ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ НА ІСПИТ
з історії Стародавнього Сходу.
Місце Стародавнього Сходу у світовій історії.
Джерельна база єгиптології. Дешифровка ієрогліфів.
Історія археологічного дослідження Стародавнього Єгипту.
Хронологія та періодизація давньоєгипетської історії.
Людина і природа в Стародавньому Єгипті.
Етногенез та ментальність стародавніх єгиптян.
Додержавний Єгипет: формування основ цивілізації у 5-4 тис. до н.е.
Утворення об’єднаної Давньоєгипетської держави, формування в ній централізованої деспотії.
Єгипет у Перший перехідний період.
Єгипет доби Середнього Царства. Нашестя гіксосів.
Перетворення Єгипту у “світову державу” фараонами ХVIII династії. Особливості розвитку Нового царства.
Релігійно-політична реформа Аменхотепа IV (Ехнатона).
Війни фараонів ХІХ династії та їхні наслідки для Ст.. Єгипту.
Єгипет за Рамесидів. Фіванська теократія.
Єгипет доби Пізнього Царства.
Господарське життя Стародавнього Єгипту, специфіка його іригаційного землеробства.
Староєгипетське суспільство, його державне регулювання. Сім’я.
Писемність та освіта в Стародавньому Єгипті.
Науково-практичні знання в Стародавньому Єгипті.
Релігія та міфологія давніх єгиптян.
Давньоєгипетська література.
Архітектура та мистецтво Стародавнього Єгипту.
Джерельна база шумерології та ассиріології. Дешифровка клинопису.
Історія археологічного дослідження Месопотамії.
Хронологія та періодизація давньомесопотамської історії.
Людина і природа в Стародавній Месопотамії.
Етногенез та ментальність населення Стародавньої Месопотамії.
Виникнення цивілізації в Месопотамії у 5-4 тис. до н.е.
Шумер Раннєдинастичної доби.
Місто Урук за «Епосом про Гільгамеша»: організація, суспільство, влада.
Аккадське царство. Нашестя кутіїв.
Царство Шумеру та Аккаду (ІІІ династія Ура).
Старовавилонське царство.
«Закони Хаммурапі» як історичне джерело.
Господарське життя Стародавнього Вавилону.
Старовавилонське суспільство, сім’я.
Касситська Вавилонія (Середньовавилонське царство).
Ассирія в ІІ тисячолітті до н.е.
Посилення Ассирії наприкінці Х-ІХ ст. до н.е.
Утворення та розквіт Ассирійської імперії у VIII-VII ст. до н.е.
Загибель Ассирії та її причини.
Нововавилонське (Халдейське) царство: держава та суспільство..
Писемність і освіта в Стародавній Месопотамії.
Науково-практичні знання в Стародавній Месопотамії.
Релігія та міфологія Стародавньої Месопотамії.
Література Стародавньої Месопотамії.
Архітектура та мистецтво Стародавньої Месопотамії.
Природно-кліматичні умови в давній Малій Азії. етногенез населення.
Джерельна база стародавньої історії малоазійських народів. Періодизація хетської історії.
Старохеттське царство: держава та суспільство.
Новохеттське царство: держава та суспільство.
Релігія та культура хеттів.
Фрігійське та Лідійське царства. Релігія й культура фрігійців та лідіійців.
Джерельна база з історії Східного Середземномор’я в давнину. Бібліологія.
Природно-кліматичні умови в Східному Середземномор’ї в давнину.
Торгові міста Фінікії на межі II-I тис. до н.е. Фінікійська колонізація. Стародавня Сирія.
Ізраїльсько-Іудейське царство.
Палестина після загибелі Ізраїльсько-Іудейського царства. Рух пророків і реформи царя Іосії.
Релігія та культура стародавніх народів Східного Середземномор’я.
Природно-кліматичні умови в Стародавньому Ірані. Етногенез і ментальність еламітів, мідійців і персів.
Джерельна база іраністики. Історія археологічного дослідження Стародавнього Ірану.
Стародавній Елам.
Мідійське царство VIII-VI ст. до н.е.
Утворення перської держави Ахеменідів. Завоювання Кіра ІІ Великого та Камбіза. Організація держави та суспільства за перших Ахеменідів.
Царювання Дарія І., держава і суспільство за його правління.
Греко-перські війни. Загибель держави Ахеменідів.
Господарське життя й суспільство Персії VI-IV ст. до н.е.
Зороастризм: виникнення, віровчення, соціальна етика та ритуал.
Релігія та міфологія стародавніх іранців.
Людина і природа в Стародавній Індії.
Етногенез та ментальність стародавніх індійців.
Джерельна база індології. Історія археологічного дослідження країни.
«Артхашастра Каутільї» та «Закони Ману» як історичні джерела. Індійське суспільство за цими джерелами.
Індська (Хараппська) цивілізація.
Проблема заселення Північної Індії “аріями”. Індія Ведійської доби.
Держава Нандів. Індійський похід Александра Македонського.
Імперія Маур’їв: держава, економік, суспільство, особливості.
Індія в “Класичну” (Кушано-Гуптську) добу.
Господарське життя Стародавньої Індії.
Варново-кастова система Стародавньої Індії.
Форми власності і залежності в Стародавній Індії. Система індійських общин.
Ранній буддизм: віровчення, характер, соціальна етика, взаємовідносини з державою.
Релігії Стародавньої Індії: брахманізм, буддизм, індуїзм, джайнізм. Буддійська община – сангха.
Наукові знання, писемність та освіта в Стародавній Індії.
Література, архітектура та мистецтво Стародавньої Індії.
Джерельна база китаїстики. Історія археологічного дослідження Китаю.
Людина і природа в Стародавньому Китаї.
Етногенез і ментальність стародавніх китайців.
Хронологія та періодизація давньокитайської історії.
Держава Шан-Інь: держава та суспільство.
Держава Західне Чжоу. Система соціальних рангів.
Китай доби Східного Чжоу. Реформи Шан Яна в царстві Цінь: причини, хід та наслідки.
Утворення Ціньської імперії: причини, хід та наслідки. Реформи Цінь Шіхуана.
Держава Західна Хань. Реформи У-ді.
Реформи Ван Мана й повстання “Червоних брів”: причини, хід та наслідки.
Держава Східна Хань. Загибель Ханьської імперії.
Соціально-етичні системи Стародавнього Китаю: конфуціанство, моїзм, легізм, даосизм.
Релігія та міфологія Стародавнього Китаю.
Писемність, освіта, наукові знання в Стародавньому Китаї.
Література, архітектура, мистецтво Стародавнього Китаю.
При роботі над завданнями іспиту студенти повинні вміти виокремлювати основні чинники розвитку давньосхідних суспільств, держав, явищ, виділяти причини та наслідки соціальних процесів, рухів, подій, характеризувати політичний та економічний розвиток цивілізацій Стародавнього Сходу, називати основні дати та знати періодизацію історії давньосхідних цивілізацій. Визначати закономірності розвитку давньосхідних суспільств та вирізняти відмінності, пояснювати причини та наслідки тих чи інших подій, процесів для розвитку людства на всьому Стародавньому Сході.
Іспит з історії Стародавнього Сходу складатиметься з декількох ЗАВДАНЬ, які матимуть як тестовий, так і описово-аналітичний характер ( завдання 2, 3 модульних контрольних). Бали за описово-аналітичні завдання виставлятимуться за наступним алгоритмом:
відповідь конкретна (не допускається екскурси в ранішу або пізнішу історію, лірчні, поетичні, загально логічні відступи);
названо хронологічні рамки питання, основні дати;
правильно названо етноніми, топоніми, політоніми, імена та титули правителів;
відповідь послідовна і логічна;
дана повна характеристика явища чи подій;
виділено особливості явища, країни, держави, тощо;
зроблено узагальнені висновки;
наведено послідовний перебіг подій;
при порівнянні явищ, наводяться спільні та відмінні риси;
названо причини та наслідки тих чи інших фактів, явищ, подій.
При виникненні питань по матеріалам курсу «Історія Стародавнього Сходу» можна звертатися до лектора Гомана Ю.О. на консультації: І потік – 21 січня 2013 року о 14:40 в ауд. 446; ІІ потік – 25 січня 2013 року о 14:40 в ауд. 457.
При дуже нагальних запитаннях можна надсилати свої запитання на електронну пошту: homan.history@ukr.net ( на анонімні листи відповідь надаватися не буде)!
Доцент
кафедри історії стародавнього
світу та середніх віків Ю.О.Гоман
|