ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ

• 
  узгодженості нормативно-правового, організаційного та науково-методичного забезпечення його складових частин;
  
• 
  об’єктивності одержання та оброблення інформації, що передбачає максимальне уникнення суб’єктивних оцінок, врахування всіх результатів, забезпечення однакових умов у процесі перевірки якості підготовки для всіх учасників дослідження;
  
• 
  комплексності дослідження різноманітних аспектів навчально-виховного процесу, оброблення та аналізу одержаних результатів;
  
• 
  безперервності та тривалості спостережень за станом освіти;
  
• 
  своєчасності отримання, оброблення та використання об’єктивної інформації про якість загальної середньої освіти;
  
• 
  перспективності запланованих моніторингових досліджень, спрямованості їх на розв’язання актуальних завдань розвитку освіти;
  
• 
  рефлективності, яка проявляється в аналізуванні на всіх рівнях управління якістю результатів навчально-виховної діяльності, здійсненні самооцінки і самоконтролю;
  
• 
  гуманістичної спрямованості моніторингу – створення обстановки доброзичливості, довіри, поваги до особистості, максимально сприятливих умов, позитивного емоційного мікроклімату; неможливість використання результатів досліджень з метою будь-яких репресивних дій;
  
• 
  відкритості та оперативності доведення результатів досліджень до відповідних органів управління, громадськості, зацікавлених міжнародних установ.
  

Рис. 2. Структура впровадження моделі зовнішнього оцінювання
та моніторингу якості освіти у Черкаській області
Проведення моніторингу лише на рівні навчального закладу (І рівень) відіграє роль самоконтролю, результати якого використовуються для внутрішніх його потреб. Головною метою такої діяльності є збирання інформації для вироблення основних напрямів і тактики вдосконалення діяльності навчального закладу, навчально-виховного процесу та діяльності, зокрема кожного учня. Саме на цьому рівні відпрацьовуються психолого-педагогічні рекомендації, спрямовані на коригування навчально-виховної та організацію індивідуальної роботи.

На другому рівні, використовуючи засоби моніторингу, матимемо розгорнуту інформацію про діяльність системи освіти в цілому та її обєктів і субєктів у порівнянні один з одним, а також з урахуванням специфічних функцій, що виконує кожна з них (ліцей, гімназія, коледж, філія ВНЗ, інтернат тощо).

За результатами досліджень виявлятимуться освітні проблеми та визначатимуться перспективи розвитку системи освіти, зокрема кожної її складової, на території району (міста). Запровадження моніторингових досліджень за різними напрямами спонукатиме до організації роботи місцевих органів управління освітою, спрямованої на підвищення кваліфікації керівників освітніх закладів, державних службовців та службовців місцевого самоврядування з питань організації ефективного управління якістю освіти, визначення рейтингу конкретного навчального закладу тощо.

На третьому рівні створено лабораторію-центр зовнішнього оцінювання та моніторингу якості освіти – підрозділ обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників, що здійснює підготовку і проведення зовнішнього оцінювання та моніторинг якості освіти області спільно з Головним управлінням освіти і науки обласної державної адміністрації. У рамках моніторингової оцінки можуть проводитися спеціальні дослідження соціального та освітнього середовища, освітніх потреб різних груп населення регіону тощо. На основі збору, вивчення, обробки, аналізу кількісних і якісних показників створюється підґрунтя для формування оновлених стратегій управління якістю освіти, побудови освітянської політики регіону.

Вважаємо за доцільне здійснювати комплексний моніторинг якості загальної середньої освіти, який є поєднанням різних видів моніторингу, а саме: педагогічного, психологічного, медичного, соціологічного, статистичного, ресурсного, кадрового і управлінського . Кожен з них охоплює різні напрями.

Тому метою комплексного програмно-цільового проекту є:

Завдання:

• 
  розробити та впровадити програмно-цільові міні-проекти моніторингових досліджень за різними напрямами на рівні регіону;
  
• 
  створити якісну модель співпраці суб’єктів досліджень – організаторів, експертів, координаторів – щодо створення системи комплексного моніторингу якості загальної середньої освіти;
  
• 
  надати науково-методичну та психолого-педагогічну допомогу педагогічним працівникам районів і міст області з питань упровадження моніторингових процедур;
  
• 
  розробити методичні рекомендації, підготувати навчальні та методичні посібники з питань моніторингу якості загальної середньої освіти в області;
  
• 
  експериментально перевірити якість реалізації програмно-цільових проектів моніторингових досліджень, вплив упровадження їх на якість освіти в регіоні;
  
• 
  розробити технологію впровадження програмно-цільових проектів моніторингових досліджень на рівні регіону;
  
• 
  сформувати регіональну електронну базу даних стосовно якості функціонування системи освіти області.
  

Сучасні дослідники, зокрема Т. Лукіна, А.Н. Майоров, вказують на те, що виконання поставлених завдань потребує організації тривалих, регулярних і масових вимірювань. Регулярність їх проведення дає змогу дослідити динаміку зміни показників якості засвоєння змісту освіти, а тривалість відстеження об’єктів моніторингу – встановити їх залежність від певних факторів та умов .

Оскільки йде процес навчання педагогічних працівників з питань здійснення моніторингових досліджень на різних рівнях, формування практичних умінь щодо розроблення вимірників, за якими моніторуються навчальні досягнення учнів, критеріїв оцінювання педагогічної діяльності вчителів, методичних служб тощо, нами використовуються методологічні підходи – комплексний та системний – щодо реалізації моделі моніторингових досліджень.

З метою створення системи комплексного моніторингу якості освіти на рівні регіону та компетентного виконання окреслених завдань нами поступово збільшується кількість різних напрямів моніторингових досліджень, здійснюється їхній розвиток.

Саме комплексний програмно-цільовий проект об’єднує міні-проекти моніторингових досліджень з таких напрямів:

з 2007 р.

• 
  моніторинг навчально-методичного забезпечення навчально-виховного процесу;
  
• 
  моніторинг базових дисциплін за навчальними програмами 11-річної та 12-річної школи;
  
• 
  соціально-психологічний моніторинг на рівнях: ЗНЗ – РМК(ММК) – центр практичної психології та соціальної роботи;
  
• 
  моніторинг здоров’я та розвитку особистості учня;
  
• 
  моніторинг Всеукраїнських учнівських олімпіад з базових дисциплін;
  
• 
  моніторинг захисту творчих робіт членами МАН;
  
• 
  моніторинг зовнішнього оцінювання.
  

з 2008 р.

• 
  моніторинг упровадження профільного навчання в старшій школі;
  
• 
  моніторинг діяльності методичних служб трьох рівнів: ЗНЗ – РМК(ММК) – ОІПОПП.
  

з 2009 р.

• 
  моніторинг розвитку виховних систем закладів освіти;
  
• 
  моніторинг упровадження освітніх інформаційних технологій.
  

Очікувані результати

Реалізація проекту сприятиме:


Управління комплексним програмно-цільовим проектом

Науково-методичний супровід проекту здійснюють працівники лабораторій ОІПОПП та методисти –координатори РМК (ММК).

Підсумкові матеріали моніторингових досліджень обговорюються на засіданнях вченої ради ОІПОПП.

2007 рік
Програмно-цільовий міні-проект №1

«Діагностичний моніторинг навчально-методичного

забезпечення навчально-виховного процесу»
Мета міні-проекту:

• 
  провести моніторингове дослідження якості навчальної літератури для учнів 5–6-х класів;
  
• 
  з’ясувати думку вчителів стосовно вимог щодо структури, змісту, рівня науковості та доступності навчального матеріалу підручників для учнів 5-6-х класів.