УРОК ІВ НА ТЕМУ «КУЛЬТУРА КИЇВСЬКОЇ РУСІ»

Відділ освіти

Великобурлуцької районної державної адміністрації

Районний методичний кабінет


Черненський НВК
Гикало Ольга Іванівна
РОЗРОБКИ УРОКІВ НА ТЕМУ

«КУЛЬТУРА КИЇВСЬКОЇ РУСІ»

Великий Бурлук

2013

Тема уроку: Культура Київської Русі.

Мета уроку: сформувати та закріпити знання учнів про господарську і культурну діяльність

жителів давнього Києва і Київської Русі: дати уявлення про досягнення в освіті,

архітектурі, музиці;

вчити учнів працювати з схемами, ілюстраціями, розвивати вміння уявляти події,

які вивчаються, здатність втілюватися в історичний образ;

формувати історичні смаки: виховувати повагу до культурних надбань минулого:

почуття гордості за успіхи та досягнення наших предків у галузі культури.

Тип уроку: урок повідомлення нових знань.

Вид уроку: урок - екскурсія з елементами рольової гри.

Обладнання: настінна карта, атласи, ілюстрації, фрагменти творів.

Хід уроку

I. Організація класу.

II. Актуалізація опорних знань учнів

Вступне слово учителя

Сьогодні ми з вами спробуємо вирушити в незвичайну туристичну подорож - у минуле. Це буде мандрівка вулицями одного з давньоруських міст. Щоб одержати право здійснити таку мандрівку, вам необхідно здогадатися, куди саме ми вирушаємо.

(Учитель зачитує літописні уривки)

„Бачите гори оці? На цих горах возсіяє благодать Божа, буде город великий, і воздвигне Бог багато церков"

„Це буде мати городам Руським"

Бесіда

• 
  Кому належать ці слова?
  
• 
  Про яке місто йдеться?
  
• 
  Коли і ким воно було засноване?
  
• 
  3 якого писемного джерела ми дізнаємось про ці події?
  
• 
  Що ми розуміємо під поняттям „культура"?
  
• 
  Що таке матеріальна та духовна культура?
  

III. Мотивація навчальної діяльності учнів, оголошення теми, мети і плану уроку.

Учитель: Вам уже відомі основні віхи історичного розвитку однієї з наймогутніших держав Європи в період Середньовіччя - Київської Русі. Ми знаємо про діяльність перших князів, які стояли біля витоків формування держави, про уроки її могутності і занепаду, нам також відомі культурні досягнення народів Європи в Середні віки з курсу всесвітньої історії.

А сьогодні на уроці ми дізнаємось про досягнення в галузі культури Київської Русі. У кінці уроку ви маєте відповісти на запитання, що записане на дошці:

Що зумовило високий рівень розвитку культури Київської Русі?

План вивчення теми

1. 
   Розташування, планування та забудова міста.
   
2. 
   Освіта в Київській Русі
   
3. 
   Архітектура
   
4. 
   Музичне мистецтво давньоруських слов’ян
   

Учитель: Отже, спершу ми помандруємо до столиці України - Києва.

Яким це місто було тисячу років тому? Як жили його мешканці? Чим уславилося воно за часів правління Ярослава Мудрого? Що залишили нам наші пращури у спадщину? Щоб отримати відповіді на ці запитання, ми вирушаємо у подорож.

Робота з картою

Учитель: Древній Київ був розташований на мальовничих схилах берега Дніпра, нижче гирла Десни. У ті часи він займав лише чверть старого міста. Навколо нього, особливо з півночі, розкинулися великі ліси, багаті на звірину, ягоди, гриби, дикий мед. На південь, в зоні лісостепу, ліси чергувалися з широкими просторами родючої землі, де було добре вирощувати хліб. У місці, де виник Київ, могутній Дніпро збирає води, які із заходу - Прип'ять. Отже Київ, немов ключ. замикав водні шляхи на північ, південь, захід і схід. Таке виняткове місце не могло не стати великим центром навколишніх земель.

Високі київські кручі порізані річками Либідь. Почайна. Глибочиця, Киянка були готовими укріпленнями, що створила природа. На цих пагорбах наприкінці V ст. з’явилось славетне місто.

А в 988 р. здійснилось вікопомне хрещення киян у водах Дніпра і Почайни. з цього часу бере початок нове, християнське життя на Русі, що освятило Київ великою силою свого духу і величі.

Особливої опіки Київ зазнав в часи правління Ярослава Мудрою. Князь зробив місто "суперником Константинополя і преславною окрасою східної церкви". Зайдемо в міські ворога і переконаємося в цьому.

Робота із планом та схемами забудови древнього Києва.

Екскурсовод. Як бачите, місто поділилося на кілька частин. Однією з них є Старий Город (місто Володимира) на Старокиївській горі, де, за переказом, оселився князь Кий. Тепер, за часів Ярослава, на місці, де відбувся останній бій із печенігами, виник Новий, або Великий Город (місто Ярослава). Внизу розташований поділ, де мешкають ремісники і торговці. У моменти крайньої небезпеки населення з Подолу шукало захисту на захищеній Горі або у Великому Городі.

Укріплене наше місто трьома захисними валами. Перший споруджений ще в прадавні часи, другий в кінці X ст. третій - за часів Ярослава Мудрого - нашого князя. Ця споруда складається з великих "кліток" розміром 3x3 м, зроблених з дерев’яних колод і засипаних глиною. Основою валу є 6 таких кліток, тобто він має 18 ширини і понад 7 м висоти. Із зовнішнього боку валу виконаний глибокий рів. заповнений водою. На хребті валу споруджено остріг - огорожу з частоколу, побудовано дерев’яні, а попереду навіть кам’яні стінки. В'їхати до міста можна через брами: Лядську, Жидівську. Угорську та Золоту. Загалом все місто займає 400 гектарів. Живе в ньому приблизно 50 тис. киян. Це одне з найбільших міст Європи. Детальніше про нього розповість наш архітектор.

Архітектор. Київ є дуже мальовничим. Але ніхто не має права зводити споруди, як заманеться. Існує спеціальний збірник правил забудови. Наприклад, заборонено закривати гарний краєвид сусідам.

Переважна більшість будівель є дерев’яними. Найкраще збудовані будинки заможних верств населення - "хороми". Князівські і боярські палати мають два і більше поверхи. Це будівлі ще називають тереми. Біднота мешкає в невеликих будиночках площею близько 20 м. їх роблять з глини чи дерева та обмазують. Двопохилий дах вкривають соломою, деревом, черепицею або свинцем. Підлога - глиняна, подекуди — дерев'яна. З дерева також споруджені перші церкви в нашому місті.

Тепер ми все більше будуємо кам’яних споруд, щоб вони зберігались протягом століть для наших нащадків.

Учитель. Подальший розвиток господарства, міжнародні зв’язки вимагали збільшення кількості освічених людей. Про поширення і роль освіти київської держави свідчить той факт, що

збереглися підписи королеви Анни серед "хрестиків", які ставили на державних актах неписьменні французькі політики.

Як же розвивалась освіта і писемність у Київській Русі?

Учень-екскурсовод. Писемність у Київській Русі була відома ще до запровадження християнства. Про це свідчать угоди Русі з греками, в яких містяться вказівки про те. що обидві держави розв'язували різні спірні питання "не тільки на словах, а й на письмі".

У IX ст. болгарські просвітителі Кирило та Мефодій створили більш досконале словенське письмо - кирилицю. Після введення на Русі християнства кирилиця поступово витіснила стару писемність. Саме християнство справило значний вплив на розвиток освіти. Осередками освіти стали монастирі та церкви.

Учитель. Завітаймо до однієї такої монастирської школи. Познайомимось з її учнями. Послухаємо розповідь.

Учень монастирської школи. Вже за князювання Володимира Великого було створено першу школу, в якій здобували знання діти найближчого оточення князя. Матері, направляючи дітей. плакали, як за померлими, настільки це було незвичною справою. За часів Ярослава Мудрою кількість шкіл збільшується. Вчителями в школах були священики. Тут вчили читати, писати, а також церковного співу та начал християнської моралі. Школи не мали окремих будинків. Учні збиралися в будь-якому приміщенні.

Учитель монастирської школи. Підручниками служили богослужебні книги, найчастіше Псалтир.

Навчання грамоти розпочиналося з вивчення азбуки. Учні писали на покритій воском дощечці з допомогою писал-металевих або кістяних стрижнів із загостреним кінцем і лопаткою у верхній частині. Гострим кінцем писали букви і слова, а лопатками згладжували написане. Для кращого запам'ятовування алфавіту букви писали на окремих предметах (пряслицях, гребінцях, дерев'яних дощечках). Великі тексти писали на березовій корі.

Показ ілюстрацій

Існували школи для дівчаток. Першу з них заснувала онука Ярослава Мудрого. Янка. при Андріївському монастирі.

Учень-екскурсовод. З розвитком освіти дедалі більшого значення набували книги. Усі книги були рукописними, створювались повільно і коштували досить дорого, лише багаті русичі могли дозволити собі їх купити. Перші рукописні книги також створювались в монастирях і церквах. Саме там, у тиші монастирської келії, народжувались книжки.

Монах. Праця переписувача тяжка і виснажлива. Пишуться книги на пергаменті (тонко виробленій телячій шкурі) гусячим пером. Чорнило виробляється з дубової або вільхової кори, квасного меду. Книги прикрашаються орнаментами із зображенням птахів, звірів. Великі літери на початку рядка пишуться червоною фарбою. Потім книгу старанно оправляють в дошки, покриті шкірою, або срібну оправу, на якій власник пише своє ім’я. Пишуться книги також на бересті і дошках.

Показ ілюстрацій

Учитель. Високо цінували книгу на Русі. Її вважали поводирем у житті. "Окраса для вояка зброя, для корабля - вітрила, а для праведника - читання книг", - писав літописець. Про увагу до книг свідчить той факт, що почали створювати бібліотеки.

Першу бібліотеку та архів для зберігання важливих документів заснував князь Ярослав Мудрий при Софіївському соборі у Києві. Його бібліотека була найбільшою у світі на той час і нараховувала понад 500 томів.

Сьогодні Софія Київська - дорогоцінна пам’ятка не тільки для України, а й для всього світу. Неодноразово вороги руйнували нашу святиню, тому собор декілька разів реконструювався. Сьогодні він лише частково зберіг свій первісний вигляд. Софію взяла під охорону найвпливовіша міжнародна організація у справах культури — ЮНЕСКО. Тому цей собор - пам’ятка світового значення.

Робота з ілюстраціями

Екскурсовод. Дійсно. Софійський Собор дуже знаменитий, має наші національні риси. Ми зараз послухаємо розповіді будівельників, художників та служителів собору.

Бесіда

• 
  Пригадайте. на честь якої події Ярослав Мудрий заклав Софію Київську
  
• 
  Коли відбулася ця подія?
  
• 
  Чому храм отримав таке ім’я?
  

Робота з ілюстраціями

Екскурсовод. Князь Ярослав 1037 року заклав Софійський Собор - найбільшу споруду нашого міста. Це с головний храм Київської Русі - "митрополія руська", де проводить богослужіння митрополит.

Будівельник. Правила зведення церков прийшли до нас з Візантії. Церква має бути прямокутною будівлею. Всередині ряди стовпів ділять її на довгасті відділи - нефи. Софіївський Собор не схожий на жодний храм у світі.

Художник. Зайдіть до собору, і ви одразу ж побачите Божу Матір Оранту. яка в молитві здіймає руки догори. Я зобразив її на ясному золотому тлі.Її вбрання - золоте і блакитне. Ці кольори символи нашої Русі. Фігуру Оранти я виклав мозаїкою - кольоровими шматочками спеціального скла - смальти.

Стіни храму прикрашені фресками-розписом по сирій штукатурці. На них зобразив я князя Ярослава Мудрого з дружиною, синами й дочками, сцени з полювання та давньоруських музикантів - скоморохів.

Екскурсовод. Давайте зійдемо на Старокиївську гору і поглянемо на першу кам’яну споруду Києва - Десятинну церкву.

Робота з ілюстраціями Бесіда

• 
  На честь якої події збудовано Десятинну церкву?
  
• 
  Хто її заклав?
  
• 
  Чому вона отримала таку назву?
  
• 
  Як ще називали цю церкву?
  

Архітектор. Це хрестокупольний храм. Стіни зведені з каменю й цегли-плінфи. Внутрішній простір перекритий склепінням у формі хреста, над яким підноситься 25 бань. В оздоблені церкви використано багато мармуру тому ми називаємо її мармуровою. Ця церква зачаровує своєю красою і величністю! Ця церква збудована Володимиром Великим на візантійський зразок.

Учитель. У Київській Русі дуже добре була розвинена усна народна творчість - справжній скарб народу, а також музичне мистецтво.

У піснях народ звеличував любов до рідної землі, героїзм її захисників, селянську працю. засуджував кривду і несправедливість. Велику роль у житті і побуті нашою народу відігравали народні обрядові пісні: весняні, народні пісні, колядки.

Колективна робота за завданням

Прослухати декілька давньоруських пісень, вказати, якій саме, порі року і якому обрядові вони присвячені.

1. Кладу кладочку вербову вам дівчата, додому.

А ти, Варуню, зостанься, з своїм Іваном звітайся!

2. Ой вийди, родинно, щоб нам жито уродило;

І жито і овес, щоб зібрався рід наш увесь!

Бігла теличка та й з березнячка,

Тай до дядька у двір: "Дядьку, дядьку, дай пиріг

Як не даси пирога, візьму вола за рога,

Та поведу на поріг, виб'ю йому правий ріг.

Буду рогом трубити, а воликом робити

А хвостиком погонять, хліб та сіль зароблять.

Батька й матір годувати. Добрий день!"

Учитель. Спів і музика у Київській Русі були однією з характерних ознак побуту. Вони супроводжували всі родинні, культові та землеробські свята. З нагоди свят проводилися різні ігри та виконувалися ганці. Літописець оповідає: "Сходилися на ігрища, на танки й на всякі бісовські пісні". Для цього існували окремі витоптані майдани, що звалися ігрищами. Крім того, ігри відбуватися на вулицях - повечерниця (попередник вечорниць).

Широко був розповсюджений танок. Танцювали на бенкетах, на вечорницях, на ігрищах, під час народних свят. Наприклад, під Івана Купала, коли з’являлися перші зорі, дівчата запалювали свічки і прикрашали голови вінками і починали кружляти в хороводі навколо деревця, співаючи купальських пісень.

Учень-співець. Крім календарних обрядових пісень виконувались сімейно-обрядові пісні це поетичний супровід різних урочистостей і обрядів сімейної групи: народження дитини, весілля, похорон.

Після прийняття християнства набирає поширення хоровий спів. Здавна на Русі існували професійні виконавці. Серед них особливе місце належало співцям билин про славетних героїв і князів.

Були також скоморохи, які виступали на княжих дворах, на міських та ринкових майданах. святкових зібраннях. Скоморохи були і танцюристами, і фокусниками, і акторами, водили ведмедів, грали на різних музичних інструментах. Була відома в Київській Русі і система нотних знаків - "Крюкові нотації". Нотні знаки у вигляді гачків писалися на рядках текстів. Своєрідним видом була військова музика. У супроводі такої музики виступали в похід, військові дружини, звучала вона під час битв, штурму ворожих фортець. Все це свідчить про високий рівень розвитку музичної культури Київської Русі.

IV. Підсумок уроку

Учитель. Ось і закінчилась наша подорож у часи Київської Русі. За короткий час ми зуміли познайомитись лише з невеликою частиною культурної спадщини однієї з наймогутніших держав ранньосередньовічної Європи. Адже культура Київської Русі IX - XIII ст. була надзвичайно високою і сягала європейського рівня. Монголо-татарська навала на деякий час загальмувала духовний розвиток країни. Були знищені міста і села в руїни перетворились чудові храми і собори, в полум'ї ікони і літописи.

Але ніхто не зміг викоренити культурні традиції народу, які стали тією основою, на підставі якої склалася наступна культура України.

Тож сподіваюся, що ми всі. завжди будемо згадувати про велику державу, що її по цеглині будували перші князі, піднімали до вершини слави Володимир Великий і Ярослав Мудрий та у всі віки зачищати наші діди і прадіди.

Відповіді учнів на проблемне питання.
V. Домашнє завдання

• 
  Запишіть відомі вам прислів'я та приказки про Київ.
  
• 
  Напишіть твір-мініатюру "Древній Київ за часів правління Ярослава Мудрого".
  

Тема уроку: Культура Київської Русі.

Мета уроку: ознайомити учнів з головними етапами формування української народності, дати

уявлення про досягнення в літературі, літописанні, іконописі;

розвивати вміння працювати з підручником та додатковою літературою і пам’ять,

самостійність, вміння працювати в групах:

виховувати інтерес до історії власного народу, почуття поваги до митців далекою

минулого

Тип уроку: комбінований

Обладнання: карга, атласи, таблиця, додатковий матеріал, ілюстрації

Хід уроку

I. Організація класу.

II. Актуалізація опорних знань учнів

/. ЗАГАДКИ

2. КОЛЕКТИВНА РОБОТА ЗА ЗАВДАННЯМ

Розглянути ілюстрації і схеми міста Київ і відповісти на запитання

3. КОЛЕКТИВНА РОБОТА ЗА ЗАВДАННЯМ

Карта „Музичне мистецтво давньоруських слов’ян"

1. 
   З чим пов'язані календарні обрядові пісні?
   
2. 
   Коли набирає поширення хоровий спів на Русі?
   

Карта «Освіта у Київській Русі»

1. 
   Де діти Київської Русі одержували освіту?
   
2. 
   Чому і як вчили дітей у школах?
   

III. Вивчення нового матеріалу.

/. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

Учитель: Населення Київської держави створило багату, самобутню і на гой час високу матеріальну культуру, духовні надбання. Сьогодні ми з вами продовжимо знайомитись з досягненнями української культури.

Роботу проведемо в творчих групах.

Творча група „Літератори і літописці"

Завдання

1. 
   Що було початковою формою літератури?
   
2. 
   Як виникло літописання? Що таке літопис?
   
3. 
   Які літературні твори Київської Русі дійшли до нашого часу?
   

Додатковий матеріал до для групи та ілюстрації

Література Київської держави та Галицько-Волинського княжества

Це питання готується методом випереджальних завдань.

Початковою формою літератури була усна народна творчість: легенди, загадки. замовлення, заклинання. Згодом з’явилися пісні-билини. які розповідали про боротьбу з ворогами та інші важливі події. Улюбленими героями того часу були: Ілля Муромець, Добриня Микитич. Олексій Попович.

Поступово робились перші спроби запису важливих подій. Так виникло літописання -явище, яке не мало аналогів у літературі Європи. Літопис - це запис найважливіших подій за роками (тобто літами). Згодом з кількох літописів почали робити зведення (звіт). Один з перших зводів було складено за Ярослава Мудрого. Найдавнішим літописом, що дійшов до нас. є „Повість минулих літ". Він написаний ченцем Києво-Печерською монастиря Нестором у 1113 р. у період феодальної роздробленості виникає літописання у Чернігові, Переяславі, Володимирі та ін. у XII ст. було створено Київський літопис, у XIII ст. Галицько-Волинський.

Протягом ХІ-ХП ст. створюються перші художні та публіцистичні твори. До нашою часу дійшли лише деякі. Це -- „Повчання дітям" Володимира Мономаха. „Моління" Даниїла Заточника. „Слово про закон і благодать" митрополита Іларіона. Перлиною літератури тою часу с „Слово о полку Ігоревім" невідомого автора. Цей твір написаний наприкінці XII ст.

Крім літописів, на території Галицько-Волинського князівства з'являються перекладені з грецької та староболгарської мов рукописні церковні книги: „Галицьке Євангеліє" (1144 р.). „Кристонопольський апостол" (1266-1301 рр.). та інші. Відомим переписувачем церковних книг у XIV ст. був волинський князь Володимир Василькович. У Галицько-Волинському князівстві були також поширені літературні твори світського характеру, написані на Київщині, Чернігівщині, Волині. Це - „Житіє Бориса і Гліба". „Повчання дітям" Володимира Мономаха, „Слово про закон і благодать" Іларіона та інші.

Отже в Київській Русі та Галицько-Волинському князівстві зароджується і розвивається література різних жанрів, її умовно можна поділити на літературу релігійного змісту, світську та перекладну. Під впливом релігійних та світських перекладних творів зароджується оригінальна література. Це твори історичного характеру - літописи і житія святих, перші педагогічні твори у вигляді повчань молоді. У ХІ-ХП ст. з'являються перші романи східної тематики: „Троянська війна", „Повість про Індійське царство та інші".
Творча група „Іконописці"

Завдання

1. 
   Як і на чому писались ікони?
   
2. 
   Майстер Алімпія і його роботи
   
3. 
   Пам'ятки художнього різблення
   

Додатковий матеріал для групи та ілюстрації.

У культурі тієї доби не останню роль відіграв іконопис. Ікони писалися на дерев’яних дошках і знаходилися в усіх церквах, проте переважна більшість їх втрачена. Багато ікон привозили з Візантії, де існувала найкраща на той час школа іконопису. Історія донесла відомості і про одного з перших іконописців - київського майстра Алімпія. Його твором вважають велику ікону "Богоматір Велика Панагія" поч. XII ст. з Ярославського Спасо-Преображенського монастиря. Однією з найпопулярніших на Русі була ікона Володимирської Богоматері II пол. XI - поч. XII ст., яку привезли з Константинополя у Київ.

До часів Ярослава Мудрого належить виникнення книжкової мініатюри "Остромирове Євангеліє", написане в 1056-1057 рр. Київським дияконом Григорієм, прикрашене чудовими заставками та трьома, витонченої роботи, мініатюрами.

Серед пам’яток художнього різьблення по каменю привертають увагу плити, прикрашені орнаментом або зображенням на релігійні теми. Одинадцять з них збереглося на хорах Софії Київської. Різьбленням по дереву прикрашали фасади будинків, човни, сани, речі домашнього вжитку. Особливо популярними були різьблені скриньки, ручки дзеркал та ножів, ложки. Вироби художнього ремесла Київської Русі у великій кількості вивозили за кордон.

Творча група "Краєзнавці"

1. 
   Звідки взялася назва «Україна»?
   
2. 
   Як поширюється назва Україна?
   
3. 
   Як з'являється національна символіка?
   

Додатковий матеріал для групи та ілюстрації. Походження терміна "Україна" та національної символіки

Це питання учні готують попередньо та самостійно у формі наукового дослідження, результати якого повідомляють класу.

Учитель. Вважають, що назва "Україна" походить від слова "край" чи "країна". Поряд з цією назвою існували традиційні місцеві назви, а саме: "Русь". "Руська земля". "Галицька Русь" та "Карпатська Русь".

І-й учень. Уперше назва "Україна" згадується в Київському літописі під 1187 роком. Описуючи загибель переяславського князя Володимира Глібовича, літописець зазначав: "І плакали за ним всі переяславці. За ним вся Україна стогнала". Отже, назва "Україна" годі вже поширювалась на Переяславщину та Чернігівщину. У тому ж літописі під 1189 роком йдеться про "Україну Галицьку", тобто Галицьке князівство, до складу якого входили Побужжя. Буковина та Галицькі землі аж до берегів Чорного моря і гирла Дунаю.

2-й учень. У Галицько-Волинському літописі під 1213 роком зазначається, що князь Данило Романович зі своїм військом визволив від польських та угорських загарбників міста "Берестей, Угровеськ, Верещин і всю Україну". Тут Україною літописець називає північно-західні землі Галичини і Волині. Цей же літопис під 1279 роком розповідає про похід галицького князя Лева Даниловича на Західний Буг проти польських загарбників, в результаті якого він відвоював українські землі. Літописець повідомляє, що у 1285 р. польські війська захопили село на Україні.

Учитель. Отже, з кінця XII ст. назва "Україна" поступово почала поширюватись на Подніпров'ї., Подністров’ї, Побужжі. Приазов’ї. Прикарпатті. Київщині, Переяславщині. Чернігівщині, Галичині та Волині. Саме цій території формується українська народність та поширюється символ - тризуб. Цей процес пройшов такі етапи розвитку:

1. 
   V-ІІІ ст. до н.е. - Трипільська культура.
   
2. 
   І ст. н.е. - іменні знаки влади Боспорських царів Костіса та Рамітока.
   
3. 
   VІ-VІІІ ст. - знаки влади вождів племен в Руських землях.
   
4. 
   X ст. - родовий знак київських князів.
   

Вчитель спостерігає за роботою кожної групи і в разі необхідності надає конкретній групі допомогу.

Опрацювавши матеріал підручника та додатковий матеріал учні повинні представити результати своєї роботи через доповідача або спікера, а також секретар переносить результати роботи групи у таблицю, яка вже підготовлена вчителем на дошці. Учні повинні перенести записи з дошки до своїх зошитів.

Культура Київської Русі

Галузі культури	Найвизначніші пам’ятки пам'ятки
Літописання
Література
Архітектура

В кінці розгляду матеріалу пропоную учням зробити висновок по своїй темі
IV. Закріплення матеріалу

1. РОЗГАДАТИ ШАРАДИ

2. ПРИВЕСТИ У ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

При підготовці до виставки випадково переплутались таблички з видатними літературними творами і їхніми авторами. Допоможіть привести їх у відповідність


"Повчання дітям" Святослав Ярославич

"Ізборник" Народ

"Повість минулих літ" Володимир Мономах

"Слово про Закон і Благодать" Євпраксія Мстиславна

"Ілля Муромець і Соловей розбійник" Ілларіон

"Мазі" Монах Нікон

V. Підсумок уроку

1. 
   Узагальнюючи відповіді учнів, учитель робить висновки з даної теми та оцінки діяльність
   учнів на уроці, їх вміння аналітичне мислити.
   
2. 
   Культура Київської держави збагатила скарбницю світової культури. Вона була духовною
   основою формування української народності та української культури.
   

VI. Домашнє завдання

1. 
   Вивчити § 19. зробити тестові завдання
   
2. 
   Написати домашній твір на гему: "Перлина давньоруської культури" (про один з творів
   літератури).