ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА В МИКОЛАЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ
Основними цілями та завданнями Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області є:
1. забезпечення реалізації державної політики у сферах охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів (земля, надра, поверхневі та підземні води, атмосферне повітря, ліси, тваринний і рослинний світ, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами, екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки, заповідної справи, формування, збереження та використання екологічної мережі;
2. здійснення управління та регулювання у сферах охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, забезпечення екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки, у сфері поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), пестицидами та агрохімікатами, організації, охорони і використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду України, формування, збереження та використання екологічної мережі;
3. інформування населення через засоби масової інформації про стан навколишнього природного середовища на відповідній території, оперативне оповіщення про виникнення надзвичайних екологічних ситуацій та про хід виконання заходів щодо їх ліквідації.
Завдання Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області:
1. Здійснення у межах своїх повноважень комплексного управління та регулювання, координування діяльності місцевих органів виконавчої влади, територіальних органів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, забезпечення екологічної та у межах своєї компетенції радіаційної безпеки.
2. Організація та проведення державної екологічної експертизи у рамках комплексної державної експертизи та у відокремленому порядку відповідно до законодавства.
3. Участь у роботі державних комісій з приймання в експлуатацію об'єктів виробничого, житлово-комунального призначення та житлових масивів.
4. Подання на затвердження проектів лімітів: використання природних ресурсів місцевого значення, утворення та розміщення відходів у навколишньому природному середовищі; внесення пропозицій щодо їх затвердження відповідними обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.
5. Затвердження нормативів граничнодопустимого скидання забруднюючих речовин до водних об'єктів.
6. Видання та анулювання в установленому порядку дозволів на спеціальне використання природних ресурсів, дозволів на спеціальне водокористування в разі використання води з водних об'єктів загальнодержавного значення, дозволів на викиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, дозволів на розміщення та здійснення інших операцій у сфері поводження з відходами.
7. Узгодження матеріалів підприємств, організацій, установ на отримання ліцензій на пошук (розвідку) корисних копалин, спеціальних дозволів на користування надрами, дозволів на проведення на землях водного фонду робіт з будівництва об'єктів гідротехнічного, гідрометричного та лінійного призначення, днопоглиблювальних робіт, видобування піску і гравію, прокладення кабелів, трубопроводів та інших комунікацій (крім будівельних робіт та робіт на землях прибережних захисних смуг морів і на землях, зайнятих морями), дозволів на розробку проектів нормативів граничнодопустимих скидів у водні об'єкти, погодження договорів оренди водних об'єктів.
8. Забезпечення у межах своїх повноважень погодження вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів, місць розташування об'єктів та проектів відведення земельних ділянок.
9. Організація регіонального моніторингу навколишнього природного середовища, забезпечення функціонування державної системи моніторингу довкілля на регіональному рівні.
10 Забезпечення здійснення заходів щодо збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, формування екомережі, розвитку заповідної справи, охорони і використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду, ведення Червоної книги України та Зеленої книги України.
11. Участь у розробці, реалізації та контролі за виконанням державних та місцевих програм охорони навколишнього природного середовища.
12. Підготовка щорічно спільно з відповідними органами виконавчої влади та подання до Мінприроди України і обласної ради доповіді про стан навколишнього природного середовища області.
13. Сприяння екологічній освіті та екологічному вихованню громадян, діяльності екологічних об'єднань громадян, рухів тощо.
14. Забезпечення в межах своїх повноважень підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації працівників.
15. Подання обласній раді пропозицій щодо розподілу зборів за забруднення навколишнього природного середовища, що надходять до місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища.
16. Подання запитів та пропозицій до Мінприроди України щодо фінансування природоохоронних заходів за рахунок коштів Державного фонду охорони навколишнього природного середовища.
17. Забезпечення використання бюджетних асигнувань за цільовим призначенням, складання й подання в установленому порядку фінансової звітності.
18. Здійснення у межах, визначених законодавством України, функцій з оперативного управління майном, що належить до об'єктів державної та комунальної власності.
19. Здійснення інших функцій відповідно до чинного законодавства.
Відділ регуляторної та дозвільної діяльності
Основні завдання та функції відділу:
Здійснення управління та регулювання у сферах охорони навколишнього природного середовища (поверхневі та підземні води, атмосферне повітря, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами).
В сфері поводження з відходами:
- розгляд, аналіз та погодження щорічних проектів лімітів на розміщення відходів підприємств, установ, організацій та господарств Миколаївської області;
- надання проектів лімітів на утворення та розміщення відходів в навколишньому природному середовищу на затвердження до обласної держадміністрації;
- аналіз та систематизація матеріалів паспортизації та інвентаризації відходів;
- розгляд та погодження паспортів відходів;
- розгляд та погодження реєстрових карт об'єктів утворення відходів (ОУВ) та об'єктів оброблення та утилізації відходів (ООУВ);
- ведення реєстру ОУВ та ООУВ;
- формування бази даних з реєстрації відходів, які утворюються в області;
- розгляд проектів паспортів місць видалення відходів (МВВ
- розгляд та узгодження документів, підготовка експертного висновку для отримання ліцензії на провадження господарської діяльності з небезпечними відходами;
- розгляд щорічних статистичних звітів за формою № 1 - токсичні відходи.
Відходи
1. Структура утворення та накопичення відходів.
Вирішення проблем утилізації, знешкодження, переробки та захоронення токсичних відходів, у тому числі небезпечних, є важливою ланкою в системі заходів щодо покращення екологічного стану в Миколаївській області, оскільки щорічне утворення промислових відходів постійно зростає.
За статистичними даними за 2009 рік, наданими підприємствами
м. Миколаєва та Миколаївської області до Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області, а також матеріали перевірок свідчать, що обсяг утворення відходів в області за рак становить понад 2 млн. тонн, домінуюче положення серед яких займають відходи 4 класу небезпеки - близько 1,8 млн. т.
Протягом минулого року на підприємствах Миколаївщини фактично утворилося 211,5 тис. тонн небезпечних відходів І-ІІІ класів. По класах небезпеки утворені відходи розподілилися наступним чином: 0,02% (33,9 т) - відходи І класу небезпеки, 0,32 % (681,3 т) - ІІ класу, 99,68% (210,8 тис. т) - ІІІ класу небезпеки. Більше 60 % небезпечних відходів було утворено на території підприємств Арбузинського, Кривоозерського, Миколаївського та Снігурівського районів (10,7; 22,7; 11,7; та 18,4% відповідно). До основних сфер, де фактично утворюються небезпечні відходи належать підприємства сільського господарства, мисливства та лісового господарства - 196,0 тис. т (92,7% загального обсягу) та переробної промисловості - 8,6 тис. т (4,1 %)
Загальний обсяг накопичення в області відходів виробництва, споживання, побутових відходів складає близько 33 млн. т.
На кінець 2009 року у спеціально відведених місцях чи об'єктах та на території підприємств зберігалося 455,8 тис. тонн відходів І-ІІІ класів небезпеки. Майже всі накопичені відходи (455, 8 тис. т, або 99,4% від загального обсягу) належать до ІІІ класу небезпеки. Відходи 1 класу склали
7,8 тонни, ІІ класу 781,3 т.
Більше 90% небезпечних відходів в області зберігається на території міста Вознесенська (153,4 тис. т), а також Новоодеського (75,1 тис. т), Снігурівського (82,1 тис.т) та Березанського (37,3 тис. т) районів.
Третину небезпечних відходів, шо зберігаються на території підприємств (145,2 тис. т) становлять відходи від очищення промислових та комунальних стічних вод. Відходів, що містять хром та його сполуки зберігається 8129,9 т (1,8% загальних обсягів), відходів виробництва, приготування та використання пестицидів, нафтовідходів та нафтошламів - 164,6 т (0,04%), відходів що містять алюміній та його сполуки - 163,2 т (0,04%), відходів, що містять відпрацьовані та непридатні до використання за їх первинним призначенням мінеральні масла - 79,3 т (0,02%), відходів, що містять свинець та його сполуки - 40,5 т (0,01%).
В продовж року, що минув підприємствами регіону було використано 253,9 тис. т відходів І-ІІІ класів небезпеки. Відходів І класу небезпеки було використано 0,1 т, всі вони містили свинець та його сполуки. Відходів ІІ класу небезпеки було використано 107,3т та знешкоджено 59,6 тонн. Значну частку використаних відходів ІІ класу небезпеки складають відпрацьовані нафтопродукти та продукти нафтопереробки (98,1%). Відходів ІІІ класу небезпеки було використано 253,8 тис. т, знешкоджено 219,7 т.
Високо небезпечні промислові відходи І та ІІ класів небезпеки такі, як відходи гальванічних виробів, сполуки хрому шестивалентного, осад з нафтовідстійників після реагентного та коагуляційного очищення, нафтовідходи та нафтошлами, лакофарбувальні матеріали, відпрацьовані розчинники, емульсії, кислоти, непридатні до застосування ядохімікати та пестициди, як і раніше, накопичуються у сховищах та території підприємств, об'єм сховищ яких на кінець минулого року сягнув 99, 5 тис. куб. метрів.
Найбільша складова накопичених відходів ІV класу випадає на долю червоного шламу ТОВ "Миколаївський глиноземний завод". З кожним роком обсяги збільшуються у декілька раз.
З метою запобігання або зменшення обсягів утворення відходів, удосконалення економічного механізму справляння зборів за їх розміщення власниками відходів щорічно розробляються та подаються на погодження проекти лімітів на утворення та розміщення відходів. Кількість підприємств, на яких ведеться облік токсичних відходів, постійно зростає і становить по області за 2009 рік - 508 одиниць.
Робота з паспортизації відходів ведеться згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України від № 01.11. № 2034 "Про затвердження Порядку ведення державного обліку та паспортизації відходів" та ДСТУ 2195-99 "Технічний паспорт відходу".
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.08.98 № 1360 "Про затвердження Порядку ведення реєстру об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів" Держуправлінням сформовано реєстр ОУВ (об'єктів утворення відходів) та ООУВ (об'єктів оброблення та утилізації відходів)
на підставі реєстрових карт, до якого увійшли реєстрові картки 68 підприємств ОУВ та 3 - ООУВ. На підставі надісланих СПД щорічних змін до реєстрових карт коригується реєстр ОУВ і ООУВ та затверджується Миколаївською облдержадміністрацією.
До реєстру МВВ включено 18 місць видалення відходів, своєчасно вносяться зміни до реєстру на підставі інформації, наданої підприємствами за підсумками року.
Актуальним для області залишається питання утилізації непридатних пестицидів та агрохімікатів. На сьогодні в області накопичено 768,5т непридатних пестицидів та агрохімікатів, з них 732,3 т зберігаються у незадовільній тарі, майже 19 % (145,47 т) - на землі.
Найбільш складна ситуація склалася у районах, де знаходиться велика кількість непридатних ХЗЗР, а саме: Баштанському - 18,4 т,
Березанському - 18,01т, Березнегуватському -28,1 т,
Вознесенському - 16,1 т, Врадіївському - 23 1т, Казанківському -78,66 т, Новоодеському - 484,15 т, Первомайському - 49,85 т.
З метою вирішення питання утилізації непридатних та заборонених до використання відходів держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області листом від 17.08.08 №04/688 до Мінприроди було направлено Запит про виділення коштів з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища для здійснення природоохоронного заходу "Знешкодження непридатних та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин" в 2009 році на суму 2500,0 тис. грн. Пропозиції щодо фінансування природоохоронного заходу "Утилізація непридатних пестицидів, накопичених на території області за її межами" у сумі 600,0 тис. грн з обласного фонду ОНПС у 2009 році надавалися головному розпоряднику коштів.
Розпорядженням голови облдержадміністрації від 7 березня 2009 р.
№ 60-р "Про Розподіл видатків обласного цільового фонду охорони навколишнього природного середовища у 2009 році виділено 200,0 тис. грн. з обласного цільового фонду охорони навколишнього природного середовища на утилізацію непридатних пестицидів. Кошти не були освоєні через складність проведення процедури державних закупівель, які у 2009 році були обумовлені складним застосуванням чинної редакції Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти".
В області зареєстровано 120 видів відходів. Існують підприємства, які здійснюють збирання, зберігання відходів як вторинної сировини і транспортують їх для переробки на відходопереробні підприємства України, що розташовані за межами області, у зв'язку з тим, що власних підприємств на території регіону, які перероблюють відходи, недостатньо.
2. Поводження з відходами
(зберігання, видалення, знешкодження та утилізація)
Як в області так і за її межами діяльність відходопереробних підприємств здійснюється на підставі ліцензій, які видає Мінприроди України у відповідності до Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", наказів Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства екології та природних ресурсів України "Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності із збирання, заготівлі окремих видів відходів, як вторинної сировини", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 06.04.01 за № 319/5510, та "Про затвердження Ліцензійних умов провадження діяльності із здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 01.03.01 за № 187/5378.
Так, потужності з переробки нафтопродуктів існують у :
ТОВ НК "Нафта -Миколаїв" ліцензія серії АЕ № 361352 від 31.08.07, МПП "Зірка" ліцензія серії АЕ № 047313 від 09.02.2006, ТОВ "Базука" ліцензія серії АЕ № 154380 від 06.07.2006 та ТОВ "РАФ-ПЛЮС" ліцензія серії АЕ N!! 298717 від 13.04.07; зі збирання, зберігання відпрацьованих люмінесцентних ламп у МВКП "Вікінг" ліцензія серії АА № 871857 від 18.11.04, пп Білоус С.В. ліцензія серії АБ № 201760 від 07.11.05; із збирання та зберігання відпрацьованих свинцевих акумуляторів у ТОВ "Промснаб - Миколаїв" ліцензія серії АБ №103173 від 02.06.05 та інші.
З метою створення на місцях потужностей з переробки та утилізації відходів спільним українськобельгійським підприємством з іноземними інвестиціями "Євролакт" на території ВАТ "Вознесенський сиркомбінат"
(м. Вознесенськ) встановлена установка з переробки підсирної сичужної та кислотної сироватки, потужністю з переробки -500 т/добу. Основні продукти переробки: молочний цукор, білковий концентрат, молочні концентровані кислоти. З грудня 2005 року по листопад 2006 року було залучено коштів в сумі 4539 тисяч гривень. На переробку сировини за наданий період було витрачено 9927 тисяч гривень. Вартість технологічної лінії глибокої переробки сироватки з виробництва молочного цукру ТЛГПС - 001/25-2004 складає 39116,3 тис. грн. Прийнято та перероблено сироватки за період з грудня 2005 року по 31.12.2006 року - 58719,197 т, за 2007 рік - 120218,739 т.
Для забезпечення екологічно безпечного зберігання та видалення небезпечних відходів ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» збудовано шламосховище № 2. У ІІІ кварталі 2007 року державною комісією прийнято його до експлуатації. Шламосховище № 2 призначене для складування та зберігання червоних шламів за технологією "сухого складування". Дана технологія дає змогу значно зменшити обсяги утворення та накопичення відходів (на 30-40%) та їх техногенний вплив на довкілля.
За 2009 рік ТОВ НК «Нафта – Миколаїв» утилізовано 20,6т нафто-відходів, МПП «Зірка» - 2515,5 т відпрацьованих металів.
Обласний центр, міста обласного підпорядкування, райони
|
Видано дозволів на розміщення відходів
|
Кількість підприємств, яким видано дозволів
|
Кількість місць видалення відходів, на які видано дозволи
|
На яку кількість відходів видано дозволи, тис.т.
|
Видано лімітів на утворення та розміщення відходів
|
Кількість підприємств, яким видано ліміти
|
Дозволено утворити відходів, тис.т.
|
Дозволено розмістити відходів на своїх підприємствах, тис.т.
|
Дозволено розмістити відходів на інших підприємствах, тис.т.
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
10
|
Разом по області
|
508
|
508
|
|
8738,612
|
508
|
508
|
8738,612
|
465,589
|
8295,089
|
Арбузинський
|
5
|
5
|
|
3,814
|
5
|
5
|
3,814
|
0,034
|
3,78
|
Баштанській
|
16
|
16
|
|
57,518
|
16
|
16
|
57,518
|
50,109
|
7,408
|
Березанський
|
10
|
10
|
|
55,689
|
10
|
10
|
55,689
|
6,895
|
48,794
|
Березнегуватський
|
6
|
6
|
|
5,328
|
6
|
6
|
5,328
|
0,011
|
5,318
|
Братський
|
4
|
4
|
|
0,264
|
4
|
4
|
0,264
|
0,116
|
0,,147
|
Веселинівський
|
9
|
9
|
|
13,116
|
9
|
9
|
13,116
|
1,862
|
11,253
|
Вознесенськ
|
33
|
33
|
|
239,405
|
33
|
33
|
239,405
|
10,398
|
229,007
|
Врадіївський
|
4
|
4
|
|
3,601
|
4
|
4
|
3,601
|
2,062
|
1,540
|
Доманівський
|
4
|
4
|
|
2,160
|
4
|
4
|
2,160
|
1,618
|
0,542
|
Єланенський
|
2
|
2
|
|
0,037
|
2
|
2
|
0,037
|
4,078
|
0,033
|
Жовтневий
|
17
|
17
|
|
37,417
|
17
|
17
|
37,417
|
2,961
|
34,456
|
Казанківський
|
7
|
7
|
|
0,232
|
7
|
7
|
0,232
|
9,711
|
0,222
|
Кривоозерський
|
2
|
2
|
|
0,208
|
2
|
2
|
0,208
|
8,0
|
0,200
|
Миколаївський
|
13
|
13
|
|
5752,037
|
13
|
13
|
5752,037
|
1,596
|
5750,441
|
Миколаїв
|
262
|
262
|
|
2299,207
|
262
|
262
|
2299,207
|
307,897
|
1991,310
|
Новобузький
|
8
|
8
|
|
8,050
|
8
|
8
|
8,050
|
0,043
|
8,007
|
Новоодеський
|
15
|
15
|
|
31,481
|
15
|
15
|
31,481
|
30,081
|
1,400
|
Очаківський
|
35
|
35
|
|
4,106
|
35
|
35
|
4,106
|
1,327
|
38,779
|
Первомайський
|
38
|
38
|
|
54,281
|
38
|
38
|
54,281
|
4,069
|
50,513
|
Снігурівський
|
8
|
8
|
|
11,243
|
8
|
8
|
11,243
|
0,541
|
10,702
|
Южноукраїнський
|
10
|
10
|
|
123,418
|
10
|
10
|
123,418
|
22,180
|
101,237
|
Видача дозволів на розміщення відходів, лімітів на утворення та розміщення відходів 2009 рік.
Економічні аспекти планування управління відходами
Низька плата за утворення відходів, несформованість впливових економічних стимулів до вирішення цієї проблеми і фактично низька технологічна культура стримують активне вирішення нагромаджених проблем. Тільки невелика частина підприємств, які працюють у цій галузі, намагаються діяти за екологічними стандартами ISO. Неефективність тимчасового короткотермінового планування, брак довгострокового стратегічного планування на всіх рівнях виконавчої влади дає негативні результати діяльності в управлінні відходами. Передбачене законами стимулювання діяльності у сфері поводження з ТПВ, спрямованої насамперед на переробку відходів та вирішення екологічних проблем, майже не задіяне. В Україні виробнича сфера поводження з відходами як державна, так і приватна також не розвивається.
Часто відходи, вартість яких уже ввійшла в ціну продукції відходів (з намаганням інших підприємств їх використати), набувають високої ціни, що робить таку «сировину», тобто виділені з ТПВ корисні компоненти, надто дорогою і неконкурентоспроможною. Звідси випливає додатковий фактор (проблема), який часто не враховують на першій стадії планування, - це розробка і використання додаткової технології як загалом, так і для певної технологічної стадії переробки відходів. Все це потребує додаткових інвестицій. На жаль, до такого системного планового підходу підприємства в Україні ще не готові, і ці факгори в системі планування майже не враховують.
Тому із вищезазначеного можна зробити висновок, що вкрай низька плата за розміщення відходів не стимулює їх належне переробку, а також впровадження нових заходів щодо їх переробки та утилізації, а тарифи на корисні компоненти відходів низькі.
У зв’язку з прийняттям низки важливих законів, спрямованих на поліпшення екологічного стану в Україні, вони мають бути базовою основою для підготовки планів поводження з відходами на всіх рівнях виконавчої влади.
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 3 серпня 1998 р. N 1218 Київ
|
Про затвердження Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів
( Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1518 від 11.10.2002 )
З метою запобігання або зменшення обсягів утворення відходів, удосконалення економічного механізму справляння зборів за їх розміщення та відповідно до статті 31 Закону України "Про відходи" Кабінет Міністрів України постановляє:
Затвердити Порядок розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів, що додається.
Прем'єр-міністр України
|
В.ПУСТОВОЙТЕНКО
|
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 3 серпня 1998 р. N 1218
ПОРЯДОК
розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів
( У тексті Порядку слово "Мінекобезпеки" замінено словом "Мінекоресурсів" згідно з Постановою КМ N 1518 від 11.10.2002 )
1. Цей Порядок визначає правила розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів на території України.
2. Терміни, що використовуються в цьому Порядку, мають таке значення:
ліміт на утворення відходів - максимальний обсяг відходів, на який у суб'єкта права власності на відходи (далі - власник відходів) є документально підтверджений дозвіл на передачу їх іншому власнику (на розміщення, утилізацію, знешкодження тощо) або на утилізацію чи розміщення на своїй території;
нормативно допустимі обсяги утворення відходів - максимальний обсяг відходів, що може утворитися в результаті технологічного процесу за умови дотримання встановленого технологічного регламенту;
питомий показник утворення відходів - обсяг відходів конкретного виду, який утворюється при виробництві одиниці продукції, переробленні одиниці сировини, наданні одиниці послуги тощо. Для твердих побутових відходів, що утворюються на території даного району, питомим показником утворення є обсяг відходів, який утворюється на одну людину, що проживає в даному районі, працює на підприємстві, в установі, організації даного району;
розміщення відходів - зберігання та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах;
ліміт на розміщення відходів - обсяг відходів (окремо для кожного класу небезпеки), на який у власника відходів є дозвіл на їх розміщення, виданий органами Мінекоресурсів на місцях;
понадлімітне розміщення відходів - виявлений у власника обсяг відходів, на які у нього немає дозволу на розміщення і які підлягають обов'язковому розміщенню за окремим дозволом органів Мінекоресурсів на місцях.
3. Ліміт на утворення відходів визначається їх власником у процесі діяльності на підставі дозволу на розміщення відходів та договору (контракту) на передачу відходів іншому власнику.
4. Ліміт на утворення відходів розраховується на підставі нормативів утворення для кожного виду відходів за класами їх небезпеки і має дорівнювати сумарному обсягу відходів, розміщених на своїй території та переданих іншому власнику.
5. Ліміт на утворення відходів не може перевищувати нормативно допустимих обсягів утворення відходів.
6. Норматив утворення відходів визначається технологічним регламентом на підставі питомих показників утворення відходів.
7. Власникам відходів, які здійснюють лише їх розміщення, затверджується ліміт на розміщення відходів.
8. Власники відходів, для яких платежі за розміщення відходів усіх класів небезпеки не перевищують 10 гривень на рік, власники побутових відходів, що уклали договори на розміщення відходів з підприємствами комунального господарства, та власники відходів, які одержали ліцензію на збирання і заготівлю окремих видів відходів як вторинної сировини, звільняються від одержання лімітів на утворення та розміщення відходів.
( Пункт 8 в редакції Постанови КМ N 1518 від 11.10.2002 )
9. Передача накопичених за попередні роки відходів іншому власнику здійснюється за окремим дозволом органів Мінекоресурсів на місцях, а їх обсяг не враховується при затвердженні лімітів на розміщення відходів.
10. Місцеві державні адміністрації за погодженням з органами Мінекоресурсів на місцях до 1 лютого поточного року визначають перелік власників відходів, яким необхідно одержати ліміти на утворення та розміщення відходів на наступний рік (крім власників, які звільняються від одержання таких лімітів).
11. Органи Мінекоресурсів на місцях до 1 березня поточного року надсилають на адреси власників відходів повідомлення про необхідність подання на погодження проектів лімітів на утворення та розміщення відходів на наступний рік.
12. Власники відходів, які здійснюють лише їх розміщення, до 1 квітня, а власники відходів, які утворюють та розміщують їх на своїй території, до 1 червня поточного року подають до органів Мінекоресурсів на місцях заяви на одержання дозволу на розміщення відходів у наступному році. До заяви додаються:
проект ліміту на утворення та розміщення відходів;
довідка про наявність спеціально відведених в установленному законодавством порядку місць чи об'єктів розміщення відходів;
відомості про склад і властивості відходів, що утворюються, а також ступінь їх небезпечності для навколишнього природного середовища та здоров'я людини;
довідка про нормативно допустимі обсяги утворення відходів;
довідка про питомі показники утворення відходів;
довідка про наявність установок (потужностей) з видалення відходів;
довідка про наявність потужностей з утилізації відходів;
копія договору (контракту) на передачу відходів іншим власникам;
довідка про обсяги токсичних відходів та обсяги утворення, використання і поставку відходів як вторинної сировини і відходів виробництва за поточний рік;
висновки санітарно-епідеміологічної експертизи щодо об'єктів поводження з відходами;
інформація стосовно розміщення відходів, накопичених за попередні роки;
наказ про призначення відповідальних осіб у сфері поводження з відходами;
звіт про виконання планових заходів у сфері поводження з відходами за попередній рік;
перспективний план заходів у сфері поводження з відходами, спрямований на запобігання або зменшення обсягів утворення відходів і запобігання їх негативного впливу на навколишнє природне середовище та здоров'я людини;
ліцензія на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами (у разі одержання лімітів на утворення та розміщення відходів, включених до розділу А Жовтого переліку відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2000 р. N 1120) (Офіційний вісник України, 2000 р., N 29, ст. 1217);
( Пункт 12 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 1518 від 11.10.2002 )
дозвіл на експлуатацію об'єкта поводження з небезпечними відходами на відповідній території, виданий органом місцевого самоврядування.
( Пункт 12 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 1518 від 11.10.2002 )
13. Органи Мінекоресурсів на місцях розглядають заяви і до 1 липня видають дозволи на розміщення відходів (додаток 1 цього Порядку) або надсилають власникам відходів повідомлення з викладенням причин відмови у видачі дозволів, встановлюючи термін повторного подання необхідних документів.
14. На підставі одержаних дозволів власники відходів готують скориговані проекти лімітів на утворення та розміщення відходів і до 1 вересня поточного року подають їх на погодження органам Мінекоресурсів на місцях (додаток 2 цього Порядку).
15. Дозвіл набирає чинності після затвердження лімітів на утворення та розміщення відходів. Він може бути скоригований за клопотанням власника відходів щодо перегляду ліміту на утворення та розміщення відходів.
16. Проекти лімітів на утворення та розміщення відходів розглядаються органами Мінекоресурсів на місцях, які погоджують або відхиляють їх протягом двох тижнів.
У разі відхилення проекту ліміту власникові відходів надсилається лист з викладенням причин відхилення та встановлюється термін повторного розгляду.
17. Погоджені проекти лімітів на утворення та розміщення відходів органи Мінекоресурсів на місцях передають на затвердження Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям.
18. Ліміти на утворення та розміщення відходів встановлюються терміном на один рік і доводяться до власників відходів до 1 жовтня поточного року.
У разі утворення відходів, що перевищують обсяги затверджених лімітів, власник відходів повинен одержати на них окремий дозвіл.
Для одержання такого дозволу власник відходів повинен подати до органів Мінекоресурсів на місцях техніко-економічне обгрунтування утворення додаткових обсягів відходів, а також довідку щодо можливості їх екологічно безпечного розміщення.
19. Власник відходів має право протягом 6 місяців після затвердження лімітів на утворення та розміщення відходів звернутися з клопотанням про його перегляд.
Підставою для перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів може бути:
використання у виробництві нових видів сировини, матеріалів;
випуск нових видів продукції (робіт, послуг);
удосконалення технологічних процесів, устаткування тощо;
укладення додаткових договорів (контрактів) на передачу відходів іншим власникам.
Органи Мінекоресурсів на місцях у разі необхідності протягом встановленого терміну переглядають ліміти на утворення та розміщення відходів.
20. Відповідальність за правильність визначення нормативів утворення відходів, визначення лімітів утворення та розміщення відходів, несвоєчасне затвердження або незатвердження лімітів утворення та розміщення відходів несе власник відходів.
21. Контроль за правильністю визначення лімітів на утворення та розміщення відходів, їх дотриманням здійснюють органи Мінекоресурсів на місцях.
Додаток 1
до Порядку розроблення,
затвердження і перегляду
лімітів на утворення та
розміщення відходів
МІНІСТЕРСТВО ЕКОЛОГІЇ ТА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ
Державне управління екології та природних ресурсів
в ________________________ області
місто _______________ вул. ______________________ тел. ___________
ДОЗВІЛ N ______ від ____ __________ 199 р.
на розміщення відходів у 199 році
Дійсний з _____________ 199 р. до ________________ 199 р.
Дозвіл видано
__________________________________________________________________
(назва підприємства, установи, організації власника відходів)
Код власника відходів _____________ Код території_________________
Адреса____________________________________________________________
Банківські реквізити _____________________________________________
Телефон _________________ Факс ____________________
Керівник органу Мінекоресурсів на місці
Дозвіл одержав _________________ "____" ___________ 199 р.
(підпис)
|