ЗАТВЕРДЖУЮ
|
|
Скачати 409.78 Kb.
|
|
Інститут машинобудування та транспорту Факультет технології, автоматизації та комп’ютеризації машинобудування Кафедра металорізальних верстатів та обладнання автоматизованого виробництва ЗАТВЕРДЖУЮ Директор ІнМТ ____________ Ю.А. Бурєнніков Протокол засідання Вченої ради ІнМТ № ___ від __________ 20__ р. Севостьянов І.В. Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни «Вступ до фаху» (електронний варіант) для студентів напряму підготовки 6.050503 - Машинобудування Рекомендовано методичною Завідувач кафедри МРВОАВ комісією ФТАКМ __________ Р.Д.Іскович-Лотоцький Протокол засідання Протокол засідання кафедри МРВОАВ № ___ від __________ 20__ р. № ___ від ________ 20__ р. Голова методичної комісії ____________ О.В. Петров Вінниця 2012 Лабораторна робота №1 Розробка схем обробки типових деталей. Концентрація та диференціація операцій Мета роботи: 1. Ознайомлення з призначенням та конструкцією основних видів різальних інструментів. 2. Одержати навички розробки схем обробки типових деталей за допомогою основних різальних інструментів з використанням концентрації або диференціації операцій. Обладнання, пристрої, інструменти: зразки металорізальних інструментів (токарних різців, фрез, свердел, зенкерів, розверток). 1.1. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА Найбільш поширеним видом металорізальних інструментів є різці. Р  ізець – однолезовий інструмент, що застосовують на токарних, револьверних, карусельних, розточувальних, стругальних та довбальних верстатах, токарних автоматах та напівавтоматах, а також на багатьох спеціальних верстатах [1]. Залежно від виду верстата та роду виконуваної роботи застосовують різці різних типів, що відрізняються за призначенням, формою, конструкцією та розмірам.Основною є класифікація різців за видом обробки (рисунок 1.1). Прохідні для Рисунок 1.1 – Типи токарних різців о  бробки зовнішніх циліндричних поверхонь. Прохідні різці можуть бути прямими (див. рисунок 1.1, а) і відігнутими (див. рисунок 1.1, б). Відігнуті різці отримали поширення через їх універсальність, що дозволяє вести обробку не тільки циліндричних, але й торцевих поверхонь з поперечною подачею. Прохідні упорні різці (див. рисунок 1.1, в) мають кут в плані φ = 90°, їх застосовують для обточування східчастих валиків та під час обробки нежорстких деталей. Підрізні (див. рисунок 1.1, г) призначені для обробки торцевих поверхонь, перпендикулярних осі обертання деталі, дані різці працюють з поперечною подачею. Розточувальні (див. рисунок 1.1, д) слугують для обробки отворів. Відрізні (див. рисунок 1.1, е) – для відрізання заготовок або отриманих з прутка деталей. Різьбонарізні (див. рисунок 1.1, ж) призначені для нарізання різьби. Різці для контурного точіння (див. рисунок 1.1, з) забезпечують можливість обробки тіл обертання з фасонною твірною на верстатах з копіювальними пристроями та на верстатах з ЧПК. Дані різці мають збільшені допоміжні кути в плані φ1. Фасонні (див. рисунок 1.1, и) використовуються для обробки деталей складного профілю на токарних, револьверних верстатах, автоматах та напівавтоматах.Одними з найбільш поширених і ефективних у сучасному автоматизованому виробництві є різці зі змінними багатогранними пластинами (ЗБП) (рисунок 1.2) [2]. В них різальна пластина 1 базується у закритому гнізді тримача (призначений для закріплення інструмента на верстаті) за двома базовими поверхнями і зверху притискається до опорної поверхні притискачем 4 при обертанні диференціального гвинта 5. Опорну пластину 2 закріплюють гвинтом 3 або розрізною втулкою, що пружинить. Залежно від виду обробки використовують різці з пластинами тої чи іншої форми або геометрії [2] (таблиці 1.1, 1.2). Н  а рисунку 1.3 представлені схеми обробки основних типових поверхонь токарними різцями із ЗБП [3]:1 і 8 прохідні різці з квадратною пластиною з φ = 45° для патронної обробки деталей типу фланців, забезпечують зовнішнє обточування, підрізання торців, обробку виточок, знімання фасок; 2 – різці контурні з ромбічними пластинами з φ = 95°, дозволяють обточувати деталі по циліндру, проточувати зворотний конус з кутом до 30°, обробляти радіусні та перехідні поверхні та підрізати торці в напрямку від осі до периферії деталі; 3  , 11 – контурні різці з квадратними або тригранними пластинами з φ = 60 і 75°, дозволяють обробляти напівсферичні поверхні і конуси з кутом до 57°;4 – різьбові різці зі спеціальними пластинами, що закріплюються за допомогою притискача зверху і дозволяють нарізати різьби з кроком 1,5 – 6 мм. Кут профілю забезпечується відповідною формою пластини; 5 – різьбові різці для нарізання внутрішніх різьб з кроком до 1,5 мм. Точність профілю різьби забезпечується відповідним заточуванням пластини; 6  – розточувальні різці з ромбічними пластинами з φ = 95° для розточування наскрізних отворів та виконання виточок; 7 – розточувальні різці з φ = 93°, дозволяють розточувати отвори діаметром від 25 мм; 9 – різці для проточування зовнішніх канавок з пластинами, що переточуються, закріплюваними за допомогою притискачів; 10, 13 – контурні різці з тригранними пластинами з φ = 95°, дозволяють проточувати циліндричні, конічні та фасонні поверхні; 12 – різьбові різці для нарізання зовнішніх різьб з кроком до 1,5 мм. Різальна пластина закріплюється на тримачі за допомогою притискача. Профіль різьби забезпечується відповідним заточуванням пластини. Якщо технологічний процес механічної обробки тої чи іншої деталі розділений на найпростіші операції, виконувані послідовно, кожна на окремому верстаті, то він називається диференційованим [4]. Диференціація застосовується на окремих етапах виробництва великого масштабу при недостатньому оснащенні спеціалізованим обладнанням, відсутності кваліфікованих робітників тощо. Ступінь диференціації визначається рядом факторів: розмірами та масою заготовки, обсягом випуску виробів, характером обробки, умовами та трудомісткістю закріплення заготовки на верстаті тощо. П  рикладом послідовної концентрації операцій може слугувати обробка на револьверних верстатах (рисунок 1.4, а) або автоматичних лініях з жорстким зв’язком. При цьому у декілька разів зменшується кількість одиниць задіяного обладнання.Якщо одночасно паралельно виконується значне число переходів в одній операції, то така організація називається паралельною концентрацією технологічного процесу. Паралельна концентрація операцій здійснюється на багато різцевих верстатах (рисунок 1.4, б). Н  а рисунку 1.5 показана схема ще одної паралельної концентрації операцій – прорізання двох канавок, що відрізняються за профілем і одночасного підрізання торців лівим та правим підрізними різцями. При застосуванні двох канавкових різців скорочується штучний час на обробку заготовки, оскільки усуваються витрати часу на одну заміну інструмента (відвід, індексацію револьверної головки, підведення, позиціонування), а також ч ас, що витрачається на різання під час обробки однієї канавки.Одночасне підрізання двох торців може бути доцільним, якщо у внутрішніх кутах заготовки є великі припуски металу. В результаті одночасного підрізання торців зменшується час різання та час холостих переміщень інструмента. Під час обробки різцевими вставками (на рисунку 1.6 зверху), що закріплюються на одному тримачі та працюють послідовно відносно різних осей координат, економиться час на заміну інструмента. На рисунку 1.6 знизу показана схема паралельно-послідовної обробки трьох торців. Після обробки найбільш віддаленого від осі деталі торця частоту обертання шпинделя змінюють для підрізання двох наступних торців. Застосування комбінованого інструмента в даному випадку забезпечує скорочення часу різання та холостих переміщень. Н   а рисунку 1.7 представлений ще один приклад концентрації операцій, з використанням багато інструментальної наладки, що складається з перехідної втулки 1 з конусом 7:24 та змінного корпусу 2 для установлення та закріплення різцевих вставок 3. В якості ріжучих елементів використовують ЗБП квадратної, ромбічної або трикутної форми, закріплені у різцевих вставках.Фрезерування також є одним з найбільш поширених методів обробки. Із загального парку металообробного обладнання у машинобудуванні питома частка фрезерних верстатів складає біля 20%, а в окремих галузях – до 60%. За продуктивністю фрезерування поступається лише зовнішньому протягуванню. Згідно з основною класифікацією фрез, за розташуванням зубців відносно осі інструмента розрізняють фрези: циліндричні – із зубцями, розташованими на поверхні циліндра (рисунок 1.8, а); торцеві – із зубцями, розташованими на торці циліндра (рисунок 1.8, б); кутові – із зубцями, розташованими на конусі (рисунок 1.8, в); фасонні – із зубцями, розташованими на поверхні із фасонною твірною з опуклим або угнутим профілем (рисунок 1.8, г). Деякі типи фрез мають зубці як на циліндричній, так і на торцевій поверхні, наприклад торцеві дво- або тристоронні (рисунок 1.8, д), кінцеві (рисунок 1.8, е), шпонкові (рисунок 1.8, ж, з). На рисунку 1.9 представлена фотографія різновидів кінцевих фрез. З    а допомогою циліндричних і торцевих фрез в основному обробляють плоскі поверхні великої площі (див. рисунок 1.8, а, б та рисунок 1.10), за допомогою дискових та кінцевих фрез – уступи, пази та бокові поверхні (див. рисунок 1.8, д, е), з використанням кутових та фасонних – фасонні пази і поверхні (див. рисунок 1.8, в, г), за допомогою шпонкових – шпонкові пази (див. рисунок 1.8, ж, з).Далі представлені схеми концентрації операцій при обробці за допомогою циліндричних (рисунок 1.11, а), дискових (рисунок 1.11, б), конічних (рисунок 1.11, в), дискових та циліндричних (рисунок 1.11, г) фрез. Найбільш поширеним осьовим інструментом є спіральні свердла (рисунок 1.12, а), за допомогою яких виконуються отвори у суцільному матеріалі або здійснюється розсвердлювання о  творів, що одержані попередньо свердлінням, штампуванням чи литтям. Для обробки глибоких отворів, в тому числі в суцільному матеріалі, використовуються напівкруглі (рисунок 1.12, б) або рушничні (рисунок 1.12, д) свердла – інструмент одностороннього різання. На рисунку 1.12, в показане пластинчасте свердло – досить простий за конструкцією інструмент. Свердла із ЗБП (рисунок 1.12, г) слугують для виконання коротких отворів і використовуються за наявності достатньо потужного верстата. Далі показані свердло ВТА (рисунок 1.12, е), ежекторні свердла з напаяними (рисунок 1.12, ж) та механічно закріпленими (рисунок 1.12, з) різальними пластинами, а також трепанувальне свердло (рисунок 1.12, и) для кільцевого свердління отворів великого діаметра на потужних верстатах. Свердла на рисунках 1.12, в – и застосовуються з підведенням до зони різання змащувально-охолоджувальної рідини (ЗОР) – для зменшення тертя і сил різання під час обробки. Напрямок подачі ЗОР показаний на рисунку 1.12 стрілками.С   вердла слугують для попередньої (грубої) обробки отворів. Більш якісну їх обробку забезпечують зенкери (рисунок 1.13, а) та розвертки (рисунок 1.13, б). На відміну від спіральних свердел, що мають по дві різальні кромки і відповідне число канавок для видалення стружки, у зенкера кількість різальних кромок складає від 3 до 5, а у розвертки – понад 6.На рисунку 1.13, в представлені зенківки – інструмент для обробки фасок, а на рисунку 1.14 – комбінований інструмент – свердла (рисунок 1.14, а, б) та розвертка (рисунок 1.14. в), а також схеми обробки з їх допомогою східчастих отворів (див. рисунок 1.14, а, в) та отвору з фаскою (див. рисунок 1.14, б). 1.2. ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ РОБОТИ
1.3. ЗМІСТ ЗВІТУ
1.4. КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
4. Які типи свердел, окрім спірального, ви знаєте? В яких випадках вони застосовуються? 5. Для чого використовуються зенкери, розвертки та зенківки? 6. Чим зенкери і розвертки відрізняються від свердел? 1.5. ЛІТЕРАТУРА 1. Металлорежущие инструменты/ Г.Н.Сахаров, О.Б.Арбузов, Ю.Л.Боровой. – М.: Машиностроение, 1989. – 328 с. 2. Григорьев С.Н., Кахомский М.В., Маслов А.Р. Инструментальная оснастка для станков с ЧПУ: Справочник, 2006. – 544 с. 3. Кузнецов Ю. И., Маслов А. Р., Байков А. Н. Оснастка для станков с ЧПУ: Справочник. – М.: Машиностроение, 1990. – 512 с. 4. Виноградов В. М. Технология машиностроения: введение в специальность. – М.: Издательский центр «Академия», 2007. – 176 с. Лабораторна робота №2 Вибір та обґрунтування метода одержання заготовки Мета роботи: 1. Ознайомлення з узагальненою класифікацією заготовок, застосовуваних у машинобудуванні, обладнанням і оснащенням для їх одержання, умовами ефективного застосування заготовок кожного виду. 2. Одержати навички вибору виду заготовки та обладнання для її одержання, з врахуванням форми, розмірів та матеріалу деталі, що буде з неї виготовлятись, а також типу виробництва, до якого відноситься заготовка. Обладнання, пристрої, інструменти: зразки типових заготовок і деталей, найбільш широко використовуваних у машинобудуванні. |
Схожі:
|
ЗАТВЕРДЖУЮ |
ЗАТВЕРДЖУЮ |
|
ЗАТВЕРДЖУЮ |
ЗАТВЕРДЖУЮ |
|
ЗАТВЕРДЖУЮ |
ЗАТВЕРДЖУЮ |
|
ЗАТВЕРДЖУЮ |
ЗАТВЕРДЖУЮ |
|
ЗАТВЕРДЖУЮ |
ЗАТВЕРДЖУЮ |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua