|
|
Скачати 4.34 Mb.
|
|
5.3 Охорона, використання та відтворення тваринного світу. 5.3.1. Загальна характеристика тваринного світу. За зоогеографічними параметрами Волинська область належить до бореально-лісової зоогеографічної зони, поліської зоогеографічної округи, західно-волинського зоогеографічного району. На її території тепер налічується 301 вид хребетних, зокрема: круглоротих і риб – 34, земноводних – 12, плазунів – 8, гніздових та зимуючих птахів – 183, ссавців – 64 (К. А. Татаринов, 1973). Порівняно з суміжними областями, зокрема Львівською, фауна хребетних Волині бідніша на види, бо в її складі цілком відсутні гірські та середньоморські форми риб, земноводних, плазунів, птахів та ссавців. Своєрідними представниками фауни хребетних західно-волинського зоогеографічного району є такі види: вугор річковий (Anguilla anguil іа L.), ропуха очеретяна (Bufo calamita Laur), черепаха болотяна (Emys orbicularis), тетерев (Lyrurus tetrix L.), рябчик (Tetrastes bonasia L), турухтан (Philomachus pugnax L.), дупель (Capella media Lath.), лелека чорний (Ciconia nigra L.), корольок червоноголовий (Regulus ignicapillus Temrn.), вовчок садовий (Eliornys quercinus L.), щуроголова полівка або полівка-економка (Microtus oeconomus Pall.), ондатра (Ondatra zibethica L.), лось (Alces alces L.) та деякі інші. Отже, специфіка фауни хребетних західно-волинського зоогеографічного району полягає у наявності значної кількості суто лісових та водно-болотяних видів при майже цілковитій відсутності видів-індикаторів відкритих степових просторів. Це явище пояснюється історією формування регіональної поліської фауни хребетних, зокрема аві- та теріофауни. Викопна плейстоцен-голоценова фауна птахів та звірів річкового алювію Волинського Полісся складається з видів, що мають екологічну прив'язаність до прибережних чагарникових та заплавно-лучних ділянок. Це біла куріпка, погонич, різні голінасті, кроншнеп, качин, кріт, землерийка-бурозубка, бобер річковий, миша польова, полівки водяна, економка звичайна, видра річкова, північний олень, кабан – усього майже 50% зареєстрованих викопних видів. До суто лісових тварин належать: глухар, вальдшнеп, припутень, білка звичайна, полівка підземна, борсук, олень звичайний, лось, а усі інші виявлені викопні хребетні (тетерев, підорлик великий, ластівка сільська, хом'як, заєць-русак, вовк, лисиця, козуля, бик-тур, кінь первісний, мамонт) найщільніше заселювали лісолучні угіддя. У складі плейстоцен-голоценової аві- та теріофауни не виявлені стрепет, дрофа, степові жайворонки, бабак, ховрахи, строкатки, тушканчик та інші види-індикатори розлогих стенових біотопів. Отже, склад викопної фауни птахів та ссавців свідчить про те, що протягом плейстоцену і голоцену Волинське Полісся, зокрема площа сучасної Волинської області, було південною частиною природної лісової зони. Загальний бореально-амфібіотичний вигляд фауни хребетних з тих часів мало змінився. Територія сучасної Волинської області виразно поділяється на дві природні зони: Поліську рівнину – на півночі і Волинську височину – на півдні. Дотримуючись зазначеного поділу, ми будемо розглядати тваринне населення по таких чотирьох основних найтиповіших зооценозах: 1) водойми та річково-озерні заплави; 2) хвойні, в основному соснові ліси; 3) мішані ліси та чагарники; 4) орні землі та суходільні луки. Провідну роль в біоценозах, або екосистемах відіграють види, популяції яких досягають високої щільності, отже їх загальна біомаса досить велика. Ці масові, або фонові, види мають конкретне господарське значення, а тому розглядаються нами особливо детально. 5.3.2. Стан та ведення мисливського та рибного господарства. На території області нараховується 44 користувачі мисливських угідь – спеціалізовані мисливські господарства, інші підприємства, установи та організації, в яких створені спеціалізовані підрозділи для ведення мисливського господарства з наданням в їх користування мисливських угідь. Відповідно до Закону України "Про мисливське господарство та полювання", Указу Президента України від 23.05.2005 № 837/2005 "Про невідкладні заходи у сфері збереження, відтворення та раціонального використання мисливських тварин", окремого доручення Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 05.01.2011 № 2-од, спільного наказу Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Волинській області та Державної екологічної інспекції у Волинській області від 12.01.2011 № 2/1 "Про проведення зимових обліків мисливських тварин" та листа-звернення Волинської обласної організації УТМР від 09.02.2011 № 26/1-9, спеціалісти Держуправління приймали участь у проведенні користувачами мисливських угідь зимових обліків мисливських тварин та провели один вибірковий контрольний облік в мисливських угіддях Камінь-Каширської районної ради УТМР (акт контрольного обліку додається). Мета залучення спеціалістів Держуправління до обліків полягає у співставленні даних про чисельність мисливських тварин в угіддях, що готуються користувачами мисливських угідь з натурними, візуальними даними в процесі обстеження та з метою об’єктивного затвердження лімітів добування (відстрілу, відлову) диких парнокопитних і хутрових звірів у сезон полювання 2011/2012 років Облік проводився по основних видах мисливських тварин (лось, олень благородний, олень плямистий, кабан, козуля європейська та заєць русак) за наступними методами: шумового прогону (нагону) на частині території (пробних ділянках); облік на місцях підгодівлі тварин та їх зимових скупчень; маршрутним методом і картуванням слідів, шляхом об’їзду на автотранспорті. Спеціалісти Держуправління провели планові виїзди до мисливських господарств області, саме: Луцька р/о УТМР; ДП "Ковельське ЛГ"; Ковельське СЛАП "Тур"; ДП "Звіріське МГ"; ДП "Колківське ЛГ"; ДП "Маневицьке ЛГ"; ДП "Любешівське ЛМГ"; Любешівська р/о УТМР; ДП "Ратнівське ЛМГ"; ДП "Цуманське ЛГ"; Ратнівська р/о УТМР; ТзОВ "Шацьке МГ" та КаміньКаширська р/о УТМР. За даними проведених обліків в січні-лютому 2011 року можна беззаперечно стверджувати, що чисельність диких парнокопитних тварин щороку збільшується, а особливо дикого кабана. Збільшення поголів’я дикого кабана відбувається насамперед у зв’язку з покращення кормової бази мисливських угідь (кормові поля), мисливські господарства стали приділяти більшої уваги підгодівлі тварин на підгодівельних майданчиках. Щороку створюються та облаштовуються біотехнічні споруди по підгодівлі лося, оленя та козулі. Збереженню та збільшенню поголів’я диких тварин сприяли також кліматичні умови малосніжної зими та її високий температурний режим, що дозволив використовувати тваринам природні корми. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин (голів) Таблиця 5.7
В області полювання проводять лише ті користувачі мисливських угідь, в яких проведено упорядкування мисливських угідь, затверджений Проект організації та розвитку мисливського господарства та затверджені Мінприроди України проекти лімітів добування мисливських тварин на сезон полювання. Добування основних видів мисливських тварин (голів) Таблиця 5.8
На території області протікає 137 річок загальною довжиною 3637,6 км. В області налічується: -269 озер, загальною площею водного дзеркала 13664,6 га. -9 водосховищ, загальною площею водного дзеркала 1962,1 га. -835 ставків, загальною площею водного дзеркала 5195,22 га. В області передано в оренду 421 водних об'єктів, загальною площею водного дзеркала 5051,6 га, в тому числі: 55 озер, загальною площею водного дзеркала 662,6 га, 3 водосховища, загальною площею водного дзеркала 168,0 га, 363 ставки, загальною площею водного дзеркала 42221,0 га. Рибне населення (іхтіофауна) водойм області представлена 37 видами риб, що відноситься до 11 родин. Переважають: лящ, щука, окунь, карась, лин, короп, плітка. Хоча видове біорізноманіття іхтіофауни водойм області багате, але запаси малі і рибопродуктивність дуже низька. Аналізуючи динаміку вилову водних живих ресурсів у рибогосподарських водних об’єктах області, відмічається чітка тенденція до зниження вилову риби. В 2011 році промисловий та меліоративний вилов риби становив 10,6376 тонн, що в 2,8 разів більше ніж в 2010 році (3,8285 т.). На озерах Шацького НПП здійснювався меліоративний вилов водних живих ресурсів працівниками Шацького НПП, з метою оптимізації кількісного, якісного складу популяцій водних живих ресурсів, поліпшення стану водних екосистем. В 2011 році було виловлено 3,6705 тонн риби, що становить 24,4 % від загальної квоти (15,036 т.). У 2011 році на рибогосподарських водоймах загальнодержавного значення, де встановлені ліміти спеціального використання водних живих ресурсів в адміністративних межах Волинської області промисловий та меліоративний вилов риби здійснювали 5 користувачі на 7 водоймах, а саме: 1. на оз. Шині Любешівського району: ФОП Подерня-Масюк Ю.А. 2. на озерах Світязь, Пулемецьке, Луки-Перемут: Шацький НПП. 3. на оз. Сірче Камінь-каширського району: ФОП Дейнека П.М. 4. на Мар’янівському водосховищі Горохівського району: ТзОВ "Мар’янівська МТС". 5. на оз. Любань Ратнівського району: ФОП Токарський І.І. Під час здійснення промислового вилову риби на водоймах Волинської області було задіяно 800 знарядь лову, в тому числі: 247 промислових сіток, 550 ятерів, 3 промислових невода. Залучено до промислу 27 рибалок та 11 човнів. З кожним роком зменшуються запаси водних живих ресурсів та рибопродуктивність водних об’єктів. Поясненням цьому може бути вплив природних чинників, котрі впливали на розвиток біопродуктивності водойм, різке коливання рівнів води, часті перепади температур повітря і води, особливо в нерестовий період, відсутність локальних рибовідтворювальних ділянок на руслах малих річок, недостатня кількість зимувальних ям. Серед антропогенних чинників, які впливають на рибопродуктивність природних водойм − це забруднення стічними водами промислових підприємств, комунально-побутовими стоками, змив добрив та отрутохімікатів з сільськогосподарських угідь, браконьєрський вилов риби сітними знаряддями лову, за допомогою електроструму, вибухівки та отруйних речовин, зарегулювання русел великих і малих річок гідротехнічними спорудами, що унеможливлює відтворення аборигенної іхтіофауни в заплавах, затоках, притоках першого та другого порядків, меліоративне осушення боліт, що призвело до зниження рівнів води, зменшення площі водного дзеркала, розвитку вищої водяної рослинності. Наслідком цього стало значне заростання водойм та зменшення площ нагулу молоді, зниження природних нерестовищ. Динаміка вилову риби в 2011 році Таблиця 5.9
Дані про виявлені порушення законодавства з охорони водних живих ресурсів за 2011 рік. Таблиця 5.10
Останніми роками на території області збільшилась заготівля деревини, в результаті такої господарської діяльності значно погіршились умови існування таких рідкісних Червонокнижних тварин, як зубр, рись, борсук, лісовий кіт, горностай, глухар. На території новоствореного Ківерцівського національного природного парку "Цуманьська пуща" знаходиться Волинська популяція зубра – виду занесеного до Червоної книги України, чисельність якої з кожним роком зменшується. Проблема збереження великих за розмірами рідкісних ссавців (зубрів), що потребують для своєї життєдіяльності значних природних ресурсів (просторових, кормових, захисних тощо) є чи не найгострішою проблемою охорони тваринного світу. Відтворення і нарощування поголів’я в існуючих осередках їх утримання проблему розв’язати не може. Тому розглянуто і погоджено загальнодержавний план дій по збереженню та відновленню зубра у фауні України, в якому за стратегічний напрямок взято відновлення великої саморегульованої популяції зубра у Волинській області. На виконання даного плану дій в області розроблена та затверджена Регіональна програма збереження та відновлення зубра у Волинській області. Головною метою програми є збереження зубра у Волинській області і відновлення його чисельності до оптимального рівня на територіях , де такі умови наявні. В області відсутні відведені в натурі та на картографічних матеріалах місця поселень зубра, глухаря, видри, борсука, норки європейської та інших. Перелік та кількість видів фауни, яким загрожує небезпека наведений в додатку №3. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Законі України «Про охорону навколишнього природного середовища» У Законі України «Про охорону навколишнього природного середовища» (ст ст. 31-33) визначено, що мірилом сполучення екологічних інтересів... |
Програма охорони навколишнього природного середовища у місті Синельниковому... Керуючись статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Законом України «Про охорону навколишнього природного... |
|
1. Затвердити Національний план дій з охорони навколишнього природного... Про затвердження Національного плану дій з охорони навколишнього природного середовища України на 2011 2015 роки |
Підсумки роботи із запитами на інформацію у Держуправлінні охорони... ... |
|
ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА В МИКОЛАЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ Основними цілями та завданнями Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області є |
Комплекс заходів, що повинні здійснюватись на кожному з етапів Програми... Програми охорони навколишнього природного середовища у м. Синельникове на період 2011-2015 роки |
|
ПРАВИЛА ВНУТРІШНЬОГО ТРУДОВОГО РОЗПОРЯДКУ ПРАЦІВНИКІВ ДЕРЖАВНОГО... ПРАЦІВНИКІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА У ВОЛИНСЬКІЙ ОБЛАСТІ |
Кошторис доходів та видатків Фонду охорони навколишнього природного... Фонду охорони навколишнього природного середовища у складі міського бюджету на 2006 рік |
|
МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ Про затвердження Положення про міський фонд охорони навколишнього природного середовища |
Закон України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Тернопільській області |