|
|
Скачати 1.25 Mb.
|
|
ЗАКОН УКРАЇНИ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 19 грудня 1991 року № 2001-XII (Законом України від 19 грудня 1991 року № 2001-XII цей Закон викладено у новій редакції), від 1 липня 1992 року № 2532-XII, Декретами Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 12-92, від 26 березня 1993 року № 29-93, від 30 квітня 1993 року № 43-93, Законами України від 5 травня 1993 року № 3180-XII, від 17 червня 1993 року № 3285-XII, від 29 червня 1993 року № 3328-XII, від 6 квітня 1995 року № 126/95-ВР, від 22 грудня 1995 року № 498/95-ВP, від 22 березня 1996 року № 96/96-ВР, від 6 червня 1996 року № 230/96-ВР, від 11 грудня 1996 року № 581/96-ВР, від 27 червня 1997 року № 404/97-ВР, від 31 грудня 1998 року № 378-XIV, від 25 березня 1999 року № 563-XIV, від 17 лютого 2000 року № 1458-III, від 7 грудня 2000 року № 2120-III, від 26 квітня 2001 року № 2399-III, від 26 квітня 2001 року № 2400-III, від 11 липня 2001 року № 2638-III, від 7 лютого 2002 року № 3054-III, від 16 січня 2003 року № 429-IV, від 15 червня 2004 року № 1767-IV, від 12 січня 2005 року № 2321-IV, від 3 березня 2005 року № 2454-IV, від 31 травня 2005 року № 2603-IV, від 17 листопада 2005 року № 3108-IV, від 20 грудня 2005 року № 3235-IV, від 9 лютого 2006 року № 3421-IV, від 5 жовтня 2006 року № 231-V (зміни внесені пунктом 6 розділу I Закону України від 5 жовтня 2006 року № 231-V набрали чинності 1 січня 2007 року), від 19 грудня 2006 року № 489-V Положенню пункту 1 частини другої статті 2 цього Закону дано офіційне тлумачення (згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 25 жовтня 2000 року № 12-рп/2000) Зупинення дії окремих положень цього Закону, передбачене статтею 24 Закону України «Про Державний бюджет України на 1999 рік», визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) (згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002)
Додатково див. постанову Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2005 року № 1293 Чорнобильська катастрофа торкнулася долі мільйонів людей. У багатьох регіонах, на величезних територіях виникли нові соціальні та економічні умови. Україну оголошено зоною екологічного лиха. Створення системи надійного захисту людей від наслідків Чорнобильської катастрофи потребує залучення значних фінансових, матеріальних та наукових ресурсів. Цей Закон визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення. (преамбулу доповнено абзацом другим згідно із Законом України від 06.06.96 р. № 230/96-ВР) Розділ I ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Стаття 1. Мета та основні завдання Закону Закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території. Державна політика в галузі соціального захисту потерпілих від Чорнобильської катастрофи та створення умов проживання і праці на забруднених територіях базується на принципах: - пріоритету життя та здоров'я людей, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи, повної відповідальності держави за створення безпечних і нешкідливих умов праці; - комплексного розв'язання завдань охорони здоров'я, соціальної політики і використання забруднених територій на основі державних цільових програм з цих питань та урахування інших напрямів економічної та соціальної політики, досягнень в галузі науки та охорони навколишнього середовища; (абзац третій частини другої статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 09.02.2006 р. № 3421-IV) - соціального захисту людей, повного відшкодування шкоди особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; - використання економічних методів поліпшення життя шляхом проведення політики пільгового оподаткування громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, та їх об'єднань; - здійснення заходів щодо професійної переорієнтації та підвищення кваліфікації постраждалого населення; - забезпечення координації діяльності державних органів, установ, організацій та об'єднань громадян, що вирішують різні проблеми соціального захисту постраждалого населення, а також співробітництва і проведення консультацій між державними органами і постраждалими (їх представниками), між усіма соціальними групами під час прийняття рішень з соціального захисту на місцевому та державному рівнях; - міжнародного співробітництва в галузях охорони здоров'я, соціального захисту, охорони праці, використання світового досвіду організації роботи з цих питань. (стаття 1 у редакції Закону України від 06.06.96 р. № 230/96-ВР) Стаття 2. Визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій Залежно від ландшафтних та геохімічних особливостей грунтів, міри перевищення природного доаварійного рівня накопичення радіонуклідів у навколишньому середовищі, пов'язаних з ними ступенів можливого негативного впливу на здоров'я населення, вимог щодо здійснення радіаційного захисту населення та інших соціальних заходів, з урахуванням загальних виробничих і соціально-побутових відносин, територія, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, поділяється на зони. Такими зонами є: 1) зона відчуження — це територія, з якої проведено евакуацію населення в 1986 році;
2) зона безумовного (обов'язкового) відселення — це територія, що зазнала інтенсивного забруднення довгоживучими радіонуклідами, з щільністю забруднення грунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію від 15,0 Кі/кв. км та вище, або стронцію від 3,0 Кі/кв. км та вище, або плутонію від 0,1 Кі/кв. км та вище, де розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів може перевищити 5,0 мЗв (0,5 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період; 3) зона гарантованого добровільного відселення — це територія з щільністю забруднення грунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію від 5,0 до 15,0 Кі/кв. км, або стронцію від 0,15 до 3,0 Кі/кв. км, або плутонію від 0,01 до 0,1 Кі/кв. км, де розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів може перевищити 1,0 мЗв (0,1 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період; 4) зона посиленого радіоекологічного контролю — це територія з щільністю забруднення грунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію від 1,0 до 5,0 Кі/кв. км, або стронцію від 0,02 до 0,15 Кі/кв. км, або плутонію від 0,005 до 0,01 Кі/кв. км за умови, що розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів перевищує 0,5 мЗв (0,05 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період. (частина друга статті 2 у редакції Закону України від 01.07.92 р. № 2532-XII) Додаткові критерії забрудненості грунту радіонуклідами можуть встановлюватись Національною комісією радіаційного захисту населення України з наступним затвердженням Верховною Радою України. (частина третя статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 06.06.96 р. № 230/96-ВР) Критерії, за якими провадиться розмежування категорій зон, встановлюються Національною комісією по радіаційному захисту населення України. (частина четверта статті 2 у редакції Закону України від 01.07.92 р. № 2532-XII) Межі цих зон встановлюються та переглядаються Кабінетом Міністрів України на основі експертних висновків Національної комісії радіаційного захисту населення України, Національної Академії наук України, спеціально уповноважених центральних органів виконавчої влади у сфері охорони здоров'я, з питань ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, аграрної політики, охорони навколишнього природного середовища за поданням обласних Рад і затверджуються Верховною Радою України. (частина п'ята статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законами України від 06.06.96 р. № 230/96-ВР, від 05.10.2006 р. № 231-V) Карти зазначених зон, перелік населених пунктів, віднесених до цих зон, друкуються в центральній та місцевій пресі для загального відома і зберігаються у центральних та місцевих органах влади. Стаття 3. Умови проживання і трудової діяльності населення без обмежень за радіаційним фактором Умовою проживання і трудової діяльності населення без обмежень за радіаційним фактором є одержання додаткової за рахунок забруднення території радіоактивними ізотопами дози, яка не перевищує рівня опромінення 1,0 мЗв (0,1 бер) за рік. В'їзд у зони відчуження і безумовного (обов'язкового) відселення для постійного проживання забороняється. Проживання населення у цих зонах дозволяється лише до завершення відселення. Порядок в'їзду для постійного проживання в зону гарантованого добровільного відселення визначається спеціальним рішенням Кабінету Міністрів України. Направлення молодих спеціалістів після закінчення вищих навчальних закладів, професійних навчально-виховних закладів для роботи в зонах відчуження, безумовного (обов'язкового) і гарантованого добровільного відселення без їх згоди забороняється. (частина третя статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 06.06.96 р. № 230/96-ВР) Стаття 4. Підстави для відселення та право на самостійне переселення громадян з територій, які зазнали радіоактивного забруднення Підставами на відселення громадян з територій, які зазнали радіоактивного забруднення, є положення Концепції проживання населення на територіях України з підвищеними рівнями радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи. Етапи відселення визначаються Концепцією. Населення, яке проживає у зоні безумовного (обов'язкового) відселення, підлягає обов'язковому відселенню. Кожен громадянин, який проживає у зоні гарантованого добровільного відселення, має право на підставі наданої йому об'єктивної інформації про радіаційну обстановку, дози опромінення і можливі їх наслідки для здоров'я самостійно приймати рішення про дальше проживання на цій території чи відселення. Громадянам, які прийняли рішення про виїзд із зони гарантованого добровільного відселення, створюються умови для відселення. Право на самостійне переселення (до створення умов для відселення) мають громадяни, які проживають у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення, а також сім'ї, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, у складі яких є вагітні жінки або діти до 18 років, за умови, що вони за медичними показниками, які визначаються Міністерством охорони здоров'я України, проживати в цій зоні не можуть, або у разі перевищення індивідуальної ефективної еквівалентної дози опромінення людини понад 70 мЗв (7 бер) за життя. (частина п'ята статті 4 у редакції Закону України від 01.07.92 р. № 2532-XII) Громадяни, які відселяються або самостійно переселяються, користуються компенсаціями, передбаченими цим Законом. Відселення та самостійне переселення дозволяється лише у місцевості, які не віднесені до категорій зон радіоактивно забруднених територій (стаття 2), за винятком переселення до близьких родичів. Порядок відселення та самостійного переселення визначається Кабінетом Міністрів України. Стаття 5. Умови реевакуації населення Реевакуація населення провадиться виключно у добровільному порядку після зниження радіоактивного забруднення території до рівня, який передбачає безпечні умови проживання без обмежень відповідно до частини першої статті 3 цього Закону. Рішення про реевакуацію населення приймається Кабінетом Міністрів України за висновками Національної комісії радіаційного захисту населення України. Стаття 6. Якість продуктів харчування та сільськогосподарської продукції Продукти харчування та сільськогосподарська продукція, в яких вміст радіонуклідів не перевищує затверджених допустимих рівнів, вважаються придатними для реалізації та споживання. Допустимі рівні вмісту радіонуклідів у продуктах харчування та сільськогосподарській продукції затверджуються Міністерством охорони здоров'я України за погодженням з Національною комісією радіаційного захисту населення України. Продукція, вироблена в зонах радіоактивного забруднення, повинна мати сертифікат відповідності затвердженим допустимим рівням вмісту радіонуклідів, в якому зазначаються відомості про місце виробництва продукції, вміст радіонуклідів, відповідального виробника цієї продукції і контролера, який перевірив її на вміст радіонуклідів. (стаття 6 у редакції Закону України від 06.06.96 р. № 230/96-ВР) |
| Закон України про бібліотеки і бібліотечну справу Закон вводиться в дію Постановою Верховної Ради України №33/95-ВР від 27. 01. 95 р |
ЗАКОН УКРАЇНИ Цей Закон визначає принципи, правові та організаційні засади державної служби, умови та порядок реалізації громадянами України права... |
| Закон України "Про здійснення державних закупівель" (зі змінами)... Рахунковою палатою України, Міністерством внутрішніх справ України, Національним банком України, Головним контрольно-ревізійним управлінням... |
ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення заняття з функціональної підготовки з начальницьким складом частини ТЕМА: Закон України “ Закон України “Про аварійно-рятувальні служби” від 14. 12. 99 №1281-ХІV |
| Закон №889 Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» КпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07. 12. 84р. №8073-Х |
Закон України Цей Закон здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку... |
| ЗАКОН УКРАЇНИ Цей Закон відповідно до Конституції України ( 254к/96-ВР ) гарантує інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам право на матеріальне... |
ЗАКОН УКРАЇНИ Цей Закон визначає статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності |
| Закон УкраЇни Цей Закон визначає правові та організаційні засади провадження торговельної діяльності на роздрібних продовольчих і непродовольчих... |
Закон України Цей Закон визначає основні напрями діяльності органів державної влади щодо сприяння підприємствам та організаціям України, незалежно... |