|
Скачати 4.34 Mb.
|
4.2. Забруднення поверхневих вод. 4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод. На території Волинської області експлуатуються очисні споруду різних типів, з яких 30 повного біологічного очищення з подальшим скидом очищеної стічної води у водні об’єкти. Потужність очисних споруд в області становить 78,4 млн.м3. Забезпечують нормативне очищення зворотньої води підприємства водопровідно-каналізаційного господарства, які експлуатують каналізаційно-очисні споруди. Щодо скиду забруднених зворотних вод у поверхневі водні об’єкти Волинської області, то тут намітилася тенденція до зменшення обсягів скиду. Скид забруднених зворотних вод у поверхневі водні об’єкти у 2011 році становив 0,85 млн. м3 і зменшився в порівнянні з 2010 роком на 2,77 млн. м3, або 76,6%. 4.2.2. Основні забруднювачі водних об’єктів ( за галузями економіки). Основними забруднювачами водних об’єктів Волинської області є підприємства житлово-комунального господарства. Найбільші з яких – Луківське ВУЖКГ, Камінь-Каширське ВУЖКГ, Цуманське ВУЖКГ. Використання та відведення води підприємствами, які займаються певним видом економічної діяльності наведено в табл. 4.3. Використання та відведення води підприємствами галузей економіки млн. м3 Таблиця 4.3
4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод. Протягом 2011 року відділом інструментально-лабораторного контролю Держекоінспекції проводився постійний контроль якості вод транскордонної річки Західний Буг. Контроль проводився по спільних створах з Республікою Польща та Республікою Білорусь, розташованих в с. Литовеж Іваничівського району, м.Устилуг Володимир-Волинського району, ст. Ягодин Любомльського району, с. Грабове Шацького району. Рівнів високого чи екстремального забруднення вод не встановлено. Стан річки в 2011 раці, в порівнянні з 2010 роком, залишився стабільним. Відділ гідрології Волинського ЦГМ щоквартально надає інформацію Варшавському інституту метеорології і водного господарства про середньодобові рівні та температуру води, щоденні витрати води, опади, в зимовий період-про льодову обстановку на річках басейну Західний Буг. 4.3. Якість поверхневих вод. 4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками. Контроль якості поверхневих вод в 2011 році відділом інструментально-лабораторного контролю Держекоінспекції, Волинським обласним управлінням водного господарства, Волинським гідрометеоцентром проводився в 55 пунктах та 72 створах основних річок та їх приток області. Було відібрано та проаналізовано 678 проб води, виконано 14680 визначення. За результатами досліджень гідрохімічних показників у 394 пробах встановлено перевищення ГДК по 19 показниках, зокрема по БСК5, азоту амонійному, фосфатах, залізу загальному, нітритах та інших на річках Луга, Гапа, Західний Буг, Ягодинка, Прип’ять, Стир, Гнила Липа, Пруднік, Серна, Турія, Цир, Вижівка, Путилівка, Горинь, Чорногузка. Рівнів високого чи екстремального забруднення не виявлено. В 2011 році стан поверхневих водойм області в порівнянні з 2010 роком, залишився стабільним. 4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію. Держсанепідслужба Волинської області здійснює постійний моніторинг за санітарним режимом водних рекреацій в місцях водокористування населення. Протягом 2011 р. із лабораторно досліджених 701 проби води відкритих водойм відібраних в місцях водокористування (водні рекреації), встановлена невідповідність за санітарно-хімічні показниками в 34 пробах, або 4,9 % (в 2010 р. цей показник становив 10,6%). Перевищення нормативних показників встановлені по завислих речовинах, БСК, запаху. Перевищення концентрацій пестицидів, солей важких металів, СПАР – не встановлено. За результатами мікробіологічних досліджень в 337 пробах відсоток невідповідності становить 13,4% (в 2010 р. цей показник становив 17,0%). 4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод. Спостерестереження за радіоактивним забрудненням поверхневих вод у зонах впливу атомних станцій виконувалися Рівненською гідрогеолого-меліоративною експедицією на пунктах спостережень в зоні Рівненської АЕС, що розташовані на території області на річках Турія, Стир, Західний Буг, Стохід. Кількісні значення 90Sr та 137Cs, які були зафіксовані в 2011 році, коливаються в допустимих межах, але в цілому відслідковується тенденція зменшення рівня радіоактивного забруднення. 4.4. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення. За даними обласної санепідслужби, згідно результатів лабораторних досліджень, відсоток невідповідності ДСанПіНу 2.2.4-171-10 "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною" за санітарно-хімічними показниками водопровідної води становить 9,4 в порівнянні з 12 у 2010 році. Відхилення санітарно-хімічних показників пов’язані з підвищеною концентрацією заліза в підземному водоносному горизонті та обумовленою з цим каламутністю і кольоровістю. Відсоток невідповідності водопровідної води за результатами бактеріологічних досліджень становить 0,8 в порівнянні 0,9 у 2010 році. Відсоток невідповідності води шахтних колодязів за хімічними показниками становить 5,3 (в 2010 році – 18,2), за бактеріологічними – 12,6 в порівнянні з 11,4 в 2010 р. 4.5. Заходи щодо поліпшення стану водних об’ктів. В 2011 році в області виконувалися заходи, спрямовані на покращення стану водних об’єктів у відповідності до державних та регіональних ("Програми економічного і соціального розвитку області на 2011 рік", Регіональної екологічної програми "Екологія 2011 - 2015 та прогноз до 2020 року", Регіональної програми захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь у Волинській області в 2006 - 2010 роках та прогнозом до 2015 року) програм, що діють в області. На вирішення проблем, пов’язаних із забрудненням поверхневих та підземних вод у 2011 році освоєні кошти в сумі 2244,084 тис. грн. Виконувались роботи по реконструкції ІІІ-ї черги КОС підприємства "Луцькводоканал" (259,1 тис. грн. – власні кошти підприємства), реконструкція КОС санаторію "Лісова пісня" в с. Гаївка Шацького району (147,834 тис. грн. - кошти обласного фонду ОНПС), головної каналізаційної станції по вул. Князя Романа в м. Володимирі-Волинському (135,653 тис. грн. - кошти обласного фонду ОНПС та 49,7 тис. грн. - кошти міського фонду ОНПС) та очисних споруд смт Ратне (148,0 тис. грн. - кошти місцевого бюджету), будівництво очисних споруд "Біотал" Поворського тубдиспансеру у Ковельському районі (343,103 тис. грн. - кошти держбюджету), будівництво каналізаційних мереж у м. Ківерці (223,736 тис. грн. - кошти держбюджету) та інші. За кошти обласного фонду охорони навколишнього природного середовища в сумі 25,861 тис. грн. проводилося будівництво та переведення на регульований режим роботи артезіанської розвідувально-експлуатаціної свердловини для с. Озютичі Локачинського району. З метою покращення гідрологічного стану річок проводились заходи за рахунок коштів місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища в сумі 154,218 тис. грн. За кошти місцевого фонду ОНПС в сумі 5,6 тис. грн. розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки під поле фільтрації в с.Муравище Ківерцівського району. Продовжувалися роботи по кріпленню берега річки Західний Буг в районі погранзнаків 1045-1046 та 1055 Любомльського р-ну, захисту від затоплення і підтоплення повеневими водами річок Прип'ять і Стохід с. Бучин Любешівського району, розчищенню русла річки Західний Буг, виготовлення документації і проведення заходів щодо захисту від шкідливої дії вод, будівництво та капітальні ремонти захисних дамб та ліквідація підтоплення територій області (розчищення внутрішньогосподарських меліоративних каналів). Фактично освоєні кошти в сумі 17366,339 тис. грн. З них: 15874,808 тис. грн. - кошти дежбюджету, 1336,06 тис. грн. - кошти обласного бюджету (в тому числі 687,96 тис. грн. - кошти обласного фонду ОНПС), 155,471 тис. грн. - кошти місцевих фондів ОНПС. Розпочаті роботи по берегоукріпленню р. Стир з метою захисту пам’ятки національного значення Георгіївської церкви в селі Кутрів Горохівського району - 817,602 тис. грн. (кошти Державного бюджету). Розроблено проекти на будівництво споруд протиповеневого захисту смт Любешів та с. Любязь Любешівського району (106,0 тис. грн. - кошти обласного бюджету). 5. Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, біорізноманіття, розвиток природно-заповідного фонду та формування національної екологічної мережі. 5.1. Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, формування національної екологічної мережі. 5.1.1 Загальна характеристика. Загальний земельний фонд областi становить 2014,4 тис. га, який характеризується досить позитивною структурою розподілу земельних угідь, так станом на 01.01.2012 р.: сiльськогосподарських угідь - 1081,5 тис. га, ліси та лісовкриті площі - 695,6 тис. га, водний фонд - 45,4 тис. га, забудовані землі - 59,4 тис. га, відкриті заболочені землі - 116,8 тис. га, землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення - 149,8 тис.га. Регіональною програмою охорони родючості грунтів області, затвердженою рішенням Волинської обласної ради від 16.03.04 № 10/22, терміном 2005-2010 роки передбачено консервацію деградованих, радіоактивно та техногенно забруднених сільськогосподарських угідь понад 75000 тис га. В області визначено 5 основних ядер екомережі – це основні цінні території, які мають спільні транскордонні елементи Національної екомережі та входять і у Всеєвропейську екомережу (1 – на базі цінного озерного комплексу Шацького району; 2 – водно-болотний комплекс Любешівського району; 3 – болотний комплекс Маневиччини; 4 – суміжна з Польщею територія Любомльського та Іваничівського районів 5 – територія цінних дубових насаджень Ківерцівського району) та екокоридори - це території, які сполучають зазначені ядра та є сполучними, як з Рівненською і Львівською областями так і з суміжними Державами – Польщею та Білоруссю). Під особливим наглядом та охороною в області знаходяться три об’єкти водно-болотних угідь міжнародного значення, такі як: "Заплава р. Прип’яті" площею 12 тис. га; "Заплава р. Стохід" площею 10 тис. га; та "Шацькі озера" площею 13 тис. га. Площі зайняті водними об`єктами складають 164,3 тис. га (8,2% території області), в тому числі під річками та струмками - 3,6 тис. га, каналами, колекторами та канавами – 10,6 тис. га, озерами і прибережними замкнутими водоймами - 14,3 тис. га, водосховищами, ставками та іншими штучними водоймами - 6,6 тис. га; верхові болота займають площу 26,6 тис. га, а гідротехнічні і інші водогосподарські споруди - 2,2 тис. га. Гідрографічна сітка включає великі річки Західний Буг (в межах області 148 км) і Прип`ять (172 км), середні річки Тур’я(184 км), Стохід (188 км) і Стир (203 км) а також 126 малих річок загальною довжиною 2483 км, з них річок завдовжки понад 10 км нараховується 104, їх загальна довжина 2263 км. Відносно малу кількість малих річок і водотоків в області можна напевно пояснити перетворенням їх у мережу осушувальних систем і втратою певних ознак природних водотоків. В області побудовано 9 водосховищ, які використовуються в основному для зволоження осушених земель та риборозведення (Холонівське на струмку Безіменний, в басейні Стиру; Охнівське в басейні Прип`яті, орендоване товариством рибалок і мисливців, а Велицьке, Старомосирське, Бихівське (басейн Прип`яті) - виробничим об`єднанням "Волиньрибгосп". Ковельське водосховище використовується для забезпечення технічною водою заводу "Ковельсільмаш". Всі водосховища у задовільному стані. В області налічується 835 ставків, які розміщені головним чином в південній, найбільш розчленованій частині області. Вони використовуються в основному комплексно, а також за одноцільовим призначенням: риборозведення, зволоження осушених земель, зрошення, рекреації, для запобігання ерозійних явищ; 154 ставки належать об`єднанню "Волиньрибгосп". На території області розміщено 268 озер. Більша частина озер має карстове походження. В заплавах річок, на місці стариць утворилися заплавні озера. Група найбільших озер карстового походження - у північно-західній частині області на межиріччі Західного Бугу і Прип’яті (Шацькі озера: Світязь, Пулемецьке, Луки, Кримне, Пісочне). Типовим заплавним озером є Біле і Люб’язь, які лежать у заплаві Прип’яті. У держлісфонді відбувається зростання стиглих насаджень, але внаслідок порушень у веденні лісового господарства пройшли негативні зміни. Обласне управління лісового господарства проводячи вирубку цінних сосново-дубових насаджень не змогло забезпечити відновлення цих порід, тому на сотнях гектарів з’явився самосів березово-вільхових порід. Тобто лісівники не забезпечили відновлення лісів з цінних деревних порід у відповідних для них лісорослинних умовах, як того вимагає лісове законодавство. Лісокористувачами щорічно проводяться роботи по лісовідновленню на суцільних зрубах, в заболочених місцях ділянки йдуть під природне відновлення, проводиться заліснення непридатних для ведення сільського господарства земель. В останні роки обсяги створення нових насаджень на сільгоспугіддях зростають. Лісові культури в основному створюються монокультурами, хоча варто звернути увагу на створення насаджень змішаного складу. Недостатньо проводиться лісовою охороною робота по дотриманню санітарного стану лісів. Незважаючи на значне засмічення прилягаючих до населених пунктів та доріг лісів, побутовими відходами, державною лісовою охороною управління лісового господарства до адмінвідповідальності притягається дуже не значна кількість осіб. |
Законі України «Про охорону навколишнього природного середовища» У Законі України «Про охорону навколишнього природного середовища» (ст ст. 31-33) визначено, що мірилом сполучення екологічних інтересів... |
Програма охорони навколишнього природного середовища у місті Синельниковому... Керуючись статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Законом України «Про охорону навколишнього природного... |
1. Затвердити Національний план дій з охорони навколишнього природного... Про затвердження Національного плану дій з охорони навколишнього природного середовища України на 2011 2015 роки |
Підсумки роботи із запитами на інформацію у Держуправлінні охорони... ... |
ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА В МИКОЛАЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ Основними цілями та завданнями Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області є |
Комплекс заходів, що повинні здійснюватись на кожному з етапів Програми... Програми охорони навколишнього природного середовища у м. Синельникове на період 2011-2015 роки |
ПРАВИЛА ВНУТРІШНЬОГО ТРУДОВОГО РОЗПОРЯДКУ ПРАЦІВНИКІВ ДЕРЖАВНОГО... ПРАЦІВНИКІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА У ВОЛИНСЬКІЙ ОБЛАСТІ |
Кошторис доходів та видатків Фонду охорони навколишнього природного... Фонду охорони навколишнього природного середовища у складі міського бюджету на 2006 рік |
МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ Про затвердження Положення про міський фонд охорони навколишнього природного середовища |
Закон України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Тернопільській області |