|
|
Скачати 138.62 Kb.
|
|
«Свята та обряди «Масляна» Методична розробка виховного заходу Євпатова Ірина Олександрівна – викладач спецдисциплін кулінарного напрямку «Одеського національного університету Іллічівського морського коледжу» Дану методичну розробку виховного заходу рекомендовано для використання у своїй позаурочній роботі класним керівникам та майстрам виробничого навчання з професії «Кухар». Робота об’єднує в собі як виховання, так і навчання учнів. Що на відміну від уроку, який регламентований часом, розкладом, формами і методами, позаурочна робота має більш широкий діапазон засобів впливу на учнів. Вона сприяє досягненню не тількипізнавальної мети, але і має велике виховне значення. Виховний захід побудовано на технології колективної творчої діяльності, що дозволить зробити кожного учня активним учасником організованої творчої діяльності. Спільна справа, його громадська і культурна значимість сприяють згуртуванню в колектив групи, розвитку самостійності й ініціативи учнів, розкриттю творчого потенціалу кожного із них. Захід розвиває інтерес до слов’янської культури, підвищує пізнавальну активність учнів. Поєднання методики та слов’янського традиційного свята Масляної сприяє вдосконаленню колективістських засад життя, самостійності, ініціативи учнів, самоврядування, активного громадянського відношення до інших людей, світу, навколишнього життя. А також дозволить учням проявити свої творчі здібності та можливості, дозволитьрозширювати та поглиблювати знання про фольклорне свято, його значення та традиції святкування, виховувати любов до національної культури, мови, прагнення вивчати та зберігати народне багатство – традиції, звичаї, обряди. ПЛАН СЦЕНАРІЮ ВИХОВНОГО ЗАХОДУ Тема: «Свята та обряди «Масляна» Мета:
Форма проведення: комбіновано-театралізований. Група, курс: «205», ІІ. Робоча професія: «Кухар. Офіціант. Бармен», Місце, дата і час проведення: ІМКОНМУ, каб.215, 19.03.2013, 15:20. Відповідальний за проведення: Євпатова І.О. Хід заходу Підготовчий етап:
Оформити лабораторію українськими рушниками, посудом, кондитерськими муляжами, картинками із зображенням страв на Масляну, розмістити необхідне обладнання. 2. Підготовка необхідного обладнання та технічних засобів: Оснащення: кондитерські муляжі, методична література, картинки з зображенням страв на Масляну, натуральні борошняні вироби. Музичне оформлення: телевізор, комп’ютер, колонки, диск з українськими піснями, рушники.
Попередньо ознайомити учнів з темою, метою та завданням виховного заходу, роздати ролі та обрати учнів для приготування борошняних страв (вареники, млинці),роздати народні костюми (Весна, Зима, Масляна, Господар), дати завдання знайти народні приказки та прислів'я на Масляну. План проведення заходу: 1. Вступ. 2. Характеристика свята «Масляна», історія. 3. Інсценування свята «Масляна». 4. Конкурси на Масляну. Відповідно до плану опис ходу заходу (ДОДАТОК А). Заключна частина:
ДОДАТОК А
Ведучий 1: «Чи ти рано до схід – сонця Богу не молилась? Чи то діточок не певних Нічаю не вчила?» Т.Г. Шевченко. Це слова видатного українського поета Т.Г. Шевченко. В березні відмічається день його народження – ця дата ввійшла в історію України. Цим віршем він звертається з запитанням до народу, чи зберігаються звичаї, обряди, традиції? Деякий час не звертали належної уваги на вивчення давніх народних традицій. Але настав інший час і повертаємось до минулого нашого народу. Вивчаючи народознавство, етнографію і фольклор, ми з вами знайомились з історією, побутом, звичаями, обрядами нашого народу. Це дуже важливо в епоху державного і духовного відродження України. Присвячуємо наше свято календарним традиціям, воно різноманітне за призначенням, змістом, характером, функціонуванням і виховним впливом на людину. Воно відображає українську дійсність, національний характер, історичний шлях. Традиції, звичаї, обряди, які супроводжують такі дати, свята сягають на початок нашої ери і передбачають різні види діяльності: трудової поведінки, способів харчування, формування духовних цінностей. Все це забезпечує гармонійність між природою і людиною. (демонстрація мультфільму «Масляна») 2. Ведучий 2: Сьогодні наш виховний захід присвячений Масляній – це останній тиждень перед Великим постом, Великоднем. Немає, такого свята в Україні, яке проходило б так бурхливо і весело, як Масляниця! Адже потім довгих сім тижнів не можна буде веселитися, танцювати та сміятися, очищаючись від гріхів мирських. Народ і донині вірить, що, якщо добре не відвести душу в цей період, потім цілий рік доведеться жити в нещасті, по-справжньому сьорбнути горя. Історія виникнення Масляної сягає своїм корінням глибоко в давнину. Це стародавнє народне свято, яке дісталося нам у спадок від язичницької культури, і збереглося і після прийняття християнства. Вважають, що спочатку вона була пов´язана з днем весняного сонцестояння, але з прийняттям християнства вона стала випереджати Великий піст і залежати від його термінів. Масляна відноситься до перехідних свят, пов'язаних з Великоднем. Вона символізує проводи зими та зустріч з весною. За церковною традицією тиждень називається сирним або м'ясопусним – через набір страв, які прийнято готувати протягом цього періоду. Ведучий 1: «Не завжди котові Масляна!» - так казали у народі. На Україні Масляну святкували скромніше ніж росіяни. Ми з вами живемо на території, на якій мешкають більш ніж 130 національностей серед яких найбільше українців і росіян. Це свято відзначається в нашому регіоні не так широко, як в інших районах України та Росії. Але це свято радісне, супроводжується забавами, розвагами, масовими гуляннями і ми раді його відродити. Ви готувалися до цього свята, вивчали історію, звичаї, обряди, обрядові страви, то розкажіть як відмічають Масляну в світі? Учень: Масляна - це свято не тільки слов'ян, а й практично всієї Європи. Традиція святкувати прихід весни збереглася в різних містах і країнах. У країнах Західної Європи Масляна плавно переходить в загальнонародний карнавал, під час якого змовкають сварки і суперечки, скрізь панують нестримні веселощі, сміх і гумор. У Шотландії на Масляну було прийнято пекти «пісні коржі». У складені разом долоні насипали жменю вівсяного борошна, потім борошно міцно стискали в долонях і занурювали в холодну воду, а отриману кулю випікали у вогнищі прямо в гарячій золі. Випічку млинців шотландці вважають важливим актом, в якому намагаються взяти участь всі члени сім'ї. У школах Данії в ці дні проводяться театральні вистави, концерти. Школярі обмінюються знаками дружби, передають своїм друзям через знайомих жартівливі листи без вказівки зворотної адреси. Якщо хлопчик отримає такий лист від дівчинки і вгадає її ім'я, то на Великдень вона подарує йому шоколад. У Польщі в останній день Масляної можна зайти в трактир, де скрипаль буде "продавати" незаміжніх дівчат. У народів, які сповідують буддизм (китайців, корейців, японців, монголів і тибетців) час веселощів, офіційних вихідних, подарунків і побажань проводиться в 29-й місячний день напередодні першого весняного молодика. У будинках ведеться прибирання, готують вбрання і хустки з дорогого шовку і парчі, подарунки, чистять трубки старшим, готують святкові частування, чоловіки готували скакунів (чесали їм гриву, оновлювали збрую і сідло). Потім всі обтираються шматочком тіста (з борошна і води), ліплять з нього символічну фігурку, подумки передаючи їй всі свої хвороби, біди і невдачі, потім несли її у храм, складали в ритуальне багаття, де після молебні підпалювали його і просили, щоб з вогнем пішло все погане. Вважалося, що цей ритуал усував всі неприємності, очищав від всього поганого, і людина знаходила благополуччя, щастя, мир і спокій. Учень: В період середньовіччя в XIV-XVI ст. Масляна була поширена повсюдно і відзначалася шумним веселощами, різного роду змаганнями і традиційною стравою - млинцями. У цей день популярні різного роду змагання, боротьба, кулачні бої. Найпопулярнішим чоловічим змаганням донині залишається футбол, який раніше був не просто розвагою, але і важливим релігійним ритуалом. У нього грало навіть духовенство, притому і всередині релігійних будівель. У Німеччині та Швейцарії влаштовують традиційний масляний карнавал: хід починається рано вранці, театралізована хода йде неосвітленими вулицями, люди співають і веселяться, переодягаються в різні костюми. Традиційними стравами карнавалу вважають борошняний суп, пироги з цибулею та шкварками. Напевно, найвідоміший карнавал проходить в швейцарському Базелі. Викладач: на Масляну відбувалися масові народні зимові ігри, забави, дорослі та молодь каталися на конях, ходили у гості, влаштовували гуляння. Масляна багата звичаями та обрядами, ви мали підготувати і розповісти про деякі з них. Учень: широке розповсюдження мав звичай «колодія» - дівчата та парубки, які не взяли шлюб, на ознаку їх символічного покарання перев'язували, обшиту стрічками колоду до руки, або ноги і вимагали викуп (дівчина перев’язує хлопцю колоду). Все це робили з жартами та сміхом. Парубки платили за колоду подарунками (хлопець обдаровує дівчину подарунками). Викладач: Масляну ще називають «колодієм». Так іменували і майстра, що робив колеса. Таке ім'я могло бути і у стародавнього слов'янського божества. І так весь тиждень люди гуляють, і кожен день тижня мав свою назву: Понеділок – стрітення; Вівторок – загравання; Середа – ласування; Четвер – гуляння; П'ятниця – вечорниці; Субота – дівчатник; Неділя – проводи, прощавання. Це були звичаї та обряди свята Масляної, але яке ж це свято без обрядових страв? Викладач: Наш край завжди славився гостинністю. Основною їжею на масляний тиждень були вироби з тіста, сиру, масла, сметани. Цілий тиждень готували вареники, пироги з сиром, сирники, налисники, млинці (особливо гречані). Цей звичай ведеться здавен, бо вже в св. Письмі слов'янською мовою цар Давид народові «даша по млину сковородному». Все це символізує – сонце, гарні врожаї, здорових дітей, з цим святом пробуджується природа від зимового сну і починається цикл весняних свят. Цілий тиждень готують страви і побільш, щоб хватило пригощати гостей. Попередньо до виховного заходу (1 урок) ми з учнями приготували млинці, якими можна буде всім присутнім пригоститися після закінчення заходу з чаєм. 3. Викладач:А зараз, ми з вами побачимо, як саме святкують свято «Масляна». Учень 1: «Здравствуйте лебедки, здраствуйте молодки, Ребята ― молодцы, веселые удальцы, Почетные и молодые, полные и худые». Учень 2: «Благодарим вас, что пришли по старинному обычаю Зиму ― матушку проводить, Масленицу отпраздновать». Учень 3: «Масленица ― любимый праздник славян. Его любят и величают ласковыми словами «честная масленица», «Перепелочка», «Ясочка». Главным атрибутом этого праздника являются блины». Учень 4: «Считалось, что румяными блинами можно приманивать благодатное светило, помогая ему разогреться». Учень 5: «На блины и угощения звали дорогих гостей. Чем больше гостей, тем больше счастливых дней в году». Учень 6:«Ласково называют Масленицу ― объедалой, блиноедой, круглой, румяной и белой. Не отпразднуешь ее сытно ― не бать сытному и всему году». Учень 7: Ой, пришла масляна Була у кума на млинцях Була у кума і сестриця ― Пекти млинці майстриця. Учень 8: Масляна, ти гарна! Зустрічаймо файно! Ми з тобою хвалимося, з гори катаємося, млинців об’їдаємося. Ведуча 1: «А сегодня друзья мы собрались, чтобы провести Зиму и встретить Весну. А вот и они: Зима и Весна. (Вихід Зими та Весни) Весна: Боже поможи тобі Зимо! Зима: Дай Боже здоров'я! Весна: Боже, що я наробила і напрацювала, ти все поїла та попила. Зима: Ой, велике діло! На те моя сила і влада. А ти молода і зелена. Весна: Ну, як що так, то давай позмагаємося! Зима: Ха, вона зі мною змагатися надумала. Та я на тебе зараз морозу нашлю, вітру напущу. Весна: А я сонце підігрію, сніг твій розтоплю ― то буде вже моя сила. (лунає пісня про весну) Учень 4: Сьогодні у нас свято Ми дуже раді всіх вітати! І сподіваємося, кожен Для себе щось узять зможе! Учень 3: Хтось настрій добрий запозичить, Бо усмішка усім нам личить! Учень 5: Хтось слову доброму зрадіє Бо про добро усі ми мрієм! (Вихід Масляної під пісню) Ведуча 2: «Косточки у нейперепелиные И тельце грешневое Уста «сахарные» Тридцати она братьям сестра, Сорока бабушкам внучка, Трем матерям дочка, И шелковая на ней сорочка. Сафьяновые сапожки Царские сережки. Вот такая красавица наша Масляница. Дорогая наша Масляница, Авдотьюшка Изотьевна Дуня белая, Дуня румяная, коса длинная, Трех аршинная лента алая, двухполтинная, Платок беленький, новомодненький Брови черне наведенные Шуба синяя, латки красные Лапти чистые, головастые Портянки белые, набеленные». Господар: (обращаясь к Масленицы) «Расскажи-каМасленица Как блиночки пекла? Как блиночки пекла, Сколько здобья клала». Масляница: «Я поставлю тесто на снеговойводе, Когда взойдет месяц Месяц ты месяц Золотые рожки Выглянь в окошко, Подуй на опару!». Ведуча 1: «На Масляницу принято в гости ходить Гулять веселиться и чай сладкий пить. Гостей дорогих к себе приглашать На праздник, на ярмарку всех созывать». Учень 10: (співає) Как на масляной недели Мы блиночков захотели Ой, блины, блины, блины Вы блиночки мои. Наша старшая сестрица Печь блины то мастерица Ой, блины, блины, блины Вы блиночки мои. На поднос она кладет И сама на стол несет Ой, блины, блины, блины Вы блиночки мои. Гости будьте же здоровы Вот блины мои готовы Ой, блины, блины, блины Вы блиночки мои.
Всі учасники свята діляться на дві команди і беруть в руки «сніжки» з паперу. Команди відходять один від одного на 2 метри і кидають «сніжки» в суперників. Ті, у кого потраплять, виходять із гри. Переможці отримують приз.
На підлозі окреслюється коло діаметром 1 м. Двом учасникам зав'язують ззаду руки. Стрибаючи на одній нозі, гравець повинен виштовхнути суперника за кордон кола або позбавити його рівноваги так, щоб він встав на обидві ноги. Переможці отримують приз.
Учасникам зав'язують очі і дають спробувати млинці. Дегустатори повинні назвати начинку і основні компоненти рецепта. Хто дасть правильну відповідь - одержує приз.
Учасники на швидкість їдять вареники, хто швидше з’їсть всі – той і переможець, який нагороджується мискою вареників. (частування млинцями, лунає пісня). Викладач: Ви чудово підготувались до свята Масляної. Добре вивчили історію свята, традиції. Приготували не тільки прислів’я, пісні та приказки, але й смачні традиційні страви до свята. Цикл весняних свят завершує Великдень, а починає – Масляна. На це свято женуть геть зиму та бажають, щоб швидше настала весна. Роблять із снопів опудало (символ зим), а потім його спалюють чи замотують у сніг десь за селом. При цьому молодь влаштовує різні ігри. Крім фізичного виховання Масляна вирішує також морально-етичні завдання: «День тещі», «День вшанування свекрухи», «День вшанування зовиць (сестер чоловіка)». Домашнє завдання: Викладач: хто бажає, може підготувати доповідь на тему: Свята Пасха – Великдень. На класну годину присвячену Великодню, принести рецепти та технологію приготування виробів з тіста, які готували, або готуються вашими бабусями до свята – Великдень. Свято Пасхи – весняне свято присвячене воскресінню Ісуса Христа. З давніх-давен в Україні побутувало повір'я, що на Великдень «грає» сонце. Це відголоски язичницьких поколінь наших пращурів Ярило, Дажбогу, Сварогу. У цей день всі йдутьдо церкви святять паски, яйця, сир, сало, ковбаси. Вітали один одного зі святом, христосувались, приказуючи: «Христос воскрес!» - «Воістину воскрес!». На Великдень існує багато обрядів, звичаїв, обрядових страв. На наступному занятті ми з вами ознайомимося з ними. |
|
«Народні традиції, свята та обряди у рідному краї» ... |
Народні традиції, свята та обряди у рідному краї Дорогі друзі! Всі ми з вами добре знаємо, що традиції і звичаї народу — це ті прикмети, по яких розпізнається народ не тільки в сучасному,... |
|
Писанка реліктове явище Світової культури, концентрат сенсів Всесвіту.... Всесвіту. Виникнення традиції розписування яєць. Легенди про створення Землі і взагалі Всесвіту з яйця. Формування світоглядних засад,... |
Сценарій свята АЗБУК А ФУТБОЛ У Сценарій спортивного свята Мета: пропагувати вид спорту футбол, здоровий спосіб життя; формувати потребу в систематичних заняттях фізичною культурою і спортом;... |
|
Чернівецької обласної державної адміністрації Колодій, Ма́сниця, Масляна, Пу́щення, Сиропу́ст, Сиропу́сний тиждень, Си́рна неділя, Ба́бське свято, Зага́льниця, Ніжкові за́говіни... |
ДОЛИНСЬКА ЦЕНТРАЛьна районна БІБЛІОТЕка ЛОЛИНСЬКА СІЛЬСЬКА БІБЛІОТЕКА-ФІЛІЯ... Моя гостинна і свята Лолинська рідна сторона [Текст] : інформ-досьє / Долинська ЦРБ; [упоряд.: З. Тарантюк, Л. Підберезька]. – Долина,... |
|
Сімейні традиції. Свята народного календаря та їх роль у вихованні... Радиціями українців та їх роллю у вихованні дітей, святкуванням народного свята зимового циклу- старого Нового року або Василя. Презентувати... |
13; ПРИГОТУВАННЯ ОБРЯДОВИХ СТРАВ ТА ВИРОБІВ Календарні звичаї та обряди формально узгоджувалися з річним літургічним циклом православної церкви, проте дійсною основою "побутових... |
|
«Українські звичаї та обряди весняного циклу» М. Грушевський вважає, шо в «народнопоетичнім календарнім репертуарі, особливо веснянім, заховалось багато останків старого», тобто... |
Урок №5 Починаючи від фати, обручок, квітів, до дружок та тамади, все колись несло в собі особливий та життєво важливий підтекст. Культурні... |