ІСТОРІЯ УКРАЇНИ Конспект лекцій для студентів технічних спеціальностей


НазваІСТОРІЯ УКРАЇНИ Конспект лекцій для студентів технічних спеціальностей
Сторінка14/22
Дата17.05.2013
Розмір3.17 Mb.
ТипКонспект
bibl.com.ua > Історія > Конспект
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   22

Запитання до самопідготовки:

  1. Які здобутки та прорахунки селянської реформи?

  2. Чим викликана необхідність проведення реформ 60 – 70 рр. у Російській імперії?

  3. Яку роль відіграв громадівський рух у процесі національного відродження українців?

  4. Чому український національний рух динамічніше протікав на західноукраїнських землях?

  5. Чому більшість українських політичних партій стояли на позиціях автономії, а не самостійності України?

  6. Чому більшість російських політичних партій негативно ставилися до національно – культурних домагань українців?

  7. Як Перша світова війна вплинула на стан українського руху?



Література

  1. Бойко О. Історія України. – К.: Академвидав, 2005.

  2. Грицак Я. Нарис історії України: формування модерної української нації ХІХ – ХХ ст.. – К.: Генеза, 1996.

  3. Гунчак Т. Україна: перша половина ХХ ст. – К.: Либідь, 1993.

  4. Історія державності України / За ред. Бандурки О., Ярмиша О. – Х.: Одіссей, 2004.

  5. Лановик Б., Матисякевич З., Матейко Р. Економічна історія України і світу. – К.: Вікар, 2004.

  6. Магочій П-Р. Історія України. – К.: Критика, 2007.

  7. Миллер А. Империя Романовых и национализм. – М.: НЛО, 2006.

Політична історія України / За ред. В. Танцюри. – К.: Академія, 2002.
Лекція 8

Національно-демократична та соціалістична революції на Україні. Відродження державності. Громадянська війна (1917-1920 рр.).
Питання лекції:

1.Революція у лютому. Виникнення Центральної Ради.

2.Жовтнева революція.

3. Українська держава гетьмана П. Скоропадського.

4. Політика Директорії.

5. Західноукраїнські землі.
Лютнева революція. Виникнення Центральної Ради
Початок 1917 р. Був для країни надзвичайно важким. Імперіалістична війна призвела до небаченого руйнування та великих людських втрат. На територіі усієї імперії промислове виробництво весною 1917 р., порівняно з початком війни, скоротилось на 20-25%, було зупинено більше 1000 великих та середніх промислових об’єктів.

Не кращим був стан і сільського господарства. Масова мобілізація селян в армію, реквізиція харчів та кінно-тяглової сили сприяли кризі аграрного сектора та скороченню виробництва.

Затяжна та непосильна для економіки Росії війна зменшила й зовнішню торгівлю та приплив іноземного капіталу. Щоб вести війну, царський уряд був змушений брати великі займи за кордоном. У січні 1917 р. Державний борг Росії складав 33,6 млрд. руб.

Всі ці складнощі спричинили обурення війною та політикою уряду практично в усіх прошарках суспільтва. В результаті всього цього різко зросла політична активність мас, виникла революційна ситуація, яка переросла у февральську буржуазну революцію.

25 лютого 1917 р. У Петрограді політична забастовка мала масовий характер, а 26-27 лютого вона переросла в озброєну боротьбу, і 28 лютого Петроград був під контролем повстанців.

2 березня – Микола ІІ відрікається від престолу та у Петрограді було сформовано Тимчасовий уряд на чолі з кн. Львовим.

Перемога революції у лютому та крах царизму знайшли активну підтримку в усій країні, також і в Україні.

Україна перед І Світовою війною була високорозвиненим регіоном Російської імперії. На території України видобували 78% вугілля, 69,5% залізної руди, виплавляли 68,6% чавуну, виготовляли 82,2% цукру, 55,5% с/г машин, 41,3% паровозів – від загальноросійського обсягу цієї продукції. Концентрація промисловості на Україні в ті часи була вище, ніж у країнах Західної Європи.

На початку 1917 р. На українських фабриках і заводах працювало 3,6 млн. Робітників (близько 20% від усього робочого класу).

Аграрний сектор України к 1917 р. нараховував 44 млн. десятин розораної землі. 13000 поміщиків та 7000 землевласників утримували 12,1 млн. десятин, з них 97 поміщиків мали більше 2 млн. десятин. На 8 млн. десятин селянських дворів припадало 27,9 млн. десятин.

Але імперіалістична війна принесла з собою крах промисловості та с/г, тому переважна більшість населення України підтримала революцію у лютому. 1-3 березня країною пройшли масові демонстрації та мітинги.

Замість старих органів влади всюди створювались Ради, фабзавкоми, громадські комітети, загони народної міліції, профспілкові комітети і т. п.

Скидання царизму спричинло підйом національно-визвольного руху.
Створення Центральної Ради
З перших днів революції активізувалась діяльність різних політичних партій. У Києві 3 березня у міській думі представники різних партій та громадських організацій вибрали Раду та виконавчий комітет (12 чол.) для керівництва соціально-економічним та політичним життям суспільства та міста. У той же час відбувались збори «Товариства Українських Поступовців» (ТУП), які також створили свою Раду та підняли питання про реформування її у загальноукраїнський орган.

ТУП погодилось з пропозицією Міської Ради про об’єднання їх органів у єдиний, який і був названий Центральною Радою. Організаційне оформлення ЦР відбулось 4 березня 1917 р. на ініційованій ТУПівцями раді представників ТУП, УСДРП, українських військових, Національно-Українського союзу, наукового, технічного, агрономічного, кооперативного та інших товариств.

Офіційну діяльність ЦР почала 9 березня 1917 р. 15 березня до виконання обов’язків голови ЦР приступив М. С. Грушевський. Його заступниками були вибрані: Д. Дорошенко, Д. Антонович, В. Науменко.

Партійний склад ЦР: У ЦР переважали ТУПівці, але у її склад входили і українські соціал-демократи, і укр. есери, і соціалісти-самостійники, і інші партіі. Протягом весни-літа 1917 р. у склад ЦР війшли представники більш ніж 25 партій, загальна кількість членів складала 823 чол.

Соціальний склад: ЦР була об’єднанням різних класів та соціальних груп. У ЦР входили представники інтелігенції, буржуазії, поміщиків, заможних селян, духовенства, міщан. 40% делегатів – 300 чол. – були представниками військових, робітників, селян. Таким чином, ЦР була демократичним органом, що об’єднав різні політичні сили, соціальні шари та класи.

Найбільш впливовими в ЦР були наступні політичні партії:

1. ТОВАРИСТВО УКРАЇНСЬКИХ ПОСТУПОВЦІВ - надалі "Союз українських автономістів-федералістів", "Соціалісти-федералісти". Лідери: М.С.ГРУШЕВСЬКИЙ, Д.ДОРОШЕНКО, С.ЄФРЕМОВ. Партія виражала інтереси буржуазії і буржуазно-ліберальної інтелігенції.

2. УСДРП. Лідери: В.ВИННИЧЕНКО, С.ПЕТЛЮРА, М.ПОРШ, І.МАЗЕПА. Партія выражала інтереси міської середньої і дрібної буржуазії, інтелігенції, певного шару високооплачуваних робітників.

3. УПСР - Лідери: Л.КОВАЛЕВСКИЙ, М.ШАПОВАЛ, П.ХРИСТЮК, В.ЗАЛІЗНЯК. Всі головні діячі були студентами перших курсів різних вузів м. Києва, їм було не більше 25 років. Згодом до них прилучився і М.С.Грушевский, який вийшов з лав соціалістів-федералістів. Основна соціальна база – заможне селянство.

Разом з формуванням ЦР відбувалося і створення і зміцнення РАД РОБІТНИЧИХ І СЕЛЯНСЬКИХ ДЕПУТАТІВ. Ці Ради користувалися на місцях певною підтримкою і авторитетом, особливо у бідних шарів населення. Багато хто з них встановив безпосередній зв'язок з Петроградською Радою і в своїй роботі керувалися його директивами.

На території України виникли і діяли і органи ТИМЧАСОВОГО УРЯДУ. Таким чином, після Лютневої буржуазної революції на Україні сформувалось три політичні табори, фактично три влади:

1. Буржуазний Тимчасовий Уряд.

2. Українська Центральна Рада.

3. Ради робочих, селянських і солдатських депутатів.

Діяльність ЦР була направлена на створення української державності. Цю мету мав і ВСЕУКРАЇНСЬКЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ КОНГРЕС (5-7 квітня), скликаний за ініціативою Центральної Ради. На конгресі були присутні 900 виборних делегатів від різних організацій, що стояли на платформі національно-територіальної автономії України. Конгрес ухвалив рішення про відновлення автономії України у складі федеральної Росії, проведенні українізації адміністративного, господарського і культурного життя. Був вибраний новий склад ЦР у кількості 300 чол. і Виконком ЦP. (21 ч.) Головою знову був вибраний М.С.Грушевский, а заступниками - В.Виниченко і С.Ефремов.

Принциповим питанням в цей період діяльності ЦP було визначення класової природи нової державної освіти. Ряд лідерів ЦР вважали, що Україна поки не може бути ні буржуазною, ні соціалістичною - через відсутність завершеності буржуазних перетворень в суспільстві і відсутності передумов для створення соціалістичного суспільства. Виходячи з цього лідери ЦР зробили ставку на перетворення суспільства "зверху" без революційної ломки, шляхом еволюційного соціально-економічного розвитку, за допомогою демократичних, правових, легальних, ненасильницьких методів шляхом обмеження лівого і правого экстремізму в рядах ЦP і політики компромісів зі всіма політичними силами на Україні і за її межами.

Проблеми, що піднімалися на Конгресі, обговорювалися на з'їздах і конференціях /10/ - вчителів, кооператорів, студентів, робітників, селян, військових і т.д. Вони схвалили рішення Конгресу. А на з'їзді військових було ще прийняте рішення про формування національних військових частин, вибраний український генеральний військовий комітет на чолі з В.Винниченком і С.Петлюрою. Для реалізації цих рішень ЦР в кінці травня 1917 р. направила до Петрограду делегацію на чолі з В.Винниченком, яка поставила перед Тимчасовим урядом питання про автономію України. Але Тимчасовий уряд відхилив цю вимогу на підставі того, що це питання могли вирішити тільки Всеросійські Засновницькі Збори.

У відповідь на таке рішення Тимчасового уряду ЦР обнародувала 10 червня 1917 р. 1-й УНІВЕРСАЛ. У ньому, спираючись на рішення Конгресу, вона поставила питання про автономію України у складі Російської Федерації. У Універсалові говорилось про проведення перевиборів місцевої адміністрації, встановлення податків, про українізацію шкіл і державних установ, про визнання прав національних меншин на їх вільний розвиток на території України. Признавалося, що в майбутньому найвищим законодавчим органом будуть Українські Засновницькі Збори.

15 червня 1917 р. ЦР ухвалює рішення про створення першого національного уряду України - ГЕНЕРАЛЬНОГО СЕКРЕТАРІАТУ - до складу которого увійшло 9 чол. (представники УСДРП, УПСР,УПСФ). Головою національного уряду і Генеральним секретарем внутрішніх справ був вибраний В.ВІННИЧЕНКО, 28 червня 1917 р. був створений такий орган, як МАЛА РАДА - у складі 40 чіл. - для вирішення найважливіших питань в проміжках між Пленумами ЦР.

В кінці червня 1917 р. до Києва для вирішення української проблеми приїхали три міністри Тимчасового уряду - КЕРЕНСЬКИЙ, ТЕРЕЩЕНКО, ЦЕРЕТЕЛІ. У результаті переговорів з'явився 2-й УНІВЕРСАЛ (3-16 липня). Відповідно до нього, Генеральний Секретаріат визнавався найвищим органом керування на Україні, але його склад повинен був затверджуватися Тимчасовим урядом. Допускалося також формування українських військових частин, але за умови не порушення єдності збройних сил Росії. Влада ГЕНЕРАЛЬНОГО СЕКРЕТАРІАТУ і територія України обмежувалися 5 губерніями - Київською, Волинською, Подільською, Чернігівською, Полтавською (замість 9). Функції ГЕНЕРАЛЬНОГО СЕКРЕТАРІАТУ зводилися лише до підготовки різного роду проектів, законодавчих пропозицій і т.п., з подальшим їх затвердженням Тимчасовим урядом. Питання про автономію України відкладалося до Всеросійських Засновницьких зборів.

У липні 1917 р. був сформований новий склад ГС і розроблений "СТАТУТ ВИЩОГО УПРАВЛІННЯ УКРАЇНОЮ", який був фактично Конституціею перехідного періоду. Але, Тимчасовий уряд не затвердив "Статут", а замість нього видав "ІНСТРУКЦІЮ ПО КЕРІВНИЦТВУ ДЕРЖАВНИМИ СПРАВАМИ НА УКРАЇНІ", яка повторювала положення 2-го Універсала. Інструкція була прийнята за основу правової діяльності ЦР. Таким чином, не дивлячись на всі спроби обмежити прагнення України до автономії, Тимчасовому уряду довелось офіційно визнати Україну як самостійний державно-правовий суб'єкт.
Жовтнева революція
До осені 1917 р. вплив лівих сил, і в першу чергу партії більшовиків, зріс. 8 вересня відбулися перевибори депутатів Київської Ради. В результаті фракція більшовиків в Раді зросла втроє і склала 200 чол. Більшовизація рад відбулась майже у всіх містах.

25 жовтня в Петрограді відбувся Жовтневий переворот. Тимчасовий уряд був арештований, і влада перейшла до Ради Народних Комісарів.

По містах України пройшла хвиля революційної боротьби за встановлення влади Рад. У містах промислового Донбасу радянська влада була встановлена мирним шляхом (в радах переважали більшовики). У містах Правобережжя і в прифронтових містах в жовтні-грудні Ради здобували владу збройним шляхом.

У Одесі, Харкові, Миколаєві влада опинилася в руках коаліційних ревкомів, до складу яких входили представники різних партій.

Особливо гостро боротьба за владу проходила в Києві. 25 жовтня 1917 р. на закритому засіданні ГС був створений "КРАЄВИЙ КОМІТЕТ З ОХОРОНИ РЕВОЛЮЦІЇ" із спеціальним військовим штабом, який очолили: С.Петлюра, М.Порш, Никовський, а з більшовиків - Г.Пятаков, І.Крейберг, В.Затонський.

Але 26 жовтня ЦР засудила революцію в Петрограді і прийняла резолюцію із закликом до боротьби проти цієї революції на Україні. У відповідь на це більшовики виходять з "Краєвого комітету" і закликають робітничий клас не підтримувати рішення ЦР і піднятися на боротьбу проти Тимчасового уряду. У відповідь на цей заклик в Києві почалося озброєне повстання робітників і солдатів. Сили повстанців дорівнювали 6600 чол, сили Тимчасового уряду - 10000, а ЦР - 18000.

У критичний момент повстання ЦР, щоб не допустити перемоги військ Тимчасового уряду змінила своє рішення і блокувала підхід вірних Тимчасовому уряду військ з фронту і допомогла своїми військами повстанцям. До 31 жовтня Київ був звільнений від урядових військ. На місцях були створені змішані органи управління, що складалися з представників ЦР і місцевих Рад робітничих депутатів.

ЦР анулювала Інструкцію Тимчасового уряду і прийняла 3-й УНІВЕРСАЛ 20 листопада 1917 р.: Україна проголошувалася Українською Народною Республікою - УНР, у складі Російської Федеральноі Республіки. У Універсалові містилися основні положення більшовицьких декретів "Про мир", "Про землю", "Декларація прав народів Росії".

- Проголошувалася свобода слова, друку, союзів, страйків.

- Встановлювався 8-годинний робочий день в промисловості.

- Право на автономію для національних меншин.

- Відміна страти і т.д.

Універсал призначав час виборів в Українські Засновницькі Збори - 9 січня 1918 р., а до його скликання влада на Україні, у складі 9 губерній, залишалась за ЦР і ГС. Через декілька днів ЦР видала пояснення і уточнення до 3-го Універсала (заборонявся розділ землі фабрикантів, землевлаників, кулаків - наділи яких перевищували 100 десятини і т.д.). Під керівництвом Генерального Секретаря з військових справ С.Петлюри були роззброєні революційно настроєні військові частини Київського військового округу. Загони Червоної Гвардії були розформовані і роззброєні. Розформовані були і деякі радикально настроєні Ради - в Полтаві, Конотопі.

У Громадянській війні, що почалася в Росії, ЦР проголосила нейтралітет і не перешкоджала тому, що через територію України проходили війська, що протистояли більшовикам і що йшли на Дон до генерала Каледіна. У військах ЦР також скупчилась велика кількість офіцерів розформованої царської армії - близько 30000. У відповідь на такі дії ЦР, більшовики 17 грудня 1917 р. скликають Всеукраїнський З'ЇЗД РАД. Але з'їзд зміг почати свою роботу тільки 24 грудня в ХАРКОВІ. 25 грудня була проголошена УКРАЇНСЬКА РАДЯНСЬКА РЕСПУБЛІКА у складі Російської Федерації. Була створена ЦВК і уряд - НАРОДНИЙ СЕКРЕТАРІАТ (Артем-Сергєєв, Е.Бош, В.Затонський, М.Скрипник). Першими законодавчими актами ЦВК заборонив всі закони видані ЦР і проголосив законним на території України дію ленінських декретів.

Таким чином, на Україні утворилися два політичні центри - ЦР в Києві і ЦВК в Харкові.

Природно, що ці дві політичні сили не могли не вступити в боротьбу за владу. Приводом для прямого конфлікту стала наступна подія. Ще до 1-го з'їзду Рад України Раднарком Росії прислав на ймення ЦР "МАНІФЕСТ ДО УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ З УЛЬТИМАТИВНИМИ ВИМОГАМИ До УКРАЇНСЬКОЇ РАДИ", в якому визнавалося створення УНР і її права на суверенітет, аж до відділення від Росії, але разом з цим РНК не визнавав ЦP як повноважного представника українського народу, оскільки Рада проводила буржуазну політику і не визнавала Радянську владу. РНК ультимативно вимагав від ЦР припинити боротьбу проти Радянської влади і не підтримувати контрреволюційні сили за межами України. Для врегулювання конфлікту до Києва 20 грудня 1917 р. прибула делегація РНК на чолі з П.Прошьяном.

Генеральний Секретаріат не дав конкретної відповіді на вимоги РНК, а висунув свої вимоги:

- Передати контроль над озброєними силами російський-німецького і румунського фронтів ЦР.

- Не втручатися у внутрішні справи УНР.

- Перевести торгівлю між Україною і Росією на розрахунки тільки банкнотами і золотом з перерахуванням їх тільки в банк ЦР.

Неможливість угоди між СНК і ЦР привела фактично до початку громадянської війни на Україні. Безпосереднім приводом для початку громадянської війни на Україні стало те, що КАЛЕДІН захопив частину Донбасу, а йому назустріч, в напрямі Полтава – Харків рухались війська Центральної Ради.

Народний Секретаріат видає декрети про створення Червоної Армії і Червоного Козацтва. У першій половині січня 1918 р. Червона Армія розгромила основні сили Каледіна і почала бої проти військ Центральноі Ради. В цей час починаються вибори в Українські Засновницькі Збори. За партійним складом голоси розділилися таким чином:

- Українські есери - 61,2%

- Більшовики - 17,3%

- Українські Соціал-демократи - 1,3%

- Російські есери - 1,4%

- Меншовики - 0,6%

Всього у виборах прийняло участь 59,6% (4,5 млн.) населення, яке мало право голосу. Центральна Рада отримала поразку на фронтах і взяла курс на пошук союзників. Вона добивається визнання УНР Францією і Англією (11-15 січня 1918 р.), які обіцяли допомогу ЦР в боротьбі проти Радянської влади.

Крім того, ЦР посилає свою делегацію на мирні переговори до БРЕСТА і на початку 1918 р. укладає військово-політичний союз з Австро-Угорщиною і Німеччиною. 22 СІЧНЯ 1918 р. ЦР приймає 4 УНІВЕРСАЛ, в якому проголошує Україну СУВЕРЕННОЮ УНР, а також ставить завдання чергової сесії ЦР - виробити ряд законів, направлених на обмеження эксплуатації робітничого класу, передачі земель селянам без викупу, і таких, що вирішують ряд інших соціальних питань. Так само давалося доручення керівництву УНР - РАДІ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ (у минулому ГС) наполегливо вести боротьбу проти більшовиків і сил які їх підтримують.

У перших числах січня 1918 р. в ЦР відбувся розкол. За наполяганням найбільш чисельної фракції ЕСЕРІВ (що перемогла на виборах в Засновницькі Збори), коаліційний уряд В.Вінниченка пішов у відставку, а замість нього було вибрано новий уряд, майже повністю эсерівський, який очолив В.ГОЛУБОВИЧ.

В цей час в Києві спалахує повстання більшовиків, яке з великими труднощами через тиждень було придушене. Але, вже 26 січня Київ був взятий частинами Червоної Армії. До кінця січня ЦР мала владу лише на невеликій території (в основному прифронтовій) і на західній частині Волині. Даючи політичну оцінку причинам поразки ЦР, В.Винниченко відзначав, що вплив ЦР на населення України був дуже невеликим і їй коштувало великих зусиль формувати з населення більш-менш дисципліновані частини. Відсутність авторитету визначалася також подвійною, невизначеною політикою.

30 січня 1918 р. до Києва з Харкова переїхав уряд Радянської України. Був розпущений апарат ЦР і створені нові державні органи. Селянству було передано 23 млн. десятин земель і 1,5 млн. голів робочої худоби. 9 лютого 1918 р. ЦР в особі Малої Ради, не маючи практично ніякої політичної влади і озброєних сил, підписала від імені УНР мирний договір з Німеччиною, Австрією, Болгарією і Туреччиною.

Відповідно до цього договору Германія і Австрія взяли на себе функції захисників інтересів УНР і її керівного органу - ЦР. За це ЦР зобов'язувалася впродовж 6 міс. поставити Німеччині: 60 млн. пудів хліба, велику кількість сировини і інших матеріальних цінностей, утримувати окупаційну армію. Скориставшись фактичним провалом переговорів в Брест-Литовську (через Троцкого) Австро-Німецька армія 27 лютого 1918 р. почала окупацію України. До 5 березня окупаційні війська захопили Правобережну Україну, а до кінця квітня і решту території.

1 березня 1918 р. у Київ вступили німецькі війська і частини отамана С.Петлюри. Цього ж дня до Києва повернулася і ЦР з Кабінетом міністрів, проголосивши відновлення своєї верховної влади на Україні. Керівники Радянської влади на Україні сконцентрували всі свої сили в 5 армій і почали боротьбу проти німецьких військ і військ ЦР. 17-19 березня в ЄКАТЕРИНОСЛАВІ пройшов 2 Всеукраїнський З'їзд Рад. Цей з'їзд проголосив НЕЗАЛЕЖНІСТЬ України, створив новий ЦВК (Затонський) і Народний Секретаріат (Скрипник). Українським більшовикам значну допомогу надав Петроград (165000 гвинтівок, 2,8 тис. кулеметів, 360 гармат, 17 млн. патронів та ін.).

Окупувавши всю територію України, німецько-австрійська влада стала шукати привід для усунення від влади ЦР. Таким приводом став протест ЦР проти наказу командувача окупаційними військами фельдмаршала А.Ейхгорна, який у приказному порядку примушував селян засівати всі землі, а майбутній урожай планував відправити до Німеччини.

У відповідь на протест ЦР Ейхгорн наказав 28 квітня 1918 р. заарештувати Раду Народних Міністрів, а на другий день і всю ЦР.
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   22

Схожі:

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ для студентів всіх спеціальностей і форм навчання Затверджено
Васійчук В. О., Гончарук В.Є., Дацько О. С., Качан С.І., Козій О.І., Ляхов В. В., Мохняк С. М., Петрук М. П., Романів А. С., Скіра...
РЕДАКЦІЙНО-ВИДАВНИЧИЙ ВІДДІЛ
Економічна теорія. Конспект лекцій для студентів технічних спеціальностей денної та заочної форми навчання – Луцьк: ЛНТУ, 2011. –...
Конспект лекцій для студентів усіх спеціальностей денної та заочної форм навчання
Гуць В. С., Володченкова Н. В., Основи охорони праці: Конспект лекцій для студентів усіх спеціальностей денної та заочної форм навчання....
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ для студентів економічних спеціальностей усіх форм навчання
Проектний аналіз : конспект лекцій / укладачі: О. І. Карпіщенко, О. О. Карпіщенко. – Суми : Сумський державний університет, 2012....
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ для студентів освітнього рівня «бакалавр»
Конспект лекцій»: Навчально-методичний посібник для студентів галузі знань (0305) «Економіка і підприємництво», напрямів підготовки...
ОСНОВИ МЕНЕДЖМЕНТУ
Опорний конспект лекцій для студентів кооперативних вузів спеціальностей: 0502. 01 “Менеджмент організацій”, 0502. 06 “Менеджмент...
ОСНОВИ МЕНЕДЖМЕНТУ
Опорний конспект лекцій для студентів кооперативних вузів спеціальностей: 0502. 01 “Менеджмент організацій”, 0502. 06 “Менеджмент...
Конспект лекцій
Політологія є нормативною (обов’язковою) навчальною дисципліною для студентів усіх спеціальностей. Теоретичний матеріал, який треба...
Конспект лекцій для студентів cпеціальності 05090301 “Інформаційні мережі зв’язку”
Технології телекомунікаційних мереж: Конспект лекцій для студентів cпеціальності 05090301 “Інформаційні мережі зв’язку” / Укл.: М.І....
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ З КУРСУ «ПСИХОЛОГІЯ»
Конспект лекцій з курсу «Психологія» (для студентів 2 курсу денної форми навчання спец.: 092100 – «Промислове та цивільне будівництво»,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка