1. Авіаційна силова установка


Скачати 0.64 Mb.
Назва 1. Авіаційна силова установка
Сторінка 5/5
Дата 20.03.2013
Розмір 0.64 Mb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Інформатика > Документи
1   2   3   4   5

Заходи щодо забезпечення безпеки польотів розробляються виходячи з основних груп факторів, що впливають на її рівень. Всі заходи щодо умов їх впливу на різні властивості авіаційної транспортної системи при забезпеченні безпеки польотів можуть бути розділені на кілька найважливіших напрямків: технічне, психофізіологічне, організаційно-технічне.

Технічний напрямзаходи спрямовані на підвищення безпеки польотів шляхом поліпшення показників якості літальних апаратів і наземних засобів (призначення, надійності, технологічності й ергономічності).

Психофізіологічний напрям — заходи, направлені на підвищення ергономічних показників літальних апаратів, наземних засобів і на підвищення можливостей людини.

Організаційно-технічний напрям включає наступні заходи:

а) удосконалення в експлуатуючих підприємствах планування управління і керівництва польотами;

б) підготовку і підвищення кваліфікації льотного та наземного персоналу;

в) підтримка високого рівня трудової дисципліни, організованості і порядку в експлуатаційних підприємствах;

г) розробку і удосконалення керівних документів (інструкцій, керівництв по льотної експлуатації літальних апаратів і т.д.);

д) удосконалення методів технічного обслуговування і застосовуваних при цьому засобів;

ж) удосконалення служби управління повітряним рухом;

з) поліпшення організації застосування наземних засобів забезпечення польотів.

21.Технічна підготовка виробництва літаків. Особливості літака та літакобудівного виробництва
Технічна підготовка виробництва літаків розділяється на конструкторську і технологічну підготовку.

Конструкторська підготовка включає розробку технічного завдання на проектування літака, відповідного сучасному рівню розвитку авіаційної науки і техніки, а потім розробку технічної пропозиції, ескізного, технічного і робочого проекту літака, виготовлення і випробування дослідних зразків. Запуск літака в серійне виробництво здійснюється поетапно: освоєння випуску головної серії літаків, освоєння ритмічного дрібносерійного виробництва і перехід до великосерійного виробництва.

До завдань технологічної підготовки виробництва входять забезпечення технологічності конструкції проектованого літака і забезпечення якісного серійного виготовлення літаків при найменших трудових і матеріальних витратах в задані терміни і в необхідних кількостях.

Особливості літакобудівного виробництва насамперед залежать від габаритних розмірів літака, його призначення і тактико-технічних вимог до нього. Зазвичай літаком є планер і розміщені в ньому органи зльоту і посадки (шасі), двигун (двигуни), системи керування літаком і інші спеціальні механізми та прилади. Більшість з механізмів і приладів літака представляють собою складні пристрої, що значно відрізняються один від одного по конструкції, технічним вимогам до них і процесам їх виготовлення, що вимагає відомої спеціалізації конструкторів, технологів і робітників. Тому такі пристрої літака, як двигуни, спеціальні механізми і прилади, проектують і виготовляють на окремих спеціалізованих підприємствах авіаційної промисловості, радіопромисловості та ін.

23.Основні етапи конструкторської підготовки виробництва літака (проектування літака)

Проектування літака - це процес розробки технічної документації, яка забезпечує можливість промислового виготовлення нового літака, що відповідає заданим вимогам, і дозволяє здійснювати його надійну експлуатацію в заданих умовах. Технічну документацію відповідно до вимог ЕСКД підрозділяють на три групи:

1 - схемна, конструкторська, монтажна і текстова документація, що відображає ідеї і принципи, закладені в проектований літак і що відповідає на питання, що має бути виготовлене;

2 - технологічна документація, що регламентує методи і засоби виготовлення літака;

3 - експлуатаційна документація, що забезпечує правильну експлуатацію літака.

Завданням проектування є розробка схеми, структури і конструкції майбутнього літака і складових його елементів, яка повинна забезпечити при певних обмеженнях найбільш ефективне виконання поставлених цілей. Рішення цієї задачі вимагає чіткого визначення цілей проектування і встановлення критеріїв оцінки результатів проектування.

Проектування - це складний процес, що вимагає величезного об'єму обчислень, графічних робіт і різного роду досліджень. У нім можна виділити ряд етапів, що відображають технологію процесу проектування, що склалася:

1. Вироблення вимог до літака (зовнішнє проектування).

Безпосередньому проектуванню передує етап вироблення вимог до літака (технічне завдання), здійснюваний спільно замовником і ДКБ. На цьому етапі (інколи його називають зовнішнім проектуванням) на основі параметричних досліджень перспективних літаків як елементів транспортної або бойової системи, аналізу їх взаємодії з компонентами комплексу, в якому вони функціонуватимуть, прогнозуються потрібні загальні характеристики майбутнього літака.
2. Розробка технічних пропозицій (попереднє проектування).

Метою наступного етапу проектування, званого розробкою технічних пропозицій (попереднє проектування), є вибір схеми і визначення найвигіднішого поєднання основних параметрів літака і його систем, що забезпечують виконання заданих вимог, або обґрунтування необхідності їх коректування.

3. Ескізне проектування.

На етапі ескізного проектування отримані раніше геометричні, вагові і енергетичні параметри літака втілюються в конкретну конструктивну компоновку, що відповідає різним, вельми суперечливим вимогам, зокрема експлуатаційним і технологічним.

4. Робоче проектування.

Робоче проектування - це завершальний етап власне процесу проектування. Цей етап направлений на практичну реалізацію заявлених характеристик і параметрів літака. На цьому етапі випускається вся технічна документація, необхідна для виготовлення, збирання, монтажу як окремих агрегатів і систем, так і літака в цілому.

24. Основні етапи технологічної підготовки виробництва літака
Завданнями технологічної підготовки виробництва літака є забезпечення технологічності конструкції проектованого літака і забезпечення якісного серійного виготовлення літаків при найменших трудових і матеріальних витратах в задані терміни і в необхідних кількостях. Ці завдання вирішують при технологічному проектуванні, що включає відробіток конструкції виробу на технологічність, проектування технологічних процесів і засобів оснащення виробництва.

Необхідність скорочення термінів підготовки виробництва і прискорення випуску нових літаків приводить до використання на різних етапах освоєння випуску виробів технологічних процесів збирання, що розрізняються організацією складальних робіт, застосовуваним складальним оснащенням, обладнанням, інструментом і так далі. Тому технологічні процеси збирання розділяються на тимчасові і робочі технологічні процеси.

Тимчасові технологічні процеси діють в основному на першому етапі освоєння у виробництві нового літака, при виготовленні деталей і збиранні головної серії. Тимчасова технологія містить загальний план і маршрутну технологію обробки деталей, вузлів і агрегатів в різних цехах і технологічні умови на міжцехове постачання деталей. При виготовленні літака за тимчасовою технологією користуються в основному універсальним обладнанням і інструментом, застосовують невелике число спеціальних пристосувань, роботи нормуються по дослідно-статистичних нормах.

На основі досвіду, отриманого при виготовленні літака за тимчасовою технологією, розробляють і упроваджують робочі технологічні процеси серійного виробництва, оснащують цехи високопродуктивним обладнанням для того, щоб забезпечити задану програму випуску літаків необхідної якості при високих техніко-економічних показниках. До моменту освоєння виробництвом робочих технологічних процесів, оснащення і обладнання тимчасова технологія має бути вилучена з виробництва і ритмічний серійний випуск літаків повинен проводитися за робочою технологією.

Технологічні процеси збирання підрозділяються на типові, уніфіковані і одиничні.

До типового відноситься технологічний процес збирання з наперёд встановленим складом і послідовністю виконання технологічних операторів (операцій, переходів і т. п.) і складом обладнанням, інструменту та оснащення.

До уніфікованого по послідовності технологічних операторів відноситься технологічний процес збирання з наперёд встановленою послідовністю набуття (реалізації) необхідних властивостей складальної одиниці.

До одиничного відноситься технологічний процес збирання, можливі варіанти якого можуть відрізнятися і складом всіх елементів (технологічних операторів або засобів оснащення), і послідовністю технологічних операторів.
Технологічне проектування складальних робіт складається з трьох взаємозв'язаних етапів:

1. Вибір схеми базування і складу оснащення збирання:

- вибір схеми базування елементів складальної одиниці;

- вибір конструктивної схеми складального пристосування;

- вибір схеми ув'язки технологічного оснащення.

2. Визначення послідовності установки елементів складальної одиниці:

- вибір можливих послідовностей установки елементів складальної одиниці з урахуванням умов базування і доступу в зону збирання;

- вибір оптимальної послідовності установки елементів складальної одиниці.

3. Проектування технологічного процесу збирання:

- вибір складу і послідовності виконання операцій з'єднання, механічної обробки в обробних стендах, герметизації, контролю і інших операцій при заданій послідовності установки елементів складальної одиниці;

- вибір складу оснащення, інструменту, обладнання і допоміжних матеріалів;

- визначення складу і кваліфікації виконавців;

- розрахунок техніко-економічних показників і вибір оптимального варіанту технологічного процесу збирання.

25. Типи авіаційного виробництва. Структура авіаційного підприємства
Зміст і різноманітність виробничих процесів, обладнання і інструмент авіаційного заводу багато в чому залежать від розміру виробничої програми, тобто масштабу виробництва. Залежно від виробничої програми розрізняють одиничне, серійне і масове виробництво.

Одиничне виробництво - це виробництво, при якому вироби випускаються в одиничних екземплярах. За таким принципом організовано дослідне виробництво, яке особливе широко поширено у виробництві літаків у зв'язку з частою зміною їх конструкції. Для одиничного виробництва характерний:

- застосування універсального обладнання і інструменту;

- висока кваліфікація робітників (5-6-й розряд);

- видача робочих нарядів на укрупнені завдання, що включають ряд операцій;

- велика питома вага ручних робіт;

- розставляння верстатного обладнання за груповою ознакою (група токарних верстатів, група фрезерних верстатів і так далі);

- висока собівартість продукції.

Серійне виробництво - це виробництво, при якому вироби випускаються окремими партіями (серіями), що повторюються через певні проміжки часу. Серійне виробництво може бути дрібносерійним, середньосерійним і великосерійним. Воно характеризується:

- порівняно стійким і постійним об'єктом виробництва, постійністю виробничого процесу;

- докладнішою розробкою технологічного процесу, спеціалізацією робітників, обладнання і інструменту;

- застосуванням робочої сили середньої кваліфікації;

- розташуванням обладнання в цехах з урахуванням послідовності операцій, а на окремих ділянках - організацією потокових ліній;

- застосуванням спеціалізованих верстатів, обладнання і інструменту.

Масове виробництво - це виробництво, при якому відбувається виготовлення однотипних виробів у великій кількості. Продукцією масового виробництва зазвичай є вироби стандартного типа, що знаходять широкий продаж.

Масове виробництво характеризується:

- детальною розробкою технологічного процесу з диференціацією виробничого процесу на елементарні операції;

- спеціалізацією обладнання і оснащення;

- високим ступенем механізації і автоматизації виробничих процесів;

- використанням робочої сили невисокої кваліфікації, яка спеціалізується на виконанні однотипних операцій і робіт;

- застосуванням потокового методу виробництва для виготовлення більшої частки деталей.

Будь-яке літакобудівне підприємство незалежно від обсягу виробництва включає три групи підрозділів:

1. Підрозділи, що переробляють початкові матеріали в продукцію підприємства. Цю групу називають основним виробництвом підприємства.

2. Підрозділи, що виготовляють вироби, необхідні для виробництва продукції підприємства. Цю групу називають допоміжним виробництвом підприємства.

3. Підрозділи, що забезпечують функціонування підрозділів основного і допоміжного виробництва. Цю групу називають обслуговуючим виробництвом підприємства.

Залежно від структури підприємства утворюється і структура виробничого процесу підприємства.

Спеціалізація і кооперація різних підприємств у процесі створення ЛА
Приведені раніше специфічні особливості літака як об'єкту виробництва пояснюють характерні особливості літакобудівного виробництва, такі як спеціалізація і кооперація різних підприємств в процесі створення літака.

У літакобудуванні застосовується велика кількість спеціальних матеріалів, напівфабрикатів, заготовок, а також приладів і агрегатів для електричних, гідравлічних, пневматичних і інших систем літака, що виготовляються на спеціалізованих підприємствах. Крім того, використовується велика кількість стандартних кріпильних деталей і універсального інструменту, які виготовляють також спеціалізовані підприємства. Все це зумовило необхідність кооперації підприємств, що виробляють літаки, з підприємствами-суміжниками.

Українські підприємства для літака Ан-148 виробляють маршову рухову і допоміжну силову установки, систему раннього попередження наближення землі, інформаційний комплекс висотно-швидкісних параметрів, метеонавігаційну станцію радіолокації і навігаційно-посадочну апаратуру, годинник авіаційний, антенно-фидерний пристрій, блок управління і контролю авіадвигуна, інформаційно-розважальну і бортову відеосистему, програвач компакт дисків і бортовий мовний реєстратор, систему управління загальнолітаковим обладнанням і систему державного пізнання, бортовий пристрій реєстрації параметрів польоту і різні засоби наземного обслуговування.


1   2   3   4   5

Схожі:

ЗАТВЕРДЖУЮ
«Авіаційна та ракетно-космічна техніка» на основі базової вищої освіти та ступеня бакалавра неспорідненого напряму підготовки
7. Закон повного струму
Головною властивістю магнітного поля є силова дія на рухому електрично-заряджену частку, сила впливу пропорційна заряду частки і...
ЗАТВЕРДЖУЮ Начальник СДПЧ-3 Заводського району майор вн сл. Корчинський О. Г
...
УРОК №16
КМЗ: комп’ютер, мультимедійна установка, періодична система хімічних елементів, доповіді учнів, картки
«Від творчого вчителя до творчого учня» така цільова установка науково-методичної...
«Від творчого вчителя – до творчого учня» така цільова установка науково-методичної роботи нашого навчального закладу
Ключевые термины и понятия
Ключові терміни і поняття: економічна безпека підприємства; корпоративні ресурси, фінансова складова; інтелектуальна і кадрова складова;...
П Л А Н
Створення текстового документа. Введення тексту. Установка параметрів сторінки. Розмір паперу. Прокрутка документа
St. Valentine’s Day
Обладнання: мультимедійна установка, костюми та реквізити для сценок, мультимедійна презентація, відео фрагменти, аудіо записи
2 Система електропостачання автомобіля
В, а для системи пуску – напругою 24В. Джерелами електричної енергії на автомобілі є генераторна установка (ГУ) й акумуляторна батарея...
ТЕМА 1
...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка