|
|
Скачати 0.64 Mb.
|
|
Загадки 1 . Бігли два пси, позадирали носи. (Сани)
10. Що сушить без вогню? (Журба) 11. Там буває, де криниця, називається як птиця. (Журавель)
15. Сама жовта і цукриста, я красуня золотиста. (Диня) 16. Нова посудина, а вся в дірках. (Сито, друшляк) 17. Довгі зуби має, та нікого не кусає. (Граблі)
20. Ношу їх багато років, а ліку їм не знаю. (Волосся) 21. Червоний гість дерево їсть. (Вогонь)
24. Що то за кінь: землю оре, а сіна не їсть. (Трактор) 25. Без рук, без ніг, а підперезаний. (Віник) Прислів'я
10.Скільки разів потрібно відміряти, щоб один раз відрізати? (Сім) 11. Де пізнаються друзі? (В біді)
Авторські казки
16. Назвіть улюблену квітку Маленького принца з однойменного твору Ангуана де Сент-Екзюпері. (Троянда)
Імена 1 .Як звали хлопця, який виріс серед диких звірів? (Мауглі)
Секрет (Афоризми) 1. Мало, як кіт... (наплакав) I. Ні в тин, ... (ні в ворота)
10. Накивати... (п'ятами) 11. Не лізти за словом в... (кишеню)
19. Вилами по воді...(писано)
22. Лякана ворона і куща... (боїться)
Народознавство
ІІІ тур У цьому турі беруть участь 4 кращих читачів, які за результатами ІІ туру набрали найбільшу кількість балів. Перш ніж перейти до наступного конкурсу, нам слід визначити черговість ваших відповідей. І це ми зробимо за допомогою гри ..Літературний калейдоскоп". В ньому змішалися герої, автори та їхні твори. Ваше завдання - упорядкувати цю суміш: автор, його твір, герой цього твору. За правильну відповідь - 1 бал. Враховується швидкість виконання завдання. (Конкурсанти отримують конверти із завданням) Правильні відповіді: 1. Ч. Діккенс, ..Різдвяна пісня в прозі", Скрудж; 2. В. Винниченко. „Федько-халамидник", Толик; 3. Р.Л. Стівенсон, „Острів скарбів", Біллі Боне. 4. Леся Українка, «Давня казка», поет. (Під час розгляду відповідей лічильною комісією проводиться гра із залом. Потім журі оголошують послідовність участі конкурсантів) Ви вже, мабуть, звернули увагу на книжкову виставку „Книтоманія". Вона має 5 тематичних роздільників. 5 категорій: „Українська літературна казка", „Зарубіжна літературна казка", ..Вірне серце звіра", „Пригоди". „Фантастика". В кожній категорії розташовано 4 книжки, закриті кольоровим папером і пронумеровані. Ви по черзі вибираєте бажану категорію і номер книги. Я зачитую уривок із цієї книги. Якщо гравець відгадує автора і назву твору, отримує 2 бали, якщо лише назву, або лише автора - 1 бал. Гра „Книгоманія" Категорія „Українська літературна казка". 1. ..Була вона й сама така пухка, як мох. Мала довгу вовничку, що, мов шовком, вкривала все її гільце. Сама тільки мордочка була голенька й нагадувала садову жовто - фіалову квіточку - „братки". Та були ще в неї голенькі зісподу, рожеві лапки. Як і всі інші, вона так само мала мінливу вовничку, яка враз сама собою робилася того кольору, що й інші речі. Вона найчастіше була зеленою, бо рідко відбігала від своєї зеленої хатки. Але ж, коли вона бігала по соснових старих глянцях, що лежали на землі, то ставала такою ж рудувато-червоною, як вони. Біля потоку була вона блакитною, як вода, на піску -жовтою, як пісок, між кущами шипшини - рожевою, на вересі - фіаловою, на снігу ставала білою." (В. Королів-Старий ,,Хуха-моховинка") 2. ..Ну. а цей край Для малечі просто рай: Там в річках тече чорнило, Там ніхто й не чув про мило! Всі замурзані по вуха, Галасують всі щодуху, Оком чують, вухом бачать. Догори ногами скачуть. Сажотруси хати білять, Землеміри небо ділять. Косарі дерева косять, Язиками дрова носять. Взявши торби, малюки Ходять в небо по зірки." (В. Симоненко ..Подорожу країну Навпаки") 3.,.- А що. хлопці, - сказав хтось дуже голосно. - приорем старого Демидовича а чи пожаліємо? Зачувши ці слова, їжак, що скрутився був у колючу кулю, хутко випростався і забігав по Курені, шепочучи усім своїм побратимам: - Кажіть мерщій отако: „Ходи, біда, стороною! Ходи, біда, стороною'" Тоді вона піде. Кажіть!"-1 загуло все товариство разом. - Ходи, біда, стороною! - сказало дев'ять тисяч чотириста мурах. - Ходи, біда, стороною! - гукнув з нори Кріт. А їжак знову скрутився і шепотів собі в груди: -Ходи, біда, стороною! Ходи. біда, стороною! - А навіщо нам його приорювати. - сказав другий, лагідніший і тихіший голос - Дивіться, скільки тут всякої степової братії оселилося! Оно їжак зіщулився, он павучисько гасає з переляку, нора оно свіжа кротяча, мурах ціла куча…. Хай вони собі живуть! А курінь давайте однисем за пагорбом на солонці. Хай стоїть там, може, іще комусь в пригоді стане (Г. Тютюнник Степова казка) 4.Ця дівчинка, що про неї поведемо мову, жила, може, не в нашому часі і, може не на нашій землі, як і всі, хто живе в казковому світі. Носила вона зелене платтячко, таке старе, що мусила щоранку зашивати його травою, на голові в неї була хустина, схожа на пелюстку, і світилася та хустина між травами, як голуба квітка. ( Шевчук В Панна квітів) Категорія «Зарубіжна літературна казка». 1. „Проте ця врода обернулася йому на шкоду, бо виростав він гордий, себелюбний і жорстокий. Дітьми Лісоруба і всіма іншими сільськими дітьми він гордував, бо ж вони, мовляв, низького походження, а він — шляхетного роду, адже походить від Зірки. І він попихав дітьми й називав їх своїми слугами. Він не мав співчуття до нужденних, сліпих, калік і всіх скривджених долею." (Оскар Уальд „Хлопчик-зірка") 2. ,, - Нічого ти не чуєш, нічого не знаєш! По всьому місту про цс говорять. Тому, хто сьогодні пролісків набере, королева цілий кошик золота дасть, шубку на сивій лисиці подарує і в своїх санках по місту прокатає! - Та які ж зараз проліски? Адже ж зима... - Навесні за проліски не золотом платять, а міддю. - Та що там балакати! Ось тобі кошик, та йди вже.". (С. Маршак „Дванадцять місяців ") 3. „Вона глянула на свої руки і надзвичайно здивувалася, помітивши, що, поки говорила, натягла на руку одну з білих лайкових рукавичок Кролика. - Як мені це вдалося? - думала вона. - Я мабуть, знову роблюся маленькою. - Дівчинка підвелася і підійшла до столика, щоб примірятися до нього, і переконалася, що була приблизно футів два заввишки і швидко продовжувала зменшуватися. Скоро здогадалася, що причиною цьому було віяло, яке вона тримала в руках, тому похапцем відкинула його геть, своєчасно врятувавши себе від цілковитого зникнення." (Л.Керолл „Аліса в країні чудес") 4. В путь- дорогу цар зібрався, Із ріднею попрощався, І цариця край вікна Сіла ждать його сумна, Жде від ранку і до ночі в поле дивиться, аж очі почали боліти їй у сподіванці сумній.. ( Пушкін Казка про мертву царівну і семи богатирів) Категорія „Вірне серце звіра" 1 „Я не раз помічав, що у зграї старого вовка не все гаразд. Скажімо, чому попереду слідів ватажка видно відбитки меншого вовка? Я не міг збагнути причини, та ось один ковбой мені сказав: - Бачив їх сьогодні. Стрій порушує і відривається від зграї Бланка. Отже Бланка - справді самиця. Жоден вовк - самець не дозволить собі. йти попереду ватажка. Інакше накладе життям.'" (Сетон-Томпсон „Лобо") 2. „Собака оббіг навколо вокзалу й вийшов на перон. Тут люди стояли біля дверей довгих будиночків на колесах, не гарчали, не штовхалися, а навпаки обнімалися І цілувалися. І раптом біля одних з дверей війнуло Дашею. У собачому розумі виникли зовсім, здавалося, правильні висновки: Даша там люди и білих халатах гам. отже. Іван Іванович також може бути там Та в цю мить, потяг рушив. І бідолашний собака спочатку легко біг урівні з будиночком-вагоном, зазираючи у вікна, а потім, хоч як старався, хоч як напружував свої сили все відставав і відставав." Троєпольський „Білий Бім Чорне вухо") 3 І одного рачу, коли сусідські голуби щойно почали підійматися широкими колами тору. Степанкін красень не зміг себе стримати, зірвався з місця і приєднався до гурту.Але він не змішався з чужим табунцем, а літав над ним. трохи вище. Як літав! Захоплений Чубарик не одводив і на мить свого погляду від улюбленця. Навіть сусіда, великий знавець у голуб'ячому спорті, замилувало стежив за чужаком: а потім таки не витримав і гукнув через два двори до Степанка. - Оце краса! Оце голуб! За таким полетять." (Л. Смілянський ..Лідер") 4. „Він опустив голову, принюхуючись до ополонки, далі, з витягнутою шиєю, ступив ще трохи, ось-ось маючи доторкнутися губами до осклілого блакитного шумовиння, ніздрі його затремтіли в передчутті холодної води. - І цієї миті річка під ним затріщала. Він усіма чотирма ногами спробував одштовхнутись. але ратиці його були вже у воді, і лось вжахано відчув що дедалі глибше занурюється в льодяну кашу. Він ще раз конвульсивно здригнувся усім тілом вкладаючи всю свою силу і весь відчай у той рух але провалився ще глибше, і тепер крижані уламки билися об його спину. ( Є. Гуцало «Лось») |
|
Конкурс «Найкращий читач року» свято книги, і тих хто любить це нетлінне... Навчально-методичне видання адресоване шкільним бібліотекарям, працівникам бібліотек для дітей та методистам, що відповідають за... |
«Я знаю: мова мамина свята» Хто не любить свою мову – той не любить свою батьківщину”. „Я не смію тебе розлюбить, моє вічне кохання, о мово!”. „Хто не знає рідної... |
|
Історіософія кенозису Русі: від Малоросії до України У «Повісті временних літ» в запису під 1068 роком про нашестя половців на Русь читаємо: «…Земли же согрешивши котории любо, казнить... |
Конкурс "МІС-юна українка" В залі звучить пісня " А тому ми зібралися в цьому теплому від ваших сердець та світлому від ваших посмішок залі, щоб провести свято, яке ми назвали «МІС-ЮНА... |
|
СВЯТО «Посвята першокласників у читачі» Мета: ознайомити учнів із... Ці друзі – книги! З книжкою ми зустрічаємося ще у дитинстві і не розлучаємося з нею до самої старості |
Конкурс завершився [Текст] // Білопільщина. 2008. 6 грудня Бобошко, О. Найкращий читач книгозбірні – Г. П. Лук’яненко [Текст] / О. Бобошко // Білопільщина. – 2008. – 19 листопада |
|
Переможці конкурсу "Найкращий читач України-2008" |
Гімназія «Ерудит», м. Київ В. Сьогодні в нас традиційне щорічне Свято знань. Свято вічне, юне, світле, радісне й … ( пауза ) особливе |
|
Велика війна випровадила на поверхню не одного героя і не одну велику... Одним з тих великих людей, на якого з подивом і пошаною дивилися і прихильники, і вороги, і свої і чужі – був бельгійський кардинал... |
ЛІТОПИС РУСЬКИЙ З БОГОМ ПОЧИНАЄМ. ОТЧЕ, БЛАГОСЛОВИ Повість минулих літ Нестора, чорноризця Феодосієвого монастиря Печерського, звідки |