На уроках фізичної культури


Скачати 95.74 Kb.
НазваНа уроках фізичної культури
Дата27.03.2013
Розмір95.74 Kb.
ТипУрок
bibl.com.ua > Культура > Урок
Значення мови вчителя

у вихованні уваги школярів

на уроках фізичної культури0_3f06c_187f4ae3_-1-l.jpg

У К Р А Ї Н А

ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ ТА ГУМАНІТАРНОЇ ПОЛІТИКИ

МІСЬКИЙ МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ УСТАНОВ ОСВІТИ

Черкаська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №28

Черкаська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5

Черкаської міської ради

Черкаської області

Крамар В.П., вчитель фізичної культури

Крамар І.В., вчитель фізичної культури

Значення мови вчителя у вихованні уваги школярів на уроках фізичної культури

Черкаси - 2013

Значення мови вчителя у вихованні уваги школярів на уроках фізичної культури

Виховне значення мови викладача яскраво проявляється при проведенні заняття з школярами. Передаючи спортивні знання і навчаючи руховим умінням і навичкам, вчитель одночасно має на школярів і виховний вплив, удосконалює різні прояви уваги юних спортсменів.

В процесі навчання учнів проявляється комунікативна, пізнавальна і експресивна функції мови у вчителя. Своє конкретне вираження вони отримують в способах опису і пояснення завдань, в точності роз'яснень, їх зрозумілості і доступності для школярів, особливо на уроках фізичної культури. Словесне звернення викладача, залежно від його змісту і виразної характеристики, кожного разу активізує певний прояв зосередження учнів, причому виховний ефект висловлювань викладача багато в чому залежить від їх відповідності вимогам педагогічного такту.

Тактовний характер словесного звернення викладача сприяє встановленню з учнями оптимального ділового і психологічного контакту. Висловлювання учителя в цьому випадку мають вплив на почуття школярів, і таким чином створюються необхідні інтелектуальні і емоційні передумови виховання уваги у дітей на уроках фізичної культури.

Педагогічний такт учителя фізичної культури проявляється в системі його взаємовідносин з юними спортсменами. Уміння викладача знаходити в кожній ситуації на уроці оптимальну форму спілкування з учнями – є однією з основних умов його тактовності. Педагогічний такт припускає повагу особистості школяра і проявляється в природному, щирому і невимушеному тоні поводження з учнями. Важливою умовою тактовного управління увагою учнів на уроках є врахування викладачем їх вікових і індивідуальних психологічних особливостей, рівня спортивної підготовленості і відношення до уроків фізичної культури.

Таким чином, педагогічний такт у вихованні уваги учнів-спортсменів представляє в психологічному відношенні складне явище. При цьому висловлювання викладача повинні поєднуватися з показом вправ в цілому і їх елементів, вони повинні педагогічно доцільно гармоніювати з його безпосереднім втручанням у виконання вправ учнями на уроках.

Складність психолого-педагогічних завдань, що вирішуються учителями фізичної культури, обумовлює первинне значення тактовності їх образу дії. Помилки в цьому відношенні виникають внаслідок слабкого психологічного аналізу учителем психічного стану школярів на уроці і неправильній регуляції своєї поведінки, зокрема мовної форми поводження з учнями.

Підпорядковувавши свою мову вимогам педагогічного такту, викладачеві необхідно здійснювати стійку регуляцію свого психічного стану його зовнішнього прояву. Учитель повинен знаходити оптимальні засоби педагогічної дії на учнів і уміло тримати себе з ними. Його поведінка є важливим виховним чинником, що підтримує і підвищує ефективність його словесної дії на учнів.

Велике значення в системі мовного спілкування викладача з учнями має пояснення їм нових вправ і їх елементів. Однією з провідних функцій мови при цьому є активізація уваги юних спортсменів на утриманні майбутньої діяльності. Ознайомлення з новим матеріалом у більшості випадків включає показ викладачем відповідної вправи. Залежно від рівня підготовленості дитини, зміст нового матеріалу і зв'язку його з вправами, що раніше виконувалися, учитель обирає найбільш ефективну форму поєднання показу і пояснення.

У більшості випадків ознайомлення учнів з новою вправою учитель розпочинає з вказівки на його значення в системі їх спортивного вдосконалення. Наприклад, говорячи про те, що ця вправа надалі допоможе у вивченні нових складніших елементів.

У такий спосіб учитель дає нову орієнтацію увазі учнів. Він вводить їх в роботу над новим завданням, прагнучи при цьому відразу ж викликати безпосередній інтерес до вправи.

Важливо, щоб учитель дотримувався в цьому відношенні почуття міри в характеристиці спортивних можливостей пропонованого завдання. Відступом від тактовної форми активізації уваги учнів на уроці слід також рахувати надмірно швидкий і непідготовлений перехід до роботи над новою вправою. Виключивши ввідну орієнтацію уваги учнів, викладач тим самим ускладнює оптимальну перебудову їх зосередження. Недостатність спортивної підготовки учнів ускладнює самостійне осмислення ними перспективного значення нової вправи, що веде до зниження майбутньої діяльності.

Подальший етап вивчення нового матеріалу пов'язаний з безпосереднім ознайомленням учнів з передбачуваною вправою. Викладач розповідає про вправу і коментує його виконання. Якщо ввідні висловлювання учителя розраховані переважно на активізацію інтересу і уваги школярів, то подальший аналіз вправи спонукає їх інтелектуальну активність. Зосередження учнів проявляється в пізнавальній діяльності, спрямованій на з'ясування основних показників нової вправи, і може бути кваліфіковане як інтелектуальна увага.

Учитель визначає основні елементи вправи і істотні показники правильного його виконання. Підтримка уваги юних спортсменів на уроці на цій стадії роботи багато в чому залежить від раціонального відбору учителем інформації, що повідомляється їм. Тут також виникає питання про такт, що проявляється в самій кількості висловлювань. Зайва деталізація опису вправ може відвернути увагу учнів від безпосереднього сприйняття і ускладнити їх зосередження. В плані вимог педагогічного такту пояснення викладача повинне залишити місце самостійному аналізу учнями вправи і дати можливість успішно поєднувати зорове сприйняття вправи і його словесне обговорення.

У поясненні викладача повинно бути вказано на найбільш суттєві умови успішного виконання вправи. Необхідно об'єктивно оцінювати пізнавальні можливості учнів, не перевантажуючи їх увагу зайвим за об'ємом і складністю матеріалом. Підтримуючи виниклу спрямованість уваги учнів на уроці, учителеві слід прагнути надати їх зосередженню якісно нову психологічну структуру. Він активізує самостійність їх розумового зосередження, вкрапляючи в пояснення питання, сприяючі подальшому поглибленню уваги на основних компонентах вправи.

Увага учнів ускладнюється і шляхом поповнення числа об'єктів, що підлягають одноразовій фіксації. Школярам необхідно поєднувати зорове сприйняття вправи із зосередженням на словесному його коментарі. У зв'язку з цим при паралельному виконанні викладачем вправи і його коментуванні бажано синхронізувати в часі висловлювання про відповідний рух і його виконання. Інакше може статися розшарування уваги, що ускладнює повноту сприйняття нового матеріалу. Тактовність педагогічної дії повинна поєднуватися із застосуванням найбільш ефективної форми аналізу нової вправи. Враховуючи складність пропонованого завдання і рівень спортивної підготовки учнів, учитель у ряді випадків вимушений повторювати показ учням нової вправи. Пояснення завдання в цьому випадку не обов'язково повинне точно дублювати коментар попереднього показу вправи. У цих випадках необхідно роз'яснити найбільш складні для учнів елементи вправи. Варіативність коментування вправ сприяє поглибленню уваги учнів на основному його утриманні, а поповнення аналізу новими даними усуває можливість зниження їх зосередженості.

Пояснення нової вправи включає до свого складу також вказівки учителя, за посередництва яких він поступово підводить учнів до самостійної роботи над завданням. Сюди відносяться: вказівка на найбільш важливі об'єкти уваги ("Коли самостійно працюватимете над завданням, стежте за правильним напрямом поштовху"); посилання на раніше вивчений матеріал; спонукання до додаткових зусиль у відпрацюванні певного елементу ("Щоб успішно виконати цей поворот, необхідно відпрацювати його не лише на снаряді, а і на підлозі в паузах між спробами"); пропозиція надавати взаємну допомогу в процесі роботи над завданням; поради про те, як проводити додаткові домашні вправи з метою досконалішого оволодіння завданням.

Спонукаючи перспективність уваги юних спортсменів на уроках фізичної культури, учитель як би "вмикає" різні його діапазони: він орієнтує школярів на зміст тренувальної діяльності під час заняття, що проводиться, на віддаленіші етапи тренування і на самостійну роботу поза шкільними уроками. Таким чином, мова учителя на уроках сприяє формуванню цілісності уваги учнів, окремі акти зосередження організовуються в єдину цілеспрямовану діяльність в процесі вдосконалення спортивної підготовки.

Аналіз нової вправи не вичерпується розглянутими особливостями. Він включає також пояснення техніки виконання вправ, вказівка на його значення в розвитку якої-небудь якості спортсмена, на терміни оволодіння вправою і на зв'язок з вправами, що раніше вивчалися.

Сказане вище показує, що через висловлювання учителя здійснюється його виховний вплив на різні сторони уваги юних спортсменів на уроках фізичної культури: на зміну його спрямованості, зосередження уваги на найбільш важливих елементах виконуваних рухів, на активізацію уваги і розвиток самостійності його регулювання.

Враховуючи вікові особливості уваги школярів-підлітків, а також рівень їх спортивної підготовки, учитель повинен знати міру в застосуванні цієї форми мовної дії. Розширення об'єму інформації і швидкий темп її подання має негативний вплив на увагу учнів, особливо на уроках фізичної культури. Процес оволодіння вправи при цьому не буде прискорений, в деяких же випадках можливо і уповільнення темпу засвоєння завдання. В той же час переоцінка учителем пізнавальних можливостей зосередження учнів приведе до відступу від вимог педагогічного такту.

В міру оволодіння учнями новими вправами змінюється і характер мовної дії учителя на їх увагу. Він рідше звертається до учнів і частіше пропонує їм вирішувати відповідні питання самостійно. У його висловлюваннях більшою мірою виявляється цілісність виконання вправ.

Мовна дія викладача в процесі уроків придбаває також функцію загального регулювання їх уваги. Засвоївши прийнятий в школі порядок і правила поведінки, а також основні прийоми роботи над завданнями, учні в змозі самостійно організовувати свою діяльність. Вказівки і репліки учителя знаходять живий відгук у школярів і без деталізованого роз'яснення, і він вже піклується головним чином про своєчасність перемикання уваги з одного виду діяльності на інший.

У завершальній частині уроку часто проводяться спортивні ігри або естафети, що сприяє зняттю напруженості, зосередження. Оптимальна емоційність завершального етапу уроку створює передумови і для успішного початку чергового зайняття. Зміст ігор і естафет, захопленість ними учнів, безпосередня участь в них учителя – усе це сприяє емоційності спілкування учителя з дітьми.

Ігрова діяльність впливає також на вдосконалення розподілу зосередження. Умови багатьох ігор зобов'язують учнів вести одноразовий контроль за декількома об'єктами. В цьому відношенні показові наступні приклади мовної дії учителя в процесі гри учнів : "Стеж не лише за правильністю своїх рухів, але подумай, який круг тобі зручніше зайняти"; "Передусім, добийтеся правильності своїх рухів, потім вже ведіть контроль за суперником".

За допомогою цих висловлювань викладач в тактовній формі регулює прояв різних властивостей уваги учнів. Враховуючи ігрову ситуацію і спортивну підготовку школярів, він вказує на їх раціональний образ дії. Взаємна довіра викладача і учня є важливою психологічною передумовою дієвості його виховного впливу. Розуміння викладачем психічного стану учнів є важливою умовою успішності педагогічної дії.

Враховуючи велике виховне значення слова, викладач повинен відноситися до усіх своїх висловлювань з належною відповідальністю і прагнути опанувати майстерність мовного спілкування з учнями в процесі уроків. В усій системі спілкування учителя з учнями і в процесі виховання у них уваги необхідно дотримуватися міри педагогічної доцільності, що лежить в основі педагогічного такту.

581500,1289549021,3.jpg

Список літератури

  1. Психологические вопросы физического воспитания в школе /Под ред. П.А. Рудика, А.Ц. Пуни, Н.А. Худадова. М., 1966.

  2. Деркач А. А., Исаев А. А. Педагогическое мастерство тренера. М., 1981.

  3. Нечаев А. П. Психология физической культуры. М.; Л., 1930.

  4. Психология физического воспитания и спорта /Под ред. Т.Т. Джамгарова, А.Ц. Пуни. М., 1977.

  5. http://www.mgpu.ru/article.php?article=204

  6. http://www.childpsy.ru/dissertations/id/19573.php

  7. http://strana-sovetov.com/kids/6-14/5492-fizicheskoe-vospitanie-shkolnikov.html



~ ~


Схожі:

РАЙОННА ПРОГРАМА розвитку фізичної культури і спорту в Добровеличківському...
Закону України „Про фізичну культуру і спорт”, Указу Президента України від 2 серпня 2006 року №667 „Про національний план дій щодо...
Уроку з фізичної культури та математики для учнів 6-го класу
Правила поведінки учнів у спортивному залі; запобігання травмам на уроках баскетболу
Урок- ігровий турнір з фізичної культури
Розвиток у учнів загальної витривалості засобами фізичної культури. Оновлення рухової пам'яті шляхом повторення отриманих навичок...
Заходи Загальнодержавної цільової соціальної програми розвитку фізичної...
Забезпечення обов’язкового проведення у загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладах уроків з фізичної культури не...
Конспект уроку-змагання з фізичної культури для учнів 3А класу з теми: «Футбол»
Розвиток у учнів загальної витривалості засобами фізичної культури. Оновлення рухової пам'яті шляхом повторення отриманих навичок...
ЗАТВЕРДЖЕНО
Учні на уроках фізичної культури виконують стройові, гімнастичні, легкоатлетичні вправи, елементи футболу, волейболу, баскетболу,...
Методичні рекомендації щодо викладання фізичної культури в 2015/2016...
...
Цільова комплексна програма розвитку фізичної культури і спорту в...
Про погодження змін та доповнень до Цільової комплексної програми розвитку фізичної культури і спорту в Дніпропетровській області...
Опис досвіду роботи учителя фізичної культури Старобабанівської загальноосвітньої...
Свою педагогічну діяльність розпочала в 1991році учителем фізичної культури Томашівської школи. Згодом в ДЮКФП тренером-викладачем...
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИВЧЕННЯ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ В 2014/2015 НАВЧАЛЬНОМУ РОЦІ У
...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка