7
|
Тема 2. Соціальна криза
Сутність соціальної кризи та її складові: зростання чисельності голодних і бідних, безробітних, розшарування суспільства на бідних і багатих.
Поглиблення демографічної кризи: зростання соціальної напруги, проблеми забезпечення населення питною водою, харчами та інфраструктурою. Здоров’я людини – фізичне і психічне. Зростання захворюваності на туберкульоз, серцево-судинні захворювання, злоякісні новоутворення, алергічні прояви. Проблема ВІЛ/СНІДу; пташиного грипу; Ебола. Духовна криза: зростання суїциду, стресів, нервових потрясінь, наркоманії, алкоголізму. Загроза існування людини – одна з головних причин розробки концепції сталого розвитку.
Практикум:
№ 44. моніторинг фізичного розвитку учнів школи та аналіз захворюваності;
№ 45. дискусія «Здоров’я людини – багатство в усі часи»;
№ 46. міні-дослідження «Тютюнокуріння серед школярів (анкетування)»;
№ 47. підготовка доповіді «Туберкульоз – соціальна хвороба»;
№ 48. творча робота «Складання списку змін у власному способі життя»;
|
Учень:
знає сутність соціальної кризи;
аналізує наслідки демографічної кризи;
порівнює статистичні матеріали;
характеризує причини зростання захворюваності у світі та шляхи подолання соціальної кризи;
обґрунтовує значення концепції сталого розвитку для існування людства;
проводить моніторингові міні-дослідження.
|
7
|
Тема 3. Економічна криза
Сутність поняття «економічна криза»: спад виробництва, зростання обсягу ВВП тощо. Торгово-економічні війни в різних країнах світу.
Зростання обсягів виробництва та вичерпні ресурси. Низька ефективність використання природних ресурсів у країнах світу, особливо у країнах, що розвиваються, і країнах з перехідною економікою. Нераціональні підходи до організації природокористування. Енергоємність, водомісткість як важливі показники розвитку економіки.
Проблема екстенсивного розвитку економіки у країнах світу. Країни аграрно-сировинні, проблеми розвитку економіки. Бідність і нееквівалентність розподілу. Занепад економіки у більшості країн світу – одна з головних причин переходу до концепції сталого розвитку.
Практикум:
№ 49. практична робота «Характеристика проблем екстенсивного розвитку економіки у країнах світу»;
№ 50. творча робота «Складання пам’ятки «Правила поведінки під час техногенної аварії»;
№ 51. творча робота «Розробка проекту безвідходного (сільськогосподарського, промислового) виробництва» (за вибором учня);
№ 52. проект «Енергетичний паспорт моєї квартири (будинку)».
|
Учень:
знає сутність економічної кризи;
називає показники, що характеризують виробництво;
аналізує проблеми екстенсивного розвитку господарства;
визначає рівень розвитку країн;
порівнює країни світу за економічними показниками;
наводить приклади нераціонального природокористування.
|
7
|
Тема 4. Сталий розвиток – найефективніший шлях виходу з кризи
Наукові передумови взаємодії людини і природи. Роботи Б.Комонера, В.І.Вернадського про біосферу та її еволюцію. Стокгольмська конференція з проблем навколишнього середовища, конференція голів держав і влади з питань навколишнього середовища і сталого розвитку в Ріо-де-Жанейро і Йоханесбурзі. Рамкова конвенція про зміни клімату.
Показники сталого розвитку: природокористування, природоохоронні території, стан довкілля, економічний розвиток, раціональне господарювання, соціальна справедливість, здоров’я, тривалість життя людини. Історія формування критеріїв. Сутність економічного, екологічного та соціального сталого розвитку. Два підходи до розв’язання проблеми сталого розвитку. Перший шлях – шлях екологічно чистої енергетики, безвідходних технологій, технологій замкнутого циклу. Труднощі впровадження цього напрямку в різних типах країн. Другий шлях – стратегія обмеженого споживання. Труднощі і проблеми впровадження.
Досвід розробки стратегії сталого розвитку
Національні моделі, концепції, програми сталого розвитку, риси, особливості. Досвід реалізації планів сталого розвитку в різних країнах.
|
Учень:
дає визначення поняття "сталий розвиток";
розуміє механізм забезпечення сталого розвитку;
формулює загальні причини виникнення проблем сучасності;
називає індикатори сталого розвитку;
характеризує підходи до розв’язання проблем сталого розвитку;
виділяє підходи до розв’язання проблеми сталого розвитку;
аналізує територіальні відмінності у розв’язанні проблеми;
порівнює різні моделі сталого розвитку країн світу;
розуміє поняття оптимізації, гармонізації, гуманізації взаємовідносин суспільства і природи;
|
|
Територіальний підхід у розв’язанні проблеми сталого розвитку на рівні окремих країн: Нідерланди, Китай, США. Глобальний рівень впровадження стратегії сталого розвитку.
Проблеми і перспективи сталого розвитку
Сучасний погляд на проблему сталого розвитку і нові варіанти майбутнього розвитку: інтеграційний, ультратоталітарний, трансформаційний. Міжнародні органи й організації в галузі сталого розвитку. Завдання наукового забезпечення збалансованого розвитку. Розробка міжнародних документів, обов’язкового дотримання правил, визначених у цих документах. Оцінювання реальності критичних проблем і можливості короткотермінових етапів забезпечення сталого розвитку. Можливі джерела фінансового забезпечення сталого розвитку. Роль географії в забезпеченні сталого розвитку.
Концепція переходу України на модель збалансованого розвитку
Сучасний розвиток України. Основні показники розвитку, динаміка. Україна в світі. Країни Європи і Україна. Основні проблеми розвитку і причини їх виникнення. Стратегія збалансованого розвитку України. Їх розробка, зміст, позитивні і негативні риси. Механізм забезпечення збалансованого розвитку. Оцінка вартості переходу на збалансований розвиток.
|
характеризує сучасні погляди на проблему;
готує тези виступу;
розробляє проекти;
обґрунтовує власне ставлення до збалансованого розвитку;
вміє аналізувати концептуальні підходи до визначення екологічних стратегій людства, принципи та напрямки сталого розвитку;
використовує конкретні приклади;
називає можливі джерела фінансового забезпечення сталого розвитку;
оцінює роль географії в забезпеченні сталого розвитку;
характеризує основні проблеми сталого розвитку в Україні.
|
|
Практикум:
№ 53. дискусія «Реальні тенденції розвитку територій – протиріччя концепції сталого розвитку. Чи правильна думка?»;
№ 54. «круглий» стіл «Кіотський протокол: «за» і «проти».
|
|
10
2
|
РОЗДІЛ VІІІ. Глобальні прогнози, проекти, гіпотези
Тема 1. Глобальні прогнози
Поняття «глобальний прогноз», «глобальне моделювання». Моделі світового розвитку: соціально-економічні, демографічні, екологічні. Наукові організації, що займаються моделюванням: Стенфордський дослідницький інститут, суспільство з виявлення майбутнього світу – США. Інститут проблем майбутнього, Римський клуб – Європа. Інші установи.
Зародження та розвиток досліджень глобалістики, мета, пошук шляхів розв’язання глобальних проблем. Внесок Дж. Форрестера, Д. Медоуза у розробку першої кібернетичної моделі розвитку людства.
|
Учень:
називає проблеми світового розвитку;
знає основні установи, що займаються вивченням проблеми прогнозів;
визначає головні особливості сценарію розвитку людства;
характеризує концепцію розвитку країн за різними джерелами;
пояснює основні критерії розвитку людства;
|
|
Третя доповідь Римського клубу та її сутність: поступовий розвиток країн, що розвиваються, і підняття їх рівня розвитку до рівня високорозвинених країн.
Глобальні геополітичні прогнози: «ядерна зима», взаємовідносини «Багата Північ» і «Бідний Південь», діалог цивілізацій тощо. Роботи вітчизняних науковців у галузі геополітики і геостратегії.
|
наводить приклади робіт вітчизняних науковців у галузі геополітики і геостратегії.
|
4
|
Тема 2. Глобальні проекти
Поняття «глобальний проект». Класифікація глобальних проектів: глобальні проекти у Світовому океані, інженерні проекти на річках, проекти створення транспортних коридорів тощо.
Глобальні проекти в світовому океані. Основні напрямки робіт: створення гігантських гребель у морських протоках, використання морських течій. Проект Г.Загреля «Будівництво греблі через Гібралтарську протоку». Проекти створення штучних островів для розміщення заводів, електростанцій, міст.
|
Учень:
знає класифікацію глобальних проектів;
характеризує головні проекти;
аналізує наслідки впливу проектів на навколишнє середовище;
визначає позитивні і негативні риси створення міжнародних коридорів;
|
|
Проекти використання енергетичного потенціалу океанічних течій: Гольфстріму, Куросіо. Інженерні проекти перетворення річкових систем. Проекти створення міжнародних транспортних коридорів: головні транспортні коридори Євразії. Проект «Трасек» – Європа – Кавказ – Азія. Проект транснаціональної залізничної магістралі – Росія – США – Канада.
Практикум:
№55.екологічна експертиза проекту комплексної реконструкції гідрографічної сітки Африки.
|
оцінює роль проектів для господарської діяльності людини;
наводить приклади найбільших світових проектів;
показує на карті регіони реалізації найбільших проектів світу.
|
4
|
Тема 3. Глобальні гіпотези
Поняття "глобальна гіпотеза". Гіпотеза глобальної зміни клімату Землі. Показники зміни клімату. Причини потепління: парниковий ефект, кліматичні оптимуми і мінімуми. Прогнозування майбутніх кліматичних змін; позитивні і негативні наслідки для розвитку господарства, стану здоров’я людини, для територій окремих країн, які мають невеликі висоти над рівнем моря: Нідерланди, Бангладеш тощо.
Гіпотеза стабілізації чисельності населення Землі. Історія виникнення і розвитку гіпотези, тривалість стабілізації, черговість переходу до стабілізації окремих великих регіонів Землі. Прогнози стабілізації населення окремих країн: Індія, Китай, Нігерія, Пакистан, Індонезія, Бангладеш тощо.
|
Учень:
називає основні глобальні гіпотези;
характеризує сутність гіпотез;
аналізує статистичні матеріали;
обґрунтовує причини потепління клімату;
виділяє відмінності стабілізації населення в різних країнах;
підбирає матеріал до дискусії;
порівнює поняття "гіперурбанізація", "мегалополізація", "ейкуменополіс".
|
|
Гіпотеза Ейкуменополіса. Поняття: гіперурбанізація, мегалополізація, ейкуменополіс. Глобальний каркас урбанізації. Зміна частки великих регіонів у населенні Землі. Програма К. Доксіадіса «Місто майбутнього».
Практикум:
№ 56. дискусія «Глобальне потепління. Міф чи реальність?»;
№ 57. дискусія «Бесето – перший ейкуменополіс: місто для людини чи людина для міста?».
|
|
2
|
Узагальнення: конференція «Наше спільне майбутнє».
|
|
11
|
Резерв часу
|
|
|