Тренінг для педагогів «Впровадження інтерактивних технологій у педагогічну практику»
Мета: підвищення рівня поінформованості педагогів щодо проблеми впровадження інтерактивних технологій; популяризація навичок співпраці, спілкування, обговорення, спільного розв’язання проблеми, сприяння усвідомленню учасником себе й власної професійної діяльності як шляху до особистісного та професійного зростання.
Завдання: виявити рівень знань педагогів з проблеми; активізувати теоретичні знання педагогів про інтерактивні технології навчання; сприяти виявленню учасниками бар’єрів в особистісному і професійному зростанні.
Очікувані результати: педагоги ознайомилися з поняттям «інтерактивне навчання» та його технологіями; поглибили знання з методики впровадження інтерактивних технологій; сформували системне бачення власної педагогічної діяльності; підвищили акмеологічну культуру, сформували здорові професійні амбіції; розвиток в учасників готовності до вдосконалення та оновлення способів власної діяльності; емоційно-психологічна задоволеність учасників заняття.
Форма: тренінгове заняття.
Кількість учасників : 20 осіб.
Кількість учасників :керівники гуртків позашкільного закладу .
Тренінгове приміщення : простора кімната зі стільцями,що утворюють коло, з необхідним обладнанням.
Хід заняття
Тренер. Тренінг — це надзвичайно цікавий процес. Він допомагає пізнати себе і навколишній світ, змінити своє «Я» через спілкування, перебуваючи у неформальній та творчій обстановці. Одночасно з отриманням нової інформації на тренінгу можна обговорювати незрозумілі моменти, ставити запитання, формувати навички поведінки, тобто накопичувати власний та професійний досвід.
(Оголошується тема і мета тренінгового заняття.)
Знайомство. Вправа «Ім’я-хобі»
Мета: познайомити учасників одне з одним, підвищити рівень згуртованості, створити умови для ефективної співпраці.
Тренер пропонує учасникам таку форму знайомства: назвати свої імена та хобі.
Наприклад: «Мене звати Олександра. У вільний час я люблю займатися...».
Запитання для обговорення
• Які думки у вас виникали під час презентації колег?
• 3 якою метою виконували цю вправу?
Тренер. Для чого в нашому житті існують різні правила?
(Після відповідей учасників правила роботи групи записують на плакаті «Правила групи».)
Тренер. Щоб ми могли ефективно працювати, потрібно прийняти правила. Це — закони групи, за якими вона живе під час тренінгу.
Вправа «Правила для групи»
Мета: активізувати учасників до роботи в групі, тренувати увагу до дій іншого, вміти знаходити засоби невербального спілкування, зрозумілі іншим.
Тренер. А зараз ми об’єднаємося у пари. Кожна пара обере собі правило і покаже його невербально, а решта спробують відгадати, що це за правило.
Пропоновані правила
1. Точність.
2. Лаконізм.
3. Толерантність.
4. Почуття гумору.
5. Активність.
6. Щирість.
7. Один говорить — усі слухають!
Вправа «Пісочний годинник».Визначення очікувань
Мета: визначити сподівання і очікування від заняття.
Кожному учаснику заняття тренер роздає по три кружечки , які символізують піщинки і пропонує написати свої очікування стосовно тренінгу. Після цього кожен учасник зачитує свої очікування й наклеює їх у верхній частині пісочного годинника (намальованого на аркуші форма А1). Останнім свої очікування зачитує тренер.
Запитання для обговорення
• Про що свідчать очікування ?
• Чому так важливо на початку роботи їх визначити?
Інформаційне повідомлення «Інтерактивне навчання»
Мета: ознайомити учасників із поняттям про інтерактивне навчання, його призначенням та організацією.
Сучасні зміни в суспільстві спонукають педагогів шукати інновації та впроваджувати їх у навчальний процес. Сутність інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умов постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове навчання в співпраці).
Які сильні сторони інтерактивних методів навчання? Перш за все — покращення процесу засвоєння інформації. Під час інтерактивного навчання учень стає не об’єктом, а суб’єктом на- вчання, він відчуває себе активним учасником подій і власної освіти та розвитку (що особливо важливо для старшокласників).
Це забезпечує внутрішню мотивацію навчання і сприяє його ефективності, зростанню цікавості до процесу навчання. Інтерактивні методи я є частиною особистісно зорієнтованого навчання, оскільки сприяють соціалізації особистості, усвідомлення себе як частини колективу, своєї ролі і потенціалу.
Сутність і види інтерактивних методи навчання
Методи інтерактивного навчання можна поділити на дві великі групи: групові та фронтальні. Перші передбачають взаємодію учасників малих груп (від 2 до 6-ти осіб), другі — спільну роботу та взаємонавчання всього класу.
Час обговорення в малих групах — 3—5 хвилин, виступ — З хвилини, виступ при фронтальній роботі — 1 хвилина.
Групові методи
Робота в парах. Учні працюють у парах, виконуючи завдання. Парна робота вимагає обміну думками і дозволяє швидко виконати вправи, які в звичайних умовах є неможливими або потребують багато часу (обговорити подію, твір, взагалі інформацію, підбити підсумок уроку, події тощо, взяти інтерв’ю одне в одного, проанкетувати партнера). Після цього один із партнерів доповідає перед класом про результати.
Робота в трійках. По суті, це ускладнена робота в парах. Найкраще в трійках проводити обговорення, обмін думками, підбиття підсумків чи навпаки, виділення несхожих думок.
Змінювані трійки. Цей метод трохи складніший: усі трійки класу отримують одне й те ж завдання, а після обговорення один член із кожної трійки переходить в іншу й ознайомлює членів ново створеної групи з набутком своєї.
2+2=4. Дві пари окремо працюють над вправою протягом певного часу (2—3 хвилини), обов’язково доходять до спільного рішення, потім об’єднуються і діляться набутим. Як і в парах, необхідним є консенсус. Після цього можна або об’єднати четвірки у вісімки, або перейти до групового обговорення.
Карусель. Учні розсідаються в два кола — внутрішнє і зовнішнє. Внутрішнє коло нерухоме, зовнішнє рухається. Можливі два варіанти використання методу — для дискусії (відбуваються «по- парні суперечки» кожного з кожним, причому кожен учасник внутрішнього кола має власні, неповторювані докази) чи для обміну інформацією (учні із зовнішнього кола, рухаючись, збирають дані).
Робота в малих групах.
Найсуттєвішим тут є розподіл ролей: «спікер» — керівник групи (слідкує за регламентом під час обговорення, зачитує завдання, визначає доповідача, заохочує групу до роботи), «секретар» (веде записи результатів роботи, допомагає при підбитті підсумків та їх виголошенні), «посередник» (стежить за часом, заохочує групу до роботи), «доповідач» (чітко висловлює думку групи, доповідає про результати робота), « секретар» веде записи результатів роботи, допомагає при підбитті підсумків та їх виголошенні), « посередник» ( стежить за часом, заохочує групу до роботи), « доповідач» ( чітко висловлює думку групи, доповідає про результати роботи).
Можливим є виділення експертної групи із сильніших учнів. Вони працюють самостійно, а при оголошенні результатів рецензують та доповнюють інформацію.
Акваріум. У цьому методі одна мікрогрупа працює окремо, в центрі класу, після обговорення викладає результат, а решта груп слухає, не втручаючись. Після цього групи зовнішнього кола обговорюють виступ групи і власні здобутки.
Фронтальні методи
Велике коло. Учні сидять по колу і по черзі за бажанням висловлюються з приводу певного питання. Обговорення триває, поки є охочі висловитися. Вчитель може взята слово після обговорення.
Мікрофон. Це різновид великого кола. Учні швидко по черзі висловлюються з приводу проблеми, передаючи одне одному уявний «мікрофон».
Незакінчені речення. Дещо ускладнений варіант великого кола: відповідь учня — це продовження незакінченого речення типу «можна зробити такий висновок...», «я зрозумів, що...».
Мозковий штурм. Загальновідома технологія, суть якої полягає в тому, що всі учні по черзі висловлюють абсолютно всі, навіть алогічні, думки з приводу проблеми. Висловлене не критикується і не обговорюється, поки всі не висловляться.
Аналіз дилеми (проблеми). Учні в колі обговорюють певну дилему (простіше) чи проблему (складніше, бо поліваріантно). Кожен оголошує варіанти, що складаються внаслідок вибору. Найкраще давати завдання вибору з особистісним сенсом (наприклад, «чи платити податки, якщо країна не здатна їх правильно розподілити?»).
Мозаїка. Це метод, що поєднує і групову, і фронтальну роботу. Малі групи працюють над різними завданнями, після чого переформовуються так, щоб у кожній новоствореній групі були експерти з кожного аспекту проблеми (наприклад, кожна первинна група аналізувала один вірш Т. Шевченка, після переформування перша нова група повинна узагальнити тематику всіх опрацьованих віршів, друга — ідейне навантаження, третя—образи, четверта — форму).
Інтерактивне навчання на практиці
Існують вимоги щодо реалізації інтерактивних методів навчання, недотримання яких може звести їх ефективність до нуля. Необхідно провести вступне заняття, адже учні абсолютно не знайомі з подібними методами роботи, що різко змінюють усталений стиль навчання.
На цьому занятті слід: по- перше, чітко і зрозуміло пояснити, що таке інтерактивне навчання, по-друге, довести до відома учнів та опрацювати з ними правила роботи в групах, складені у зрозумілій формі (на практиці їх було розмножено і видано ножному учневі для вклеювання в зошит). Без доброзичливої атмосфери в колективі застосування інтерактивного навчання неможливе, тому потрібно її створити і постійно підтримувати.
Правила для учнів: Кожна думка важлива. Не бійся висловитися! Ми всі — партнери! Обговорюємо сказане, а не людину! Обдумав, сформулював, висловив! Говори чітко, ясно, красиво! Вислухав, висловився, вислухав! Тільки обґрунтовані докази! Вмій погодитися і не погодитися! Важлива кожна роль!
Інтерактивні технології — не самоціль. Потрібно постійно контролювати процес, досягнення поставлених цілей (вони мають бути чітко сформульовані і прості для контролю), у випадку невдачі —переглядати стратегію і тактику роботи, шукати і виправляти недоліки. Заняття не повинно бути перевантаженим інтерактивною роботою. Оптимально (з практики) 1—2 методи за заняття. Слід поєднувати взаємонавчання з іншими методами роботи — самостійним пошуком, традиційними методами. (Додаток 1, 2, 3.)
Вправа «Хто Я?»
Мета: продовжити знайомство учасників між собою, активізувати процес самопізнання, саморозкриття, навчити учасників знаходити в собі приховані особливості та використовувати їх для внесення змін у свою діяльність.
Обладнання: аркуші паперу А4 з початком речень.
Тренер пропонує учасникам на аркушах паперу з початком речень дати відповіді на запитання:
• Я— цікава книжка
• Я — світлячок...
• Я — ніби мураха, поли...
• Я почуваюся скелею, коли...
• Я — стежинка, коли...
• Я — табличка з написом «Вхід заборонено», «Відкрито для відвідування» чи «Будь ласка, зачекайте хвилину»...
• Я — завтра, вчора чи сьогодні...
Після завершення тренер пропонує учасникам у парах проаналізувати свої відповіді.
Запитання для обговорення:
• Що вас вразило?
• На які запитання ви зразу відповіли, а над якими роздумували?
Вправа «Колаж»
Мета: перетворити теоретичні знання педагогів про інтерактивні технології навчання в наочні.
Тренер об’єднує учасників у 2групи і пропонує ножній скласти колажі свого бачення «інтерактивного навчання».
Після завершення роботи учасники по колу зачитують фрагменти своїх текстів.
Запитання для обговорення
• Які думки викликала у вас і?
• Навіщо ми її виконували?
Вправа на активізацію «Гірський хребет»
Мета: сприяти знайомству учасників, згуртуванню групи.
Обладнання: шматок мотуз покладений на підлогу.
Тренер пояснює, що раптом учасники опинилися в горах і стоять на вузенькому хребті. З метою надійнішого убезпечення вони мають вишикуватися в алфавітному порядку за іменами, за місяцями народження (січень — грудень) датами народження (1—31 число, але пересуватися треба так, її «утриматися» на гребені хребта, «не впасти у прірву». Розмовляти не варто — все одно нічого не буде чутно через завивання вітру на такій висоті.
Запитання для обговорення
• Що дало нам виконання цієї вправи?
Вправа «Логічний диктант
Мета: закріпити теореттчний матеріал про інтерактивне навчання; формувати навики необхідні для успішної взаємодії з людьми.
Учасники діляться на групу експертів та групу доповідачів . Експерти мають оцінити роботу доповідачів. За поданими лексичними значеннями група доповідачів має записати слова. Група експертів повинна перевірити. Якщо відповідь правильна, то з перших літер кожного слова складеть прислів’я «Знання — скарб».
• Що вивчає фонетика? (Звуки і букви.)
• Повідомлення про подію (Новина.)
• Синонім до слів «азбука», «абетка». (Алфавіт.)
• Закінчити фразеологізм «Водити за...». (Ніс.)
• Двоскладовий віршовий розмір з наголосом на другому складі . (Ямб.)
• Словосполучення і речення вивчає... (Синтаксис.)'
• Усне оповідання про вигадані події. (Казка.)
• Вступник до вишу. (Абітурієнт.)
• Як виконувалися думи? (Речитативом.)
• Герой билини або людина надмірної сили і ваги. (Богатир.)
Ігрове навчання. Загадки -жарти
Мета: сприяти створенню позитивної атмосфери.
Гравці команд, сформованих у попередньому завданні, витягають номери жартівливих запитань і відповідають на них.
1. Ви сидите в літаку, за вами кінь, а попереду автомобіль. Де ви? (На дитячій каруселі.)
2. Якою рукою краще розмішувати чай? (Чай краще розмішувати ложкою.)
3. Що з підлоги за хвіст не піднімеш? (Клубок ниток.)
4. Назвіть п’ять днів, не називаючи чисел і назв днів. (Позавчора, учора, сьогодні, завтра, післязавтра.)
5. Що потрібно робити, коли бачиш зеленого чоловічка? (Переходити вулицю.)
6. Хто говорить всіма мовами? (Луна, відлуння.)
7. Коли швець дарма шиє? (Коли забуде вузлика зав ’язати.)
8. Маленьке, сіре, на слона схоже? (Слоненятко.)
Гра «Хто більше?»
Мета: активізувати учасників до подальшої роботи.
Передати одним словом значення фразеологічних зворотів.
1 команда
• Кури не клюють. (Багато.)
• Ведмідь на вухо наступив.(Глухий.)
• Вітер у голові. (Легковажний.)
• Сім п’ятниць на тиждень. (Непостійний.)
• Допекти до живого. (Схвилювати.)
• До розуму довести. (Виростити.)
• 3 відкритим серцем. (Відверто.)
• 3 одного маху. (Миттю.)
• Мов заціпило. (Замовкнути.)
II команда
• На сміх брати. (Кепкувати)
• Наче муха в окропі. (Мету-нввг
• Повним ходом. (Успішно.)
• Скорчитися в три погибелі. (Згорбитись.)
• Слізьми вмиватися. (Плакати)
• Ставити на карту. (Ризикувати.)
• Топтати в болото. (Принижувати)
• Хоч око вийми. (Темно.)
• Шкірити зуби. (Сміятися.)
• Як в’юн. (Верткий.)
Проективний психологічний тест на релаксацію «Прогулянка лісом»
Інструкція. Уявіть, що ви подумки здійсните прогулянку лісом, де з вами може статися все, що завгодно. Уважно слухайте, і все, що уявили, запишіть.
1. Отже, ви йдете лісом. Який це ліс: світлий чи темний, рідкий чи просторий, частий чи густий? Ідете ви стежкою чи самі прокладаєте шлях? Запишіть.
2. Ось ви бачите перед собою чашку. Уявіть її і опишіть: брудна чи чиста; колір; матеріал, з якого її зроблено; міцна чи ламка. Запишіть.
3. Ви зустрічаєте перешкоду у вигляді заростей чагарнику. Що робитимете? Запишіть.
4. У лісі ви натрапили на хатинку. Розгляньте й опишіть, який вигляд вона має. Увійдіть до хатинки. Що ви там побачили? Що ви робитимете в хатинці?
5. У лісі вам зустрівся вовк. Опишіть свої дії під час зустрічі зі страшним вовком.
6. А тепер ви вийшли до озера. Що ви робитимете біля водойми? Запишіть.
Обробка отриманих даних.
1. Ліс, як відомо, — це суспільство, соціальне середовище, у якому живе людина. Характеристика лісу — це сприйняття і ставлення людини до цього середовища. Якщо страху немає перед майбутній і перед суспільством, то ліс світлий і просторий. Впевненість і відсутність тривожності виявиться у наявності стежки чи дороги. Якщо людина не впевнена в собі, то
ліс для неї темний, а стежки вона не бачить. Може бути й таке, що ліс темний, а людина сама прокладає шлях. Це свідчить про невпевненість і острах, але наполегливість і спробу подолати свої страхи.
2.Опис чашки психологи пов’язують зі сприйняттям людиною самої себе, із самооцінкою, ставленням до себе. Тож чиста чашка — це сприйняття себе як позитивної людини, брудна — критичне ставлення до себе. Колір чашки також дає певну інформацію. Світлий колір чашки (рожева, біла, блакитна тощо) пов’язаний з високою моральністю, червона—з активністю, зелена — із прагненням до лідерства, синя — із замкнутістю, фіолетова — з емоційністю і схильністю до мистецтва. Ламкий матеріал, з якого зроблена чашка, говорить про невпевненість людини. Дорога антикварна чашка свідчить про високу самооцінку.
3.Подолання заростей чагарників говорить про вміння переборювати труднощі в реальному житті. Якщо людина йде напролом, то вона сама долає труднощі. Якщо обходить їх — не вміє переборювати або полюбляє створювати їх собі сама.
4.Опис хатинки характеризує сприйняття людиною своєї сім’ї. Міцна хата — це гарна сім’я, у якій людині затишно, там вона захищена. Іноді описують багатоповерховий дім. Це свідчить про те, що людині замало уваги, яку приділяють їй у сім’ї. Яка хатинка всередині і як поводиться людина, говорить про стосунки в сім’ї. Якщо затишно і світло—то в сім’ї все добре. Темні кімнати, бруд свідчать про неблагополуччя, самотність і незахищеність людини.
5.Зустріч із вовком і поведінка в цій ситуації говорить про вміння людини переборювати свої страхи. Якщо тікає, то шукає захисту в інших. Якщо намагається вмовити вовка, то заганяє страх всередину себе, тому зростає тривожність. Використання зброї та спроба перемогти вовка демонструє агресію і злість людини.
6.За поведінкою біля озера можна сказати про ставлення людини до життя. Якщо в озеро спробували ввійти, замочили ноги або скупалися — активне ставлення до життя; якщо до води підійшли, але не торкнулися її або не підійшли взагалі, це свідчить про певні риси депресії.
Вправа «Океан»
Мета: зняти стрес, відчути приплив енергії.
(Звучить мелодія морського прибою.)
Сядьте прямо в кріслі, не напружуючись. Заплющте очі. Уявіть океан. Ви бачите безмежний водний простір, хвилі піднімаються і ростуть, розбиваються на піску біля ваших ніг, відкочуються назад. Продовжуйте спостерігати. Якщо ви про щось думаєте, ваші думки відносять хвилі. Дивіться на океан.
Ви дивитеся на хвилі, і відчуття спокою наповнює вашу душу.
Це — ваш власний світ, сповнений спокою. Ви можете відчути його в будь-який момент.
Розплющте очі. Якщо хочете, посидьте кілька хвилин.
Обговорення
• Як ви себе почуваєте?
• Чи змінився ваш емоційний стан після проведення вправи?
Вправа «Пісочний годинник» Підбиття підсумків
Мета: з’ясувати ефективність навчання на занятті та визначити, наскільки воно було ефективним.
Тренер пропонує керівникам гуртків підійти до плаката «Пісочний годинник», переглянути свої очікування і визначити, чи виправдалися вони після заняття. Якщо справдилися — перемістити свої піщинки з очікуваннями в нижню частину годинника.
Потім тренер запрошує учасників висловити свої думки з приводу ефективності навчання на тренінговому занятті: що із засвоєного тут привнесе зміни до їхньої практичної діяльності.
|