|
|
Скачати 1.18 Mb.
|
|
Тема: Іспанія. Нідерланди Задачи:- розглянути події раннього Нового Часу в Іспанії, встановити причини, результати та значення Національно-визвольної війни у Нідерландах. - удосконалювати уміння учнів аналізувати історичні події, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. - виховувати інтерес учнів до подій Всесвітньої історії. Тип уроку: комбінований Обладнання: підручник, карта. Хід уроку I. Оргмомент II. Перевірка д\з Фронтальне опитування
III. Актуалізація опорних знань Бесіда
IV. Вивчення нового матеріалу
Розповідь вчителя З династії Габсбургів. У 1506 успадковував від свого батька Філіппа Вродливого (сина Максиміліана I) Бургундію й Нідерланди, в 1516 від своєї діда Фердинанда Католика — іспанську корону, а 1519 був обраний імператором Священої Римської Імперії. Карл І виріс у Фландрії, іспанської мови не знав. Коли 17-літній король з‘явився в Іспанії, він був зустрінутий вороже. Оскільки батько Карла, Філіп, помер рано (в 1506 року), а його що жила хто в Іспанії мати, Іоанна, збожеволіла і було визнана нездатною до управління державою, Карл виховувався Нідерланди тьотею Маргаритою. Духовному освіті приділялося мало уваги. Карл V підпорядкував все своє політику реалізації реакційної програми створення «всесвітньої християнської монархії», зробивши своїм прапором войовничий католицизм. Велике зусередження влади в одних руках не могло не турбувати сусідів (Францію). 1521 – фран король Франциск вторгся у володіння Іспанії. Війна завершилася перемогою Іспанії. Ця перемога турбувала керівника італ держави Папу Клімента VII. Проті італійські держави були розбиті, а столиця пап – Рим – пограбована найманцями Карла. Другим ворогом, з яким боровся Карл, була Реформація. Протестантських князів, що обєдналися у Шмалькаденський союз, підтримувала Франція. Проте Карл переміг, але був зобов’язаний укласти компромісний Аугсбургский мир з протестантами. Розширилися заморські володіння Іспанії: завойовані імперії інків та ацтеків, 1524 засновано Мехіко, 1536 – Буенос-Айрес. Карл казав, що у його володіннях ніколи не заходить сонце, натякаючи на великий розмір своїх володінь. Карл V вивчив кастильский язик, і, зазвичай, робив своєї резиденцією кастільські міста і замки Толедо і Бургос, Сеговия, Мадрид. У Андалусії Карл V побував лише один раз, саме під час своєї весілля і медового місяці. Одруженню Карла на португальської принцесі Ізабель, сестрі короля Португалії(10 березня 1526 року у Севільї). Дружба з Португалією принесла як короткочасне полегшення жалюгідного фінансового стану Карла, а й дала політичне перевагу у спорі з Францией. У браці у нього народився син Філіп.
Розповідь вчителя У травні 1520 р. Карл відплив з Іспанії, залишивши намісником Адріана V трехтського – кардинала з Нідерландів. В Кастилії зразу ж почалось повстання міських комун – комунерос. Багаті городяни були невдоволені господарюванням фламандців у фінанасових питаннях і тим, що Карл мало рахувався з кортесами (кастильським парламентом), почав обмежувати самоуправління міст. Городяни Толедо, які першими піднялися проти короля, закликали інші міста до спільних дій. Основу повстання складали міські низи, що страждали від податкового гніту. Спочатку до повстання примкнули графи та ідальго (человек, происходящий из благородной семьи и получающий свой особый статус по наследству, передававшийся только по мужской линии). Графи хотіли відновити свої старі привілеї. Ідальго теж хотіли того статусу, який вони мали під час війни з маврами. Крім того всіх обурювало засилля іноземців, які їх витісняли з прибуткових місць та посад. У травні-червні до Толедо примкнув ряд кастильських міст (Сеговія, Бургос, Авіла). Вони виганяли корехідорів (королівських чиновників) і обирали нове, більш демократичне управління. Найбільше число вільних міст-комун було в Кастилії. Тому в першій половині ХVІ ст. саме тут були найбільші рухи протесту проти гніту. В Авілі зібрались депутати 5 міст, які утворили “Святу хунту” (союз) і обрали її головою представника кастильської знаті Хуана де Паділью.Повсталі оголосили мати короля Хуану правительницею Іспанії, але вона мала психічне захворювання. Соціально опора – міщани, які страждали від завойовницької політики Карла, що вимагала сплати великих податків. Адріан зібрав війська і розгромив одне з повсталих міст – Медіну дель Кампо. Після цього повстання охопило майже всі комуни Центральної і Північної Кастилії. Хунта оголосила Адріана скинутим. Але надалі вона виявила нерішучість – направила Карлу V петицію з викладом вимог комун. Міста наполягали на тому, щоб король жив в Іспанії, на найвищі посади призначались лише іспанці і, щоб золото і срібло не вивозилось за кордон. Кортеси повинні були збиратись регулярно – кожних три роки. В той же час городяни вимагали обкладання знаті податками і повернення казні розкрадених аристократією після смерті Ізабелли земель і рудників. Домагались і позбавлення грандів і дворян права займати посади в міському самоуправлінні. Це було переломом у повстанні – знать відкололась від повстання. Карл у листі дав їй деякі поступки – щоб розділити повсталих. Повстання носило антифеодальний характер. Це було остаточним поштовхом, щоб дворяни перейшли у табір короля. Вирішальна битва відбулась у квітні 1521 р. біля с. Вільялар. Дворяни розбили загони “Святої хунти”, що складались з міських ополчень і селян. Паділья був захоплений у полон і страчений. Лише Толедо продовжував оборонятись під керівництвом вдови Падільї – Марії Пачеко. Коли у 1522 р. Карл повернувся в Іспанію з німецькими військами ландскнехтів, повстання було вже придушене. Невдача повстання міст була невипадковою. Арагон і Каталонія не брали в ньому участі. Одночасно були повстання у Валенсії та на о. Мальорка, але зв‘язку між ними не було. Замість цього повсталі звернулись до Португалії – ворога Іспанії і Франції. Повстання комуньєрос було суперечливим. Міста ще зберігали середньовічний спосіб життя, вимагали повернення до часів Фердинанда та Ізабелли. Т.ч. об‘єктивно це були повстання проти абсолютизму.
Розповідь вчителя 1556 р. Карл V зрікся імператорського та іспанського престолів. Королем Іспанії став Філіп ІІ (1556 – 1598), його син, фанатик. Почалось знищення єретиків, активізувалась інквізиція. В Іспанії були знищені лютерани і кальвіністи. Інквізиція розправлялась і з противниками абсолютизму. У другій половині ХVІ ст. було проведено 100 аутодафе (“акт віри” – урочиста публічна церемонія проголошення приговору інквізиції). Інквізиція здійснювала нагляд і за духовним життям – відала цензурою, видала індекси заборонених книг. Переслідувались мориски (мусульмани Іспанії). Їм заборонялось зберігати арабські книги, імена, звичаї. За ними наглядала інквізиція. Ще здитинства його готували до ролі короля. Укріпленню імперії Габсбургів сприяли його одруження. 1543 –одружився з кузиною Марією Португальскою, вона померла, народивши Филипові сина. Другою дружиною стала Марія Тюдор, королева Англії. Тобто у 1554 він став ще й англійським королем. Ппроте після смерті дружини корону успадкувала її сестра, протестантка Єлізавета I. З союзників Іспанії, Англія стала її супротивником. У 60-х рр. Нідерланди підняли повстання проти іспанського абсолютизму. Іспанія витратила величезні кошти, але втратила північні провінції Нідерландів. Головним ворогом Іспанії була протестанська Англія. Між державами велась війна на морях. Філіп підтримував змови проти Єлизавети, в центрі яких завжди була шотландська королева Марія Стюарт. Але в 1587 р. Марія Стюарт була страчена. Почалась стадія відкритого конфлікту між Англією та Іспанією. У 1588 до Англії був посланий іспанський флот – “Непереможна армада”. Вона була розгромлена, а частково кораблі загинули від бурі. Повернулась лише половина із 130 кораблів. Морській могутності Іспанії був нанесений значний удар. Потім Іспанія втрутилась у громадянську війну у Франції, послала війська для боротьби з гугуенотами в Нормандію, Бретань, Лангедок та ін. райони. У 1591 в Париж був введений постійний іспанський гарнізон. Філіп ІІ хотів видати свою дочку за короля Франції. Але після вступу в Париж у 1594 вождя гугенотів і ворога Іспанії Генріха ІV Наваррського, іспанські війська залишили Париж. Війна тривала ще кілька років і завершилась миром, вигідним для Франції. Третім напрямом політики Філіпа ІІ була боротьба з турками. У 1560 він направив флот до берегів Північної Африки для того, щоб повернути Іспанії м. Тріполі. Турецький флот розбив іспанський. Але у 1571 іспанці взяли реванш, розбивши флот турок біля затоки Лепанто. Ті кораблі, що залишились цілими, дістались іспанцям і їх союзникам венеціанцям. Керував флотом дон Хуан Австрійський (позашлюбний син Карла І). Панування турок в Середземному морі було підірвано. Однак цей успіх в цілому не міг нейтралізувати враження від неуспішної політики Філіпа ІІ у Європі. У 1581 загинув під час експедиції в Північну Африку португальський король. На 60 років Португалія приєдналась до Іспанії – Філіп ІІ обіцянками та інтригами схилив на свою сторону знать і духівництво. Позиції абсолютизму в Іспанії були за Філіпа ІІ зсміцнені. Міста частково зберігали самоуправління, але всі міські посади займали дворяни. Депутатами міст у кортесах теж були ідальго. Кортеси лише затверджували субсидії королю: ідальго охоче давали згоду на податки, яких самі не платили. Повної централізації не було досягнуто. Колишні самостійні держави, перетворені у провінції, зберігали автономію. При дворі Філіпа ІІ був складений етикет – взірець для Європи. Великим впливом користувалась церква. Опора абсолютизму – ідальго. Але вони не займались господарською діяльністю, шукали простих шляхів збагачення – відправлялись в Америку, воювали. У середині ХVІ в економіці Іспанії почався занепад, який продовжувався і в ХVІІ. Товари з Іспанії втратили збут навіть в Америці. Уряд не проводив протекціоністської політики. Друга причина занепаду – в політиці абсолютизму, що ігнорував національні інтереси. Витрачені на війни кошти змушували короля збільшувати податки. За першу половину ХVІ вони зросли у 4 рази. Це розорило виробників – селян і ремісників. Вивіз золота з Америки, орієнтував не на вробництво. Золото втікало в інші країни. Філіп ІІ брав позики і три рази проголошував державне банкрутство. З 70-х рр. почалось ввезення Іспанією пшениці з Франції, Польщі, Росії. Підприємці в Іспанії почали вилучати гроші з виробництва і вкладати їх у землю, посади, позики, папери.
Розповідь вчителя Нідерланди у складі імперії Карла V.Нідерланди (дослівно - « низові землі») розкинулись у нижній течії річок Рейну, Маасу і Шельди. Тут жили невтомні трудівники. З покоління в покоління вони осушували болота, вирубували лісові хащі, а на їхньому місці розбивали ниви та пасовища. Нідерландці побудували дамби, щоб змусити море відступити і залишити людям родючий ґрунт. На прибережних рівнинах вони спорудили вітряки, через які безперервний вітер з моря віддавав частину своєї енергії млинам і насосам. Завзята праця перетворила бідний край на один з найбільш квітучих та густонаселених куточків Європи. З 1516 р. Нідерланди стали складовою частиною імперії Карла V. У ХVІ до складу Нідерландів входили, крім сучасної їх території, Бельгія, Люксембург, частково Франція. Було 17 провінцій. З них найбільшими були Ено (Гунгау), Артуа, Люксембург, Намюр, Фландрія, Брабант, Голандія, Зеландія. Уряди Карла V і Філіпа ІІ прагнули встановити в Нідерландах абсолютистські порядки, розгалужений чиновницький апарат. За Філіпа ІІ апарат очолювала Маргарита Пармська. При ній в Брюселі існував дорадчий орган – Державна Рада з представників нідерландської знаті. У провінціях були намісники. Скрізь по країні розміщувались військові гарнізони. Однак органи самоуправління не були знищені. Існували Генеральні штати, що збирались за вказівкою намісниці. В них головну роль грали феодальна аристократія і вище духівництво, міський патриціат і багате купецтво. Вони вирішували питання про податки і приймали закони. Велику автономію мали ради міст. При цьому вся країна, кожна провінція і місто мали свої вольності і привілеї, які вони ревно оберігали. На цьому грунті були конфлікти з іспанськими властями. У ХVІ ст. Нідерланди переживали піднесення. Феодальні відносини розкладались. Цехи приходили в упадок. Деякі цехи і торгові гільдії забороняли створювати мануфактури і затримували прогресивні форми торгівлі. На селі з‘явились буржуазно-фермерські господарства. У Фландрії і Брабанті агротехніка зробила успіхи. Збільшились посіви технічних культур, стійлова відгодівля худоби. Особиста залежність селян тут зникла. З‘явилась аренда з використанням найманої праці. 5. Початок національно-визвольного руху. Вільгельм Оранський Розповідь вчителя Національно-визвольний рух – боротьба народів колоніальних та залежних держав за своє національне та соціальне визволення. Філіпп II управляв своїми володіннями з Мадрида. Король погано знав Нідерланди і турбувався лише про те, аби витягти з них якомога більше коштів для потреб Іспанії. Він безжально розорював країну: переклав на неї утримання іспанського війська, скасував пільги нідерландських купців, позичав і не повертав гроші нідерландським банкам. Прагнучи викоренити кальвінізм, Філіпп розгорнув масове переслідування протестантів. Нідерландці розцінювали дії короля-іспанця як політику, спрямовану на їхнє національне гноблення. Країну охопило масове обурення. Серед невдоволених було чимало дворян, лідерами яких стали принц Вільгельм Оранський, граф Егмонт і адмірал Горн. Вони виступали за припинення релігійних гонінь і повернення старовинних вольностей, а свої вимоги передали намісниці короляМаргариті Пермській. Щоб показати, до якого злиденного становища дійшли нідерландці, дворяни при врученні документа навмисно вдяглись у бідний одяг. Один з придворних презирливо обізвав їх гьозами - жебраками, але ті, кому адресувалась образа, підхопили слово і використали його на свій лад. Невдовзі так з гордістю почали називати себе всі борці за незалежність Нідерландів. Визвольний рух почався влітку 1566 р., коли по всій країні розгорнулося повстання іконоборців (противників ікон). Під заклики кальвіністів вони громили католицькі церкви, знищували ікони і статуї святих. Повстання вдалося придушити, але воно змусило намісницю пом'якшити закони проти єретиків. Таке рішення не влаштовувало Філіппа. Він усунув Маргариту, а на її місце поставив герцога Альбу - жорстокого фанатика, який обіцяв вогнем і мечем викоренити єресь і привести Нідерланди до повної покори своєму монарху. Улітку 1567 каральне військо герцога Альби увійшло в Нідерланди,. Для розправи створена „Рада у справах про заколот”, яку в народі називали «кривавою». Вона тисячами виносила смертні вироки. Егмонті Горн загинули на ешафоті, а Вільгельм Оранський і частина його прибічників втекли за кордон. Майно жертв кривавих розправ йшло на користь короля, в Нідерландах зростала кількість розорених і безробітних. Країна опинилася на межі економічної катастрофи. Спроба Альби ввести нові податки поклала край народному терпінню. Нідерландці піднялися на партизанську боротьбу. Вони йшли в глухі ліси і створювали загони «лісових гьозів», які розправлялися з іспанцями на суші. «Морські гьози» топили іспанські судна і нападали на прибережні фортеці. Принц Оранський підтримав народну боротьбу і пішов на союз із гьозами. Мужня і авторитетна людина, він був справжнім патріотом Нідерландів Навесні 1572 кораблі «морських гьозів» захопили порт Бріл, що стало сигналом до загального повстання північних провінцій. Принц Оранський повернувся в Нідерланди і очолив визвольну боротьбу. Для її придушення герцог Альба кинув на північ усі сили, але голландські міста чинили іспанцям героїчний опір. З великою мужністю стримували бага-томісячну облогу мешканці Лейдена. Коли місто опинилося на краю загибелі, його жителі відважилися на відчайдушний крок. Вони зруйнували греблі на березі моря і затопили прилеглі землі, змусивши ворога відступити. . Після декількох років боротьби виснажені південні провінції пішли на угоду з Філіппом II. Вони погодилися повернутись під владу Іспанії за умови виводу з їхніх територій іспанських військ і збереження деяких привілеїв. На противагу півдню північні провінції стояли за продовження визвольної боротьби до переможного кінця. У 1579 в місті Утрехті вони домовились про об'єднання в Утрехтську унію, яка поклала початок повному розриву з Іспанією. У 1581 владу Філіппа II в Нідерландах було скинуто. Правителем країни (статхаудером) збиралися зробити Вільгельма Оранського, але підступне вбивство принца зруйнувало ці плани. Посада перейшла до його сина, талановитого полководця Моріца Насауського, а вищим органом влади стали Генеральні штати. Північні провінції оголосили себе Республікою Сполучених Провінцій. Іспанія відмовилася визнати Республіку і продовжувала воювати з нею. Сполученим Провінціям довелося досить довго відстоювати свою самостійність. Після невдалих спроб повернути владу над Нідерландами Іспанія у 1609 підписала з ними перемир'я на 12 років. Фактично вона визнала незалежність нової європейської країни. Одночасно перемир'я означало розкол раніше єдиних провінцій на дві частини. Південні провінції залишились у володіннях іспанського короля і згодом склали основу сучасної держави Бельгії. Тільки в 1648 р. іспанці офіційно визнали незалежність Республіки Сполучених Провінцій. На той час в економічному та військовому відношеннях вона стала однією з найсильніших держав Європи.
Розповідь вчителя 1579 7 північних провінцій – Голландія, Зеландія, Утрехт, Гольдерн, Оверейсіл, Фрисландія, Гронінген – уклали Утрехтську унію з метою ведення боротьби проти Іспанії. Умови обєднання: спільний уряд, казна та армія. В результаті цей союз стали називати Голандією за назвою найкрупнішої провінції. Вона відмовилася визнати королем Філіпа і 30 років вела боротьбу проти нього. Звільнення від іспанського володарювання відкрило перед Сполученими Провінціями простір для економічного росту. У господарстві країни успішно розвивався ранній капіталізм. У великих містах виникли централізовані мануфактури, які виготовляли цукор-рафінад, пиво, полотно, шовк, скло. Високою якістю славилася продукція нових галузей - шліфування скла для оптичних приладів і огранювання діамантів. Найрозвиненішою провінцією Республіки Сполучених Провінцій була Голландія, тому так невдовзі почали називати всю країну. Важливий внесок у господарське піднесення Голландії зробили переселенці. Десятки тисяч людей, рятуючись від релігійних гонінь, втікали сюди з південних провінцій, а також із Франції та Німеччини. Вони привозили з собою грошові капітали, таємниці ремесла і прагнення вести активне життя на новому місці. Завдяки їхньому досвіду відродилось і розквітло майже знищене сукнарство Лейдена, а на якісні голландські сукна виник широкий попит по всій Європі. Розвитку капіталізму дуже сприяло те, що в Республіці утвердився кальвінізм, який заохочував до збагачення за допомогою наполегливої праці Значних успіхів досягло суднобудування. Країна створила найпотужніший у Європі флот у складі 4300 кораблів. Він удвічі перевищував чисельність узятих разом флотів Англії та Франції. Це дозволяло Сполученим Провінціям конкурувати з провідними державами і вести активну світову торгівлю. її визначним центром стало голландське місто Амстердам. У його порту сходилися велетенські товарні потоки з різних країн і континентів. Широкого розмаху досягла також діяльність Амстердамського банку і торгової біржі. Поява флоту дозволила Голландії на межі ХУІ-ХУІІ ст. включитись у боротьбу за колонії. Була створена голландська Ост-Індська компанія, яка почала наступ на панування іспанців і португальців у районах вивозу прянощів. їй вдалося повністю витіснити конкурентів з Індонезії і частково - з Індії. Голландці заснували колонії в Африці і постачали невільників у Новий Світ. В Америці вони захопили землі в Гудзоновій затоці та створили колонію Новий Амстердам (майбутній Нью-Йорк). V. Закріплення та систематизація знань Бесіда
VI. Підсумки уроку Слово вчителя VII. Д\з - § - Письмово дати відповідь на питання «Чому у Німеччині боротьба про\ти феодалізму завершилася поразкою народу, а у Нідерландах – перемогою?» - Підготувати повідомлення на тему: « Єлізавета 1та Марію Стюарт – королеви-суперниці» Урок: 11 Дата: 30.11 Клас: 8 |
| Питання X Всеукраїнського турніру юних істориків Флібустьєри: лицарі морів чи типові представники доби Великих географічних відкриттів? |
Яка подія відбулася на початку епохи Великих географічних відкриттів? У якій із точок, що позначені на карті, Сонце знаходиться в зеніті ополудні 23 вересня? |
| Відкриття “шостого материка” яскрава та дискусійна сторінка в історії... Відкриття “шостого материка” – яскрава та дискусійна сторінка в історії географічних відкриттів. Різні народи по-різному визначають... |
Відкриття “шостого материка” яскрава та дискусійна сторінка в історії... Відкриття “шостого материка” – яскрава та дискусійна сторінка в історії географічних відкриттів. Різні народи по-різному визначають... |
| Урок №2 Тема. Історія вивчення Землі. Як люди уявляли Землю в давнину.... Мета: сформувати в учнів первинні знання про розвиток і відображення географічних відкриттів і досягнень на картах, в описах |
Урок №1 Тема. Що вивчає курс “Географія материків та океанів. Джерела... Мета: сформувати в учнів загальні уявлення про предмет та завдання курсу “Географія материків та океанів”; поглибити систему знань... |
| Свято «Мій перший найкращий зошит» Мета Обладнання: оформлення виставки «Мій перший найкращий зошит», малюнки, телеграма, костюми «Король Зошит», «Фея», «Листоноша», «Міс... |
УРОК №14 5 й клас ТЕМА З’єднання деталей виробу різними способами Святого Миколая – підсумок уроку, смішарик–фізкультхвилинка; наочність для демонстрування етапів роботи; інструкційні картки, правила... |
| Урок на тему: Франція розвинута держава Сформувати в учнів систему знань про економіко-географічне положення Франції, передумови й причини високого рівня розвитку господарства... |
1. Передумови та причини української революції середини 17 ст Це обумовило втрату українським суспільством своєї еліти, усунення українських міщан з провідної ролі у житті найбільших міст й розвитку... |