ТЕМА 11 АНАЛІЗ ВИРОБНИЦТВА ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ

Скачати 1.31 Mb.

Назва	ТЕМА 11 АНАЛІЗ ВИРОБНИЦТВА ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ
Сторінка	7/10
Дата	10.04.2013
Розмір	1.31 Mb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Інформатика > Документи

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Аналіз використання обладнання.

Вивчивши узагальнюючі показники ефективності використання основних засобів, необхідно провести більш детальний аналіз використання виробничого обладнання.

Насамперед, перевіряється забезпеченість підприємства обладнанням, повнота його використання.

Розрізняють обладнання наявне та встановлене (здане в експлуатацію), обладнання, яке фактично використовується у виробництві, та яке знаходиться в ремонті, резервне (див. табл. 12.22). Найбільший ефект досягається, якщо за величиною перші три групи обладнання приблизно однакові.

Для оцінки використання наявне обладнання порівнюють з встановленим, а встановлене - з працюючим, тому що не все наявне обладнання може бути встановлено і не все встановлене обладнання перебуває в експлуатації.

Для характеристики рівня залучення обладнання у виробництво розраховують наступні показники:

коефіцієнт використання наявного обладнання:

коефіцієнт використання встановленого обладнання:

При цьому потенціальний резерв збільшення виробництва продукції за рахунок збільшення кількості діючого обладнання - це різниця між кількістю наявного та встановленого обладнання, помножена на базовий середньорічний виробіток продукції на одиницю обладнання.

Показники ефективності експлуатації обладнання поділяють на дві групи:

показники екстенсивного використання (за часом);
показники інтенсивного використання (за потужністю).

Показники першого типу характеризують роботу обладнання за часом або за кількістю (охопленням): кількість обладнання; відпрацьований час; коефіцієнт змінності роботи устаткування; структура парку машин і обладнання. Показники другого типу пов'язані з його виробітком (випуск продукції за І машино-годину), тобто визначають рівень використання потужності обладнання, його продуктивність.

Вихідними даними при аналізі екстенсивного використання обладнання є баланс робочого часу роботи обладнання.

Баланс часу роботи обладнання визначається за цехами і підприємством в цілому, для чого розраховуються наступні фонди часу:

календарний фонд часу (Т_К) - максимально можливий час роботи обладнання, що дорівнює добутку кількості календарних днів у звітному періоді, кількості годин в добі (24 гол.) кількості одиниць встановленого обладнання. Він поділяється на режимний і позарежимний час:
- режимний фонд часу (Т_Р) розраховується як добуток кількості одиниць встановленого обладнання, кількості робочих днів звітного періоду та кількості тривалості робочого дня з урахуванням коефіцієнта змінності:

Коефіцієнт змінності (К_ЗМ) визначається як відношення суми відпрацьованих верстато-змін до всього встановленого обладнання їв тому числі, що знаходяться в ремонті та резерві):

Коефіцієнт змінності показує, скільки змін пропрацював верстат. Чим вище коефіцієнт змінності, тим більший є випуск продукції".

позарежимний час (Т_ПЗ) включає вихідні та святкові дні, час невиробничих змін, міжзмінні та обідні перерви.

плановий фонд (Т_П) відрізняється від режимного часом перебування обладнання її плановому ремонті та на модернізації, кількістю планових трат робочого час;
фактичний фонд відпрацьованого часу (Т_ф) - кількість фактично відпрацьованих машино-годин .

Для характеристики використання обладнання за часом застосовуються наступні показники - коефіцієнти використання:

календарного фонду часу: К_К..ф = Т_Ф / Т_к;
режимного фонду часу: К_Р.Ф. = Т_ф / Т_Р;
планового фонду часу: К_П.Ф = Т_ф / Т_П.

При ньому порівняння різних фондів часу проводиться для вирішення наступних аналітичних завдань:

календарного і режимного фондів часу обладнання - дозволяє визначити можливості кращого використання обладнання за рахунок підвищення коефіцієнту змінності;
можливого і режимного фондів часу - дає змогу встановити можливості кращого використання обладнання за рахунок зменшення витрат часу на ремонт в робочий час;
фактичного і планового календарних фондів - дозволяє встановити ступінь виконання плану із введення обладнання в експлуатацію за кількістю і строками.

Крім того, доцільно визначити питому вагу простоїв в календарному фонді часу роботи обладнання, як відношення величини простоїв та календарного фонду часу:

Зниження показників фондів часу роботи обладнання і збільшення питомої ваги простоїв свідчить про те, що у господарюючого суб'єкта с резерви зростання виробництва. Отже, необхідно посилити контроль за використанням обладнання, з'ясувати причини зниження зазначених показників.

Інтенсивне використання основних засобів характеризується як показниками виробництва на одну машино-годину, так натуральними і умовно-натуральними показниками, прийнятими в тій або іншій галузі, показниками середньомісячного виробітку продукції з одиниці обладнання або виробничої площі.

Показники інтенсивного використання обладнання розраховуються за планом, фактом, визначається абсолютне відхилення, виявляються причини зміни показників, резерви зростання обсягу випуску. Зниження фактичних показників порівняно з розрахунковими, виходячи з раціонального завантаження обладнання, свідчать про нераціональне завантаження виробничої потужності, втрату можливостей збільшення обсягу виробництва продукції.

Показником інтенсивності роботи обладнання є коефіцієнт інтенсивності завантаження (К_ІНТ):

де ГВ₁ і ГВ₀ - відповідно фактичний і плановий виробіток обладнання за машино-год.

Інтенсивність використання обладнання підприємства вимірюється кількістю виробленої продукції на одиницю обладнання за одиницю часу. На продуктивність одиниці обладнання в свою чергу впливають на такі фактори:

використання прогресивних технологій;
застосування сучасних методів організації та управління виробництвом;
рівень кваліфікації промислово-виробничого персоналу.

Узагальнюючий показник, який комплексно характеризує використання обладнання, - це коефіцієнт інтегрального завантаження (К_ІНТЕГ), що розраховується як добуток коефіцієнтів екстенсивного (К_ПФ) та інтенсивного (К_ІНТ) завантаження обладнання:

Розрахуємо показники використання обладнання на підставі даних таблиці 12.23.

За даними табл. 12.23 за 2-й рік відбулося збільшення коефіцієнтів інтенсивного і екстенсивного завантаження обладнання. При цьому, коефіцієнт інтенсивного завантаження збільшився на 12%, а коефіцієнт екстенсивного завантаження - на 4,9 %.

Аналіз виробничої потужності.

Виробнича потужність підприємства – максимально можливий випуск продукції при досягнутому або наміченому рівні техніки, технології та організації виробництва.

Виробнича потужність визначається за потужністю провідних цехів, в і цехах - за провідними ділянками або обладнанням. Провідним вважається обладнання, на якому виконуються основні найбільш трудомісткі операції. Якщо на ділянці або в цеху декілька груп обладнання, то потужність визначається за однією групою, де обробка деталей є найбільш трудомісткою. Виробнича потужність визначається в тих же одиницях виміру, в яких встановлюється обсяг випуску продукції (в натуральних, вартісних вимірниках). При визначенні виробничої потужності використовують максимально можливий фонд часу роботи обладнання, який:

1) в умовах безперервного виробництва визначається як добуток календарних днів року і тривалості доби (24 год.) без урахування часу, який необхідний для проведення ремонту і технічних зупинок, якщо ці зупинки не входять до норми роботи техніки;

2) в інших випадках визначається як можливий плановий фонд роботи обладнання з урахуванням режиму роботи, тривалості ремонтів, вихідних святкових днів тощо.

Аналіз використання виробничої потужності проводиться за даними планового і звітного балансів виробничих потужностей.

Баланс виробничої потужності розраховується за формулою:

де П_Н, П_К - відповідно потужність на початок і кінець періоду;

П_о – збільшення потужності за рахунок проведення оргтехзаходів; Пр - збільшення потужності за рахунок реконструкції діючого виробництва; П_Б - збільшення потужності за рахунок будівництва нових і розширення діючих засобів; П_АС - зміна потужності у зв'язку зі змінами асортименту, внаслідок зміни трудомісткості; П_В - зменшення потужності у зв'язку з вибуттям засобів.

На підставі проведених розрахунків за балансом виробничої потужності визначаються зміни. Потім оцінюється ступінь використання виробничих потужностей за наступними коефіцієнтами:

загальний коефіцієнт, що визначається як відношення фактичного або планового обсягу виробництва продукції до середньорічної виробничої потужності підприємства;
інтенсивний коефіцієнт, який розраховується як відношення середньодобового випуску продукції до середньодобової виробничої потужності;
екстенсивний коефіцієнт, що визначається як відношення фактичного або планового фонду до розрахункового фонду робочого часу, прийнятого при визначенні виробничої потужності.

У процесі аналізу вивчається динаміка цих показників (див. табл. 12.24). При цьому підвищення рівня даного показника сприяє збільшенню виробництва продукції і зменшенню її собівартості.

За даними табл. 12.24 можна зробити висновок, що виробнича потужність у 2-му році збільшилась на 3,9 % або на 40 тис. грн. Резерв виробничої потужності у 2-му році склав 13,6%. На зміну виробничої потужності найбільший вплив мало будівництво нового цеху та модернізація, що збільшило виробничу потужність на 53 тис. грн.

Якщо в процесі аналізу ступеня використання виробничої потужності коефіцієнт завантаження сягав менше 0,5-0,6, необхідно дослідити причини такого стану і розробити заходи для його виправлення, Однак не потрібно вимагати і повного використання основних засобів, так як підприємство повинно мати резервні потужності, які забезпечують його стійку роботу і можливість швидко задовольнити короткострокові додаткові потреби ринку. Більш того, резервні потужності в окремих галузях народного господарства необхідні як засіб забезпечення надійності та безперервності роботи багатьох інших підприємств і навіть регіонів. В першу чергу, це стосується підприємств енергопостачання, зв'язку, транспорту.

12.2.3. Аналіз лізингових операцій

В умовах переходу до ринкової економіки підприємствам інколи вигідніше взяти необхідний об'єкт основних засобів у тимчасове користування в іншого суб'єкта, тобто орендувати, ніж придбати його.

Лізингові операції розглядаються як новий вид фінансування. Цьому сприяють загальні тенденції економічного розвитку країни та інші вигоди, до яких належать, зокрема;

1) зменшений обсяг ліквідних засобів у зв'язку з труднощами, що постійно виникають на грошовому ринку;

2) загострення конкуренції, що потребує оптимізації інвестицій, які дають можливість суттєво розширити ринок збуту за рахунок залучення в господарський оборот малих і середніх фірм;

3) підтримка розвитку лізингових операцій з боку державних органів влади, що стимулює зростання інвестиційної діяльності;

4) зменшення прибутку підприємств, що обмежує їх можливості виділення необхідних коштів для відтворення розширеного виробництва;

5) загальне збереження ліквідності підприємств;

6) сприяння підвищенню швидкості обороту власного капіталу;

7) створення міцної основи для здійснення розрахунків, що надає балансові переваги та страхові вигоди.

Лізинг - це підприємницька діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів та полягає в наданні лізингодавцем у виключне користування на визначений строк лізингоодержувачу майна, що є власністю лізингодавця або отримується ним у власність за дорученням і погодженням з лізингоодержувачем у відповідного продавця майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Лізинг здійснюється за договором лізингу, який регулює правовідносини між суб'єктами лізингу, і, залежно від особливостей здійснення лізингових операцій, може бути двох видів - фінансовий чи оперативний (рис. 12.5).

Аналіз лізингових операцій проводиться кожним суб’єктом лізингу.

1. Лізингодавець вивчає доцільність придбання основних засобів у виробників та можливість укладання договору з майбутнім лізингоодержувачем.

При наданні об'єкта основних засобів в лізинг з боку лізингодавця проводиться аналіз платоспроможності лізингоодержувача, результати якого дозволять визначити ступінь ризику укладання угоди. За міжнародним лізингом вивчається доцільність вибору тієї або іншої валюти контракту, дасться оцінка ризику зміни її курсу, вивчається митний режим лізингодавця, система оподаткування тощо.

Крім того, лізингодавець визначає рентабельність лізингових операцій як відношення прибутку (прибуток за кожним договором, чистий прибуток тощо) до витрат.

2. Лізингоодержувач проводить аналіз лізингових операцій в наступній послідовності:

аналіз забезпеченості підприємства основними засобами, їх структури та стану, а також необхідності в оновленні складу основних засобів або розширення матеріально-технічної бази;
визначення доцільності здійснення лізингових операцій;
виявлення факторів, що визначають перевагу лізингових операцій над придбанням таких основних засобів;
вибір виду лізингу, оцінка його економічної доцільності та недоліків йог застосування для конкретного підприємства.

Перший етап аналітичного дослідження проводиться відповідно до методики аналізу, викладеної в п. 12.2.2.

При отриманні основних засобів в оперативний чи фінансовий лізинг необхідним є вибір стратегії здійснення лізингових операцій з метою визначення очікуваного строку використання основних засобів та виду лізингу.

Отримання основних засобів в оперативний лізинг доцільне при нетривалому їх використанні або необхідності застосування новітніх технологій виробництва. Операції з фінансового лізингу доцільно застосовувати у разі тривалого використання основних засобів, дефіциту оборотних коштів тощо.

Застосування лізингових операцій забезпечує введення в дію нових об'єктів та потужностей, дає можливість за короткий проміжок часу оновити активну частішу основних засобів, запобігає впровадженню застарілої за своїми конструктивними рішеннями техніки, надає можливість системно оцінити технічний рівень машин і обладнання, своєчасно зняти з виробництва застаріле обладнання.

Доцільність проведення лізингових операцій визначається ефективністю використання основних засобів, отриманих в лізинг.

Для аналізу ефективності використання об'єктів лізингу використовуються показники співвідношення вартості товарної продукції до середньорічної вартості об'єктів лізингу; співвідношення середньорічної вартості об'єктів лізингу до вартості товарної продукції: показники рентабельності об'єктів лізингу (відношення прибутку до середньорічної вартості об'єктів лізингу). В процесі аналізу оцінюється рівень наведених показників, вивчається їх динаміка.

Для аналізу показників ефективності використання окремих об'єктів лізингу застосовується методика, аналогічна методиці аналізу ефективності використання машин і обладнання, викладеній в п. 12.2.2.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Схожі:

Тема уроку Практична робота №8. Розміщення посівів сільськогосподарських культур ( робота на контурній карті). Аналіз статистичних даних виробництва...	Технічний регламент «Вимоги щодо виробництва молока та молочних продуктів» Загальні положення Цей Технічний регламент визначає обов’язкові вимоги до молочної продукції та процесів її виробництва, у тому числі, стосовно інформації,...
Система розробки і реалізації управлінських рішень щодо формування,... Економічні відносини з приводу купівлі матеріально-технічних ресурсів, виробництва продукції та її реалізації	1. ЗНАЧЕННЯ, ЗАДАЧІ І ДЖЕРЕЛА АНАЛІЗУ Обсяг реалізації (дохід) характеризує показник реалізованої продукції у діючих цінах. Виконання виробничої програми оцінюється щоденно...
Витрати і результати Собівартість продукції – це грошова форма витрат на підготовку виробництва, виготовлення та збут продукції	ТЕМА 13 АНАЛІЗ ВИТРАТ НА ВИРОБНИЦТВО ПРОДУКЦІЇ Вивчити основні показники, що використовуються при аналізі витрат на виробництво продукції
Підприємства (П в ) включає прибуток від реалізації продукції (робіт,... Загальний прибуток підприємства (Пв) включає прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг) і майна (матеріальних цінностей) та...	ТЕМА: Облік господарських процесів ТЕМА ЗАНЯТТЯ: Облік готової продукції. Визначення складу і структури витрат у складі готової продукції. Документальне оформлення...
ТЕМА: Облік господарських процесів ТЕМА ЗАНЯТТЯ: Облік готової продукції. Визначення складу і структури витрат у складі готової продукції. Документальне оформлення...	О. В. Лапчук Національний університет кораблебудування, м. Миколаїв... Проблеми обліку витрат виробництва та виробничої собівартості ПРОДУКЦІЇ (РОБІТ, ПОСЛУГ)

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання