Професійна орієнтація учнівської молоді Призначення

Скачати 1.27 Mb. Назва Професійна орієнтація учнівської молоді Призначення Сторінка 7/13 Дата 07.09.2013 Розмір 1.27 Mb. Тип Документи bibl.com.ua > Інформатика > Документи

Предмет професіографії	Предметом професіографії є професії та їх класифікація; визначення вимог професій до людини на основі професіографічного аналізу змісту трудової діяльності; розробка професіоргам та психограм; внесення змін і доповнень до описання професій з врахуванням зміни змісту та характеру праці під впливом науково-технічного прогресу.
Завдання професіографії	вивчення професій з метою розкриття їх психофізіологічного змісту; визначення переліку професійно важливих якостей; розробка професіограм; класифікація професій; розробка критеріїв та показників для професійного відбору.
Професіограма	– документ, в якому подано комплексно систематизований і всебічний опис об’єктивних характеристик професії і сутність її вимог до індивідуально-психологічних особливостей людини. Найважливішою частиною П. є психограма, що являє собою характеристику вимог, які пред’являє професія до психіки людини. Зміст та обсяг П. залежить від мети, з якою проводиться вивчення професії. Такими можуть виступати: профорієнтація і консультація, профвідбір, професійне навчання, раціоналізація режиму і умов праці.
Структура професіограми:	Загальна характеристика професії, її значення. Опис трудового процесу. Вимоги професії до особистості. Характеристика умов праці. Перелік необхідних знань (загальноосвітніх та професійних). Перелік необхідних умінь та навичок. Перелік навчальних закладів, в яких можна отримати професію. Характеристика економічних умов праці (оплата праці, пільги тощо).
Мета розробки професіограми:	визначення професійної придатності учня чи робітника, його відповідності даній професії; раціоналізація навчального та виробничого процесів; класифікація і систематизація професій з точки зору психології; забезпечення єдності вимог при кваліфікаційних пробах і при визначенні переліку професійних обов’язків різних підрозділів підприємства чи різних підприємств з однаковими професійними групами робітників.
Призначення професіограм:	чітко регламентувати об'єм та зміст роботи; визначати рівень технічних, спеціальних та інших знань і професійних навичок, необхідних для виконання даної роботи; раціонально розподіляти працю відповідно до функцій виробництва, виключати дублювання і паралельність в роботі; здійснювати перспективне планування використання і підвищення кваліфікації працівників; визначати науково обґрунтовані терміни професійної підготовки; визначати вимоги до рівня і змісту професійно-технічної освіти.
Джерело змісту професіограми	− це сукупність відомостей про процес праці, організацію і управління виробництвом, що знайшли своє відображення в інструктивно-технічній, навчально-програмній, методичній документації підприємства чи навчального закладу.
Інформаційні джерела розробки змісту професіограми:	технологічний процес, відображений в конкретній технологічній документації; аналіз трудових функцій, виконуваних працівником; сучасні вимоги виробництва до працівника, пов'язані з науково-технічним процесом, вдосконаленням системи управління тощо; зміни в організації і технології виробництва при частковій або корінній його реконструкції; фактори, які визначають різницю в складності праці робітників; положення та інструкції на окремих робочих місцях; тарифікаційно-кваліфікаційні карти-анкети, що заповнюються робітниками; результати вивчення змісту праці і структури затрат робочого часу, а також документи, що містять відомості про кваліфікаційні вимоги до робітників(інструкції, професійні картки, анкети опитування тощо); результати соціологічних досліджень; класифікація професій; документація з нормування та аналізу праці; рекомендації щодо наукової організації праці; правила та інструкції з техніки безпеки та охорони праці; медичні та психофізіологічні критерії даної професії.
Етапи розробки професіограми:	Вивчення досвіду і методів розробки професіограми. Розробка методики складання змісту професіограми. Розробка структури професіограми. Визначення факторів, які впливають на зміст професіограми. Розробка методики опитування працівників з метою збирання відомостей про професійно важливі якості, необхідні для складання професіограми. Проведення психофізіологічного аналізу змісту професії і вимог професії до працівників. Відбір даних про організацію праці : відомості про робоче місце; санітарно-гігієнічні умови праці; охорона праці тощо. Визначення медичних протипоказань до роботи по вказаній професії. Розробка проектів змісту професіограми, апробація професіограми на базому підприємстві. Одержання офіційних відгуків спеціалістів на складену і апробовану професіограму. Корекція змісту професіограми відповідно до зауважень та внесених доповнень. Запровадження професіограми в навчально-виховний та виробничий процеси.
План розробки змісту професіограми:	Вивчення структури і організації підприємств даної галузі. Аналіз переліку професій даної галузі народного господарства, вибір професії, на яку складатиметься професіограма. Збір та вивчення конкретного матеріалу на підприємствах, в наукових установах, професійних навчальних закладах, які мають інформацію про професію. Вивчення на підприємстві змісту праці з професії, на яку розробляється професіограма, узагальнення одержаних результатів. Визначення кола функцій даної професії з врахуванням вимог наукової організації праці, безпеки праці, виробничої санітарії; визначення переліку вимог, які професія ставить до робітника. Виділення функцій, не властивих даній професії. Розробка структури професіограми. Розкриття змісту професіограми, опис елементів її змісту.
Вимоги до професіограми:	Співрозмірність щодо структури, об'єму та змісту. Повне відображення останніх досягнень науки і техніки в структурі даної професії. Відповідність технічним і психофізіологічним вимогам виробництва, які ставляться до робітників даної професії. Визначеність, тобто конкретне призначення і якісна однозначність змісту професіограми. Необхідна повнота відомостей і чітка класифікація трудових функцій при лаконізмі формулювань.
Компоненти психограми:	Психофізіологічні функції і аналізаторні системи, які мають найбільш важливе значення для забезпечення процесу праці. Пороги відчуттів. Характеристика динаміки включення в роботу різних аналізаторів, їх взаємодія, ступінь напруженості в різні періоди часу. Характеристика їх необхідної лабільності. Просторове сприйняття і сприйняття часових інтервалів. Важливі характеристики уваги і способи її організації. Характеристика параметрів швидкості, точності, координаційної складності виконуваних операцій. Темп діяльності. Стійкість моторних параметрів при довготривалому їх повторенні. Переважаючий вид установки в даній діяльності: на швидкість, точність, надійність, безпеку тощо. Швидкість формування навичок. Міцність психомоторних навичок. Особливості зберігання інформації. Об’єм і характер матеріалів для запам’ятовування. Вимоги до пам’яті (довготривалої, короткотривалої, оперативної). Характер переважаючих способів опрацювання інформації, прийняття рішення. Вимоги до широти і чіткості асоціацій, швидкості операцій мислення, його гнучкості і критичності. Вимоги до надійності в роботі: за кількісною, якісною ознакою, за мотивацією, за ступенем усвідомлення, в залежності від інформаційного навантаження, в залежності від функціонального стану спеціаліста. Наявність і частота ситуацій, які викликають емоційне напруження, вимагають великих вольових зусиль, великої відповідальності. Вимоги до вольових якостей і рис характеру (сміливість, рішучість, наполегливість, самовладання, впевненість в своїх силах та ін.). Особливості професійного спілкування і вимоги до комунікативних рис особистості. Загалом, на основі аналізу психологічної складності основних елементів професійної діяльності виявляються: психічні якості, які мають вирішальне значення; необхідні і бажані психічні якості; небажані психічні якості; психічні якості несумісні з даною професійною діяльністю; комплекс різних психічних елементів, що визначають успіх у даній професійній діяльності.
Класифікація	− це впорядкований розподіл об’єктів (або їх елементів) за загальними (об’єднуючими) та відмінними ознаками, особливим випадком якого (розподілу) виступає їх (елементів) стандартне групування по класах і підкласах, що дозволяє встановити родо-видові відносини (градації) об’єктів; – це система підпорядкованих понять в якій-небудь галузі знання, складена на основі обліку загальних ознак об’єктів і закономірних зв’язків між ними. Результатом класифікації є розподіл понять на взаємопов’язані класи за суттєвими ознаками. Класифікація здійснюється через побудову системи підпорядкованих понять, кожне з яких одержує строго фіксоване місце відносно вищих і нижчих класифікаційних рубрик.
Типи професій за предметом праці (за Є. Клімовим):	У професій типу „людина-природа” предметом праці є живі організми, рослинний і тваринний світ, біологічні процеси. Сюди входять такі професії, як біолог, ветеринар, зоотехнік, тваринник, агроном, овочівник, садівник, лісник. У професій типу „людина-людина” предмет праці становлять люди, групи людей чи колективи. До цього типу можна віднести роботу офіціанта, продавця, лікаря, вчителя, вихователя, юриста, екскурсовода. Предметом праці у професіях типу „людина-техніка” є машини, апарати, установки, технічні системи, матеріали й енергія. Професії цього типу – інженер, машиніст, водій, кранівник, слюсар, радіомеханік, токар, сталевар. Предмет праці у професій типу „людина-знакова система” складають умовні знаки, шифри, коди, таблиці. З такими об’єктами працюють програмісти, статистики, економісти, коректори, секретарі, комірники, обліковці, креслярі, топографи. У професій типу „людина-художній образ” предметом праці є художні образи, їх ролі, елементи й особливості. Сюди відносяться такі професії, як ювелір, фотограф, актор, письменник, музикант, художник.
Класи професій за метою праці:	Мета праці в класі гностичних професій може бути найрізноманітнішою: досліджувати, розбиратись у складних явищах, оцінювати (робити висновки на основі різноманітних ознак об’єкта), перевіряти за наперед відомими ознаками, сортувати і т. Ін. Гностичні професії можуть відноситись до будь-якого з п’яти типів, наприклад, контролер технічного контролю (техніка), коректор (знакова система), критик (художній образ), санітарний лікар (людина), лаборант хіміко-бактеріологічного аналізу (природа). Більшість перетворюючих професій пов’язана з активним перетворенням предмета праці. Причому в одних випадках може відбутись перетворення безпосередньо в процесі дії на об’єкт праці, а в інших – перетворююча діяльність спрямовується на види енергії, інформації, різні процеси. Перетворюючі професії поширені в кожному з п’яти типів: столяр (техніка), вчитель (людина), рільник (природа), кресляр (знакова система), реставратор (художній образ). Клас пошукових характеризує професії практичної праці, близькі до класу перетворюючих. Мета праці для таких професій – винайти, придумати, знайти новий варіант, сконструювати тощо (наприклад, конструктор-модельєр одягу, конструктор меблів, дизайнер, аранжувальник квітів тощо).
Відділи професій за засобами праці:	Професії, пов’язані з використанням ручних знарядь праці. До останніх, наприклад, відноситься викрутка, гайковий ключ, молоток, долото, електрична дриль, фарборозпилювач, пневматичний відбійний молоток і т. ін. Представниками професій першого відділу можуть бути слюсар-складальник, монтажник радіоапаратури, столяр, тесляр, ювелір, гравіювальник, хірург, стоматолог, музикант тощо. Професії, пов’язані з використанням машин із ручним керуванням. Інакше їх можна назвати професіями машинно-ручної праці – це токар, фрезерувальник, машиніст баштового крана, машиніст тепловоза, тракторист-машиніст та ін. Професії, пов’язані з використанням автоматизованих і автоматичних систем, машин, апаратів. Представниками таких професій є сталевар, оператор прокатного стану, диспетчер енергосистеми, апаратник хімічного виробництва, оператор автоматичних потокових ліній, друкар, ткаля та ін. Професії, у яких знаходять вияв функціональні засоби, знаряддя праці. Роль знарядь праці тут відіграють функціональні засоби поведінки та мови людини, жести, вимова звуків, слів, фраз, змістові та емоційні інтонації, міміка. До них відносяться професії вчителя, вихователя, диктора, актора, диригента. Функціональним засобом може бути й організм людини (артист балету, спортивний тренер, співак, акробат).
Групи професій за умовами праці:	Праця в умовах, близьких до побутових (в бібліотеці, конторі, вимірювальній лабораторії тощо). Сюди можна віднести професії бухгалтера, економіста, бібліотекаря, кресляра, вчителя та ін. Праця з перебуванням на відкритому повітрі з різкими перепадами температури, вологості – професії будівельника, пожежника, рільника, лісника. Праця в незвичайних умовах (на висоті, під землею, під водою, в повітрі, в гарячих цехах). З такими умовами пов’язана робота шахтарів, водолазів, монтажників сталевих конструкцій тощо. Праця з підвищеною моральною відповідальністю за здоров’я, життя людей, матеріальні цінності. До них відносяться професії лікаря, інспектора міліції, інженера з техніки безпеки, судді, продавця, інкасатора, касира та ін.

---

Схожі:

Професійна орієнтація учнівської молоді Призначення Призначення: конспективний виклад інформації про систему професійної орієнтації учнівської молоді призначений для	Професійна орієнтація один з основних напрямів виховної роботи з учнями випускних класів
НАКАЗ Миколаївським обласним Центром туризму, краєзнавства та екскурсій учнівської молоді проведено перший (обласний) етап Чемпіонату України...	«ЛЬВІВСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР ЕКОЛОГО-НАТУРАЛІСТИЧНОЇ ТВОРЧОСТІ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ» НАКА З Всеукраїнського конкурсу учнівської молоді «Мій рідний край – моя земля» за номінаціями: «на кращу навчально-дослідну земельну ділянку»,...
НАКАЗ Хмельницького обласного центру науко-технічної творчості учнівської молоді на 2011 рік та з метою виявлення і підтримки обдарованої...	ТЕРМІН ДІЇ: 01. 09. 2011-01. 09. 2014 Але це не дає підстав для їх ототожнювання. Професійна орієнтація є одним із самостійних аспектів, має свої специфічні завдання,...
ХМЕЛЬНИЦЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ Хмельницького обласного центру науко-технічної творчості учнівської молоді на 2011 рік та з метою виявлення і підтримки обдарованої...	УКРАЇНА ХМЕЛЬНИЦЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ Хмельницького обласного центру науково-технічної творчості учнівської молоді на 2011 рік з метою виявлення та підтримки обдарованої...
УКРАЇНА ХМЕЛЬНИЦЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ Хмельницького обласного центру науково-технічної творчості учнівської молоді на 2011 рік з метою виявлення та підтримки творчо обдарованої...	УКРАЇНА ХМЕЛЬНИЦЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ Хмельницького обласного центру науково-технічної творчості учнівської молоді на 2011 рік та з метою виявлення та підтримки обдарованої...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання Портал навчання

---