Є. Тихомирова Зв’язки з громадськістю Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вузів

Глава 4. Паблік рилейшнз
у соціокультурній сфері 401

§1. Зв’язки з громадськістю
у сфері культури та мистецтва 402

§2. Екологічні ПР 408

§ 3. ПР у системі організацій охорони здоров’я 422

Глава 5. Міжнародні паблік рилейшнз 434

§1. Структура, цілі та завдання комунікацій
з громадськістю в міжнародному середовищі 434

§ 2. Особливості міжнародної ПР-діяльності
держав та державних органів 443

§ 3. Міжнародні організації та ТНК
як суб’єкти ПР-діяльності 464

§4. Мультикультурне середовище як фактор
здійснення міжнародних ПР 484

Глава 6. Кризові паблік рилейшнз 495

§1. Кризи та кризові ситуації 495

§2. Основні завдання ПР-служб
у передкризовий період 501

§3. Діяльність ПР-служб в умовах кризи 509

Література 526

1 На думку вчених науково-дослідного центру Стенфордського університету, може бути виділена окрема комунікаційна роль “космополіта”. Так вони називають постачальника нових ідей, який частіше й активніше за інших контактує із зовнішнім середовищем певної організації. У випадку масової комунікації така роль може існувати також. Суб’єкт комунікації, який виходить у міжнародні комунікаційні потоки, отримуючи там нові ідеї, і є “космополітом”.

2 Уперше посада прес-агента була зазначена в 1868 році в штатному розкладі цирку Джона Робінсона [57, 40].

3 У каталозі виставки “Реклама-96” було представлено 45 організацій, котрі декларували ПР-послуги, серед них приблизно третина – київські.

4 На думку В.А.Мойсеєва, саме цей підхід до паблік рилейшнз виявився у грудні 1997 року під час проведення в Україні фестивалю політичної реклами “Лідери ХХІ” – “усю проблематику паблік рилейшнз посилено намагалися укласти в іміджмейкерство (у той час, як це лише один з елементів ПР)” [22,59].

5Раніше досить активно вживалися поняття “білої”, “сірої” та “чорної” пропаганди. Різниця між цими видами пропаганди обумовлювалася зв’язком з легальними або нелегальними джерелами інформації.

6 Зазначають, що вказаний недолік настільки суттєвий, що до початку дослідження слід твердо переконатися в тому, що всі інші засоби отримання інформації недостатні і вичерпали свої можливості.

7 Методи збирання первинної інформації вивчалися в курсі соціології. Більш детально ознайомитися з їх суттю можна, звернувшись до будь - яких посібників із соціології.

8 Інформацію про досвід зарубіжних учених у галузі теорії та практики контент-аналітичних досліджень містить видання [22, 117-133].

9 Іноді кабінетні дослідження є первинними. Наприклад, вивчення листів громадян, що надійшли в організацію чи установу. Їх аналіз дає нову інформацію, індивідуальна інформація при проведенні контент-аналітичних досліджень особових звернень перетворюється у зведені дані.

10 Купон – спеціально підготовлений бланк, що висилається разом з книгою чи журналом або друкується в них для того, щоб читач мав можливість прокоментувати дане видання, дати йому оцінку або замовити його.

11 Типологізація запитань ораторові та їх характеристика наводяться за інтерпретацією Е.Джей, див.: [16, 132--136].

12 Капитал, 1998, №2, 77.

13 Там же 74-77.

14 Національна безпека і оборона, 2001, №1, с.4.

15 Національна безпека і оборона, 2001, №1, с.6.

16 Національна безпека і оборона, 2001, №1, с. 8.

17 Національна безпека і оборона, 2001, №1, с.19.

18 Одним із перших в Україні вводить у науковий обіг поняття “спіндоктор” професор КДУ Г.Почепцов. Див. [88]; [87].

19 Проблема міжнародного лобізму буде аналізуватися в темі “Паблік рилейшнз у міжнародних відносинах”.

20 Позначені зірочкою напрямки комунікації розглядаються докладніше в інших параграфах посібника.

21 Тест запропонований російськими фахівцями

22 За деякими відомостями, у середині 90-х років у штатах ПР-служб у центральних державних установах України нараховувалося 175(!) осіб. У той же час у Німеччині тільки в Службі преси та інформації Федерального Уряду працювало 700 чоловік [25, 58].

23 Советник, 2000, №9, с.67.

24 Національна безпека і оборона, 2001, №1, с.5.

25 Советник, 2000, №9, с.66.

26 Докладному висвітленню цієї проблеми присвячена книга Б.Ашервуда “Азбука спілкування, чи Public Relations бібліотеки”[5].

27 У США, наприклад, діє понад 150 великих екологічних організацій і більше ніж 12 тис. невеликих громадських товариств, у яких у 1993 році було об’єднано понад 14 млн. американців. Наприкінці 90-х років понад 80% американців вважали себе захисниками екології.

28 Аналіз розвитку екологічних ПР на Рівненській АЕС зробила О. Жданова, студентка спеціальності “Міжнародна інформація” Рівненського інституту слов’янознавства.

29 Протягом 90-х років у рамках Європейської асоціації з освіти і досліджень у сфері ПР вивчалися моделі й системи міжнародних ПР.

30 Kynczik M. Images of Nations and International Public Relations. – Mahwah, N.J, 1997. Докладний виклад цієї роботи поданий у численних публікаціях Г.Почепцова за 1998-1999 р.

31 Національна безпека і оборона, 2001, №1, 57.

32 На думку фахівців, другою світовою комп’ютерною мережею за поширенням у світі після Інтернету є ФІДО – міжнародна некомерційна комп’ютерна мережа, доступ до якої безкоштовний. Саме тому ФІДО особливо популярний у країнах колишнього СРСР. Основним засобом спілкування є так звані тематичні ехоконференції (аналог ньюсгруп Інтернету), у яких користувачі діляться думками з різних проблем. Таких конференцій – десятки тисяч, і вони охоплюють усю сферу людських інтересів.

33 Советник, 2000, №9, с.68.

34 Докладніше про це див. [116, 6-7].

35 Советник, 2000, №9, с.5.

36 Одне з головних правил ПР у кризовій ситуації Ф.Зейтель сформулював так: “Говоріть усе і говоріть це швидше” [ 84, 102].