Психолого-педагогічні основи використання інтерактивних технологій у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації
|
|
Скачати 229.66 Kb.
|
|
Психолого-педагогічні основи використання інтерактивних технологій у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації Близнюк Валентина Іванівна, викладач Канівського училища культури і мистецтв Черкаської обласної ради Всі погодяться з думкою, що ті зміни, які ми спостерігаємо в різних сферах життєдіяльності людини і суспільства, вимагають від системи освіти формування конкурентоспроможної особистості. Зміни в освіті обов’язкові, і вони вже відбуваються. Але головні зміни це ті, які йдуть ЗНИЗУ - це робота кожного педагога. Все в наших руках. Потрібно змінювати особливість взаємодії викладача і студента. У доповіді Міжнародної комісії з освіти для ХХІ століття, представленою ЮНЕСКО в Парижі 5 жовтня 1998 року зазначено, що провідними принципами освіти ХХІ ст. є – навчання пізнавати, працювати та жити в злагоді з собою та іншими. Без сумніву, навчання навчатися полягає у виробленні вміння оволодівати та оперувати найрізноманітнішою інформацією. Навчання працювати має на меті формування здатності ефективно оволодівати професійними навичками, вміння знаходити вихід у непередбачуваних ситуаціях, співпрацювати в колективі, співвідносити себе з конкретними фаховими ролями та ефективно їх виконувати. Навчання співіснувати полягає в розвитку таланту до налагоджування соціальних, дружніх і родинних стосунків, вихованні здатності до емпатії. Тобто, - навчатися конструктивних взаємин з іншими людьми. Завданням навчання жити є формування в молодої людини прагнення до духовної зрілості, бути відповідальною за себе, та усвідомлювати відповідальність за долю інших людей. Як бачимо, освітяни зреагували на потреби часу. Адже, система освіти створюється для людини, і повинна функціонувати і розвиватися в її інтересах. Тому питання про інновації в освітньому процесі є досить актуальним. На сьогодні розроблено багато технологій, які успішно використовуються в системі освіти. Історично складися такі напрями педагогічних технологій:
Термін „педагогічна технологія” з’явився в освіті порівняно недавно. Щодо навчального процесу його було вжито у 1886 р. англійцем Джеймсом Саллі (1842–1923). Хоча, Ще задовго до цього видатний чеський мислитель-гуманіст, педагог Ян-Амос Коменський (1592–1670), також висловлювався, що школа є майстернею, „живою типографією”, яка „друкує” людей [2, с. 382]. Технологія навчального процесу, за переконанням Я. А. Коменського, повинна гарантувати позитивний результат навчання. Історично поняття „технологія” (грец. techne – мистецтво, майстерність і logos – слово, вчення) у значенні науки про майстерність виникло у зв’язку з технічним прогресом. До основних ознак технології належить стандартизація, стійкість, системність процесу, можливість його ефективного відтворення відповідно до заданих умов. Технологічний процес завжди передбачає чітку послідовність операцій з використанням необхідних засобів (матеріалів, інструментів) за певних умов, тобто це своєрідна майстерність людини. Будь-яка діяльність може бути технологією або мистецтвом. Мистецтво ґрунтується на інтуїції, технологія – на закономірностях науки. Все починається з мистецтва, а закінчується технологією Провідним у будь-якій технології вважається детальне визначення кінцевого результату і точне досягнення його. У сучасній педагогічній літературі і досі не існує єдиних, вичерпних, уніфікованих визначень таких понять як освітні, педагогічні, навчальні технології. Деякі дослідники нараховують близько 300 трактувань цих термінів, що різняться не лише за формою, а й за змістом, який у них вкладається. Одні науковці розуміють під терміном „технологія” управління педагогічними процесами, інші – способи організації діяльності учнів, різноманітні методи та прийоми досягнення педагогом навчальної мети тощо. Освітні технології – загальна стратегія розвитку освіти. Педагогічна технологія – конструювання освітніх процесів шляхом врахування людських, часових та інших ресурсів. Технологія навчання – моделює шлях освоєння конкретного навчального матеріалу, теми чи питання. Фахівці вважають, що при організації навчально-пізнавальної діяльності у ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації, заслуговують особливої уваги особистісно-орієнтовані освітні технології, які (на їх думку) здатні забезпечити розвиток, саморозвиток та самовдосконалення студентів, вільну реалізацію їх природних задатків. В основу особистісно- орієнтованих технологій покладено ідеї «вільного виховання» Жан-Жака Руссо, Йоггана-Генріха Песталоцці, Карла Роджерса. «Вільне виховання» - це гуманістична спрямованість освіти, (дбайливе ставлення та повага до особистості). У книзі «Свобода навчатися» американський психолог Карл Роджерса (1902-1987 р.) стверджував, що «тільки розуміння і прийняття учня таким, яким він є, без авторитарного тиску з метою кардинально його змінити, робить процес формування особистості результативним. . Вихователь покликаний доводити особі, що її люблять, нею цікавляться, займаються. К. Роджерс визначив, що однією з характеристик особистісно-орієнтованого навчання є концентрація на особистості. І саме при впровадженні особистісно-орієнтованих технологій спостерігається перехід від максимальної допомоги педагогів студентам під час вирішення навчальних завдань до поступового зростання їхньої власної активності, до повної саморегуляції в навчанні й поява відносин партнерства між ними. Втілити ідею особистісно-орієнтованого навчання допомагають інтерактивні технології, які ґрунтуються на
Термін „інтерактивний” прийшов до нас з англійської мови і має значення „взаємодіючий” (inter – взаємний, act – діяти). В основі інтерактивних методик лежить активна модель навчання, в якій присутній елемент «відкриття знань». Існує думка, що сама назва „активне навчання” є некоректною, оскільки навчання саме по собі в більшій чи меншій мірі є активним процесом. Але степінь цієї активності при інтерактивному навчанні набагато більша. Тут застосовують певні прийоми активізації. Пригадаємо зауваження Платона, «знання не можуть бути перелиті, немов із посудини, з однієї душі в іншу». Тільки ті знання будуть ґрунтовними, які здобуті самостійно, і реалізації цього погляду в педагогіці сприяє якраз активне навчання. Застосування такого типу методик відоме ще з античних часів – це так звані сократівські «евристичні» бесіди. Песталоцці, Джон Дьюі, К.Д.Ушинський вважали цей метод одним із кращих, який сприяє розвитку мислення. Важлива умова його застосування :
К.Д.Ушинський, підтримуючи Песталоцці, рекомендує дотримуватися цієї умови при використанні інтерактивних технологій: „Як багато людей у пізніший час страждають від внутрішньої порожнечі саме тому, що вони не вчили напам’ять в юності, й залишились нездатними до мислення саме тому, що їх хотіли зробити самостійними мислителями тоді, коли вони могли мислити тільки вслід за іншими”. Слушне зауваження. З перших кроків роботи зі студентами, викладачі зустрічаються з проблемою – багато студентів не вміють вчитися. А, як же їм тоді здобувати знання? Вміння навчатися формується в молодшій школі. Його складові: 1. САМОКОНТРОЛЬ , суть якого полягає у співставленні учнем своїх навчальних дій та їх результатів із заданими еталонами та зразками. 2. САМООЦІНЮВАННЯ. 3. САМООРГАНІЗАЦІЯ. У відсутності або недосконалості вміння навчатися не варто звинувачувати вчителів, тому що тут, якраз, недопрацьовують і батьки, які не приділяли учням належної уваги. Як правило, їм заважали БАРЄРИ СПІЛКУВАННЯ :
Врешті дитина виявляється не готовою до самостійного життя. Студент не вміє планувати час, організовувати свою діяльність, контролювати й оцінювати її результати – в такому випадку ми звертаємося до батьків: контролюйте.., не будьте байдужими.., розбудіть.., перевірте.., проявіть зацікавленість.., допоможіть організувати побут та самого себе… – надолужуйте згаяне. Без педагогізації батьків, без їх впливу на дитину, ми не будемо мати хороших студентів. Діти прийшли здобувати професійну освіту. І якщо батьки бажають добра своїй дитині, то питання «навчайся, щоб отримати диплом» не повинно стояти апріорі. Ми вивчали динаміку мотивів навчальної діяльності студентів спеціальності 5.020104 «Народна художня творчість» ІІ курсу, і прийшли до висновку, що спостерігається зростання професійної і пізнавальної мотивації, а також мотивів самовдосконалення. Наші другокурсники на перше місце ставлять бажання (усвідомлюваний мотив):
десь посередині:
і на останньому - 14 місці:
Формування пізнавальної мотивації педагогічний колектив Канівського училища культури і мистецтв забезпечує: студенти третього курсу змінюють своє ставлення до навчання, стають більш відповідальними. Мотивація відіграє важливу роль в пізнавальній діяльності людини. Якщо розглянути схему побудови процесу навчання за технологічними принципами, то бачимо, що мотиваційний блок займає тут перше місце:
Пригадаємо для порівняння: «Методика» за смислом поняття ширше за поняття «Технологія». У межах однієї методики можуть існувати різні технології. Отже, методика є окремою теорією, а технологія – алгоритмом її втілення в практику.  За традиційного навчання, викладач також здійснює мотивацію. Але, згодом, він змушений приділяти увагу технічній стороні, опрацюванню основного матеріалу, на все інше часу не залишається (враховуючи рівень шкільної підготовки частини наших студентів). А тут ще: СТАНДАРТИ, ПРОГРАМИ, ЧАСОВІ РАМКИ. Отож, у нагоді стають інтерактивні технології, які вимагають МОТИВАЦІЇ, ПОСТАНОВКИ ЗАВДАНЬ, ПОШУКУ шляхів їх вирішення та АНАЛІЗУ РЕЗУЛЬТАТІВ. Студент змушений бути активним учасником навчально-пізнавального процесу. Працюють усі. Кожний має завдання не «ОДНАКОВЕ» для всіх, а «СПІЛЬНЕ», тобто частину від цілого. І від роботи кожного залежить загальний результат. Звичайно інтерактивні технології сприяють ефективності навчально-пізнавальної діяльності, але і потребують особливої підготовки та певного запасу знань. Тому захоплюватися ними не потрібно, щоб не перетворити навчання в «гру за ради гри». Перш за все педагог повинен знати
Для інтерактивного заняття доцільною є структура, яка складається з п’яти елементів: 1. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності. Триває 5% часу. Тут рекомендовано застосувати коротку розповідь викладача, бесіда, демонстрування наочності, «мозковий штурм», «мікрофон». 2. Оголошення теми і очікуваних результатів. Мета – забезпечити розуміння студентами, змісту їхньої діяльності: чого вони повинні досягти на занятті. Потрібно висвітлювати результати діяльності студентів а не викладача: «Після цього заняття ви зможете..» 3. Надання необхідної інформації. За мінімально короткий час 10-15% (10хв.) потрібно дати студентам достатньо інформації для того, щоб на її основі виконувати практичні завдання. Викладач використовує міні-лекцію, Роздатковий матеріал, ТЗН, або заслуховують студентів, які виконали випереджаючі домашні завдання(попереднє вивчення). 4. Інтерактивна вправа. (50-60% часу). Інструктування – 2-3 хв. мета вправи, правила, послідовність дій, кількість часу на виконання завдання) Об’єднання в групи або розподіл ролей – 1-2 хв. Презентація результатів (3-5 хв) – з використанням схем, таблиць, комп’ютерних презентацій. Рефлексія: -з якою метою ми виконували завдання? Чого Ви навчилися? Чому б хотіли навчитися далі? Чи досягли бажаного? 5. Підбиття підсумків порівняти реальні результати з очікуваними, зробити висновки, корекцію, скласти план подальших дій. Як бачимо – інтерактив забезпечує стимулювання, зацікавленість формою проведення та дає можливість кожному презентувати себе. Але головна його заслуга в тому, щоб змусити студентів до діяльності, залучивши зовнішні мотиви , типу : « чи я гірший за інших, чи маю я право підвести групу?» і поступово перейти до внутрішніх – пізнавальних: «Я знаю! В мене виходить! Я хочу знати». Тому важливо в навчанні орієнтуватися не тільки на процес, а й результат ( оперування знаннями, розуміння, вміння виконати завдання) І ще, важливий момент, студенти повинні здійснювати схематизацію, згортання інформації для підготовки презентації. Це можливо тільки за умови, що вони добре засвоїли матеріал. Пригадаємо теорію поетапного формування дій і понять Петра Гальперіна (наочно-дієве, наочно-образне, абстрактне мислення – види мислення за П’єром Жане) 1. Дії з реальними предметами чи їх замінниками. (1 яблуко, 2-ге яблуко – учень рахує яблука) 2. Виконання дії без безпосередньої опори на зовнішні предмети. Перенесення дії в мовний план. Мовне виконання дії. «Мислення в голос». Міркування: Виконуємо задачу, предмети відсутні: «Якщо до одного яблука додати ще одне яблуко, то буде два яблука». 3. Перенесення голосно мовної дії у внутрішній план («про себе»). Задача та ж: 1+1=2. 4. Виконання дії в плані внутрішньої мови зі скороченням, без свідомого контролю кожного етапу діяльності (інтелектуальні уміння та навички): «1і1=2». Для удосконалення мисленнєвої діяльності, для формування здатності використовувати знання на практиці у нагоді стає вміння студентів створювати комп’ютерні презентації. Під час створення презентації відбувається обробка інформації, її засвоєння, усвідомлення та згортання – інтеріоризація розумових дій. А під час представлення презентації – екстеріоризація (перехід до зовнішнього мовлення, пояснення, доведення). Володіння комп’ютером, вміння працювати з «офісними» програмами – це вимога і потреба часу. Як ми тепер жартуємо: у 18ст. – гризли пера, у 19 ст. – гризли олівці, у ХХ ст.. – ручки, а у ХХІ ст.. – учні гризуть флешки. Вміння працювати з комп’ютером – це необхідність при проведенні проективних технологій. МЕТОД ПРОЕКТІВ Виник у другій половині ХІХ ст. в сільськогосподарських школах США. Слово «ПРОЕКТ» запозичене з латини й означає «ТОЙ, ЩО КИДАЄТЬСЯ В ОЧІ», «викинутий вперед». Сьогодні цей термін використовується в менеджменті й означає будь-яку діяльність, спрямовану на визначення комплексу окремих кроків. Ми звикли, що проект – це задум певного нового об’єкта (машини, будівлі) представлений у кресленнях, схемах та іншій документації. Останнім часом цьому методу приділяється значна увага в багатьох країнах світу. Детально описаний в працях американця Уільяма Кілпатрика: «Програма складається з ряду дослідів, які зв’язані між собою таким чином, що відомості отримані в результаті одного досліду, сприяють розвитку і збагаченню наступних дослідів». Проективна методика дає змогу вирішувати конкретні практичні завдання. Саме завдання визначається життєвою ситуацією, тому не завжди може бути включене до програми, тобто наперед визначене, або стандартизоване. Залежно від умов, потреб, можливостей, кожний сам визначає завдання. Н-ад: перший проект Кілпатрика : учні повинні були вивчити на практиці «Як містер Мозер розводить таких чудових курей?» В радянській школі: «Допоможемо ліквідувати неграмотність», «Допоможемо нашому заводу-шефу». Учні працювали на фабриках, заводах, у колгоспах, в шкільних майстернях, набували тільки тих знань, які були пов’язані з родом практичної роботи. Рівень загальноосвітньої підготовки знизився. Тому невдалий експеримент в Радянському Союзі з 1931 року був припинений. В США та деяких інших країнах продовжували використовувати метод проектів для виконання практичних робіт. Тепер освітяни знову звернулися до цього методу. Проективна технологія :
Робота над проектом включає такі етапи:
З курсу психолого-педагогічних дисциплін для студентів спеціальності «НХТ» практикуються проекти до тем:
При всіх своїх «плюсах», проективні технології забирають багато часу на підготовку, вимагають особливого приготування, тому ефективно проводити лише 1-2 проекти протягом навчального року. Результати не заставили себе чекати. Випускники спеціальності «Народна художня творчість» продовжують навчання на психолого-педагогічних факультетах в університетах, працюють педагогами-організаторами, викладають предмети художньо-естетичного циклу в загальноосвітніх навчальних закладах. В цьому заслуга всіх викладачів, які приймають участь в наших проектах. Дієвими є технології СИТУАТИВНОГО МОДЕЛЮВАННЯ – це побудова навчального процесу за допомогою включення студентів в гру. Тобто, дається змога студенту «пожити» проблемами професійної діяльності, до якої він готується. Методика ігрових технологій описана в працях Михайла Щербаня. Наші студенти, навчаються «моделювати» фрагменти своєї майбутньої фахової діяльність. Останнім часом, студенти, що отримують додаткову кваліфікацію «Викладач фахових дисциплін», вивчають психолого-педагогічний курс за технологією «СТАЖУВАННЯ» - це метод активного програмового навчання, різновид методу аналізу ситуацій.
За результатами застосування цієї технології, в 2009-2010 навчальному році, проведена студентська конференція і оформлено матеріали дослідження студентів, яке здійснювалося за такими напрямами: методична, навчальна, виховна педагогічна діяльність. Це спільна робота студентів, заступника директора з виробничого навчання, заступника директора з виховної роботи, викладачів фахових дисциплін, голів предметно-циклових комісій спеціальності «Народна художня творчість». Застосовувати інтерактивні технології можуть також викладачі, які працюють за індивідуальною формою навчання. Наведемо приклади типів діяльності у парах:
Розглянуті та інші методики, використовувалися в процесі проведення педагогічного експерименту. Нами проведено інтерв’ю, в ході якого 67% респондентів висловилися за застосування інтерактивних технологій аргументуючи це тим, що інтерактивні технології дають можливість висловлювати свою думку, вчать самостійно здобувати інформацію, сприяють розвитку вміння спілкуватися. 30% - проти , вказуючи на незвичний режим роботи, неготовність до активної розумової діяльності. Вони надають перевагу репродуктивній діяльності, пояснювально-ілюстративному навчанню. 3% - висловили своє байдуже ставлення. Загалом індекс задоволеності навчанням за інтерактивними технологіями становить -0,4 – тобто, це показник правильно побудованої системи впровадження педагогіки співробітництва викладачами училища. Що можна сказати про психологічну готовність студентів до інтерактивного навчання? Якщо врахувати, що до нас приходять студенти віком 15-16 років (старший підлітковий вік), - а для цього віку провідним видом діяльності є спілкування, то навчання «занурене в спілкування» є досить вдалим. Тут студенти мають змогу не тільки спілкуватися з викладачем, а й з ровесниками. В багатьох випадках їм набагато простіше звернутися за поясненням до ровесника. То чому б цей процес не зробити керованим і контрольованим? Фактично ми привчаємо їх до культури спілкування. Звичайно потрібно враховувати і вихованість та особливості характеру студентів. Адже цей вік – це період прояву акцентуацій характеру. Аналіз проведеного дослідження показав, що переважна більшість студентів «НХТ» , якщо й мають виражені акцентуації, то це такі як :
Враховуючи ці особливості, викладачам потрібно передбачити можливість виникнення конфліктів, і створити такі умови навчання, щоб кожний зміг відчути «Радість від успіху». Беремо до уваги такі аспекти як переважаюча сфера сприймання та тип мислення .  У студентів спеціальності «Народна художня творчість» домінує права півкуля, наочно-образне мислення. 87% студентів належать до «художнього типу».
Досить важливо враховувати стиль діяльності студентів та співставляти його зі своїм власним стилем. Наші студенти мають проблеми з навчанням у школі, ще й тому, що шкільні методики та програми розраховані на так званий «західний тип мислення» - домінування лівої півкулі. Ось що з цього приводу пише американська дослідниця Беті лу Лівер: «Учнів із незахідним типом отримання інформації переслідують на кожному кроці. Часто вони самі не розуміють, що їм потрібно, і вважають себе тугодумами. Стандартні класи не задовольняють потреб цих дітей. Аналіз специфічних потреб кожного типу показує, як багато їм потрібно. Учні з домінуванням правої півкулі відчувають потребу в гештальті, цілісності — вони отримують деталі. Їм потрібне мистецтво — їм дають стандарт. Їм часто потрібний музичний фон — їм нав'язують тишу. Вони пам'ятають обличчя — з них вимагають запам'ятовувати назви». Враховуючи домінування лівої чи правої півкулі головного мозку, складають типологію стилів. За поширеною класифікацією Колба виокремлюють такі типи студентів:
Студенти, які відповідають IV типу за Колбом, ніколи не зможуть добре виявити себе, якщо з ними працюють викладачі II типу. Такий викладач вважає їх надто неслухняними, самовпевненими, тоді як студенти потерпають від обмеження свободи, яку вони із задоволенням спрямували б саме на навчання і досягли б значно кращих результатів. Якщо викладач IV типу взаємодіятиме з учнем II типу, його постійно дратуватиме потреба студента в деталізації, надлишковій інформації, дедуктивних поясненнях. Він може зарахувати такого студента до розряду тугодумів, тоді як викладач того самого типу вважатиме його найуспішнішим. Однак типологія навчальних стилів не обмежується цими варіантами. За своєю природою і родом діяльності студенти спеціальності «Народна художня творчість» досить емоційні й імпульсивні, а це негативно позначається на їх здатності концентрувати увагу. Так у дослідженні виявлено, що рівень концентрації уваги студентів становив: 16% - високий, 43% - середній, 42% - низький. До речі, вищий рівень концентрації уваги було виявлено у студентів інструменталістів та вокалістів. Концентрація уваги певним чином пов’язана з типом темпераменту (коефіцієнт Спірмана 0,93 – показав сильний зв'язок) . Серед інструменталістів частіше зустрічаються сангвініки, флегматики та меланхоліки. На розвиток концентрації уваги впливає оволодіння професійно-виконавськими навичками, яке вимагає зосередженості. Від емоційності, досвіду, інтересів конкретного студента залежить сила, яскравість і динамічність образів уяви. Із 5-ти рівнів уяви 83% студентів мають 4-й рівень складності уяви1, 17% - третій рівень. Розвиток творчої уяви забезпечується в процесі всієї навчальної діяльності (самостійний добір матеріалу; його спеціальний аналіз; удосконалення образу в процесі діяльності). Концентрація уваги та хороша уява допомагають розвитку пам’яті. При дослідженні особливостей запам’ятовування, було встановлено, що для наших студентів характерним є запам’ятовування з допомогою «візуалізації» та « встановлення зв’язків», «уявлення ситуації». Ми попередньо згадували етапи формування розумових дій за П.Гальперіним, знову звернемося до цієї інформації. Студенти які мають «погану» пам'ять а отже, і погані знання знання, зупинилися на І-му або на ІІ-му етапах (їм потрібно додавати «яблука», конкретні об’єкти. Про «розгортання схеми» мова не йде, тому що до схеми не дійшли ). А щоб студенти могли запам’ятовувати та творчо застосовувати знання, варто їм пройти всі етапи до інтеріоризації та екстеріоризації розумових дій. Сподіваємося, що в цьому нам допоможуть інтерактивні технології. Тут спрацьовує не тільки те, що студент є активним «здобувачем» інформації, але й те, що інформація подається у новому, незвичайному вигляді, обробляється кілька раз і кодується у «мову» . І у вигляді такого «словесного» коду зберігається в блоці довготривалої пам’яті. І ще , дуже важливо знаходити порозуміння в спілкуванні. Для цього є дуже прості, проте ефективні прийоми. Передусім слід дати співрозмовникові можливість розповісти, що його хвилює, а для надання йому допомоги використовують такі засоби: уточнення («Я хочу перевірити, чи правильно я тебе зрозумів, будь ласка, повтори ще раз»), перефразування («Як я зрозумів, ти маєш на увазі, що...»), відображення почуттів («Мені здається, я розумію, що ти відчуваєш при цьому»), резюмування («Якщо підсумувати те, що ти сказав...»). Інтерактивні технології стимулюють потребу вдосконалення комунікативної й психологічної компетентності, а часом і особисту культуру, пов’язану з етикою ділових відносин. Ці компетентності займають важливе місце у освітньо-кваліфікаційній характеристиці студенів спеціальності 5.020104 „Народна художня творчість”. Отже, використання інтерактивних технологій в організації навчання студентів досліджуваної групи, забезпечує реалізацію вимог ОКХ. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
content&task=view&id=2858&Itemid=-5 1 Рівні складності уяви визначають від найнижчого першого рівня до найвищого - п’ятого за спеціальною методикою. |
|||||||||||||||||||||||||||||||
орекція
лок контролюСхожі:
|
2012 Навчальна дисципліна "ЛІСОЗНАВСТВО" – 216 годин Васильева ОКР ″бакалавр″ напряму 090103 "Лісове і садово-паркове господарство" у вищих навчальних закладах ІІ-ІV рівнів акредитації |
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ БАЗОВИЙ МЕДИЧНИЙ КОЛЕДЖ НАКАЗ Про затвердження Положення про опорні ЦК вищих медичних (фармацевтичних) навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації МОЗ України... |
|
Про відділ педагогічних технологій неперервної професійної освіти АПН України звітувався на Президії АПН України про результати комплексного дослідження „Психолого-педагогічні основи особистісного... |
Робоча Програма та методичні рекомендації з педагогічної практики... Положення про проведення практики студентами вищих навчальних закладів України, на підставі Програми педагогічної практики для педагогічних... |
|
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕПАРТАМЕНТ НАУКОВО-ТЕХНОЛОГІЧНОГО РОЗВИТКУ Проректорам з наукової роботи вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації |
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕПАРТАМЕНТ НАУКОВО-ТЕХНОЛОГІЧНОГО РОЗВИТКУ Проректорам з наукової роботи вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації |
|
Перелік вищих навчальних закладів Миколаївської області I-IV рівнів акредитації Приватний вищий навчальний заклад «Міжнародний класичний університет «Україна-Південь» |
НАКА З Про затвердження Положення про обрання та прийняття на роботу науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів третього... |
|
НАКАЗ Щодо внесення змін до наказу №475 від 29. 05. 2008 р. «Про затвердження переліку професійно-технічних і вищих навчальних закладів... |
ЗАТВЕРДЖУЮ Всеукраїнська студентська олімпіада (далі – Олімпіада) – система масових очних змагань у творчому застосуванні здобутих знань, умінь... |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua