1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ДИСЦИПЛІНУ Український народ має давню багату, та на жаль трагічну історію. В сиву давнину, за часів Київської русі, він мав свою


Скачати 0.63 Mb.
Назва 1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ДИСЦИПЛІНУ Український народ має давню багату, та на жаль трагічну історію. В сиву давнину, за часів Київської русі, він мав свою
Сторінка 1/5
Дата 01.04.2013
Розмір 0.63 Mb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Історія > Документи
  1   2   3   4   5


1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ДИСЦИПЛІНУ
Український народ має давню багату, та на жаль трагічну історію. В сиву давнину, за часів Київської русі, він мав свою державність, входив на рівних правах до найрозвинутіших народів Європи. В той час були встановлені міжнародні торгівельні зв’язки. Але могутня цивілізована країна зазнала нечуваного лиха - татаро-монгольської навали. Настали століття пітьми.

І все ж, український народ вижив, зіп’явся на ноги і знову виборов свою державність: уклав Угоду з Росією про взаємодопомогу аби перевести подих у тривалій боротьбі за свою незалежність. Та дружні обійми виявились надто міцними, обіцянки - надто улесливими, а міжнародні угоди - фікцією. Україна швидко була перетворена на південну околицю Росії.

І в цьому безправному становищі вона знаходилася до недавнього часу.

Проголошення акту про незалежність України і підтримка його народом 1 грудня 1991 року відкрили широку дорогу до швидкого розв'язання життєво важливої проблеми: розбудувати свою державу і гідно ввійти у світове співтовариство та цивілізацію.

Сьогодні кожний, хто цікавиться історією України, потрапляє у досить скрутне становище: під тиском неймовірної кількості раніше замовчуваних фактів і праць радянська схема історії України розпалась. Для читача чи не єдиним джерелом інформації узагальненої історії стала спадщина М. Костомарова, М. Драгоманова, Д. Яворницького та інших класиків української історичної науки. Безумовно, це відіграє значну роль у пробудженні історичної свідомості українського народу, розкриває правду минулого, проте головним сьогодні є сучасне вивчення нами істинної історії народу України, її переосмислення і якоюсь мірою - всього історичного процесу.

Одним з головних завдань сьогодні є: в галузі теорії - створення (або істотне відродження) поняття історичності, яке відповідало б новим реаліям, в практичному плані - виховання втраченого почуття історичності людського буття. Суспільство слід розглядати як систему, реальним і разом з тим логічним центром якої є людина. Господарство, суспільство, релігія , мистецтво, побут - все це не що інше, як різноманітні форми поведінки людини, людських груп. Отже вчитись у історії означає навчатися у минулого, навчатися діяти в сьогоденні заради майбутнього.

Дані методичні рекомендації складено відповідно до програми курсу з історії України, вони охоплюють його основні проблеми. Метою рекомендацій є надання конкретної допомоги студентам у проведенні семінарських занять. Передбачені теми та питання, які виносяться для розгляду на семінарських заняттях, теми рефератів, література.
2. РОЗПОДІЛ ГОДИН ЗА УЧБОВИМ ПЛАНОМ

(ДЕННА ФОРМА НАВЧАННЯ)


Семестр

Кількість годин за учбовим планом

Форма контролю

поточна

підсумкова



всього

лекції

семінари

1

54

28

26

атестація

екзамен


4. ЗМІСТ ЛЕКЦІЙНОГО КУРСУ
Тема № 1. Стародавні слов’яни
Найдавніші люди на землях України. Походження слов’янських народів. Грецька колонізація Північного Причорномор'я - міста-держави, суспільний устрій, заняття, побут, вірування, культура, місце в історії України. Стародавні слов'яни в період великого переселення народів. Передумови утворення держави у східних слов'ян. Заснування Києва. Походження Русі. Термін „Русь”.
Тема № 2. Київська Русь
Перші відомості про утворення Київської держави. Русь до Аскольда, Ігоря, Ольги, Святослава. Русь і нормани. Давньоруська народність. Прийняття християнства. Київська Русь у X - першій половині XII ст. Соціально-економічний розвиток. Законодавча діяльність. „Руська правда”. Зовнішня політика. Значення давньоруської держави - Київської Русі. Проблеми, дискусії, сучасні оцінки.
Тема №3.Феодальна роздробленість Київської Русі (XII-XIV ст.)
Причини роздробленості Русі. Київське, Чернігово-Сіверське, Переяславське, Галицьке і Волинське князівства. Утворення Галицько-Волинського князівства, та його політичний і соціально-економічний розвиток. Територія і населення. Данило Галицький. Боротьба проти монголо-татарської навали. Ідея єдності Русі. Галицько-Волинське князівство як одна з форм української національної державності.

Тема № 4. Політичне становище в Україні в другій половині XIV - пер. пол. XVI ст. Формування феодально-кріпосницьких відносин
Соціально-економічний розвиток України, у другій половині XIV - пер. пол. XVI ст. Обезземелення і закріпачення селян. Розвиток ремесла. Промисли. Міста. Торгівля. Класова боротьба. Юридичне оформлення кріпосного права. Боротьба українського народу проти іноземних загарбників у другій половині XIV - пер. пол. XVI ст.
Тема № 5. Посилення національного гніту в Україні

та антифеодальна і національно-визвольна боротьба

українського народу (друга половина XVI - пер. половина XVII ст.)
Люблінська унія 1569 р. і зміна політичного становища українських земель. Боротьба українського народу проти експансії католицизму. Запорізька Січ. Виникнення, устрій, життя козацтва. Селянсько-козацькі повстання в Україні кінця XVI — пер. пол. XVII ст. К. Косинський, С. Наливайко, М. Жмайло, Т Федорович (Трясило), І. Сулима, П. Павлюк, Я. Острянин. Боротьба проти турецько-татарської агресії. Гетьман П. Сагайдачний.

Тема № 6. Визвольна війна українського народу 1648-1654 рр., та її соціально-економічні і політичні наслідки
Причини, характер, рушійні сили і початок визвольної війни. Богдан Хмельницький. Міжнародні відносини гетьманського уряду. Періодизація визвольної війни, та її характеристика. Створення Української козацької республіки. Економічна, соціальна і зовнішня політика гетьманської адміністрації періоду визвольної війни. Посилення економічних і політичних зв'язків України з Росією. Переяславська рада та її наслідки.

Тема № 7. Політичне становище та соціально-економічний розвиток України у другій половині XVII ст.
Соціально-політичні наслідки визвольної війни 1648-1654 рр. Альтернативи історичного розвитку. Боротьба українського народу за політичну єдність і національну державність після смерті Б. Хмельницького. Гадяцькі угоди. Україна в політичних планах Росії, Польщі, Туреччини. Діяльність П. Дорошенко. Польський наступ на права козацтва на Правобережжі. Культура України другої половини XVII ст.
Тема № 8. Феодально-кріпосницький лад в Україні у XVIII ст.
Україна на початку XVIII ст. Гетьман І. Мазепа. Конституція П. Орлика. Соціально-економічний розвиток. Обмеження автономії України. Гетьмани І. Скоропадський, П. Полуботок, Д. Апостол. Соціально-економічне становище Лівобережної України в другій половині XVIII ст. Поширення кріпосного права. Формування української етнічної території. Культура України у XVIII ст.

Тема № 9. Розклад феодалізму і формування капіталістичного укладу в першій половині XIX ст.
Політичне становище українських земель, їх адміністративний устрій. Вітчизняна війна 1812 р. та участь в ній українського народу. Криза феодально-кріпосницької системи. Розвиток торгівлі. Міста. Декабристи та їх діяльність в Україні. Розвиток суспільно-політичного руху в Україні. Кирило-Мефодіївське товариство. Загальний підсумок розвитку України в добу феодалізму.

Тема 10. Еволюція капіталізму у другій половині XIX ст.
Реформи 60-70 х років та їх значення для соціально-економічного розвитку України. Розвиток капіталізму в промисловості і сільському господарстві. Посилення соціального і національного гніту. Валуєвський циркуляр і Емський указ. Західноукраїнські землі у складі Австро-Угорщини. Суспільно-політичне життя. Революційно-демократичний рух. Революційне народництво. Ліберально-буржуазний рух. Виникнення і розвиток національного руху. М.П. Драгоманов. Громади.

Тема 11. Українські землі на початку XX століття.
Особливості економічного розвитку України. Виникнення українських національно-демократичних і соціалістичних партій. Зародження більшовизму. Історичні передумови, хід і наслідки революції 1905-1907 рр. Активізація національного руху. Столипінська реформа в Україні. Наступ реакції. Особливості економічного і політичного розвитку західне українських земель у 1910-1914 рр. Україна в першій світовій війні. Активізація політичної боротьби. Господарська розруха.
Тема 12-13. Україна в роки становлення національної державності (1917-1922 рр.).
Лютнева революція. Виникнення і конституювання Української Центральної Ради та її політика. Жовтнева революція й загострення класової боротьби на Україні: неоднозначність оцінок. Проголошення УНР, відносини з Радянською Росією. Гетьманська Держава П. Скоропадського. Українська Директорія: внутрішня, зовнішня політика. Події в Західній Україні, створення ЗУНР. Українсько-польська війна 1918-1919 рр.: причини, характер, наслідки. Встановлення радянської влади. Проголошення України незалежною радянською республікою. Кінець громадянської війни й іноземної воєнної інтервенції.
Тема 14-17. Україна у складі Союзу РСР
Вступ України до складу Союзу РСР: дискусії навколо питання, неоднозначність оцінок. Підсумки розвитку народного господарства і культури республіки у роки непу. Перехід до індустріалізації. Диктат і військово-командні методи у "плануванні" розвитку промисловості. Відсутність економічних важелів у праці. Підсумки і наслідки індустріалізації. Запровадження колгоспного ладу на Україні. Українське село в кінці 20 років. Голод 1932-Ї933 рр. Соціально-демографічні наслідки голоду. Культурне життя республіки. Розвиток народної освіти. Ліквідація неписьменності. Вища і середня спеціальна освіта. Успіхи науки. Необґрунтовані масові репресії серед діячів науки і культури. Запровадження тоталітарного режиму. Формування культу особистості Сталіна. Згубний вплив адміністративно-командної системи на суспільно-політичне і духовне життя. Згортання соціалістичної демократії. Репресії. Неправомірні політичні процеси 30-х років та їх оцінки. Возз'єднання українського народу в єдиній державі. Неоднозначність оцінок значення возз'єднання і перших кроків радянського будівництва.

Україна в роки Великої Вітчизняної війни (1941-1945 рр.). Україна у загарбницьких планах фашистського рейху. Оборонні бої на першому етапі війни. Причини невдач Червоної Армії. Всенародна боротьба на тимчасово окупованій території. Загальний наступ Червоної Армії взимку 1942-43 рр. Визволення Лівобережної України. Наступ в 1944 р. - визволення Правобережної України. Внесок народу України у перемогу над ворогом. Україна у роки відбудови і подальшого розвитку народного господарства (1945-1950-ті роки.). Соціально-економічні процеси і політичне становище республіки у другій половині 50- середині 80-х років.

Тема 18. Україна на шляху суверенітету і незалежності
Курс на перебудову, її концепція і стратегія. Зміни в соціально-політичному житті республіки. Демократія і гласність. Нове національне відродження українського народу. Економічна, соціальна, суспільно-політична, екологічна криза. Акт про незалежність України - найважливіший підсумок боротьби прогресивних сил республіки. Конституція України. Республіка на міжнародній арені.

5. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
Тема 1: Давньоруська державність: піднесення і занепад

(2 год.)
1. Утворення держави Київська Русь та її еволюція (кінець IX – початок 70-х років X ст.).

2. Найвище піднесення держави Київська Русь за доби великих князів Володимира Святославовича та Ярослава Володимировича (Мудрого).

3. Давньоруські землі в період феодальної роздробленості. Галицько-Волинська держава – спадкоємиця Київської Русі.

Реферат:

  1. Культура Давньої Русі (IX – X ст.)

Література:

4 (с. 23-80); 5 (с. 45-86); 9 (с. 23-133); 15 (т. 1-2); 17; 22; 24; 27(т. 1- с. 40-94); 28(с. 51-84); 29; 31 (с. 3-132); 32 (т. 1, кн.1-а. – с. 233-421); 33; 40; 41; 43; 47 (с. 25-87); 54; 58; 59 (т. 1); 62 (4.1); 68 (с.29-68); 71; 72; 84 (с. 21-77).
Методичні поради:

1. При підготовці відповіді на питання № 1 даної теми, слід підкреслити, що заснована новгородським князем Олегом, Київська держава (882 р.) стала логічним підсумком тривалої еволюції східнослов’янської цивілізації в економічному, політичному і культурному відношенні. Її прямими посередниками були могутні міжплемінні об'єднання східних слов'ян, що виникли упродовж V – VI ст. ( Славія, Куявія, Артанія, Дулібський і Антський союзи племен та інші) в межах майбутньої Київської держави. При цьому необхідно дати аргументовану критику заснованої у XVIII ст. німецькими істориками Міллером, Шлєцером і Брауном так званої “норманської” теорії походження Давньоруської держави. Остання мала на меті не тільки обґрунтувати закономірність перебування німців на провідних ролях в управлінні Російською імперією, але і довести природну нездатність східних слов'ян , як другорядних народів, створити і мати власну державність. Слід також підкреслити видатну роль багатьох поколінь східнослов'янських учених (росіян, українців, білорусів) у доведенні антинаукової сутності “норманської” теорії. Розглядаючи еволюцію держави Київська Русь у язичницький період (період панування не Русі “варварської” з точки зору провідних тогочасних європейських держав і перш за все – Візантії, язичницької релігії) доречно дати коротку характеристику діяльності кожного із Київських великих князів (Олега (882-912), Ігоря (912-945), Ольги (945-959), Святослава (959-972), вказати на особливості та спільні риси їхньої державницької діяльності. Слід підкреслити головні напрямки діяльності великих князів київських у галузі внутрішньої (формування території, зміцнення центральної влади) та зовнішньої (боротьба з кочівниками, підкорення східних земель і народів, домагання бути визнаними передовими державами Європи) політики. Важливо також відзначити, що, незважаючи на зрослу військово-політичну могутність Київської Русі, головною перешкодою на шляху до її загальноєвропейського визнання продовжувало залишатися панування язичництва.

2. Відповідаючи на друге питання, доречно почати з визначення хронологічних рамок, які б окреслювали період найвищого піднесення могутності Київської Русі. Вони охоплюють приблизно час великокняжіння Володимира (980-1015) та його сина Ярослава (1019-1054). Отже хронологічно даний період охоплює кінець X – середину XI століть. Далі слід розкрити головні чинники, які сприяли піднесенню Київської держави. Вони, ці чинники, випливають з характеру діяльності великих князів Володимира і Ярослава. Розповідаючи про діяльність Володимира, доречно коротко зупинитись на його складній біографії (напівкнязь-напівраб), та тій непростій обстановці міжусобної боротьби на Русі, яка передувала його приходу на князівський трон. Потім, підкресливши, що Володимиру випала честь завершити багаторічну державотворчу діяльність його попередників, бажано дати перелік основних досягнень великого князя:

  • Завершення об’єднання східнослов’янських земель у єдиній державі.

  • Остаточне припинення набігів кочових племен печенігів на Русь.

  • Подальше зміцнення влади великого князя і Києва на Русі

  • Зміцнення міжнародного становища Русі та її визнання передовими країнами Європи.

При цьому слід підкреслити, що досягти цього Володимиру вдалося лише після хрещення Русі, - події, яка стала епохальною в історії східнослов’янської цивілізації. Насаджене “вогнем і мечем”, всупереч волі народних мас, християнство тим не менше сприяло надшвидкому піднесенню Русі. В чому це проявлялось найяскравіше?:

  • Русь дістала загальноєвропейське визнання, як одна з наймогутніших країн Європи, а отже швидко і успішно інтегрувала у Європейську цивілізацію.

  • Однобожне християнство сприяло зміцненню феодальних відносин на Русі (один Бог на небі – один князь на землі), прискоривши перехід від ранньофеодальних відносин до етапу зрілого феодалізму і ставши своєрідним ідеологічним обґрунтуванням останнього.

  • Хрещення Русі сприяло інтенсивному розвитку давньоруської культури (писемність, освіта, церковна архітектура, образотворче мистецтво і т.д.)

Діяльність Володимира по зміцненню могутності держави продовжив його син Ярослав (Мудрий) (1019 - 1054). Розповідаючи про період його княжіння, доречно нагадати, що почалось воно також після кількарічної міжусобної боротьби між синами Володимира, яка до того ж супроводжувалася братовбивством (за наказом Святополка Володимировича були вбиті його брати Борис і Гліб). Аналізуючи діяльність Ярослава, слід підкреслити його важливий внесок у дальший розвиток грамотності, освіти на Русі; у поширення нових форм міжнародних відносин Київської Русі (використання для цього династичних шлюбів своїх дітей) тощо. Ярославу належить першість у створенні першого на Русі кодексу законів – Руської правди (1036), зміст якої бажано коротко охарактеризувати. Однак після смерті Ярослава єдність Київської Русі почали швидко слабнути. Державу роздирали спустошливі міжусобні війни. Певне відновлення центральної влади Києва мало місце за часів Володимира Мономаха (1113-1125) та його сина Мстислава (1125-1132). Однак після смерті останнього процес розпаду централізованої держави з центром у Києві став незворотнім. Київська Русь перестала існувати.

3. При відповіді на третє питання слід чітко окреслити причини і суть феодальної роздробленості на Русі, яка почалась із середини VII ст. і тривала упродовж кількох наступних століть. Головною причиною загибелі централізованої, але поліетнічної (тобто, об'єднаної “зверху”, силою зброї) держави Київська Русь стало інтенсивне піднесення (економічне, політичне, культурне, військове) периферійних земель. Зміцнілі місцеві князі, дістали можливість втілити свої давні бажання (не коритися центральній владі) в життя. Як наслідок - швидко збідніла київська казна, що відразу позначилося на військовій могутності Києва. Відтак у межах колись могутньої централізованої держави Київська Русь виникли окремі самостійні князівства. Найвідоміші із них були:


Північно-Східна Русь

(майбутня Росія)

Північно-Західна Русь (майбутня Білорусь)

Південно-Західна Русь

(майбутня Україна)

Володимиро-Суздальське

Мінське

Київське

Рязанське

Полоцьке

Чернігово-Сіверське

Смоленське

Турово-пінське

Переяславське

Тверське




Галицько-Волинське

Новгородська та

Псковська феодальні республіки








При цьому слід підкреслити, що з початком періоду феодальної роздробленості сама ідея відновлення централізованої держави не зникла. Її активними носіями стали великі князі Володимиро-Суздальського та Галицько-Волинського князівств. Але якщо князі першого більше прагнули до відновлення поліетнічної держави, то великі князі галицько-волинські стали на інший шлях – утворення етнічної держави (української) шляхом об'єднання земель Південно-Західної Русі навколо свого князівства. Далі слід дати коротку історію утворення ГВК: більш детально охарактеризувати державницьку діяльність його найвідомішого князя – Данила Романовича (Галицького) (1202-1264), який княжив з 1238 по 1264 рік.
  1   2   3   4   5

Схожі:

«Таланти твої, Україно!»
Мета: Збагатити знання учнів про українську народну вишивку, різні види рукоділля, про національну кухню, про народну пісню; відроджувати...
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ до семінарських занять з дисципліни «Історія...
Україна володіє великим історичним, духовним, природнім потенціалом, її народ має свої корені та свою історію, з правічних часів...
Вищі органи влади Київської Русі
Київської Русі та окремих її князівств значно між собою відрізнялися, удільні князі формували власні органи влади, які здійснювали...
Вищі органи влади Київської Русі
Київської Русі та окремих її князівств значно між собою відрізнялися, удільні князі формували власні органи влади, які здійснювали...
Тема: Культура і духовне життя в Україні (1917 1921 рр.)
Чи наш народ окремий народ, чи він же має свою культуру, культуру оригінальну, своєрідну? Чи в минулому єсть у його своя історія,...
Тема 1 Образотворче мистецтво
Урок Художня культура Київської Русі : архітектура, монументальний живопис, ікони Київської Русі за межами України
Про внесення змін до Конституції України
КОНСТИТУЦ I Я  Укра ї н и Український народ громадяни України всiх нацiональностей, виражаючи свою суверенну волю
Урок 16. Тема: Феодальна роздробленість Київської Русі
Обладнання: підручник ( Свідерський Ю. Ю., Ладиченко Т. В., Романишин Н. Ю. Історія України 7 клас. Грамота, 2007.), карта “Феодальна...
Любі друзі! Хоч маленькі Ми вже добре знаєм, Що зовемся українці...
Ми з вами всі — український народ, який складається з родин великих і малих, дружних і працьовитих. Родина — це не тільки родичі...
Вельми показовою ілюстрацією розбіжностей у релігійних уявленнях...
Культура Київської Русі в контексті західноєвропейського середньовіччя, спільне і відмінне
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка