|
|
Скачати 3.94 Mb.
|
РОЗДІЛ ЗЗАКОНОДАВЧО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ БІРЖОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 3.1. Загальна характеристика Біржова діяльність у світі ринкової економіки суворо регулюється як з боку держави, так і безпосередньо з боку учасників біржового процесу шляхом вироблення та впровадження системи біржових правил. У процесі еволюційного розвитку біржового ринку держава постійно змінювала ставлення до нього. Так, у більшості країн континентальної Європи біржі з самого початку були під наглядом держави, яка чітко контролювала їхню діяльність. У разі надмірної спекуляції і маніпулювання цінами уряди деяких країн закривали біржі або забороняли торгувати певними видами продукції. У Німеччині та Австрії на початку XX ст. було заборонено біржову торгівлю зерном та олійними культурами. В Індії в 1960 р. було закрито біржі бавовни, джуту, олії та олійних культур. Залежно від ступеня втручання держави у сферу біржового обігу та форм організації бірж як відкритих або закритих ринків їх поділяли на такі типи: • доступні для всіх збори. Такі біржі або взагалі не мали якихось законодавчих норм, що регламентували їхню діяльність, або регулювання було дуже обмежене. Уряд брав на себе функцію тільки загального нагляду за порядком на біржах. Усі бажаючі мали можливість стати учасником біржового торгу, а біржове приміщення надавалось або урядом, або приватною компанією. Біржі такого типу існували в Голландії і Франції; • збори, що всебічно регламентувалися державою. Біржова торгівля регулювалась законодавством і була під суворим контролем адміністрації. Відвідувачі й учасники біржі не були організовані в корпорації, біржа являла собою відкриті збори, а члени Біржового комітету призначались не біржею, а відповідною державною інстанцією. До такого типу належала більшість німецьких бірж; • біржі закритого типу, регламентовані державою. Учасники біржової торгівлі об'єднані в корпорацію. Біржовий комітет обирався з учасників і підпорядковувався урядовому органу. Як і в біржах другого типу, діяльність цих бірж регламентувалася законом і була під адміністративним контролем. Крім членів біржових корпорацій, на торги допускалися сторонні особи, але, як правило, за особливим дозволом і з обмеженими правами. Такий тип бірж зустрічався в Австро-Угорщині. • вільна корпорація або приватна установа. Біржа створювалась без втручання держави і була приватною компанією. Спеціального біржового законодавства в цьому разі могло не бути або воно було дуже обмежене. Керівництво біржею здійснював Біржовий комітет, що наділявся широкими повноваженнями й обирався загальними зборами членів біржі. Такі біржі належали, природно, до закритого типу. Такий різнобічний підхід до розвитку біржового ринку був виправданий на початковому етапі його становлення. Виходячи з сучасного рівня функціонування бірж, специфіки законодавства кожної країни та ступеня розвитку вільної економіки в них можна виокремити такі національні моделі, що характеризують рівень державного впливу на роботу біржового ринку. Американська модель біржі - самостійне об'єднання професійних посередників з внутрішньобіржовим регулюванням діяльності. Відповідний державний орган - Комісія з товарної ф'ючерсної торгівлі США - виконує в основному спостережні функції, координує діяльність усіх біржових ринків, здійснює юридичну експертизу всієї біржової документації з метою забезпечення рівних умов для розвитку конкуренції. Англійська модель біржі характеризується поєднанням значного впливу державних установ з широким членством бірж і брокерів у неурядовій і некомерційній організації, що координує діяльність біржового ринку, — Управлінні з цінних паперів і ф'ючерсів. Французька модель біржі передбачає визначальну функцію держави з контролю за діяльністю біржових структур і ринку. Східноєвропейська модель має скоріше міжнаціональний, аніж національний характер; властива для країн з перехідною економікою, передусім для східноєвропейських. Характеризується відсутністю чіткого правового поля для діяльності бірж та жорстким і непослідовним регулюванням ринкових процесів з боку державних структур. 3.2. Регулювання біржової торгівлі в США Враховуючи великий досвід побудови біржового ринку, а також те, що в США найбільш чітко розроблена система регулювання цього ринку, розглянемо, як здійснюється законодавчо-правове регулювання біржової діяльності в цій країні [13; 21; 22; 40]. Як уже зазначалось, біржовий ринок США давно працює в основному у режимі ф'ючерсних контрактів, а отже, і вся законодавчо-правова база створена для ф'ючерсних бірж. Ф'ючерсні ринки країни майже півстоліття після їх появи не мали федерального законодавства; кожна біржа виробляла власні правила. Сьогодні вся біржова діяльність регламентується федеральними законами США і законами відповідних штатів, на території яких розташовані біржі. Ці закони вимагають від бірж чітко регламентувати поведінку своїх членів і персоналу через систему біржових правил та інструкцій. Перший федеральний закон, що регулював ф'ючерсну торгівлю, був прийнятий Конгресом США у 1921 р., але Верховний суд оголосив його неконституційним. У 1922 р. згаданий закон було доопрацьовано, і Конгрес затвердив закон про ф'ючерсні контракти на зерно, який базувався на статті конституції про торгівлю між штатами країни. Згідно з цим законом ф'ючерсну торгівлю конкретними товарами можна було здійснювати тільки на біржах, що мають на це дозвіл федеральних органів управління. У цьому законодавчому акті акцентувалась відповідальність бірж за маніпулювання ринком з боку членів - приватних осіб та фірм і службовців бірж. Якщо біржа не виконувала потрібного нагляду за діяльністю ринку, виданий їй дозвіл (ліцензія) міг бути відкликаний. Цей закон регулював торгівлю на Чиказькій товарній біржі та інших дев'яти біржах. У результаті здійснених міністерством сільського господарства США протягом ряду років досліджень було запроваджено кілька поправок для посилення повноважень уряду з регламентування. У 1936 р. поправки та доповнення до закону було об'єднано в новий законодавчий акт — закон про товарну біржу, згідно з яким регулюванню підлягала не лише торгівля зерном та соєю, а й бавовною та іншими товарами аграрного сектора. Новим законом було також передбачено створення Комісії з товарних бірж, до якої увійшли міністри сільського господарства, торгівлі, юстиції або їх уповноважені представники. До обов'язків Комісії входили: • видача дозволів (ліцензій) ф'ючерсним біржам на право здійснювати торгівлю тим чи іншим видом продукції; • визначення процедур реєстрації оптових торговців, торговців-комісіонерів та біржових брокерів; • захист коштів клієнтів; • встановлення обмежень ("позицій") та торгових угод при спекулятивній торгівлі; • заборона на маніпулювання цінами, неправдиву інформацію про ринок та незаконну (нелегальну) торгівлю; • втілення в життя закону і боротьба з порушеннями. Питаннями практичного застосування Закону про товарну біржу Комісія займалась до 1947 р., коли було створено Адміністрацію товарних бірж у складі міністерства сільського господарства, яка, крім виконання цих функцій, інформувала суспільство про стан ф'ючерс-ної торгівлі. З часом у діяльності Адміністрації товарних бірж виявились два серйозні недоліки: її влада не поширювалась на увесь спектр ф'ючерсної торгівлі, оскільки вона займалася в основному сільськогосподарськими товарами, і її повноваження вже не відповідали рівню розвитку біржової торгівлі. Крім того, в цей період відбуваються серйозні структурні зміни на світовому ринку сільськогосподарської продукції. Вони стимулювали різке збільшення експорту кормового і продовольчого зерна з країни, внаслідок чого перехідні запаси його скоротились майже втричі, що стало загрозливим для національної безпеки. Все це викликало підвищену увагу Конгресу США до існуючих систем регулювання ринків біржової торгівлі і, зокрема, до закону про товарну біржу. Уряд США розпочав серію парламентських слухань і запропонував змінити систему регулювання. В результаті в 1974 р. було прийнято закон про Комісію з товарної і ф'ючерсної торгівлі. Цей закон вніс зміни до закону про товарну біржу і санкціонував створення незалежної державної Комісії з товарної і ф'ючерсної торгівлі (КТФТ) замість Адміністрації товарних бірж міністерства сільського господарства. Персонал, інформаційні фонди та асигнування Адміністрації бірж було передано новій Комісії. Основною функцією Комісії з товарної ф'ючерсної торгівлі було попередження маніпулювання ринком, захист клієнтів і забезпечення виконання ф'ючерсним ринком функцій перенесення ризику та виявлення ціни. Повноваження Комісії регулярно продовжуються кожні 4 роки. Таким чином, цей орган регулювання ф'ючерсної торгівлі США діє в постійному режимі [69]. Закон про ф'ючерсну торгівлю 1978 р. розширив юрисдикцію КТФТ, висвітливши деякі більш ранні положення про товарні біржі. Було переглянуто також закон про товарну біржу, і КТФТ було надано повноваження регламентувати торгівлю всіма ф'ючерсними контрактами - як поточними, так і майбутніми. До 1974 р. деякі види ф'ючерсних контрактів з коштами, валютою, фінансовими інструментами та металами не регламентувалися федеральним урядом. Комісія має широкі повноваження і права стосовно учасників біржової торгівлі. Згідно із законом ф'ючерсні контракти укладаються лише на ф'ючерсних біржах, а КТФТ - єдиний орган, що має право реєструвати ф'ючерсні біржі. Це право є важливим інструментом контролю над ф'ючерсним ринком, якщо врахувати, що згідно із законом реєстрації підлягає кожний ф'ючерсний контракт. Комісія розробила вимоги до ф'ючерсних бірж. Ці вимоги передбачають як детальне обгрунтування пропонованих ф'ючерсних контрактів, так і встановлення правил ведення торгів за ними. Ф'ючерсна біржа не може вносити будь-яких змін у свої правила без погодження з Комісією. Встановлюючи правила торгівлі, Комісія прагне, щоб вони не обмежували конкуренції, і може вимагати від бірж внести поправки до запропонованого нею варіанта. Інструкції біржі, що мають важливе економічне значення, повинні стати надбанням широкої громадськості і публікуватися у федеральному реєстрі. Комісія також регламентує пункти доставки товарів, передбачених ф'ючерсними контрактами, і має право вимагати від біржі доповнити або змінити місця поставки товарів, якщо це необхідно. До обов'язків Комісії входить також розгляд дій біржі у разі відмови в членстві, надання привілеїв або дисциплінарних стягнень з членів. Вона може затвердити, змінити або скасувати рішення біржі. Комісія уповноважена, крім того, вживати екстремальних заходів щодо ринку за певних умов, наприклад у разі маніпуляції ринком або навіть її загрози, у деяких інших ситуаціях, які перешкоджають відображати на ринку реальні фактори попиту та пропозиції. Комісія має широкі повноваження щодо регламентації дій біржових брокерів у торгових залах, оптових торговців-комісіонерів, асоційованих осіб, операторів товарного фонду, торгових радників-товаро-знавців, брокерів-ознайомлювачів та інших учасників ринку. Так, Комісія уповноважена реєструвати асоційованих осіб і конторських менеджерів, а також встановлювати вимоги до претендентів на посади, у тому числі й здійснювати тестування на професійну придатність. Комісія передбачає процедуру компенсацій інвесторам для задоволення позовів на відшкодування збитків внаслідок порушення федерального законодавства щодо товарів. Претензії заслуховуються суддею адміністративного права, а його рішення може переглянути Комісія. Процедура розгляду позовів гнучка, залежить від суми грошового відшкодування та спору між сторонами. Якщо попередня Адміністрація товарних бірж не мала права контролю над біржами та її членами в частині дотримання Закону про товарну біржу, то КТФТ має такі повноваження і може вимагати від них певних дій аж до припинення торгів. У разі порушення, яке вважається також кримінальним злочином, може бути застосоване відповідне покарання. Комісія вимагає від бірж та їх рахункових палат щоденно реєструвати товарні угоди. Окрім того, біржі зобов'язані публічно інформувати про обсяги денних угод до відкриття біржі наступного дня. Для контролю за дотриманням законодавства на кожній біржі присутній постійний представник Комісії. Комісія має право переглядати всі міри покарання, що виносяться біржами до своїх членів, а також змінити прийняте рішення. Показовим є те, що Комісія може тимчасово припинити або відкликати реєстрацію будь-кого на ф'ючерсному ринку. Регулювання цього процесу передбачає дворівневу систему використання цієї санкції. У разі серйозних порушень (кримінальна відповідальність) реєстрація припиняється негайно. Менш серйозні порушення (наприклад, відсутність необхідної служби контролю) спочатку розглядають, а потім ухвалюють рішення. Комісія уповноважена вимагати від федерального суду виписати ордер на припинення дії покарання за порушення закону про ф'ючерсну торгівлю і водночас сама наділена правами виписати ордер на того, хто підозрюється в порушенні закону. На початку 90-х років законодавство з ф'ючерсної торгівлі було доповнено в напрямку посилення регуляторних механізмів. У 1992 р. було прийнято закон про практику ф'ючерсної торгівлі, яким брокерам було заборонено виступати одночасно посередником і торговцем за свій рахунок. Були затверджені вимоги щодо розширення представництва в керівних органах бірж та дисциплінарних комітетах. Законом передбачено, щоб не менше 20 відсотків Ради директорів становили нечлени біржі і 10 відсотків - виробники, торгові фірми і експортери товарів, якими торгують на біржі. За деякі порушення закону підвищено ступінь відповідальності. Усе це свідчить про намагання державних органів не керувати біржовим процесом, а створити прозорий ринок з вигідними умовами для всіх учасників. Комісія з товарної ф'ючерсної торгівлі є незалежним федеральним органом, який призначається Конгресом. Комісія складається з п'яти членів. Голова Комісії представляє ту політичну партію, що й президент. Члени Комісії, як і її голова, призначаються президентом на п'ятирічний термін і погоджуються із Сенатом. Згідно із законом до одної політичної партії може належати не більше трьох членів Комісії. Штат Комісії - 550 чоловік. У Комісії три відділи: економіки та аналізу, торгівлі та ринків, порушень, а також три офіси - виконавчого директора, генерального радника і голови. Відділ економіки та аналізу відповідає за аналіз ф'ючерсних ринків, сприяння вільній конкуренції ринків шляхом виявлення і припинення маніпулювання цінами та іншої шкідливої торговельної практики. Відділ торгівлі та ринків відповідає за виконання ф'ючерсними біржами країни своїх обов'язків та контролю за ринками. Цей підрозділ також переглядає правила бірж і розглядає прохання про реєстрацію нових ф'ючерсних контрактів і нових ф'ючерсних бірж. Відділ порушень займається реалізуванням покарань за порушення законів і норм КТФТ. У разі встановлення фактів порушень відділ звертається до Комісії для встановлення межі адміністративних дій або передання матеріалів до федерального суду. Офіс виконавчого директора виконує різні адміністративні послуги Комісії у відносинах з бюджетом, персоналом та аудитом. І, нарешті, офіс голови Комісії виконує численні функції, пов'язані з надходженням документів, а також підтримує діловий зв'язок з урядовими органами. Згідно із законом про Комісію з торгівлі ф'ючерсними товарами біржам з метою саморегулювання своєї діяльності було дозволено створити Національну асоціацію ф'ючерсної торгівлі (НАФТ). Національна асоціація ф'ючерсної торгівлі є самостійною організацією в масштабах країни і підтримується системою ф'ючерсної торгівлі. Офіційно її зареєстровано в 1981 р. як асоціацію ф'ючерсної торгівлі, але практичну діяльність вона розпочала в 1982 р. До обов'язків НАФТ входить: • законодавча ініціатива; • втілення у життя етичних норм і правил, що захищають права клієнта; • відбір професіоналів у ф'ючерсній торгівлі для введення до складу членів біржі; • контроль і нагляд за діяльністю професіоналів ф'ючерсного профілю щодо її відповідності правилам фінансового та загального характеру; • забезпечення арбітражного вирішення спорів; • сприяння споживачам та членам у вивченні ролі НАФТ у сфері ф'ючерсної торгівлі (навчання, надання інформації). Асоціація широко представлена на ф'ючерсному ринку країни, її члени працюють в усіх сферах ф'ючерсного бізнесу, включаючи торгові фірми, банки. Вона має повноваження від Комісії з торгівлі ф'ю-черсними товарами щодо регулювання багатьох питань ф'ючерсної торгівлі, оскільки, вважає КТФТ, їх краще вирішуватимуть самі учасники ф'ючерсного ринку. Так, НАФТ здійснює спостереження за торгівлею на ф'ючерсному ринку і вживає необхідних дисциплінарних заходів впливу щодо її учасників. До її обов'язків належить реєстрація членства в Асоціації оптових торговців-комісіонерів, торгових радників-товарознавців, операторів товарного фонду та брокерів, які працюють з рахунками клієнтів. Реєстрація як асоційованих членів у НАФТ є обов'язковою для більшості асоційованих осіб, що працюють у сфері отримання замовлень (наказів) клієнтів або коштів клієнтів для оптових торговців-комісіонерів, торгових радників-товарознавців, операторів товарного фонду та брокерів. Членство в Асоціації добровільне лише для ф'ючерсних бірж, комерційних банків та комерційних фірм. Асоціація організовує навчання як для членів біржі, так і для широкого загалу інвесторів. Членам біржі надається допомога в питаннях дотримання правил біржі та при реєстрації. Для інвесторів вона готує матеріали про засади ф'ючерсної торгівлі та методи визначення випадків шахрайства. Регламентація щодо службовців-професіоналів з ф'ючерсної торгівлі починається з вивчення та відбору заяв претендентів. Крім схвалення на вступ у члени НАФТ, Асоціація уповноважена відбирати та розглядати заяви для реєстрації федеральними органами. Вимоги та критерії відбору жорсткі і специфічні, їх мета -забезпечити високий рівень професійної поведінки та фінансової відповідальності. Персонал НАФТ займається початковим відбором кандидатур. Якщо претенденту відмовлено у членстві або реєстрації, остаточне рішення приймає комітет з питань членства НАФТ. Визначення професіональних якостей - ще один обов'язок Асоціації щодо тих, хто хоче зареєструватись. Претенденти на реєстрацію повинні скласти державний іспит з ф'ючерсної торгівлі. Одна з основних функцій НАФТ - контроль (ревізія) та примушування брокерів і торговців-комісіонерів виконувати мінімальні фінансові вимоги. Фінансові вимоги Асоціації відповідають чинним стандартам для ф'ючерсних контрактів, затвердженим КТФТ. У складі НАФТ є відділ відповідності вимогам, до обов'язків якого входять фінансові ревізії, нагляд за дотриманям норм етики. Якщо ревізія встановила порушення правил НАФТ, про них повідомляють одному з трьох регіональних Комітетів з питань ділової поведінки. Кожний комітет складається з осіб, пов'язаних з членами НАФТ у регіоні проживання члена Асоціації. Комітет або закриває справу, або офіційно порушує позов щодо звинуваченого в порушенні правил. Якщо Комітет приймає рішення не на користь члена, він може звернутися до апеляційного комітету, рішення якого остаточне. Ще однією важливою функцією НАФТ є забезпечення централізованої однотипної системи арбітражного вирішення спорів. Здебільшого на вимогу клієнта арбітраж обов'язковий для всіх членів-фірм та їх працівників. Зустрічні позови, що висуваються членами і вирішуються між членами НАФТ, також можуть розглядатися арбітрами Асоціації. Рішення арбітрів, як правило, остаточне і не підлягає апеляції. Альтернативні варіанти арбітражного розгляду в НАФТ - це процедура відшкодування в КТФТ, арбітраж на біржі або будь-яка інша арбітражна система, визначена членом або клієнтом. Згідно з правилами будь-який член НАФТ або співробітник фірми-учасниці підлягає дисциплінарному впливу за невиконання рішення арбітражу. Роботою НАФТ керує Рада директорів, яка виробляє рішення за пріоритетами, політикою, планами, фінансуванням, бюджетом та підзаконними актами. Рада представляє усі сектори (групи членів) НАФТ і приймає найважливіші рішення в повному складі. Управління та нагляд за щоденними операціями здійснює виконавчий комітет з 10 членів, включаючи президента НАФТ, голову Ради директорів та представників різних секторів. Як бачимо, робота біржового ринку в країнах з розвиненою ринковою економікою чітко регламентована законами, а виконання їх контролюється як державним органом, так і біржами через Національну асоціацію ф'ючерсної торгівлі. |
|
Правове регулювання господарських відносин Правове регулювання діяльності у сфері виробництва виробів із дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння |
20. Правове регулювання господарської діяльності у сфері транспорту,... Тема 20. Правове регулювання господарської діяльності у сфері транспорту, зв’язку та діяльності засобів масової інформації |
|
Після Жовтневої революції 1917 р правове регулювання господарської... ЦК РРФСР 1922 р. У той період з'явилися нормативні акти, які відносились до торгових товариств, договірних відносин. Проте надалі... |
Скороход Оксана Вікторівна “Правове регулювання банківської діяльності в Розділ 1 ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ В ЄВРОПЕЙСЬКОМУ СОЮЗІ |
|
18. Господарсько-правове регулювання у сфері матеріального виробництва... Суспільне виробництво і зараз, і в попередні історичні періоди в основі своїй було та є матеріальним, що |
13. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Ліцензування та квотування |
|
Тема 20. Правове регулювання господарської діяльності у сфері транспорту,... Тема 20. Правове регулювання господарської діяльності у сфері транспорту, зв’язку та діяльності засобів масової інформації |
1 Правове регулювання ощадної справи і лотерейної діяльності При цьому держава, як публічна влада, стимулювала накопичення заощаджень в спеціалізованих установах, що було обумовлено низкою державних... |
|
Конспект лекцій. Правове регулювання діяльності ТНК (ТРАНСНАЦ-Х КОРПОРАЦІЙ) Міжн-пр регулювання д-сті ТНК сьогодні ще далеке від бажаного, хоча вже є міжн-правові документи, які використовуються |
Тема: «Основні напрями регулювання ринку праці, зайнятості та умов... Мета: ознайомити студентів з методологічними аспектами в галузі працевлаштування випускників вищих навчальних закладів; поглибити... |