Ідея креаціонізму та формування парадигми креаціонізму в філософії та теології


Скачати 60.77 Kb.
НазваІдея креаціонізму та формування парадигми креаціонізму в філософії та теології
Дата05.04.2013
Розмір60.77 Kb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Історія > Документи
Ідея креаціонізму та формування парадигми креаціонізму в філософії та теології.

Креаціонізм (англ. creationism) — віра в те, що світ, людина та різні форми життя на Землі створені вищою, надприродною силою. Термін «креаціонізм» в перекладі з латинської означає створення. Креаціонізм є релігійним вченням про створення світу, життя і людини Богом з нічого, з порожнечі. Він відображає одкровення, дане людині Богом-Творцем, що описує різні події, що відбувалися при створенні світу, а також на протязі історії Всесвіту, Землі і всього живого на Землі. Креаціонізм заснований на Біблії як письмовому одкровенні Бога людям. У Біблії стверджується, що вона написана за натхненням Божим, хоча і написана руками людей. Джерелом їх натхнення при написанні Біблії, а значить і при створенні креаційної моделі, був Бог. Креаціонізм беззастережно визнає істинність і достовірність біблійного сценарію походження світу, але в той же час вважає, що священне Писання - не єдине джерело до розуміння принципів і історії Землі.

Історія креаціонізму є частиною історії релігії, хоча сам термін виник нещодавно. Термін «креаціонізм» став популярним лише приблизно з кінця 19 — початку 20 століття, коли наукові теорії, що суперечили канонічним релігійним текстам, стали істотно впливати не тільки на погляди наукової спільноти, але й на масову свідомість. Це було реакцією захисників традиційного релігійного світогляду на нову наукову картину світу, і насамперед на теорію еволюції, запропоновану Чарльзом Дарвіном. Термін був поширений християнськими фундаменталістами, що різко протистояли науковому впливу. Цим групам вдалося добитися тимчасової заборони на викладання еволюційної біології в публічних школах США, а з середини 1960-х років активісти течії креаціонізму молодої Землі почали активно добиватися викладання «наукового креаціонізму» в публічних школах, у підтримку буквального трактування Старого Заповіту. В 1975 році постановою суду викладання креаціонізму було визнано неконституційним в США, що викликало зміну назви креаціонізму на «науку створення», а після і її заборони в 1987 році на «розумний задум», що знову був заборонений вже в 2005 році.

Креаціонізм не є цілісною доктриною — існує багато різновидів креаціонізму з різними уявленнями про час акту творіння та різним ставленням до сучасних наукових поглядів на біологічну та геологічну еволюцію.

Термін і різновиди креаціонізму

Розрізняють два основні напрямки креаціонізму: в одному наукові дані про еволюцію живих істот, Землі і Всесвіту цілковито заперечувались; у другому — частково приймалися і адаптувалися до традиційних концепцій, витлумачених у менш буквальному сенсі.

Оскільки у священних книгах різних релігій є описи створення світу, людини та інших живих істот Богом, богами чи іншими надприродними силами, традиційні релігійні уявлення про походження життя і людини залишаються в основному креаціоністськими. Хоч спільною і центральною для них є ідея про сотворіння життя вищою силою, однак уявлення про час цього акту творіння, а також про можливість і характер еволюції створених форм життя є суттєво відмінними. Одні напрямки креаціонізму визнають макроеволюцію, коли інші вважають її можливою тільки у вузьких межах або повністю заперечують: одні визнають сучасні наукові концепції про вік Землі, небесних тіл і живих істот, — інші наполягають на буквальному тлумаченні біблійної хронології або дотримуються компромісних поглядів.

Креаціонізм «молодої Землі»

Креаціонізм «молодої Землі» (англ. Young Earth Creationism) спирається на буквальне розуміння історичної хронології світу, Землі і людства, викладеної у Біблії. Згідно з Книгою Буття, Бог створив Землю та живі істоти на ній протягом шести днів. Час, що минув від цього акту творення до сьогодення, також вираховується через буквальне тлумачення священних текстів (наприклад, у 1650 р. англіканський архієпископ Джеймс Ашер підрахував, що Бог створив світ у жовтні 4004 р. до Р. Х.). Інші методики підрахунків дають дещо інші цифри, але загалом проміжок часу від створення світу до сьогодення, описаний Біблією, не виходить за межі десяти тисяч років.

Прибічники цього напрямку не визнають еволюції і заперечують дані сучасної науки щодо датування геологічних структур та викопних біологічних об'єктів, знайдених на Землі. Викопні рештки вимерлих біологічних видів, сліди динозаврів тощо можуть інтерпретуватися як залишки від тварин, знищених Всесвітнім Потопом. Сучасні наземні хребетні тварини вважаються нащадками тварин, врятованих від Потопу у Ноєвому ковчезі. Їх сучасне різноманіття було закладено ще під час акту творення, згодом тварини могли дещо змінюватися у процесі пристосування до різних природних умов, змішування між собою та утворення мутацій.

Креаціонізм «старої Землі»

Креаціонізм «старої Землі» (англ. Old Earth Creationism) тлумачить біблійні тексти про створення світу не в буквальному, а в метафоричному сенсі. Наприклад, кожен із шести «днів», за які був створений світ, може бути «днем» для Господа, а за людськими мірками відповідати мільйонам чи мільярдам років.

«Прогресивний» креаціонізм та «теїстична еволюція»

«Прогресивний» креаціонізм — це різновид креаціонізму «старої Землі», який визнає оцінки віку Землі за даними сучасної геології та космології, але вважає, що виникнення нових видів рослин та тварин у ході земної історії щоразу було пов'язане з втручанням божественної сили. Можливість природного походження усіх живих істот від спільного предка переважно заперечується.

Натомість прихильники ідеї «теїстичної еволюції» (або «еволюційного креаціонізму») визнають природну біологічну макроеволюцію, розглядаючи її як інструмент, за допомогою якого Бог творить нові види живих істот.
Креаціонізм у деяких нехристиянських релігіях

Індуїзм

Зазвичай індуїсти розглядають всесвіт як вічний та циклічний. В священних текстах описані виникнення Землі, людини та інших живих істот, за ними вони постійно проходять цикли створення та знищення.

Проте індуїсти зазвичай визнають еволюцію в тій чи іншій формі, хоча і розглядають бога Брахму як творця.

Іслам

Іслам, як і християнство, вважає світ і людину створеними Богом, але у Корані, на відміну від Біблії, немає детального опису акту творіння, і тому в ісламському світі менш поширений буквалістський креаціонізм, подібний до християнського креаціонізму «молодої Землі». Еволюційні ідеї критикуються за те, що вони сприяють формуванню матеріалістичного і атеїстичного світогляду. Також заперечується можливість еволюції на основі «випадкових» подій, оскільки все відбувається тільки з волі Божої. Ліберальні напрямки ісламського креаціонізму близькі до еволюційного креаціонізму.

Іудаїзм

Більшість напрямків сучасного іудаїзму, за винятком частини ортодоксальних, не заперечують сучасних наукових концепцій космології та еволюції, і близькі за поглядами до ідей еволюційного креаціонізму чи теїстичного еволюціонізму.
Формування парадигми

Філософська думка середніх віків корениться у релігіях монотеїзму (однобожжя). Це такі релігії, як іудаїзм, християнство, мусульманство (іслам), і саме з ними пов'язаний розвиток як європейської, так і арабської філософії середніх віків. Середньовічне мислення за своєю суттю теоцентричне: первинною фундаментальною реальністю, яка об'єднує у собі все суще, є вже не космос, а Бог. Головним принципом розуміння світу є його бачення за образом і подобою духу.

На цьому підгрунті, як зазначає І. В. Бичко, формується нова (середньовічна) філософська парадигма, ідейно-світоглядним змістом якої стає духовно-ідеальне тлумачення реальності. Оскільки найдосконалішим втіленням і виразом духовності мислиться Бог, то теологія (вчення про Бога, богослов'я) підіймається до рівня найголовнішого знання, здатного дати вичерпні відповіді на всі загадки буття.

В основі християнського монотеїзму (а отже, і філософської парадигми середньовіччя) лежать два найважливіших принципи: ідея творення та ідея одкровення. Згідно з ідеєю творення Бог створив світ з нічого, актом своєї волі, завдяки своїй всемогутності. Божественна всемогутність кожну мить зберігає, підтримує буття світу. Такий світогляд має назву креаціонізм (від лат. creatio, що означає творити).

Ідея творення певним чином модифікує предмет філософствування, переміщує центр ваги з природного на надприродне начало. На відміну від античних богів, які живуть у природі, узгоджуючись з її законами, християнський Бог стоїть над природою, по той бік її, і тому називається трансцендентним. Весь світ міститься в ньому, в активному творчому началі, у витоці всілякого буття.

Іншим важливим наслідком креаціонізму, як вважає С. С. Аверінцев, є подолання характерного для античності дуалізму активних ідей та пасивної матерії — специфічного відбиття опозиції "рабовласник — раб". Його місце займає моністичний принцип: є лише одне абсолютне начало — Бог, все інше — його творіння. Творець і створене (тварний світ) — дві реальності зовсім різного онтологічного рангу. Християнський Бог — творець, хоч сам і неприступний для пізнання, все ж відкриває себе людині — ідея одкровення. І це одкровення дається в священних текстах Біблії, тлумачення яких і є головним шляхом богопізнання. Знання про несотворене божественне буття можна отримати тільки надприродним шляхом і з допомогою віри — здатності душі, яка була невідомою в античному язичницькому світі.

Схожі:

«Запровадження теорії наукового креаціонізму в навчальні програми шкіл України»
Києві відбулася непомітна для громадськості, але вкрай важлива для всього суспільства подія: круглий стіл на тему «Запровадження...
Резолюція круглого столу «Запровадження теорії наукового креаціонізму...
Навчальні програми шкіл України : керівники і представники громадських організацій, науковці, юристи, педагоги, громадські діячі...
ВИКОРИСТАННЯ ЛІНГВІСТИЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ЦИФРОВІЙ БІБЛІОТЕЦІ: ПРИКЛАДНИЙ АСПЕКТ
У даний час у цій сфері здійснюється перехід від парадигми "надання доступу до ресурсів" до парадигми "надання інформаційних сервісів",...
Конкурс «Візитка» Виходять, галасуючи, учасники. Всі (навперебій...
Ну, почалось! Ти що, півня збираєшся пускати? Це тобі не сімнадцяте століття. Тут пожежні і вдень, і вночі не сплять
Становлення китайської філософії
Греції. То було п'яте сторіччя до н е., яке увійшло в історію китайської філософії як «золоте сторіччя китайської філософії». Як...
Закони діалектики
Світогляд як центральне поняття філософії. Його різновиди і типи. Предмет філософії
1. Історичні типи світогляду: міф, релігія, філософія. Предмет філософії
Наївний матеріалізм у філософії стародавньої Греції і Риму. Персоналізм М. О. Бердяєва
Програма факультативного курсу «Вступ до філософії» авт. Степанова Н. М. 9
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів "Історія філософії" авт. Огневюк В. О. та ін
Ессе з філософії і методології сучасного природокористування на теми:...
Карпенків С. X., Підручник для вузів: Концепції сучасного природознавства. // М.: ЮНИТИ, 1997. 320 с.  
1 Українська національна ідея
Трансцендентна категорія, що виражає прагнення українців до власного самовираження, наявності власної держави. Процес формування...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка