|
|
Скачати 110.03 Kb.
|
“ З А Т В Е Р Д Ж У Ю “Начальник Миколаївського РВ У МЧС підполковник вн. служби О.В. Аралін П Л А Н - К О Н С П Е К Тпроведення заняття з психологічної підготовки з начальницьким складом Миколаївського РВ Тема№3.3 Основи управлінської психології. Сучасні технології керівництва. Авторитет керівника – як соціально – психологічне явище. Навчальна мета: ознайомити нач. склад з психологічною основою управлінської психології. Сучасні технології керівництва. Авторитет керівника – як соціально – психологічне явище. Час: 1 година (лекція)Місце проведення: учбовий клас підрозділуНавчально-методичне забезпечення: план-конспект Література:
Порядок проведення заняття :
2. Контроль знань - 5 хв. :
3.Викладення матеріалу теми - 30 хв. Питання, які вивчатимуся : 1. Зміст понять основна управлінська психологія та сучасні технології керівництва 2. Зміст і умови праці оперативних працівників МНС. Втомленість. Відновлення функціональної системи. Фактори, що визначають психологічну характеристику оперативно-тактичної діяльності особового складу. Наявність екстремальних умов роботи. Межі напруження психіки працівника МНС. Завдання психологічного вивчення основної управлінської психології полягає в розкритті системи її теоретичних начал: як у процесі цілеспрямованої активності особистості відбувається практичне перетворення об’єктивного світу, який механізм психічної регуляції діяльності, як у процесі діяльності змінюється сама людина, як діяльність впливає на розвиток можливостей людини. Основними компонентами функціональної системи діяльності є такі блоки: мотиви діяльності, цілі діяльності, програми діяльності, інформаційні основи діяльності, прийняття рішень, підсистеми діяльнісно важливих якостей. [73] - Людина, яка обирає професію, ніби проектує свою мотиваційну структуру на структуру факторів, пов’язаних із професійною діяльністю, завдяки яким можливе задоволення потреб. Чим ґрунтовніші потреби людини, тим більш високі вимоги висуває вона до діяльності. У якісному відношенні виділяються три категорії потреб: матеріальні, духовні, соціальні. Духовні потреби поділяються на естетичні, пізнавальні; матеріальні – на фізіологічно необхідні, соціально, естетично зумовлені; соціальні – на потреби в спілкуванні, в соціальному визнанні, служінні суспільству, самоактуалізації. У процесі засвоєння професії, в ході навчання відбувається розвиток і трансформація мотиваційної структури суб’єкта діяльності (поява нових та еволюція старих мотивів). Для прикладу можна порівняти мотиви діяльності на різних рівнях професіоналізації – випускник 11-го класу, курсант 3-го курсу інституту, випускник інституту, молодий спеціаліст. Таке порівняння мотивів дає змогу зробити висновок, що випускники та молоді працівники більш високим балом оцінюють умови праці, взаємовідносини з колегами, ставлення керівництва до служби, побуту та відпочинку. Динаміка мотиваційної структури визначається рівнем професіональної майстерності, а також статтю, віком, сімейним станом та особистими особливостями. Таким чином, мотивація організує цілісну поведінку, підвищує трудову та службову активність, значно впливає на формування цілей та на вибір шляхів їх досягнення. - У професійній діяльності можна виділити два види мети-результату: мета-образ (безпосередня регуляція діяльності); мета-діяльність (регуляція діяльності через кінцевий результат). - Аналіз професійної діяльності дозволяє визначити два типи структур діяльності: константні та змінні. Константні передбачають лише одну послідовність виконання дій, змінні – різні послідовності виконання дій. Програма діяльності відображає структуру діяльності та визначає, що кожен суб’єкт повинен робити в конкретні моменти. Програма змінюється в процесі професіоналізації. - Сучасні технології – це сукупність інформації, що характеризує предметні та суб’єктні основи діяльності та дозволяє організовувати її відповідно до вектора мета-результат. Визначаються три рівні формування інформаційної сучасної діяльності: сенсорно-перцептивний, когнітивний, образно-оперативний. - Прийняття рішень. Під прийняттям рішень розуміють процес вибору альтернативи з декількох можливих. «Процес рішення завдань відбувається в єдності чуттєвого пізнання, що являє собою цикл взаємодій суб’єкта з об’єктом, і логічного рішення» (Я.А. Пономарьов). Це складна аналітико-синтетична робота. Прийняття рішення відбувається на основі врахування об’єктивних характеристик діяльності, умов її перебігу, факторів «суб’єктивної оцінки» діяльності й оплати праці, особистісних моментів мотивації, здібностей, рівня домагань. - Професійно важливі якості. Під професійно важливими якостями маються на увазі такі, що впливають на ефективність діяльності та успішність її засвоєння. Так, для працівників МНС важливими є такі професійні якості: переключення уваги, розподілення, концентрація уваги, оперативна пам’ять, просторова уява, окомір, сенсомоторна координація, координація рухів рук. [73] ● Аналіз діяльності працівників МНС дає змогу визначити основні її компоненти. Діяльність працівника МНС регулюється як зовнішніми (об’єктивними), так і внутрішніми (суб’єктивними) факторами. [62] Зовнішні фактори – це вимоги, норми, статути, накази, вказівки, наявність та стан засобів пожежогасіння, небезпечні явища, які супроводжують екстремальну ситуацію, службові обставини в черговій варті, зміст бойової задачі та стан колективу підрозділу, які висуваються з боку професії до її праці та наявності певних властивостей та особливостей. Набуття афторитета – це задатки, здібності, індивідуально-психологічні властивості й особливості конкретного пожежника, його мотивація, самооцінка, психологічний захист від помилок та невдач. У ході професійного навчання та набуття досвіду людина «підстроюється» до професійних вимог, змінює себе, творить себе, розвиває себе. Службова обстановка на бойовому чергуванні – сукупність умов, які забезпечують стан бойової готовності підрозділів. Характеристика цього стану залежить від загального психічного стану особового складу підрозділу, від його настрою перед чергуванням, при зміні варт, у процесі взаємовідносин із колегами та керівником. Зміст бойової задачі, яка може бути поставлена перед підрозділом, залежить від елементів обстановки на виділеній для нього ділянці роботи. Чим складніша бойова задача і чим менше часу на її виконання, тим більший психологічний вплив вона буде здійснювати на психіку особового складу підрозділу. Ефективність виконання бойової задачі залежить від загального психічного стану підрозділу, який прибув на пожежу, і від того, в якому стані його застав сигнал бойової тривоги (під час занять, відпочинку, їжі). Небезпечні фактори пожежі та явища, що її супроводжують (вони викликають нервово-психічне напруження в пожежників, тому їх називають ще стрес-факторами): вогонь, шум, задимленість, висока температура, можливість вибухів, падіння конструкцій, нестача кисню, втрата зв’язку з групою, раптові зміни, паніка, загазованість, струм, замкнений простір, трупи людей, загибель товаришів, несподіваність, низька температура, підвищений рівень радіації і т. ін. При впливі стрес-факторів в особового складу підрозділу при гасінні пожежі, ліквідації наслідків аварій можуть виникати позитивні або негативні психологічні реакції. Позитивні психологічні реакції, як правило, сприяють підвищенню ефективності бойових дій підрозділу, що може проявитися в більш швидкому, ініціативному, сміливому виконанні бойової задачі, в тому числі і в екстремальних ситуаціях на пожежі. Такі прояви в основному притаманні психологічно підготовленим і достатньо досвідченим працівникам. Негативні психологічні реакції можуть супроводжуватися помилковими діями. Це може проявлятися в основному в достатньо підготовлених пожежників, які мають незначний досвід роботи. Названі фактори дозволяють зробити висновки, що стан засобів пожежогасіння, пожежно-технічне озброєння, стан засобів індивідуального захисту працівників, правильне експлуатування, утримання, обслуговування техніки згідно з нормативними документами залежать від безпосередньої діяльності особового складу підрозділів МНС. Дуже важливою є роль технічного озброєння в підрозділах МНС при гасінні пожеж, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, але завжди потрібно пам’ятати, що у відношенні «людина – техніка» велике значення має техніка, а вирішальна роль належить людині. Реальна потужність техніки залежить від тих людей, які її використовують. ● Самонов О.П. поділяє діяльність працівників на три етапи: підготовчий, основний, заключний. [62] Підготовчий етап починається з моменту отримання повідомлення про надзвичайну ситуацію і триває до прибуття на місце події. До цього етапу входять подача сигналу тривоги, збір особового складу за тривогою і прямування до місця та приведення сил і засобів у стан готовності до бойових дій. Стан працівників характеризується як стан турботи, тривоги, очікування можливих неприємностей тощо (специфічні переживання). Сигнал тривоги застає працівників під час занять, відпочинку, виконання інших дій, згідно з розпорядком дня, і, як правило, є раптовим сигналом, який сповіщає про початок бойових дій. За сигналом бойової тривоги працівники зобов’язані: швидко, правильно одягатися, зайняти своє робоче місце в кабіні автомобіля і в максимально короткий термін прибути на місце. Під час прямування з’ясовуються оперативно-тактичні особливості об’єкта, наявність, характеристика вододжерел, визначаються шляхи та засоби прокладання рукавних ліній тощо. При цьому зростає нервово-психічне напруження, пов’язане з відчуттям невідомого, з дефіцитом часу, невизначеністю. Найчастіше в цей період не чути сміху, жартів, пожежники прагнуть підкорити свої почуття та думки виконанню бойової задачі. Основний етап включає період від початку проведення розвідки і конкретних дій, спрямованих на реалізацію наказу керівника, до моменту повної ліквідації надзвичайної ситуації. Психічний стан працівників МНС характеризується гострими психічними реакціями, які зумовлені дезадаптацією психіки до умов надзвичайної ситуації (це початок, розвідка та пік емоційного стану, на який впливають враження від конкретних обставин, вигляд потерпілих). Поступово наступає адаптація працівників. Вони починають діяти відповідно до умов та встановлених норм, не виявляючи емоційності, діють психічно стійко при виконанні бойової задачі. Завершальний етап. Гасіння пожежі, ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій характеризується концентрацією всіх вольових зусиль на вирішення основної задачі бойових дій. Вплив внутрішньої психічної напруженості на результати діяльності працівника повинен не перевищувати інтенсивності та межі професійної користі. Якщо працівники переходять цю межу виникає перенапруження, яке впливає на їхні дії. ● На ефективність діяльності працівників суттєво впливають емоції. Це пов’язане з тим, що в процесі будь-якої діяльності людина має певне ставлення до самого себе як до суб’єкта діяльності, до об’єктів праці, до мети діяльності та умов, пов’язаних з нею. Таке ставлення може посилювати одні трудові процеси та гальмувати інші. Комплекс цих процесів формує емоційні стани людини. Психологічний аспект діяльності працівників передбачає розгляд характерних станів. У військовій інженерній психології визначається такі класи зовнішніх емоціогенних факторів: фізико-хімічні (мікрокліматичні, теплові, радіаційні, механічні, зміна звичних компонентів повітря, газового складу середовища), інформаційні (недостатність інформації, неправильність інформації), семантичні (суспільнозначимі та індивідуальнозначимі) та біологічні (голод, спрага, хвороба, втома). Аналіз емоційних станів і емоцій неможливий без характеристики мотивів діяльності, її мети та засобів, тому слід розглянути інженерно-технологічну класифікацію. Емоції мотивів діяльності
● Стан втоми. Спеціаліст у галузі психічних станів Н.Д. Левітов визначив як позитивний, так і негативний вплив станів на поведінку та успішність діяльності. Найбільш актуальним він вважає стан втоми. Втомлення визначає як стан після виконання важкої фізичної або розумової праці. Дослідник визначає такі компоненти цього стану: порушення уваги, сенсорних процесів, моторних функцій, пам’яті. Втома буває психічною та фізичною. Однією з причин втоми пожежника є тривалий вплив сильних звуків та шуму під час пожежі, нерегулярні звукові подразники, що викликають підвищену увагу, сильне м’язове навантаження, відсутність відпочинку, негативні емоції в ході виконання дій, психологічна несумісність представників підрозділу. Особливо слід звернути увагу на характеристику стану емоційної напруженості, який виникає в ускладнених умовах діяльності (обмеження часу для виконання дій, ситуації підвищеної відповідальності, необхідність діяльності в присутності безпосередніх начальників, а також обмеженість інформації). Стан напруженості залежить від умов діяльності і водночас впливає на її ефективність. Помірність напруження викликає підвищену активність, добре самопочуття, спрямованість на досягнення високих результатів. Підвищена напруженість супроводжується почуттям дискомфорту, розгубленості і призводить до вибуху діяльності. Сучасні дослідники (В.Л. Марищук, К.К. Платонов, Є.А. Мілерян та ін.) визначили чотири форми поведінки в екстремальних умовах: напружений тип (характеризується загальмованістю, скованістю або сильною імпульсивністю та хаотичністю), гальмівний тип (характеризується повною загальмованістю дій), боягузницький тип (характеризується проявом апатії, пасивності та ухиленням від втручання в хід подій), прогресивний тип поведінки. Існує категорія людей, які в екстремальних умовах досягають найбільшої ефективності діяльності, труднощі та небезпека їх надихають, підвищують працездатність, мобілізують фізичні та психічні сили. Психологи пропонують три основних способи профілактики психічної напруженості: психологічний відбір, виховання емоційних вольових якостей, створення позитивного психологічного клімату та оптимізація умов діяльності. ● Дослідник Столяренко О.М. визначає 3 рівні (межі напруженості): Перший рівень (межа) – починає зникати винахідливість, здатність творчо вирішувати задачі, виникають провали в пам’яті, знижується швидкість переробки інформації. Добре відпрацьовані дії здійснюються з помилками (малими – великими – грубими). Послаблюються спостережливість, увага, тремтять руки, ноги, порушується координація руху, змінюється голос. Другий рівень (межа) – межа зростання напруженості, виникають вольові, моральні порушення: послаблюється бойова активність, знижується самоконтроль, з’являються ілюзії, нерішучість, необережність переростає в боягузтво, погіршується виконання наказів, з’являється недисциплінованість. Третій рівень (межа) – ця межа максимального напруження, характеризується тимчасовим знепритомненням, втратою контролю над собою, повним гальмуванням, нерухомістю, байдужістю; гострими психічними реакціями, агресивністю. Керівники підрозділів повинні знати особливості такого стану та вчасно реагувати: знімати з бойової ділянки, звільняти від виконання завдання, підтримувати. 4. Підбиття підсумків - 3 хв. :
План-конспект склав : Начальник 2-го караулу лейтенант вн. служби В.С. Чухлєб. |
|
ПЛАН КОНСПЕК Т проведення заняття із психологічної підготовки Навчальна мета: навчити працівників розрізняти індивідуально-психологічні властивості |
ПЛАН КОНСПЕК Т проведення заняття із психологічної підготовки Навчальна мета: навчити працівників розрізняти індивідуально-психологічні властивості |
|
ПЛАН КОНСПЕК Т проведення заняття із психологічної підготовки Тема: 11. Попередження негативних психологічних станів при ліквідації наслідків НС |
ПЛАН КОНСПЕК Т проведення заняття із психологічної підготовки Навчальна мета: ознайомити з психологічними особливостями діяльності працівників при |
|
ПЛАН КОНСПЕК Т проведення заняття з психологічної підготовки Навчальна мета: навчити особовий склад оптимальним методам професійного спілкування |
ПЛАН КОНСПЕК Т проведення заняття з психологічної підготовки Навчальна мета: навчити особовий склад оптимальним методам професійного спілкування |
|
ПЛАН КОНСПЕК Т проведення заняття із психологічної підготовки Навчальна мета: ознайомити з основними ознаками здорового морально-психологічного клімату в колективах |
ПЛАН КОНСПЕК Т на проведення семінарського заняття із психологічної підготовки Навчальна мета: ознайомити особовий склад караулу з психологічними станами людини |
|
ПЛАН КОНСПЕК Т на проведення семінарського заняття із психологічної підготовки Навчальна мета: ознайомити особовий склад караулу з психологічними станами людини |
ПЛАН КОНСПЕК Т На проведення заняття з психологічної підготовки Тема: 10. Психологічні особливості діяльності пожежних під час виконання функціональних обов’язків |