|
|
Скачати 364.43 Kb.
|
|
ІІ підгрупа 1. Психологія сімейних взаємин. Сім’я та родина – це беззаперечні цінності, завдяки яким життя кожної людини стає більш повноцінним, плідним, радісним і щасливим. Але батьки та родичі мають усвідомити, що вони виконують і важливу соціальну роль, адже кожна повноцінна родина є фундаментом здорового суспільства. В. Сухомлинський писав: «У сім’ї, образно кажучи, закладається коріння, з якого виростає пагін, і гілки, і квітки, і плоди. Сім’я – це джерело, водами якого живиться повноводна річка нашої держави». Найбільш дослідженою вітчизняними вченими є виховна функція сім’ї. Вона полягає у формуванні особистості дитини, розвитку її здібностей, якостей, інтересів, світогляду, духовної культури, та передачі дорослими членами сім’ї дітям соціального досвіду. Сім’я – це середовище, у якому дитина засвоює суттєві правила поведінки, вчиться правильно діяти в предметному та соціальному світі, що оточує її. Сім’я формує ставлення до праці, до іншої людини, до світу природного і надприродного, до суспільства, до себе самого. Досвід переконує, що ніякі виховні заклади, навіть найкращі, з одного боку, не можуть виконувати роль, яку відіграє сім’я у вихованні дітей, а з іншого – не можуть ефективно функціонувати без участі й допомоги сім’ї, без взаємодії з батьками. Саме сім’я вводить людину у світ соціальних відносин. Сім’я залишається тією вічною цінністю, що створює для людини порівняно незалежне від соціальних катаклізмів середовище, атмосферу психологічної захищеності. Вона допомагає долати життєві випробування, дає реальну підтримку, вселяє віру у власні сили і краще майбутнє, сприяє всебічному розвитку чоловіка та жінки. Згідно з теорією Л. Виготського, психічний розвиток дитини від самого народження визначається соціальними закономірностями. Найважливіше місце у взаємодії людини з навколишньою дійсністю займає спілкування. Учений зазначає: «Спілкування з дорослими є основним шляхом виявлення особистої активності дитини». Говорячи про роль сімейного спілкування у формуванні особистості молодшого школяра, доцільно було би пам’ятати, що:
На сьогоднішній день існують різні типи сімейних взаємин: симбіотичні (прагнення установити з дитиною тісний напружений емоційний контакт, взаємодія і співпереживання), дистанційні (віддаленість), емоційний розрив (незадоволення деяких психічних потреб, що призводить до різних моральних і психологічних відхилень у поведінці та діяльності), конфліктні (кожна зі сторін намагається зайняти позицію, несумісну з інтересами іншої сторони), амбівалентні (неузгодженість, суперечливість у ставленні, двоїстість чуттєвих переживань, це виражається в тому, що один і той самий об’єкт викликає в людини одночасно два протилежних почуття, тобто неоднозначність у ставленні до навколишнього середовища й визначенні системи цінностей; зазвичай амбівалентність проявляється у прийнятті людиною двох взаємовиключних тверджень чи ставлень, конфлікт яких або не помічається, або ж свідомо чи несвідомо ігнорується). Які ж знання необхідні для успішного виховання в родині? Це, насамперед, знання про те, як побудувати щасливу сім’ю, та розуміння особливостей психології дитини. Саме вони дають можливість збагнути об’єктивні закономірності розвитку дитини, специфіку проявів цих закономірностей у різні вікові періоди; зрозуміти індивідуальність дитини, з’ясувати психологічний зміст своїх помилок, причини труднощів у вихованні. Крім спеціальних педагогічних знань, величезне значення для сімейного виховання мають загальна ерудиція батьків, їхнє вміння (і здатність) стати для дитини спочатку джерелом інформації про все, що її оточує, а згодом – надійним провідником у світ знань, людських взаємин. Якщо батьки не дбають про свій постійний розвиток, збагачення знань, розширення свого досвіду, то дитина, підростаючи, засвоює поблажливо-зневажливе ставлення до себе, у результаті чого батьки, на жаль, можуть втратити авторитет, а саме на авторитет завжди орієнтувалася традиційна школа педагогіки в Україні. Велике значення у вихованні дітей мають книжки та сучасні засоби масової інформації: вони інформують дитину про різні сторони життя. Саме приклад батьків переконує дитину, що знання є інструментом для побудови свого власного життя, що сьогоднішнє незнання – не недолік, а стимул для подальшого навчання. Нерідко широкий освітній світогляд, здатність відповісти на дитячі запитання стають основою авторитету батьків. Тому так важливо для них не зупинятись у процесі пізнання, а наполегливо працювати над собою. Якщо людина хоче побудувати щасливу сім’ю, то доцільно спочатку створити її образ. Емоційне уявлення, поступово наповнюючись енергією, перетворюється на мету й реалізується. Побудова сімейних відносин – це творчий процес, у якому кожен із подружжя має однакові права. Відомо, що основою будинку є надійний фундамент. Якщо фундамент побудований грамотно, за всіма правилами, то на ньому буде добре стояти і хатина, і дерев’яний будинок, і багатоповерховий палац. Далі ми пропонуємо більш детально розглянути мотиви побудови щасливої сім’ї, про які лише згадували раніше. Перший і основний мотив. Сім’я створюється для розвитку людини, розкриття її кращих якостей, можливостей, здібностей і творчого потенціалу. Другий мотив. Я створюю свою сім’ю, щоб навчитися віддавати більше, ніж отримувати. Це і є Перпетуум-Мобіле («вічний двигун»), який забезпечує розвиток життя на Землі й у Всесвіті. Третій мотив. Я створюю свою сім’ю, щоб через любов до своєї половинки навчитися любити всіх. «Полюби ближнього, як себе». Четвертий мотив. Я створюю свою сім’ю, щоб через любов розвивати свою свободу. П’ятий мотив. Я створюю свою сім’ю, щоб розвивати чесність у відносинах. Насправді, чесність – це основний інструмент, за допомогою якого людина знаходять відповідь на найважливіше питання: що мені заважає бути щасливим? Шостий мотив. Я створюю свою сім’ю для розвитку кращих чоловічих і жіночих якостей. Сьомий мотив. Я створюю свою сім’ю, щоб творити рівність чоловіка і жінки. Справжня рівність чоловіка й жінки реалізується в тому випадку, коли і чоловік, і жінка розкриті, зрілі, у їхніх відносинах в достатній мірі проявляються любов і свобода, вони постійно розвивають свої якості. Восьмий мотив. Я створюю свою сім’ю, щоб будувати дружбу у відносинах між чоловіком і жінкою. Цей мотив припускає подальший розвиток справжньої рівності чоловіка та жінки, поваги один до одного, побудову на цій основі глибокої дружби. Щоб мотив реалізувався в житті, потрібно реалізувати всі попередні мотиви створення сім’ї. Дев’ятий мотив. Я створюю свою сім’ю, щоб найбільш плідно використовувати сексуальну енергію для збільшення щастя і радості в собі, родині й на Землі. Навряд чи можна заперечити той факт, що в сім’ї сексуальні відносини є дуже важливими. Вони мають великий вплив на всі інші складові загального спектра стосунків між чоловіком і жінкою. 2. Етична культура в сімейних взаєминах. Етика сімейних взаємин і культура спілкування в родині передбачає створення здорового морально-психологічного клімату в сім’ї, сформовану педагогічну компетентність і морально-етичну обізнаність батьків, їхню відповідальність за моральні принципи дитини, культуру почуттів, інтелігентність. У сім’ї формуються засади світогляду. Повноцінна особистість не може зростати поза родиною – саме в сім’ї закладається фундамент фізичного, психічного, морально-етичного здоров’я. Етична культура в сім’ї перевіряється поводженням людини із близькими. Практика сімейного існування свідчить, що для повного щастя замало одного лише кохання, спільності інтересів і подібності характерів. Украй важливими в сімейному житті є інтелігентність (порозуміння) й уміння поводитися (культура поведінки). Зростання кількості розлучень в останні десятиліття, поряд з іншими причинами, зумовлене й тим, що люди не завжди вміють поводитися вдома, не знають азів етикету сімейних взаємовідносин. Якщо чоловік і дружина мають чуйні душі й почуття такту, сімейне життя складається щасливо. Подружнє кохання на певному етапі саме по собі замінює і такт, і добрі манери. Проте брак культури поведінки згодом неодмінно позначається на сімейному житті. Родина – це не лише школа праці, школа життя, школа поколінь. Це ще й соціальний осередок. У ній закладаються основи культури спілкування: повага до старших, коректне й послужливо-делікатне ставлення один до одного, високі моральні якості тощо. Саме від батьків вирішальною мірою залежать характер і глибина естетичного освоєння дитиною навколишнього світу. «Я гадаю, – писав К.Д. Ушинський, – що естетично впливати прямо на дітей важко, тож треба людей виховувати естетично. Статуї, картини, природа справляють вплив радше на дорослих, і вони вже надихають цим впливом життя, слова, рухи тіла, домашнє коло, одяг, поводження з дітьми, – і вже у цій формі діти сприймають витончене». Таким чином, естетична культура дітей – це наслідок естетичної культури батьків. Культура спілкування подружжя в родині залежить також від взаємоповаги та чоловічої й жіночої гідності. Інтелігентність – визначальна складова чоловічої гідності, це здатність бути другом жінці на виробництві, у громадській діяльності, та насамперед у побуті й сім’ї. Бо який ти вдома, такий і в суспільстві, і навпаки. Виховання чоловічої гідності починається з раннього дитинства, із поваги спершу до матері, сестри, бабусі, потім до дівчини, дружини. У сім’ї хлопчик здобуває перший досвід моральної відповідальності за власні вчинки, наслідуючи свого батька. Жіноча гідність охоплює лагідність, чарівність, інтелігентність, доброту, доброзичливість, пестливість, ніжність, турботу про батька, брата, чоловіка, дітей; постійну готовність морально підтримати чоловіка, уміння підкреслити його людську гідність, щирість, вірність, взаємну довіру, почуття гумору. Мудра жінка навіть у разі серйозної невдачі чоловіка знайде в собі сили, щоби підтримати його, підбадьорити і сповнити любов’ю та надією. Для створення гармонійних стосунків у сім’ї однаковою мірою необхідні інтимність і певна автономія духовного та фізичного світу обох з подружжя. У мудрій парі не скаржаться на звички іншого, підтримують один одного в усіх починаннях. Той, хто опанував етикет сімейних взаємовідносин, зазвичай урівноважений, поступливий, чесний, тактовний, ніжний, лагідний і довірливий, майже не критикує партнера, не виказує ревнощів, не прискіпується через дрібниці, уміє відчувати, співчувати, підтримувати у скрутних ситуаціях. Такі люди доброзичливі й чуйні в горі, уміють розділити радість іншого, взаємно задоволені інтимними стосунками, упевнені в порядності іншого й не відчувають щодо нього жодних підозр. Погодьтеся: не варто влаштовувати сімейних сварок через те, що один неквапливий, а інший моторний; один полюбляє музику, а інший – техніку. Одна молода дружина сказала чоловікові (математику): «Я кохаю тебе, у тебе гарна, чиста душа, тільки навіщо ти висушуєш її математикою?» На що чоловік відповів: «Ти любиш красу звуків, барв – це добре. Але ти не навчилася любити ще й красу людської думки. Сподіваюся, що це минеться». Напевно, нам усім треба вчитися розуміти, шанувати й цінувати в кожній людині все, що в неї є. Іншими словами, сприймати її такою, яка вона є. І насамперед це стосується чоловіків та жінок, які люблять одне одного. Принципи побудови щасливої сім’ї допомагають:
Емпатія визначається як процес, що дозволяє зрозуміти переживання іншої людини, бути уважним до неї, уміти поставити себе на її місце. Слово «емпатія» походить від грецького «patho», що означає глибоке, сильне, чутливе почуття, близьке до страждання. Префікс «ем» означає «спрямований усередину». Отже Перший принцип – принцип креативності – вільного розвитку людини, розуміти й реалізувати в житті свою суть людини, чоловіка і жінки. Другий принцип – принцип гуманізму – бачити подібність себе в іншому й розуміти взаємозв’язок з усіма. Третій принцип – принцип природовідповідності – урахування природовідповідності людини: жити щасливо на Землі. Четвертий принцип – принцип самореалізації – для побудови щасливої сім’ї – бути творцем свого життя, постійно творити нове. П’ятий принцип – комунікативний – сприймати всі відносини як безцінні для розвитку людини і сім’ї. Шостий принцип – принцип цілісності – у сімейних відносинах стати зрілою людиною. Сьомий принцип – постійно розвивати масштабність особистості, сім’ї та роду. Восьмий принцип – принцип розвитку любові – створити простір любові, який постійно розширюється. Дев’ятий принцип – принцип результативності – вимірювати якість відносин тим, ким стали люди в результаті цих відносин, а не їх тривалістю. Тобто треба чесно подивитися, чого чоловік і жінка, які живуть у парі, досягли за стільки років дружніх стосунків або спільного проживання в головному напрямі – розвитку себе. У них прекрасне здоров’я, значно зросли любов, дружба і свобода? Вони допомогли один одному реалізуватися у творчості, розкрити свої таланти, у них прекрасне матеріальне становище і щасливі діти? Вони стали мудрішими і шановані серед родичів, друзів, у суспільстві? ІІІ підгрупа 1. Система цінностей сім’ї. Сім’я завжди була найбільшою цінністю для різних поколінь, у тому числі, й для наших батьків і дідів. Сім’я впливає на відносини в суспільстві, на характер усіх процесів громадського життя. У сімейному житті розкривається внутрішній світ, індивідуальні якості особистості. Сім’ї належить щонайперша роль у системі утвердження національних і загальнолюдських цінностей. Під традиційними сімейними цінностями маються на увазі класичні історичні уявлення про родину, важливість оформлення шлюбу та сталості шлюбних стосунків, народження і виховання дітей, традиційні ролі чоловіка та жінки, вірність, взаємоповага всіх членів родини та стійкий пріоритет збереження шлюбу над розлученням. Система цінностей сім’ї створюється подружжям уже на першому етапі спільного життя, де однією з основних цінностей є сімейне щастя. Ця цінність обумовлюється пов’язаною з нею мотивацією – коханням, постійним розвитком чоловічих і жіночих якостей, самореалізацією, потребою мати дітей, взаємовіддачею, любов’ю до інших, свободою, рівністю, дружбою та сексуальністю. Природна система цінностей у психологічній практиці Найважливішим питанням у побудові будь-яких відносин, а тим паче стосунків між подружжям у щасливій сім’ї, є система цінностей, яка визначає життєдіяльність людини. Вона вказує, куди спрямувати зусилля, що поставити на перше місце в певний момент часу, який шлях обрати на життєвому перехресті. Порушення системи цінностей створює найбільші труднощі в житті особистості. Розглянемо найбільш поширені цінності, характерні для більшості людей. Відповідаючи на запитання: «Хто для мене найдорожчий над усе на світі?» Можна отримати найрізноманітніші відповіді, проте дуже рідко маємо відповідь: «Найдорожча і найцінніша для мене людина – це я!» По-справжньому любити себе – значить дуже добре розібратися в собі, пізнати себе до самої суті, прийняти себе із вдячністю до життя, поважати й цінувати свою особистість і з цієї позиції вдосконалювати себе і свої стосунки. Таким чином, у центр, на початок усього, поставте себе. Проте перший рівень системи цінностей виявиться неповним, якщо в ньому не буде місця для коханої людини. Отже, на перший рівень помістіть себе, а в подальшому – і свою пару: Я + Він (Вона). |
| Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків» Сьогодні ми з вами познайомимося з повістю М. Коцюбинського «Тіні забутих предків», але спочатку згадаємо життя і творчість письменника.... |
План роботи творчої групи по впровадженню ІКТ у навчально-виховний... Формування творчої групи по проблемі впровадження ІКТ у навчально-виховний процес |
| Уроки сталого розвитку Позакласний виховний захід на тему «Вода джерело життя» Позакласний виховний захід на тему «Вода – джерело життя». 6 клас Преображенської ЗОШ І –ІІІ ступенів |
Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського.... Вимоги до структури біобібліографічних покажчиків та їх змісту : методичні рекомендації / уклад.: І. Зарванська; відп за вип. В.... |
| ВІННИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ МИХАЙЛА КОЦЮБИНСЬКОГО Спеціальність: 010103 "Педагогіка і методика середньої освіти. Технологічна освіта" |
Сімейні свята, народне мистецтво поляків та лужичан (вишивка,кераміка,килимарство) Традиції :Із старовинних звичаїв збереглися деякі сімейні (наприклад, весільні) і календарні |
| Про педагогічну практику з 10. 10. 2007 по 18. 11. 2007 ПТЕФН Вінницького державного педагогічного університету ім. Михайла Коцюбинського Іщук Олесі |
Рекомендації для творчих груп вчителів з проблем впровадження ІКТ в навчально-виховний процес Творчі групи вчителів це групи різних за фахом педагогів, які займаються вивченням, освоєнням, впровадженням якоїсь однієї загальної... |
| Студентський санаторій-профілакторій НТУУ "КПІ" Право на отримання путівки до санаторію-профілакторію мають члени нашої профспілки — виключно студенти денної форми навчання, які... |
План навчального проекту Автор навчального проекту Вінницький педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, інститут філології й журналістики |