|
|
Скачати 4.34 Mb.
|
|
5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біологічне та ландшафтне різноманіття. Вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біорізноманіття, природні ресурси полягає в збільшенні площі деградованих, малопродуктивних та техногенно-забруднених земель, які потребують консервації. В області нараховується 14,2 тис. га - сильно розмитих, 20,7 тис. га – сильно дефляційно небезпечних та 52,5 тис. га – перезволожених деградованих сільськогосподарських земель, що складає 4,3 % від площі області. Відтворення природного стану елементів екомережі у 2010 році полягав в збереженні природних угідь у заплавах, недопущення випалу сухої рослинності через пропаганду серед місцевого населення та засоби масової інформації, здійснення перевірок на основних водоймах області з метою забезпечення орендарями водойм заходів по збереженню рибних запасів, вжиття заходів щодо недопущення задухи риби, підтримання сприятливого моніторингу за скупченнями мігруючих водоплавних птахів, а на водоймах Луцького району проводився моніторинг за зимуючими водоплавними та навколо водними птахами, що необхідно для розробки заходів по їх охороні під час міграцій та зимівлі. Була розроблена система стабільності гідрологічного режиму на болотах в заплаві Прип’яті, біля с. Бірки Любешівського району – у місцях гніздування очеретянки пруткої, занесеної до Червоної книги України, Європейської Червоного списку, Червоного списку МСОП, та сінокосів для місцевих жителів за участю Українського товариства охорони птахів. Щороку створюються та облаштовуються біотехнічні споруди по підгодівлі лося, оленя та козулі та проводяться обліки їх чисельності користувачами мисливських угідь до яких щороку залучаються працівники Держуправління, Держекоінспекції та представники громадських природоохоронних організацій. В установленому законом порядку затверджуються ліміти використання тваринного та рослинного світу (в тому числі на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду (ПЗФ). Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в області постійно ведеться облік переліку територій та об'єктів екомережі, зокрема основних елементів – територій та ПЗФ. Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища, адміністраціями Шацького НПП, НПП "Прип’ять-Стохід" та Черемиського ПЗ в області проводиться робота щодо резервування особливо цінних природних комплексів та об’єктів для подальшого створення територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного та місцевого значення. 5.1.3 Заходи щодо збереження біологічного та ландшафтного різноманіття. За 2011 рік службою державної охорони Шацького НПП складено 174 протоколи на браконьєрство та порушників вимог природоохоронного законодавства. Сума накладених штрафів та відшкодованих збитків склала 23,7 тис. гривень, а також відшкодовано збитків заподіяних об’єкту ПЗФ – 4682 грн. У браконьєрів вилучено 3 мисливських рушниці. Для ефективного розвитку мережі ЄвроМАБ науковцями України, Польщі та Білорусі були проведені спільні дослідження суміжних територій біосферних резерватів та вироблена спільна стратегія охорони і використання природної спадщини білорусько-польсько-українського прикордоння. Шацький НПП бере участь в проекті ПРООН/ГЕФ "Зміцнення управління та фінансової стійкості національної системи природоохоронних територій в Україні". Продовжуються роботи в рамках договору про співробітництво між Поліським (Польща) і Шацьким національними парками від 24 квітня 2003 року, а також з національним комітетом ЮНЕСКО МАБ по розвитку регіону Полісся. Спільно з Львівським національним університетом в вересні 2011 року проведена міжнародна наукова конференція "Стан і біорізноманіття екосистем Шацького БР, де розглядались питання стратегії охорони і екологічного використання ТБР "Західне Полісся", гідрохімічні дослідження озерних екосистем, зміни орнітофауни, заходи щодо попередження негативних загроз втрати біорізноманіття. В 2011 року на території БР "Шацький" Львівською регіональною громадською організацією "Західно-Українською орнітологічною станцією" проводились дослідження щодо інвентаризації біотопів наземних хребетних тварин та локалітетів червонокнижних видів рослин, оцінка факторів загроз виживанню їх популяцій в умовах Шацького Біосферного Резервату. Метою проекту на тему: "ІНВЕНТАРИЗАЦІЯ БІОТОПІВ НАЗЕМНИХ ХРЕБЕТНИХ ТВАРИН ТА ЛОКАЛІТЕТІВ ЧЕРВОНОКНИЖНИХ ВИДІВ РОСЛИН, ОЦІНКА ФАКТОРІВ ЗАГРОЗ ВИЖИВАННЮ ЇХ ПОПУЛЯЦІЙ В УМОВАХ ШАЦЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ" є – встановити сучасні тенденції у поширенні та біотопному розподілі видів біоти, які занесені у нове видання національної Червоної книги (2009). Виявити особливо цінні природні біотопи (оселища рідкісних видів флори та фауни), що збереглись в умовах Шацького НПП. Дослідити стан популяцій рідкісних видів флори та фауни, які мають особливо високий національний природоохоронний статус і пріоритетне значення у встановленні рідкісних біотопів. Забезпечити інформаційні бази даних для формування границь і природоохоронних пріоритетів діяльності міжнародного біосферного резервату ЮНЕСКО – "Західне Полісся" та визначити існуючі загрози для популяцій рідкісних видів біоти, які внесені у нове видання Червоної книги України. Фізико-механічний інститут ім.Г.В.Карпенка НАН України в результаті виконання впродовж 2009-2011 рр. наукових досліджень за темою "Розроблення методів і засобів комплексного моніторингу стану і динаміки локальних екосистем заповідних територій з метою забезпечення їх екологічної стабільності" впровадив у Шацькому НПП у 2011р. базовий варіант геоінформаційної системи Шацького НПП, призначеної для збору, архівування та аналізу про стан природно-територіальних комплексів та динаміку його змін на території Шацького НПП, зокрема даних комплексного моніторингу цієї території, отриманих на основі результатів наземних спостережень та тематичного аналізу космічних знімків. Зведено у комп’ютерну базу даних всі матеріали про кільцювання птахів на території НПП "Прип’ять-Стохід" та здійснено узагальнення матеріалів за 2011 рік. Загалом на території НПП закільцьовано 61 птах, що відносяться до 12 видів, Проведення фенологічних спостережень у 4 кварталі 2011 р.здійснювалось співробітниками наукового відділу та окремими співробітниками природоохоронних науково-дослідних відділень НПП. Під час фенологічних спостережень зібрано 85 фенодат про сезонні явища природи, тваринний (міграції птахів) і рослинний світ (розвиток рослинності тощо). У процесі проведення фенологічних спостережень здійснено осінні обліки мігруючих птахів на стаціонарі "Сваловичі", що поєднувалося з їх відловом павутинними сітками, кільцюванням і випуском у природу. - Серед одних з основних науково-дослідних робіт відділу було продовження поточної інвентаризації флори і фауни території НПП. - Проведено перевірку усіх штучних гніздівель та за необхідності частину з них відремонтовано, поновлено драбини, необхідні для спостереження за цими штучними гніздівлями. - Продовжено збір даних (кадастр) нір, хаток та поселень бобра і лисиці на території НПП. - Формування фондів наукових матеріалів (поповнення гербарних і колекційних матеріалів) не проводилося із-за відсутності дозволів на використання природних ресурсів на території НПП - На території НПП на межах усіх постійних пробних площ інвентаризовано і за необхідності поновлено спеціальні межові стовпчики з зазначенням нумерації. - Біля території НПП діє метеостанція в смт.Любешів, а на території НПП – 1 гідрологічний пост в с.Люб’язь, які підпорядковані Гідрометцентру України. Крім того, продовжувався збір даних на 8 власних гідропостах в межах території НПП, прожовжувалися дослідження ґрунтів на окремих ділянках НПП. - Продовжено заведення паспортів на постійні пробні площі у електронній формі у межах компетенції. - Проведені роботи з огляду і ремонту штучних гніздівель для птахів на постійних пробних площах (дуплогніздівників) та гоголятників, а також ремонту драбин на постійних пробних площах. Загалом, протягом 2011 року в НПП проводилися науково-дослідні роботи , а саме: польові дослідження з інвентаризації фауни, флори і грибів, фенологічні спостереження за живою і неживою природою, науково-дослідні роботи на постійниїх пробних площах та кільцювання птахів, а також підготовка матеріалів для завершення розробки Проекту організації території НПП. - На території НПП функціонують 15 постійних пробних площ і 3 профілі або фенологічні стежки з метою проведення фенологічних спостережень за сезонними явищами природи та елементами живої природи: зоологічних (фенологія міграцій птахів, сезонне зникнення зимосплячих видів тварин, як зокрема земноводних та плазунів, певних груп безхребетних, як зокрема лускокрильців – денних метеликів тощо), ботанічних (сезонний розвиток рослинності) тощо, який охоплює кілька основних екосистем (болотна, лучна, річкова). На окремих їх ділянках постійних пробних площ поновлено межові знаки. - Продовжено збір картографічних матеріалів про ґрунти та ідентифікація їх з територією НПП, з подальшим узагальненням, розробку теоретичних засад проведення системи ґрунтових розрізів на території НПП, проведення яких планується у майбутньому. - У рамках реалізації проекту "Включення питань змін клімату в управління вразливими екосистемами , природно-заповідні території Полісся" проведено 1 зустріч з експертами Піренейського національного парку (Франція), провідних науково-дослідних установ України та Українського товариства охорони птахів, зокрема, з питань вирішення природоохоронних та соціально-економічних аспектів НПП (серед раніше виділених 3 ключових проблемних аспектів: функціонування та оптимізація водних (річково-заплавних і –озерних), болотних і лісових екосистем), повторно обстежено лише перші 2, які взяті за пріоритетні (ділянка з можливого відновлення сінокосіння на закинутих сінокосів наболотах і заболочених луках біля с.Люб’язь вище за течією р.Прип’ять і ділянку р.Прип’ять між с.Люботин і с.Люб’язь, на якій необхідно впроваджувати заходи з видалення рослинного покриву, що створює перепони для проходження води). Напрацьовано попередні шляхи з вирішення цих питань і перспектив закладення моніторингу на цих ділянках фахівцями-експертами цього проекту. При цьому, проведено обстеження, як вразливих (зазначених вище), так і не вразливих ділянок природних екосистем, які використано для узагальнень і порівняння їх. У 2011 році на території ВБУ Черемського природного заповідника не реалізовувалися ні національні, ні міжнародні проекти із збереження біорізноманіття, але намітилися тенденції на співпрацю із учасниками міжнародного українсько-французького проекту, за участю "Blue Rivers" (Франція), Українського товариства охорони птахів (офіційний партнер міжнародного товариства BirdLife International) та Піренейського національного парку (Франція), зокрема і щодо збереження біорізноманіття. З цього приводу були проведені 2 міжнародні зустрічі у національному природному парку "Прип’ять-Стохід" (червень 2011 р.) і ЧПЗ (вересень 2011 р.) Натомість власними силами проводилася інвентаризація флори та фауни, ведення переліків рослин і тварин, що підлягають особливій охороні; вивчення фенологічних та міграційних їх аспектів. Крім того, у 2011 р. збирався науковий матеріал на прилеглих з ВБУ та ЧПЗ територіях, щодо виявлення цінних природних комплексів та їх елементів з метою розширення ЧПЗ та створення нових об’єктів природно-заповідного фонду (обстежено понад 1000 га суміжних ділянок – водно-болотних і лісових), які плануються продовжити у 2012 р. 5.1.4 Формування національної екомережі. Формування екомережі - одне з найголовніших завдань у природоохоронній галузі і є пріоритетним напрямком національного та міжнародного масштабу, яке регулюється Законами України "Про екологічну мережу України" та "Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки". Основною метою формування екомережі є максимальне збереження природності об’єктів і процесів, локалізація та мінімізація антропогенного впливу. До складу екомережі області входять: - природно-заповідні об’єкти; - землі водного фонду, водно-болотні угіддя, водоохоронні зони; - землі лісового фонду; - полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, які не віднесені до земель лісового фонду; - землі оздоровчого призначення з їх природними ресурсами; - землі рекреаційного призначення; - інші природні об'єкти, які мають особливу природну цінність. На території області координатором реалізації цього питання є Державне управління охорони навколишнього природного середовища у Волинській області, колегіальним органом реалізації – є Координаційна рада з питань формування національної екологічної мережі у Волинській області (створена i затверджена розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 17.01.03 № 20 "Про утворення обласної Координаційної ради з питань формування національної екологічної мережі" зі змінами згідно з розпорядженням від 14 червня 2011 року № 247). На виконання вимог законодавства по налагодженню та вирішенню питання щодо екомережі в області розроблена і рішенням обласної ради від 28.12.2010 № 2/42 затверджена регіональна екологічна програма "Екологія 2011-2015 та прогноз до 2020 року", в якій передбачено заходи щодо реалізації формування екомережі області. З цією метою видано також розпорядження голови облдержадміністрації від 17.11.2010 № 420 "Про додаткові заходи щодо розвитку природно-заповідної справи та екомережі в області", яким голів райдержадміністрацій зобов’язано організувати роботи з даного питання в області, а саме: 1. активізувати співпрацю з органами місцевого самоврядування по забезпеченню заповідання цінних територій і об’єктів; 2. забезпечити організацію робіт зі встановлення меж територій та об’єктів природно-заповідного фонду (далі – ПЗФ); 3. забезпечити встановлення відповідних охоронних знаків та інформаційних аншлагів на територіях та об’єктах ПЗФ та інше. В 2011 року в області відбулось чергове засідання Координаційної ради з питань формування національної екологічної мережі, утвореної розпорядженням першого заступника голови облдержадміністрації від 17.01.2003 № 20. На засіданні Координаційної ради одним із питань розглядалось винесення у натуру (на місцевість) меж ПЗФ та фінансування відповідних робіт з Державного та місцевих бюджетів. Даний захід передбачений Угодою щодо регіонального розвитку Волинської області між Кабінетом Міністрів України та обласною радою. Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища у Волинській області створено та постійно ведеться реєстр територій та об’єктів ПЗФ. Під особливим наглядом та охороною в області знаходяться три об’єкти водно-болотних угідь міжнародного значення, такі як: "Заплава р. Прип’яті" площею 12 тис. га; "Заплава р. Стохід" площею 10 тис. га; та "Шацькі озера" площею 13 тис. га. У відповідності до вимог законодавства в т. ч. Закону України "Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки" заплановано до 2015 року – довести відсоток заповідності по області до 12,3 %. Держуправління постійно співпрацює з науковими установами і науковцями області та Київським еколого-культурним центром щодо проведення наукових досліджень та обґрунтувань, на об’єкти ПЗФ. З обласного фонду ОНПС у 2011 році передбачене виділення коштів в сумі 27 тис. грн. на розробку регіональної (обласної) схеми екомережі. Враховуючи значний перелік територій та об’єктів ПЗФ в області та кількість водних об’єктів і їх частин не винесених в натуру та обсяг робіт, який необхідно виконати, відчувається недостатність фінансування з різних джерел. Це є причиною того, що природоохоронні заходи, спрямовані на формування та збереження складових елементів екомережі, виконуються в незначних обсягах і повільними темпами. Для покращення ситуації, при тому, що значна частина фінансування припадає на Державний бюджет, необхідно щорічно передбачати співфінансування і з місцевих бюджетів, а також залучати інші кошти. 5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу. 5.2.1. Загальна характеристика рослинного світу. Флора Волинської області об'єднує в собі і типові західноєвропейські і східноєвропейські елементи. На цій території виростають і бореальні, і європейські неморальні, і степові, і, навіть, монтанні види. До бореального типу географічних елементів, насамперед, слід віднести такі рослини – "мешканці" хвойних лісів, як ялина європейська, сосна звичайна, жимолость пухнаста, брусниця, хвощі лісовий, болотний та лучний, рамішія однобока, одноквітка звичайна, грушанкн круглолиста і середня, ранник вузлуватий, чорниця, лохина, берези пухнаста і бородавчаста, журавлина чотирипелюсткова, вероніки струмкова, дібровна, лікарська, водяна і щиткова, підмаренники північний і справжній, калина, плаун колючий, комонник лучний, незабудка дерниста, осока малоквіткова, пухівка піхвова, ринхоспора біла та ін. До європейського типу флори належать рослини – складники широколистяних лісів, а також види, що виростають на лісових луках, узліссях, болотах: дуб звичайний, липа європейська, граб звичайний, переліска багаторічна, живокіст серцевидний, наперстянка великоцвіта, герань темна, дзвоники ріпчастовидні і круглолисті, підлісник європейський тощо. До флори Волинського Полісся відносяться такі представники аркто-альпійського типу, як верес звичайний, андромеда багатолиста, товстянка звичайна, верба розмаринолиста, журавлина дрібноплідна, ломикамінь болотний. До степового типу геоелементів належать: ковила волосиста (тирса), осока низька, оман мечолистий, горицвіт весняний. Серед представників адвентивного типу геоелементів слід насамперед назвати досить поширену на болотистих луках і болотах лепеху звичайну (татарське зілля). Серед рідкісних, або мало поширених, поліських видів слід вказати на язичника сибірського, виростання якого в межах УРСР обмежене лише болотними і вогкими луками Волинського Полісся, на ломикамені – болотний та зернистий. Перший вид поширений на торфовищах Волинського Полісся, другий – на його луках. Лише в соснових лісах Волинського Полісся виростає тисдалія голостебла, а на північному заході Полісся та у Волинському Лісостепу на осоково-мохових болотах трапляється осока Девеллова. На Волинському Поліссі серед лісів і чагарників виростає ожина мохнастостебла, по берегах річок – вовчуг колючий, по суходільних луках – армерія видовжена, по сухих вапнякових схилах – горлянка ялинковидна. Для узлісь, лісових лук Волинського Лісостепу характерне жовтозілля Бессера, а для боліт цієї території – меч-трава болотна. Велику зацікавленість викликає група видів, поширених, з одного боку, по луках, лісах, болотах Волині, а з другого – та, що росте в передгір'ях і по гірських схилах Українських Карпат. Це, зокрема, жовтець трансільванський, живокіст серцевидний, апозерис смердючий, дріоптерис гірський, куничник вільненський, сашник іржавий та ін. За попередніми даними, флора Волинської області налічує близько1300 видів вищих спорових і насінних рослин, які належать приблизна до 100 родин і понад 450 родів. У зв'язку з різноманітністю рослинного покриву (тут поширені ліси,, луки, болота, торфовища, чагарничкові пустища, рослини відкритих водойм, рештки остепнених лук та лучних степів) складники флори Волинської області за біологією і екологією досить різноманітні. Тут переважають види лісові (близько 40% флористичного складу), лучні (близько 20%), болотні (понад 10%) та водні і прибережні (близька 10%). Серед життєвих форм неподільне панування належить трав'яним багаторічникам (близько 70%). Територія Волинської області входить до складу Східно-Європейської провінції широколистяних лісів Європейської широколистяної зони. У межах області розрізняють два геоботанічних округи – Західно-Поліський і Волинський. Для Полісся властива значна заболоченість і залісненість (близько 40%). Волинське Полісся – найбільш заболочена частина території УРСР (10%, а місцями – до 20%). Серед боліт переважають низинні евтрофні болота, але значні площі займають болота мезотрофні і оліготрофні. Переважна більшість боліт Волинського Полісся належить до торфових боліт або торфовищ. Торфові болота поширені, насамперед, па долинах невеликих річок, а також по межиріччях. Значні простори Волині займають луки, які становлять близько 25% усіх земельних угідь. Найбільші площі припадають на міжрічкові луки. Долини великих річок – Горині, Стиру, Стоходу, Турії – вкривають заплавні луки, малих – переважно заболочені. З півночі на південь за особливостями рослинного покриву Волинське Полісся виразно поділяється на дві частини – північну і південну. Північна являє собою рівнинну територію, вкриту переважно чистими сосновими борами, березовими гаями, рідше – ялиновими лісами, чорновільшаниками, мішаними лісами з сосни, дуба черешчатого і граба. Лісовкриті площі чергуються з обширними заболоченими рівнинами, зайнятими переважно евтрофними болотами. Певні площі вкривають міжрічкові (материкові) луки, а також вересові і брусничні пустища. Південна частина Волинського Полісся – слабохвиляста рівнина, складена смугою горбів та гряд, відокремлених неглибокими улоговинами – теж досить заліснена. Залісненість спадає в напрямку з півночі на південь. Ліси займають, насамперед, підвищені ділянки рельєфу. Головна лісоутворююча порода півдня Волині – дуб черешчатий, сосна і граб – на другому місці. По зниженнях рельєфу та по річкових заплавах на значних площах поширені торфовища, а також вересові і брусничні пустища (вони трапляються в північній частині Волинського Полісся), звичайно генетично пов'язані з лісами. Великі простори припадають також на луки, особливо на заболочені. Південь Волинської області, віднесений Г. І. Біликом і Є. М. Брадіс до Волинського геоботанічного округу, називають також Лісостепом. Для рослинного покриву Волинського Лісостепу найбільш типові мішані ліси з дуба черешчатого, граба та сосни звичайної, які вкривають до 9% території, а також залишки остепнених луків та скельно-степової рослинності. Для фрагментів лучно-степової рослинності, між іншим, властиве виростання в її складі таких типових представників лісостепової деревно-чагарникової флори, як степова вишня і клокичка. Значні площі займають також болота і луки, на які разом припадає близько 10% площі. Луки збереглися майже виключно по долинах великих річок, по їх заплавах. Болота ж переважно пов'язані з долинами невеликих річок (Липи, Луги, Чорногузки та ін.), з утворенням великих торфових масивів. Торфовища переважно низинні. 5.2.2. Лісові ресурси. Площа лісів, наданих у користування або власність, на кінець 2011 року становила 650,7 тис.га. Підприємства, які займаються лісогосподарською діяльністю, торік виробили продукції лісового господарства у фактичних цінах на суму 300,5 млн.грн., що на 89,4 млн.грн. більше, ніж у 2010р. З них 93,0% – продукція лісозаготівель. Із загальної кількості заготовленої деревини 779,2 тис.м3 становили лісоматеріали круглі (120,7% до попереднього року), 71,7 тис.м3 – дров'яна деревина для технологічних потреб (45,1%), 119,2 тис.м3 – дрова для опалення (83,0%). Заготівля лісоматеріалів круглих за сортиментом у 2011 році Таблиця 5.1
Освоєння розрахункової лісосіки лісогосподарськими підприємствами здійснено на 96,2%. Фактична заготівля ліквідної деревини в порядку рубок головного користування по хвойному господарству – 264,0 тис.м3, по твердолистяному – 29,1 тис.м3, по м’яколистяному – 227,8 тис.м3. Крім основної діяльності лісогосподарські підприємства заготовили 1297,7 т деревних соків, 280,0 т ягід, 106,5 т сіна, 85,8 тис.шт. новорічних ялинок, 25,1 т дикорослих плодів, 18,3 т кори, 13,8 т лікарських рослин, 13,0 т грибів. Лісгоспи області проводили комплекс лісокультурних робіт щодо лісовідновлення. У 2011 році в лісовому фонді створено 4485 га лісових насаджень, що на 11,4% більше, ніж позаторік. З них на 2414 га здійснено садіння і висівання, на 2071 га відбулося природне поновлення лісу. У вкриті лісовою рослинністю землі переведено 5,4 тис.га лісових культур та ділянок із природним поновленням. Внаслідок порушень законодавства лісовому господарству заподіяна шкода на суму 1088,2 тис.грн., знищено, або пошкоджено 627 м3 деревини. Від хвороб лісу загинуло 736 га лісових насаджень (67,2% від загальної площі лісів, що загинули), від впливу несприятливих погодних умов – 359 га (32,8%). У лісовому фонді у 2011 році не зареєстровано жодної пожежі. В ході проведення лісозахисних робіт біологічними методами боротьби з шкідниками та хворобами лісу охоплено 1,6 тис.га , що на 28,7% менше, ніж позаторік. Площа осередків шкідників та хвороб лісу за минулий рік зменшилась на 8,5% і становила 23,6 тис.га, з них 9,5 тис.га потребують негайних заходів боротьби. Лісогосподарська діяльність у районах характеризується такими даними: Таблиця 5.2
5.2.3. Стан використання природних недеревних рослинних ресурсів. Відповідно до Закону України "Про рослинний світ", збирання сировини дикорослих рослин, ягід та грибів можливе у порядку загального (для власних потреб) та спеціального (для реалізації чи виготовлення певних продуктів з їх сировини) використання. У першому випадку регулювання використання здійснюється лише через Правила збору сировини з дикорослих рослин, однак визначення поняття "для власних потреб" досить розмите і не конкретне (проконтролювати обсяги такого використання практично не можливо, тому вирішення цієї проблеми – це актуальне питання найближчого часу). Спеціальне використання не деревних рослинних ресурсів в Україні регулюється через визначення лімітів та видачу дозволів на таке використання в розрізі окремих видів та обсягів збору на місцевому чи державному рівні. Спеціальне використання лісових ресурсів у Волинській області здійснюється відповідно до спеціальних дозволів та лімітів, виданих згідно Порядку видачі спеціальних дозволів і встановлення лімітів на заготівлю другорядних лісових матеріалів та здійснення побічних лісових користувань, затвердженого рішенням Волинської обласної ради від 21.05.2008 №19/13. Відповідно до п. 1.1. зазначеного Порядку Обласне управління лісового та мисливського господарства та Головне управління агропромислового розвитку облдержадміністрації подають Державному управлінню охорони навколишнього природного середовища на погодження обґрунтований проект ліміту заготівлі другорядних лісових матеріалів та здійснення побічних лісових користувань в межах лісового фонду разом із екпертно-науковим висновком (науково дослідна робота "Облік ресурсів сировинних видів рослин на території Волинської області", інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного) та уточненим звітом про обсяги заготівлі за попередній рік. Рішенням Волинської обласної ради від 13.05.11 № 4/23 було погоджено ліміти використання лісових ресурсів при заготівлі другорядних лісових матеріалів та здійснення побічних лісових користувань на 2011 рік, а розпорядженням облдержадміністрації від 23.05.2011 за № 212 вони були затверджені і розподілені між постійними лісокористувачами в розрізі районів. Таким чином, відповідно до розпорядження облдержадміністрації від 23.05.2011 № 212 "Про затвердження і розподіл лімітів використання лісових ресурсів при заготівлі другорядних лісових матеріалів та здійсненні побічних лісових користувань на 2011 рік, станом 01.01.2012, за даними Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства та Головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації в області заготовлено: |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Законі України «Про охорону навколишнього природного середовища» У Законі України «Про охорону навколишнього природного середовища» (ст ст. 31-33) визначено, що мірилом сполучення екологічних інтересів... |
Програма охорони навколишнього природного середовища у місті Синельниковому... Керуючись статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Законом України «Про охорону навколишнього природного... |
|
1. Затвердити Національний план дій з охорони навколишнього природного... Про затвердження Національного плану дій з охорони навколишнього природного середовища України на 2011 2015 роки |
Підсумки роботи із запитами на інформацію у Держуправлінні охорони... ... |
|
ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА В МИКОЛАЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ Основними цілями та завданнями Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області є |
Комплекс заходів, що повинні здійснюватись на кожному з етапів Програми... Програми охорони навколишнього природного середовища у м. Синельникове на період 2011-2015 роки |
|
ПРАВИЛА ВНУТРІШНЬОГО ТРУДОВОГО РОЗПОРЯДКУ ПРАЦІВНИКІВ ДЕРЖАВНОГО... ПРАЦІВНИКІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА У ВОЛИНСЬКІЙ ОБЛАСТІ |
Кошторис доходів та видатків Фонду охорони навколишнього природного... Фонду охорони навколишнього природного середовища у складі міського бюджету на 2006 рік |
|
МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ Про затвердження Положення про міський фонд охорони навколишнього природного середовища |
Закон України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Тернопільській області |