|
Скачати 468 Kb.
|
ІІІ. Порядок складання, вимоги до оформлення та змісту оперативних карток пожежогасіння на об’єкти 3.1. Оперативні картки пожежогасіння складаються на: 3.1.1. Дитячі садки, розраховані на кількість місць менше 100, ясла, будинки малят, школи, навчальні заклади середньої і вищої освіти, розраховані на кількість учнів і студентів менше 150; 3.1.2. Адміністративні будівлі органів влади (районні адміністрації, селищні ради, районні та міські відділи міліції та ін.); 3.1.3. Житлові будинки підвищеної поверховості (з умовною висотою від 26,5 м до 47 м включно); 3.1.4. Бази, склади, сховища; 3.1.5. Ринки з площею від 3000 кв. м до 5000 кв. м; 3.1.6. Електропідстанції напругою від 110 кВ до 500 кВ; 3.1.7. Кабельні відсіки енергетичних об'єктів організацій; 3.1.8. Підприємства зв’язку, телерадіоцентри районного та місцевого значення; 3.1.9. Автозаправні станції; 3.1.10. Лікувально-профілактичні, оздоровчі заклади до 200 ліжко-місць;
3.1.12. Будинки культури та інші видовищно-розважальні комплекси, розраховані на перебування до 700 людей; 3.1.13. Літні спортивні й оздоровчі табори, дитячі дачі та оздоровчі табори до 100 місць; 3.1.14. Окремі одиниці виробів (судна, літаки, технологічні колони, установки тощо); 3.1.15. Культурно-видовищні заклади місткістю менше 700 місць; 3.1.16. Культові будинки і споруди з площею менше 1000 кв. м.; 3.1.17. Бази відпочинку; 3.1.18. Магазини з площею поверху більше 1000 кв.м. Перелік може доповнюватися залежно від особливостей та специфіки місцевих умов. 3.2. ОКПГ зберігаються на пункті зв’язку підрозділу. ОКПГ на об’єкти виконується на щільних аркушах паперу розміром 210 мм х 297 мм (формат А4). Усі матеріали текстової і графічної частини ОКПГ захищаються від псування. Зразок ОКПГ на об’єкт наведено у додатку 9. 3.3. На лицьовому боці ОКПГ наноситься: гриф затвердження ОКПГ; найменування об’єкта; адреса об’єкта, телефон диспетчера (чергового, охорони); маршрут слідування до місця виклику; перелік підрозділів, які виїжджають, та кількість техніки; відомості про перебування людей на об’єкті; коротка характеристика конструктивних елементів об’єкта, шляхи евакуації, місця відключення електроживлення, місця зберігання та обігу небезпечних хімічних, радіоактивних, вибухонебезпечних речовин, горючих та легкозаймистих рідин тощо, місця розміщення внутрішніх пожежних кранів, пуску насосів-підвищувачів, систем пожежогасіння тощо; відомості щодо зовнішнього водопостачання. 3.4. На схемі розташування сил та засобів указують основні будівлі, споруди, в’їзди на територію, найближчі вулиці, розташування джерел водопостачання (схема зовнішнього водопостачання), їхній тип, діаметр, номер (у відповідності до журналу обліку перевірки пожежних гідрантів та інших джерел водопостачання), відстань до об'єкта по шляху прокладки магістральних рукавів, входи в будівлі (під номерами), стаціонарні пожежні драбини, будинки і споруди що прилягають, із указівкою розривів між ними. 3.5. На поверхових схема будинку зображується: планування, входи і виходи, місця розташування міжквартирних переходів; основні та запасні шляхи евакуації, стаціонарні пожежні сходи, місця розташування ліфтів; місця розміщення внутрішніх пожежних кранів-комплектів, первинних засобів пожежогасіння, відключення електроживлення, пуску систем пожежогасіння, димовидалення тощо; місця зберігання та обігу небезпечних хімічних, радіоактивних, вибухонебезпечних речовин, горючих та легкозаймистих рідин тощо; місця перебування обслуговуючого персоналу, місця перебування людей у нічний час. Приміщення на планах підписують, вказують їх площу, у разі необхідності нумерують із зазначенням їх назв в експлікації. За значних розмірів будинків поверхові планування дозволяється виконувати на додаткових аркушах та в масштабі розгорнутого вкладиша. Графічна частина повинна бути точно зорієнтованою на місцевості, наочною і не загромадженою другорядними елементами. 3.6. ОКПГ на об’єкти групуються за видами об’єктів згідно розділів «переліку оперативних планів та карток пожежогасіння», що додається до електронної бази, нумеруються та розміщуються в жорстких папках-сегрегаторах формату А-4 з файлами. На житлові будинки підвищеної поверховості ОКПГ групуються за однотипністю типових проектів, при цьому заповнюється лише лицьова частина ОКПГ, а для всієї групи складається один поверховий план. Якщо проектом будинку передбачено індивідуальне внутрішнє планування квартир, дозволяється не відображати їх на поверхневому плані, а лише означати загальні контури квартир. 3.7. Для складських і торгових об’єктів, крім загальних вимог, в ОКПГ вказуються дані про матеріальні цінності, способи їх збереження й евакуації, про властивості пожежовибухонебезпечних речовин і матеріалів, про характерні небезпечні ситуації під час пожежі й ускладнення у процесі її гасіння, про необхідні для застосування вогнегасні речовини. ІV. Порядок складання, вимоги до оформлення та змісту оперативних карток пожежогасіння на сільські населені пункти 4.1. ОКПГ складаються на всі сільські населені пункти. 4.2. ОКПГ на сільські населені пункти затверджуються начальником відповідного районного відділу УМНС. 4.3. ОКПГ на сільські населені пункти зберігаються на пункті зв’язку підрозділу. Копії ОКПГ зберігаються на пункті зв’язку підрозділів, які залучаються до гасіння пожеж згідно з планом залучення за першим номером виклику. 4.4. ОКПГ на сільські населені пункти складається з текстової та графічної частин і виконується на щільному аркуші паперу розміром 210 мм х 297 мм (формат А4). Усі матеріали текстової і графічної частини ОКПГ захищаються від псування. Зразок ОКПГ на сільській населений пункт наведено у додатку 10.
найменування сільського населеного пункту; телефон голови; вид пожежної охорони (ППЧ, місцева пожежна охорона, ДПД тощо) та її технічна оснащеність; маршрут слідування; відстань до найближчого пожежно-рятувального підрозділу МНС; наявність та стан вододжерел у даному сільському населеному пункті, відстань до них; розташування вододжерел, не вказаних у ситуаційному плані; коротка характеристика найбільш важливих об’єктів; сили та засоби, що залучаються на гасіння пожежі згідно «Плану залучення сил та засобів…»; особливості оперативно-тактичної характеристики сільського населеного пункту. 4.6. У графічній частині наводиться ситуаційний план сільського населеного пункту, виконаний відповідно до генплану забудови, із зазначенням: планування і характеру його забудови з вказанням напрямків до сусідніх населених пунктів; розташування найбільш важливих об’єктів (дитячих дошкільних закладів, шкіл, лікарень, магазинів, агропромислових комплексів тощо); проїзних шляхів, вододжерел; небезпечних ділянок можливого переходу лісових і торф’яних пожеж на об’єкти і житлові будинки; інших відомостей, які є важливими для організації гасіння можливих пожеж. Порядок формування ОКПГ на сільські населені пункти наступний: складається ОКПГ на сільський населений пункт, і в цій папці знаходяться ОКПГ на всі об’єкти населеного пункту за присвоєними номерами. Приклад – ОКПГ на НП № 35, об’єкти цього населеного пункту ОКПГ № 35/1, 35/2, 35/3 та далі. Затверджується ОКПГ на сільський населений пункт і на всі вкладені в неї об’єкти цього населеного пункту окремо. Порядок складання, вимоги до оформлення та змісту оперативних карток пожежогасіння на дачні масиви Картки пожежогасіння на дачний масив складаються на всі дачні кооперативи та садово-виноградні товариства району згідно вимог щодо оформлення та змісту оперативних карток пожежогасіння на населені пункти. Картка складається з графічної і короткої текстової частини та виконується на папері розміром 210 х 297 мм (формат А4). У графічній частині повинний бути наданий ситуаційний план дачного масиву з вказівкою планування і характеру його забудови, нанесені дороги, джерела ППВ, позначені небезпечні ділянки можливого переходу лісових і степних пожеж, вказується місце знаходження газо-розподільчої підстанції, трансформаторної підстанції до якої підключений дачний масив, й інші дані, характерні для організації гасіння можливих пожеж. Графічна частина оперативної картки повинна бути виконана в графічному редакторі «Microsoft Visio» з дотриманням правил будівельного креслення та умовних оперативно-тактичних позначок. У текстовій частині вказуються найменування дачного масиву, його адреса, маршрут слідування, кількість техніки, що залучається на гасіння пожежі, загальна площа масиву, вказується кількість дачних ділянок, характер забудови, вид дорожнього покриття, наявність газифікованих ділянок, наявність джерел ППВ даного масиву з нанесенням відстаней до них, а також розташування джерел ППВ не зазначених у ситуаційному плані. Дається інформація про відстань до найближчої пожежної частини та відстань до пожежної частини, в районі виїзду якої знаходиться дачний масив. Крім того текстовій частині також вказується інформація про керівництво дачного масиву, контактний телефон електрика, який обслуговує дачний масив, телефон охорони. Картки затверджуються начальником підрозділу МНС. Картки зберігаються на пункті зв'язку частини. Зразок оформлення оперативної картки пожежогасіння на дачний масив приведено в додатку 11. Порядок формування ОКПГ на дачні масиви аналогічний сільським населеним пунктам, але розподіл йде по товариствам або фермерським господарствам. V. Порядок відпрацювання оперативних планів та карток пожежогасіння 5.1. Періодичність відпрацювання ОППГ та ОКПГ із залученням сил і засобів підрозділів визначає начальник УМНС, при цьому: ОППГ відпрацьовуються не рідше ніж раз на рік за 3 номером виклику, та один раз на два роки за 2 номером виклику; ОКПГ на об’єкти та на сільські населені пункти відпрацьовуються не рідше ніж раз на два роки. 5.2. Відмітки про відпрацювання ОППГ (ОКПГ) фіксуються в спеціальному розділі цих документів, в плані-графіку відпрацювання планів та карток пожежогасіння на навчальний рік, та в журналі обліку занять зі службової підготовки.
Видача оперативних планів і карток пожежогасіння особовому складу для коригування та відпрацювання повинна здійснюватися з обов’язковою відміткою в журналі обліку, видачі та повернення документів оперативного реагування. VІ. Порядок коригування оперативних планів та карток пожежогасіння 6.1. Коригування ОППГ проводиться не рідше одного разу на 5 років, а у випадку зміни функціонального призначення, реконструкції об’єкта, модернізації технологічного процесу виробництва об'єкта, тактичних можливостей підрозділів МНС - протягом 2 днів. 6.2. Коригування ОКПГ на об’єкти, сільські населені пункти та дачні масиви проводиться за необхідності, але не рідше одного разу на 10 років. 6.3. Відповідальність за надання інформації щодо зміни функціонального призначення, реконструкції об’єкта, модернізації технологічного процесу виробництва об'єкта покладається на працівників органів державного нагляду у сфері пожежної та техногенної безпеки, які в 5 денний термін після перевірки об’єктів надають відповідні матеріали до підрозділу, в районі обслуговування якого знаходиться даний об’єкт (зазначена інформація надається у відповідності до вимог спільного наказу УДТБ та УМНС № 20/600 від 10.11.2011 року). 6.4. Коригування ОППГ (ОКПГ) здійснюється посадовими особами підрозділів, в яких здійснювалося складання цих ОППГ (ОКПГ), виключно за результатами безпосереднього перебування на об’єкті.
VІІ. Інструкція по формуванню електронної бази даних оперативних планів та карток пожежогасіння Електронну базу даних оперативних планів та карток пожежогасіння на об’єкти, дачні масиви та населенні пункти охороняємого району необхідно сформувати у вигляді чотирьох (для підрозділів м. Миколаєва трьох) основних папок. Назви основних папок: 1 – Оперативні плани пожежогасіння; 2 – Оперативні картки пожежогасіння; 3 – Оперативні картки пожежогасіння на дачні масиви; 4 – Оперативні картки пожежогасіння на сільські населенні пункти (тільки для підрозділів Миколаївської області). Всередині першої папки повинні знаходитись папки, кожна з яких повинна мати порядковий номер та назву об’єкту. Кожна папка на об’єкт повинна містити два файли – один текстова (в форматі Microsoft Word), друга графічна (в форматі Visio) частина документу. Всередині другої папки повинні знаходитись папки, кожна з яких повинна мати порядковий номер та назву об’єкту. Кожна папка на об’єкт повинна містити два файли – один текстова (в форматі Microsoft Word), друга графічна (в форматі Visio) частина документу. Всередині третьої папки повинні знаходитись папки, кожна з яких повинна мати порядковий номер та назву дачного масиву. Кожна папка на дачний масив повинна містити два файли – один текстова (в форматі Microsoft Word), друга графічна (в форматі Visio) частина документу. Всередині четвертої папки повинні знаходитись папки, кожна з яких повинна мати порядковий номер та назву населеного пункту. В кожній папці на населений пункт повинні знаходитись папки з порядковими номерами та назвами об’єктів, які розташовані в даному населеному пункті. Кожна папка на об’єкт повинна містити два файли – один текстова (в форматі Microsoft Word), друга графічна (в форматі Visio) частина документу. Для зручності в роботі з електронною базою порядкові номери оперативних планів, оперативних карток, оперативних карток на дачні масиви та оперативних карток на сільські населенні пункти не повинні повторюватися. Крім того необхідно сформувати перелік оперативних планів та карток пожежогасіння, який повинен складатися з урахуванням їх відомчої належності та відповідати першому розділу «Журналу обліку, видачі та повернення документів оперативного реагування». Перелік складається в електронному варіанті з обов’язковим повним заповненням усіх стовбців згідно переліку в верхній строчці таблиці та розділів (зразок табл. додається). |
УПРАВЛІННЯ МНС УКРАЇНИ В МИКОЛАЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ НАКА З Про організацію роботи зі складання, коригування та відпрацювання оперативних планів і оперативних карток пожежогасіння на особливо... |
Перелік оперативних планів та карток пожежогасіння Промислові підприємства (заводи, мелькомбінати, елеватори і хлібоприймальні пункти, фабрики, об'єкти енергетичної та нафтогазопереробної... |
Складання, коригування, відпрацювання документів оперативного реагування планів і карток |
Методичні рекомендації щодо використання годин варіативної складової... Методичні рекомендації щодо використання годин варіативної складової навчальних планів для історичної та суспільствознавчої освіти... |
Методичні рекомендації щодо використання годин варіативної складової... Методичні рекомендації щодо використання годин варіативної складової навчальних планів для історичної та суспільствознавчої освіти... |
Л И С Т України надсилає для практичного використання інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення в загальноосвітніх навчальних закладах... |
Л И С Т України надсилає для практичного використання інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення в загальноосвітніх навчальних закладах... |
Загальні методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного... З метою організованого переходу на новий Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти Міністерство освіти і науки... |
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ «ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ НОРМАТИВІВ РАДІАЦІЙНОГО... Нормативи це показники часу та якості виконання завдань, прийомів та дій для осіб категорій рядового та начальницького складу служби... |
Методичні рекомендації та дидактичні матеріали щодо формування комунікативної... З'ясувати, скільки уроків відводитися на вивчення теми; чи велася робота над даною темою раніше; який новий лексичний і граматичний... |