Історична довідка про місце Ярослава Мудрого в історії Київської Русі


Скачати 315.33 Kb.
НазваІсторична довідка про місце Ярослава Мудрого в історії Київської Русі
Сторінка1/3
Дата15.03.2013
Розмір315.33 Kb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Право > Документи
  1   2   3




Історична довідка про місце Ярослава Мудрого в історії Київської Русі
РОЗДІЛ 1. МІСЦЕ ЯРОСЛАВА МУДРОГО В ДИНАСТІЇ РЮРИКОВИЧІВ


    1. Родинне дерево Ярослава Мудрого


Історія роду Рюриковичів документально зафіксована з 882 року по 1598 рік.

Згідно з « Повістю минулих літ», Ігор – великий князь київський (прадід Ярослава Мудрого), був нащадком Рюрика і через це може вважатися засновником династії Рюриковичів. Він продовжував політику свого попередника князя Олега, спрямовану на зміцнення Київської держави, але загинув цей видатний князь під час повстання древлян. І тоді до влади стала Ольга – велика княгиння київська, дружина князя Ігоря. Керувала Київською державою під час неповноліття свого сина Святослава Ігоревича. У 957р. їздила до Константинополя, де прийняла християнство. Коли Святослав Ігорович підріс, то він став правити Київською державою. Князь Святослав більшу частину свого правління проводив у походах. У бою біля Дніпровських порогів князь загинув. Наступний став правити його син Володимир Великий. При Володимирі Русь досягла найбільшої політичної могутності. Але в 1015 році найвидатніший діяч Київської держави загинув. І до влади став його син Ярослав Мудрий. Період князювання Ярослава Мудрого позначається новим піднесенням Київської держави [3, ст.1033-

1035]. Правління Ярослава Мудрого було одним із блискучих періодів в історії Київської Русі. Якщо завданням Ігоря і Святослава було утвердження давньоруської держави як провідної сили Східної Європи, метою Ольги і Володимира – прилучення Русі до християнської віри й основ візантійсько-православної традиції, то Ярослав Мудрий, відновивши державну єдність після смут і усобиць перших років по смерті Володимира, зосередився на мирній творчій праці. Саме за Ярослава було закладено ті основи вітчизняної культурної традиції, які, проявляючись в архітектурі та історіографії, образотворчому мистецтві й суспільній думці, книжковій освіченості й монастирському житті, продовжувалися розвиватися у східнослов’янських народів протягом усіх наступних століть. За його князювання культура Русі, прилучена до досягненої християнської цивілізації, розкрилася в усій повноті й багатстві, а Київ став одним із найбагатолюдніших й найкрасивіших міст Європи [15, ст.31].

Вивчаючи родовід Ярослава Мудрого ми склали його родинне дерево, починаючи з його батьків і закінчуючи його внуками.

Батьком Ярослава Мудрого був Володимир Великий ( при хрещенні Василь) був святий рівноапостольний князь, найвидатніший державний діяч, син Святослава Ігоровича. Народився він не пізніше 963р. У 988 охристив Русь. До прийняття християнства Володимир утримував великі гареми. 300 наложниць у нього було в Вишгороді, 300 – у Білгороді, 200 – у Берестові. Але літописці фіксували тільки «законні шлюби».Законних дружин у нього було вісім (дітей 11): Олова, в них був син Вишеслав, Рогнеда, в них було два сина Ізяслав і Ярослав Мудрий і три дочки Предислава, Премислава і Марія, «грекиня», в них був син Святополк, Малфріда – син Святослав, Адель – син Мстислав, Булгарська дружина, в них дітей не було, Анна Парфірогента була його сьома дружина й в них було два сини Борис і Гліб, останньою дружиною була дочка графа Куно фон Енгінген і вони не мали спільних дітей. Володимир Святославович першим з київських князів став карбувати власні монети. Златник Володимира важив 4,2г і був рівний по вартості візантійській номісмі та мусульманському динару. Це була високохудожня монета з гербом-тамгою тризубом, портретом князя і словесною легендою. На зворотному боці було зображення Христа Спасителя. Такими ж були і ранні срібники з легендою «Володимир на столі – а се його срібло». Пізніші срібняки на звороті замість зображення Христа Спасителя мали тільки тризуб. При Володимирі Святославовичі тереторія Києва була рзширена. Володимир Святославович помер 15.07.1015р. у своїй приміській резиденції Берестові. Останки Володимира були вночі таємно перевезені до Київа і захоронені в мармуровому саркофазі у збудованій ним Десятинній церкві. Портрет Володимира Святославовича зображено на банкноті номіналом 1гривня [15,ст.21-23].

Матір’ю Ярослава Мудрого була князівна Рогнеда, дочка полоцького князя Рогвольда яку Володимир силоміць узяв за дружину взимку 980 року, вбивши її батька і братів. Це була його друга дружина. Рогнеда, прозвана людьми за свою трагічну долю Гореславою (за іншими даними сам Володимир прозвав її слов’янським ім’ям), не пробачила чоловікові скоєного. За переказами, вона готувала на нього замах, який було розкрито. Князь мав намір її стратити, але її врятувало рішуче заступницво тоді ще малолітнього старшого сина Ізяслава. Володимир посилив дружину з дітьми за межами Києва. Він ставився до Рогнеди з особливою пристрастю. Ця жінка поєднувала в собі велику принадність із гордою незалежною вдачею. За десять років, що минуло з часу захоплення Полоцька до повернення з Корсунського походу, в них народилося кілька дітей. Вона водночас і ненавиділа, й ревнувала князя до інших дружин, та мабуть, не тому, що кохала, а тому, що кожний черговий роман чоловіка ятрив її самолюбство. Після прийняття християнства Рогнеда відмовилася своїм правом заміжжя. Вона виїхала в полоцьку землю, на свою рідну землю, де стала черницею під іменем Анастасія і померла близько 1000 року [1].

Ярослав Мудрий - великий князь київський, святий, видатний державний діяч, другий син Володимира Святославовича і Рогнеди, народився близько 978р-980 р.р. , невдовзі після утвердження в Києві його батька. Ярослав мав п’ять літ, коли його батько охрестив разом з його братами на святому джерелі поблизу Дніпра. Тепер на цьому місці стоїть пам’ятник знак 900-ліття хрещення Русі або пам’ятник Магдебурського права. При хрещенні отримав ім’я Юрія (Георгія). Його дитинство пройшло в передмісті Києва – Предиславному, пожалуваному матері. Помер благовірний князь 20 лютого1054 р. у своїй резиденції під Києвом - Вишгороді (прожив 76 років). Був похований в мармуровому саркофазі в Софіївському соборі [13].

За даними дослідників князь народився із враженою спадковою

хворобою Пертеса. За гіпотезою Д.Рохліна князь Ярослам Мудрий мав підвивих правого кульшового суглоба і як наслідок – дворічну затримку росту та нормального розвитку. Літописці також називають князя кульгавим, але неодмінно відзначили, що він був «совершен умом и храбр на рати». –Горбенко С [2, ст.70-77].

Можна тільки здогадуватися, що свого часу, до такого стрімкого князівського злету Ярослав отримав у Києві добру освіту. Напевно навчався в одній із тих шкіл, які його батько відкрив для дітей свого боярського оточення.

Після досягнення повноліття Ярослава відправили в далеку Ростовську землю, простори якої треба було підкорити й освоїти. Язичницьке населення краю зустріло його вороже і навіть випустило на нього лютого медведя. Князь Ярослав Мудрий не тільки виграв цей дивний двобій, але й наступного разу прийшов з благим наміром разом із священиками та майстрами для того, щоб охрестити жителів «Медвежого угла» і збудувати для них храм. Опинившись тут, Ярослав Мудрий узявся за князівське управління, спираючись на прибулих із ним дружинників. Водночас він наверстав у християнство місцеве населення на початку ХІ ст. ним було засноване місто Ярославль. Є дані про те, що в Ростові князь Ярослав правив щонайменше 10-12 років. Батько був задоволений князюванням Ярослава на північному сході Русі. Тому, коли 1010р. в Новгороді помер первісток Володимира Вишеслав, великий князь увірив Ярославові в управління друге за значенням на Русі місто з його великими землями. Правління в Новгороді забезпечило молодому князеві вплив у всьому балтійському басейні і сприяло зміцненню зв’язків зі Скандинавією [13].

Період новгородського князювання благовірного Ярослава був коротким – всього 5 років. Особливих повідомлень ми не зустрічаємо в літописах. Хоча свідчення останніх двох років перед вокняжінням Ярослава у Києві говорить нам про те, що майбутній володар Русі завзято боронив економічне становище Великого Новгорода і не дуже хотів платити данину стальному граду Києву. За це на нього розгнівався батько і навіть було хотів покарати непокірного сина.

Ярослав Мудрий був двічі одружений. Першою його дружиною була Анна, в них був син Ілля він був новгородським князем.

Дугою його дружиною була Інгерда в хрещенні Ірина – дочка шведського короля Олафа, прожила з Ярославом до самої смерті, яка сталася 1050р. Шлюб був щасливим. У них було десятеро дітей: шість синів і чотири дочки. Перший син Володимир – можливо був одружений з Одою, дочкою графа Леопольда зі Штаде біля Бремену, він був Новгородський князь (1030р.), побудував в Новгороді Софіївський собор. У1042р. зробив звитяжний похід на Ямь (територія Південної Фінляндії), а в 1043 р. ходив на Візантію. Похід закінчився невдало. Помер у віці 32-х років. Був захований у Софіївському соборі. Оставив сина Ростислава, князя Тмутараканського. Названий на честь діда [10, ст. 257]. Другий син Ізяслав при хрещенні отримав ім’я Дмитро – князь київський (з 1054), перший Король Руський, князь турівський (1042-1052). Не зумів утримати в своїх руках спадщину батька. Мав проблеми з киянами і печерськими монахами. Мусив розділити владу з братами. Був одружений з Гертрудою, дочкою польського князя Мєшка II й сестрою польського короля Казимира І. У 1077 році правив у Київі. При ньому була прийнята «Правда Ярославичів»(1072) – перша кодифікація руського права, яка дійшла до нас. Помер 3 жовтня 1078 році у битві під Черніговом (тепер Ніжином ). Був похований у мармуровій раці в Десятинній церкві. Гертруда по смерті чоловіка жила у сина Ярополка на Волині, потім у другого сина Святополка в Турові. Разом з Святополком повернулася в Київ де й померла у віці 80 років 4 січня 1107 року [10, 28-31]. Третій син Святослав – князь чернігівський(1054-1073), київський(22 березня 1073- 27 грудня 1076), був одружений з Киликією дочкою графа Етелера, сестрою архієпископа Бургарда, одного з найбільших духовних князів імперії, внучкою цісаря Генріха II. Святослав Ярославович помер після невдалої операції фурункула. Похований у Чернігові в соборі святого Спаса. Меценат науки – його заходами, складено два «Ізборники Святослава» (1073, 1076), що мали великий вплив на дальший розвиток повчальної літератури на Русі. Четвертий син Всеволод – князь переяславський, був одружений з Марією, дочкою імператора Констянтина Мономаха. Народився в 1030 році, при хрещенні отримав ім’я Андрій. Був улюблений син Ярослава. Виховав синів Володимира Мономаха і Ростислава і дочку Євпраксію. У 1054-1073роках князь Переяслівський. У 1073-1078 роках князь Чернігівський. З 1 січня 1077 до 13 квітня 1093 року – Великий князь Київський, з перервою на липень –жовтень 1077 року. Намагався втримувати єдність київської держави і утримувать з Візантією та західною Європою, говорив 5-ма мовами. П’ятий син Ігор – волинський князь, був одружений двічі: з германською принцесою Кунігундою і графинею Орламіндською. Помер в 1060 році. Правив на землі Володимир-Волинській. І шостий син В’ячислав[10, ст.257]. Правив на Смоленській землі. Також в Ярослава Мудрого і в Інгерди було чотири дочки. Перша дочка Єлизавета – двічі виходила заміж, її перший чоловік норвежський король Гаральд Суворий. Їхній син Олаф Спокійний правив у Норвегії. А другий чоловік був датський король Свен II. Вона була матір’ю його молодшої дочки Олени. А син Свена – Олаф І одружився з дочкою Гаральда ІІІ та Єлезавети. Єлизавета народилася близько 1032 році, померла після 1067 року. Друга дочка Анастасія, народилася в Києві десь у 20-х роках ХІ століття. З її іменем пов’язане заснування двох православних монастирів в Угорщині. Анастасія – вийшла заміж за угорського короля Андраша I. В них народилося троє дітей: донька Аделгейд , сини Соломон та Давид. Старшого сина на прохання Анастасії у 4-х річному віці коронували, що привело до військового конфлікту між Андрошом І та Бейлою, його рідним братом. Отримавши тяжку рану Андрій І помирає біля Зірця, а Анастасія вимушена з сім’єю тікати до свого свата німецького імператора Генріха ІІІ. Після смерті Бейли її сина Соломона повторно коронують. В силу того, що 10-ти річний король сам не спроможний керувати державою, він править разом з матір’ю. За деякими історичними даними померла Анастасія на німецькій землі в монастирі Адмонт[1]. Третя дочка Анна – вийшла заміж за французького короля Генріха I. У них було двоє синів Філіп І – король Франції і ім’я другого не відоме і дочка Едгіна. У 19-річному віці Едігна, яка народилась в 1055році у Франції, вирушила в довгу подорож на батьківщину її матері, всупереч волі родини. Мабуть, провидіння Господнє привело її до липи в місцевості Пух, звідки вона поширила про себе славу цілительки, мудрої покровительки скривджених, тієї, що опікується дітьми, навчає їх читати, писати. Славу блаженної Едігна заслужила своїми чеснотами, служінням Господу Богу. Ще при житті Едігни біля липи збудували храм, в якому блаженна була потім похована. Онука Ярослава Мудрого відмовилась від світських благ, навіть від шлюбів з королівською особою і від пропозиції рідного брата, короля Франції, Філіпа І повернутися до французького королівства. І ім’я четвертої дочки Ярослава Мудрого не відоме[1]. Діти Ярослава Мудрого залишили глибокий слід в історії Західної Європи. Нащадки князя Ярослава як володаря наймогутнішої держави Європи напротязі другої половини XI початку ХІІ століття займали досить визначні місця в політичному і духовному житті великих європейських держав. Багато дітей Ярослава Мудрого брали шлюби з закордонними державами і тому його називають Тестем Європи [11, ст. 18]

Цікаво:

Британське видання «Burkes Peerage», яке займається питаннями генеалогії аристократії, оприлюднило нові результати вивчення родоводу кандидата в президенти США 2004 року Джона Кері.

Виявилось, що він має найбільш знатне походження у порівнянні з усіма попередніми американськими президентами. По материнській лінії предками Керрі виявились французький король Генріх І і його дружина Анна Ярославна, дочка київського князя Ярослава Мудрого [4.2].

1.2 Боротьба за владу в Київській Русі
Невдовзі стосунки між Ярославом і Володимиром різко загострилися. Причиною було незадоволення Ярослава, який вважав себе найстаршим у домі Рюриковичів після батька (старші сини – Вишеслав та Ізяслав – померли), викликане наміром Володимира заповісти владу Борисові. За існуючим на Русі звичаєм успадкування, Ярослав Мудрий і Святополк були першими претендентами на престол. Проте ситуація була двозначною, бо Володимир після хрещення відпустив своїх жінок і взяв церковний шлюб з Анною, сестрою тодішніх візантійських імператорів, Борис і Гліб, перші канонізовані на Русі святі, були синами Володимира й Анни, і за такою логікою старший із них, Борис, мав пріоритетне право на престол.

Розгніваний Володимир почав готуватися до походу проти непокірного сина, але захворів і помер [4.5].

Згідно з літописами, після смерті Володимира події розвивалися так. Дізнавшись про наміри батька йти на Новгород, Ярослав Мудрий покликав на допомогу варягів. Водночас півдню Русі загрожували печеніги, тому Володимир відправив Бориса з основною дружиною охороняти кордони на Лівобережжі. Печенігів Борис не знайшов і, простоявши кілька тижнів у степах, уже повертався у столицю, коли помер його батько.

Святополк, дізнавшись про смерть Володимира, негайно прибув у Київ і спробував приховати цю звістку від народу, готуючись особисто вступити на престол. Але київські бояри, послали до Бориса гінців. Вони ж вивезли тіло великого князя з Берестова й поховали в Десятинній церкві. Святополку вдалося посісти великокнязівський престол. Він відправив назустріч Борисові своїх людей, які підступно розправилися з ним на річці Альті. За схожих обставин під Смоленськом невдовзі був убитий і Гліб. Наступною жертвою був Святослав.

Найнебезпечнішим Святополковим конкурентом був Ярослав Мудрий, який іще не знав про смерть батька й убивства Бориса, Гліба та Святослава. Одержавши звістку від сестри Предислави про події в Києві й наміри Святополка, Ярослав об’єднавши сили Новгородської землі та варягів у вересні 1015 р. вирушив на Святополка. Вирішальна битва відбулася під Любичем, північніше Києва, наприкінці листопада того ж року. Переможений Святополк утік у степ. «Ярослав же сів у Києві на столі отчім».

У 1018 р. війну було відновлено Ярослав отримав поразку і втік у Новгород. Святополк не мав популярності в населення. Наприкінці 1018р. Ярослав розбив Святополка і вступив у столицю [9. ст.84].
  1   2   3

Схожі:

Історична довідка про місце Ярослава Мудрого в історії Київської Русі
Володимир Великий. При Володимирі Русь досягла найбільшої політичної могутності. Але в 1015 році найвидатніший діяч Київської держави...
Розквіт Київської Русі за часів Володимира Великого та Ярослава Мудрого
Ярослава Мудрого; з’ясувати причини прийняття християнства князем Володимиром; розвивати вміння розповідати за текстом про історичного...
Історично казначейство виконувало декілька фукцій
Традиції ДКУ зародтились ще за часів Київської Русі. Праобразом можна вважати княжу казну ярослава мудрого, яка слугувала сховищем...
Урок з предмету «Мій Київ», 5 клас Тема : Софія Київська
Дидактична: ознайомити учнів з архітектурною пам’яткою київської Русі Софією Київською, з’ясувати причини і дату побудови, дослідити...
ДО ЗАЛІКУ З РЕЛІГІЄЗНАВСТВА
Православне християнство в історії України. Християнство Київської Русі. Феномен двовір’я в Київській Русі
Київська Русь за часів правління князя Ярослава Мудрого
України. Продовжити роботу з розвитку в школярів умінь самостійно здобувати знання, аналізувати історичні джерела, робити висновки....
Тема 1 Образотворче мистецтво
Урок Художня культура Київської Русі : архітектура, монументальний живопис, ікони Київської Русі за межами України
Урок 16. Тема: Феодальна роздробленість Київської Русі
Обладнання: підручник ( Свідерський Ю. Ю., Ладиченко Т. В., Романишин Н. Ю. Історія України 7 клас. Грамота, 2007.), карта “Феодальна...
Вищі органи влади Київської Русі
Київської Русі та окремих її князівств значно між собою відрізнялися, удільні князі формували власні органи влади, які здійснювали...
Вищі органи влади Київської Русі
Київської Русі та окремих її князівств значно між собою відрізнялися, удільні князі формували власні органи влади, які здійснювали...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка