Стр.184
Критерії оцінювання ріння навчальних досягнень учнів з інформатики
Критерії оцінювання побудовано таким чином, що досягнення певного рівня навчальних досягнень передбачає, що усі вкачані для попередніх рівнів знання, уміння і навички повністю опановані
учнем (таблиця 1.5.2).
Таблиця 1.5.2
Рівні навчальних досягнень
|
Бали
|
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з Інформатики
|
І.Початковий
|
1
|
Учень:
розпізнає окремі об'єкти, явища і факти предметної галузі;
знає і виконує правила техніки безпеки під час роботи з обчислювальною технікою
|
2
|
Учень:
розпізнає окремі об'єкти, явища і факти предметної галузі та може фрагментарно відтворити знання про них
|
1
|
Учень:
має фрагментарні знання при незначному загальному) їх обсязі (менше половини навчального матеріалу) при відсутності сформованих умінь та навичок
|
4
|
Учень:
має початковий рівень знань, значну (більша половини) частину навчального матеріалу може відтворити репродуктивно;
може з допомогою вчителя виконати просте навчальне завдання;
має елементарні, нестійкі навички роботи на комп'ютері
|
ЇІ. Середній
|
5
|
Учень:
має рівень знань вищий, ніж початковий;
може з допомогою вчителя відтворити значну частину навчального матеріалу з елементами логічних зв'язків;
має стійкі навички виконання елементарних дій з опрацювання інформації на комп'ютері
|
6
|
Учень:
знайомий з основними поняттями навчального матеріалу;
може самостійно відтворити значну частину навчального матеріалу і робити певні узагальнення,
вміє за зразком виконати просте навчальне завдання;
має стійкі навички виконання основних дій з опрацювання інформації на комп'ютері
|
III. Достатній
|
7
|
Учень:
вміє застосовувати вивчений матеріал у стандартних ситуаціях;
може пояснити основні процеси, що відбуваються під час роботи інформаційної системи та наводити власні приклали на підтвердження деяких тверджень;
вміє виконувати навчальні завдання, передбачені програмою
|
|
8
|
Учень вміє:
аналізувати навчальну інформацію, в цілому самостійно застосовувати її на практиці;
контролювати власну діяльність;
самостійно виправляти вказані вчителем помилки;
самостійно визначити спосіб розв'язування навчальної задачі;
вміє використовувати довідкову систему
|
9
|
Учень:
вільно володіє навчальним матеріалом, застосовує знання на практиці;
вміє узагальнювати і систематизувати навчальну інформацію;
самостійно виконує передбачені програмою навчальні завдання;
самостійно знаходить і виправляє допущені помилки;
може аргументовано обрати раціональний спосіб виконання навчального завдання;
вільно володіє клавіатурою
|
IV.Високий
|
10
|
Знання, вміння і навички учня повністю відповідають вимогам державної програми. Учень:
володіє міцними знаннями, самостійно визначає проміжні цілі власної навчальної діяльності, оцінює нові факти, явища:
вміє самостійно знаходити додаткову інформацію та використовує її для реалізації поставлених перед ним навчальних цілей, судження його логічні і достатньо обґрунтовані;
має певні навички управління інформаційною системою
|
11
|
Учень:
володіє узагальненими знаннями з предмета;
вміє планувати особисту навчальну діяльність, оцінювати результати власної практичної роботи;
вміє самостійно знаходити джерела інформації і використовувати її відповідно до мети і завдань власної пізнавальної діяльності;
використовує набуті знання і вміння у нестандартних
вміє виконувати завдання, не передбачені навчальною програмою;
має стійкі навички управління інформаційною системою
|
|
12
|
Учень:
має стійкі системні знання та продуктивно їх використовує;
вміє вільно використовувати нові інформаційні технології для поповнення власних знань та розв'язування задач;
має стійкі навички управління інформаційною системою у нестандартних ситуаціях
|
Наприклад, критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з інформатики при вивченні розділу "5. Прикладне програмне забезпечення загального призначення. Електронні таблиці", який виділено як 5-й етап тематичного контролю, мають такий вигляд:
Таблиця 1.5.3
Рівні навчальних досягнень
|
Бали
|
Критерії оцінювання рівня навчальних досягнень учнів з теми "Електронні таблиці"
|
І. Початковий
|
1
|
Учень має уявлення про електронні таблиці (ЕТ).
|
2
|
Учень відрізняє вікно редактора ЕТ від вікон інших програмних засобів, розпізнає деякі характерні задачі, які можна розв'язати за допомогою ЕТ: на збереження табличної інформації; на обчислення даних, що зберігаються в таблиці; на побудову діаграм на базі табличної інформації.
|
3
|
Учень має уявлення про конкретну програму опрацювання ЕТ та її призначення, про введення інформації до ЕТ, про використання готової ЕТ для одержання певної інформації, може виділити суттєві ознаки табличного процесора.
|
1. Середній
|
4
|
Учень має початкові знання про введення та редагування Інформації в ЕТ. Вміє завантажувати 5Т та вносити вказані зміни до її вмісту, створювати просту таблицю без обчислень, вводити до неї числову та текстову інформацію і зберігати її у вигляді файлу під попереднім ім'ям. Вміє маркерувати окремі клітини та їх діапазон, копіювати та переміщувати інформацію, що зберігається в таблиці.
|
5
|
Учень за допомогою вчителя може сформувати електронну таблицю для розв'язування простої навчальної задачі з використанням обчислення сум вмісту клітин, розташованих підряд. Вміє самостійно вволити та редагувати інформацію, подану у вигляді таблиці. Вміє надавати створеній таблиці ім'я та зберігати в потрібному місці на диску.
|
6
|
Учень володіє: основними навичками роботи у середовищі ЕТ, вміє самостійно форматувати таблицю; змінювати висоту рядків, ширину стовпчиків, формат вмісту клітини, додавати та вилучати рядки і стовпчики, обрамляти окремі клітини та всю таблицю. Може за зразком сформувати електронну таблицю для розв'язування навчальної задачі з використанням обчислення сум вмісту визначених клітин,
|
7
|
Учень в цілому орієнтується у середовищі табличного процесора, знає в основному його призначення та правила опрацювання інформації. Вміє самостійно опрацьовувати табличну інформацію за допомогою арифметичних операцій табличного процесора, самостійно спроектувати і створити ЕТ для розв'язування навчального завдання, передбаченого програмою.
|
8
|
Учень вміє використовувати вбудовані функції ЕТ. Може виправити помилку, на яку вказав вчитель. Використовує довідкову систему. Вміє будувати діаграми.
|
ІІІ. Достатній
|
9
|
Учень еільно володіє редактором ЕТ. Знає основні правила пошуку інформації в ЕТ та вміє знайти потрібний файл, що містить електронну таблицю. Вміє створювати списки, впорядковувати, відшукувати і відбирати дані за певними ознаками. Вміє форматувати та редагувати побудовані діаграми. Розуміє відмінність абсолютних та відносних координат. За допомогою вчителя може надавати клітинам імена та використовувати їх та абсолютні координати при обчисленнях.
|
IV. Високий
|
10
|
Учень досконало (у межах чинної навчальної програми) знає і використовує ЕТ. Самостійно виконує навчальні завдання на створення та форматування таблиць, обчислення в таблицях з використанням різних вбудованих операцій та функцій в тому числі логічних; побудову діаграм та графіків; на пошук та впорядкування даних в ЕТ; виконання елементарного аналізу даних.
|
11
|
Учень знаходить і використовує додаткові джерела інформації. Вміє використовувати результати опрацювання ЕТ (таблиці, графіки, діаграми). Вміє визначати та використовувати потрібні функції для розв'язування задач, добирати потрібний тил діаграми та будувати складені діаграми, здійснювати в таблиці пошук даних за складеними критеріями; проводити аналіз даних за допомогою засобів, вбудованих до ЕТ.
|
12
|
Учень має стійкі системні знання з ЕТ та творчо їх використовує. У процесі виконання завдань проявляє творчий підхід.
|
Від того, які результати і в якій формі будуть контролюватися, залежить будова всього навчального процесу. Вчитель завжди повинен заздалегідь визначити ті контрольні орієнтири, які будуть пропонуватися учням після вивчення ними кожної теми курсу. Такими орієнтирами є; конкретні предметні знання, вміння і навички; засвоєні способи діяльності; розвинуті здібності; творча продукція учнів. Наведемо приклад комплексного завдання з теми "Електронні таблиці1'.
Для перевірки початкового рівня навчальних досягнень учнів з інформатики використовуються тестові завдання, а далі послідовно пропонується набір завдань, виконання кожного з яких оцінюється вказаною кількістю балів. Наприклад (табл. 1.5.4, 1.5.5, 1.5.6):,Таблиця 1,5.4.
Бали
|
Завдання
|
4 бали
|
Завантажити до комп'ютера файл шкояа.хіз, що знаходиться на диску С: в папці Мої документи.
|
Інформація про учнів школи Таблиця 1.5.5.
Прізвище
|
Ім'я
|
Взк
|
Зріст
|
Стать
|
Очі
|
Захоплення
|
День
народження
|
Іванов
|
Ігорь
|
10
|
146
|
хлопчик
|
голубі
|
боротьба
|
23.9
|
Сергіенко
|
Олена
|
12
|
158
|
дівчинка
|
сірі
|
ганці
|
3.12
|
Галушко
|
Сергій
|
ІЗ
|
156
|
хлопчик
|
зелені
|
музика
|
25.6
|
Головко
|
Павел
|
12
|
149
|
хлопчик
|
голубі
|
футбол
|
12.8
|
Іриходько
|
Тарас
|
10
|
139
|
хлопчик
|
зелені
|
футбол
|
3.9
|
Сичкарь
|
Максим
|
14
|
171
|
хлопчик
|
сірі
|
баскетбол
|
28.2
|
Петренко
|
Наташа
|
12
|
168
|
дівчинка
|
сірі
|
баскетбол
|
3.8
|
Владимиренко
Соловей
|
Федір Тетяна
|
10 11
|
145 150
|
хлопчик
дівчинка
|
сірі голубі
|
футбол
танці
|
4.7
23.3
|
Таблиця 1.5.6.
|
Внести до таблиці такі зміни:
Збільшити вік кожного учня на одиницю.
1. Ім'я Наташа замінити на Наталія.
2. Ім'я Ігорь замінити на Ігор.
3. Після учня з прізвищем Приходько вставити рядок із відомостями про учня Павлюченко Костянтин, вік 15, зріст 376, очі - зелені, захоплюється футболом, народився 24.06.
4. В кінець таблиці ввести відомості про сестру-близнюка Сергієчко Олени - Оксану, яка має такі самі характеристики (вік, зріст. стать, очі, захоплення, день народження), що і Олена.
Зберегти внесені зміни до файлу з попереднім іменем.
|
5 балів
|
Знайти послідовно загальний вік всіх 11 учнів школи, відомості про які містяться в таблиці; а потім знайти середній вік для цих 11 учнів. Підписати знайдені величини в таблиці. Всі числові данні вирівняти по центру.
5. Зберегти таблицю під іменем вправа прізвише на робочому столі, враховуючи що замість слів прізвище слід написати своє.
|
6 балів
|
Сформатувати таблицю так як показано на малюнку; вставити назву таблиці та розташувати її посередині таблиці; збільшити ширину рядка, що містить назви стовпчиків; Обрамити пені таблицю, зробити сірий фон для комірок із назвами стовпчиків; змінити шрифт, накреслення та розмір літер вмісту комірок Із назвами стовпчиків; для рядка з назвами стовпчика змінити параметри вирівнювання; текстові поля вирівняти за правою межею, а поля з датами – за збільшити ширину стовпчика з назвою Прізвище і зменшити – з назвою Вік.
|
7 балів
|
6. Використовуючи данні, що зберігаються в таблиці та за допомогою буферу обміну створити нову таблицю, яка містила таи данні із таблиці школа: Прізвище, Ім'я, Зріст.
7. Додати до нової таблиці поля з успішністю кожного учня з алгебри, історії, хімії. 8. Зберегти нову таблицю з ім'ям вправа _excel_7.xls в папці Мої документи.
|
8 балів
|
9. Використовуючи вбудовані функції СУМ та СРЗНАЧ підрахувати середню успішність кожного учня по всім трьом предметам та середній бал всіх учнів з кожного предмета окремо. Побудувати гістограм)', за допомогою якої можна порівняти зріст учнів. Побудувати лінійчату діаграму для порівняння середньої успішності учнів з трьох предметів. В довідковій системі середовища табличного процесора знайти інформацію про призначення пелюсткового типу діаграми.
|
9 балів
|
10.Знайти на комп'ютері файл з електронною таблицею з назвою фільми-xls, який було створено протягом 2-х останніх місяців. Впорядкувати таблицю за назвою фільмів. Здійснити пошук таких фільмів: за певною назвою, певного жанру, певного кінотеатру. Знайти рант по кількості продаж кожного фільму. Знайти вартість кожної касети фільму в доларах USA, якщо до певної комірки введено значення курсу НБУ 1$ до 1 грн., надавши цій комірці ім'я курс. Побудувати діаграму за знайденим рангом за розпродажем фільмів.
|
Завдання для високого рівня навчальних досягнень підбираються окремо, їх виконання не пов'язано із виконанням учнями завдань початкового, середнього та достатнього рівнів.
Критерії оцінювання навичок мислення учнів при навчанні інформатики можна подати таким чином (табл. 1.5.7.)
Таблиця 1.5.7.
Бали
|
Критерії оцінювання навичок мислення учнів
|
10-12
|
Учень знаходить (добирає) і логічно організує всі дані, що стосуються явища, процесу чи об'єкта, що вивчається Використовує всі відповідні навички мислення Робить обґрунтовані висновки, спираючись на дані та характеристики
|
7-9
|
Учень знаходить (добирає) і логічно організує більшість даних та властивостей, що стосуються явища, процесу чи об'єкту, що вивчається. Досить добре використовує відповідні навички мислення Робить обгрунтовані висновки, спираючись на дані та характеристики
|
4-6
|
Учень знаходить (добирає) і логічно організує близько половини даних та властивостей, що стосуються явища, процесу чи об'єкта, що вивчається Використовує далеко не всі відповідні навички мислення Робить недостатньо повні висновки, спираючись на дані та характеристики
|
1-3
|
Учень знаходить (добирає) і логічно організує обмаль даних, що стосуються явиша, процесу чи об'єкту, що вивчається Використовує навички мислення нечітко й неправильно Робить неточні висновки, спираючись на дані, або не робить їх взагалі
|
Крім того, вчителю доцільно оцінювати навички учнів, що стосуються представлення ними своїх думок та розв'язків. В таблиці1.5.8. наведено можливий варіант оцінювання навичок учнів викладати свої думки письмово або усно, що є частиною комунікативних навичок - навичок спілкування, в тому числі і електронного. Таблиця 1.5.8
Бали
|
Критерії оцінювання
|
10-12
|
Усі ідеї подано належним чином, що демонструє глибокі знання учня про об'єкт чи процес і Його здатність мислити логічно Тему презентації чітко визначено і детально розроблено Презентація має структуру (розділи), добре організована Дотримано прийнятих норм проведення презентації
|
7-9
і
|
Більшість ідей презентації подано належним чином, що свідчить про глибокі знання учня про об'єкт чи процес і його здатність МИСЛИТИ ЛОГІЧНО Тему презентації чітко визначено і ретельно розроблено, але трапляються порушення логіки у розповіді Презентація має структуру (розділи), добре організована Дотримано більшість прийнятих норм проведення презентації
|
4-6
|
Близько половини ідей презентації подано належним чином, шо свідчить про глибокі знання учня про об'єкт чи процес Тему презентації визначено нечітко і недостатньо добре розроблено Презентація не має чіткої структури І недостатньо добре організована Не приділено достатню увагу дотриманню прийнятих норм проведення презентації
|
1-3
|
Більшість ідей у презентації виражено нечітко Тему презентації визначено нечітко і погано розроблено Презентація має неясну структуру або взагалі не має її Трапляється багато порушень прийнятих норм проведення презентації
|
Форми оцінювання
На уроках інформатики використовуються різні форми оцінювання знань:
усна форма перевірки знань або усне опитування;
письмова форма перевірки знань або письмова робота;
лабораторна або практична робота на комп'ютері;
інтерв'ю;
тестування;
самооцінка;
ігрові методи оцінювання.
Усне опитування - найпоширеніша форма вимірювання знань в навчально-виховному процесі. Тому саме її частіше мають на увазі, коли говорять про традиційне оцінювання знань. Однак усна форма оцінювання знань найчастіше не відповідає критеріям об'єктивності, надійності та валідностІ, а методика оцінювання є грубою з малою розпізнавальною здатності.
При усній формі оцінювання не забезпечується ні об'єктивність процесу вимірювання, ні об'єктивність інтерпретації результатів вимірювання. Як результат - одна і та ж особа по-різному оцінюється різними вчителями. Тому усну форму оцінювання знань, як педагогічний метод діагностики, доцільно використовувати лише при вимірюванні знань, пов'язаних із знанням та розумінням основаних термінів та понять, що вивчаються на уроках інформатики.
Мета проведення письмової роботи є пошук більш точних, ніж при усній формі контролю, методів вимірювання та оцінювання знань. Цей метод з точки зору об'єктивності, а саме уніфікації вимірювання, де б забезпечувалась більша об'єктивність процесу вимірювання та опрацювання даних, дійсно дає позитивніші результати, але процес вимірювання фактично залишився таким самим, як і при усній формі оцінювання, а саме - далеким від об'єктивності при інтерпретації результатів.
Письмова форма оцінювання знань, як педагогічний метод, може використовуватись частіше при вимірюванні знань, пов'язаних із оцінюванням когнітивного розвитку та проблемного мислення.
Опитування у формі інтерв'ю (часто його називають співбесідою) є також однією із традиційних форм оцінювання знань, яка і сьогодні дуже активно використовується. Від бесіди воно різниться тим, що самому процесу інтерв'ю передує фаза ретельного планування цієї бесіди. Інтерв'ю може проходити у письмовій та усній формах, але воно, як правило, лише доповнює тестування.
В наш час тестування часто використовується для організації поточного та підсумкового оцінювання знань. Існує багато означень поняття «тестування», які найчастіше пропонуються психологами.
При визначенні рівня знань тестування може розглядатись як метод вимірювання, який на відміну від вже розглянутих методів усного опитування та письмової роботи, задовольняє основним дидактичним критеріям якості. Цей метод дає можливість забезпечити об'єктивність як процесу вимірювання і опрацювання даних, так і їх інтерпретації.
Тестування при навчанні інформатики
Практика тестового оцінювання знань свідчить, що найважливішим питанням залишається підготовка тестів. Тому слід дотримуватися певних вимог до тестових завдань. Тестове запитання повинно бути важливим за змістом та мати відповідну структуру.
Розрізняють такі типи тестових завдань:
• вибір відповіді із набору запропонованих варіантів (єдиного або кількох);
• вписування (введення з клавіатури) відповіді (чисте або заповнене текстом поле);
• встановлення відповідності;
• встановлення правильної послідовності;
• вибір фрагмента запропонованої графічної ілюстрації:
• інші.
Оскільки тести значно впливають на процес навчання учнів, необхідно розробляти такі тести, які будуть сприяти досягненню завдань навчання. Тестове завдання повинно задовольняти двом основним критеріям: воно повинно бути важливим за змістом та мати відповідну структуру. Необхідно уникати помилок, від яких виграють досвідчені в тестуванні учні, а також уникати надмірної складності. Це передумови того, що тестові завдання будуть давати валідні результати.
Виділяють два типи технічних помилок тестових завдань. Розглянемо кожний тип окремо.
Помилки, пов'язані з досвідом учнів, який одержується при тестуванні.
І- Граматичні підказки: один чи більше претендентів на правильну відповідь граматично не відповідає умові завдання. Оскільки автори текстового завдання прагнуть приділити більше уваги правильній відповіді, ніж неправильній, граматичні невідповідність частіше зустрічається в останніх. 2. Логічні підказки: частина варіантів відповідей вичерпує всі можливі варіанти.
3. Абсолютні терміни: використання в варіантах відповіді таких термінів як "завжди", "ніколи". Як правило, учень виключає відповіді, що містять такі слова через абсолютність твердження. Автор тестового завдання припускається такої помилки у випадках, коли дієслово основного завдання включається не до вступного питання, а до варіантів відповідей.
4. Занадто детальна правильна відповідь: правильна відповідь більш детальна чи більш конкретна, ніж інші варіанти відповіді.
Повтор слів: слово чи фраза із умови завдання включені в правильну відповідь.
Тенденція до конвергенції: Правильна відповідь включає в себе найбільшу кількість загальних елементів з інших варіантів відповіді.
Помилки, пов'язані із надмірною складністю:
1.Варіанти відповідей надто детальні, складні чи подвійні: числові дані представлені безсистемно. Коли використовуються числові варіанти відповіді, вони повинні бути розмішені в порядку зростання і бути виражені в єдиному форматі (тобто, в вигляді окремого числа чи в вигляді діапазону чисел).
Використання у варіантах відповіді невизначених термінів, що характеризують частоту (наприклад, "рідко", "як правило").
Стилістична неоднорідність варіантів відповіді; нелогічний їх порядок.
Використання фрази "жодного з перерахованого" в якості варіанта відповіді. Ця фраза є проблемою для тестових завдань, де потрібно прийняти рішення, а варіанти відповіді не є абсолютно правильними чи абсолютно неправильними.
Умова завдання занадто складна чи заплутана.
6. Інколи автори тестових завдань можуть перетворити достатньо легке питання в дещо настільки заплутане, що лише дуже відважний учень наважиться спробувати відповісти на нього.
Рекомендації по складанню тестових завдань та відповідей на них
Переконатися, що на тестове завдання можна відповісти, не дивлячись на варіанти відповіді, або що варіанти відповіді на100% правильні чи неправильні.
Включити в умову найбільшу частину інформації із тестового завдання; умова завдання повинна бути довшою за варіанти відповіді, які в свою чергу повинні бути достатньо короткими.
Уникати надмірної інформації в формулюванні завдання.
Уникати заплутаних складних формулювань тестових завдань. Уникати зайвих слів, намагатися одержувати просте формулювання питання.
Складати граматично правильні і логічні варіанти відповіді;розташовувати їх в логічному чи алфавітному порядку; писати правдоподібні деструктори, що мають приблизно таку ж довжину. як і правильна відповідь.
Уникати категоричних тверджень, типу "завжди", м ніколи" і" все"; а також невизначених формулювань, типу "як правило" чи
"часто".
7. Уникати тестових завдань із запереченнями (із словами "крім" чи
"не" в запитанні).
Пасати як можна ясні і зрозумілі інструкції для відповідей на питання. Не слід змінювати формат відповідей (наприклад, від формату "правильно/неправильно" до формат)' питання про відношення, або від 4-х рівневої до 2-х рівневої шкали). Або слід надавати учням відповідні інструкції про те, що в наступній секції інструмента оцінювання формат змінюється.
Прості, ясні і короткі питання завжди мають більшу перевагу, ніж складні. А саме довжина питання не повинна перевищувати півтора рядки як в тесті так і в опитувальнику. Не слід задавати два питання в одному і не робити питання занадто складним. Якщо питання складається із двох частин, вчитель ніколи не буде впевненим, на яку частину респондент дав відповідь.
10.Уникати негативних питань, оскільки учень може заплутатися, вибираючи відповідь. 11. Не використовувати занадто важких слів, а також не передбачати, що учень має не характерні для нього знання. Розрізнюють контроль вчителем, товаришем, за допомогою комп'ютера, самоконтроль.
Специфіка контролю в інформатиці полягає в наступному: неправильний результат може відчужуватися учнем, який говорить, що не він помилився, а «так машина порахувала»; через комп'ютер в тій або іншій формі пред'являється результат, що допомагає учневі усвідомити процес своєї діяльності.
Крім традиційного контролю вчителем, корисний контроль товаришем. Контролюючий вчиться розуміти хід чужої думки, пояснювати те, що знає сам, переводити свої знання у зовнішню мову.
Контроль за допомогою комп'ютера «загострює» помилки і привертає до них увагу, підводячи до наступного етапу -самоконтролю. Це вища і складна форма контролю. Людина взагалі схильна собі довіряти, а заодно зберігати самооцінку. Уміння здійснити самоконтроль, нехай і за допомогою комп'ютера, свідчить про високу міру самостійності мислення, рефлексії, самокритичності.
Важливо також усвідомлювати, що саме контролюється результат чи спосіб дії. Простіше контролюється результат, але за правильним результатом може приховуватися помилка в способі дії. Контроль останнього, є набагато важливішим.
Зворотний зв'язок може бути негайним або затриманим. Негайний зв'язок ефективніший, але дуже швидка реакція чи коментар вчителя може заважати учневі розкрити хід своєї думки, який може виявитися нестандартним, але правильним.
Оцінка самими учнями своєї роботи, а також заняття в цілому є цінним методом оцінювання. Застосувавши цей метод, учитель зможе чимало дізнатися про себе та учнів, а також про якість навчального процесу.
Учитель може застосувати метод запитань-від повід ей для самооцінки учнями своєї роботи; можна доручити учням поставити оцінки і мотивувати їх. Для проведення загальної дискусії з оцінюванням заняття вчителю доцільно скористатися методикою "Дельта-плюс", яка полягає в тому, що спочатку пропонують питання про позитивні сторони заняття (що сподобалось - "плюс), а потім обговорюють моменти, які можна було змінити. Крім того, метод "Дельта" допомагає уникати безпосередньої критики хибних дій своїх товаришів або вчителя. Іноді можна попросити учнів заповнити спеціальні форми (або таблиці) зі спостереження й оцінювання.
Для розробки нового інструментарію оцінювання навчальних досягнень учнів з інформатики необхідно:
Визначити очікувані результати уроку.
Обрати показники (критерії) оцінювання цих результатів. У визначенні таких критеріїв допомогу може надати відповідь на питання: "Як можна переконатися, що учні досягли вказаних результатів?". При відповіді на це запитання може з'явитися цілий список дій, які мають виконувати учні, для того, щоб урок досяг своєї мети. Ці дії учнів і будуть показниками (або критеріями)оцінки. На підставі цих критеріїв можна краще сформулювати очікувані навчальні результати, висловивши їх через дії учнів.
Визначити мету оцінювання. Метою не завжди буде виставлення оцінок. Вдосконалення уроку, визначення рівня розвитку і можливостей міркувати та ін. також мають бути завданням оцінювання.
Обрати конкретні стратегії оцінювання. Залежно від мети й обраних показників (критеріїв) оцінювання можна вибрати різноманітні стратегії (методи) оцінки. Єдиних рекомендацій для вибору стратегій не існує. Один вчитель може вибрати метод самоконтролю і скласти список показників, інший віддасть перевагу завданню написати узагальнений алгоритм з викладом своїх думок до нього. Третій може скористатися одразу трьома методиками оцінювання. Використання кількох стратегій допоможе не лише виставити оцінку, а й встановити зворотній зв'язок.
Залежно від цілей і конкретної стратегії оцінювання вибрати шкалу оцінки кожного з обраних показників (критеріїв). Рівень стартових вмінь працювати з комп'ютером учнів можна оцінити на підставі категорій "високий", "середній", "низький" тощо. Глибину засвоєння певної навички (наприклад, активного слухання) можна простежити, звернувши увагу на частоту застосування її (наприклад, наскільки часто учень перефразує й уточнює почуте від свого співрозмовника). Тоді оцінку можна виставити за категоріями "завжди використовує", "використовує часто ", "рідко", " не використовує". Якщо треба поставити оцінку, то вибирається 12-ти бальна шкала оцінювання. Наприклад, оцінка використовує досить часто" може відповідати 7 балам.
Визначити, як можна довести до відома учнів результати оцінювання. Дуже важливо заздалегідь повідомляти учнів про очікувані результати, показники (критерії) оцінювання, мету оцінювання, конкретні стратегії (методи) оцінки, а також шкалу оцінювання. Це допоможе учням виконувати роботу свідомо, старанно, знаючи, чого від них очікує і потребує вчитель. Учні неповинні вигадувати, чого від них очікують. Вчитель може по-різному викласти їм свої вимоги.
Можна, наприклад, продемонструвати форми оцінювання й роз'яснити, що означає кожен критерій і кожен рівень оцінки. Можна обмежитися простою розповіддю або розповіддю з обговоренням.
|