нетерпляче коні. А князь на злоченім ослоні до всіх прихильно зводить зір. Гарцюють нетерпляче коні -розпочинається турнір. Збудись князівно, і ожий, бо нам потрібні ідеали, без них мечі немов у ржі – збудись, князівно, і ожий! Серед вогненних вітражів кричу, відкинувши забрало. Збудись князівно, і ожий, бо нам потрібні ідеали! * У герці вибитий з сідла, лечу під ковані копита, заслала світ червона мла – я в герці вибитий з сідла. Та з вежі промінець тепла ще вічі встиг мої прикрити, У герці вибитий з сідла, лечу під ковані копита. ІЗ ЦИКЛУ «ВЕРЛІБРОВИЙ ВИРОК» 9 приходжу пригадати що гаї калинові корова язиком злизала цвіте калинова бутафорія по театральних закамарках приходжу пригадати що від одкровення калинової сопілки кров стигне а нам не до суму за гонорарну суму приходжу пригадати що у капсулах ягід заморожена енергія моєї гіркоти що буде як визволю й приходжу пригадати що останнього вінка останній із сосюр зодяг у домовину збіглися чорносотенні києви що воно таке є а воно калина моя батьківщина а я її Калинець Обмін враженнями від прочитаних поезій. Словникова робота. Визначення теми й ідеї прочитаних віршів. В чому особливості віршованої форми поезій? 2 учень. Друга частина творчого доробку, структурована під назвою "Невольнича муза", - це поезії, створені І. Калинцем під час ув'язнення та заслання. У цій частині автор послідовно будує альтернативну текстову реальність, яка розгортається в кількох аспектах: історично-географічному, аудіовізуальному, символічному. Ці аспекти реалізуються за допомогою різних передтекстів: народної творчості та творів української літератури, історичних пам'яток, творів живопису, текстів-знаків (кольори, звуки, числа, літери, камені, знаки зодіаку тощо). Названі елементи виконують функцію своєрідного будівельного матеріалу. В "Невольничій музі" панує естетика бароко. Специфікою барокової поезії визначається можливість входження читача в поетичний світ автора: барокове віршування є своєрідним фільтром для пропускання кандидата в закритий клуб інтелектуалів. Не можна не помітити, що вони адресуються читачеві, який може розпізнати, а в ідеалі й оцінити вибір фрагмента. Якщо фрагмент не ідентифіковано, то розуміння тексту ускладнюється або стає неможливим. Виразне читання поезії. Із книжки «КАРПАТ, АБО ПОСЕЛЬСЬКА КНИЖКА» (1980-1981) СЕЛО а хто з повстанців Село Королівства Польского біжить за Ундою та де йому до змагу з бурятськими очима хати і сіножаті із диканським соняхом за плечима давно відмерзло старе мусить загосподарити коріння корінь під немилостиво сліпучим сонцем по берегах урочищах горбах навіть кладовище з короткою пам'яттю на туземних покладках як виїденим яйцем слов'янська квочка на могилах новий що таке Кицекен морозо-посухостійкий або Зудир цупкий гібрид-гуран вгадай через дефіс хто з варнаків Ундіно-Посельє Яким настроєм сповнений вірш? Які образи є у поезії? Визначте їх роль. З учень. Символьний аспект уявного світу, як і аудіовізуальний почасти, зосереджений у збірці "Тринадцять алогій". З усього доробку вона є, можливо, найбільш химерною, бароковою. Для того, щоб одухотворити реальність, автор створює перетин своїх текстів з полем смислів довкола знаків. Кожен знак продукує довкола себе поле смислів: символічного, релігійного, побутового. Ці смисли багатошарові та взаємозумовлені. У поетичному циклі "Кохання у семи барвах" знайшли своє відображення емоційні та символічні характеристики кольорів. І. Калинець вибудовує певну систему від чорного - абсолютного кінця - до білого - універсального початку. Чорний, жовтий, зелений, червоний, блакитний, синій та білий кольори позначають етапи духовних пошуків ліричного героя. Результатом цих пошуків стає пізнання любові як доброти й милосердя, проявленого в слові. Любов, проявлена у слові, стає запорукою вічного існування світу, але не в матеріальному відтворенні, а в постійному розвитку. Таким чином цикл утверджує любов як єдиний шлях пізнання Всесвіту та свого місця в ньому. Символіка циклу "Числа" виявляє явні християнські риси. На противагу хаосу числа є символом порядку, отже, числовий ряд - це своєрідна система, духовний шлях ліричного героя. Ряд чисел від одного до десяти є поступовим рухом ліричного героя від усвідомлення свого існування до розуміння цілого світу з його гріховністю, конечністю та вічним оновленням. Автор включає в цикл ще сакральні числа одинадцять, дванадцять і тринадцять, що виразно говорить про домінанту християнської традиції в тлумаченні числової символіки. Число тринадцять завершує цикл виразною трагічною нотою. У християнській традиції це число асоціюється із зрадою Юди. Ліричний герой глибоко поринає в осмислення цієї зради, ідентифікує себе з Ісусом Христом. Цикл "Числа" являє собою історію духовних пошуків ліричного героя: від усвідомлення присутності Бога в цьому світі до гіркого розуміння долі Сина Божого в ньому ж. Виразне читання поезій. Із книжки «ТРИНАДЦЯТЬ АЛОГІЙ» (1975) «МІЙ АЗБУКОВНИК» «Г» народжений у порожнечі гортані ніби в дикім вертепі з обдертими з обтертими до блиску боками охриплий дістається світу моя ганьба прекрасний звір перемагає мене випростовуючись обдавши довгим язиком жагучим подихом «О» я вицілував губами легковажну веселкову кулю лине переливається справжнє дитя важко йому дається і шорстке сусідство і нові підступні терени і здивування колючка навіть найм'якішої троянди може виявитися вбивчою «Р» з кінчика тремтячого язика з кінчика твердого пера рвучко гарячою головою зривається у вир коміть гарне і горде у русі завжди радісне за випалий дар за вибір офіру навіть за хрест Христова літера Обмін враженнями від прочитаних поезій. Які художні засоби використовує автор? Яка їх роль? IV. Узагальнення вивченого. Бесіда.
V. Оцінювання учнів, мотивація оцінок. VI. Підсумки уроку. Слово вчителя. У березні 1992 року Ігор Калинець став лауреатом Державної премії України імені Т.Шевченка за збірки поезій «Тринадцять алогій», «Невольнича муза», «Пробуджена муза». Премія для поета була справедливим відшкодуванням за страждання, фізичні муки, кривду, завдану репресивною системою. Він привніс в українське літературне середовище давно втрачені еталони поетичної естетики, краси і досконалості слова. Бо Калинець таки досконалий у кожному своєму рядку. У нього не має випадкових віршів і тем. Так могла писати лише людина, яка щодня дивилася в очі Зла і навіть Смерті. Львівський письменник, журналіст, видавець Василь Ґабор називає Ігоря Калинця поетом купальського вогню і символом незламності українського духу. Таким він був і залишається. Завжди у вишиванці, з козацькими вусами та постійно в русі громадського життя. VІІ. Домашнє завдання. Виразно читати та аналізувати одну з поезій І. Калинця. Скласти сенкан до слова «Калинець». Література Українське слово. Хрестоматія української літератури та літературної критики XX століття. Книга четверта. - К: «Аконіт», 2003. - С.212 - 227. Інтертекстуальний характер збірки Ігоря Калинця "Тринадцять алогій" // Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. Дні науки 2005: Том 44. Філологічні науки. - Д., 2005. - С. З - 5 Подолання смерті автора в поезії Ігоря Калинця // Вісник Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка. - 2006. - № 15 (110). - С. 71 - 75. |
Схожі:
|
ЧЕРКАСЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ Провести у лютому-квітні 2009 року ІХ обласний огляд-конкурс дитячої художньої творчості «Грайлива веселка» |
Урок 42 Огляд реляційної моделі даних. Модель «сутність зв’язок» Огляд реляційної моделі даних. Модель «сутність – зв’язок». Поняття відношення, атрибута, ключа, зв’язку |
|
Урок на тему «Обробка лускатої риби» Відкритий урок є дзеркалом усієї роботи викладача, демонстрацією його можливостей, творчості, співробітництва з учнями |
УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ ... |
|
Долинська центральна районна бібліотека Сколівщина ще у XVIII столітті. А от у рідному селі, як видно з численних розмов із людьми різного віку, про нього мало що знають.... |
ОГЛЯД Огляд у Розділі 1 містить коротке обговорення цілей і аудиторії, цілей Проекту, і того, як цей Проект повинен застосовуватися. Також... |
|
Скажіть, що ви очікуєте від сьогоднішнього уроку? Бачу у вас гарний настрій. А це є надією на плідну роботу протягом уроку. Я впевнена, що ми подаруємо одне одному чудовий урок –... |
Рішення журі по проведенню районного огляду-конкурсу ОД в бібліотеках РЦБС з лютого 2009 р по січень 2010 р проходив районний огляд-конкурс «Мудрості та долі берегиня – бабусина скриня».... |
|
УРОК №33 ТЕМА ТЕМА. НАВЧАННЯ В ІНТЕРНЕТІ. Огляд українських та зарубіжних освітніх сайтів. Веб-енциклопедії. Інтерактивне дистанційне навчання |
Реферативний огляд Освоєння нових технологій транспортування енергії, впровадження енергоефективних, ресурсозберігаючих технологій, освоєння альтернативних... |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua