|
|
Скачати 0.67 Mb.
|
| Україна – епіцентр світової геополітики. Реальна історія-літопис походження людей і рас на нашій планеті, яку повідав у 2012 році брат Огнощ (з доповненнями та правками 2013 року) «Єдина країна в світі, де не викладається в університетах історія цієї країни, де історія вважалась чимось забороненим і ворожим, - це Україна. Другої такої країни на земній кулі нема» (Олександр Довженко). І це при тому, коли навіть жорстко контрольована західна наука офіційно визнає, що розселення народів і витоки сучасної цивілізації, носієм якої є біла раса, відбувалися з території України. Ще у 1935 році один англійський лорд говорив про Україну, як про «проблему всієї Європи». І Олександр Довженко, і англійський лорд, зафіксували для сучасників особливий статус України, невластивий для інших країн світу. І цього не можна пояснити лише тим, що в Україні знаходиться географічний центр Європи. Відповідь лежить виключно у площині світової геополітики. Знаний західний геополітик Гарольд Маккіндер розробив відому концепцію про «Серце Землі». Згідно неї той, хто володіє Східною Європою (читай - Україною), володіє «Серцем Землі». Той, хто володіє «Серцем Землі», той володіє «Світовим островом» (Євразією). Той, хто володіє «Світовим островом», той володіє світом. Саме ці три останні слова проливають світло на трагічну і славну долю України. Та лише одиниці звертають увагу на цей аспект проблеми, не маючи змоги обґрунтувати його конкретними фактами. Бо всі письмові та матеріальні артефакти надійно сховані в самих потаємних жидівських структурах у США, Ізраїлі, Ватикані та Москві. Являючись на протязі тисячоліть епіцентром світової геополітики, країна і держава Україна до сьогодні не має ні державних геополітичних структур, ні статусу світового геополітичного гравця. Потужні світові сили до сьогодні насильно утримують Україну у статусі виключно об’єкта світової геополітики. Існують і загальновідомі факти сучасної історії, що підтверджують статус України, як епіцентру світової геополітики. Так, можна прямо стверджувати, що епіцентр всіх світових руйнацій у 20 столітті знаходився в Україні. Наведемо відомі цифри. На фронтах Першої світової війни тільки з російської сторони половину воюючих – більше 2,5 млн чоловік, складали українці. Втрати українців тільки в ході Брусиловського прориву склали біля 600 тисяч чоловік. Революційні погроми 1917 року, баталії Громадянської війни, жидівсько-чекістський терор протягом двадцяти довоєнних років, плюс голодомори 1921-1922, 1932-1933, 1946-1947 років, організовані єврейською більшовицькою владою при мовчазній згоді російських колег, на довгі роки підірвали генофонд української нації, знищили майже поголовно еліту та інтелігенцію українців. Проте системний геноцид українства на цьому не припинився. Із 41% світових людських і матеріальних втрат, які поніс Радянський Союз у Другій світовій війні, 41% складають втрати України. Таким чином, втрати України у Другій світовій складають до 17% світових втрат. Це була остання у ХХ столітті, але не остання в житті української нації Велика Руїна. Слав’янські дослідники, оцінюючи наслідки правління сталінського режиму, визначають людські втрати слав’янства СРСР на рівні 75-110 мільйонів чоловік. Із них більше половини - це втрати українців. Взагалі цей період потребує більш детального дослідження (незважаючи на численні публікації), бо саме з 1920 по 1941 рік жидівство мало в СРСР, і в першу чергу – в Україні, необмежену владу. І саме в цей період були випробувані та застосовані всі можливі і неможливі методи масового знищення власного населення, які тільки могла придумати хвора психіка вічних «гегемонів», базуючись при цьому на відкриттях видатних слав’янських вчених та власному історичному досвіді. Гігантські всесоюзні будівництва на одній шостій земної кулі крім створення промислового потенціалу країни переслідували ще й інші цілі. По-перше, національно свідоме населення примусово зривалося з рідної землі, в інші краї, міста – йшло перемішування націй і народностей, що потім дало змогу партійній верхівці зробити «історичний» висновок про створення нової історичної спільноти людей – радянського народу. Втім, це краще, ніж різнокольорове стадо Америки, бо ізоляція від Заходу дозволила зберегти головне ядро білої раси – українство - від виродження. По-друге, масова, часто бездумна (або навпаки – глибоко продумана) індустріалізація значною мірою підривала, а в окремих регіонах просто знищувала природне середовище існування радянських «гоїв». Детально цей «історичний» досвід жидівства – руйнування чужого середовища через реалізацію проектів гігантських промислових та гідротехнічних споруд - подає Олександр Іванченко у своїй книзі «Путями великого россиянина» (Санкт-Петербург, 2006г. ). Мало хто знає, що до 933 року територія палючих Каракумів була квітучим краєм, який щедро поїла повноводна річка Узбой. Річку і край згубили гідротехнічні споруди, які взялись будувати «талановиті спеціалісти» - жиди із сусідньої Хозарії. Вже на нашій памۥяті щезло з поверхні Землі прісноводне Аральське море. Повноводні українські річки, ще судоходні у 30-х роках минулого століття, сьогодні можна перейти по дну. Могутній Славутич із чистоводної ріки перетворено у систему застійних водоймищ. Значний внаслідок цього підйом ґрунтових вод привів до критичної межі рівень забруднення природних джерел питної води в Україні продуктами побутової і промислової хімії. На велике щастя «п’ята колона» в партійній верхівці СРСР не встигла реалізувати свій «самий глобальний» проект – програму розвороту сибірських рік на південь. В разі його реалізації вибухнув би глобальний катаклізм світового масштабу! Сучасна історія визнає той факт, що маршрути найбільш масових інтервенцій як східних, так і західних народів-завойовників, проходили через територію України. Та і це не пояснює істинних причин тисячолітнього тяжіння деструктивних світових сил до України. Відповідь можна знайти лише заглибившись в багато тисячолітню історію походження людей і рас на нашій планеті. Офіційна наука не дає достеменної відповіді на походження людських рас, навіть походження сучасної людини від мавпи не підтверджено: відсутня ланка, що пов’язує мавпу з дикою людиною, чиї останки у великій кількості знайдені на планеті. Спроби тверезо мислячих білих людей на планеті у першій половині 20 століття боротися за виживання білої раси шляхом ізоляції своїх країн від проникнення расово чужих істот, профілактики дегенерації шляхом стерилізації недоносків були остаточно засуджені і поховані світовим жидівством на Нюрнберзькому процесі. В результаті чисельність населення Землі сьогодні перевалила за 7 мільярдів, а чисельність людей невпинно скорочується. Тільки за 20 століття чисельність білої раси у світі скоротилась з 20 до 5,5 відсотка. А саме український етнос є базовою основою білої раси. І саме український народ поніс найбільші у світі втрати у двадцятому столітті. Сучасна наука не дає також достовірної відповіді на інше принципове питання: куди іде сучасна цивілізація? вона розвивається, чи деградує? З отриманням формальної незалежності у 1991 році в Україні почався спонтанний процес пошуку шляхів духовного відродження. В першу чергу – це дослідження прихованих досі історичних джерел життя української нації та витоків рідної віри. На практиці «духовне відродження» проявилось у масовій відмові від четвертої аврамічної релігії – марксизму, і поверненні до третьої аврамічної релігії - християнства. Це було заздалегідь передбачено організаторами розвалу СРСР. Народна ініціатива проявилась в організації рідновірських громад та козацтва. Однак і ці процеси були передбачені світовою владою – маємо сьогодні аморфне багатоманіття громад, які часто-густо очолюють заздалегідь ґрунтовно підготовлені іудеї типу Володимира Куровського. Та саме головне – це брак достовірної інформації про реальну історію, організацію життя і механізми виживання наших предків. І це не вина українців. Наші люди просто не уявляють, який колосальний тягар цілеспрямованої дезінформації накладено на нашу справжню історію, які космічного масштабу сили стоять за цим процесом. Туман містики та езотерики і західного і східного напрямів мало що дасть для усвідомлення реального стану речей, бо у цих туманів одне джерело – темний Космос. Однак настав 2012 рік. За твердженнями містиків він знаменував кінець світу, а точніше - кінець часів. Після 21 грудня мільярди людей зітхнули з полегшенням – нічого не відбулося, чергова брехня. Та земне людство не відає, що у грудні 2012 року дійсно пройдено видатний рубіж у космічному літописі нашої планети, який корінним чином змінить умови існування людства. Не будемо розмірковувати про плани Творця – кожному своє. Лише зазначимо – це рубіж, з якого починається зворотній процес. Від деградації і дегенерації, примітивізації людства – до його просвітлення і природної еволюції. Відповідь на питання про суть цих процесів може дати реальна історія-літопис походження людей і рас на нашій планеті. Міф про «одиноке» земне людство. Сучасна наука, яка під впливом відомих чинників вже давно втратила філософську основу пізнання світу, замінивши її основою комерційно-прагматичною, багато вам розповість про виключно важливу роль земного «розумного» населення, про його «космічну одинокість», про плани переселення на інші, подібні нашій, планети, про промислову колонізацію Місяця, Марса, тощо. При цьому скромно замовчуючи факт повного опоганення рідної планети як підстави для переселення. Для цього досліджують близький і далекий Космос, називаючи його Всесвітом. Насправді це різні поняття. Космос – це безкінечний темний простір, де існують різні форми життя, з огляду на дефіцит енергії – часто паразитичного. Наш Всесвіт – це частина Космосу, облаштована Творцем Ра – нашим Батьком Небесним та Матінкою Небесною Ма, де співіснують десять світлих світів розумного життя. Це - світи творців, де кожен зростає духовно в процесі особистої творчості, і разом з ним зростає весь Всесвіт. Світ, до якого належать сучасні люди, є самим молодим у нашому Всесвіті і зветься Всевишнім світом, або світом Всевишнього Роду. Еволюційний вік Всевишнього Роду – 7 мільйонів земних років. Представники Всевишнього Роду мають вигляд людини з багатомірною структурою організму, який складається із семи тіл. Древнє відображення цих знань – так звана «русская матрешка». Вони безсмертні. Представники паразитуючих космічних цивілізацій мають всього п’ять тіл. У них відсутнє каузальне (кармічне) та духовне тіла. Тому вони смертні. До наших часів дійшли уявлення наших предків про світобудову, що відображено в українському малому державному гербі – тризубі. Цей тризуб символізує Трисуття – єдність трьох світів - Прави, Нави і Яви. На сьогодні це відповідає дійсності, бо світ Нави існував не завжди. Сьогодні наш Всесвіт включає 847 сонячних систем, в яких знаходиться 8988 планет. 5985 планет заселено різними родами Всевишнього Роду. Населення 843 сонячних систем живе у світі Прави в енергетичному тілі (модуль із тонких тіл – без фізичного, матеріального, як у нас). Чотири зоряні системи і в їх складі 97 заселених планет - сузір’я Скорпіона, Козерога, Гончих Псів та наша сонячна система знаходяться у світі Яви, яка являє собою, образно кажучи, грядки для посіву розумного життя у Космосі. На цих «грядках» і паразитують «сірі» інопланетяни, намагаючись здобути у Всевишнього Роду секрет безсмертя. Саме тому інопланетяни викрадають людей, препарують їх, досліджують процеси зачаття і народження земних дітей, розвивають генетичні дослідження на нашій планеті. Батьківщина космічних паразитів – зірка Піщаюв із туманності Андромеди. Зазначимо, що еволюційний вік цивілізації «сірих» інопланетян із туманності Андромеди, яка паразитує в Космосі і в тому числі на території нашого Всесвіту – 9 мільйонів років. Головна відмінність цієї цивілізації від Всевишнього Роду – це бездуховність, чисто прагматичний, споживацький підхід до життя. Точнісінько такий, як нам демонструє сьогодні світове жидівство, створивши свій земний світовий уряд, де головна істина життя – власна вигода. У нашій сонячній системі, що складається із 19 планет, Всевишнім Родом заселені чотирнадцять космічних об’єктів. На Сонці, Землі, Місяці (космічний корабель-база) та Сатурні живуть люди роду Стрільця. На одинадцяти космічних об’єктах – Сонці, Меркурії, Венері, Марсі, Юпітері, Урані, Нептуні, Весті, Церері, Палладі та Юноні живуть люди роду Козерога. 7989 років тому Місяць став видимим для людей космічним об’єктом. Це сталось після того, як його поверхня була покрита ґрунтом, добутим із надр нашої планети при будівництві підземних міст і інших об’єктів «сірими» інопланетянами на материках планети. Наша планета – земля Слава – унікальна перлина Космосу. Вона єдина в нашій сонячній системі, де створені «тепличні» умови: тільки тут всі живі істоти можуть жити в матеріальному (органічному) тілі, перебуваючи на поверхні. На всіх інших планетах, де панує висока температура або космічний холод, живі організми живуть, як правило, під поверхнею планети в енергетичному тілі-модулі. У нашому Всесвіті є ще вісім подібних планет із комфортними умовами існування: в сузір’ї Козерога, сузір’ї Раків та шість – в сузір’ї Стрільця. Про їх специфічне призначення піде мова нижче. Та вже підсвідомо розуміючи таку унікальність нашої планети, у кожної здорової людини крається серце, коли вона бачить, що творить з нашою космічною перлиною споживацька паразитуюча псевдо цивілізація. Ми не єдині у Космосі. Світи розумного життя у нашому Всесвіті мають різний еволюційний вік і форму існування. Десять світлих світів еволюціонують у Всесвіті шляхом духовного розвитку, їх представники існують у різних формах. За еволюційним віком наймолодшим є Всевишній Рід, найвищий розвиток – у найстаршому світі Газда (еволюційний вік – 99 мільйонів років). Інші світи мають відповідно назви Повабга, Юрпябя, Гіперборея, Пекло, Лемурія, Упія, Чажва, Пращя. Всього у Космосі існує 15 видів розумного життя творчого рівня. Всі інші види життя – від вірусів, бактерій до тварин (ссавців) включно – належать до видів розумного життя з колективним розумом, споживацького або паразитуючого способу існування. У світлих Всесвітах співіснують десять видів творчого розумного життя у кількох формах. Це людиноподібні, птахоподібні, рибоподібні та кристалоподібні. У темних Всесвітах розвиваються у вигляді паразитуючих цивілізацій п’ять видів деструктивних форм життя. Чотири із них – це людиноподібні у фізичних тілах: два види в органічній, два види – в кремнійорганічній формі. Мають зріст від 140 до 185 сантиметрів. Один вид існує у вигляді мінеральних утворень (типу бірюза, малахіт, яшма) в енергетичному стані. Формування засад сучасної геополітики Чому так цілеспрямовано протягом тисячоліть винищується біла раса і особливо українська нація? Тому, що це – законні власники нашої прекрасної планети, справжня назва якої – Слава. Так називав її Дажбог - керівник міжзоряної експедиції із планетної системи сонця Нюбомба, сьомої зірки сузір’я Стрільця, яка прибула на космічному кораблі «Місяць» до цієї юної планети 75 тисяч років тому. Еволюційний вік існування розумного життя на нашій планетиі-2 960 000 років. Це восьмий цикл заселення планети, геологічний вік якої – 4 мільярди 143 мільйони років. Водна оболонка, атмосфера, геологічний ландшафт та живі істоти на планеті створені зусиллями кількох світлих світів нашого Всесвіту. Зокрема, океани і моря створені світом Чажви. Атмосферу, ріки і озера, ландшафт створені представниками світу Чажви та роду Стрільця із Всевишнього Роду. Рід Стрільців на нашій планеті очолював наш пращур Кий, який і назвав планету Славою. Рослинність та тваринний світ на планеті створено зусиллями світу Гіпербореї. Термін Природа, як єдиний комплекс життя на планеті, з’явився 872 тисячі років тому з початком сталого функціонування кругообігу води на планеті. Протягом майже трьох мільйонів років на планеті почергово жили представники різних світлих світів, які забезпечували існування життя (гомеостаз Природи) на належному рівні. Загроза життю існувала з боку темного Космосу в особі представників паразитуючих космічних цивілізацій, які своїми агресивними діями порушували хід еволюції розумного життя. Задача космічної особистості 2-го рівня космічної ієрархії, нашого прабатька Дажбога із сузір’я Стрільця, полягала у очищенні планети та створенні на ній нового роду. В той час на всіх материках планети (крім Америки) жило близько 394 мільйонів диких людей, загальна назва яких - кельти. Еволюційний вік їх становив близько 150 тисяч років. Однак це не був земний варіант розумного життя, яке розвивалося по Ч. Дарвіну. Це були нащадки людей космічного роду (яких у свій час не змогли по різним причинам евакуювати з материків планети під час планетарних катастроф), що перетворилися у людиноподібних істот. Більше150 тисяч років вони не розвивалися, а дегенерували. Із загальної чисельності молодіжного екіпажу космічної бази «Місяць» у 949 тисяч чоловік на материках планети було розселено 797 тисяч. Як усі жителі Всевишнього Роду наші предки жили в енергетичному тілі-модулі. За 17 тисяч років планета була впорядкована і підготовлена для проживання за стандартами світу Прави. Однак 58 тисяч років тому сталася безпрецедентна в історії Всевишнього Роду подія – через зраду трьох членів екіпажу на ім’я Яків, Михайло та Гаврило (у сучасному звучанні) «сірі» космічні паразити із сузір’я Козерога підступно захопили космічний корабель-базу «Місяць». 152 тисячі членів екіпажу опинилися в полоні. Дажбог, якого в цей час не було на кораблі, змушений організовувати протидію космічним паразитам, перебуваючи на планеті. Війни між Всесвітом і космічними паразитами відбувалися і раніше. Та факт захоплення космічного корабля-бази паразитами був дійсно безпрецедентним. Таким чином, 58 тисяч років тому на нашій планеті почалася перманентна війна людей роду Стрільця з космічними паразитами за виживання. Суперзадачею космічних паразитів у цій війні було повне знищення або повне поневолення людей Всевишнього Роду. Чому космічні паразити прагнули винищити рід людський? На сьогодні на нашій планеті знаходиться всього 5,5% богонароджених людей. Згідно космічних законів із знищенням останнього богонародженого планета стає здобиччю космічних паразитів, розвиток людства звертає на шлях паразитизму, споживацтва. Недаремно ж звучать сучасні пророцтва про людство на краю загибелі. Дажбог і наші предки опинилися у дуже скрутному становищі. При дефіциті енергії Творця (наша сонячна система знаходиться на окраїні Галактики, на рубежі Всесвіту), в умовах жорсткого тиску з боку «сірих» інопланетян, які мали у близькому космосі свою базу під назвою «Фатта» (другий міфічний Місяць), без допомоги Всевишнього Роду наші предки тримали глуху оборону. Всевишній Рід, отримавши з часом інформацію про ці події, 54 тисячі років тому створив галактичну систему підтримки та захисту життя у Всесвіті, яка нині відома під назвою «Система вібраційних рядів». Всі радіестезисти, тобто люди, що працюють із маятником, біолокаційними рамками чи лозою, користуються саме цією системою. На її ж основі були створені пізніше різні системи числових рядів, нумерологія, кабалістика, тощо. Враховуючи реальне співвідношення сил у Сонячній системі, біля 54 тисяч років тому пращуром Дажбогом було прийнято рішення про будівництво укріплених підземних міст-сховищ для збереження частини Роду. В ці підземні міста пішли 82 тисячі людей роду Стрільця. Їх головною задачею було дочекатися допомоги від Всевишнього Роду, організувати максимальну протидію космічним паразитам, підтримувати своїх братів на планеті. (Споконвічне значення слова «брат» - «Батьком Ра творений», тому не розкидайтесь ним наліво і направо!). Відокремлена (украяна) частина роду Стрільця у кількості 715 тисяч чоловік залишилися на поверхні планети виживати практично самостійно. Основна маса людей роду Стрільця була зосереджена на території нинішнього європейського материка, концентруючись навколо акваторії Чорного моря. В міфах народів нашої планети залишилися згадки про таємничих укрів. У Всевишньому Роді цих людей називали слав'янами, тобто жителями планети Слава. В пізніші часи правителі Московії, сучасної Росії, присвоїли цю назву собі. Взяли її, очевидно, із древніх книг, які цілеспрямовано збирали і знищували, або ретельно ховали. В міфах про Атлантиду збереглися згадки про підземні та підводні міста. Підземна і наземна Атлантида існувала і функціонувала автономно на території материка Європа з 54 тисячі років тому до 1234 року за новим стилем. Існує вона і сьогодні на території України. Саме тому останні дві з половиною тисячі років багатомільйонні орди азійських ашкеназі (юдаїзованих тюрків) ішли в Європу і в Україну через Причорномор’я. Саме тому світове жидівство вже півтора століття намагається утворити свою державу Ізраїль (Богоборець) на території Причорномор’я і Криму. |
|
Проблеми аналізу художнього твору на уроках світової літератури в школі Як зазначається у пояснювальній записці до програми із світової літератури, основна мета предмета – «залучити школярів до скарбниці... |
Уроку Панченка П. П., Тимченка С. М., стіна карта «Україна в роки Другої світової війни», збірник завдань для тематичного оцінювання |
|
3 Теорія А. Мехена про протистояння суші та моря, відмінність морської стратегії від сухопутної Серед основоположників геополітики виділяється американський історик і адмірал морського флоту Альфред Мехен |
Реферат ЗІ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ НА ТЕМУ «УКРАЇНА У ТВОРЧОСТІ ЗАРУБІЖНИХ ПИСЬМЕННИКІВ» Гадяцька гімназія імені Олени Пчілки Гадяцької районної ради Полтавської області |
|
1. Україна під час Другої світової війни Навчально-методичний посібник. – Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів с. Маяки Луцького району, – Луцьк 2013. – 63 с |
"Україна в роки Другої світової війни та Великої Вітчизняної війни" Бажання учнів отримати перемогу, є стимулом до ретельної підготовки, до постійного повторення пройденого матеріалу |
|
Напрям політики та механізм процесів глобалізації світової економіки Глобалізація-це процес трансформації світової економіки в єдиного ринку товарів, послуг, капіталу, праці і знань |
Напрям політики та механізм процесів глобалізації світової економіки Глобалізація-це процес трансформації світової економіки в єдиного ринку товарів, послуг, капіталу, праці і знань |
|
ПРОГРАМА ФАКУЛЬТАТИВНОГО КУРСУ «ФРАЗЕОЛОГІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ... України зі світом, з бурхливими процесами творення світової культури, нашу прилученість до світової цивілізації |
Особливості розвитку світової економіки в умовах глобалізації Досліджено процеси, які відбуваються у розвитку світової економіки. Визначено сутність глобалізаційних процесів, їхні позитивні та... |