|
|
Скачати 233.6 Kb.
|
| ЗВИЧКИ ШКІДЛИВІ. А ТАКІ ЗВИЧНІ… О.Баришполець, провідний науковий співробітник, С.Хаїрова, науковий співробітник Інституту соціальної та політичної психології АПН України Ось вже два роки поспіль науковці Інституту соціальної та політичної психології АПН України проводять системне відстеження причин ПОШИРЕННЯ НАРКОМАНІЇ І ЗАХВОРЮВАННЯ НА СНІД В УЧНІВСЬКОМУ ТА СТУДЕНТСЬКОМУ СЕРЕДОВИЩІ. В комплексі дослідницьких методів – аналіз різноманітної статистики, фокус-групи з молоддю та експертами – представниками різних органів, що працюють у сфері профілактики негативних явищ в молодіжному середовищі. Багатий матеріал для роздумів дають масові опитування школярів – старшокласників, учнів професійно-технічних ліцеїв та училищ, студентів вищих навчальних закладів. Щороку анкетуємо трохи більше двох тисяч хлопців і дівчат, що мешкають в селах і селищах, малих, середніх та великих містах усіх регіонів України. Аналізуючи дані опитувань, помічаємо чимало цікавих тенденцій у молодіжному середовищі. Вважаємо обов’язком поділитися своїми спостереженнями з читачами “Освіти”. 1. ЯКЕ ДОЗВІЛЛЯ ОБИРАЮТЬ МОЛОДІ Не будемо жахати читача статистикою, яка відображує поширення серед молоді пияцтва, наркоманії та захворювання на ВІЛ/СНІД. Ці дані стрічаються в газетах мало не щономера. Банальна і сентенція: негативи породжені способом життя, опущеним рівнем духовності суспільства, занедбаним станом культури. Давайте краще подивимося на дозвілля молодих людей їхніми очима. Яким вони його бачать, що вподобають, які зміни в захопленнях сталися останнім часом? І як саме воно пов’язане зі шкідливими звичками юнаків і дівчат. Серед позитивних змін, що відбулися протягом останніх двох років, можна помітити такі. Дещо більше молоді люди стали виконувати різні роботи по дому, на присадибних ділянках, рукодільничати, майструвати, займатися домашніми тваринами, проводити час зі своєю родиною, зрештою, підробляти, щоб мати додаткові кошти на життя. При цьому, працює на присадибних ділянках сільських дітей вдвічі більше в процентному відношенні, ніж міських, і в півтора рази більше, ніж селищних. Зате займається домашніми тваринами втричі більше міських дітей, ніж селищних і значно більше, ніж сільських.. Хоча на селі термін “доглядати домашніх тварин” означає серйозну працю, а в місті – бавитися хом’ячком чи вигулювати кота. Різними домашніми роботами значно частіше займаються дівчатка, ніж хлопці, учні шкіл і ПТУ, аніж студенти. Найменше, як не дивно, прилучена до всіх видів домашніх клопотів та захоплень молодь, що мешкає в селищах міського типу. Дещо посилився потяг юнаків і дівчат до проведення дозвілля у родинному колі. Досить помітно зменшилася за рік, головним чином за рахунок мешканців СМТ, кількість юнаків і дівчат, які вільний час віддають переглядові телепередач чи відеофільмів. При цьому, коротають час біля телевізора більше дівчата, ніж хлопці, школярі, аніж учні ПТУ та студенти. Поряд з цим майже на два відсотки зросла кількість любителів комп’ютерних ігор та інтернет-спілкування. Про взаємозв'язок захоплення Інтернетом і поширенням наркоманії та алкоголізму варто сказати окремо. Серед фахівців, що займаються проблемами шкідливих звичок молоді – соціальних працівників, лікарів, працівників міліції – існує думка, що чималу роль у поширенні наркоманії й алкоголізму відіграє реклама психотропних речовин у засобах масової інформації й особливо в Інтернеті. Ми не схильні вбачати тут прямий причинно-наслідковий взаємозв'язок, однак з опитувань усе-таки випливає, що ті, хто має багатий досвід уживання наркотиків, утроє частіше “ходять” до Інтернету, ніж ті, хто жодного разу не пробував наркотиків. Ті, хто неодноразово бував у стані сп'яніння, відвідують його вдвічі частіше, ніж ті, хто жодного разу не був у такому стані. Можливо, це пояснюється тим, що Інтернет є невід'ємним елементом сучасної молодіжної “тусовки”, через який поширюються новини, обговорюються значимі події, визначається у цілому стиль життя молоді. Інтернет можна назвати великою віртуальною молодіжною “тусовкою”, що задає молоді закони і моду і водночас є її віддзеркаленням. Тому реально припустити, що ті самі завсідники дворових “тусовок” є також і завсідниками віртуальної Інтернет – “тусовки”. В різних групах цей вид дозвілля більш диференційований. Комп’ютерними іграми більше захоплюються школярі великих міст, при цьому хлопці – 29,0% опитаних, а дівчата – лише 6%. Постійними відвідувачами Інтернету також є хлопці (їх втричі більше, ніж дівчат), але це головним чином студенти, міські жителі. Добре це чи погано – можна дізнатися лише після поглибленого дослідження. Наразі доводиться говорити про поширення серед молоді нового різновиду психічного порушення – медіазалежності. Незначно зменшилася кількість бажаючих читати книги і журнали, слухати музику, займатися спортом. При цьому, спортивні захоплення властиві переважно міським школярам, хлопцям. Дівчата ж, переважно студентки, вдвічі частіше, аніж хлопці на дозвіллі читають книги, газети та журнали. Найпомітніший ріст за рік дали такі види дозвілля: -ходжу на дискотеки (у бари, клуби) – на 12,2%. -“тусуюсь” у дворі (на вулиці) зі соєю компанією – на 8,3%; Вони і раніше займали помітне місце серед дозвіллєвих інтересів молоді. Але, якщо рік тому до дворової компанії тяглася десь п’ята частина опитаних, то тепер – майже третина. Основними учасниками вуличних тусовок є міська молодь, переважно учні шкіл та профтехучилищ. Якщо порівнювати хлопців і дівчаток, то можна казати, що хлопців більше приваблює двір, дівчаток – дискотека. Однак якщо порівняти популярність дискотек у жителів різних типів поселень, то виявляється, що основними відвідувачами дискотек є сільська та селищна молодь, переважно учні ПТУ. Для юних жителів міст цей різновид дозвілля зовсім не популярний: 3,8% опитаних у місті проти 27,9% на селі. Можливо такий розподіл пояснюється тим, що клубні дискотеки на селі є єдиними місцями дозвілля, на відміну від міста. Отже, моніторинг зафіксував основний потяг підлітків та молоді до тих видів дозвілля, де відбувається не лише знайомство з більш досвідченими товаришами, а й перші власні прилучення до алкоголю, наркотиків та сексуальних взаємин. Ось за мірою досвідченості у шкідливих звичках і погляньмо на сучасні молодіжні зібрання. Якщо подивитися структурний поділ опитаної молоді, то вийде, що 81,5% учасників “тусовок”, хто один, а хто й багато разів були п’яними і лише 18,5% не були жодного разу в стані сп’яніння, а відвідувачі дискотек – 86,1% та 13,9% відповідно. Тобто ці два місця масових зібрань підлітків і молоді, ці два найпоширеніші різновиди їх дозвілля й не мисляться без випивки. Саме дворові тусовки та дискотеки найбільше ваблять молодь, що має досвід вживання наркотиків. За даними опитування, структура учасників обох видів зібрань така: серед відвідувачів тусовок – 30 % прилучених до наркотиків і 70 % без такого досвіду; серед відвідувачів дискотек – 31,5% прилучених до наркотиків і 68,5% без досвіду вживання наркотиків. Ще більш вражає досвід сексуальних стосунків: 47,3% юнаків і дівчат шкільного та юнацького віку, що “тусуються” на сільській вулиці та в міських дворах, мають досвід сексуальних стосунків. І хоча решта 53% його не мають, за такого співвідношення – скоро матимуть. На дискотеках це співвідношення ще крутіше: 58,9 % і 41,1% відповідно. Говорячи мовою лабораторного аналізу, маємо найоптимальніший “бульйон” для розмноження вірусу шкідливих звичок. Але найстрашнішим на наш погляд є те, що майже 70% п’ятнадцятирічних хлопчиків та дівчат, які підробляють на життя, мають досвід сексуальних стосунків. Хотілось би вірити, що не тим самим вони підробляють, але статистика каже сама за себе. Можливо це пояснюється тим, що діти, які змушені підробляти на життя, є здебільше дітьми з неблагополучних сімей і вони частіше, ніж інші потрапляють на вулицю. Статистика показує, що діти, які знаходяться під наглядом сім’ї та не мають вільного від навчання часу, втричі рідше вступають у сексуальні взаємини, ніж інші їх однолітки. А про що свідчать спостереження щодо інших різновидів дозвілля молоді? Серед юнаків, які захоплюються спортом, вдвічі більше тих, хто жодного разу не вживали алкоголь чи наркотики, не були в стані важкого сп’яніння, аніж тих, хто їх пробував та й не раз. Отже ж сп’яніння від перемоги в змаганнях, відчуття сили мязів ще є ефективним бар’єром супроти “кайфу” від транквілізаторів. Близькі до цього дані отримано і щодо інших видів дозвілля. Більш ніж п’ята частина опитаної молоді полюбляє читати книги та журнали. Це небагато, порівняно із завсідниками тусовок. Але серед книгоманів втричі більше тих, хто жодного разу не пробував алкоголю чи наркотиків, ніж тих, хто вживав їх багато разів. Ще різкішим є цей перепад у молоді, яка виконує різні роботи по дому, на присадибній ділянці, проводить час зі своєю родиною. Є всі підстави говорити про взаємозв'язок поширення алкоголізму і наркоманії з організацією побуту й індивідуального часу молодих людей, а також про значну роль родини в цьому процесі. Очевидно, що діти, час яких цілком завантажений, знаходяться в полі уваги і під контролем батьків фізично не мають можливості заповнювати час чимось іще. З іншого боку, ці діти відгороджені від негативного впливу однолітків, більш досвідчених у питаннях уживання психотропних речовин. Головне ж певно полягає у тому, що батькам не варто бідкатися , посилаючись на власну зайнятість. Якщо дитина змалку переймається батьківськими турботами і прилучена до спільного виходу зі скрути, то спрацьовує і простенький батьківський приклад, і банальні різновиди дитячого дозвілля. 2. ВЖИВАННЯ АЛКОГОЛЮ: ПРИЧИНИ, ДОСВІД , ДИНАМІКА При вивчені цього питання нас цікавило якім є досвід вживання спиртних напоїв молоддю шкільного та юнацького віку, які причині штовхають молодь до вживання алкоголю, як міняється з часом інтенсивність цього вживання. Як показує аналіз даних двох опитувань, знайомі зі станом алкогольного сп’яніння 73,8% опитаних юнаків і дівчат. Зростає кількість молодих людей, що мають досвід алкогольного сп'яніння в селі і селищах міського типу, на 7,7% і 5,7% відповідно. Причому число їх збільшується за рахунок тих, хто неодноразово бував у стані алкогольного сп'яніння. У місті, навпаки, спостерігається тенденція до зниження їх кількості. Співвідношення частоти вживання алкоголю хлопцями і дівчатами показує, що хлопці частіше вдаються до вживання алкоголю. Однак у порівнянні з минулим роком збільшилося число юнаків і дівчат, які неодноразово бували у стані алкогольного сп'яніння. Так, наприклад, число дівчат, що бували в стані алкогольного сп'яніння багато разів, виросло майже вдвічі. При цьому, кількість дівчат і хлопців, які жодного разу не пробували алкоголю, не змінилося. Можна припустити, що ряди тих, хто часто вживає алкоголь, поповнюються молодими людьми, що раніше пробували його один чи кілька разів. Порівняльний аналіз у групах з різним освітнім статусом показав збереження загальної картини – рівень вживання алкоголю найбільш високий серед студентів і найнижчий серед школярів. Однак зіставлення отриманих результатів з результатами минулого року і тут показує ту ж тенденцію – збільшується кількість молодих людей, що неодноразово бували в стані алкогольного сп'яніння : Поглиблене вивчення отриманих даних за методом факторного аналізу виявило ряд чинників, які провокують молодь до вживання алкоголю. Найбільш вагомим серед них є неблагополуччя сімейних відносин. Тут і напружена атмосфера вдома, і складнощі у взаєминах з батьками і пияцтво батьків і відсутність у родини коштів для того, щоб дати молодій людині нормальні освіту і виховання. При цьому, за оцінками самої ж молоді, рівень її стосунків з батьками має прямий зв'язок з причинами алкоголізму в молодіжному середовищі. В міру погіршення стосунків юнака зі старшими в сім’ї різко зростає спонукуючий до пиятики вплив оточуючого середовища та поширеної традиції супроводжувати випивкою дружні посиденьки, вплив негативного прикладу батьків. Чим гірші стосунки з ними, тим сильніша у молоді потреба розслабитися, забути про проблеми, знайшовши розраду у випивці, тим більше спонукують до випивки сімейні негаразди, чвари між батьками. Лиш в однім випадку виявилася протилежна тенденція: чим кращими вважає молодь свої стосунки з батьками, тим сильніше діє такий чинник алкоголізму, як доступність спиртних напоїв. Певно, доброта батьків до чад своїх об’єктивно виливається у зло. При цьому абсолютно логічним є те, що наступним значущим фактором є суто емоційні чинники, такі як бажання підняти настрій, підбадьоритися, забути про проблеми Третій фактор, виявлений у ході аналізу, свідчить про те, що на прилучення молодих людей до спиртних напоїв значимий вплив робить толерантне ставлення до алкоголю середовища, у якому знаходиться молода людина, розповсюджених у даному суспільстві стереотипів, наприклад, того, що дружні зустрічі обов'язково повинні супроводжуватися випивкою, прагнення молодої людини діяти співвідповідно зі встановленими “нормами” Четвертий фактор є інформаційним. Тут очевидні дві взаємодоповнюючі тенденції – на сприятливий ґрунт дитячого невідання успішно лягає реклама у засобах масової інформації, що пропагує не просто спиртні напої, але красивий стиль життя, що супроводжується вживанням алкоголю : П'ятий фактор свідчить про те, що діти, аби чимось заповнити вільний час, скоріше вдаються до випивки і це компенсує їм потребу у творчій самореалізації, самоствердженні. Даний фактор відбиває ступінь організованості індивідуального життя дитини. І хоча вага його значно нижче, ніж, скажімо, вага фактора сімейних відносин, але і він вносить свою частку в пояснення картини поширення дитячого алкоголізму і доповнює уявлення про роль родини в психологічному і соціальному здоров'ї дитини. Шостий фактор свідчить про роль сформованих смисложиттєвих орієнтирів молодої людини, що складають психологічний стрижень особистості й основу вольового поводження. Відсутність визначених цілей і сформованих ціннісних установок приводить до конформного поводження, залежності від оточення. Потрапляючи в оточення, де цінністю і нормою є вживання алкоголю, така молода людина не в змозі протистояти негативному впливу перекручених цінностей. Таким чином, підводячи підсумок факторного аналізу, ми можемо сказати, що найбільш значимими чинниками, що визначають ставлення молодих людей до алкоголю, є неблагополуччя у відносинах з родиною і порушення нервово-психологічної рівноваги, іншими словами – стрес. Їх доповнюють такі фактори, як позитивне ставлення до алкоголю оточення молодої людини, неінформованість про наслідки вживання алкоголю, неорганізованість життя, відсутність цілей, конформізм. Крім того, в анкеті стояло питання, що молоді люди самі вважають основними причинами вживання наркотиків та алкоголю. Аналіз відповідей в гендерному розрізі показав, що практично немає суттєвих відмінностей у причинах прилучення юнаків і дівчат до алкоголю . При цьому, як і слід було очікувати, думка, що випивка – це круто, більший вплив робить на хлопців: вживаючи алкоголь, вони намагаються демонструвати “чоловіче” поводження. Крім цього, у юнаків значно вищий зв'язок з частотою вживання алкоголю виявляє потреба розслабитися, забути про проблеми, тоді як у дівчат алкоголь – це засіб підбадьоритися. Учасники опитування з різним освітнім статусом також не показали яких-небудь значимих розходжень у причинах прилучення до алкоголю. Провідне місце в ній учасники опитування відвели впливу традицій, впливу середовища, бажанню розслабитися, підняти настрій. Єдине розходження, що було відзначено: на школярів сильніше діє установка “випивка – це круто”, у той час як студенти більш високу значимість приписали відсутності нормальних орієнтирів і цілей у житті. Що є цілком зрозумілим: школярі знаходяться у стані самоствердження, в той час як студенти вже в стані оцінок смисложиттєвих орієнтирів. Між тим аналіз інформації продемонстрував, що у групі школярів найбільш вагомим фактором, що провокує вживання алкоголю, є неблагополуччя сімейних відносин. Слідом у міру зниження ваги виступають такі фактори, як потреба зняти емоційну напругу, вплив навколишнього середовища, недостатня інформованість, неорганізованість дозвілля. У групі учнів ПТУ фактор “вплив навколишнього середовища”, виявився більш значимим, ніж у групі школярів і виступив уже на друге місце, відразу за фактором “неблагополуччя сімейних відносин”. У групі студентів ВНЗ найбільш вагомим фактором став вплив найближчого оточення молодої людини, і зокрема його родини. Наступним по значимості виступило прагнення зняти емоційну напругу, і лише потім як фактор, що має визначену вагу, виступила напружена обстановка в родині. Іншими словами студенти надають значення не просто емоційній атмосфері в родині, а тому цілеспрямованому впливу на формування життєвих позицій дитини, що вона робить. Порівняльний аналіз причин вживання алкоголю молодими людьми, що живуть у населених пунктах різного типу, показав, що тут також практично не спостерігається розходжень. Скрізь на основні позиції виступили причини, що відбивають дію двох основних факторів: емоційна напруга і вплив середовища : Причому, жителі села вивели на перше місце вплив середовища, а жителі міст і селищ міського типу – прагнення зняти емоційну напругу. Можливо, це пояснюється тим, що в селі, яке являє собою маленький замкнутий соціум, міжособистісна взаємодія по значимості набагато вища. А рівень стрессогенності життя в місті значно вищий, ніж у селі. Одне очевидно, що стрес і розповсюджені стереотипи про способи зняття цього стресу грають злий жарт із молоддю, яка тільки вступає в самостійне життя і ще не дуже вміє протистояти всім його перипетіям. Факторний аналіз причин вживання алкоголю також не показав яких-небудь значимих розходжень між жителями міста і села. Так, в обох групах на перше місце вийшов фактор неблагополучних сімейних відносин. Примітно, що вихованню, яке дає родина своїй дитині, у селі надають більшого значення, ніж у місті. Можливо, це пояснюється тим, що в селі більшою мірою збереглася структура тісних сімейних зв'язків і, зокрема, зв'язків між батьками і дітьми. У місті функція виховання (через високу зайнятість батьків) усе більше переходить до різних суспільних інститутів: школа, двір, компанія однолітків, де дитина проходить соціалізацію, а турбота батьків зводиться до того, щоб одягти, узути, нагодувати . Наступним по значимості виступив фактор, що визначає бажання зняти нервову напругу. На третє місце у всіх групах вийшов фактор впливу навколишнього середовища і стереотипів, розповсюджених у ньому. Причому така причина, як страх скривдити друзів відмовою у селі здобуває більшу значимість, ніж у місті. Акцентуючи увагу на дії такого фактора як неблагополучні сімейні відносини, варто відзначити, що у порівнянні з минулим роком відносно знизився відсоток молодих людей, незадоволених стосунками з батьками, однак частка їх усе одно залишається значна – кожен п'ятий . Підводячи підсумок аналізу динаміки і причин поширення пияцтва, ми можемо відзначити деяку тенденцію до збільшення, у порівнянні з минулим роком, числа молодих людей, що систематично вживає спиртні напої. Тенденція ця найбільш виражена в середовищі учнів ПТУ і студентів. У порівнянні з минулим роком помічено більший вплив на поширення дитячого алкоголізму таких факторів як відсутність інформаційного забезпечення і рівень соціально-економічного неблагополуччя родин. 3. ВЖИВАННЯ НАРКОТИКІВ: ПРИЧИНИ, ДОСВІД, ДИНАМІКА При вивчені цього питання нас цікавило, яким є досвід вживання наркотиків молоддю , які причин штовхають її до вживання наркотиків, як міняється з часом інтенсивність цього вживання. За даними обох опитувань пята частка молодих людей знайомі з дією наркотиків. Але за рік кількість молоді, що вживає наркотики зросла майже на 6% . Серед учнів ПТУ і студентів ВНЗ цей відсоток ще більше (8,9% і 11,5%, відповідно). Поясненням може бути те, що наркотики, як дороге задоволення, більш доступні забезпеченішим і самостійним (порівняно зі школярами) студентам. Аналіз показників у гендерному розрізі показує, що хлопці частіше, ніж дівчата пробавляються наркотиками. При цьому, порівняно з минулим роком, відзначається збільшення числа юнаків, що захоплюються наркотиками на 9,1%, дівчат на 2,1% . В місті молоді люди вживають наркотики вдвічі частіше, ніж на селі , при цьому в обох типах поселень зафіксовано збільшення числа молодих людей, що вживають наркотики. Найістотнішими причинами вживання наркотиків є цікавість, бравада, прагнення до незвичайних відчуттів, вплив оточення. При цьому стає очевидним, що цікавість підігрівається більш “досвідченими” товаришами і доповнюється власною самовпевненістю та наївністю початківця. Бажання випробувати незвичайні відчуття, спробувати щось, про що знають інші, підсилюється прагненням бути як усі, не виглядати білою вороною. Сприятливою умовою при цьому є відсутність батьківського контролю за життям і дозвіллям дитини. Факторний аналіз масивів інформації за два роки розкриває таку структуру причин. Перший фактор, що набрав найбільшої ваги, свідчить про значний вплив оточення на ставлення молодої людини до наркотиків. Разом з тим стає очевидною важлива роль у цьому процесі такої особистісної риси, як конформізм. Він робить молоду людину, з одного боку піддатливішим впливові оточення, з іншого боку – обумовлює некритичне мислення, зайву самовпевненість, браваду, що штовхають його на “героїчні” учинки. Наступним по ступеню впливу виступив фактор, названий нами “неблагополучна обстановка в родині”. Він відбиває негативний вплив на соціальний розвиток і здоров'я дитини таких моментів, як порушені сімейні зв'язки, напружені взаємини дітей з батьками, відсутність батьківського контролю. При цьому найбільш важливим стає відсутність батьківської уваги. Наступний по значимості фактор відбиває потреби молодої людини справитися зі стресом, змінити фізичний стан. При цьому очевидно, що використання наркотиків, як спосіб справитися з навантаженням – є деяка данина молодіжній моді. Так часто молоді люди відповідають, що наркотики допомагають їм підбадьоритися, набути робочого стану, що вживати наркотики – це круто, що наркотики дають змогу мати кайф, зазнати незвичайних відчуттів Четвертий фактор відбиває вплив інформації на ставлення молодих людей до наркотиків. Відсутність знань про наслідки вживання наркотиків, а також перекручені цінності і пріоритети стають благодатним ґрунтом для впливу інформації, що створює позитивне ставлення молоді до наркотиків: Таким чином, підсумовуючи результати факторного аналізу, ми можемо сказати, що найбільш значущим чинником поширення наркоманії в молодіжному середовищі є цікавість, інтерес і негативний вплив більш “досвідчених” однолітків, що підігрівають і підтримують цей інтерес. У свою чергу настільки висока ефективність впливу оточення стає можливою завдяки власній наївності і неуцтву молодих людей, а також невмінню цивілізованими методами боротися зі стресом, психічними і фізичними перевантаженнями. При цьому недостатня увага до організації часу молодої людини і контролю з боку родини, приводить до того, що цим займається дворова компанія. У порівнянні з минулим роком спостерігаються деякі зміни в силі і виразності дії визначених причин. Так, більш вираженим став фактор впливу оточення. Очевиднішим виявився його взаємозв'язок з такими особистісними властивостями як інфантилізм і конформізм. Більш вагомим став фактор, що відбиває негативний вплив неблагополучної обстановки в родині (так якщо в 2003 році фактор по вазі займав четверте місце, то в 2004 – друге). Більш явним і одночасно усвідомленим став дефіцит знань про наслідки вживання наркотиків. Розподіл показників за гендерною ознакою свідчить про те, що перелік основних причин, які провокують юнаків і дівчат до вживання наркотиків практично ідентичний. Незначні відмінності полягають у тому, що юнаки вище, ніж дівчата оцінюють можливість одержати незвичайні відчуття від вживання наркотиків, а також відсутність систематичних знань про їх дію . Дівчата вище оцінили вплив напружених взаємин з батьками, неблагополучної обстановки в родині. Аналіз причин прилучення до наркотиків у групах з різним освітнім статусом показав, що з приводу таких причин як цікавість, самовпевненість, прагнення до незвичайних відчуттів і провокуючий вплив середовища думка представників усіх груп одностайна. В ієрархії причин вони займають перші місця. Крім того, виявилося, що для школярів, а вони знаходяться у фазі становлення соціального “Я”, досить вагомим є прагнення виглядати “крутим”, а також недолік знань про дію наркотиків. Учні ПТУ відзначили як більш значимі відсутність батьківської уваги і контролю, напружені відносини з батьками, важку атмосферу домівки. Варто зазначити, що дію саме цих факторів у студентській групі оцінили набагато нижче. Імовірно, це слід розуміти так, що дані проблеми і є більш розповсюдженими в родинах учнів ПТУ. Студенти як більш істотне відзначили моральність самих батьків, відсутність нормальних орієнтирів у житті, цікавої справи, яка б захопила, зацікавила, а також можливість за допомогою наркотиків зняти стрес. Імовірно, актуальність названих причин дійсно пояснюється фізичними і психічними навантаженнями, що їх доводиться переживати сучасному студентові, а можливо це скоріше данина молодіжній моді – знімати стрес за допомогою наркотиків і тоді тут дійсно набирають сили названі вище причини – відсутність нормальних орієнтирів і цілей у житті. Порівняльний аналіз причин уживання наркотиків жителями сіл, селищ міського типу і великих міст показує, що і тут на перше місце виступають такі фактори, як цікавість, агітація більш “досвідчених” друзів, мода на наркотики, впевненість у власній невразливості, і як сприятлива умова – відсутність батьківського контролю. Міська молодь, крім усього, акцентувала увагу на таких причинах, як доступність наркотиків, моду на них, а також можливість пережити надзвичайні відчуття, зняти напругу . У цілому, підводячи підсумки аналізу динаміки і причин уживання наркотиків, ми можемо відзначити таке. Порівняно з 2003 роком помітна тенденція до збільшення числа молодих людей, що вживають наркотики. У групах з різним освітнім статусом це в першу чергу студенти ВНЗ і учні ПТУ. У гендерних групах число споживачів наркотиків збільшилося в основному за рахунок юнаків. Серед представників різних населених пунктів дану тенденцію демонструють переважно жителі міст і селищ міського типу. Аналіз причин уживання наркотиків показує, що основними факторами, що провокують молодь до вживання психотропних речовин, є цікавість, конформізм, що обумовлює піддатливість молодої людини впливу, як безпосереднього оточення, так і загальнопоширеної “моди” на наркотики. Сприятливою умовою є відсутність уваги і контролю з боку родини. Помітним є брак інформації для села, до якого практично не доходить діяльність програм і центрів соціального захисту молоді. Цілком зрозуміло, що саме в маленьких містечках актуальна проблема організації дозвілля молоді, у якого вільного часу в порівнянні із сільськими дітьми значно більше, а можливість відвідувати які-небудь спортивні чи інші дитячо-юнацькі організації, на відміну від міських хлопців, значно нижча. Так само як і нижча заможність батьків, можливість організувати їм дозвілля. Причини поширення ВІЛ/СНІДу в учнівському та студентському середовищі Якою є культура сексуальних взаємин сучасної молоді? Аналіз інформації свідчить: майже половина молодих людей у віці від 13 до 23 років мають досвід сексуальних стосунків При цьому, серед них лише 3% одружених, 2,6% молодих людей живуть у цивільному шлюбі , розлучених - 1%, а решта 93 % ще не вступали в шлюбні відносини. Гендерний аналіз показує, що юнаки починають раніше і частіше вступають у сексуальні відносини (67%), ніж дівчата (26 %). Якщо порівнювати дітей різного віку, мають досвід сексуальних відносин близько 30% опитаних школярів у віці від 13 до 17 років, понад 60% учнів ПТУ, середній вік цих респондентів складає 16,5 років, і близько 80% студентів ВНЗ (їх середній вік - 19,9 років). Завжди використовують презерватив під час сексуальних контактів 40,9% респондентів, і не використовують ніколи 19,9 відсотків респондентів, що мають досвід сексуальних відносин, 39 % респондентів використовують його з різним ступенем регулярності від “скоріше користуюсь, ніж не користуюсь” до “скоріше не користуюсь, ніж користуюсь”. Таким чином, можна сказати, що більш ніж 20% молоді, яка включилася до статевого життя і не перебуває в шлюбі, має потенційну можливість заразитися вірусом СНІД. Ця імовірність дійсно висока, якщо взяти до уваги, що 19,1% молоді вважають, що за тієї епідеміологічної ситуації, яка спостерігається нині (більш 400 000 ВІЛ-інфікованих) і тієї інтенсивності, з якою СНІД поширюється, не має сенсу оберігатися від зараження, оскільки "це все одно станеться”, 30 % утруднилися дати відповідь і лише 51% молоді відповіли, що необхідно вживати заходи для захисту від ВІЛ-інфекції. При цьому 16% молоді не упевнені в тім, що використання запобіжних заходів дозволить їм уникнути зараження СНІДом і 31% утруднилися дати відповідь на це питання. Аналіз ступеня інформованості молодих людей про природу СНІДу показав, що в основному молоді люди знають, як і якими шляхами передається вірус імунодефіциту (77%), однак лише половина юнаків і дівчат знають, у чому власне полягає його небезпека, 35% упевнені, що ризик заразитися вірусом імунодефіциту в звичайних людей такий же, як і в гомосексуалістів, повій, наркоманів і ще 16% упевнені, що немає шляхів захисту від СНІДу. Виявлені знання про шляхи передачі ВІЛ-інфекції свідчать: найпоширенішу інформацію про СНІД, яка у всіх на слуху, знають більш 70-80% молоді, а саме, що СНІД передається зі шприцем від ВІЧ-інфікованого і через статевий акт. Однак це скоріше завчені аксіоми, а не систематичні знання, тому що вже на питанні про передачу СНІДу через індивідуальні засоби гігієни, число правильних відповідей скоротилося до 48,6%. Ще менше респондентів зуміли правильно відповісти на запитання про передачу СНІДу комахами (20 %). Якщо взяти до уваги, що правильно на всі питання відповіли лише 3,9% респондентів, можна зробити висновок про те, що знання про СНІД і засоби захисту від нього носять поверховий і несистемний характер. Вивчення знань молоді про можливі шляхи профілактики зараження показав, що в цілому молодь орієнтується в них і вибирає відносно правильні відповіді про способи зниження ризику захворювання. Це такі способи, як мати постійного статевого партнера, під час першого статевого акту використовувати презерватив, уникати випадкових статевих контактів. Але разом з тим відповіді респондентів показали, що 46,5% з них не знають про природу вірусу СНІДу і про таке поняття як латентний період, не знають про те, що ВІЛ-інфікованого неможливо визначити за зовнішнім виглядом і тільки лабораторній аналіз може дати однозначну відповідь. Таким чином, можна констатувати відносно достатній рівень знань щодо шляхів попередження передачі ВІЛ. Та головна біда в іншому: немає тісного зв’язку між рівнем знань та рівнем поведінки, молодь в основному думає правильно, а в щоденному житті діє інакше. Чому? Ми вважаємо, тому, що наслідки небезпечної поведінки не проявляються відразу. І молодь, яка демонструє небезпечну поведінку та не бачить наслідків, перестає вірити попередженням дорослих, вважаючи їх докучливим моралізаторством. Коли ж ці наслідки виявляються, часто буває вже досить пізно. Що в цій ситуації робити, треба думати як батькам, так і вчителям. У цілому, підводячи підсумки аналізу причин поширення алкоголізму, наркоманії і захворювань СНІДом у молодіжному середовищі, можна відзначити такі тенденції. Порівняно з 2003 роком трохи збільшилося число молодих людей, що часто вживають алкоголь. Зокрема, почастішало вживання алкоголю в селах, і селищах міського типу. Ця тенденція більшою мірою виражена в юнацькій групі. Серед представників груп з різним освітнім статусом ці показники збільшилися в першу чергу за рахунок студентів і учнів ПТУ. Така ж картина відзначена щодо вживання наркотиків. Ріст числа молодих людей, що вживають наркотики, здійснюється за рахунок юних жителів міст, що навчаються в профтехучилищах і ВНЗ. Існує взаємозв'язок між поширенням алкоголізму і наркоманії й організацією побуту та індивідуального часу молодих людей. Чим більше діти полишені на самих себе, чим менше зайнято їхній час, тим активніше прилучаються вони до вживання психотропних речовин. Три соціальні інститути здійснюють основний вплив на формування у молоді потреб та інтересів, установок і орієнтирів щодо їх задоволення. Це, в першу чергу, сім"я, а також культура й освіта суспільства. В Україні вони чимось нагадують легендарні Сціллу та Харібду, дрейфуючі острови, які час від часу зближуються. І байдужє їм, що при цьому роздушують пропливаючі між ними кораблі. Ті кораблики — дитячі душі, які тріщать під натиском суспільства. Нагадуємо: повне взаєморозуміння з батьками виявило близько 40 відсотків опитаних. А решта, тобто переважна більшість, вказала на різної глибини конфліктність поколінь: від небезпроблемних стосунків до повного їх розриву. Ясна річ, згладжувати конфлікт мають старші — досвідченіші й розумніші. Тим часом саме вони ініціюють розрив: хто грубим придушенням дитячих поривань, хто надмірним задобрюванням. Бо це ж дуже просто: матері накричати, батькові відлупцювати або (кожне окремішно) тицьнути дитині гривні чи й бакси. Пригадаймо наведені раніше приклади статистичної залежності в масивах аналізованої нами соціологічної інформації: чим кращі стосунки дітей з батьками, тим сильніше діє чинник юнацького пияцтва "доступність спиртних напоїв". Добренькі батьки до своїх чад закривають очі на квіточки майбутнього зла. В міру погіршення стосунків з батьками у молоді посилюється вплив мотиву "випивка — це круто". Бо дитина має ж хоч в чомусь відчути своє підвищення. Чим гірші стосунки з батьками, тим сильніше у молоді потреба розслабитися, забути про проблеми (бо ж розрада знаходиться у випивці). Зрештою, вплив негативного прикладу ("п"ють або вживають наркотики батьки") як причина молодіжного алкоголізму теж посилюється в міру погіршення стосунків у сім"ї між старшим поколінням та його нащадками. І так далі. Ці спостереження над даними опитування невипадково асоціюються з давнім повір"ям. Людина ненамарне прожила життя, якщо здійснила три справи: збудувала дім, посадила сад і виростила сина. Здійснити їх можна лише працею, в праці. Тобто, виховання в сім"ї з прадавніх часів розглядається як труд, не менш важкий і довготерпеливий, ніж робота з кельмою на риштуванні чи лопатою біля дерев. Чому ж тоді маємо таке поширення шкідливих звичок? Бо батьки обирають у вихованні не труд, не працю, а методи легші й простіші: заборону та кару. Тим часом батько, перш ніж хапатися за ременяку, міг би й подумати: а чому природа поставила йому голову значно вище того місця, на якому він носить пасок. А слідом і мати хай би поміркувала: мізок у неї чомусь розташований вище ніж горлянка. Мають старші зіставляти й свої світосприйняття з дитячими. Адже ж діти ще не розуміють кінечності життя, не відчувають загрозу смерті, тим паче загроз здоров"ю від тютюну, горілки чи наркотиків. А піддатливість спокусам мають надзвичайну. А в колі друзів легше й швидше можна самоствердитися, ніж вдома, хай навіть з допомогою атрибутів сучасної молодіжної субкультури (ті ж таки випивка та куріння). Зрештою, підліткам та юнакам властивий пошук нових відчуттів, а в сім"ї , де виховання не бачиться як праця, новизна стосунків вичерпалася в дитинстві. Не мають поширення шкідливі звички серед тієї частки молоді, яка прилучена до вирішення проблем родини, де виявлдяється цікавість до сімейного спілкування. Тобто, там, де нащадки почуваються рівними з предками що в труді, що в бесіді. І це не банальний результат дослідження, в нім віддзеркалені наші реалії.. Разом з тим і підказка не лише до правильного виховання, а й до зміцнення самої сім"ї. Говорячи про інститут культури, маємо, по—перше, на увазі не лише заклади культури, а по—друге, тісну її співпрацю з інститутом сім"ї. Культура і сім"я, спираючися на кінцевий наслідок сформувала образ наркомана, яким і залякує недосвідчену молодь. Така вже вона й недосвідчена ! Головне бо в іншому: той образ не співвідноситься з першим досвідом вживання наркотиків ("Спробував — і нічого. І з іншими нічого поганого. А кайф…"). Молодь орієнтована на ранній, на дошлюбний секс. І це є результатом не лише підліткової цікавості а й виховного впливу культурного середовища, яке при цьому не формує уявлення й настанови на безпечний секс. В ньому, як і в споживанні алкоголю та наркоти, молодь викинута на шлях експериментування. Старші ж, замість взяти на себе труд виховання в тім числі й сексуального, знов обирають легше — просторікування про розбещеність молоді. В такий спосіб і пресловуті дискотеки перетворюються на розсадники розпусти, адже вони реалізовують лише поверхневий шар своїх соціально—культурних функцій — місце спілкування та засіб емоційного розкріпачення. А чим наповнене спілкування юних, культуру яких емоцій виховує музика дискотек — питання про це навіть не ставиться. Так само як "не дійшли руки" волонтерського руху до дворових тусовок молоді, аби наповнити їх змістом ширшим за алконаркоту. Адже ж що говорять самі завсідники тусовок та дискотек? Основна їх маса (75,2%) вважає, що молодь вдається до алкоголю та наркотиків аби розслабитися і лише 10,3% відвідувачів дискотек не бачать таку потребу. Схоже співвідношення й щодо бажання підняти настрій та зробити спілкування веселим. То хіба ж розслаблення й веселощі досяга.ться лише випивкою та курінням? Певно ж такі привабливі форми юнацького спілкування потребують не презирства й заборони а розширення та збагачення змісту емоційного впливу. Отже, перепона розвиткові шкідливих звичок у молодіжному середовищі єдина: спільна праця сім"ї та суспільства по вихованню культури (такої різноманітної!) входження нашої юні у непростий світ дорослого життя. |
|
Виховна година “Шкідливі звички” Мета На вашу думку, чи можна жити у своє задоволення, не порушуючи норм моралі? Як ви вважаєте, чи варто вносити моральні норми в кримінальний... |
Урок основ здоров’я Попередня робота: збір інформації : висловів, загадок, прислів»їв, легенд, казок, науково – публіцістичних творів, в якій висвітлюється... |
|
Урок основ здоров’я Попередня робота: збір інформації : висловів, загадок, прислів’їв, легенд, казок, науково – публіцистичних творів, в якій висвітлюється... |
Пропагувати здоровий спосіб життя, попереджувати шкідливі звички,... ... |
|
Здоров’я – найбільше багатство у світ Мета: довести до свідомості учнів, що шкідливі звички є основною причиною порушення здоров'я; формувати в учнів негативне ставлення... |
Тема. Шкідливий вплив куріння на здоров’я людини Мета: продовжити формувати поняття про шкідливі звички, поглибити знання учнів про негативний вплив паління та його наслідки; розвивати... |
|
Правила техніки безпеки при роботі за комп’ютером Під час роботи на комп'ютерах можуть діяти такі небезпечні та шкідливі фактори, як |
Шкідливі звички. Токсичні речовини. Негативний вплив токсичних речовин... Мета уроку : 1 поглибити знання учнів про негативний вплив на здоров’я шкідливих звичок, розкрити дію токсичних речовин, причини... |
|
Тема уроку: Набута поведінка. Мета Мета : Сформувати поняття набутої поведінки, розглянути такі форми набутої поведінки, як динамічні стереотипи, уміння, навички, звички.... |
Методичні рекомендації щодо проведення уроків. У першому розділі висвітлюються такі питання Другий розділ є основним за змістом і значенням. У ньому висвітлюються такі питання |