М.Ю. Байло
РЕАЛІЗАЦІЯ ДИДАКТИЧНИХ МОТИВАЦІЙНИХ ПРИНЦИПІВ ПРИ СТВОРЕННІ ЕЛЕКТРОННИХ ПІДРУЧНИКІВ З КУРСУ «МАТЕРІАЛОЗНАВСТВО»
Актуальність дослідження. Одним з пріоритетних напрямів процесу інформатизації сучасного суспільства є інформатизація освіти, яка забезпечує широке впровадження в практику навчального процесу психолого-педагогічних розробок, спрямованих на інтенсифікацію процесу навчання, реалізацію ідей розвиваючого навчання, вдосконалення форм і методів організації навчального процесу, що забезпечують перехід від механічного засвоєння фактологічних знань до оволодіння умінням самостійно здобувати нові знання. Застосування в освіті інформаційних технологій (IT) здійснює істотний вплив на зміст, методи та організацію навчального процесу з різних дисциплін, якість навчання залежить насамперед від досконалості навчального матеріалу, форми його подання й організації навчального процесу.
Крім того, розвиток процесів інформатизації освіти актуалізує проблеми створення педагогічних умов для активізації мотиваційної складової навчання. Тому особливої актуальності набуває проблема з'ясуванню шляхів використання можливостей IT у традиційній схемі навчання.
Постановка проблеми. Проблема змісту навчального матеріалу дисципліни - найважливіша дидактична проблема, можливі рішення якої залежать від дотримання дидактичних принципів, обов'язкових для досягнення високої ефективності навчального процесу.
У даній статті ми сконцентруємо увагу на дидактичних принципах, які пов'язані з мотивацією студентів (цілеспрямованість; свідомість, активність і самостійність; зв'язок теорії й практики; створення позитивного відношення до навчання) [2].
Для студентів багатьох машинобудівних спеціальностей дисципліна «Матеріалознавство» не відноситься до профільних, проте є однією з загальноінженерних дисциплін. Спробуємо з'ясувати можливі шляхи підвищення мотивації студентів до навчання під час вивчення дисципліни «Матеріалознавство» з використанням електронних підручників (ЕП).
Аналіз останніх досліджень. Проблемам створення і використання ITу навчально-виховному процесі присвячені праці багатьох науковців: І. Лернера, Р. Гуревича, М. Жалдака, В. Васильєва, О. Пєхоти та ін., в яких розглядаються основні педагогічні та психологічні засади використання ITу навчальній діяльності, орієнтованій на розвиток людської особистості. Дидактичні проблеми ITу навчанні досліджувала І. Роберт.
Вагомий внесок у розробку теоретичних основ та практичне впровадження IT у процес інженерної та технологічної освіти у професійно-технічних та вищих навчальних закладах внесли С. Гончаренко, Б. Гершунський, Р. Гуревич, М. Кадемія [3-5].
Метою даної статті є обґрунтування необхідності використання IT, зокрема ЕП, при викладанні та вивченні дисципліни «Матеріалознавство» у вищих навчальних закладах (ВНЗ).
Виклад основного матеріалу дослідження. Скорочення обсягу навчальних занять з курсу «Матеріалознавство» передбачає зміну підходів до методики викладання цієї дисципліни засобами IT, зокрема ЕП, для вирішення таких педагогічних завдань: ознайомлення з предметом, засвоєння базових понять; контроль і оцінювання знань і умінь; розвиток здібностей до певних видів діяльності; відновлення знань і умінь. Для реалізації перерахованих педагогічних завдань необхідне створення педагогічних умов для активізації мотиваційної сфери будь-якого студента.
Мотивація - це процес, у результаті якого навчальна діяльність набуває для студента певного сенсу, створює стійкість його інтересу до навчання, орієнтованого на внутрішні потреби студента. Оскільки мотивація є внутрішньою рушійною силою дій і вчинків студента, тож є необхідність керувати нею, в тому числі і при використанні ЕП.
Мотиваційно-ціннісну сферу студента покладено до основи будь-якої пізнавальної діяльності. При цьому потреби, трансформовані в мотиви, сприяють формуванню різних рівнів мотивації професійного становлення студента в умовах ВНЗ.
Наукові дослідження [1-3; 6; 7] переконують, що ЕП є тими засобами, які створюють необхідні передумови для виникнення внутрішньої мотивації діяльності студента, особливо тоді, коли ці засоби спроможні адаптуватися до особливостей студентів, студенти починають одержувати задоволення від самого процесу навчання, незалежно від зовнішніх мотиваційних чинників.
Використання ЕП передбачає своєчасне забезпечення студентів чіткою та адекватною інформацією про успіхи в навчанні, підтримує їх компетентність і упевненість в собі, стимулюючи тим самим внутрішню мотивацію. ЕП можуть робити вирішальний вплив на формування позитивного відношення до навчання. У багатьох ЕП реалізується принцип заохочування студента до пошуку. Ефективна побудова ЕП забезпечує виправлення помилки і дозволяє довести розв'язок задачі до кінця. Тобто усувається одна з поширених причин негативного відношення до навчання.
Використовуючи ЕП з метою вивчення дисципліни «Матеріалознавство», ми забезпечуємо три рівні знань, різних за складністю викладення навчального матеріалу і пропонуємо студенту засобами тестування здійснити самооцінювання засвоєння навчального матеріалу, що забезпечує мотиваційну складову навчання студентів. Ми можемо запропонувати наступну структуру ЕП з дисципліни «Матеріалознавство».
Перший рівень - це базовий рівень, який містить основні поняття, визначення з предмету й ілюстрації цих понять і визначень. За змістом цей рівень дає цілісну картину дисципліни «Матеріалознавство».
Другий рівень містить виклад усіх питань навчальної програми курсу.
Третій рівень включає поглиблений виклад окремих питань для тих студентів, які бажають розширити свої знання з дисципліни «Матеріалознавство».
ЕП з дисципліни «Матеріалознавство» повинен містити кілька можливих шляхів опанування навчального матеріалу: по першому, другому й т.д. рівнях, в яких безпосередньо передбачений перехід між різними рівнями ЕП. За цих умов навчальний матеріал має бути розбитий на модулі (блоки). У межах одного навчального модуля новий навчальний матеріал логічно пов'язаний з попереднім навчальним матеріалом. Кожний модуль підручника завершується контрольними питаннями у вигляді тестових завдань, які виступають стимулятором підготовки до навчання й підвищує мотивацію до вивчення дисципліни «Матеріалознавство».
Таким чином, студент сам обирає рівень складності опанування навчального матеріалу залежно від ступеня підготовленості.
Висновок. Запропонована схема побудови ЕП з дисципліни «Матеріалознавство» дозволяє максимально інтенсифікувати СРС за умов формування й закріплення нових знань, умінь, навичок при вивченні дисципліни «Матеріалознавство» в індивідуальному режимі.
Послідовна реалізація всіх дидактичних принципів дозволила побудувати ефективну систему навчання за допомогою IT, зокрема ЕП з дисципліни «Матеріалознавство».
Література:
Антонов В.М. Нова освітня технологія: концептуальномодульний підхід / В.М. Антонов // Комп'ютер у школі та сім'ї. - 2002. - № 6. - С. 26-29.
Атанов Г.А. Деятельностный подход в обучении / Г.А. Атанов. - Донецк, «ЕАИ-пресс», 2001. - 160 с.
Беспалько В.П. Программированное обучение: Дидактический аспект. - М.: Педагогика, 1970. - 300 с.
Гершунский Б. С. Компьютеризация в сфере образования: проблемы и перспективы / Б.С. Гершунский. - М.: Педагогика, 1987. - 263 с.
Гуревич Р.С. Інформатизація навчального закладу / Р.С. Гуревич, М.Ю. Кадемія // Наукові записки. Серія: Педагогіка і психологія. - Вінниця: ВДПУ. - 2004. - № 10.-С. 10-15.
Долженко О.В. Современные методы и технология обучения в техническом вузе / О.В. Долженко, В.JI. Шатуновский. - М.: Высшая школа, 1990.-278 с.
Савельев Н.А. Проблема методики оценки дидактической эффективности применения компьютеризированных учебников / Н.А. Савельев, П.И. Образцов, М.Г. Приходько // Сб. научн. трудов ВИПС. - Орел: ВИПС, 1995. - № 2. - С. 28-35.
У статті розглянуто дидактичні принципи, які пов'язані з мотивацією студентів. Наразі особливо важливо зробити викладання профільних дисциплін цікавим і доступним при збереженні належного наукового рівня основних положень, що підлягають обов'язковому засвоєнню студентами. Проблемою, що вирішується у даній роботі, є встановлення можливих шляхів підвищення мотивації студентів до навчання при вивченні дисципліни «Матеріалознавство».
|