Особливості електронних видань
|
|
Скачати 120.58 Kb.
|
Особливості електронних виданьВалерій ЛИСЕНКО Скорочений варіант опублікований у журналі “Друкарство” № 4 (57) липень-серпень 2004, стор. 41-43. Глибокі традиції освіченості й культури дають українському народу шанс на достойну співучасть у світовій науково-технічній революції. Київські вчені одними з перших у світі винайшли прототип транзистора, створили комп’ютер [1], розробили технологію лазерних дисків. Українська наукова інформатика має поважну історію; досить згадати хоча б найвидатніших лідерів вітчизняної кібернетики, всесвітньо визнаних вчених, організаторів виробництва і палких пропагандистів наукових знань академіків В. Глушкова, О. Антонова, М. Амосова. Їх піонерні розробки випередили свій час і лиш нині все ширше впроваджуються в суспільне життя [2]. На споживчому ринку росте частка наукоємних товарів, і дуже значний їх відсоток складають інформаційні продукти. Лише комп’ютерів щороку в Україні продається більш ніж півмільйона, тобто на сотню жителів нова машина припадає частіше ніж раз на рік. Кожен десятий наш співвітчизник користується різними формами мобільного зв’язку, які не потребують постійного підключення до кабельних чи проводових мереж. Скільки ж всього реально експлуатується серверів, «персоналок», ноутбуків, різноманітних мобільних пристроїв і скільки людей користується кожним з них врахувати надто складно. Але, очевидно, охоплено більшість активного суспільства, і ця частка зростає. Процес стимулюється безпосередніми потребами розвитку економіки, попитом на освіту, науку, розваги, а також і модою. Поступово втілюється в життя заклик одного з найбагатших людей планети Біла Гейтса: «комп’ютер на кожен робочий стіл». Близько 8% нашого населення (пересічно кожен п’ятнадцятий) вже мають доступ до всесвітньої інформаційної мережі Інтернет, причому за 2003 рік цей відсоток зріс на третину. Головна й одвічна проблема, власне, полягає в тому, щоб науково-технічний прогрес не протиставлявся моралі й культурі, сприяв підвищенню добробуту і якості життя всієї людності. Отже, в техніці, як і у педагогіці, фахівці мусять прищеплювати духовні набутки людства щораз новим поколінням. Між тим, сумнівної популярності набуло суто назадницьке гасло: «Електронна книга ніколи не замінить справжню, паперову». Так-то воно так, адже й коня не завжди варто міняти на трактор. Але чи є чеснотою та біда, що технології електронних видань надто повільно освоюються українськими виробниками, і через це перспективний ринок добровільно віддається зарубіжним конкурентам!? Чи є нормальним, що кращі наші уми легше знаходять собі кваліфіковану роботу деінде в світах, ніж на землі своїх батьків? Спробуймо ж розібратись, що, власне, можна назвати «електронною книгою»; розглянемо основоположні особливості електронних видань, які відрізняють їх від традиційних. Загальні спостереження Згідно популярному гаслу з книги «Галактика Гутенберга», що належить перу відомого канадського науковця Маршала Маклюена, «media is message» – «засіб комунікації сам є повідомленням». Людина в теперішньому інформаційному світі має вибирати серед різних способів запису, оформлення, подачі інформації, і вже навіть цим втілює свої звички, смаки та прагнення. Електронний інформаційний продукт можна придбати (чи одержати в подарунок) на різних носіях: у вигляді файлу по електронній пошті, на дискеті, стрічці чи компакт-диску, у формі спеціалізованого електронного пристрою, надійно захищеного від піратського копіювання. Добре відомо, що суспільний резонанс твору може суттєво залежати від вибору форми. Для автора як ніколи гострою є проблема вибору власної стежки між багатьма спокусами: ідея може бути реалізованою як друкований текст, звукозапис, альбом фотографій чи креслень, відеофільм. Найкоштовніші інтелектуальні товари – програмні комплекси, бази даних та знань в яких можуть бути втілені розважальні, навчальні, довідкові, тренінгові, виробничі технології. Вони надають користувачу не лише закінчені твори, але також і способи розв’язання творчих проблем, популяризують новітні технології розумової праці. Пришвидшуючи шлях від постановки задачі до результату, програмні засоби дозволяють зекономити сили на нетворчих операціях, зосередитися на порівнянні багатьох варіантів та виборі серед них найкращого. Серед сучасних суто українських електронних видань можна назвати такі найпомітніші жанри: звуко- й відеозаписи, в основному музично-розважальні, збірки навчальних, художніх та ділових текстів, лінгвістичні засоби (словники, програми перевірки орфографії тощо). Видаються мультимедійні додатки до традиційних журналів і книг. Всі поважні періодичні видання, радіомовні компанії та телеканали мають власні електронні версії в Інтернет (правда, їх структура нерідко гостро потребує вдосконалення). Спеціалізованими видавництвами пропонуються до широкого вжитку електронні довідники, наповнені найрізноманітнішою інформацією. Деякі навіть забезпечують автоматичну супутникову навігацію по географічній карті. Як найяскравіші взірці слід відзначити касети й диски з українськими дитячими казками, академічне видання електронних словників, щойно анонсоване “Просвітою” електронне видання шевченкового «Кобзаря» з численними ілюстраціями та звуковим супроводом.        Підкреслимо відмінності двох взаємодоповнюючих технічних підходів до постачання інформації:
Перший спосіб практично не має обмежень щодо обсягів даних, а другий щодо оперативності й тиражу. Відповідно, солідні продукти як правило продаються на дисках, і комерційний успіх можна оцінити тиражем. А мережі слугують для реклами, консультаційної підтримки, поповнення й оновлення та інших форм зворотного зв’язку. Підрахувати відвідувачів веб-сторінки дуже просто, складніше оцінити кількість радіослухачів або телеглядачів, і вже зовсім проблематично взнати, скільки копій популярного файлу розійшлося шляхом переписування з диска на диск. З минулого до сучасності Розширення джерельної бази є надзвичайно важливим аспектом «інформаційного вибуху», який ось майже століття переживає людство. На зорі виникнення преси і в епоху «єдино вірного вчення» вся країна мусила в усіх газетах читати одні й ті ж повідомлення, правлені монаршою рукою. Нині за увагу аудиторії йде змагання між світовими агентствами, керівниками й підприємцями всіх рівнів та приватними розповсюджувачами оголошень. Сьогодні, як ніколи, технічні засоби дозволяють кожному охочому за цілком помірну платню безпосередньо звертатись до великої аудиторії. Знакова постать епохи: Homo Zapping – людина, що постійно перемикає телевізійні канали, ганяючись за збудливою інформаційною свіжиною і намагаючись уникнути зомбуючої реклами. Пострадянське суспільство важко призвичаюється до переходу від тотального засекречування до повсякденної інформаційної конкуренції й «гри на випередження». За комуністичної влади, поряд з іншими гоніннями на культуру, діяли значні обмеження на використання, розвиток та дослідження будь-якої інформаційної техніки. П  редтечею сучасної електроніки є телеграф, що з середини ХІХ століття став розповсюджуватися по всьому світі. З глибокої давнини системи сигналізації пройшли тривалий і складний шлях розвитку до глобальних універсальних швидкодіючих систем передачі даних. Саме електроніка забезпечує швидке розповсюдження й тиражування будь-яких відомостей, а також і зворотний зв’язок. Саме електроніка дозволяє оприлюднити матеріали великого соціального значення, дотепер здавалось би приречені на забуття, багатократно пришвидшити й здешевити традиційні суспільні процеси обміну інформацією. Ця швидкоплинність породжує численні проблеми: авторського права й оплати авторського гонорару, піратства, наклепницьких кампаній та комп’ютерних вірусів. Знімаючи технічні проблеми достовірності та якості інформації, новітні технології загострюють увагу до її соціальних та естетичних аспектів. Адже якісне відтворення повідомлення зовсім не гарантує ні його правдивість, ні навіть літературну доброякісність. Рисою, успадкованою від того ж таки телеграфу, з його колись популярною «азбукою Морзе», є передача, обробка й збереження інформації умовними стандартизованими сигналами, у цифровій формі. «Тотальне оцифрування» тексту, зображення, звуку, відео стало промисловим втіленням мрій давніх мудреців щодо виокремлення найтонших сутностей речей. Воно дозволяє реалізувати достовірність і незмінність збереження й передавання, найскладніші логічні операції аналізу й синтезу, індивідуального настроювання інтелектуального продукту на кожного споживача. Для кожного виду електронної інформації науковими колективами розробляються і вдосконалюються спеціалізовані формати даних. Їх структури забезпечують автоматизацію пошуку, узгодження й створення нової інформації, наприклад, у системах навчання, прогнозування, машинного перекладу, в комп’ютерних іграх. Важливою особливістю є складна конструкція сучасних ЗМК. В сучасних електронних виданнях втілено вищі досягнення механічного звукозапису і фотографії (з середини ХІХ століття), телефонії, радіо та кінематографу (з початку ХХ століття). У середині ХХ століття з’явились телевізори, магнітофони та різноманітні комп’ютери, мережі збору й передавання інформації. Їх творче поєднання стало основою Всесвітньої мережі Інтернет. Мультимедійність, тобто поєднання тексту, динамічного візуального оформлення, звукового супроводу, дозволяє комплексно втілити авторський задум, глибоко впливати на свідомість, спричиняти значний суспільний відгук. Широко доступними стали колекції елементів оформлення та ілюстрацій, великі кількості шрифтів, від найбанальніших до найвибагливіших тощо. У безмежжі електронного самвидаву пишним цвітом буяють графоманство і плагіат. Але серед цих інтелектуальних бур'янів пробиваються до світла також спільноти істинно творчих людей. Маніфестом новітніх форм духовної співпраці, предметом широкого й жвавого обговорення став есей фінського програміста Еріка Реймонда «Собор і базар». Перспективи машинної лінгвістики Світова інформаційна система зафіксувала пріоритет англійської мови як засобу інтернаціонального спілкування у найважливіших галузях. Подібна пієтет колись був щодо латини – мови Римського світу, спадки якого лежать у підвалинах сучасного людства. Але з плином часу англійська дещо поступається конкурентам, і здобуткам української культури важливо вчасно надати достойне місце у сім’ї народів пост-гутенбергівського світу. Ми ще лиш на початку цього шляху. Для української, як і для багатьох інших мов, довго і важко створюється технологічна інфраструктура: кодові таблиці алфавіту, шрифти, словники, національні мовні засоби та загальнодоступні консультаційні служби. Саме у мовній сфері національним виробникам поки що найменше загрожує іноземна конкуренція. Сучасні мультимедійні лінгвістичні комплекси базуються на значній кількості словників та довідників, які забезпечують все глибше відтворення бездонної складності людської мови. Додатково, з навчальною метою, вони включають також зразки вимови та відеофрагменти. Складна структура взаємозв’язків між об’єктами втілюється у базах знань. Програми мовної підтримки дозволяють при створенні власних текстів користуватися кращими літературними взірцями, автоматизуючи їх підбір та взаємоузгодження. Розвинута система підказок дозволяє зручно маніпулювати текстами як рідною мовою, так і малознаними іноземними. Створене таким чином повідомлення може бути автоматично озвучене. Все це інформаційне різноманіття може бути втілене як у компакт-диск, так і у кишеньковий електронний пристрій, що виробляється й продається масовим тиражем. Такий інформаційний комплекс є результатом тривалої співпраці багатьох фахівців та компаній, забезпечується всебічним супроводом, в тому числі й юридичним, і щокілька років оновлюється. Як правило, кожна наступна версія орієнтується на потужніші технічні засоби. Найважливішим для інтеграції у світове співтовариство є створення загальнодоступних засобів перекладу між українською мовою та шонайменше десятком найважливіших світових і національних. Поки що наведення кібернетичних мостів починається лиш до російськомовних та англомовних сегментів світової культури. Інформаційна злочинність Нині стало надзвичайно легко змінювати форму втілення публікацій: роздрукувати, відсканувати, переписати на інший носій, автоматично перекласти чи озвучити друкований текст. Відтак гранично загострилася проблема охорони, захисту від зловживань, контролю з боку автора, видавця, власника. З газет здавна робилися вирізки, з книжок виписки чи викопіювання, передачі записувалися на домашні магнітофони. Крадіжка, перебріхування й перекручення існували завжди, але саме нині для інформації соціалізованої, обробленої людськими руками й розумом, створено середовище вільного, швидкого й дешевого розповсюдження за законами інформації природної, фізичної. Електронні видання за самою своєю ідеєю орієнтовані на зручне й швидке тиражування та передачу лініями зв’язку. Так що кожна публікація, поза волею автора і видавця, вступає у самостійну взаємодію з безмежжям інших відомостей, і кожен бажаючий має змогу на свій смак та розсуд комбінувати їх у власні видання найрізноманітнішого ступеня якості, призначені як для особистого, так і для громадського вжитку. При цьому, як зауважив ще славетний Олександр Дюма, «авторське пояснення написаного варте не більше за клятву гасконця». Окремі факти й судження перепродаються, вириваються з контексту, спотворюються, застосовуються як зброя. Яскравими ілюстраціями можуть слугувати епідемії комп’ютерних вірусів, бурхлива історія некомерційних мереж обміну музичними записами на кшталт скандально відомої у 2000 році Napster. Силами ентузіастів та нелегальних комерсантів створено значні децентралізовані загальнодоступні фонди творів різних жанрів, від мережевих бібліотек аж до численних вуличних розкладок, де продаються компакт-диски. Нерідко це відбувається у правовому вакуумі, або з безкарним порушенням законодавства та волі правовласників. Універсальними засобами захисту від піратства для електронних видань, як і для традиційних, є висока якість оригінального видавничого продукту і оформлення, низька собівартість продукції, систематичне оновлення, високий рівень сервісної служби, активна маркетингова діяльність, юридично-правова боротьба з порушниками. Крім того, для електронних видань існують програмно-технічні засоби захисту від копіювання: ключові коди авторизації, приховані «водяні знаки», примусова реєстрація, тощо. Як і будь-який захист, вони не дають повної гарантії, проте утруднюють незаконне користування. Досягнення шифрування й криптографії застосовуються не лише у дипломатичній та військовій практиці, а й для забезпечення комерційних та приватних таємниць. Одним з наслідків ускладнення технологій є інформаційна злочинність: зламування захисних систем (хакерство), а також вандалізм, наприклад, створення комп’ютерних вірусів – шкідливих програм, які непомітно проникають на будь-які носії. Часом вандалізм і хакерство поєднуються у створенні шпигунських програм, які спричиняють псування чи крадіжку інформації. За відсутності об’єктивного контролю, цим не гребують ні комерційні фірми, ні державні інформаційні служби. Часом з’являється інформація про діяльність розвідувальних і навіть диверсійних підрозділів, які не лише невпинно оглядають світовий інформаційний простір, а також атакують ті об’єкти, які не подобаються їхнім замовникам. Видавнича культура Як і у традиційній видавничій справі, жорстка ринкова конкуренція вимагає постійної уваги до якості продукції. Електронні видання мають ряд естетичних відмінностей від традиційних паперових, що вдало відповідає одвічному попиту на інновації, вихід за звичні рамки. Незвідане безмежжя можливостей створює проблеми для майстрів з усталеним досвідом і смаком, проте приваблює недосвідчених шукачів нового, ентузіастів самвидаву. Часом електронним виданням дорікають убогим оформленням, низьким культурним рівнем. Однак ці вади ні в якому разі не є питомими ознаками новітніх інформаційних технологій. Скорше це підліткові хвороби, на які слабували свого часу всі нині звичні й поважні галузі. Та й традиційними способами в усі часи видавалися і завжди будуть видаватися твори різних категорій якості й вартості. До речі, хоч телеграф було створено як суто діловий засіб зв’язку, та в міру його освоєння суспільством ствердився естетичний феномен «телеграфного стилю». Нині він продовжується й розвивається у спілкуванні електронною поштою. Так само й інші естетичні вади нових технологій з часом мають шанс пережити сплеск модної популярності, а згодом увійти до арсеналу звичних варіантів оформлення. Деякі фінансові аспекти З кожним роком більшість кількісних показників інформаційної техніки набагато зростають. Це, перш за все, швидкодія, ємність, якість відтворення. Відповідно зростають також і параметри новостворюваних програмно-інформаційних засобів. Ціна старих моделей падає, вони поступово втрачають сумісність з інформаційним середовищем і виходять з моди. Але нові, потужніші, моделі, що приходять на зміну, коштують приблизно стільки ж, як їх менш потужні попередники у минулі роки. Ключовою проблемою технології електронних видань є прибутковість, як для видавців, так і для авторів. Навіть для вже звичних мереж радіо й телевізійного мовлення економічні аспекти часом призводять до банкрутства окремих фірм. Ще гостріш постає ця проблема для інтернет-компаній та видавництв компакт-дисків, які зазнають значного тиску провідних зарубіжних фірм та їхніх вітчизняних попихачів. До того ж українське суспільство надміру недовірливо ставиться до інновацій та демонізує негативні наслідки економічних коливань. Давайте ж спільно виробляти більш зважене, доросле і продуктивне сприйняття як успіхів, так і невдач! Висновки Саме інформаційна індустрія визначає обличчя нашої епохи, саме її лідери є найбагатшими людьми сучасного світу. Україна має як досвід розвитку складних інформаційних технологій, так і значний невикористаний потенціал. Отже, слід ретельно вивчати маркетинговий досвід, схеми фінансування та юридичного забезпечення світових лідерів для якнайшвидшого впровадження на вітчизняних теренах. Література:
|
Схожі:
|
ОСОБЛИВОСТІ СТВОРЕННЯ ЕЛЕКТРОННИХ ВЕРСІЙ ДРУКОВАНИХ ПЕРІОДИЧНИХ ВИДАНЬ В ГАЛУЗІ ОСВІТИ Анотація Технології розробки CMS-системи для порталу Державної національної педагогічної бібліотеки України ім. В. О. Сухомлинського; а також... |
1. Загальна характеристика Статті готуються за семестровою тематикою з періодичних видaнь України ( в тому числі –електронних видань) за останні два поточних... |
|
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ ХАРКІВСЬКИЙ... ... |
Матеріали до іспиту з ПРАКTИКИ УСНОГО та ПИСЬМОВОГО МОВЛЕННЯ Статті готуються за семестровою тематикою з періодичних видaнь України ( в тому числі –електронних видань) за поточний рік. Обсяг... |
|
Особливості створення та подання ЕЛЕКТРОННОГО ЗВІТУ Державне підприємство «Інформаційний центр персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України», що виконує функції центру обробки... |
Консультації Дослідження поведінки провідників в електронних пристроях та особливості їх використання |
|
ЛАНДШАФТИ ЕЛЕКТРОННИХ УНІВЕРСИТЕТІВ Прихід електронних технологій, значне прискорення комунікацій, збільшення в сотні разів можливостей обробки масивів інформації приводять... |
Сучасна структура автоматизованої системи статистичної інформації... АПН України та Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти АПН України увійшло в першу десятку електронних фахових... |
|
Конструювання нестандартних та особливих компонентів електронних... Виконання досліджень характеристик котушок на навчально-дослідному лабораторному стенді для фізичного моделювання електронних пристроїв... |
Конструювання нестандартних та особливих компонентів електронних... Виконання досліджень характеристик котушок на навчально-дослідному лабораторному стенді для фізичного моделювання електронних пристроїв... |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua