Основа: біблійна історія → сюжетна канва + багатий матеріал для повчань

Діалог

Тематика

Основа: біблійна історія → сюжетна канва + багатий матеріал для повчань.

Різдвяні діалоги

• 
  євангельські послання (всі етапи народження Ісуса до поклоніння волхвів) – історія про гріхопадіння прабатьків + про вигнання із раю;
  
• 
  церковні співи й молитви
  

• 
  Памва Беринда “Вірші на Різдво Христове…” (1616 р., Львів: обробка матеріалу, що входив до складу старовинної традиційної різдвяної містерії  обробка мотивів про Різдво Христове.
  

• 
  “Різдвяна вірша” для 27 отроків (XVII ст..) (опублікована Я. Гординським)
  

• 
  “Похвала на преславний день Різдва…” К. Транквіліона-Ставровецького (1646 р.).
  

Великодні діалоги

• 
  “Вірші на радісний день Воскресіння Христа Спасителя нашого” Й. Волковича (1636 р.).
  

• 
  “Похвала на пресвітлий день Воскресіння Христова” К. Транквіліона-Ставровецького (1646 р.).
  

• 
  “Антипролог” (II пол. XVII ст.).
  

• 
  “Банкет духовний” (II пол. XVII ст.), опублікований І.Франком (назва дана ним же за першою фразою).
  

І. Франко

Містерії

Різдвяний цикл (вертеп)

• 
  поважний текст,
  
• 
  весела інтермедія
  

Образна система

Композиція

Пролог – найпростіший з усіх видів пролога, про які говорила теорія: просте повідомлення про зміст майбутнього видовища. Визначені якнайширші рамки дії - драма мала охопити період часу в кілька тисячоліть і змістом відповідала середньовічній містерії страстей: від сотворіння людини та введення її до раю до картини страждань і смерті Христа як викупної жертви за гріх людини.

Сцена 9-а – символічно-алегоричного змісту: Милість Божа, Віра і Надія виступають зі своїми символами, примущують Натуру Людську вірити і сподівавтися.

Міраклі

• 
  після Андрусівського перемир’я (1667) Київ залишився під Москвою, яка відмовилася віддавати його Польщі;
  
• 
  релігійна та феодальна українська верхівка прихильно ставилася до цього, всіляко прославляючи царя і російських воєвод.
  

1. 
   всі дійові особи, з’являючись на сцені, рекомендуються глядачам;
   
2. 
   сцена зображає відразу декілька місць – Рай, Пекло, Рим, Едес.
   
3. 
   час дії – життя Олексія з юних років до старості.
   

• 
  вплив єзуїтських драм:
  

• 
  застосування алегоричних образів з класичної міфології і морального богослов”я;
  
• 
  панегіричний характер стосовно головного героя, який є символом конкретної історичної особи (поставлена в день іменин царя Олексія Михайловича, починається і закінчується хвалою на його честь);
  

• 
  бароковість:
  

• 
  поєднання образів християнської віри (архангели) з образами класичної міфології та історії (Діоген, Юнона, Віртус-Чеснота, Венера);
  
• 
  звичаї Царства Небесного і царства Римського за часів імператора Гонорія (V ст.) – колорит королівства польського (вельможна шляхта, веселі бенкети, сім вільних художеств схоластичної школи, зневажливе ставлення до “хлопа”);
  

• 
  силабічні вірші;
  

• 
  введенні у мову твору полонізмів.
  

П.Морозов

О.Білецький

Зв”язок з європейською комедією

• 
  напруженість сюжету,
  
• 
  динамічність дії,
  
• 
  жвавість і дотепність діалогів,
  

Інтермедія “Іграніє свадьби” до міракля “Олексій, людина Божа”:

• 
  принесення подарунків;
  
• 
  склад музик (цимбали, скрипка);
  
• 
  Євфеміан обдаровує присутніх рушниками;
  

• 
  виділена в п’єсі окремим заголовком і в кінці її є позначка “Конец игралищу первому”;
  
• 
  супроводиться музикою, танцями і завершується суперечкою і бійкою селян – така дія характерна для інтермедій;
  
• 
  сцена закінчується зверненням найменш п’яного селянина до глядачів, яких він просить вибачити за негідну поведінку своїх товаришів по чарці.