|
Скачати 74.62 Kb.
|
Лекція 3. Системи проводового мовлення 1. Вузли проводового мовлення з централізованим і децентралізованим живленням мережі Проводове мовлення – вид електрозв'язку, що забезпечує передачу населенню програм звукового мовлення по проводах (лініях проводового мовлення). Технічні принципи і методи організації проводового мовлення реалізуються на базі вузлів проводового мовлення (вузлів радіотрансляцій). Вузол проводового мовлення – це комплекс станційного і лінійного обладнання, який здійснює прийом, посилення і передачу програм абонентам (слухачам). До складу вузлів проводового мовлення входять станції і розподільні мережі. У абонентів вузлів проводового мовлення встановлюються абонентні гучномовці (АГ) або приймачі проводового мовлення, які через абонентний ввод (будинкову мережу) підключаються до розподільної мережі ПВ. До складу АГ входять: понижувальний трансформатор Т, регулятор гучності R і головка динамічна ГД. Абонентний гучномовець разом з обмежувальними резисторами і абонентним вводом (АВ) називають абонентним пристроєм (АП) (рис. 3.1). Рис. 3.1. Принципова схема абонентного пристрою (АП) На станціях проводового мовлення забезпечується сигнал необхідної потужності для нормальної роботи АП. З цією метою на станціях проводового мовлення встановлюють підсилювачі, передавачі проводового мовлення. Розподільна мережу проводового мовлення складається з двопроводових ліній і допоміжних пристроїв. Мережі проводового мовлення виконують повітряними, хоча в містах звичайно створюють кабельні мережі як найефективніші. Вузли проводового мовлення класифікують: за числом передаваних програм, за принципом побудови і за способом живлення мереж. Абоненти однопрограмних вузлів ПВ позбавлені можливості вибору програм. Цей недолік усунений на вузлах багатопрограмного ПВ. За принципом побудови розподільні мережі проводового мовлення бувають одно-, дво- та трекільцеві. У випадку однокільцевої мережі (рис. 3.2,а) з виходу підсилювачів станцій проводового мовлення сигнали звукового мовлення поступають на вхід АГ по абонентних лініях АЛ без трансформації. Номінальна напруга в АЛ дорівнює номінальній вихідній напрузі абонентного трансформатора AT (зазвичай 30 В). До АЛ можна під'єднати декілька десятків абонентних пристроїв. Такі мережі застосовують на малопотужних вузлах проводового мовлення. У разі великого числа АП загальна споживана ними енергія стає значною, і тому робочий струм в проводах виходить великій. Це призводить до значного падіння напруги в проводах, унаслідок чого гучність звучання АГ падає. Те ж саме матиме місце і у разі невеликого числа АП на АЛ завдовжки більше 3 км. Для розширення території, обслуговуваної розподільною мережею проводового мовлення, застосовують двокільцеві мережі (рис. 3.2,б). Сигнали звукового мовлення передаються із станції проводового мовлення по розподільному фідеру (РФ), до яких в місцях зосередження АП підключаються через AT абонентні лінії. Рис. 3.2. Структурні схеми мереж проводового мовлення Абонентна лінія є першою ланкою мережі проводового мовлення, розподільний фідер – другою. Встановлені наступні номінальні напруги для повітряних РФ 120, 240, 340 В; для підземних РФ 60, 85, 120, 170, 240, 340 В. При навантаженні більше 10000 АП або великій довжині фідерів застосування дволанкової мережі проводового мовлення не забезпечує необхідних параметрів якості. В таких випадках застосовують триланкової мережі (рис. 3.2,б). Третьою ланкою є МФ – лінія з підвищеною напругою 480, 640 або 960 В, призначена для живлення РФ. Розподільні фідери підключаються до МФ через понижувальні трансформаторні підстанції (ТП). При проектуванні розподільної мережі проводового мовлення для кожного РФ і МФ необхідно вибирати мінімальну напругу, за якою загасання мережі проводового мовлення не перевищить норми. Загальне загасання напруги дволанкової мережі проводового мовлення на частоті 1000 Гц не повинне перевищувати 4 дБ, причому загасання РФ повинне бути не більше 2...3 дБ. Загасання МФ допускається до 2 дБ. Підбором коефіцієнта трансформації фідерного трансформатора вдається зменшити загасання МФ до 1 дБ, при цьому сумарне загасання РФ і АЛ може досягати 3 дБ. За способом живлення розподільної мережі розрізняють вузли проводового мовлення з централізованим і децентралізованим живленням. На вузлах проводового мовлення з централізованим живленням мережі станційне обладнання (підсилювачі, передавачі) зосереджено територіально в одному місці, на станції проводового мовлення (рис. 3.3). Рис. 3.3. Структурна схема вузла проводового мовлення з централізованим живленням лінії. До переваг такого способу живлення мережі відносяться: простота забезпечення безперебійним електропостачанням станції, можливість резервування основного станційного обладнання і простота його експлуатації; до недоліків відносяться: складність мережі, велика протяжність ліній, менша експлуатаційна надійність мережі в цілому. При децентралізованому живленні мережі проводового мовлення станційне обладнання знаходиться на центральній станції проводового мовлення (ЦСПМ), ОУС при триланковій розподільній мережі або підсилювальних станціях при дволанковій розподільній мережі. Встановлено, що в містах з великою густиною навантаження до одного РФ слід підключати не більше, ніж 1800 АП, в містах з невеликою густиною забудови приблизно 500 АП. Збільшення числа АП, що підключаються до РФ, призводить до незначного здешевлення системи і в той же час різко знижує параметри якості. До кожної ТП доцільно підключати не більше 6 ... 10 РФ. Збільшення числа РФ, що підключаються до однієї ТП, трохи здешевлює систему, але призводить до ускладнення мережі і неравномірного завантаження РФ. Оптимальна довжина РФ не повинна перевищувати 1... 3 км. 3.2. Організація багатопрограмного проводового мовлення Можливі наступні варіанти організації багатопрограмного проводового мовлення: 1) низькочастотний – програми звукового мовлення передаються в спектрі звукових частот по окремих лініях; 2) високочастотний – по одній лінії проводового мовлення в різних частотних спектрах. Перший варіант, не дивлячись на надійність, зручність в експлуатації, простоту АП, можливість забезпечення високої якості, неекономічний, другий більш економічний і практично прийнятний. Для розподілу енергії сигналів багатопрограмного проводового мовлення можна використовувати лінії телефонного зв'язку, побутової мережі освітлення, мереж однопрограмного проводового мовлення. При розробці системи багатопрограмного проводового мовлення з урахуванням рівня розвитку засобів зв'язку, ряду соціальних і економічних умов найприйнятнішим виявився варіант організації багатопрограмного проводового мовлення по розподільних мережах однопрограмного проводового мовлення з частотним розділенням каналів. Система трьохпрограмного проводового мовлення (ТПМ) в колишньому Радянському Союзі будувалася в крупних містах і населених пунктах починаючи з 1962 р. При виборі числа програм були враховані можливості повітряних мереж однопрограмного проводового мовлення, вартість АП. Виходячи з проведеного аналізу, виявилося можливим використовувати для передачі другої програми несучу частоту 78 кГц, третьої програми 120 кГц. Передача додаткових програм здійснювалася із застосуванням амплітудної модуляції. Розташування каналів в системі трипрограмного проводового мовлення наведено на рис. 3.4. Номінальна напруга для несучих високочастотних каналів на початку МФ вибрана 120 В, а початку РФ – 30 В, в кінці АЛ не менше 0,25 В. Рис. 3.4. Розташування каналів в системі трипрограмного проводового мовлення 3. 3. Обробка мережі трипрограмного проводового мовлення Наявність в мережі в місцях з'єднання проводів поганих контактів з нелінійними властивостями, а також нелінійності, обумовленої залежністю магнітної проникності сталевих проводів від струму сигналів першої програми, призводять до паразитної AM сигналів ВЧ програм сигналами першої програми. Крім того, для сигналів ВЧ програм лінії проводового мовлення є електрично довгими, тобто . В електрично довгій лінії при неузгодженму режимі роботи виникають стоячі хвилі струму і напруги. Це призводить до неприпустимої нерівномірності частотної характеристики. Характер змінювання струму і напруги уздовж ліній проводового мовлення ускладнюється тим, що є неоднорідності, нерівномірності розподілу навантаження. Для створення режиму хвиль, що біжать, для струмів високої частоти, зменшення впливу НЧ каналів на високочастотні, отримання номінальної напруги ВЧ сигналів на вході гучномовців трипрограмного проводового мовлення необхідно виконати спеціальну обробку розподільних мереж проводового мовлення по високій частоті. Така обробка зводиться до включення в окремі точки тракту пристроїв, що забезпечують оптимальний режим роботи мережі. Так, за наявності кабельних вставок на МФ і РФ застосовують: компенсувальні чи узгоджувальні пристрої. Компенсувальні пристрої використовують для обробки коротких кабельних вставок ; погоджувальні пристрої, що є автотрансформаторами для високочастотних програм, застосовують для обробки кабельних вставок завдовжки більше 50 м. Можливо також застосування й інших схем компенсувальних та погоджувальних пристроїв. |
ЛЕКЦІЯ Тема №3 Стилістика мовлення є продуктами історичного розвитку національної мови і змінюється відповідно до поступу суспільства |
ЛЕКЦІЯ Тема: Вступ. Державотворча роль мови. Стилі, типи і форми мовлення Розглянуто на засіданні предметної (циклової) комісії викладачів української філології |
На допомогу учню 9 класу Мова й мовлення становлять нерозривну єдність. Мовлення – це процес використання людиною засобів мови з метою спілкування. Крім того,... |
ЛЕКЦІЯ 2-3 Отже, культура мовлення — це й культура мислення та культура суспільних (соціальних) і духовних стосунків людини |
Лекція на тему: «Роль батьків у вихованні правильної звуковимови... Роль батьків у вихованні правильної звуковимови у дітей та розвитку їх мовлення |
ЛЕКЦІЯ Синхронне аналогове радіомовлення Синхронне мовлення здійснюють головним чином в ГМХ діапазоні, де число передавачів, що працюють в одному частотному каналі, досягає... |
ЛЕКЦІЯ 1 ТЕМА Процес діалектичної взаємодії біологічного і соціального, які впливають на формування особистості, вимагає науково обґрунтованої... |
План. Педагогічна освіта батьків Залучення батьків до виховної роботи Лекція Сім’я як провідний компонент системи соціального формування особистості |
Загальне уявлення про спілкування і мовлення. Види мовленнєвої діяльності... Бесіда, робота з тлумачним словником, метод мікрофона, міні лекція, робота з таблицею, усні повідомлення, навчальне аудіювання |
Урок з розвитку мовлення в 2 класі Розвивати мовлення, спостережливість, увагу, вміння висловлювати свої думки і почуття. Виховувати |