Тема першого уроку. Служіння українській нації –
історичне покликання кожного українця!
(Ісповідник за Христа й Україну
або Голгофа Йосифа Сліпого)
Мета першого уроку: вшанувати пам’ять патріарха Йосифа
Сліпого приурочене 117 річниці від
дня його народження.
“Пам’ятайте, що народ
який не знає або загубив
свого минулого з його
духовними скарбами,
вмирає і зникає із землі”.
Обладнання: фотографії, листівки.
План уроку
1. Привітання. Оголошення теми та мети першого уроку.
2. Розповідь вчителя.
3. Вікторина «Мало хто знає, що…»
4. Підбиття підсумків першого уроку.
Хід уроку
1. Привітання. Оголошення теми та мети першого уроку.
2. Розповідь вчителя.
В історії кожної людності є яскраві постаті, без яких немислиме її минуле, сучасне і майбутнє. Тому дуже важливо віддати належне тим, хто у надзвичайно складний і суперечливий час запалював досвітні вогні правди, добра і справедливості. У релігійно-культурному житті українського народу ХХст. саме такою непересічною постаттю був наш краянин Йосип Сліпий.
17 лютого 2009р. громадськість України відзначає 117-річчя від дня народження цього визначного діяча, що очолював Українську греко-католицьку церкву з 1944 по 1984 рр.
Й.Сліпий народився 17 лютого 1892р. у заможній селянській родині Івана Коберницького - Сліпого і Анастасії Дичковської, у с.Заздрість Теребовлянського району. Початкову освіту здобув у рідному селі. Середню освіту отримав в Тернопільській гімназії, яку закінчив з відзнакою в 1911р., після чого вступив до Львівської греко-католицької духовної семінарії та Львівського університету.
30 вересня 1917р. Митрополит Андрей Шептицький висвячує Й.Сліпого на священика.
Він їде продовжувати навчання в Інсбрукському католицькому університеті (Австрія), де здобуває ступінь доктора богословія. Потім навчається у Римі - в Папському Григоріанському Університеті, Орієнтальному інституті, в"Анджелікумі". Отримавши в 1922р. нові наукові ступені (" магістр агреатус " унікальних наук і доктор філософії) 30-річний вчений - теолог повертається до Львова і стає професором догматики Львівської Духовної Семінарії. Стає співзасновником, а з 1926р. і Головою богословського наукового товариства. При ньому створює і очолює бібліотеку та музей.
З 1923р. - головний редактор щорічника " Богословія " (органу БНТ, який до 1996р. виходив у Римі, а, починаючи з 1997р. продовжує виходити в Україні у Львові).
Митрополит Андрей в 1925р. призначає Й. Сліпого ректором Львівської духовної семінарії, що в 1929р. була реорганізована у Богословську академію. При Академії була створена Молитовниця з дорогоцінними іконами в іконостасі.
Найздібніших слухачів Й. Сліпий направляв на навчання за кордон. Його учнями були ієрархи Мирослав Іван Кардинал Любачівський, Ізидор Борецький, Любомир Гузар.
Це були найплідніші роки наукової діяльності Й. Сліпого. З-під його пера появились високо наукові праці з богословія, філософії, літургії, історії, канонічного права і мистецтва. Свої наукові праці він друкував у журналах "Богословіє", "Нива".
Науково-дослідницька та видавнича робота були належно оцінені і в 1930р. його обирають дійсним членом Наукового товариства ім. Шевченка.
В 1935р. Й.Сліпий стає Архідияконом Митрополичої Капітули, а невдовзі - митратом.
З приходом до Галичини більшовиків (вересень 1939р.) і встановлення атеїстичного режиму, життя Церкви наче завмерло. Були закриті Богословська академія, Богословське наукове Товариство.
У цей критичний час 22 грудня 1939р. Святим Престолом іменований Архієпископом - коад`ютором з правом законного спадкоємця митрополичого престолу.
Тяжкі випробування випали на Й. Сліпого в часи німецької , а з 1944р. і більшовицької окупації, коли треба було стати в обороні християнської віри і УГКЦ.
В 1941-1944р. Й.Сліпий відновив діяльність Духовної семінарії та Богословської академії ,випуск журналу "Богословіє". Після смерті Митрополита Андрея Шептицького (1 листопада 1944р.) Галицьким Митрополитом стає Архиєпископ Сліпий Кир Йосиф.
У короткому часі почало проявлятися вороже ставлення влади до Церкви. Була закрита Духовна семінарія, почались арешти духовенства і, зрештою, 11 квітня 1945р. арештували Митрополита Кир Й.Сліпого, з цього часу починається 18-річний каторжний шлях по тюрмах більшовицької імперії.
Після річного слідства в київській тюрмі КДБ військовий трибунал присудив йому 8 років суворих табірних робіт. Йому прописали контрреволюційну діяльність, шпигунство на користь Ватикану, вороже ставлення до СРСР. Відсидівши один строк, митрополит Сліпий одержав ще три. У 1953р. його відправлено на 5 років до Сибіру. У 1957р. дістав 4 роки каторжних робіт. Колегія Верховного суду УРСР 27 вересня 1962р. ухвалила " визнати Й. Сліпого особливо небезпечним рецидивістом та визначити йому для відбування покарання у виправно-трудових колоніях особливого режиму." Таким чином, 70-літнього Кир Йосифа запроторено в Гулаги Мордовії та Сибіру.
Під тиском світової громадськості та завдяки старанням Ватикану, за вказівкою М.Хрущова Верховна Рада СРСР своєю постановою від 12 січня 1963р. звільнила Митрополита Йосифа з ув'язнення з умовою "безповоротного вигнання з батьківщини." Так закінчився 18-річний тернистий шлях боротьби за віру, за УГКЦ.
9 лютого 1963 р. Й.Сліпий прибув до Риму. Він відновлює свою діяльність. Ватикан іменує Й.Сліпого Верховним Архиєпископом УКЦ, а в грудні 1963р. Папа Павло VI призначає його членом Святої Конгрегації (Ватиканської комісії)східних церков.
У січні 1965р. Сліпого удостоюють звання Кардинала.
У Римі Й.Сліпий відновив наукове видання "Богословії", літературно-наукового журналу "Дзвони", релігійного часопису "Нива". Заснував Український католицький університет св.Климентія з бібліотекою і архівом. Був ініціатором будівництва, у 1969р. освятив у Римі Собор Св.Софії.
Упродовж 21 року Патріарх жив і діяв у Римі. З 1968р. по 1976р. Блаженніший об'їздив найбільші українські громади діаспори в Америці, Канаді, Німеччині, Колумбії, Англії, Австралії, Англії тощо. Він вільно володів 8 мовами. Лише на рідну Україну йому була закрита дорога.
Сорок літ керував Українською католицькою церквою Блаженніший кардинал і патріарх Й. Сліпий.
В квітні 1975р. Верховний Архієпископ офіційно прийняв титул Києво - Галицького Патріарха.
У своїй повсякденній праці Кир Йосиф все робив, щоб об'єднати обидві церкви УПЦ і УГКЦ.
У грудні 1981р. склав для своїх вірних "Завіщаніє".
7 вересня 1984р. в Римі помер Верховний Архиєпископ, Патріарх, Кардинал, Митрополит, УГКЦ Кир Й.Сліпий. Похований в криті Собору Св.Софії, а через 8 років після смерті, згідно з його заповітом, 29 вересня 1992р. домовину з тілом покійного перевезли до Львова і захоронена в крипті Собору Св. Юра, поруч з гробом його духовного учителя і наставника Андрея Шептицького.
Йосип Сліпий залишиться як дороговказ для молоді в її праці за волю і незалежність України.
3. Вікторина «Мало хто знає, що…»
Мало хто знає що... Уперше прохання про визнання за Українською Греко-Католицькою Церквою патріархального статусу у новітній історії висловив 11 жовтня 1963р. Ісповідник Віри, довголітній політв’язень комуністичних концтаборів Блаженніший Митрополит Йосиф Сліпий у своєму слові до отців ІІ Ватиканського Собору, що було сприйнято бурхливими оплесками.
Мало хто знає що... Буквально через два з половиною місяці після виступу Йосифа Сліпого на ІІ Ватиканському Соборі, а саме – 23 грудня 1963року, на католицький Святвечір за новим грегоріанським календарем – Апостольська Столиця піднесла різдвяний подарунок нашому митрополитові, видавши декрет, яким надавала і підтверджувала його «право мати титул і владу Верховного Архиєпископа своєї Церкви».
Мало хто знає що... Саме грецьке слово патрос, означає "батько", в даному випадку коли говоримо про патріарха та кажемо - батько церкви, і ним для вирізнення з поміж інших єпископів, називали когось одного, вибраного за їхньою згодою посеред них.. Такий єпископ-патріарх мав право сам скликати собори і наставляти єпископів, вирішував всі справи своєї церкви.
Мало хто знає що... в 1973 року під час Літургії в соборі св. Петра у РИМІ у сослуженні папи Павла VI та різних єпископів, енергійний о.Гриньох, спеціально грецькою мовою щоб його зрозуміли і інші владики-неукраїнці, вперше пом'янув Йосифа Сліпого, як Патріарха Йосифа. Відтоді у єктеніях, на українських Богослуженнях по світі, почали згадувати Патріарха, а він сам, почав ставити це слово біля свого імені.
Мало хто знає що... Упродовж 21 року Патріарх жив і діяв у Римі. З 1968р. по 1976р. Блаженніший об'їздив найбільші українські громади діаспори в Америці, Канаді, Німеччині, Колумбії, Англії, Австралії, Англії тощо. Він вільно володів 8 мовами. Лише на рідну Україну йому була закрита дорога.
Мало хто знає що... За наукову роботу Патріарха обрано почесним членом НТШ (1964), дійсним членом Тіберійської академії в Римі (1965), членом Папської академії св.Томи (1981), почесним доктором Українського Вільного Університету та ряду інших університетів Канади і США.
Мало хто знає що... Блаженніший кардинал і патріарх Й. Сліпий. Сорок років керував Українською католицькою церквою.
Мало хто знає що... У своїй повсякденній праці Кир Йосиф все робив, щоб об'єднати обидві церкви УПЦ і УГКЦ.
Мало хто знає що... Помер Патріарх Й.Сліпий на 93-у році життя – 7 вересня 1984р. в Римі й похований спочатку в соборі св.Софії.(який збудував) а через 8 років після смерті, згідно з його заповітом, 29 вересня 1992р. домовину з тілом покійного перевезли до нашого міста Львова і захоронена в крипті Собору Св.Юра, поруч з гробом його духовного учителя і наставника Андрея Шептицького.
4. Підбиття підсумків першого уроку.
В історії України в 2-ій половині 20-го столітті постать Блаженнішого Йосифа Сліпого відіграла надзвичайно важливу роль у формуванні і розвитку Української Католицької Церкви. Це був велетень духу і всього українського народу. І його нераз називали Мойсеєм українського народу. Лише тепер, з великим запізненням, віддаємо честь і шану безстрашному українському пастиреві, вчителю, духовному батькові Української греко -католицької церкви, якого нарешті оцінили і зрозуміли.
Сьогодні ми ще раз нагадаємо, що 7-го вересня 2009 року якраз випадає 25-ліття від дня його смерті.
У цю 25-у річницю, коли заснув цей духовний велетень України, Блаженніший Йосиф Сліпий, пригадуємо собі його слова, його життя і ідеї для того, щоб ми зростали духовно і навчилися “бути собою“ для добра нашої Церкви, нашого народу, та для нашого особистого добра. Нехай пам'ять про Патріарха Йосифа передається з покоління в покоління.
Література:
Енциклопедія українознавства (у 10 томах) / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж, Нью-Йорк: «Молоде Життя», 1954—1989.(укр.)
Янів В. Кардинал Йосиф Сліпий. У збірці Релігія в житті українського народу. ЗНТШ, т, 181. Мюнхен — Рим — Париж 1966;
Драган А. Маємо кардинала. Джерсі-Сіті 1966;
Ювілейний Збір у 30-ліття єпископських свячень. Наук. Записки УВУ, ч. 9 — 10. Мюнхен — Рим — Париж 1969;
Рудницька М. Невидимі стигмати. Рим — Мюнхен — Філадельфія 1971;
Вітошинська О. Подорожі Блаженнішого Кир Йосифа VII, 1938 — 1970. Праці Українського Богословського Наукового Товариства, т. XX. Рим — Париж 1972.
The Hierarchy of the Catholic Church
|