ІНТЕРАКТИВНЕ КОМП’ЮТЕРНЕ СЕРЕДОВИЩЕ

Скачати 222.21 Kb.

Назва	ІНТЕРАКТИВНЕ КОМП’ЮТЕРНЕ СЕРЕДОВИЩЕ
Дата	11.04.2013
Розмір	222.21 Kb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Інформатика > Документи

ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІНФОРМАЦІЙНО-

КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Кафедра технічної електроніки

ІНТЕРАКТИВНЕ КОМП’ЮТЕРНЕ СЕРЕДОВИЩЕ

для розробки друкованих плат

Sprint Layout 4.0R

МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК

Київ – 2005

Загальні відомості

Проектування електронних пристроїв не може обійтись без розробки конструкції та монтажу компонент. В цьому відношенні комп’ютерне моделювання монтажу дає суттєву допомогу розробнику не тільки в оптимальному його здійсненні, а і при створенні документації та моделюванні критичних параметрів конструкції.

Одна з простих програм для розробки монтажних плат ручним способом це програма Sprint-Layout 4. 0R.

Sprint-Layout - це проста і дуже зручна програма для розробки односторонніх і двосторонніх друкованих плат, розміри яких не перевищують 300x300 мм (по умовчанню - 160x100 мм), що цілком достатньо для більшості електронних конструкцій. Програма працює в середовищі Windows 95, 98, ME, NT, 2000, ХР і виконує всі необхідні для проектування друкованих плат функції.

Програма розроблена німецькою компанією Abacom.

Версія програми Sprint-Layout 4.0R має російськомовний інтерфейс. На жаль, розділ "Помощь" складений англійською мовою.

Програма Sprint-Layout містить інструменти для малювання контактних площадок (п'ятачків), доріжок, багатогранників, написів і так далі, лупу для вибору зручного масштабу перегляду креслення, а також має бібліотеку компонентів (макросів). Файли креслень мають розширення lay, а файли бібліотеки компонентів (макроси) - lmk.

Програма не потребує спеціальної інсталяції. Архів zip програми має розмір 1,25 М і розміщується на гнучкому диску. Після виконання разархівації створюється папка Layout. В ній робочим є файл layout 40.exe. Для зручного запуску програми слід для цього файла створити на робочому столі ярлик.

2

Вікно програми

В

ікно програми Sprint-Layout 4.0R із завантаженим файлом друкованої плати показано на Рис.1.

Рис.1.

Воно складається із:

рядка заголовка;
рядка головного меню;
рядка інструментів;
поле Набору спеціальних інструментів (вертикальне поле зліва);
робоче поле вікна (посередині);
поле макросів (вертикальне поле справа);
рядок стану (внизу).

Рядок заголовка - стандартний для системи Windows.

Рядок головного меню.

Головне меню програми має стандартні позиції характерні для системи Windows та додаткові, з допомогою яких здійснюються технологічні операції по розробці друкованої плати. Функціональне призначення цих позицій буде розкрито далі на прикладі розробки плати.

Рядок інструментів.

Рядок інструментів показано на Рис.2. Там же коротко розкрито функції кожного інструмента. Більш детально призначення інструментів стане зрозумілим далі на прикладі розробки плати.

3

Видалити виділений об'єкт

Створити дублікат виділеного об'єкта

Повернути на 90 градусів

Відобразити по горизонталі

Відобразити по вертикалі

Підстроювання під координатну сітку

Видалення перемичок

Згрупувати

Розгрупувати

Лупа

Обновити

Фоновий малюнок

Макроси

Інформація про проект

Рис.2.

Поле Набору спеціальних інструментів

Це поле показано на Рис.3. Там же коротко розкрито функції кожного спеціального інструменту.

Забезпечує виділення об'єкта для роботи з ним

Забезпечує збільшення чи зменшення об'єкта

Використовується для прокладки провідників

Вибір форми та режим установки контактних площадок

Режим установки контактних площадок прямокутної форми

Режим установки контактних площадок круглої форми

Виділення площ плати, що не підлягають витравлюванню

Автоматичне викреслювання многокутників

Установка режиму нанесення надписів на платі шрифтом програми

Режим установки перемичок (для автотрасування)

Автотрасировка (розводка по встановленим перемичкам)

Тестова перевірка провідників
Формування фотографії плати
Вибір розміру координатної сітки

Установка товщини провідників

Установка зовнішнього та внутрішнього діаметра контактної площадки
Установка розмірів прямокутної контактної площадки
Рис.3.

Робоче поле вікна

Робоче поле вікна програми має вид сітки на білому фоні з квадратними зі стороною 2,54 мм (0,1 дюйми) по замовчуванню. Розмір сторони квадратів можна змінювати східчасто в два рази убік збільшення й у 16 разів убік зменшення (у межах від 0,15875 мм до 5, 08 мм). Зверху і зліва на межі робочого поля розташовані горизонтальна і вертикальна лінійки, шкали яких можуть бути метричними (одна

4

поділка 1 мм) або дюймовими (одна поділка 0,1 дюйма). Переключення системи виміру шкал здійснюється кнопкою - індикатором над лівим кутом робочого поля, що у програмі називається "Метрична система". Літера М на цій кнопці показує, що поділки через 1 мм, а літера - Z, що поділки через 0,1 дюйма. Ці переключення можна робити також використовуючи рядок Система измерения/ Опции.

Плата розробляється у вигляді чотирьох шарів (по два шари на одну сторону плати), кожний із яких можна створювати, розглядати і друкувати роздільно або в комбінації з іншими шарами. Ці шари позначені як Ф1, Ml, Ф2 і М2. Ф1 - це шар, на якому зображені провідники першої сторони плати (у програмі його називають "Фольга сторона - 1"). Ml - це шар, на якому зображені контури деталей, їхні позиційні номери та інша службова інформація першої сторони плати (у програмі її називають "Маска сторона -1"). Аналогічно для іншої сторони плати: Ф2 - це " Фольга сторона - 2" і М2 - це " Маска сторона - 2". Провідники, контактні площадки і написи на шарах Ф1 і Ф2 зображуються чорними, а компоненти, корпуса і написи на шарах М1 і М2 програма зображує в червоному кольорі. Виділені елементи креслення мають пурпурний колір.

Кольори елементів робочого поля можна вибрати стандартними, чи установити самому з допомогою Опции/Переустановка цвета.

Поле макросів

З допомогою поля макросів вибираються необхідні конструктиви елементів для установки на плату а також створюються необхідні нові конструктиви у вигляді макросів. (Див. Рис.4.)

Рис.4.

Рядок стану

Самий нижній рядок вікна програми Sprint-Layout 4.0R (Рис.5) у графічних редакторах звичайно його називають Інформаційним рядком. Призначення полів цього рядка видно з малюнка.

5

Інформаційне поле

Автоматичний режим викреслювання загальної шини плати

Установка розмірів плати

Установка сторін та шарів плати

Кординати курсора на платі

Рис.5.

У російській версії програми переплутані назви рядків Показать і Активн (див. Рис. 5). Верхній рядок повинний називатися Показать (sichtbar у німецькій версії програми, visible в англійській версії), а нижній рядок Активн. (aktiv у німецькій версії програми і active в англійській версії)
Розробка плати.

Якщо читач має деякий досвід роботи з будь-яким графічним редактором, то освоїти далі роботу з програмою Sprint-Layout він зможе самостійно. Тому подальший опис програми і роботи в ній розраховано, у першу чергу, на читача, що не має подібного досвіду, хоча буде корисно і досвідченому користувачу. Для одержання успішного результату при освоєнні програми опишемо розробку простої друкованої плати. Наприклад - плати для складання пристрою, схема якого приведена на Рис.6. Пристрій має невелику кількість деталей, перелік яких зведений у таблицю 1.

ис.6.
6

Робота з макросами. Створення і видалення макросів

Тепер необхідно запустити програму Sprint-Layout 4.0R і активувати бібліотеку компонентів (макросів, елементів схеми), якщо це не відбувається по замовчуванню. Вмикання (активування), і вимикання поля макросів здійснюється останньою кнопкою Панелі стандартних інструментів, що має вид мікросхеми з червоною літерою М посередині або вибором рядка Библиотека Макросов в меню

Опции. При активуванні макросів робоче поле вікна програми укорочується і з правої сторони з'являється напис "Макросы" (див. Рис.4), під яким розташовані чотири вікна:

- вікно для вибору диска, на якому знаходиться папка з макросами;

- вікно для вибору папки з макросами;

- вікно для вибору необхідного макроса (файла елемента схеми);

- вікно, де демонструється зовнішній вигляд обраної деталі (конструктив установки на платі).

Для переносу обраної деталі з відповідного вікна на робоче поле необхідно навести курсор миші на зображення цієї деталі і, натиснувши ліву кнопку, перетягнути мишею цю деталь у потрібне місце робочого поля. Якщо потрібна друга така деталь, можна повторити цю операцію. Інші способи "розмноження" деталей на кресленні розглянемо нижче. Для видалення якогось елемента креслення необхідно виділити цей елемент і натиснути кнопку Del (Delete) на клавіатурі або вибрати рядок Удалить в меню Действия або клацнути лівою кнопкою миші по значку у вигляді циліндра (сміттєвого бачка) на Панелі стандартних інструментів.

У папці MYMACROS можна вибрати деталі схеми, які є в бібліотеці. Якщо необхідної деталі немає, то створимо її самостійно. Наприклад роз'єднувача.

К

ожний штир роз'єднувача Х5_Ш впаюється в плату двома контактами, відстань між котрими 2,5 мм. Крок між штирями також дорівнює 2,5 мм. Обидва ці параметри приблизно рівні стороні сітки робочого поля по замовчуванню. Роз'єднувач містить шість виводів, але вивід №4 не використовується і відповідний штир не встановлюється. Все це будемо враховувати при кресленні роз"єднувача Х5_Ш. Тепер виберемо в Наборі спеціальних інструментів рядок (меню) Пятачок, а в цьому меню рядок Круг. По замовчуванню зовнішній діаметр п'ятачка (контактної площадки) - 1,6 мм, а внутрішній - 0,6 мм. Змістимо курсор миші в потрібне місце робочого поля і клацнемо лівою кнопкою. П'ятачок установиться точно на перетинанні ліній сітки. Прив'язка елементів креслення до ліній координатної сітки це дуже важлива і зручна властивість програми Sprint-Layout. Перемістивши курсор в іншу точку робочого поля і клацнувши лівою кнопкою миші, ми установимо нову контактну площадку і т.д. Після установки останньої площадки, для виходу з режиму установки площадок необхідно клацнути правою кнопкою миші. У результаті одержимо установче місце для штирьового роз'єднувача (див. Рис.7).

Щоб випадково не порушити взаємне положення контактних площадок цього установчого місця при подальшій роботі, згрупуємо їх, тобто зробимо так, щоб програма сприймала їх як єдине ціле. Для цього необхідно виділити всі елементи, що необхідно згрупувати, обвести їх у режимі Указка мишиним курсором із натиснутою лівою кнопкою миші, а потім у меню Правка платы вибрати рядок Сгрупировать або на Рис.7.

7

Панелі стандартних інструментів вибрати значок у виді закритого замка або натиснути клавіатурну комбінацію Ctrl+G. Тепер при виділенні будь-якого елемента групи виділиться вся група. Якщо необхідно розгрупувати елементи групи, потрібно попередньо виділити цю групу і скористатися одним із трьох способів: - командою Расгрупировать з меню Правка платы, - кліком по значку у виді відкритого замка на Панелі стандартних інструментів, клавіатурною комбінацією Ctrl+U.

Створений таким способом компонент можна зберегти для використання в інших проектах у виді окремого файла (макроса). Для цього необхідно клацнути мишею по кнопці Соранить макрос. Ця кнопка розташована справа між вікном, де знаходиться список файлів для вибору необхідного макроса, і вікном, де демонструється зовнішній вигляд обраної деталі (мал.4, кнопка у вигляді зображення дискети). При цьому відкриэться діалогове вікно Зберігання, у котрому треба набрати назву що добавляється (що зберігається) файла (макроса) і клацнути мишею по кнопці Сохранить. До речі, поруч із кнопкою Соранить макрос знаходиться кнопка Удалить макрос, при кліку по який програма запитає: "Ви упевнені, що файл "Ім'я і Розширення (обраного файла)" необхідно видалити?" Видалення в кошик відбудеться тільки після позитивної відповіді на це питання.

А

налогічно можна створити креслення другого роз'єднувача Х5_Г. Створимо креслення установчого місця для такого роз'єднувача, тому що на нього легко встановлюється також роз'єднувач першого типу. Це робиться аналогічно тому, як створювалося креслення роз'єднувач Х5_Ш. Роз'єднувач Х5_Г, на відміну від Х5_Ш, має корпус, то можна намалювати і його. Для цього виберемо клавішею F2 або мишею Показать шар Ml, а потім - інструмент Дорожка. Товщину ліній бажано установити рівною 0,4 мм. Тому що лінії прив'язуються до сітки, то сторону сітки бажано зменшити до 1,27 мм. Це здійснюється

Рис.8. відповідною кнопкою (у виді координатної сітки) Набору спеціальних інструментів, що відкриває меню, в якому безпосередньо робиться вибір розміру сторони сітки. Далі установимо мишачий курсор у потрібне місце робочого поля. Натиснувши ліву кнопку миші й утримуючи її, накреслимо прямокутник. Він буде мати червоний колір. В результаті одержимо креслення Рис. 8. Згрупуємо його. При бажанні його також можна запам'ятати у виді окремого файла (див. вище).

Після всіх попередніх маніпуляцій під робочим полемо в рядку Активн. виділені чорним Ф1 і червоними Ml, інші символи в цьому рядку слабоконтрастні, що говорить про те, що шари Ф2 і М2 неактивні. Це значить, що на робочому полі чорним зображений саме шар Ф1 (друкарські провідники), а червоним - Ml (корпуси і позначення елементів). У рядку Показать точка під Ml, що говорить про те, що цей шар активний, і малювання й інші операції ми робимо саме в цьому шарі.

Для зручності подальшої роботи установимо сторону сітки робочого поля, рівною 0,635 мм. Клацнувши лівою кнопкою миші по зображенню роз'єднувача Х5_Г, виділимо його і перемістимо у верхній лівий кут. Перемістити виділений елемент можна, перетягнувши його мишею або натисканням клавіш переміщення курсору. При цьому переміщення відбувається дискретно з кроком, рівним стороні координатної сітки. Аналогічно перемістимо разєднувач Х5_Ш (приблизно так, як

8

показано на Рис.9). Тепер перетягнемо на робоче поле креслення всі інші деталі схеми. Крім КТ315 нам знадобляться наступні деталі:

- резистори довжиною (разом із виводами) 7,5 і 10 мм,

- діоди - 7,5; 10 мм і 12,5 мм,

- конденсатор із відстанню між виводами 5 мм.

Відповідні лінійні розміри деталі закодовані в назві файла (макроса). Наприклад, D_4.lmk позначає, що це макрос діода з відстанню між виводами (довжиною) у 4 клітини координатної сітки по замовчуванню, тобто 4 х 2,54 мм = 10,16 мм. Тому нам необхідно по черзі знайти, виділити і перетягнути на робоче поле наступні макроси: KT315.lmk (якщо це не зроблено раніше), D_3.lmk, D_4.lmk, D_5.lmk, R_3.lmk, R_4.lmk і C_2a.lmk. Транзистор KT315 розташований на робочому полі горизонтально. Для нашої конструкції це не саме вдале положення. Виділимо цей транзистор, клацнувши по ньому лівою кнопкою миші. Для повороту його на 90 градусів скористаємося одним із способів:

- виберемо команду Повернуть на 90 градусов в меню Правка платы;

- натиснемо на клавіатурі комбінацію клавіш Ctrl+R;

- відкриємо контекстне меню, встановивши курсор миші на поле транзистора і клік правою кнопкою, і далі Повернуть на 90 .

Після першого повороту транзистор прийме вертикальне положення, базою - униз, що цілком нас улаштовує. Тому що транзисторів КТ315 у схемі в нас два, тому необхідно одержати другий такий же. Для цього необхідно, не знімаючи виділення, набрати комбінацію Ctrl+D або клацнути по х2 на Панелі стандартних інструментів або вибрати команду Дубликат меню Действия. або контекстного меню. При цьому на робочому полі з'явиться друге зображення елемента, яке необхідно перетягнути в потрібне місце. Користуючись принциповою схемою, та досвідом розробки .друкованих плат і викладеним вище, розставимо решту деталей (див. мал.10).

Незручно? Незрозуміло, де яка деталь?

Це поправимо.
Написи. Автонумерація

У Наборі спеціальних інструментів є два інструменти з однаковою назвою Напис. Верхній із них дозволяє використовувати стандартний шрифт Windows, установлений по умовчанню і має як латинський, так і російський алфавіт. Нижній - використовує шрифт, що генерируєтья програмою Sprint-Layout. Цей шрифт має тільки латинський алфавіт і виглядає дещо грубішим, але має одну корисну властивість: його можна зеркально відображати так само, як будь-який інший елемент креслення, але про це пізніше. Підпишемо на кресленні позиційні номера деталей схеми, використовуючи власний шрифт програми Sprint-Layout. Щоб написи не мішали розводити друковані провідники, зробимо це в шарі Ml, попередньо активізувавши його, що можна здійснити натисканням клавіші F2. Виберемо в Наборі спеціальних інструментів нижній інструмент Напис. Відкриється діалогове вікно Рис.9. У віконці Висота виставимо 2,2 мм - це найбільше зручна висота шрифту. У віконці Текст наберемо VD (для діодів). У квадратике Текст + Номер поставимо галочку, а у віконці Почати з №: замість 0 (нуля) по умовчанню установимо 1. Клацнувши мишею по кнопці ОК діалогового вікна, ми ввійдемо в режим установки позиційних номерів діодів з автонумерацией. Діалогове вікно закриється, і біля мышиного курсору з'явиться червоний напис "VD1", що переміщається за курсором як прив'язана. Підведемо її до відповідного діода і клацнемо лівою кнопкою миші. Позиційний номер VD1 залишиться біля діода, а за курсором буде "волочитися" напис "VD2". Після її установки в зручне для читання місце, промаркируем місця установки інших діодів. Для виходу з цього режиму досить клацнути правою кнопкою миші. Установка позиційних номерів інших деталей робиться аналогічно, тільки у вікні Текст необхідно набрати VT, R або С. У результаті одержимо проміжне креслення мал. 11. На цьому малюнку розташування деталей показано з боку цих самих деталей, а не з боку друкарських провідників. На перший погляд, це може показатися не зовсім зручним, але далі ми побачимо, що це не так. Тепер, з огляду на усе вищевикладене, можна приступати безпосередньо до малювання провідників друкарської плати.
Розведення друкарських провідників. Напису на друкарській платі

Клавішею F1 активуємо шар Р1. Вибираємо інструмент Провідник із Набору спеціальних інструментів і в третьому знизу віконці встановлюємо товщину ліній 0,7 мм. Підводимо курсор миші до лівої верхньої контактної площадки рознімання Х5_ГНІЗДА і короткочасно натискаємо на ліву кнопку миші. При подальшому переміщенні миші за курсором буде тягтися від цієї площадки по лініях сітки або по діагоналі чорна лінія-провідник. Якщо провідник у якийсь точці повинний повернути, те, довівши його до цієї точки, треба клацнути лівою кнопкою миші і далі продовжити його звістки до наступного повороту або контактної площадки. Якщо потрібно закінчити креслення провідника, те після щиглика лівою кнопкою необхідно зробити щиглик правою кнопкою миші. Аналогічно вичерчуються й інші провідники плати (мал. 12). Якщо якійсь провідник проведений невірно, те його можна видалити тим же способом, яким віддаляться будь-які інші елементи креслення (див. вище).

Дуже зручно, коли разом із провідниками на платі витравлюються позиційні номера деталей і інші допоміжні написи. Для цього необхідно зробити ці написи в шарі Р1. Виберемо в Наборі спеціальних інструментів верхній інструмент Напис, що використовує шрифт Windows. У открывшет діалоговому зробимо ті ж установки, що і при виготовленні написів у шарі Ml (див. вище). При виборі місця для написів у цьому випадку треба стежити, щоб вони не перекорачивали провідники. Зовсім не обов'язково, щоб напису в шарах Р1 і Ml збігалися по місцю. Більш того, при цій операції шар Ml можна відключити, щоб не мішав.
Установка розмірів плати

На останніх малюнках видно, що всі деталі пристрою уместились на платі розміром 61x24 мм. Виставимо ці розміри на кресленні плати. Для цього клацнемо по кнопці-індикаторі Розмір плати 100 х 100 мм в.Інформаційному рядку або виберемо рядок Установка розміру меню Креслення плати. У діалоговому вікні , що відчинилося , установимо необхідну ширину і висоту, а при бажанні, поміняємо назву (закладання) креслення плати, і клацнемо в цьому вікні по кнопці ОК, щоб закрити його. На цьому подальшу розробку плати можна закінчити. Хоча для того, щоб на кресленнях були значні контури плати, обведемо їх по контурі тонкою лінією як у шарі Р1, так і в шарі Ml. При цьому контур плати значний як на малюнку друкарських провідників, так і на розташуванні деталей. Креслення плати прийме остаточний вид (мал. 13). На цьому малюнку сполучені два креслення:

1) креслення друкарських провідників у дзеркальному відображенні -слой Р1;

2) креслення розташування деталей на платі - шар М1.

Це креслення необхідно зберегти, привласнивши йому довільне ім'я (спосіб зберігання стандартний).

Якщо вибрати для показу в цьому кресленні тільки шар М1, то ми одержимо креслення розташування деталей (див. мал.14), а якщо - тільки шар Р1, то ми одержимо креслення друкарських провідників у дзеркальному відображенні. Як одержати це креслення провідників у звичайному виді?

Для цього треба виділити всі елементи креслення, набрав клавіатурну комбінацію Ctrl+A або вибрати рядок Виділити усі в меню Дії, а потім відобразити все креслення зеркально по горизонталі одним із трьох способів:

- клацнувши мишею по значку на Панелі стандартних інструментів,

- набрав клавіатурну комбінацію Ctrl+H,

- обравши рядок Відобразити по горизонталі в меню Правка креслення.

Звернете увагу на те, що напису, виконані шрифтом Windows, зеркально не відображаються (див. мал.15), що, як бачите, дуже зручно. Правда, у деяких випадках у результаті дзеркального перетворення (відображення) окремі написи можуть перекоротить доріжки. Кожний такий напис необхідно виділити і трохи перемістити, усунувши коротке замикання.

А тепер повернемося до збереженого креслення (мал. 13), що можна зробити, виконуючи зворотні дії або закривши, а потім знову открыв цей файл.
Преса креслень

Для входження в режим преси і виводу на принтер креслення необхідно клацнути лівою кнопкою миші по значку принтера на Панелі стандартних інструментів або вибрати в меню Файл рядок Преса. При цьому відчиниться вікно мал. 16. Давайте розберемося в основних установках цього вікна. Верхні дві строчки дозволяють вибрати одну з двох сторін друкарської плати для наступного виводу на пресу. Якщо галочку установити тільки в квадратике Плата, то на пресу будуть виводитися друкарські провідники і напису, виконані в шарі цих провідників. Якщо галочку установити тільки в квадратике Елемент, то на пресу буде виводитися розташування деталей. Активація рядків Пайка і Сверловка необхідна для роздруківки креслень відповідних шаблонів. Галочка в квадратике Зеркально забезпечить дзеркальне перетворення креслення при пресі. При установці галочки в квадрат Хрести в кутах креслення плати будуть друкуватися реперные хрести. При установці галочки в квадрат Рамка по периметрі креслення плати буде друкуватися рамка.

Щиглик мишею по кнопці Настроювання викликає стандартне вікно настроювання вашого принтера. А тепер зробимо спробний відбиток креслення друкарської плати або розташування деталей. Для цього клацнемо мишею по кнопці Преса, після чого виміряємо розміри плати на отриманому відбитку. Якщо вони збігаються з розрахунковими, то додаткового настроювання не потрібно. Якщо розміри плати на відбитку не збігаються з розрахунковими, то необхідно розрахувати і ввести коефіцієнт масштабирования. Для розрахунку коефіцієнта масштабирования у відсотках скористаємося формулою:

п =100% lотпечат/l

де п - коефіцієнт масштабирования, lотпечат -довжина плати на відбитку, а l- розрахункова довжина плати.

Далі, за допомогою миші необхідно установити точку в кружку, позначеному як < >, і за допомогою лінійки прокручування виставити розрахункове значення коефіцієнта масштабирования. Після чого необхідно повторно зробити відбиток і, вимірявши довжину плати на ньому, переконатися в слушності розрахунків.

За допомогою масштабирования при пресі можна друкувати збільшені і зменшені креслення, выставив потрібний коефіцієнт масштабирования.

Деякі принтери можуть спотворювати вертикальні і горизонтальні розміри відбитка неоднаково. Для корекції перекручувань такого роду використовується вікно, що відчиняється щигликом миші по кнопці Поправка. У цьому вікні встановлюються значення горизонтальної і вертикальної поправки, що розраховуються приблизно так, як ми робили розрахунок коефіцієнта масштабирования. Якщо плати невеликі і на однім листі необхідно надрукувати декілька креслень, то потрібно клацнути мишею по кнопці Колич-во й у вікні , що відчинилося , виставити кількість креслень (або як вони названі в цьому вікні - сторінок) по горизонталі і вертикалі, а також розмір зазора між ними. Після цього можна зробити пресу.
Деякі додаткові можливості програми

Дуже корисні інструменти Зафарбування і Мн.Гранник (треба думати: багатогранник) із Набору спеціальних інструментів. Активуються ці інструменти, як і інші, щигликом миші по відповідній кнопці Набору. Зовні Зафарбування працює так само, як Провідник, але після того як накреслена замкнута лінія, по щиглику правої або лівої кнопки миші внутрішня частина робочого поля, обмежена цією замкнутою лінією, офарбиться в чорний колір на шарах Р1, Р2 і в червоний колір на шарах Ml і М2.

При активації інструмента Мн.Гранник відчиняється меню Генератор Багатогранників, у котрому необхідно виставити його параметри (кількість кутів, радіус, товщину лінії і зсув). Якщо багатогранник усередині повинний бути зафарбований, те необхідно установити галочку в квадратик Зафарбувати. Після щиглика мишею на кнопку ОК установка багатогранників нічим не відрізняється від установки п'ятачків.

Інструмент Перемички з того ж Набору дозволяє встановлювати на кресленні навісні перемички (колір перемичок - синій). Роздів Допомогу програми пропонує перед розведенням друкарських провідників з'єднати елементи перемичками (мал. 17), а потім, начертив друкарські провідники, клацнути мишею по значку на Панелі стандартних інструментів або вибрати в меню Правка креслення рядок Видалення непотрібних перемичок. При цьому вийдуть перемички, що дубльовані друкарськими провідниками, і залишаться перемички між тими деталями, друкарські з'єднання між який ми не змогли або забули провести. Дуже зручне нагадування.
Файли інших форматів

Якщо необхідно використовувати креслення, виконані в програмі Sprint-Layout 3.0, для звітів або як малюнки для статті, то програма дозволяє експортувати їх у графічний формат *. bmp. Для цього в меню Файл необхідно вибрати підміню (рядок) Експорт файла, а в ньому рядок Експорт файла у форматі ". BMP, - що робити далі, підкаже діалогове вікно , що відчинилося. До речі, експорт файла можливий у формати Gerber і Ехсеllоп (Сверловка), використовувані професійними виробниками друкарських плат.
Хитрі можливості програми

Cтудентам іноді доводиться передирати (копіювати) креслення на просвіт, використовуючи товсте скло і настільну лампу, а також вносити визначені зміни в ці креслення. Цей процес то нагадує ще одну оригінальну можливість програми Sprint-Layout 3.0.

Якщо необхідно на базі креслення друкарської плати з журналу або Інтернет створити новий, декілька інший, необхідно перевести файл креслення цієї друкарської плати у формат *. bmp (при необхідності отсканировав креслення), а потім помістити його як тло на робітником поле програми Sprint-Layout (див. мал. 18). Для цього після відкриття вікна програми з чистим робочим полемо необхідно клацнути лівою кнопкою миші по значку Панелі стандартних інструментів або вибрати рядок Задній план (Тло) у меню Опції. При цьому відчиниться двухстраничное вікно, що називається в програмі Вікном Діалогу заднього плану (тла), див. мал.19. Кожній сторінці цього вікна відповідає одна сторона друкарської плати. Це значить, що для кожної сторони плати можна створити своє тло. Щоб вибрати bmp-файл для тла, необхідно клацнути мишею по кнопці Відчинити Файл і у вікні , що відчинилося , вибрати файл звичайним для Windows способом. Після цього у Вікні Діалогу заднього плану (тла) під кнопкою Відчинити Файл з'явиться назва обраного файла, а в квадратике Показати (Вкл/ Выкл) самоустановится галочка. При цьому тло може поки не змінитися. Для того щоб установити фоновий малюнок і виставити його оптимальний розмір, необхідно змінювати дозвіл цього малюнка кнопками прокручування у віконці Дозволений (мал.19).

Кнопками прокручування у віконцях Сдвиг-Х і Сдвиг-Y можна змістити малюнок у потрібне місце робочого поля, а клацнувши мишею по квадратику Колір, ми відчинимо вікно з палітрою для зміни кольору фонового малюнка (по умовчанню колір фонового малюнка зелений). Після установки параметрів у Вікні Діалогу заднього плану (тла) необхідно клацнути мишею по кнопці ОК.

По контурах фонового малюнка, використовуючи інструменти програми Sprint-Layout, легко скопіювати всю плату або її окремі фрагменти, а також внести в її креслення необхідні зміни.

При виготовленні плат для високочастотних пристроїв або просто для економії розчину при травленні плат у кресленні можна автоматично зафарбувати невикористана область плати (див. мал.20). Вони не будуть витравлюватися і можуть використовуватися як екран. Це здійснюється щигликом миші по значку (насподі вікна програми) або вибором рядка Загальна шина (маса) у меню Опції.
Клавіатурні комбінації програми Sprint-Layout 3.0

Клавіатурні комбінації досвідчені користувачі використовують для швидкого виконання тієї або іншої команди. Правда, є одна проблема - їх треба запам'ятати. Клавіатурні комбінації програми Sprint-Layout 3.0 зведені в таблицю 2. Вони виконуються однаково як при англійської, так і при русской розкладці клавіатури.
У посібнику використані матеріали статті

Безверхний Ігор. Як розробити друкарську плату. «Радиохобби» №4/2002.

Схожі:

ІНТЕРАКТИВНЕ КОМП’ЮТЕРНЕ СЕРЕДОВИЩЕ Комп’ютерне моделювання, яке ще називають математичним або віртуальним моделюванням, є потужним засобом дослідження у найрізноманітніших...	1 Інтерактивний електронний посібник "Основи інформаційно-електронних технологій". 2 Методичний посібник "ІНТЕРАКТИВНЕ КОМП’ЮТЕРНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ELECTRONICS WORКBENCH v 12"
Основні етапи розв’язування прикладної задачі з використанням комп’ютера.... Формулювання задачі в термінах певної предметної галузі знань (математика, фізика, економіка тощо)-постановка задачі	РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА з дисципліни "Основи комп’ютерного проектування та моделювання РЕЗ" Предметом дисципліни є комп'ютерне проектування та моделювання з застосуванням сучасних пакетів прикладних програм для автоматизованого...
Психологічні особливості віртуального спілкування Воно присутнє у нашому житті усюди: безпосереднє спілкування людей, спілкування за допомогою телефону, дитячі ігри, комп’ютерне спілкування....	КОНСПЕКТ УРОКУ З ФІЗИКИ (10 КЛАС) Тема уроку Комп'ютер, мультимедійний проектор, презентація до уроку, програмне середовище «Жива фізика»
7. Архітектура комп’ютера Архітектура комп’ютера. Поняття архітектури комп’ютера. Класична архітектура комп’ютера і принципи фон Неймана. Удосконалення і розвиток...	Урок засвоєння нових знань Навчальна. ознайомити учнів зі сферою застосування комп’ютерної графіки; з поняттями цифрова графіка, векторна графіка, растрова...
Урок засвоєння нових знань Навчальна. ознайомити учнів зі сферою застосування комп’ютерної графіки; з поняттями цифрова графіка, векторна графіка, растрова...	В. Ю. Биков Навчальне середовище сучасних педагогічних систем Сучасний рівень науки і техніки формує технологічне та інформаційне середовище, в якому існує людина, впливає на відносини між людиною...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання