|
Скачати 0.64 Mb.
|
Категорія „Фантастика" 1. „Невіл ще зроду не сідав на мітлу, бо йому не дозволяла бабуся. Він постійно встрявав у якусь халепу. Сова-сипуха принесла Невілові невеликий пакуночок від бабусі. Він схвильовано розпечатав його і показав усім скляну кульку, що вся була ніби заповнена білим димом. - Це Нагадайко! - пояснив він. - Бабуся з нас, що я забудько... а він нагадує, коли ви щось забули зробити. Дивіться, його треба отак міцно тримати і, якщо він червоніє, значить ви щось забули..." ( Ролінг ,. Гаррі Поттер'') 2 ..Том і отямитися не встиг, як натовп, гукаючи, штовхаючись, борсаючись, поніс його до картини. Різкий звук полотна що рветься... Поліцаї кинулися навтьоки. Натовп вив, і руки дзьобати портрет, наче голодні птахи. Том відчув, як його буквально кинули крізь розбиту раму. Сліпо наслідуючи інших, він простяг руку, схопив клапоть лисніючого полотна, смикнув та впав, а поштовхи та стусани вибили його з натовпу на землю. Весь у саднах, одяг розірваний, він дивився, як старі жувати шматки полотна, як чоловіки розламували раму, розкидати ногами жорсткі клапті, шматували і'х у найдрібніше лахміття." (Бредбері,, Усмішка") 3. Пірати прилетіли на Землю в ранці і не розраховували затримуватись тут довго. Вони побоювалися, що на землі їх відразу впіймають, а їм треба було знайти будь – який корабель, котрий доправив би їх на Плутон. На Плутоні працювала невелика експедиція, і невдовзі звідти мав вирушити на землю корабель навантажений золотом. Адже відомо,що на Плутоні золота більше ніж граніту. (Буличов К 100 років тому вперед). 4. „Він був дуже заможний, і звали його Більбо Злоткінс. Злоткінси жили тут, під Горою, з давніх-давен, і всі мани їх за вельми поважних людей - не тільки тому, що Злоткінси ніколи не вплутувалися ні в які пригоди й не робили нічого такого, чого б від них не сподівалися. Можна було наперед сказати що відповість будь який Злоткінс на те чи те запитання. А от ця повість- саме про те, як один із роду Злоткінсів зазнав пригоди і, собі на диво почав робити й говорити зовсім несподівані речі». (Толкін Володар перснів») Категорія „Пригоди" 1...Одяг шили мені триста кравців, які брали з мене мірку вже іншим способом: я став навколішки, а вони приставали до моєї шиї драбину І. вилізши на верхній її шабель. спустили від мого коміра до підлоги шнур з тягарцем на кінці. Триста кухарів готувати мені їжу... Я брав у жменю дванадцять лакеїв і ставив їх на стіл, сто лакеїв прислуговували внизу, на підлозі. Одні вносили тарелі зі стравами, інші підкочували бочки з вином та всякими напоями... Однієї тарілки вистачало мені на один ковток, так само, як і однієї бочки з вином". (Свіфт „Мандри Лемюеля Гуллівера") 2. „Сирота Дік виховувався в дитячому будинку. В чотири роки він навчився читати, писати й рахувати. Діка змалку вабило .мope. і у вісім років він пішов юнгою на корабель, який плавав у південних морях. Тут він став навчатися моряцького ремесла, що й треба навчатись з раннього дитинства. Офіцери зацікавилися допитливим, здібним до науки хлопчиком і залюбки ділилися з ним своїми знаннями та досвідом". (Жуль Верн „П'ятнадцятирічний капітан") 3. „У нас була прекрасна, благородна ідея - провести під свинарником метро. Це мало бути сюрпризом. Перша лінія метро у селі! Станція „Клуня" -станція „Крива груша". Три копійки в один кінець. Родичі - безплатно З учительки арифметики - п'ять копійок. Ми вже підкопалися майже до половини свинарника, раптом -непередбачена катастрофа! — клята льоха Манюня провалилася в наше метро. Провалитись вона зуміла, а от вилізти- дзуськи! (В. Нестайко ,. Тореадори з Васюківки") 4. ..Том з'явився на узбіччі вулиці з відром вапна та довгою малярською щіткою в руках. Він зміряв оком паркан, і вся його радість умить розвіялась, а душу сповнила глибока тута. Тридцять ярдів дощаного паркана заввишки дев'ять футів! Увесь світ здався йому нікчемним і безглуздим, а саме життя - важенним тягарем. Зіхнуши, він умочив щітку у відро й провів нею по верхній дошці паркана, тоді зробив те саме ще й ще раз і, порівнявши жалюгідну оту смужку з безмежним небіленим обширом, скрушно сів на огорожу коло дерева.". М. Твен ..Пригоди Тома Сойєра") Поки журі підбиває підсумки ми звами проведемо гру «Чорний ящик» Ось i пiдiйшов до завершення наш конкурс. Зараз журi зачитає результати i назве переможцiв, але я знаю, що завдяки всiм вам, ми отримали чудову можливiсть побувати на справжньому святi книги, почути вашi цiкавi i захоплюючi розповiдi про своїх улюблених героїв. Журi мiсцевого рiвня: * оцiнює за вказаними критерiями учасника конкурсу; * складає протокол засiдання встановленої форми; Звіт про проведення районного туру конкурсу «Найкращий читач України – 2009-2010 року» у Чорнобаївському районі
Голова оргкомітету / / Звіт-довідка на переможців районного туру конкурсу
|
Конкурс «Найкращий читач року» свято книги, і тих хто любить це нетлінне... Навчально-методичне видання адресоване шкільним бібліотекарям, працівникам бібліотек для дітей та методистам, що відповідають за... |
«Я знаю: мова мамина свята» Хто не любить свою мову – той не любить свою батьківщину”. „Я не смію тебе розлюбить, моє вічне кохання, о мово!”. „Хто не знає рідної... |
Історіософія кенозису Русі: від Малоросії до України У «Повісті временних літ» в запису під 1068 роком про нашестя половців на Русь читаємо: «…Земли же согрешивши котории любо, казнить... |
Конкурс "МІС-юна українка" В залі звучить пісня " А тому ми зібралися в цьому теплому від ваших сердець та світлому від ваших посмішок залі, щоб провести свято, яке ми назвали «МІС-ЮНА... |
СВЯТО «Посвята першокласників у читачі» Мета: ознайомити учнів із... Ці друзі – книги! З книжкою ми зустрічаємося ще у дитинстві і не розлучаємося з нею до самої старості |
Конкурс завершився [Текст] // Білопільщина. 2008. 6 грудня Бобошко, О. Найкращий читач книгозбірні – Г. П. Лук’яненко [Текст] / О. Бобошко // Білопільщина. – 2008. – 19 листопада |
Переможці конкурсу "Найкращий читач України-2008" |
Гімназія «Ерудит», м. Київ В. Сьогодні в нас традиційне щорічне Свято знань. Свято вічне, юне, світле, радісне й … ( пауза ) особливе |
Велика війна випровадила на поверхню не одного героя і не одну велику... Одним з тих великих людей, на якого з подивом і пошаною дивилися і прихильники, і вороги, і свої і чужі – був бельгійський кардинал... |
ЛІТОПИС РУСЬКИЙ З БОГОМ ПОЧИНАЄМ. ОТЧЕ, БЛАГОСЛОВИ Повість минулих літ Нестора, чорноризця Феодосієвого монастиря Печерського, звідки |