Учитель підбиває підсумок роботи, результати записуються у зошит. Передумови і причини Великих географічних відкриттів
|
|
Скачати 1.18 Mb.
|
|
Тема: Поширення реформації. Контрреформація Задачи:- розкрити хід та наслідки Реформації в країнах Європи;. - удосконалювати уміння учнів аналізувати історичні події, систематизувати отриману інформацію у процесі складання таблиць, працювати з історичною картою; формувати вміння характеризувати історичних осіб - виховувати толерантне ставлення до будь-якої релігії та повагу до думок інших Обладнання: карта, підручник Тип уроку: комбінований Якщо церква стверджує те, що нам видається білим, а насправді є чорним, — ми повинні неодмінно визнати це! Ігнасій Лойола «Духовні вправи» ХІД уроку І. Організаційна частина уроку ІІ. Перевірка д\з Фронтальне опитування ІІІ. Актуалізація опорних знань «Асоціювання» Учитель на дошці записує ключове слово або словосполучення, що асоціюється із запропонованим. Шляхом колективного обговорення встановлюється ієрархія можливих зв’язків між окремими елементами. У даному випадку вчитель пропонує два слова: «М. Лютер», «Т. Мюнцер». Зразок учнівської відповіді  Гра «Слово за словом» У грі бере учать цілий клас. Учитель пропонує тему «Селянська війна в Німеччині: 1524–1525 рр.». Учні називають ключові слова, з якими пов’язана ця тема. Кожний наступний учень має повторювати попередні; утворюється довгий ланцюг слів — разок намиста. Зразок учнівської відповіді «Селянська війна в Німеччині: 1524–1525 рр.» («Статейний лист» → «12 статей» → Т. Мюнцер → Тюрінгія → Верхня Швабія → розгром селянських загонів → страта →Т. Мюнцера → сто тисяч). ІV. Оголошення теми. Мотивація V. Вивчення нового навчального матеріалу Метод гамбургера Учитель пропонує учням структуру відповіді. • Вступ — одне речення, що пояснює головну ідею. • Основна частина складається з фактів, доказів і аргументів, що підтверджують ідею. • Висновок — одне підсумкове речення, що пов’язує між собою вступ та основну частину. Учні працюють над питанням про утвердження лютеранства в Німеччині й Скандинавії і виконують завдання згідно з вищеназваним методом. Зразок учнівської відповіді Вступ. Найближчими після Селянської війни роками в Європі відбувалася королівсько-князівська реформація. Основна частина. Частина князів Німеччини і королі Скандинавських країн (Данія, Швеція), вигнавши католицизм із власних володінь, проголосили себе головами реформованих церков. У рейхстазі Священної Римської імперії більшість депутатів були католиками, і вони вимагали припинити конфіскацію земель церкви. Прибічники Лютера заявили протест, і відтоді їх стали називати «протестантами». Згодом вони розробили засади реформованого християнства — лютеранства. Утвердження нової церкви проходило в умовах війни між католиками й протестантами, яка тривала три десятки років. Вона закінчилась підписанням Аугсбурзького миру (1555). Було визнано рівноправ’я релігій і встановлено правило — «чия влада, того й віра». Висновок. Таким чином лютеранство в одних країнах утвердилось «згори» (Данія, Швеція, Норвегія — тоді була частиною Данії), а в Німеччині — внаслідок воєн, але не на всій території. Побудова повідомлень за алгоритмом Учитель пропонує скласти повідомлення «Жан Кальвін та його вчення» за таким алгоритмом: головна ідея вчення → засади кальвінізму → поширення кальвінізму. Учні опрацьовують текст підручника. Зразок учнівської відповіді Головні ідеї вчення: • ідея про божественне походження; • Бог заздалегідь визначив одних людей на спасіння (блаженство в раю), а інших — на загибель (муки в пеклі). Засади кальвінізму: • 1536 р. — твір Кальвіна «Настанови у християнській вірі»; • «благородство» походження (дворянство) не має значення для спасіння; • головне — активною діяльністю доведи свою «обраність». Поширення кальвінізму: • в Англії було здійснено «королівську реформацію»: виникла англіканська церква; • у Південній Франції утвердилося вчення Кальвіна: війни гугенотів з католиками; • під прапором кальвінізму в Нідерландах перемогла буржуазія. Коротше, ще коротше Учитель пропонує прочитати текст підручника. Після цього учні повинні висловити основну думку уривка одним реченням, а пізніше одним словом. Зразок учнівської відповіді Речення. 1534 року фанатичний І. Лойола створив суворо централізовану організацію з беззаперечною військовою дисципліною — Орден єзуїтів («Товариство Ісуса»). Слово — «Контрреформація». VІ. Узагальнення знань Пошук аналогій Учитель називає певне поняття, а учням необхідно знайти аналогічне, раніше вивчене, й обґрунтувати свій варіант відповіді. У даному випадку вчитель пропонує терміни й поняття, що були вивчені під час уроку. Зразок учнівської відповіді • Лютеранство → суніти; • кальвінізм → православ’я; • англіканська церква → католицька церква; • Контрреформація → інквізиція; • протестантизм → єретики; • Орден єзуїтів → Орден тамплієрів. «Виключення понять» Учням зачитують п’ять слів (словосполучень), з числа яких тільки чотири об’єднуються загальним родовим поняттям. Необхідно вичленувати слово, що не належить до даного поняття (теми). Зразок учнівської відповіді 1. Лютеранство, кальвінізм, англіканська церква, православна церква, Реформація. 2. «12 статей», «Статейний лист», «Віттенберзькі тези», «Настанови у християнській вірі», «Духовні вправи». VІІ. Підбиття підсумків уроку. Оцінювання учнів VІІІ. Домашнє завдання 1. Опрацювати матеріал за підручником. 2. Підготувати повідомлення «Жан Кальвін та його вчення» (2 учні). Урок: Дата: Клас: 8 Тема: Франція Задачи:- розширити уявлення учнів про абсолютну монархію (на прикладі Франції)Ж показати у якій формі здійснювалася боротьба старого і нового у цій країні. - удосконалювати уміння учнів аналізувати історичні події, систематизувати отриману інформацію у процесі складання таблиць, працювати з історичною картою; формувати вміння характеризувати історичних осіб – Генріха IV, Ришельє, визначати їх роль в історії країни. - виховувати негативне відношення до релігійного фанатизму, війні як засобу вирішення релігійних протиріч. Тип уроку: комбінований Обладнання: підручник, карта. Хід уроку I. Оргмомент II. Перевірка д\з Фронтальне опитування
III. Актуалізація опорних знань Бесіда
IV. Вивчення нового матеріалу
Розповідь вчителя Після перемоги у Столітній війні (1337-1453) у Франції створені передумови для об’єднання. Влада короля Франциска I (1515-1547) була настільки сильною, що важливі державні справи він вирішував, радячись з близькими людьми, які входили до королівської ради. Слухняними виконавцями волі короля були чиновники, армія яких постійно збільшувалася. Багато чиновничих посад створювались королем і продавалися багатіям. Щоб утримувати чиновників, треба було підвищувати податки. Король вводив нові податки та не відчитувався про свої витрати ні перед ким. У XVI влада короля булла необмежена. Соціальний устрій у суспільстві
В XV- XVII у Франції розвивалося капіталістичне виробництво, відкривалися мануфактури з виробництва шовку, полотна, сукно. Париж був відомий виробництвом товарів розкошу: килимів, мережива, дорогих меблів, одягу, скляного посуду. Проте король облогал приватні промислові і торгівельні ні підприємства великими податками, що позбавляло буржуазію частину доходу та гальмувало розвиток промисловості і торговлі. Запитання: Як можна пояснити потяг буржуазії отримати дворянський титул?
Розповідь вчителя Після закінчення Італійських війн (1494-1559) багато офіцер та солдат залишилися без діла. Король Генріх II у 1559 загинув під час турніру. У 1560 королем стал розуово відсталий Карл IХ (1560-1574), який не проявлявав інтересу до державних справ. У дитинстві державою керувала його мати Катерина Медичи. У країні була неспокійна ситуація, бо починалася боротьба за перебудову церкви. Першюю у Францію проникла лютеранська віра. Король терпимо відносився до єретиков. Пізніше почалися їх переслідування, для якого була створена «Вогнена палата». К середині XVI у Франції зявилися прибічники кальвінізму – люди, невдоволені посиленням королівської влади, високими податками. Намагаючись відстояти незалежність від центральної влади і захопити церковні землі, до Реформації примкнула частина знаті та дворян (південний захід країни). Кальвіністів у Франції називали гугенотами («товарищи, які дали спільну клятву»). Їх вожді – рідня правлячої династії Валуа (Антуан Бурбон, його брат прінц Конде і адмірал Гаспар де Коліньі) Селянам ідеї Реформації були чужді, вони залишалися вірними католицькій церкві.
Розповідь вчителя На початок 60х рр. XVI сформувалася низка причин, які могли привести до загострення протиріч:
З 1562 по 1570 відбулося 3 війни, у ході яких кожна з 2 груп дворян намагалася до посилення свого впливу на короля та правлінню від його імені. Гугенотам допомагали Англія та протестантські князі німеччини, католикам – Іспанія та король Франції. У перших війнах загинули усі вожді. На чолі Гугенотів став адмірал Гаспар де Колиньи й король Генріх Наваррский. Радикальну католицьку партію очолював Генріх Гіз та його брати. В 1563 році герцог Франсуа де Гіз здобув перемогу при Друа, але незабаром був убитий підісланим гугенотами вбивцею. Гугенотська армія здобула перемоги й у війнах 1567-1568 і 1568-1570. Ці війни відрізнялися неймовірною жорстокістю по обидва боки. Полонених, як правило, не брали, а часом і вирізали цілі села, якщо їхні жителі дотримувалися іншої релігії. У 1570 у Сен-Жермені підписаний мир: гугеноти отримали право займати посади, кальвіністське богослужіння дозволялося усюди, а у крупних містах у передмісті, їм були віддані 4 крепості. 4 війна почалася в 1572 році після того, як католики влаштували 24 серпня 1572 року, у день Святого Варфоломія, різанину гугенотів, що з'їхалися в Париж на весілля Генріха, короля Наваррского, і принцеси Маргарити Валуа. Було вбито більше 9 тисяч чоловік, у тому числі Колиньи й багато інших вождів гугенотів. Уряд Карла IX і Катерини Медічі, бажаючи скріпити мир, наполіг на шлюбі голови кальвіністів Генріха Наваррського (майбутнього Генріха IV) і Маргарита Валуа, сестри короля. Коліньї запропонував об'єднати католицьке і гугенотське дворянство у війні проти Іспанії, підтримавши повсталих кальвіністів Нідерландів. Катерина Медічі вважала, що конфлікт з могутньою Іспанією обернеться катастрофою. Вони побоювалися, що Коліньї вдасться підпорядкувати своєму впливу молодого короля. На весілля в столицю з'їхалися усі відомі представники кальвіністської аристократії, а також сотні середніх та дрібних дворян. Гугенотам приписували відповідальність за розв'язання громадянських воєн, бачили в них слуг антихриста, які ображали Бога. На фоні загального зубожіння надзвичайно пишні святкування посилювали обурення міських жителів. 22 серпня на адмірала Коліньї було вчинено замах. Сліди злочину вказували на причетність до нього герцога Генріха Гіза. За законами честі він повинен був помститися Коліньї за свого батька, убитого в 1563. Пораненого адмірала відвідали Карл IX і Катерина Медічі. Але гугенотська знать не задовольнилася співчуттям, зажадавши від короля покарання Гіза. Лунали заклики готуватися до нової війни. Деякі дворяни залишили Париж. Катерині Медічі і кільком придворним вдалося переконати короля усунути найбільш небезпечну групу гугенотів, щоб уникнути громадянської війни. Паризький муніципалітет 23 серпня отримав наказ закрити ворота і привести в готовність міську міліцію. У ніч на 24 серпня було вбито Коліньї, потім почалася різанина гугенотів, що знаходилися в Луврі та в інших частинах міста. Генріху Наваррському та його кузену Генріху Конде король врятував життя, зажадавши їхнього переходу в католицтво. Тиждень у місті панувало дике насильство. Король намагався відновити спокій, але солдати і міська міліція змішувалися з простолюдинами, вбиваючи і грабуючи навіть тих, кого король брав під захист. Спочатку уряд намагався пояснити те, що відбувається, ворожнечею Гізів та Коліньї, але 26 серпня Карл IX офіційно заявив, що все сталося за його наказом. Увесь південь утворив у 1576 гугунотську Конфедерацію, якою керували дворяни на чолі з Генріхом Бурбоном. На півночі утвориласяКатолицька ліга дворянства. Королем став 3й син Катерини Медичи Генріх III (1574-1589), до якого ставилися погано через непомірні витрати. 1588 – повстання у парижі, Генріх утік і столиці й організував убивство Генріха Гіза та його брата кардинала. У Парижі піднявся шквал обурення. Похорон Гізів перетворився на грандіозну ходу, учасники якої за сигналом гасили свічки і кричали: „Так само погасить Господь династію Валуа!” Невдовзі Паризька ліга розбила загони короля. Водночас із півдня на нього насувалося велике військо Генріха Наваррського. У Генріха III не залишилось іншого вибору, як укласти з ним союз. Разом вони виступили на Париж, але в цей момент король загинув від руки фанатичного монаха-домініканця. Спадкоємцем престолу став вождь гугенотів Генріх Бурбон. Йому довелося ще чимало поборотися за корону, перш ніж у 1598 р. він почав облогу Парижа. Не бажаючи руйнувати місто, Генріх спалив усі навколишні млини і розібрав мости. Це паралізувало постачання столиці харчами, проте Париж усе одно відмовився відчинити ворота перед гугенотом. Тоді Генріх зробив блискучий політичний крок: заявив, що «Париж вартий меси», і прийняв католицтво. Не зустрівши опору, він увійшов до столиці і став королем Франції під іменем Генріха IV (1589-1610). На французькому троні утвердилася династія Бурбонів. Краї\на переживала розруху та голод, на початку 90-х рр. XVI вспихнули селянські повстання. Перелякані народним рухом дворяни сплотилися навкруги Генріха Бурбона. Його підтримували лише ті, хто прагнув укріпити єдність Франції. Парижані погоджувалися прийняти Генріха за умови, що він прийме католицтво. У 1593 він вимовив відому фразу «ПАРИЖ СТОЇТЬ МЕСИ!», прийнявши католицтво. У 1594 він вступив у Париж. Релігійні війни припинилися, з Іспанією заключне мир.
Розповідь вчителя Свою молодість він перебув у баскських горах, на ловах і в лицарських вправах, та здобув там фізичне здоров'я і веселу вдачу. Потім пірнув у внутрішню боротьбу у Франції і здобув собі славу завзятого лицаря. Він охоче перебував серед народу, мав багато приятелів серед міщан. Спочатку Генріх був кальвіністом і проводирем гугенотів, але коли відкрився йому шлях до корони, прийняв католицтво. За мету свого володіння він мав помирити релігійні спори й обновити добробут Франції. 1598 - Нантський eдикт. Він дав дозвіл кальвіністам визнавати їх віросповідання. Гугеноти дістали доступ до всіх урядів, а в судах, де суджено кальвіністів, половина трибуналу була із людей їх віросповідання. Цей едикт закінчив довголітню внутрішню боротьбу у Франції і дозволив королеві звернути всі еили на розбудову держави. Прагнучи відродити Францію, король та його перший міністр Сюллі послідовно проводили протекціонізм - політику, спрямовану на підтримку національного виробництва та торгівлі. Вони заохочували розвиток мануфактур з виготовлення шовку, полотна, гобеленів, фаянсових виробів, шпалер. Генріх IV зменшив податки і тим покращив становище селян. Він мав на меті, щоб у його «королівстві не знайшлося такого бідного селянина, в горщику якого не варилася би курка до недільного обіду». У народній пам'яті й сьогодні зберігається образ «доброго короля Анрі», який не дуже утискував народ, був відважною, веселою і життєлюбною людиною. Генріх Наваррський, один з кращих полководців Європи, досвідчений політик і далекоглядний дипломат, спромігся змінити долю цілої країни. Проте в 1610 р. його життя обірвав кинджал фанатичного католика.
Розповідь вчителя Сину Генріха IV було всього 9 років, коли він став королем Людовіком XIII. Скориставшись малолітством короля і нездатністю його матері, королеви-регента Марії Медічі, управляти державою, дворянство повністю вийшло з-під контролю влади. В країні запанувало політичне безладдя. Порядок навів перший міністр Людовіка XIII кардинал Рішельє. Попри гучні титули, він безжально розправлявся із заколотниками. Непокірні аристократи ненавиділи кардинала, але Рішельє непохитно стояв на сторожі державних інтересів. Шалене обурення знаті викликав і виданий міністром закон про заборону дуелей — масового явища серед дворянської молоді, яка в такий дивний спосіб прагнула продемонструвати свою мужність,. Тільки за 20 років правління Генріха IV на дуелях загинуло близько 12 тис. дворян. Кардинал Рішельє заявив, що обов'язок підданих - не знищувати один одного, а проливати свою кров за короля і батьківщину. Важливим завданням кардинала було також втихомирення гугенотів. Скориставшись ослабленням королівської влади, вони створили на півдні Франції справжню «державу в державі», мали власну систему оборони і навіть флот, користувалися підтримкою Англії та Голландії. Коли в оплоті гугенотів Ла-Рошелі стався заколот, Рішельє оточив фортецю і два роки тримав її у щільній облозі. Після капітуляції захисників Ла-Рошелі король, за порадою Рішельє, зберіг їм життя і право сповідати протестантську віру. Проте в гугенотів відібрали всі фортеці й позбавили їх політичних привілеїв, наданих Нантським едиктом. Гугенотська «держава в державі» припинила існування, але релігійні гоніння не застосовувались. Перший міністр підпорядкував королю місцеве управління, створивши нову важливу посаду - інтендантів. Ними ставали освічені люди незнатного походження, які контролювали діяльність органів влади і втручались у всі сфери життя в провінціях. Вони отримували призначення від уряду, повністю від нього залежали і були слухняними виконавцями розпоряджень кардинала-міністра. Із приходом Рішельє до влади відбулися серйозні зміни у зовнішній політиці Франції. Кардинал відстоював ідею «європейської рівноваги» і виступав проти прагнення Габсбургів головувати в Європі. Завдяки дипломатичному, а згодом і військовому втручанню Франції Тридцятилітня війна (1618-1648) закінчилася повним крахом Австрії та Іспанії. Франція приєднала до своїх володінь Лотарингію, Ельзас, її вплив на міжнародній арені надзвичайно зріс. Рішельє вважав, що «освіченість - найкраща окраса держави». У 1635 р. він заснував знамениту Французьку академію, всіляко підтримував письменників, художників і вчених. Кардинал і сам писав вірші, а його п'єси з успіхом йшли на сцені. За сприяння Рішельє почала виходити перша французька газета, яку міністр використовував для пропаганди своєї політики. Стосунки між Людовіком XIII та його першим міністром були непростими. Якось вони разом виходили з королівського кабінету. Біля самого порога король раптом зупинився і, звертаючись до Рішельс, уїдливо сказав: «Проходьте першим, всі йтак говорять, що саме Ви - справжній король». Інший і би розгубився, але не Рішельє. Він підхопив підсвічник і впевнено рушив далі зі словами: «Так, сір, я йду попереду, аби освітлювати Вам дорогу». Людовіку XIII випала скромна роль бути королем при своєму всесильному міністрі. Так уже трапилось, що кардинал Рішельє краще за монарха розумів інтереси Франції, та й самої королівської влади. Упродовж 18 років він тримав у своїх руках політику Франції і служив головній меті — благу і величі держави. За нього Франція почала перетворюватися на наймогутнішу державу Європи. V. Закріплення та систематизація знань Скласти узагальнюючу таблицю «Релігійни війни у Франції 1562-1594»
VI. Підсумки уроку Слово вчителя VII. Д\з - § - Письмово дати відповідь на питання: «У чиїх інтересах діяв Рішельє, борячись з феодальною знаттю та переслідуючи деяких дворян?» Урок: Дата: Клас: 8 |
||||||||||||||||||||
Схожі:
| Питання X Всеукраїнського турніру юних істориків Флібустьєри: лицарі морів чи типові представники доби Великих географічних відкриттів? |
Яка подія відбулася на початку епохи Великих географічних відкриттів? У якій із точок, що позначені на карті, Сонце знаходиться в зеніті ополудні 23 вересня? |
| Відкриття “шостого материка” яскрава та дискусійна сторінка в історії... Відкриття “шостого материка” – яскрава та дискусійна сторінка в історії географічних відкриттів. Різні народи по-різному визначають... |
Відкриття “шостого материка” яскрава та дискусійна сторінка в історії... Відкриття “шостого материка” – яскрава та дискусійна сторінка в історії географічних відкриттів. Різні народи по-різному визначають... |
| Урок №2 Тема. Історія вивчення Землі. Як люди уявляли Землю в давнину.... Мета: сформувати в учнів первинні знання про розвиток і відображення географічних відкриттів і досягнень на картах, в описах |
Урок №1 Тема. Що вивчає курс “Географія материків та океанів. Джерела... Мета: сформувати в учнів загальні уявлення про предмет та завдання курсу “Географія материків та океанів”; поглибити систему знань... |
| Свято «Мій перший найкращий зошит» Мета Обладнання: оформлення виставки «Мій перший найкращий зошит», малюнки, телеграма, костюми «Король Зошит», «Фея», «Листоноша», «Міс... |
УРОК №14 5 й клас ТЕМА З’єднання деталей виробу різними способами Святого Миколая – підсумок уроку, смішарик–фізкультхвилинка; наочність для демонстрування етапів роботи; інструкційні картки, правила... |
| Урок на тему: Франція розвинута держава Сформувати в учнів систему знань про економіко-географічне положення Франції, передумови й причини високого рівня розвитку господарства... |
1. Передумови та причини української революції середини 17 ст Це обумовило втрату українським суспільством своєї еліти, усунення українських міщан з провідної ролі у житті найбільших міст й розвитку... |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua