ЕСТЕТИКА
ПРОГРАМА
для 12 класу суспільно-гуманітарного та філологічного напрямів загальноосвітніх навчальних закладів
Академічний рівень
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Концептуальна спрямованість сучасної моделі гуманітарної освіти передбачає викладання дисциплін, так званого, культуротворчого циклу. Це, насамперед, мистецтво, художня культура, етика та естетика. Їх об’єднує загальний принцип “культуротворення”, проте кожна з них має власні специфічні риси та завдання.
Згідно з концепцією Державного Стандарту загальної середньої освіти в Україні у 12-ому класі суспільно-гуманітарного та філологічного напрямів загальноосвітніх навчальних закладів вводиться курс “Естетика”.
Його мета визначена предметом естетичної науки – осмисленням і розвитком чуттєвої культури людини. Сьогодні ця проблема набуває особливої актуальності через відверто технологічну гіпертрофію і вирішувати її треба вже на рівні шкільної освіти.
Викладання курсу “Естетика” дозволить реконструювати основні етапи розвитку цієї науки, дати загальну характеристику основоположним теоретичним проблемам, ознайомити учнів з понятійно-категоріальним апаратом естетики.
Завдання курсу:
Освоєння естетичних знань у сукупності з оволодінням обсягом інформації з культуротворчих дисциплін.
Сприяння духовному збагаченню молодої людини.
Розвиток уміння оцінювати твори мистецтва і працювати з науковими першоджерелами.
Принцип паритетного підходу, що покладений в основу курсу, зумовив його структурну модель: “Естетика як культуротворча наука” та “Мистецтво в структурі естетичної науки” і розрахований на один навчальний рік ( 1 година на тиждень). Кількість годин, запланованих на вивчення окремих розділів, є орієнтовною і може варіюватися вчителем відповідно рівню знань і спрямованості інтересів учнів. Резерв навчального часу на реалізацію регіонального (шкільного) компоненту має складати 4 години, що становить 10% загального часового об’єму.
Опанування змісту курсу “Естетика” зумовлює необхідність виконання учнями творчих завдань, відповіді на контрольні запитання для перевірки знань, проведення диспутів, олімпіад тощо.
Зважаючи на те, що література шкільного курсу естетики досить обмежена, вчитель може користуватися працями з історії естетичної думки, історії мистецтва, монографічними дослідженнями та науковими статтями.
Саме такий підхід при викладанні курсу “Естетика” сприятиме формуванню всебічно розвиненої особистості, яка житиме і працюватиме в умовах третього тисячоліття.
ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
Естетика як культуротворча наука (І частина)
|
|
Назва розділу і теми
|
Кількість
Годин
|
Розділ 1. Становлення естетичної проблематики
|
2
|
Тема 1. Предмет естетики
Тема 2. Давньогрецька естетика
|
1
1
|
Розділ 2. Історія розвитку естетичної думки
|
2
|
Тема 1. Естетика середньовіччя і Відродження
|
1
|
Тема 2. Естетика класицизму
|
1
|
Розділ 3. Естетика як самостійна наука
|
3
|
Тема 1. О.Баумгартен і введення терміна “естетика”
|
1
|
Тема 2. Специфіка розвитку науки в умовах кінця ХVІІІ-ХІХ ст.
|
1
|
Тема 3. Естетика в духовному житті України
|
1
|
Розділ 4. Структура естетичної свідомості
|
3
|
Тема 1. Естетика чуття
|
1
|
Тема 2. Естетичний смак
|
1
|
Тема 3. Естетичний ідеал
|
1
|
Розділ 5. Категорії естетики
|
3
|
Тема 1. Прекрасне
|
1
|
Тема 2. Трагічне
|
1
|
Тема 3. Комічне
|
1
|
Розділ 6. Художня творчість як об’єкт естетичного аналізу
|
2
|
Тема 1. Визначення поняття “творчість”. Природа таланту
|
1
|
Тема 2. Специфіка творчого процесу в мистецтві
|
1
|
Разом (із резервом – 2 годин на шкільний компонент)
|
17
|
Мистецтво в структурі естетичної науки (ІІ частина)
|
|
Розділ 1. Мистецтво як естетичне явище
|
6
|
Тема 1. Історичні закономірності розвитку мистецтва
|
1
|
Тема 2. Предмет мистецтва, художній образ, зміст і форма
|
2
|
Тема 3. Стиль і художній метод
|
2
|
Тема 4. Функції мистецтва
|
1
|
Розділ 2. Видова специфіка мистецтва: історія і теорія
Проблеми
|
10
|
Тема 1. Генезис мистецтва і формування його видової структури
|
1
|
Тема 2. Архітектура
|
1
|
Тема 3. Скульптура
|
1
|
Тема 4. Живопис
|
1
|
Тема 5. Музика
|
1
|
Тема 6. Хореографія
|
1
|
Тема 7. Театр
|
1
|
Тема 8. Кінематограф
|
2
|
Тема 9. Естетична специфіка літератури
|
1
|
Разом (із резервом – 2 годин на шкільний компонент)
|
18
|
ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
ЧАСТИНА І
ЕСТЕТИКА ЯК КУЛЬТУРОТВОРЧА НАУКА
|
Р О З Д І Л І
СТАНОВЛЕННЯ ЕСТЕТИЧНОЇ ПРОБЛЕМАТИКИ
|
К-сть год.
|
Зміст навчального матеріалу
|
Державні вимоги до
рівня загальноосвітньої
підготовки учнів
|
1
1
|
ТЕМА 1: ПРЕДМЕТ ЕСТЕТИКИ
Що означає поняття “естетика”. Визначення естетики як науки про становлення чуттєвої культури людини. Естетика і гармонія.
ТЕМА 2: ДАВНЬОГРЕЦЬКА ЕСТЕ-ТИКА
Єдність теорії і мистецької практики. Принцип доцільності як основа естетичних поглядів Сократа. Проблема “мистецтво і мораль”.
Концепція мистецтва в теоретич-ній спадщині Платона.
Робота Арістотеля “Поетика” і її місце в історії естетичної думки.
|
Учень (учениця):
характеризує естетику як науку про ста-новлення чуттєвої культури людини;
аналізує специфіку естетичних поглядів Сократа, Платона і Арістотеля.
|
Р О З Д І Л 2
ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ЕСТЕТИЧНОЇ ДУМКИ
|
1
1
|
ТЕМА 1: ЕСТЕТИКА СЕРЕДНЬО-ВІЧЧЯ І ВІДРОДЖЕННЯ
Духовний потенціал христи-янства. Проблема краси як відбитку божественного.
Роль італійського Відродження в роз-витку європейської культури. Мис-тецтво доби Відродження і його видова структура. Відродження і процес формування гуманістичного світо-ставлення.
ТЕМА 2 : ЕСТЕТИКА КЛАСИЦИЗМУ
Н. Буало-Депрео як засновник естетики французького класицизму. Значення театру і літератури в добу класицизму. Музика і процес становлення нових жанрів.
|
Учень (учениця):
характеризує естетичні погляди середньовіччя та доби Відродження;
аналізує вплив естетики класицизму на мис-тецьку практику.
|
Р О З Д І Л 3
ЕСТЕТИКА ЯК САМОСТІЙНА НАУКА
|
1
1
1
|
ТЕМА 1: О.БАУМГАРТЕН І ВВЕ-ДЕННЯ ТЕРМІНА “ЕСТЕТИКА”
Роль і значення праці “Естетика” (1750) О.Баумгартена. Поняття “досконале” і його місце в естетичній проблематиці другої половини ХVІІІ – початку ХІХ ст. О.Баумгартен про проблеми художньої творчості та специфіку мистецтва та їх місце в структурі естетичного знання.
ТЕМА 2: СПЕЦИФІКА РОЗВИТКУ ЕСТЕТИЧНОЇ НАУКИ В УМОВАХ КІНЦЯ ХVІІІ – ХІХ СТОЛІТТЯ
Модель видової специфіки мистецтва І.Канта.
Проблема прекрасного в естетиці Г.В.Ф.Гегеля.
Специфіка західноєвропейських естетичних теорій кінця ХVІІІ-ХІХ ст. Естетика романтизму.
Особливості некласичної естетики: загальна характеристика.
ТЕМА 3: ЕСТЕТИКА В ДУХОВНОМУ ЖИТТІ УКРАЇНИ
Києво-Могилянська академія, Київський, Харківський, Львівський університети як наукові осередки розвитку української естетики.
Естетичні засади українського мистецтва ХІХ століття, виокремлення постаті митця та утвердження його соціального і морального призначення.
|
Учень (учениця):
називає визначну працю О.Г.Баумгартена;
характеризує проблему видів мистецтва в есте-тиці І.Канта, Г.В.Ф. Гегеля та теоретиків романтизму;
називає головні наукові осередки української естетики;
пояснює соціальне і моральне призначення митця.
|
Р О З Д І Л 4
СТРУКТУРА ЕСТЕТИЧНОЇ СВІДОМОСТІ
|
1
1
1
|
ТЕМА 1: ЕСТЕТИЧНЕ ЧУТТЯ
“Зовнішні” і “внутрішні” чуття людини. Значення кольору, звуку і форми для розвитку естетичного чуття. Специфіка вияву естетичного чуття в художньому творі.
ТЕМА 2: ЕСТЕТИЧНИЙ СМАК
Естетичний смак і суміжні поняття: “норма”, “оцінка”, “міра”. Естетичний і художній смак.
ТЕМА 3: ЕСТЕТИЧНИЙ ІДЕАЛ
Становлення проблеми естетич-ного ідеалу в історії науки. Ідеал і мета, ідеал і прекрасне: проблема співвідно-шення. Ідеал як динамізуюче начало в світоставленні видатних діячів україн-ської культури (Т.Шевченка, І.Франка, Л.Українки, О.Кобилянської, І.Труша, М.Заньковецької, В.Винниченка, О.Дов-женка та ін.).
|
Учень (учениця):
називає “зовнішні” і “внутрішні” чуття люди-ни;
розпізнає естетичний смак і суміжні поняття;
характеризує ідеал як динамізуюче начало світоставлення видатних діячів української культури.
|
Р О З Д І Л 5
КАТЕГОРІЇ ЕСТЕТИКИ
|
1
1
1
|
ТЕМА 1: ПРЕКРАСНЕ
Проблема прекрасного в історії естетичної науки. Багатоаспектність виявлення прекрасного: прекрасне і добро, прекрасне і благо, прекрасне і істина. Прекрасне і піднесене. Прекрасне: досвід мистецької інтер-претації.
ТЕМА 2: ТРАГІЧНЕ
Проблема трагічного в історії естетичної науки. Міфологічні витоки поняття “трагедія”. Становлення трагедії як жанру літератури в умовах доби античності (Софокл, Есхіл, Евріпід). Трагічний конфлікт у творах Шекспіра, Расіна і Шіллера. Специфіка інтерпретації категорії трагічного в естетиці ХІХ ст. Трагічне в естетичній теорії ХХ століття.
ТЕМА 3: КОМІЧНЕ
Проблема комічного в історії естетичної науки. Міфологічні витоки поняття “комедія”. Особливості інтерпретації комічного в творах Менандра і Арістофана. Специфіка втілення комічного у різних видах мистецтва. Основні форми комічного: гумор, сатира, іронія, сарказм, гротеск, шарж, карикатура.
|
Учень (учениця):
характеризує проблему прекрасного в історії естетики;
порівнює специфіку ін-терпретації трагічного
в творах античних трагиків, У.Шекспіра та
Ф.Шіллера;
аналізує особливості комічного і розпізнає його основні форми.
|
Р О З Д І Л 6
ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ ЯК ОБ’ЄКТ ЕСТЕТИЧНОГО АНАЛІЗУ
|
1
1
|
ТЕМА 1: ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ “ТВОРЧІСТЬ”. ПРИРОДА ТАЛАНТУ.
Художня творчість в структурі поняття “творчість”. Значення чинника новизни. Види творчого процесу (“прямий” і “опосередкований”). Відпо-відність видів мистецтва видам творчого процесу.
Природа таланту в історії есте- тичної науки. Вроджене і набуте в таланті. Проблема дитячої обдаро-ваності: морально-психологічний ас-пект.
ТЕМА 2: СПЕЦИФІКА ТВОРЧОГО ПРОЦЕСУ В МИСТЕЦТВІ
Етапи творчого процесу:
Загальне пізнання і спостереження навколишньої дійсності;
Виникнення задуму твору;
Вибіркове пізнання і спостереження навколишньої дійсності;
Безпосереднє втілення художнього задуму в мистецькому творі.
Специфіка дії етапів творчого процесу відповідно до виду мистецтва.
|
Учень (учениця):
пояснює основні види творчого процесу;
характеризує проблему таланту і наводить приклади дитячої обдарованості;
називає основні етапи творчого процесу.
|
ЧАСТИНА ІІ
МИСТЕЦТВО В СТРУКТУРІ ЕСТЕТИЧНОЇ НАУКИ
|
Р О З Д І Л 7
МИСТЕЦТВО ЯК ЕСТЕТИЧНЕ ЯВИЩЕ
|
1
2
2
1
1
1
1
1
1
1
1
2
1
|
ТЕМА 1: ІСТОРИЧНІ ЗАКО-НОМІРНОСТІ РОЗВИТКУ МИСТЕЦ-ТВА
Доісторичне мистецтво. Пере-думови виникнення мистецтва і проблема походження мистецтва в історії естетичної думки.
Мистецтво стародавнього сві-ту. Міфологічне підгрунтя мистецтва стародавнього світу. Антропоморфізм давньогрецької та давньоримської міфологій.
Мистецтво середньовіччя (ІХ – ХІІІ ст.). Проблема взаємодії релігії і мистецтва в умовах доби середньовіччя. Церква як соціальний замовник середньовічного мистецтва.
Мистецтво Відродження (ХІV – XVI ст.). Проблема традиція – новаторство у мистецтві Відродження. Гуманістична спрямованість мистецтва Відродження.
Мистецтво Нового часу (кінець ХVI - перша половина ХІХ ст.). Формування художніх напрямів маньєризму, бароко, рококо, класицизму, романтизму, реалізму: загальна характеристика.
Мистецтво другої половини ХІХ – ХХ ст. Діалог “теорія – художня практика” як характерна ознака мистецтва зазначеного періоду.
ТЕМА 2: ПРЕДМЕТ МИСТЕЦТВА, ХУДОЖНІЙ ОБРАЗ, ЗМІСТ І ФОРМА
Основні параметри предмета мистецтва. Специфіка мистецтва як форми суспільної свідомості. Пріоритетність емоційно-чуттєвого начала.
Проблема художнього образу в історії естетичної науки: від доби античності до ХХ ст. Художній образ як синтез суб’єктивного та об’єктивного, раціонального та емоцій-ного, типового та індивідуального. Динамічний зв’язок: відображення вираження сприйняття як основа художнього образу.
Зміст і форма як складові художнього твору. Визначення понять “зміст” і “форма”. Специфічні особливості форми і її структурні елементи.
Зміст художнього твору як синтез трьох компонентів: теми, ідеї та емоційно-естетичної оцінки зображу-ваного.
ТЕМА 3: СТИЛЬ І ХУДОЖНІЙ МЕТОД
Поняття “стиль” і його місце у контексті естетичного тезаурусу.
Етимологічне коріння стилю. Пріоритет індивідуального начала у мистецтві Відродження і проблема стилю.
“Художній стиль” “художній напрям” “художня епоха” як динамічна система.
Художній метод як засіб пізнання дійсності, його основні різновиди.
Проблема методологічної трансформації. Метод як об’єкт естетико-мистецтвознавчого аналізу.
ТЕМА 4: ФУНКЦІЇ МИСТЕЦТВА
Питання функціональності мистецтва в історії естетичної проблематики. Поліфункціональність сучасного мистецтва.
Р О З Д І Л 8
ВИДОВА СПЕЦИФІКА МИСТЕЦТВА: ІСТОРІЯ І ТЕОРІЯ ПРОБЛЕМИ
ТЕМА 1: ГЕНЕЗИС МИСТЕЦТВА І ФОРМУВАННЯ ЙОГО ВИДОВОЇ
СТРУКТУРИ
Поняття “генезис”. Основні тенденції дослідження видової специфіки мистецтва. Класичні види мистецтва і особливості їхнього внутрішнього структурування. Пробле-ма професійної і народної творчості.
ТЕМА 2: АРХІТЕКТУРА
Визначення архітектури як виду мистецтва. Основні архітектурні роди і їхнє функціональне призначення. Мистецтво архітектури і науково-технічний прогрес: логіка зв’язку. Архітектурний образ і його складові. Основні етапи розвитку архітектури.
Архітектура в Україні.
ТЕМА 3: СКУЛЬПТУРА
Визначення скульптури як виду мистецтва. Основні роди скульп-турного мистецтва. Розподіл скульп-тури за змістом і функціями. Специфіка скульптурного образу. Основні етапи розвитку скульптури.
Скульптурне мистецтво України.
ТЕМА 4: ЖИВОПИС
Визначення живопису як виду мистецтва. Його основні технічні різновиди (фреска, мозаїка, олійний розпис, тампера, акварель, пастель тощо). Специфіка живописного образу. Основні етапи розвитку живопису.
Живописне мистецтво в Україні.
ТЕМА 5: МУЗИКА
Визначення музики як виду мистецтва. Специфіка музичного образу. Жанрово-родова структура музики. Проблема співтворчості у музичному мистецтві. Основні етапи розвитку музики.
Музичне мистецтво України.
Музика і кінематограф: логіка взаємозв’язку.
ТЕМА 6: ХОРЕОГРАФІЯ
Визначення хореографії як виду мистецтва. Специфіка хореографічного образу. Особливості творчого процесу у хореографії. Основні етапи розвитку хореографічного мистецтва.
Феномен Сержа Лифаря і його місце в історії світової хореографії.
Видатні представники україн-ського балету.
Народні традиції в хореографії України. Ансамбль танцю ім. П.Вірського.
ТЕМА 7: ТЕАТР
Визначення театру як виду мистецтва. Синтетична природа театрального образу. Проблема співтворчості у театральному мистец-тві. Родові модифікації театру. Театральне мистецтво у динаміці історичного розвитку.
Феномен Л.Курбаса.
Український театр: історія і сучасність.
Театральні фестивалі як культуротворчий феномен.
ТЕМА 8: КІНЕМАТОГРАФ
Визначення кіно як виду мистецтва. Його синтетична природа. Жанрово-родова структура кінема-тографа. Основні етапи розвитку кіномистецтва.
Українське кіномистецтво: істо-рія і сучасність.
Феномен телебачення.
ТЕМА 9: ЕСТЕТИЧНА СПЕЦИ-ФІКА ЛІТЕРАТУРИ
Визначення літератури як форми художньої діяльності. Жанрово-родова специфіка літератури. Фольклорна творчість. Основні етапи розвитку літератури.
Феномен літератури України: історія та сучасність.
|
Учень (учениця):
називає основні етапи розвитку мистецтва;
пояснює специфіку мистецтва середньо-віччя;
характеризує проблему традиція – новаторство у мистецтві Відродження;
розпізнає основні художні напрями кінця XVI-ХІХ ст.;
пояснює специфіку діалогу “теорія – худож-ня практика”;
аналізує специфіку мистецтва;
характеризує особли-вості художнього обра-зу;
пояснює зміст і форму як складові художнього твору;
розпізнає складові зміс-ту;
характеризує поняття стиль;
пояснює поняття худож-ній метод;
наводить приклади основних функцій мис-тецтва.
Учень (учениця):
аналізує поняття “генезис”;
порівнює професійну і народну творчість;
характеризує архітек-туру і називає основні архітектурні роди;
аналізує архітектурний образ і наводить приклади визначних творів архітектури;
аналізує скульптурний образ і наводить приклади визначних творів скульптури;
Характеризує живопис-ний образ, основні різновиди живопису і наводить приклади визначних творів живо-писного мистецтва;
пояснює специфіку му-зичного образу, аналізує проблему співтворчості у музиці, наводить приклади визначних творів музичного мис-тецтва;
аналізує специфіку му-зичного образу, харак-теризує феномен С.Ли-фаря, називає імена видатних діячів українського балету ;
аналізує народні тради-ції хореографії;
аналізує синтетичну природу театрального образу;
характеризує феномен Л.Курбаса;
називає провідних діячів театру Європи та України;
пояснює синтетичну природу кінообразу;
характеризує творчість провідних кінема-тографістів України;
аналізує жанрово-родову специфіку літератури;
наводить приклади видатних українських літературних творів різних історичних періодів.
|
Укладач:
ОНІЩЕНКО О.І.
доктор філософських наук,
професор, старший науковий
співробітник
|